Vitalian (consul)
http://dbpedia.org/resource/Vitalian_(consul) an entity of type: Thing
فيتاليان ((باللاتينية: Flavius Vitalianus)، (باليونانية: Βιταλιανός); توفي عام 520) هو جنرال في الإمبراطورية الرومانية الشرقية (البيزنطية). كان مواطنا من مويسيا في شمال البلقان، وربما من أصل روماني وبربري مختلط، تبع والده في الجيش الإمبراطوري، وبحلول عام 513 أصبح قائدا كبيرا في تراقيا.
rdf:langString
Flavio Vitaliano (latino: Flavius Vitalianus; ... – 520) è stato un politico e militare goto, che fece carriera nell'amministrazione bizantina.
rdf:langString
Vitalian (lat. Flavius Vitalianus, mittelgriechisch Βιταλιανός Vitalianos; † Juli 520 in Konstantinopel) war ein oströmischer Heermeister und Politiker. Er rebellierte 513 in Thrakien gegen Kaiser Anastasios I. Unter Justin I. wurde Vitalian wiederum Heermeister und zum Konsul des Jahres 520 ernannt. Mutmaßlich auf Betreiben des Kaiserneffen Justinian wurde er allerdings noch im selben Jahr im Palast überfallen und ermordet. Euagrios unterstellt, Vitalian habe selbst nach dem Kaiserthron gestrebt, doch bleibt dies umstritten.
rdf:langString
Vitaliano fue un militar bizantino nacido en Mesia, al norte de los Balcanes, y con probable ascendencia mixta tracia y bizantina. Siguió a su padre al ejército imperial; en el año 513 se había convertido en comandante de alto rango en Tracia. Ese año se rebeló contra el emperador Anastasio I, cuya severidad fiscal y adhesión al miafisismo eran muy impopulares y permitió a Vitaliano ganarse rápidamente grandes sectores del ejército y de la Tracia a su causa. Después de conseguir algunas victorias sobre los ejércitos leales a Anastasio, Vitaliano llegó a amenazar la capital Constantinopla y obligó al emperador a retractarse del miafisismo en el verano del año 515. Sin embargo, Anastasio no cumplió con algunos de los términos del acuerdo y Vitaliano marchó contra la capital solo para ser ven
rdf:langString
Vitalien (en latin Flavius Vitalianus ; en grec Βιταλιανός), mort en 520, est un général de l'empire romain d'Orient. Natif de Mésie, dans le nord des Balkans, et probablement de descendance romaine et barbare, il suit son père dans l'armée impériale et devient en 513 commandant supérieur en Thrace.
rdf:langString
Vitalian (Latin: Flavius Vitalianus, Greek: Βιταλιανός; died 520) was a general of the Eastern Roman Empire. A native of Moesia in the northern Balkans, and probably of mixed Roman and Gothic or Scythian (a term used at the time to indicate the Huns) barbarian descent, he followed his father into the imperial army, and by 513 had become a senior commander in Thrace.
rdf:langString
Vitalianus (Latijn Flavius Vitalianus; Oudgrieks Βιταλιανός) (gestorven in 520) was een Oost-Romeinse (Byzantijnse) generaal. Hij rebelleerde in 513 tegen keizer Anastasius I. Hij won een groot deel van het leger en de bevolking van Thracië voor zich. Opeenvolgende toenaderingen met Anastasius mislukten en de opstand ging door tot hij uiteindelijk in 515 werd verslagen. Vitalianus hield zich verborgen tot de dood van Anastasius in 518. Aangezien hij een fervent aanhanger was van de Chalcedonische leer, werd hem vergiffenis geschonken door de nieuwe keizer Justinus I.
rdf:langString
Flávio Vitaliano (em latim: Flavius Vitalianus, em grego: Βιταλιανός; romaniz.: Vitalianós; m. junho de 520) foi um oficial bizantino do século VI, ativo sob os imperadores Anastácio I (r. 491–518) e Justino I (r. 518–527). Era nativo de Zaldapa, na Mésia Inferior, filho de Patricíolo e da irmã de Macedônio II. Em 503, acompanhou seu pai na Guerra Anastácia contra o Império Sassânida e em 513 é citado como conde dos federados na Trácia. Aproveitando-se de sua posição na província e do ressentimento dos calcedônios pelas medidas impopulares de Anastácio, Vitaliano lançou uma grande revolta contra ele.
rdf:langString
Виталиан (лат. Flavius Vitalianus, греч. Βιταλιανός; ок. 470—520) — византийский военачальник и государственный деятель. В 514 году поднял восстание против императора Анастасия, являясь комитом (командующим) федератов в Малой Скифии в районе Добруджи.
rdf:langString
Віталіян (лат. Flavius Vitalianus, грец. Βιταλιανός; помер 520) — Римський консул (520 р.), генерал Східної Римської (Візантійської) Імперії. З 513 р. — Командувач повстанців проти імператора Анастасія I.
rdf:langString
rdf:langString
فيتاليان (جنرال)
rdf:langString
Vitalian (Byzanz)
rdf:langString
Vitaliano (general)
rdf:langString
Vitalien (général)
rdf:langString
Vitaliano (console 520)
rdf:langString
Vitalianus (Byzantijns generaal)
rdf:langString
Vitaliano (general)
rdf:langString
Виталиан (военачальник)
rdf:langString
Vitalian (consul)
rdf:langString
Віталіян (генерал)
rdf:langString
Vitalian
rdf:langString
Vitalian
rdf:langString
rdf:langString
xsd:integer
25820000
xsd:integer
1122197894
rdf:langString
July 520
rdf:langString
magister militum
rdf:langString
Consul of the Roman Empire
xsd:integer
520
rdf:langString
فيتاليان ((باللاتينية: Flavius Vitalianus)، (باليونانية: Βιταλιανός); توفي عام 520) هو جنرال في الإمبراطورية الرومانية الشرقية (البيزنطية). كان مواطنا من مويسيا في شمال البلقان، وربما من أصل روماني وبربري مختلط، تبع والده في الجيش الإمبراطوري، وبحلول عام 513 أصبح قائدا كبيرا في تراقيا.
rdf:langString
Vitalian (lat. Flavius Vitalianus, mittelgriechisch Βιταλιανός Vitalianos; † Juli 520 in Konstantinopel) war ein oströmischer Heermeister und Politiker. Er rebellierte 513 in Thrakien gegen Kaiser Anastasios I. Als Anastasios 511 den Patriarchen von Konstantinopel Makedonios absetzte und den monophysitischen Patriarchen von Antiochia zum Nachfolger ernannte, kam es im Oströmischen Reich zu Unruhen. Im Staurotheis-Aufstand 512 in Konstantinopel rief die orthodoxe Partei zunächst den hochrangigen Politiker Areobindus – gegen dessen Willen – zum Gegenkaiser aus. Ein Jahr später setzte sich der comes foederatorum Vitalian an die Spitze des Widerstands. Mit einer hunnischen und bulgarischen Streitmacht erschien er mehrmals vor der Hauptstadt, wurde aber – nachdem ihm von Anastasios zwischenzeitlich der Posten eines magister militum per Thracias zuerkannt worden war – 515 endgültig besiegt, woraufhin er untertauchte. Unter Justin I. wurde Vitalian wiederum Heermeister und zum Konsul des Jahres 520 ernannt. Mutmaßlich auf Betreiben des Kaiserneffen Justinian wurde er allerdings noch im selben Jahr im Palast überfallen und ermordet. Euagrios unterstellt, Vitalian habe selbst nach dem Kaiserthron gestrebt, doch bleibt dies umstritten.
rdf:langString
Vitaliano fue un militar bizantino nacido en Mesia, al norte de los Balcanes, y con probable ascendencia mixta tracia y bizantina. Siguió a su padre al ejército imperial; en el año 513 se había convertido en comandante de alto rango en Tracia. Ese año se rebeló contra el emperador Anastasio I, cuya severidad fiscal y adhesión al miafisismo eran muy impopulares y permitió a Vitaliano ganarse rápidamente grandes sectores del ejército y de la Tracia a su causa. Después de conseguir algunas victorias sobre los ejércitos leales a Anastasio, Vitaliano llegó a amenazar la capital Constantinopla y obligó al emperador a retractarse del miafisismo en el verano del año 515. Sin embargo, Anastasio no cumplió con algunos de los términos del acuerdo y Vitaliano marchó contra la capital solo para ser vencido decisivamente por el almirante anastasiano . Vitaliano huyó a su Tracia natal y se mantuvo oculto hasta la muerte de Anastasio en el año 518. Como promotor acérrimo de la ortodoxia calcedonia, fue perdonado por el nuevo emperador, Justino I, y participó en las negociaciones con el papa para terminar con el cisma acacio. Fue nombrado cónsul en el año 520 y asesinado poco después probablemente por orden del emperador Justiniano I, sobrino y heredero de Justino, quien veía en él a un potencial rival para el trono. Sus hijos también fueron generales del ejército bizantino.
rdf:langString
Vitalien (en latin Flavius Vitalianus ; en grec Βιταλιανός), mort en 520, est un général de l'empire romain d'Orient. Natif de Mésie, dans le nord des Balkans, et probablement de descendance romaine et barbare, il suit son père dans l'armée impériale et devient en 513 commandant supérieur en Thrace. Cette même année, il se rebelle contre l'empereur Anastase Ier (règne entre 491 et 518), dont les politiques fiscales strictes et la promotion du monophysisme étaient particulièrement impopulaires. Ceci permet à Vitalien de gagner rapidement une grande partie de l'armée et du peuple de Thrace à sa cause. Après une série de victoires contre les armées loyalistes, Vitalien vient menacer la capitale impériale Constantinople elle-même et force Anastase à désavouer son support pour le monophysisme à l'été 515. Peu après cependant, Anastase échouant à tenir les promesses faites lors de cet accord, Vitalien marche à nouveau sur Constantinople où il est arrêté par l'amiral d'Anastase, Marinus. Vitalien fuit vers sa contrée d'origine, la Thrace, et y reste caché jusqu'à la mort d'Anastase en 518. En tant que défenseur dévoué de l'orthodoxie chalcédonienne, il est pardonné par le nouvel empereur Justin Ier (règne entre 518 et 527) et s'engage dans les négociations avec le Pape pour mettre un terme au (en). Il est nommé consul pour l'année 520, mais est assassiné peu après, probablement sur les ordres du neveu et héritier présomptif de Justin, Justinien (règne de 527 à 565), qui voit en lui un rival potentiel pour le trône. Ses fils deviennent eux aussi des généraux de l'empire d'Orient.
rdf:langString
Vitalian (Latin: Flavius Vitalianus, Greek: Βιταλιανός; died 520) was a general of the Eastern Roman Empire. A native of Moesia in the northern Balkans, and probably of mixed Roman and Gothic or Scythian (a term used at the time to indicate the Huns) barbarian descent, he followed his father into the imperial army, and by 513 had become a senior commander in Thrace. In that year he rebelled against Emperor Anastasius I (r. 491–518), whose fiscal stringency and promotion of Miaphysitism were widely unpopular, and allowed Vitalian to quickly win over large parts of the army and the people of Thrace to his cause. After scoring a series of victories over loyalist armies, Vitalian came to threaten Constantinople itself, and forced Anastasius to officially recant his adoption of Miaphysitism in summer 515. Soon after, however, as Anastasius failed to honour some of the terms of the agreement, Vitalian marched on Constantinople, only to be decisively defeated by Anastasius' admiral, Marinus. Vitalian fled to his native Thrace and remained in hiding until Anastasius's death in 518. As a staunch promoter of Chalcedonian orthodoxy, he was pardoned by the new emperor Justin I (r. 518–527) and was engaged in the negotiations with the Pope to end the Acacian Schism. He was named consul for the year 520, but was murdered shortly after, probably on the orders of Justin's nephew and heir-apparent, Justinian (r. 527–565), who saw in him a potential rival for the throne. His sons also became generals in the East Roman army.
rdf:langString
Vitalianus (Latijn Flavius Vitalianus; Oudgrieks Βιταλιανός) (gestorven in 520) was een Oost-Romeinse (Byzantijnse) generaal. Hij rebelleerde in 513 tegen keizer Anastasius I. Hij won een groot deel van het leger en de bevolking van Thracië voor zich. Opeenvolgende toenaderingen met Anastasius mislukten en de opstand ging door tot hij uiteindelijk in 515 werd verslagen. Vitalianus hield zich verborgen tot de dood van Anastasius in 518. Aangezien hij een fervent aanhanger was van de Chalcedonische leer, werd hem vergiffenis geschonken door de nieuwe keizer Justinus I. Hij was betrokken bij de onderhandelingen met de paus om een einde te maken aan het Acaciaanse schisma. Hij werd voor het jaar 520 tot consul benoemd. Kort daarna werd hij vermoord, waarschijnlijk in opdracht van de neef en toekomstige opvolger van de keizer, Justinianus.
rdf:langString
Flavio Vitaliano (latino: Flavius Vitalianus; ... – 520) è stato un politico e militare goto, che fece carriera nell'amministrazione bizantina.
rdf:langString
Виталиан (лат. Flavius Vitalianus, греч. Βιταλιανός; ок. 470—520) — византийский военачальник и государственный деятель. В 514 году поднял восстание против императора Анастасия, являясь комитом (командующим) федератов в Малой Скифии в районе Добруджи. Пользовался авторитетом у большой части армии и народа, завоевал Римские провинции Фракию и Малую Скифию. Будучи убеждённым сторонником Халкидонского православия выступил против монофизитов, которых поддерживал император Анастасий. В его армии было много скифов и славян. Сначала повстанцы дошли до Константинополя, однако в 515 году Виталиян вынужден был спасаться бегством. Помилован новым императором Юстином I, поручил ему вести переговоры с папой римским для преодоления Акакианской ереси. В 520 году был назначен римским консулом, однако вскоре был убит, вероятно, по приказу племянника императора Юстиниана.
rdf:langString
Flávio Vitaliano (em latim: Flavius Vitalianus, em grego: Βιταλιανός; romaniz.: Vitalianós; m. junho de 520) foi um oficial bizantino do século VI, ativo sob os imperadores Anastácio I (r. 491–518) e Justino I (r. 518–527). Era nativo de Zaldapa, na Mésia Inferior, filho de Patricíolo e da irmã de Macedônio II. Em 503, acompanhou seu pai na Guerra Anastácia contra o Império Sassânida e em 513 é citado como conde dos federados na Trácia. Aproveitando-se de sua posição na província e do ressentimento dos calcedônios pelas medidas impopulares de Anastácio, Vitaliano lançou uma grande revolta contra ele. Sucessivas tentativas de aproximação a Anastácio falharam e a revolta continuou até ser finalmente debelada em 515. Vitaliano se escondeu até a morte de Anastácio e, sendo um vigoroso calcedônio, foi perdoado por Justino I (r. 518–527) e inserido nas discussões com o papa para terminar com o cisma acaciano. Foi nomeado cônsul no ano de 520, mas foi morto antes de assumir, provavelmente por ordem do sobrinho — e herdeiro — de Justino, Justiniano (r. 527–565).
rdf:langString
Віталіян (лат. Flavius Vitalianus, грец. Βιταλιανός; помер 520) — Римський консул (520 р.), генерал Східної Римської (Візантійської) Імперії. З 513 р. — Командувач повстанців проти імператора Анастасія I. Користувався авторитетом у великої частини армії і народу, завоював Римські провінції Фракію та Малу Скіфію. Будучи переконаним прихильником халкедонського православ'я виступив проти монофізитів, яких підтримував імператор Анастасій. В його армії було багато скіфів та слов'ян. Спочатку повстанці дійшли до Константинополя, проте 515 р. Віталіян змушений був рятуватися втечею. Був помилуваний новим імператором Юстиніаном І, який доручив йому вести переговори з Папою Римським для подолання Акакіанської єресі. 520 р. був призначений Римським консулом, проте незабаром був убитий, ймовірно, за наказом племінника імператора Юстиніана.
rdf:langString
Bouzes, Coutzes and Venilus
xsd:string
Byzantine Empire
xsd:nonNegativeInteger
22919
