Tubular bells
http://dbpedia.org/resource/Tubular_bells an entity of type: Thing
Una campana tubular és un instrument idiòfon, percudit, de metall, consistent en una sèrie de tubs disposats en paral·lel, suspesos d'una barra horitzontal, que es percudeixen amb una . És un instrument propi de l'orquestra i forma part de la secció d'instruments de percussió. La seva sonoritat imita la de les campanes però aconsegueix fer un so semblant ocupant un espai molt menor. Són obres en què aquest instrument té un protagonisme important la d'Hector Berlioz, o l'Obertura 1812 de Piotr Ilitx Txaikovski. L'obra Tubular Bells de Mike Oldfield pren el seu nom de la denominació en anglès d'aquest instrument.
rdf:langString
Röhrenglocken sind meist aus Metall (Stahl oder Messing) bestehende Röhren, die als Musik- oder Signalinstrumente eingesetzt werden. Instrumentenkundlich werden sie als Aufschlagröhren, Röhrengeläute oder Schlagröhrenspiele bezeichnet und zu den Aufschlagidiophonen gezählt. Glocken unterscheiden sich durch ihre Gefäßform und eine andere Akustik von den Röhrenglocken.
rdf:langString
Sraith d'fheadáin mhiotalacha, gach ceann tiúnta d'airde ar leith, agus iad go léir crochta i bhfráma mór. Buailtear iad le tuairgnín gairid chun fuaimeanna clog a dhéanamh i gceoldrámaíocht is ceol foirne.
rdf:langString
チューブラーベル（tubular bells、英語では必ず複数形で表記する）は、打楽器、体鳴楽器に分類される金属製打楽器。
rdf:langString
Rörklockor är ett slagverksinstrument som ingår i gruppen malletinstrument. Instrumentet består av vertikalt hängande rör stämda i olika toner och ordnade som ett klaviatur. Rören är slutna i övre änden men öppna nedtill. Man spelar på det genom att slå med klubba mot den övre kanten av röret. Med en pedal kan man reglera om tonen ska ljuda kort eller länge. Även om rören är stämda i en ton har de många över- och undertoner och ljudets karaktär påminner starkt om kyrkklockor. Ett rörklockspel spänner oftast över 1½ - 2 oktaver.
rdf:langString
Оркестро́ві дзво́ни (нім. Glocken; фр. cloches; італ. campane; англ. Tubular bells) — ударний інструмент симфонічного оркестру. Являє собою набір з 12—18 циліндричних металевих трубок діаметром 25—38 мм, підвішених в спеціальній рамі (висота бл. 2 м). Вдаряють калаталкою, голівка якої обтягнута шкірою. Звукоряд хроматичний. Діапазон 1—1,5 октави (від с до f1); нотуються в скрипковому ключі октавой вище, ніж звучить). Сучасні дзвони мають також керований педаллю демпфер, що використовують для заглушення звуку. В оркестрі інструмент використовують найчастіше для імітації дзвону.
rdf:langString
管鐘（Tubular Bell）是屬於敲擊樂器，由一些長短有別的鋼管或銅管組成。它懸掛在一個較高的架子上，演奏者手持一根或兩根木槌擊奏。管鐘有特別的使用限制，音域一般不要超過一個八度。排鐘可用高音或低音譜表記譜，在僅使用一、兩個排鐘時，也可用一線記譜。
rdf:langString
Ezkila tubularrak musika-tresna bat dira, zehazki, metalez kolpatutako idiofono bat. Kanpai tubular esaten zaie, izan ere, haien soinua elizako ezkilena bezalakoa da, emulatu nahi dena. Jatorrizko kanpai handiak eta ez oso praktikoak orkestrara ez eramateko modu bat izan zen. Tutu-formako kanpaiak 18 hodi metaliko (kobrezkoak edo letoizkoak) hutsak dira, eta armazoi batetik zintzilik daude. Hodi horiek mazo batekin edo birekin kolpatzen dira. Hodia goiko sekzioan jotzen da beti. Soinua geldiarazteko barra edo pedal bat erabiltzen da.
rdf:langString
Las campanas tubulares son un instrumento musical, concreto, se trata de un idiófono percutido de metal. Su sonido se parece al de las , carillón o un campanario. Se llaman campanas tubulares porque de hecho, su sonido es similar al de las campanas de iglesia, a las que se trataron de emular. Fue un modo de evitar llevar las grandes y poco prácticas campanas originales a la orquesta. Cada campana (tubo) tiene distinta longitud, para poder ofrecer notas diferentes. Permite la afinación, por lo que se trata de un instrumento de sonido determinado.n
rdf:langString
Le carillon tubulaire — aussi appelé cloche tubulaire ou cloches d'orchestre, de l'anglais tubular bell — est un instrument de musique idiophone de la famille des percussions. Il est constitué d'une série de cloches. Chaque cloche est un tube métallique habituellement fait de laiton, dont le diamètre varie entre 3 et 4 centimètres, et s'accorde en modifiant sa longueur. Les carillons tubulaires sont habituellement regroupés en une série chromatique d'une octave et demie. Des séries de deux octaves existent, mais elles sont extrêmement lourdes et ne sont pas vraiment utilisées. Leur étendue est la suivante :
rdf:langString
Tubular bells (also known as chimes) are musical instruments in the percussion family. Their sound resembles that of church bells, carillon, or a bell tower; the original tubular bells were made to duplicate the sound of church bells within an ensemble. Each bell is a metal tube, 30–38 mm (1+1⁄4–1+1⁄2 in) in diameter, tuned by altering its length. Its standard range is C4–F5, though many professional instruments reach G5. Tubular bells are often replaced by studio chimes, which are a smaller and usually less expensive instrument. Studio chimes are similar in appearance to tubular bells, but each bell has a smaller diameter than the corresponding bell on tubular bells.
rdf:langString
튜불러 벨(tubular bells, 차임)은 퍼커션에 속하는 악기로 여러개의 철로 된 튜브로 이루어져있고 여타의 원통형 악기에 비해 훨씬 맑은소리를 낸다. 튜불러 벨의 각 벨은 튜브는 직경이 30-38mm이고 그 길이변화에 따라 음정이 달라진다. 많은 전문적인 악기들이 음정이 G5까지 가는반면 이 악기의 음정의 표준 범위는 C4-F5이다. 튜블러 벨들은 사용방법에 따라 가죽채찍이나 플라스틱 해머로 연주기도하며 연주될때의 소리를 더 오래 유지시키기 위해 페달이 부착되어 있는 경우도 있다. 때로 더 크고 높은 소리를 내기위한 방법으로, 튜브의 아래쪽을 활로 연주하는 방법도 있다. 튜블러벨은 “Carol of the Bells"라는 곡과 Mike Oldfiled의 앨범 Tubular Bells그리고 최근에 영화 The Exorcist의 오프닝 테마로 사용되면서 서양문화에서는 아주 대중적으로 유명하다. 튜블러 벨은 스튜디오 차임이란 더 작고 더 싼 악기로 대체될 때가 많다. 이 스튜디옴 차임이란 악기는 튜블러 벨과 흡사하게 생겼지만, 각 벨들의 직경이 튜블러벨에 비해 더 작다.
rdf:langString
Le campane tubolari sono uno strumento musicale idiofono a percussione diretta e a suono determinato. Si tratta di una serie di "campane", lunghe barre metalliche cave (solitamente tubi di ottone o altro metallo appesi verticalmente a circa uno o due metri di altezza) che si accordano modificando la lunghezza. Sono normalmente suonate colpendole con un martello speciale, a testa di cuoio grezzo o di plastica, nella parte superiore del tubo, il che può rendere necessario un piano per il percussionista. La loro origine è europea e di invenzione moderna. L'estensione è nel registro medio-acuto.
rdf:langString
Buisklokken vormen een melodie-instrument uit de slagwerkfamilie, behorend tot de klasse van de idiofonen. Het instrument bestaat uit een reeks buizen in de volgorde van een chromatische toonladder. Met een kunststof of houten hamer wordt aan de bovenkant van de buizen geslagen. Met een stang kan een dempermechanisme worden bediend om de klank van de buizen te dempen. De buizen zijn van boven gesloten en van onderen open. Grote bekendheid hebben de buisklokken ook gekregen door het naar het instrument genoemde album Tubular Bells van Mike Oldfield.
rdf:langString
O carrilhão de orquestra, também chamado de sinos tubulares, é um instrumento musical da família da percussão. Ele é formado por cilindros de metal de 30 a 38 milímetros de diâmetro, afinados de acordo com a variação comprimento de cada um. Os tubos são dispostos verticalmente lado a lado em uma seqüência cromática de uma oitava e meia, indo do Dó5 ao Fá6. Existem versões com extensão até o Fá4, mas estes são muito pesados e raramente são usados. Há também os carrilhões feitos de tubos simples de PVC, percutidos com as mãos ou baquetas, conhecidos como "stéphalofone", porém estes são pouco usados ou conhecidos.
rdf:langString
Dzwony rurowe (wł. campane tubolari) – instrument z grupy idiofonów, składający się z metalowych rur o średnicy około 3–4 cm, zamocowanych na wspólnej ramie. Do wydobywania dźwięku służy młotek z filcowym lub skórzanym obiciem, którym uderza się w wierzch poszczególnych rur. Dźwięk przypomina dzwony kościelne. Rury stroi się w skali chromatycznej od c do f1 (w zapisie o oktawę wyżej: c1-f2 w kluczu wiolinowym) i mocuje w układzie przypominającym nieco klawiaturę fortepianu. Tłumienie dźwięku jest możliwe ręcznie lub za pomocą pedału. Instrument pochodzi z Azji.
rdf:langString
Колокола́ (партитурное обозначение — Campane tubolari, Оркестровые колокола; нем. Röhrenglocken, англ. tubular bell) — ударный инструмент симфонического оркестра (идиофон). Набор 12—18 цилиндрических металлических трубок диаметром 25—38 мм, подвешенных в раме-стойке (высота около 2 м). Для извлечения звука, по ним бьют колотушкой, головка которой обтянута кожей. Звукоряд обычно хроматический (теоретически может быть любым), диапазон 1—1,5 октавы (обычно от F; нотируется октавой выше, чем звучит).
rdf:langString
rdf:langString
أجراس أنبوبية
rdf:langString
Campana tubular
rdf:langString
Röhrenglocken
rdf:langString
Campanas tubulares
rdf:langString
Ezkila tubular
rdf:langString
Clogfheadáin
rdf:langString
Carillon tubulaire
rdf:langString
Campane tubolari
rdf:langString
튜블러 벨
rdf:langString
チューブラーベル
rdf:langString
Dzwony rurowe
rdf:langString
Buisklokken
rdf:langString
Carrilhão de orquestra
rdf:langString
Tubular bells
rdf:langString
Оркестровые колокола
rdf:langString
Rörklockor
rdf:langString
Оркестрові дзвони
rdf:langString
管钟
rdf:langString
Tubular bells
xsd:integer
166362
xsd:integer
1108032046
rdf:langString
percussion
rdf:langString
rdf:langString
Jenco
rdf:langString
rdf:langString
Chimes
rdf:langString
orchestral bells
rdf:langString
orchestral chimes
rdf:langString
tubular chimes
rdf:langString
C4–F5 standard; extended range can include C4–G5, bass F3–B3, but can vary
rdf:langString
Una campana tubular és un instrument idiòfon, percudit, de metall, consistent en una sèrie de tubs disposats en paral·lel, suspesos d'una barra horitzontal, que es percudeixen amb una . És un instrument propi de l'orquestra i forma part de la secció d'instruments de percussió. La seva sonoritat imita la de les campanes però aconsegueix fer un so semblant ocupant un espai molt menor. Són obres en què aquest instrument té un protagonisme important la d'Hector Berlioz, o l'Obertura 1812 de Piotr Ilitx Txaikovski. L'obra Tubular Bells de Mike Oldfield pren el seu nom de la denominació en anglès d'aquest instrument.
rdf:langString
Röhrenglocken sind meist aus Metall (Stahl oder Messing) bestehende Röhren, die als Musik- oder Signalinstrumente eingesetzt werden. Instrumentenkundlich werden sie als Aufschlagröhren, Röhrengeläute oder Schlagröhrenspiele bezeichnet und zu den Aufschlagidiophonen gezählt. Glocken unterscheiden sich durch ihre Gefäßform und eine andere Akustik von den Röhrenglocken.
rdf:langString
Ezkila tubularrak musika-tresna bat dira, zehazki, metalez kolpatutako idiofono bat. Kanpai tubular esaten zaie, izan ere, haien soinua elizako ezkilena bezalakoa da, emulatu nahi dena. Jatorrizko kanpai handiak eta ez oso praktikoak orkestrara ez eramateko modu bat izan zen. Tutu-formako kanpaiak 18 hodi metaliko (kobrezkoak edo letoizkoak) hutsak dira, eta armazoi batetik zintzilik daude. Hodi horiek mazo batekin edo birekin kolpatzen dira. Hodia goiko sekzioan jotzen da beti. Soinua geldiarazteko barra edo pedal bat erabiltzen da. Kanpai (hodi) bakoitzak luzera desberdina du, nota desberdinak eskaini ahal izateko. Afinazioa ahalbidetzen du, eta, beraz, soinu zehatza duen musika-tresna da.
rdf:langString
Las campanas tubulares son un instrumento musical, concreto, se trata de un idiófono percutido de metal. Su sonido se parece al de las , carillón o un campanario. Se llaman campanas tubulares porque de hecho, su sonido es similar al de las campanas de iglesia, a las que se trataron de emular. Fue un modo de evitar llevar las grandes y poco prácticas campanas originales a la orquesta. Cada campana es un tubo de metal, 30-38 milímetros (1,2-1,5 plg) de diámetro, afinado alterando su longitud. Su rango estándar es Do central–Fa, aunque muchos instrumentos profesionales alcanzan Sol. Las campanas tubulares a menudo se reemplazan por campanillas de estudio, que son un instrumento más pequeño y generalmente menos costoso. Las campanas de estudio son similares en apariencia a las campanas tubulares, pero cada campana tiene un diámetro más pequeño que la campana correspondiente en las campanas tubulares. Las campanas tubulares son 18 tubos metálicos (de cobre o latón) huecos que están suspendidos de un armazón. Estos tubos se percuten con uno o dos mazos. El tubo siempre es golpeado en su sección superior. Para detener el sonido se usa o una barra o un pedal. Cada campana (tubo) tiene distinta longitud, para poder ofrecer notas diferentes. Permite la afinación, por lo que se trata de un instrumento de sonido determinado.n
rdf:langString
Le carillon tubulaire — aussi appelé cloche tubulaire ou cloches d'orchestre, de l'anglais tubular bell — est un instrument de musique idiophone de la famille des percussions. Il est constitué d'une série de cloches. Chaque cloche est un tube métallique habituellement fait de laiton, dont le diamètre varie entre 3 et 4 centimètres, et s'accorde en modifiant sa longueur. Les carillons tubulaires sont habituellement regroupés en une série chromatique d'une octave et demie. Des séries de deux octaves existent, mais elles sont extrêmement lourdes et ne sont pas vraiment utilisées. Leur étendue est la suivante : Les cloches sont habituellement frappées par un marteau à tête de plastique ou de cuir vert. On peut aussi employer divers types de matériaux allant de la mailloche (comme pour le tam-tam ou la grosse caisse) aux baguettes de timbales, en bois, en peau ou en mousse. Les cloches sont frappées dans leur partie haute, ce qui nécessite souvent une chaise ou, dans le cas de musiciens de petite taille, une plateforme élévatrice. Elles ont été inventées dans un but pratique pour reproduire au sein d'un orchestre symphonique le son de cloches d'église tout en contournant le problème posé par l'encombrement de telles cloches qui sont extrêmement lourdes : le percussionniste dispose ici d'un unique instrument d'environ deux mètres de hauteur et un mètre de largeur, avec lequel il peut jouer 17 notes (pour un jeu standard de cloches tubulaires). Elles sont utilisées dans des œuvres symphoniques telles que la Symphonie Fantastique (notamment dans la cinquième Partie : "Songe d'une Nuit de Sabbat") de Berlioz, la marche Liberty Bell de Sousa, ou l'Ouverture 1812 de Tchaïkovski ; mais également dans la musique populaire. Mike Oldfield utilise beaucoup les cloches tubulaires, par exemple dans son premier album Tubular Bells (cloches tubulaires en anglais) en 1973, dont le thème d'ouverture a été repris pour la musique du film L'Exorciste.
* Portail des percussions
rdf:langString
Sraith d'fheadáin mhiotalacha, gach ceann tiúnta d'airde ar leith, agus iad go léir crochta i bhfráma mór. Buailtear iad le tuairgnín gairid chun fuaimeanna clog a dhéanamh i gceoldrámaíocht is ceol foirne.
rdf:langString
Tubular bells (also known as chimes) are musical instruments in the percussion family. Their sound resembles that of church bells, carillon, or a bell tower; the original tubular bells were made to duplicate the sound of church bells within an ensemble. Each bell is a metal tube, 30–38 mm (1+1⁄4–1+1⁄2 in) in diameter, tuned by altering its length. Its standard range is C4–F5, though many professional instruments reach G5. Tubular bells are often replaced by studio chimes, which are a smaller and usually less expensive instrument. Studio chimes are similar in appearance to tubular bells, but each bell has a smaller diameter than the corresponding bell on tubular bells. Tubular bells are sometimes struck on the top edge of the tube with a rawhide- or plastic-headed hammer. Often, a sustain pedal will be attached to allow extended ringing of the bells. They can also be bowed at the bottom of the tube to produce a very loud, very high-pitched overtone. The tubes used provide a purer tone than solid cylindrical chimes, such as those on a mark tree. Chimes are often found in orchestral and concert band repertoire. It rarely plays melody, instead being used most often as a color to add to the ensemble sound. It does have solos occasionally, often depicting church bells. In tubular bells, modes 4, 5, and 6 appear to determine the strike tone and have frequencies in the ratios 92:112:132, or 81:121:169, "which are close enough to the ratios 2:3:4 for the ear to consider them nearly harmonic and to use them as a basis for establishing a virtual pitch". The perceived "strike pitch" is thus an octave below the fourth mode (i.e., the missing "1" in the above series).
rdf:langString
Le campane tubolari sono uno strumento musicale idiofono a percussione diretta e a suono determinato. Si tratta di una serie di "campane", lunghe barre metalliche cave (solitamente tubi di ottone o altro metallo appesi verticalmente a circa uno o due metri di altezza) che si accordano modificando la lunghezza. Sono normalmente suonate colpendole con un martello speciale, a testa di cuoio grezzo o di plastica, nella parte superiore del tubo, il che può rendere necessario un piano per il percussionista. La loro origine è europea e di invenzione moderna. L'estensione è nel registro medio-acuto. Nelle orchestre sinfoniche simulano il suono delle campane da chiesa. Sono utilizzate in composizioni sinfoniche, come la Sinfonia fantastica di Berlioz, l'Ouverture 1812 di Čajkovskij o la Nona sinfonia di Mahler, ma anche nella musica contemporanea e popolare.
rdf:langString
튜불러 벨(tubular bells, 차임)은 퍼커션에 속하는 악기로 여러개의 철로 된 튜브로 이루어져있고 여타의 원통형 악기에 비해 훨씬 맑은소리를 낸다. 튜불러 벨의 각 벨은 튜브는 직경이 30-38mm이고 그 길이변화에 따라 음정이 달라진다. 많은 전문적인 악기들이 음정이 G5까지 가는반면 이 악기의 음정의 표준 범위는 C4-F5이다. 튜블러 벨들은 사용방법에 따라 가죽채찍이나 플라스틱 해머로 연주기도하며 연주될때의 소리를 더 오래 유지시키기 위해 페달이 부착되어 있는 경우도 있다. 때로 더 크고 높은 소리를 내기위한 방법으로, 튜브의 아래쪽을 활로 연주하는 방법도 있다. 튜블러벨은 “Carol of the Bells"라는 곡과 Mike Oldfiled의 앨범 Tubular Bells그리고 최근에 영화 The Exorcist의 오프닝 테마로 사용되면서 서양문화에서는 아주 대중적으로 유명하다. 또 오케스트라안에서도 일부분으로 많이 사용되어 대부분의 작곡가들은 자신의 곡 퍼커션부분에 차임 부분을 넣는다. 아주 가끔 멜로디를 담당할때도 있지만 대부분 간단한 저음을 담당한다. 투블러 벨에선 4,5,6의 음계가 첫소리를 결정하고 92:112:132비율의 진동수를 갖는다. 이 진동수는 사람들의 귀에는 2:3:4의 비율과 거의 흡사하게 들려서 아주 화음이 조화롭게 들린다. 튜블러 벨은 스튜디오 차임이란 더 작고 더 싼 악기로 대체될 때가 많다. 이 스튜디옴 차임이란 악기는 튜블러 벨과 흡사하게 생겼지만, 각 벨들의 직경이 튜블러벨에 비해 더 작다.
rdf:langString
Buisklokken vormen een melodie-instrument uit de slagwerkfamilie, behorend tot de klasse van de idiofonen. Het instrument bestaat uit een reeks buizen in de volgorde van een chromatische toonladder. Met een kunststof of houten hamer wordt aan de bovenkant van de buizen geslagen. Met een stang kan een dempermechanisme worden bediend om de klank van de buizen te dempen. De buizen zijn van boven gesloten en van onderen open. Buisklokken worden in de klassieke (programma)muziek vaak voorgeschreven om de klank van kerkklokken te imiteren. Dat is bijvoorbeeld het geval in buisklokkenpassages in de Ouverture 1812 van Tsjaikovski, de Symphonie fantastique van Berlioz en het symfonisch gedicht van Franck. Grote bekendheid hebben de buisklokken ook gekregen door het naar het instrument genoemde album Tubular Bells van Mike Oldfield.
rdf:langString
チューブラーベル（tubular bells、英語では必ず複数形で表記する）は、打楽器、体鳴楽器に分類される金属製打楽器。
rdf:langString
Dzwony rurowe (wł. campane tubolari) – instrument z grupy idiofonów, składający się z metalowych rur o średnicy około 3–4 cm, zamocowanych na wspólnej ramie. Do wydobywania dźwięku służy młotek z filcowym lub skórzanym obiciem, którym uderza się w wierzch poszczególnych rur. Dźwięk przypomina dzwony kościelne. Rury stroi się w skali chromatycznej od c do f1 (w zapisie o oktawę wyżej: c1-f2 w kluczu wiolinowym) i mocuje w układzie przypominającym nieco klawiaturę fortepianu. Tłumienie dźwięku jest możliwe ręcznie lub za pomocą pedału. Kompozytorzy symfoniczni interesują się dzwonami rurowymi od XIX wieku, a w muzyce rockowej spopularyzował je Mike Oldfield w swoim albumie Tubular Bells. Instrument pochodzi z Azji.
rdf:langString
Rörklockor är ett slagverksinstrument som ingår i gruppen malletinstrument. Instrumentet består av vertikalt hängande rör stämda i olika toner och ordnade som ett klaviatur. Rören är slutna i övre änden men öppna nedtill. Man spelar på det genom att slå med klubba mot den övre kanten av röret. Med en pedal kan man reglera om tonen ska ljuda kort eller länge. Även om rören är stämda i en ton har de många över- och undertoner och ljudets karaktär påminner starkt om kyrkklockor. Ett rörklockspel spänner oftast över 1½ - 2 oktaver.
rdf:langString
O carrilhão de orquestra, também chamado de sinos tubulares, é um instrumento musical da família da percussão. Ele é formado por cilindros de metal de 30 a 38 milímetros de diâmetro, afinados de acordo com a variação comprimento de cada um. Os tubos são dispostos verticalmente lado a lado em uma seqüência cromática de uma oitava e meia, indo do Dó5 ao Fá6. Existem versões com extensão até o Fá4, mas estes são muito pesados e raramente são usados. Há também os carrilhões feitos de tubos simples de PVC, percutidos com as mãos ou baquetas, conhecidos como "stéphalofone", porém estes são pouco usados ou conhecidos. Os tubos do carrilhão de orquestra são percutidos na parte de cima com pequenos martelos, geralmente com cabeça de plástico. O som se assemelha ao dos pesados sinos, como se pode ouvir na Sinfonia Fantástica de Berlioz e na Abertura 1812 de Tchaikovsky, dentre outras obras.
rdf:langString
Оркестро́ві дзво́ни (нім. Glocken; фр. cloches; італ. campane; англ. Tubular bells) — ударний інструмент симфонічного оркестру. Являє собою набір з 12—18 циліндричних металевих трубок діаметром 25—38 мм, підвішених в спеціальній рамі (висота бл. 2 м). Вдаряють калаталкою, голівка якої обтягнута шкірою. Звукоряд хроматичний. Діапазон 1—1,5 октави (від с до f1); нотуються в скрипковому ключі октавой вище, ніж звучить). Сучасні дзвони мають також керований педаллю демпфер, що використовують для заглушення звуку. В оркестрі інструмент використовують найчастіше для імітації дзвону.
rdf:langString
Колокола́ (партитурное обозначение — Campane tubolari, Оркестровые колокола; нем. Röhrenglocken, англ. tubular bell) — ударный инструмент симфонического оркестра (идиофон). Набор 12—18 цилиндрических металлических трубок диаметром 25—38 мм, подвешенных в раме-стойке (высота около 2 м). Для извлечения звука, по ним бьют колотушкой, головка которой обтянута кожей. Звукоряд обычно хроматический (теоретически может быть любым), диапазон 1—1,5 октавы (обычно от F; нотируется октавой выше, чем звучит). Современные трубчатые колокола снабжены демпфером. В оркестре колокола имитируют колокольный звон. Считается, что колокола были включены в оркестр в эпоху Великой французской буржуазной революции. Приоритет в этой области часто отдаётся французскому композитору Луиджи Керубини. Гектор Берлиоз писал, что колокола стали применяться в инструментовке партитур скopее pади театрального воздействия, чем чисто музыкальных эффектов: «3вук низких колокoлoв yместен тoлькo в тopжeственныx или пaтетическиx сценax; высoкие кoлoкoлa наoбоpoт, пpoизвoдят бoлее спoкoйнoе впечатление; в ниx есть чтo-тo сeльскoе, наивное и этo делaет иx oсoбеннo пoдxoдящими для религиозных сцен из деревенской жизни». В русскую оркестровую музыку впервые введён Михаилом Глинкой в опере «Жизнь за царя» (финал «Славься»): «Под праздничный „красный звон“ колоколов ликующе звучит хор „Славься“… Для того, чтобы слушатель мог как можно сильнее почувствовать и осознать всё величие происходящего, Глинка наслаивает звон колоколов на партию оркестра и хора. Звучание хора, оркестра и колокольного звона сливаются в единое целое и в этой своей цельности венчают оперу». Колокола современного типа были запатентованы в 1894 году англичанином Джоном Харрингтоном (John Harrington), хотя имеются сведения, что применялись и ранее. Высота звука зависит от длины цилиндра, от большего или меньшего диаметра — сила звука. По сравнению с классическими (настоящими, церковными) колоколами, цилиндрические гораздо проще настроить, а также они более компактны, хотя и несколько отличаются по тембру. Вместе с тем в оркестре несмотря на распространение оркестровых, применяются и классические колокола.
rdf:langString
管鐘（Tubular Bell）是屬於敲擊樂器，由一些長短有別的鋼管或銅管組成。它懸掛在一個較高的架子上，演奏者手持一根或兩根木槌擊奏。管鐘有特別的使用限制，音域一般不要超過一個八度。排鐘可用高音或低音譜表記譜，在僅使用一、兩個排鐘時，也可用一線記譜。
xsd:double
111.232
rdf:langString
Sets of percussion tubes
rdf:langString
A set of chimes made by Yamaha
xsd:nonNegativeInteger
7979
