Vitaly Primakov

http://dbpedia.org/resource/Vitaly_Primakov an entity of type: Thing

Witali Markowitsch Primakow (russisch Виталий Маркович Примаков; * 18. Dezemberjul. / 30. Dezember 1897greg. in Semeniwka; † 12. Juni 1937 in Moskau) war ein sowjetischer General der Roten Armee und Militärattaché. Er wurde am 22. November 1935 zum Komkor ernannt. rdf:langString
Vitali Márkovich Primakov (ruso: Виталий Маркович Примаков, ucraniano: Віталій Маркович Примаков) nació en Semiónovka, en la Gobernación de Chernígov (en el actual Óblast de Chernígov, Ucrania), el 18 de diciembre de 1897, y fue fusilado en Moscú el 12 de junio de 1937. Fue un General del Ejército Rojo que luchó en la Guerra Civil rusa, mandó a los Cosacos Rojos y alcanzó el grado de Komkor. rdf:langString
Vitaly Markovitch Primakov, né le 3 décembre 1897 à Semenivka, près de Tchernigov (Empire russe) et mort exécuté le 12 juin 1937 à Moscou, (URSS), est un militant bolchevik, officier soviétique ukrainien qui fut l'un des chefs de l'Armée rouge, commandant des cosaques rouges pendant la guerre civile russe. Attaché militaire soviétique en Afghanistan (1927-1929), puis au Japon (1930) et commandant adjoint du district militaire de Léningrad (1936), il fut victime du procès de Moscou à l'époque des Grandes Purges. rdf:langString
ヴィタリー・マルコヴィチ・プリマコフ(ロシア語: Виталий Маркович Примаков、英語: Vitaly Markovich Primakov、1897年12月3日 - 1937年6月12日)はソビエト連邦の軍人。軍団長。赤軍大粛清における犠牲者の1人。 rdf:langString
Vitaliy Markovich Primakov (Russian: Виталий Маркович Примаков, tr. Vitaliy Markovich Primakov; Ukrainian: Віталій Маркович Примаков) (3 December 1897 – 12 June 1937) was a Soviet revolutionary, military leader of the Red Army, and commander of the Red Cossacks. He was a close friend of the Kotsiubynsky family and a son-in-law of Mykhailo Kotsiubynsky. rdf:langString
Vitali Markovitsj Primakov (Russisch: Виталий Маркович Примаков) (Semenivka, Oekraïne, 3 december 1897 - Moskou, 12 juni 1937) was een opperbevelhebber van het Rode Leger (Sovjet-Unie) en slachtoffer van Jozef Stalins Grote Zuivering. rdf:langString
Witalij Markowicz Primakow (ros. Виталий Маркович Примаков, ur. 18 grudnia?/ 30 grudnia 1897 w Semeniwce w guberni czernihowskiej, zm. 11 czerwca 1937 w Moskwie) – radziecki wojskowy, komkor od 1935 roku. rdf:langString
维塔利·马尔科维奇·普里马科夫(俄語:Виталий Маркович Примаков,1897年12月30日-1937年6月12日)苏联军事领导人,外交官,部队指挥官。生于俄罗斯帝国切尔尼戈夫省谢苗诺夫卡,1914年加入布尔什维克党。1917年二月革命时获释,8月加入俄军,曾负责指挥部队攻打冬宫。后领导红军在加特契纳与克拉斯诺夫作战。1918年2月建立部队,参与镇压巴斯玛奇运动的战斗。1925年被派往中国,在张家口担任冯玉祥国民军的军事顾问。1927年担任驻阿富汗武官。1937年6月11日,因图哈切夫斯基案件被判处死刑并遭处决。1957年得到平反。 rdf:langString
Вита́лий Ма́ркович Примако́в (18 [30] декабря 1897; местечко Семёновка Черниговской губернии — 12 июня 1937, Москва) — советский военачальник, в Гражданскую войну — командир украинского Червонного казачества; комкор (1935). После Гражданской войны занимал ответственные посты и выполнял важные дипломатические поручения. 11 июня 1937 года специальным присутствием Верховного суда СССР был приговорён к смертной казни по «делу Тухачевского» и расстрелян. Посмертно реабилитирован 31 января 1957 года. rdf:langString
Примако́в Віта́лій Ма́ркович (ба́тько Прима́к, ба́тько Примаче́нко; 18 (30) грудня 1897, с. Семенівка, нині місто, Семенівський район, Чернігівська губернія, Російська імперія — 11 червня 1937, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський воєначальник, комкор (1935), дипломат. Зять Михайла Коцюбинського, товариш дитячих років українського радянського воєначальника — Юрія Коцюбинського. Репресований. Один із організаторів і перших керівників Червоно-Козачого Корпусу Української Республіки, перших військових формувань радянського уряду України у складі Країни Рад. rdf:langString
rdf:langString Vitaly Primakov
rdf:langString Witali Markowitsch Primakow
rdf:langString Vitali Primakov
rdf:langString Vitaly Primakov
rdf:langString ヴィタリー・プリマコフ
rdf:langString Vitali Primakov
rdf:langString Witalij Primakow
rdf:langString Примаков, Виталий Маркович
rdf:langString 维塔利·马尔科维奇·普里马科夫
rdf:langString Примаков Віталій Маркович
rdf:langString Vitaly Markovich Primakov
rdf:langString (Віталій Маркович Примаков)
rdf:langString Vitaly Markovich Primakov
rdf:langString (Віталій Маркович Примаков)
rdf:langString Moscow, Soviet Union
xsd:integer 7544332
xsd:integer 1117586941
xsd:integer 1918
xsd:date 1897-12-03
xsd:date 1937-06-12
rdf:langString Witali Markowitsch Primakow (russisch Виталий Маркович Примаков; * 18. Dezemberjul. / 30. Dezember 1897greg. in Semeniwka; † 12. Juni 1937 in Moskau) war ein sowjetischer General der Roten Armee und Militärattaché. Er wurde am 22. November 1935 zum Komkor ernannt.
rdf:langString Vitali Márkovich Primakov (ruso: Виталий Маркович Примаков, ucraniano: Віталій Маркович Примаков) nació en Semiónovka, en la Gobernación de Chernígov (en el actual Óblast de Chernígov, Ucrania), el 18 de diciembre de 1897, y fue fusilado en Moscú el 12 de junio de 1937. Fue un General del Ejército Rojo que luchó en la Guerra Civil rusa, mandó a los Cosacos Rojos y alcanzó el grado de Komkor.
rdf:langString Vitaly Markovitch Primakov, né le 3 décembre 1897 à Semenivka, près de Tchernigov (Empire russe) et mort exécuté le 12 juin 1937 à Moscou, (URSS), est un militant bolchevik, officier soviétique ukrainien qui fut l'un des chefs de l'Armée rouge, commandant des cosaques rouges pendant la guerre civile russe. Attaché militaire soviétique en Afghanistan (1927-1929), puis au Japon (1930) et commandant adjoint du district militaire de Léningrad (1936), il fut victime du procès de Moscou à l'époque des Grandes Purges.
rdf:langString ヴィタリー・マルコヴィチ・プリマコフ(ロシア語: Виталий Маркович Примаков、英語: Vitaly Markovich Primakov、1897年12月3日 - 1937年6月12日)はソビエト連邦の軍人。軍団長。赤軍大粛清における犠牲者の1人。
rdf:langString Vitaliy Markovich Primakov (Russian: Виталий Маркович Примаков, tr. Vitaliy Markovich Primakov; Ukrainian: Віталій Маркович Примаков) (3 December 1897 – 12 June 1937) was a Soviet revolutionary, military leader of the Red Army, and commander of the Red Cossacks. He was a close friend of the Kotsiubynsky family and a son-in-law of Mykhailo Kotsiubynsky.
rdf:langString Vitali Markovitsj Primakov (Russisch: Виталий Маркович Примаков) (Semenivka, Oekraïne, 3 december 1897 - Moskou, 12 juni 1937) was een opperbevelhebber van het Rode Leger (Sovjet-Unie) en slachtoffer van Jozef Stalins Grote Zuivering.
rdf:langString Witalij Markowicz Primakow (ros. Виталий Маркович Примаков, ur. 18 grudnia?/ 30 grudnia 1897 w Semeniwce w guberni czernihowskiej, zm. 11 czerwca 1937 w Moskwie) – radziecki wojskowy, komkor od 1935 roku.
rdf:langString Вита́лий Ма́ркович Примако́в (18 [30] декабря 1897; местечко Семёновка Черниговской губернии — 12 июня 1937, Москва) — советский военачальник, в Гражданскую войну — командир украинского Червонного казачества; комкор (1935). После Гражданской войны занимал ответственные посты и выполнял важные дипломатические поручения. В августе 1936 года был арестован по обвинениям в участии в армейской «военно-троцкистской организации». В мае 1937 года, под воздействием пыток, признал себя виновным в участии в «антисоветском троцкистском военно-фашистском заговоре» и подписал показания, по которым позже были арестованы и предстали перед судом многие другие представители командного и начальствующего состава Красной армии. 11 июня 1937 года специальным присутствием Верховного суда СССР был приговорён к смертной казни по «делу Тухачевского» и расстрелян. Посмертно реабилитирован 31 января 1957 года.
rdf:langString 维塔利·马尔科维奇·普里马科夫(俄語:Виталий Маркович Примаков,1897年12月30日-1937年6月12日)苏联军事领导人,外交官,部队指挥官。生于俄罗斯帝国切尔尼戈夫省谢苗诺夫卡,1914年加入布尔什维克党。1917年二月革命时获释,8月加入俄军,曾负责指挥部队攻打冬宫。后领导红军在加特契纳与克拉斯诺夫作战。1918年2月建立部队,参与镇压巴斯玛奇运动的战斗。1925年被派往中国,在张家口担任冯玉祥国民军的军事顾问。1927年担任驻阿富汗武官。1937年6月11日,因图哈切夫斯基案件被判处死刑并遭处决。1957年得到平反。
rdf:langString Примако́в Віта́лій Ма́ркович (ба́тько Прима́к, ба́тько Примаче́нко; 18 (30) грудня 1897, с. Семенівка, нині місто, Семенівський район, Чернігівська губернія, Російська імперія — 11 червня 1937, Москва, РРФСР, СРСР) — український радянський воєначальник, комкор (1935), дипломат. Зять Михайла Коцюбинського, товариш дитячих років українського радянського воєначальника — Юрія Коцюбинського. Репресований. Один із організаторів і перших керівників Червоно-Козачого Корпусу Української Республіки, перших військових формувань радянського уряду України у складі Країни Рад. Учасник бойових дій 1920-х років у Афганістані і в Середній Азії, за що тогочасна світова преса його охрестила «радянським Лоуренсом».
xsd:string (1918–1922)
xsd:string (1922–1937)
xsd:gYear 1937
xsd:gYear 1918
xsd:nonNegativeInteger 6194
xsd:string Leningrad Military District

data from the linked data cloud