Vortigern

http://dbpedia.org/resource/Vortigern an entity of type: Thing

فورتيجرن حاكم بريطانيا الأسطوري (بالإنكليزية: Vortigern، بالويلزية: Gwrtheyrn، باللاتينية: Urtigernus) استعان بالمستوطنون الألمان الأوائل بقيادة من قبائل الجوت كمرتزقة للدفاع عن بريطانيا بعد رحيل الرومان يذكر نينيوس ابنا له اسمه . ذكره لأول مرة بيده الباحث الإنكيزي. rdf:langString
Vortigern estis kelta reĝo en Anglio dum la 5-a jarcento. Informoj pri li parte legendas. Li invitis anglosaksojn sub Hengist kaj Horsa en Kent kiel dungsoldatoj: tiuj venigis pli da siaj samlandanoj. Vortigern aŭ edziĝis al, aŭ estis delogata de, filino de Hengist. Tamen sekvis militado inter la keltoj kaj la anglosaksoj, kiuj faris multe da postuloj. Hengist mortis dum batalo ĉe Aylesford kontraŭ armeo de Vortigern. rdf:langString
Vortigern (pronunciado en inglés ˈvɔrtɨɡɝːn; también deletreado Vortiger y Vortigen, y en galés Gwrtheyrn) fue un caudillo del siglo V en la Britania posromana, un gobernante entre los britanos. Su existencia es considerada probable, aunque la información sobre él está cubierta por la leyenda. Se dice que invitó a los anglosajones a instalarse en Gran Bretaña como mercenarios, solo para verlos sublevarse y establecer sus propios reinos. Esto le ganó una mala reputación; con el tiempo, fue recordado como uno de los peores reyes de los britanos en posteriores leyendas. rdf:langString
Taoiseach cogaidh Briotanach na 5ú haois ab ea Foirtchern. rdf:langString
보티건(영어: Vortigern 보르티게른[ˈvɔːrtɪdʒɜːrn][*], 라틴어: Vortigernus 보르티게르누스[*]) 또는 구르세런(웨일스어: Gwrtheryn)은 5세기 남부 브리튼에서 활동했다고 전해지는 브리튼인의 왕이자 동시에 아서 왕 전설에 등장하는 인물이다. 오늘날 포이스에 존재하던 포이스 왕국의 왕가인 출신이다. rdf:langString
Vortigern ( Uurtigernus, 'hoge leider') was een legendarische Britse heerser uit de vijfde eeuw waarover niets met zekerheid is te zeggen. rdf:langString
Во́ртигерн (ˈvɔrtɨdʒɜrn; др.-англ. Vortigern, валл. Gwrtheyrn, иногда также Gwrtheyrn Gwrthneu, «Вортигерн Тощий») — кельтский король Британии первой половины V века, пригласивший англосаксов для борьбы с пиктами. rdf:langString
Vortigern (Gwrtheyrn en gal·lès) fou un senyor de la guerra del segle v a Britània i . La seva història està envoltada de llegenda, tot i això, sembla que hagi existit. Hauria convidat els saxons a establir-se a Britània com a mercenaris, per després veure com es rebel·laven i establien els seus propis regnes. Això li va donar una mala reputació; se'l recorda com un dels pitjors reis llegendaris de Gran Bretanya. rdf:langString
Ο Βόρτιγκερν (παλαιά ουαλικά: Guorthigirn, Guorthegern, ουαλικά: Gwrtheyrn, παλαιά αγγλικά: Wyrtgeorn, παλαιά βρετονικά: Gurdiern, Gurthiern, ιρλανδικά: Foirtchern, λατινικά: Vortigernus, Vertigernus, Uuertigernus, κλπ.), αναφερόμενος επίσης ως Βόρτιγκερ, Βόρτιγκαν, Βέρτιγκερν και Βόρτιγκεν, ήταν πολέμαρχος του 5ου αιώνα στη Βρετανία, γνωστός ίσως ως βασιλιάς των Βρετανών ή τουλάχιστον υποτιθέμενος ως τέτοιος στα γραπτά του Βέδα. Ωστόσο, η ύπαρξή του αμφισβητείται από τους μελετητές και οι πληροφορίες για αυτόν είναι ομιχλώδεις. rdf:langString
Vortigern (walisisch: Gwrtheyrn; altenglisch: Wyrtgeorn; bretonisch: Gurthiern; irisch: Foirtchern(n)) war vermutlich ein romano-britischer Warlord des 5. Jahrhunderts, der einige Zeit nach dem um 407 n. Chr. erfolgten Abzug der Römer aus Britannien im südlichen Teil dieser Insel zu einer besonders mächtigen Stellung gelangte. Es steht aber nicht zweifelsfrei fest, ob er eine reale historische Persönlichkeit war, denn die Quellenlage zu ihm stellt sich als unzuverlässig und dürftig dar. Die heute verwendete Namensform Vortigern kommt in den Quellen nicht vor. rdf:langString
Vortigern (en gallois moderne Gwrtheyrn, en français Vertigier ) fut un roi de l’île de Bretagne du Ve siècle apr. J.-C. La qualification de « roi » est contredite par Gildas, qui le décrit plutôt soit comme « président », soit comme « principal du conseil des Bretons ». Si la réalité historique du personnage n’est pas remise en cause, il convient cependant d’être prudent, car ce qui nous a été transmis à son propos relève plus du légendaire de la matière de Bretagne, d’autant qu’on le retrouve associé à la légende arthurienne. rdf:langString
Vortigern (anche Vortiger, Vortigen, e, in gallese, Gwrtheyrn; 394? – 454?) è stato un condottiero britannico del V secolo. Viene descritto dalle fonti storiche e letterarie come crudele e privo di scrupoli nel suo tentativo di unificare la Britannia, e quindi come uno dei peggiori re britannici. "Vortigern" non è probabilmente un nome proprio, ma piuttosto un titolo che significa "despota" ("Wawr-Tigherne" o "capo assoluto"). Viene anche identificato come colui che, nel 449, chiamò i Sassoni, insieme agli Juti e agli Angli, per combattere come mercenari, aprendo così a costoro la conquista dell'isola. rdf:langString
Vortigern (/ˈvɔːrtɪdʒɜːrn/; Old Welsh: Guorthigirn, Guorthegern; Welsh: Gwrtheyrn; Old English: Wyrtgeorn; Old Breton: Gurdiern, Gurthiern; Irish: Foirtchern; Latin: Vortigernus, Vertigernus, Uuertigernus, etc.), also spelled Vortiger, Vortigan, Voertigern and Vortigen, was a 5th-century warlord in Britain, known perhaps as a king of the Britons or at least connoted as such in the writings of Bede and Gildas. His existence is contested by scholars and information about him is obscure. rdf:langString
ヴォーティガン(英: Vortigern)とは、5世紀、サブローマン・ブリテン時代のブリタンニア(現在のグレートブリテン島)に存在したと伝えられるブリトン人諸侯。ヴォーティガーンとも記載され、英語では Vortiger ないし Vortigen とも記載される。当時ブリトン人が支配していたイングランドと対峙するスコット人、ピクト人に抗するためにヨーロッパ大陸から傭兵としてサクソン人をケントの地に招き入れた人物として知られる。しかし彼の行動はサクソン人のイングランドへの移住、侵攻、先住者ブリトン人との抗争を招き、争いに敗れたブリトン人はウェールズの地に敗走する事となった。 彼の名は6世紀の修道士ギルダスの『ブリトン人の没落』の23章に Gurthrigern という名で、サクソン人をイングランドに招き入れた傲慢で見識のない王として書かれている。そして8世紀にはノーサンブリアの歴史家ベーダ・ヴェネラビリスが著書『イングランド教会史』に残しており、9世紀のウェールズに生きた修道士ネンニウスの『ブリトン人の歴史』にその存在が記されている。また七王国時代における重要な資料である『アングロサクソン年代記』の449年の項目にも言及され、七王国時代が終わった時代にも12世紀の歴史家モンマスのジェフリーが残した『ブリタニア列王史』にその名は残されている。 rdf:langString
Vortigern – władca Brytów w latach ok. 449-476 n.e., w południowo-wschodnim królestwie Kentu. Według legend arturiańskich pod tym imieniem występuje władca – uzurpator Brytanii. Uzyskał on pomoc saskich najemników w celu odparcia ataków plądrujących Brytanię Piktów, Szkotów i Sasów. Najemnicy jednak wkrótce sprowadzili posiłki i rozpoczęli inwazję wyspy. Vortigern podjął wtedy nieudaną próbę pogodzenia Brytów i Sasów, ci ostatni jednak dokonali podczas spotkania w Stonehenge masakry przyniesioną w ukryciu bronią.Oszczędzony władca zbiegł do Walii, gdzie próbował zbudować wieżę, która zgodnie z legendą wciąż się rozpadała. Dopiero Merlin wyjaśnił, że przyczyną ciągłego popadania wznoszonej budowli w ruinę są dwa walczące pod fundamentami smoki, biały i czerwony – symbolizujące dwa walczące rdf:langString
Vortigerno (em galês Gwrtheyrn) foi um dos monarcas da Britânia, que conseguiu o supremo comando, porém de forma precária, dos príncipes e cidades da região, quarenta anos após a dissolução do governo romano. Vortigerno, assim, teve que se equilibrar entre diferentes perigos, que o atacavam de todos os lados, e sua política pode ser desculpada, por preferir a aliança de bárbaros cujo poder naval faria deles os piores inimigos ou os melhores aliados. Segundo Adam Clarke, Vortigerno convidou os saxões em 445. rdf:langString
Vortigern var i keltisk mytologi trollkarlen Merlins upptäckare och beskyddare. Han försökte bygga en borg i Wales men misslyckades hela tiden, och Merlin eller Emrys (som ofta anses vara samma person som Merlin) förklarade att det berodde på att det bodde två drakar inne i klippan.[källa behövs] Vortigern ansågs allmänt vara något av en landsförrädare bland de keltiska kungarna i Britannien[källa behövs] eftersom han samarbetade med saxarna Hengist och Horsa. Han gav dem nämligen mark för att de hjälpte honom att försvara sig mot pikter. Hans sätt att ta emot Merlins profetior gjorde att han tvingades i landsflykt av Hengist. rdf:langString
Вортігерн (Vortigern, валл. Gwrtheyrn, іноді також Gwrtheyrn Gwrthneu, «Вортігерн Худий») — кельтський король Британії першої половини V століття, який запросив англосаксів для боротьби з піктами. Можливо, спочатку володів землями у Корнуоллі і в Девонширі, але після відходу римських легіонів з Британії став правителем більшої частини території сучасної Англії. Буквально ім'я «Вортігерн» означає «верховний правитель». Зіткнувшись з вторгненнями піктів і скоттів, Вортігерн закликав германців (саксів) з континенту і поселив їх на території графства Кент. rdf:langString
rdf:langString فورتيجرن
rdf:langString Vortigern
rdf:langString Vortigern
rdf:langString Vortigern
rdf:langString Βόρτιγκερν
rdf:langString Vortigern
rdf:langString Vortigern
rdf:langString Foirtchern
rdf:langString Vortigern
rdf:langString Vortigern
rdf:langString 보티건
rdf:langString ヴォーティガン
rdf:langString Vortigern
rdf:langString Vortigern
rdf:langString Vortigerno
rdf:langString Vortigern
rdf:langString Вортигерн
rdf:langString Vortigern
rdf:langString Вортігерн
xsd:integer 143817
xsd:integer 1122083289
rdf:langString King of Britain
rdf:langString first reign
rdf:langString second reign
rdf:langString c.418 - c.435
rdf:langString Vortigern (Gwrtheyrn en gal·lès) fou un senyor de la guerra del segle v a Britània i . La seva història està envoltada de llegenda, tot i això, sembla que hagi existit. Hauria convidat els saxons a establir-se a Britània com a mercenaris, per després veure com es rebel·laven i establien els seus propis regnes. Això li va donar una mala reputació; se'l recorda com un dels pitjors reis llegendaris de Gran Bretanya. L'any 410 marca la fi de la presència romana a Gran Bretanya. Poc després apareix la figura de Vortigern, a principi dels anys obscurs o edat fosca. Segons les diferents fonts, fou rei de tota l'illa vers el 425, o rei dels romanobritons de Kent vers el 450.
rdf:langString فورتيجرن حاكم بريطانيا الأسطوري (بالإنكليزية: Vortigern، بالويلزية: Gwrtheyrn، باللاتينية: Urtigernus) استعان بالمستوطنون الألمان الأوائل بقيادة من قبائل الجوت كمرتزقة للدفاع عن بريطانيا بعد رحيل الرومان يذكر نينيوس ابنا له اسمه . ذكره لأول مرة بيده الباحث الإنكيزي.
rdf:langString Ο Βόρτιγκερν (παλαιά ουαλικά: Guorthigirn, Guorthegern, ουαλικά: Gwrtheyrn, παλαιά αγγλικά: Wyrtgeorn, παλαιά βρετονικά: Gurdiern, Gurthiern, ιρλανδικά: Foirtchern, λατινικά: Vortigernus, Vertigernus, Uuertigernus, κλπ.), αναφερόμενος επίσης ως Βόρτιγκερ, Βόρτιγκαν, Βέρτιγκερν και Βόρτιγκεν, ήταν πολέμαρχος του 5ου αιώνα στη Βρετανία, γνωστός ίσως ως βασιλιάς των Βρετανών ή τουλάχιστον υποτιθέμενος ως τέτοιος στα γραπτά του Βέδα. Ωστόσο, η ύπαρξή του αμφισβητείται από τους μελετητές και οι πληροφορίες για αυτόν είναι ομιχλώδεις. Μπορεί να ήταν ο «superbus tyrannus» που λέγεται ότι κάλεσε τον Χένγκιστ και την Χόρσα να τον βοηθήσουν να πολεμήσει τους Πίκτους και τους Σκώτους . Ωστόσο αυτοί εξεγέρθηκαν, σκοτώνοντας τον γιο του και σχηματίζοντας το Βασίλειο του Κεντ. Λέγεται ότι κατέφυγε στη Βόρεια Ουαλία και ότι ο τάφος του ήταν στο Ντύφεντ ή στη Χερσόνησο του Λυν. Ο Γκίλντας αργότερα δυσφήμησε τον Βόρτιγκερν για την εσφαλμένη κρίση του και τον κατηγόρησε επίσης για την απώλεια της Βρετανίας. Αναφέρεται στην αρχή της γενεαλογίας των πρώτων Βασιλέων του Πάουις.
rdf:langString Vortigern estis kelta reĝo en Anglio dum la 5-a jarcento. Informoj pri li parte legendas. Li invitis anglosaksojn sub Hengist kaj Horsa en Kent kiel dungsoldatoj: tiuj venigis pli da siaj samlandanoj. Vortigern aŭ edziĝis al, aŭ estis delogata de, filino de Hengist. Tamen sekvis militado inter la keltoj kaj la anglosaksoj, kiuj faris multe da postuloj. Hengist mortis dum batalo ĉe Aylesford kontraŭ armeo de Vortigern.
rdf:langString Vortigern (walisisch: Gwrtheyrn; altenglisch: Wyrtgeorn; bretonisch: Gurthiern; irisch: Foirtchern(n)) war vermutlich ein romano-britischer Warlord des 5. Jahrhunderts, der einige Zeit nach dem um 407 n. Chr. erfolgten Abzug der Römer aus Britannien im südlichen Teil dieser Insel zu einer besonders mächtigen Stellung gelangte. Es steht aber nicht zweifelsfrei fest, ob er eine reale historische Persönlichkeit war, denn die Quellenlage zu ihm stellt sich als unzuverlässig und dürftig dar. Die heute verwendete Namensform Vortigern kommt in den Quellen nicht vor. Wahrscheinlich ist Vortigern mit dem superbus tyrannus („hochmütigen Tyrannen/Usurpator“) identisch, der von dem etwa ein Jahrhundert nach den Ereignissen schreibenden Gildas erwähnt wird. Demnach soll er Sachsen eingeladen haben, als Föderaten nach Britannien zu kommen, um bei der Abwehr von Einfällen nördlicher Völker zu helfen. Später hätten die Sachsen aber revoltiert und das Land geplündert. Dies soll der Beginn der angelsächsischen Eroberung Britanniens gewesen sein. Der älteste Autor, der sicher Vortigerns Name erwähnt, ist Beda Venerabilis. Wesentlich mehr Details über Vortigern liefert erst eine Quelle des 9. Jahrhunderts, die Nennius zugeschriebene Historia Brittonum, doch sind ihre Berichte größtenteils als Legende anzusehen. Weitere angebliche Fakten über Vortigern erzählt die im späten 9. Jahrhundert niedergeschriebene Anglo-Saxon Chronicle. Noch breiter legendär ausgemalt als in der Historia Brittonum ist der Bericht des Geoffrey von Monmouth in seiner um 1136 verfassten Historia regum Britanniae, der das spätere Bild Vortigerns maßgeblich prägte.
rdf:langString Vortigern (en gallois moderne Gwrtheyrn, en français Vertigier ) fut un roi de l’île de Bretagne du Ve siècle apr. J.-C. La qualification de « roi » est contredite par Gildas, qui le décrit plutôt soit comme « président », soit comme « principal du conseil des Bretons ». Si la réalité historique du personnage n’est pas remise en cause, il convient cependant d’être prudent, car ce qui nous a été transmis à son propos relève plus du légendaire de la matière de Bretagne, d’autant qu’on le retrouve associé à la légende arthurienne. On retient l’année 410 pour situer la fin de la présence romaine dans l’île de Bretagne. C'est peu après que Vortigern apparaît, à cette époque que l’historiographie anglaise nomme les Dark Ages (c’est-à-dire les « âges sombres »). Il est considéré comme un notable britto-romain. Selon les sources, il est souverain de toute l’île, vers 425, ou roi des Brittons-Romains du Kent (le Cantium antique), vers 450.
rdf:langString Vortigern (pronunciado en inglés ˈvɔrtɨɡɝːn; también deletreado Vortiger y Vortigen, y en galés Gwrtheyrn) fue un caudillo del siglo V en la Britania posromana, un gobernante entre los britanos. Su existencia es considerada probable, aunque la información sobre él está cubierta por la leyenda. Se dice que invitó a los anglosajones a instalarse en Gran Bretaña como mercenarios, solo para verlos sublevarse y establecer sus propios reinos. Esto le ganó una mala reputación; con el tiempo, fue recordado como uno de los peores reyes de los britanos en posteriores leyendas.
rdf:langString Taoiseach cogaidh Briotanach na 5ú haois ab ea Foirtchern.
rdf:langString Vortigern (anche Vortiger, Vortigen, e, in gallese, Gwrtheyrn; 394? – 454?) è stato un condottiero britannico del V secolo. Viene descritto dalle fonti storiche e letterarie come crudele e privo di scrupoli nel suo tentativo di unificare la Britannia, e quindi come uno dei peggiori re britannici. "Vortigern" non è probabilmente un nome proprio, ma piuttosto un titolo che significa "despota" ("Wawr-Tigherne" o "capo assoluto"). Viene anche identificato come colui che, nel 449, chiamò i Sassoni, insieme agli Juti e agli Angli, per combattere come mercenari, aprendo così a costoro la conquista dell'isola. Sebbene gli storici concordino nel considerare Vortigern come un personaggio realmente esistito, gran parte della tradizione che lo riguarda è costituita da leggende e racconti epici. Anche a causa di un'incerta etimologia, sono diffuse numerose trascrizioni del suo nome, tra cui Vortiger, Vortigen, Vortingen, Vortingern, Gwrtheyrn in gallese e Urtigernus in latino. Vortigern Tra le varie leggende che circondano questo sovrano, spiccano più di tutte quelle appartenenti al Ciclo Arturiano.Secondo alcuni autori medioevali, infatti, Vortigern è estremamente legato alla figura del Mago Merlino, e soprattutto nei racconti più famosi (come quelli di Goffredo di Monmouth, Robert de Boron e quelli del Lancillotto in prosa) Vortigern viene ucciso e in seguito succeduto da una ribellione causata da Ambrosio Aureliano e da Uther Pendragon (ovvero lo zio e il padre del famoso Re Artù).
rdf:langString 보티건(영어: Vortigern 보르티게른[ˈvɔːrtɪdʒɜːrn][*], 라틴어: Vortigernus 보르티게르누스[*]) 또는 구르세런(웨일스어: Gwrtheryn)은 5세기 남부 브리튼에서 활동했다고 전해지는 브리튼인의 왕이자 동시에 아서 왕 전설에 등장하는 인물이다. 오늘날 포이스에 존재하던 포이스 왕국의 왕가인 출신이다.
rdf:langString Vortigern (/ˈvɔːrtɪdʒɜːrn/; Old Welsh: Guorthigirn, Guorthegern; Welsh: Gwrtheyrn; Old English: Wyrtgeorn; Old Breton: Gurdiern, Gurthiern; Irish: Foirtchern; Latin: Vortigernus, Vertigernus, Uuertigernus, etc.), also spelled Vortiger, Vortigan, Voertigern and Vortigen, was a 5th-century warlord in Britain, known perhaps as a king of the Britons or at least connoted as such in the writings of Bede and Gildas. His existence is contested by scholars and information about him is obscure. He may have been the "superbus tyrannus" said to have invited Hengist and Horsa to aid him in fighting the Picts and the Scots, whereupon they revolted, killing his son in the process and forming the Kingdom of Kent. It is said that he took refuge in North Wales, and that his grave was in Dyfed or the Llŷn Peninsula. Gildas later denigrated Vortigern for his misjudgement and also blamed him for the loss of Britain. He is cited at the beginning of the genealogy of the early Kings of Powys.
rdf:langString Vortigern ( Uurtigernus, 'hoge leider') was een legendarische Britse heerser uit de vijfde eeuw waarover niets met zekerheid is te zeggen.
rdf:langString ヴォーティガン(英: Vortigern)とは、5世紀、サブローマン・ブリテン時代のブリタンニア(現在のグレートブリテン島)に存在したと伝えられるブリトン人諸侯。ヴォーティガーンとも記載され、英語では Vortiger ないし Vortigen とも記載される。当時ブリトン人が支配していたイングランドと対峙するスコット人、ピクト人に抗するためにヨーロッパ大陸から傭兵としてサクソン人をケントの地に招き入れた人物として知られる。しかし彼の行動はサクソン人のイングランドへの移住、侵攻、先住者ブリトン人との抗争を招き、争いに敗れたブリトン人はウェールズの地に敗走する事となった。 彼の名は6世紀の修道士ギルダスの『ブリトン人の没落』の23章に Gurthrigern という名で、サクソン人をイングランドに招き入れた傲慢で見識のない王として書かれている。そして8世紀にはノーサンブリアの歴史家ベーダ・ヴェネラビリスが著書『イングランド教会史』に残しており、9世紀のウェールズに生きた修道士ネンニウスの『ブリトン人の歴史』にその存在が記されている。また七王国時代における重要な資料である『アングロサクソン年代記』の449年の項目にも言及され、七王国時代が終わった時代にも12世紀の歴史家モンマスのジェフリーが残した『ブリタニア列王史』にその名は残されている。 彼の存在は文学的にも注目され、前述の「ブリタニア列王史」にその名が見られた事からアーサー王伝説の登場人物の一人として取り上げられる事となり、さらに後年になってシェイクスピア外典の題材としても取り扱われている。サクソン人の侵攻を誘発した人物として古くから名が記されている事から歴史の流れにおいて彼の役割をした人物は存在すると考えられているが、史的人物としてのヴォーティガンの実在性は、はっきりとしていない。
rdf:langString Vortigern – władca Brytów w latach ok. 449-476 n.e., w południowo-wschodnim królestwie Kentu. Według legend arturiańskich pod tym imieniem występuje władca – uzurpator Brytanii. Uzyskał on pomoc saskich najemników w celu odparcia ataków plądrujących Brytanię Piktów, Szkotów i Sasów. Najemnicy jednak wkrótce sprowadzili posiłki i rozpoczęli inwazję wyspy. Vortigern podjął wtedy nieudaną próbę pogodzenia Brytów i Sasów, ci ostatni jednak dokonali podczas spotkania w Stonehenge masakry przyniesioną w ukryciu bronią.Oszczędzony władca zbiegł do Walii, gdzie próbował zbudować wieżę, która zgodnie z legendą wciąż się rozpadała. Dopiero Merlin wyjaśnił, że przyczyną ciągłego popadania wznoszonej budowli w ruinę są dwa walczące pod fundamentami smoki, biały i czerwony – symbolizujące dwa walczące narody – odpowiednio Sasów i Brytów. Vortigern zbiegł ponownie, po czym został zabity przez prawowitych władców Brytanii – braci Ambrosiusa i Uthera Pendragona.
rdf:langString Vortigern var i keltisk mytologi trollkarlen Merlins upptäckare och beskyddare. Han försökte bygga en borg i Wales men misslyckades hela tiden, och Merlin eller Emrys (som ofta anses vara samma person som Merlin) förklarade att det berodde på att det bodde två drakar inne i klippan.[källa behövs] Vortigern ansågs allmänt vara något av en landsförrädare bland de keltiska kungarna i Britannien[källa behövs] eftersom han samarbetade med saxarna Hengist och Horsa. Han gav dem nämligen mark för att de hjälpte honom att försvara sig mot pikter. Hans sätt att ta emot Merlins profetior gjorde att han tvingades i landsflykt av Hengist. Vortigern kan ha levt generationen före kung Arthur, förmodligen under 400-talet e.Kr, och ha varit en brittisk krigsherre. Han kan också ha varit prins av , ett dåtida walesiskt kungadöme och senare under sin levnad blivit kung över britannerna. Vortigerns makar var Renwein och Sevira, med vilken han fick barnen Catigern, Faustus, Paschent och Vortimer. Han har också kallats Urtigernus och Gwrytheyrn (walesiska).
rdf:langString Vortigerno (em galês Gwrtheyrn) foi um dos monarcas da Britânia, que conseguiu o supremo comando, porém de forma precária, dos príncipes e cidades da região, quarenta anos após a dissolução do governo romano. Ele tem sido condenado de forma quase unânime pela política de convidar um formidável estrangeiro, para combater inimigos locais. Segundo estes historiadores, ele despachou embaixadores patéticos para as costas da Germânia, e convidou os saxões a enviar navios e exército para os suplicantes de uma ilha distante e desconhecida. Provavelmente os saxões já conheciam a Britânia, e eles poderiam se unir aos escotos e pictos em uma aliança de rapina e destruição. Vortigerno, assim, teve que se equilibrar entre diferentes perigos, que o atacavam de todos os lados, e sua política pode ser desculpada, por preferir a aliança de bárbaros cujo poder naval faria deles os piores inimigos ou os melhores aliados. Segundo Adam Clarke, Vortigerno convidou os saxões em 445. Hengist e Horsa, ao navegarem pela costa oriental da Britânia, aceitaram defender a ilha de ataques, e seu valor repeliu os caledônios. Eles ocuparam a , e, pelo tratado, receberam roupas e alimento, e, diante da boa acolhida, trouxeram mais 5000 guerreiros e suas famílias, em 17 barcos. Hengist mostrou a Vortigerno a vantagem de estabelecer, na fronteira dos pictos, uma colônia de aliados, e uma terceira frota de quarenta navios, sob o comando do sobrinho e do filho de Hengist, vindos da Germânia, devastaram as Órcades, e desembarcaram em (ou Lothian), no outro extremo da ilha. A relação entre os bretões e os saxões logo deteriorou, por causa de inveja mútua: os saxões exageraram o que eles haviam feito e o que haviam sofrido de um povo ingrato, e os bretões se arrependeram dos grandes benefícios que haviam dado, e que estes mercenários selvagens nunca tinham sua avareza satisfeita. Durante uma festa, os saxões, em armas, massacraram os bretões, acabando com a confidência mútua. Hengist, que pretendia conquistar a Britânia, convocou seus conterrâneos, exagerando a fertilidade do solo, a riqueza das cidades, o caráter pusilânime dos habitantes e a facilidade de atacar a ilha, acessível por todos os lados aos navios saxões. As principais tribos que invadiram foram os jutos, os antigos saxões e os anglos. Os jutos, sob a bandeira de Hengist, formaram o primeiro reino independente, em Kent. Durante a conquista, foram formados sete reinos, a Heptarquia, uma destas famílias foi ancestral, através de uma linhagem mista, dos reis da Inglaterra. A Britânia foi conquistada pelos saxões e os bretões se refugiram nas montanhas do País de Gales. , filho de Vortigerno, derrotou os saxões por três vezes nos campos de Kent, e sua tumba, na costa, foi feita como uma marca territorial sobre os saxões.
rdf:langString Во́ртигерн (ˈvɔrtɨdʒɜrn; др.-англ. Vortigern, валл. Gwrtheyrn, иногда также Gwrtheyrn Gwrthneu, «Вортигерн Тощий») — кельтский король Британии первой половины V века, пригласивший англосаксов для борьбы с пиктами.
rdf:langString Вортігерн (Vortigern, валл. Gwrtheyrn, іноді також Gwrtheyrn Gwrthneu, «Вортігерн Худий») — кельтський король Британії першої половини V століття, який запросив англосаксів для боротьби з піктами. Можливо, спочатку володів землями у Корнуоллі і в Девонширі, але після відходу римських легіонів з Британії став правителем більшої частини території сучасної Англії. Буквально ім'я «Вортігерн» означає «верховний правитель». Зіткнувшись з вторгненнями піктів і скоттів, Вортігерн закликав германців (саксів) з континенту і поселив їх на території графства Кент. На початку 440-вих років сакси повстали, ймовірно через неотримання належної оплати за допомогу в боротьбі з піктами. За легендою, бачачи свою слабкість, германці зважилися на хитрість. Їхній ватажок Хенгест (Hengest) запросив дружину Вортігерна на бенкет і наказав перерізати всіх, крім самого Вортігерна. Ця подія закріпилася в народній пам'яті як Ніч довгих ножів. Потім повсталі захопили Кент, частину Східної Англії, узбережжя Йоркшира і розорили центральні області Британії. Вортіґерну вдалося відбити агресію саксів, проте повністю вигнати їх з Англії він не зміг. Більш того, в 450-х роках почалася масова міграція англів, саксів і ютів на південно-східне узбережжя Британії. До того часу Вортігерн вже помер. Його наступником, очевидно, став Амвросій Авреліан, — за легендою, дядько майбутнього короля Артура. Ненній у своїй «Історії бритів» зводив рід Вортігерн до Глова, легендарного засновника Глостера. У валлійських генеалогіях Вортігерн згадується як один з королів Повісу. За однієї з версій був одружений на Флавії Севері (кельтською — Севіра), донькою узурпатора Магна Максима. Вортігерн був батьком — також одного із стародавніх британських королів.
xsd:nonNegativeInteger 23800

data from the linked data cloud