Tritheism
http://dbpedia.org/resource/Tritheism an entity of type: Organisation
الثالوث الإلهي، نرى الرقم ثلاثة يجتاح الفكر الاجتماعي والعلمي في ميادين عديدة، لدرجة ثبوته في مراكز الانطلاق الفكري لجملة من النظريات الفكرية والإتجاهات الدينية. وفي الواقع أن الوقوف على علة صدور هذه القضية ليس سهل المنال إذا أردنا تشخيصه أو تحليل الأساس الذي بُني عليه، والسبب في ذلك العمق التاريخي الذي لا يخضع إلى التجربة. فلو تدبرنا في التراث الاجتماعي الديني سواء كان المسيحي أو الآشوري أو المصري القديم..., لوجدنا فكرة الثالوث الإلهي تسيطر على الأذهان بنحو عقائدي، وقد ظهرت عقيدة الثالوث دينياً في مجتمعات دينية كثيرة، أشهرها في المسيحية وديانات أخرى قديمة.
rdf:langString
Le trithéisme est la croyance qu'il y a trois principes divins qui forment une triade. Le mot vient du grec ancien : du préfixe τρι / tri qui veut dire « trois » et de θεός / theos, « dieu ». Il s'agit souvent de trois dieux ayant des pouvoirs et des sphères d'influence distincts mais complémentaires. De cette manière, le trithéisme diffère du dualisme qui envisage deux principes divins antagonistes.
rdf:langString
삼신론 ( 헬라어: τριθεια, 영어: Tritheism )은 삼위일체 교리 중에 이단설 중의 하나로 삼위의 일치를 부정하고, 단일신론도 부정한다. 이들은 세인격체 ( 3 Persons)라는 표현을 쓰는 데, 이것을 세 하나님이라고 하면 삼신론이 된다. 즉, 세인격체가 같은 하나의 동일한 신성을 갖고 계시고 한 하나님이시다가 올바른 표현이다. 이 주장을 편 가장 첫번째 인물은 존 필로포노스이다. 현대 삼신론을 신봉하는 주요 교단으로 예수 그리스도 후기성도 교회(몰몬교)가 있다. 3명의 남자가 춤을 추는 유추는 카파도키아 교부들에 의하여 부인되었다.
rdf:langString
三神論（英語：Tritheism）とは、世界が3柱の神の力の均衡・協力によって成り立っているという考え、もしくは信仰である。代表的な三神論は、ヒンドゥー教の三神一体などが上げられる。キリスト教の三位一体は三神論とは異なると考えられ、「父」と「子」と「聖霊」を別柱の神とする末日聖徒イエス・キリスト教会を異端としている。
rdf:langString
Tryteizm (gr. treis − trzy, theós − bóg) − pogląd, według którego w Bogu istnieją nie tylko trzy hipostazy (osoby), ale też trzy boskie natury, trzy istoty – innymi słowy: trzej bogowie. Według tego poglądu nie istnieje więc jeden Bóg, lecz trzej bogowie: Ojciec, Syn i Duch Święty. Tryteizm jest w rzeczy samej politeizmem, wiarą w istnienie wielu bogów. Pogląd ten przeczy istnieniu Trójcy. Czasami przeciwnicy dogmatu Trójcy zarzucają trynitarianom wiarę w trzech bogów, nie rozumiejąc pojęcia Trójcy, walczą z tryteizmem a nie z koncepcją Trójcy. Tryteizm reprezentuje współcześnie m.in. Kościół Jezusa Chrystusa Świętych w Dniach Ostatnich.
rdf:langString
Triteísmo é um conceito sobre a doutrina cristã da Trindade (cristianismo) que pode ser vista como uma espécie de politeísmo. Visa Deus como três Deuses iguais e distintos.
rdf:langString
三神論（英語：Tritheism），又稱三元論，一種宗教信條，認為宇宙中存在三個力量、功能或地位大致相等的，三者可能出於同一個神，但三位神靈都是獨立的。它不同於一神論，也與二元論不同。 著名的三神論代表為道教的三清道祖和印度教的三相神，其各自為該教中至高無上的三位神祇。 在基督教中，三神論被認為是異端的一種，又稱三位三體說。它否定三位一體，認為聖父、聖子、聖靈是三個分離的神靈個體，並不是一體的。
rdf:langString
Triteisme és un terme teològic de l'heretgia dels que han ensenyat que en Déu no només hi ha tres persones, sinó tres essències, 3 substàncies divines i, per tant, tres déus. Quan alguns disputadors han volgut explicar el misteri de la Santíssima Trinitat sense consultar amb les Escriptures, sinó amb la tradició denominacional i dogmes doctrinals d'esglésies que es manegen per filosofies de concili, han donat gairebé sempre en un o altre extrem. Uns, per no semblar que suposaven tres déus, han caigut en el sabel·lianisme i han defensat que en Déu no hi ha més que una persona, el Pare, i que les altres dues no són més que dues denominacions o dos aspectes diferents de la divinitat. Altres, per evitar aquest error, han parlat de les tres persones com si fossin tres essències, 3 substàncies o
rdf:langString
Triteismo ĝenerale aludas al politeisma kredo je tri diecoj. La termino estis uzita kaj akiris teknikan sencon dum Mezepoko en kristana medio por indiki la doktrinon de tiu kiu, tiom puŝis la distingon de tri personoj de la kristana Sankta Triunuo ke aperis pluraj Dioj anstataŭ unusola Dio en tri Personoj egalaj kaj distingitaj. Tiu doktrino estis de ĉiam juĝata hereza. Pri tiu herezo estis admonita kaj malkonfesita en diversaj regionaj koncilioj teologon Goteskalkon (ĉirkaŭ 800 – 869).
rdf:langString
Tritheismus bezeichnet einen Drei-Götter-Glauben. Der Begriff dient zunächst innerchristlich der Kritik an einer Trinitätstheologie, welche die Dreiheit Gottes höher gewichtet als seine Einheit. Andererseits bezeichnet Tritheismus auch die generelle Kritik der Trinitätslehre.Die Kritik im Koran bezieht sich auf eine Spezialform der Trinität, eine Art Familie aus Gott Vater, Jesus Christus (Sohn) und Maria (Mutter), die in dieser Form heute nicht vertreten wird.
rdf:langString
En la teología cristiana, se conoce como triteísmo (del griego τρι- tri- y θεός theós 'dios') a una doctrina del siglo III considerada herética por la ortodoxia cristiana. Se denomina triteístas a quienes tratando de explicar la Santísima Trinidad la han dividido, enseñando que en Dios no solamente habría tres personas (hipóstasis), sino tres esencias, tres naturalezas distintas o tres sustancias divinas, como si fueran tres dioses, que formarían una unidad conceptual. Esta idea de tríada divina tiene símiles en muchas religiones politeístas antiguas.
rdf:langString
Triteisme (dari Bahasa Yunani τριθεΐα, "tiga dewa") adalah bidah Kristen nontrinitarian di mana kesatuan Trinitas dan dengan demikian monoteisme ditolak. Ini lebih merupakan "kemungkinan penyimpangan" daripada aliran pemikiran aktual mana pun yang menempatkan tiga dewa terpisah. Biasanya "lebih dari sekadar label permusuhan" diterapkan pada mereka yang menekankan individualitas setiap hipostasis atau pribadi ilahi—Bapa, Putra, dan Roh Kudus—atas kesatuan Trinitas secara keseluruhan. Tuduhan itu sangat populer antara abad ke-3 dan ke-7 Masehi.
rdf:langString
Tritheism (from Greek τριθεΐα, "three divinity") is a nontrinitarian Christian heresy in which the unity of the Trinity and thus monotheism are denied. It represents more a "possible deviation" than any actual school of thought positing three separate deities. It was usually "little more than a hostile label" applied to those who emphasized the individuality of each hypostasis or divine person—Father, Son and Holy Spirit—over the unity of the Trinity as a whole. The accusation was especially popular between the 3rd and 7th centuries AD.
rdf:langString
Per triteismo genericamente si intende la fede politeistica in tre divinità. Questo termine è stato utilizzato nel Medioevo ed in ambito cattolico come accusa per designare le dottrine di chi, secondo l'inquisitore, non riconosceva l'unità delle tre persone componenti la Trinità, ponendo in rilievo la diversità delle stesse. Questa dottrina costituiva eresia. Fu l'accusa mossa a Roscellino, il quale immaginava Dio non tanto misteriosamente "uno e trino" ma lo visualizzava (quasi a livello figurativo) come composto da "tre angeli".
rdf:langString
Тритеизм (Троебожие, греч. τριθεισμός) — трактовка христианского догмата о Троице, согласно которой Троица представляет собой не одного Бога в трёх лицах, а трёх Богов. Точка зрения высказывалась неоднократно в истории всех конфессий христианства, в частности, византийским богословом-монофизитом VI века Филопоном («три неких бога»). Идеи, трактуемые как тритеистские (о том, что три лица Троицы сидят «раздельно» на трёх престолах) есть в произведениях протопопа Аввакума (или по крайней мере, приписываемых ему).
rdf:langString
Тритеїзм (грец. τριθεισμός) — трактування християнського догмата про Трійцю, згідно з яким Трійця являє собою не одного Бога в трьох особах, а трьох Богів. Точка зору висловлювалася неодноразово в історії всіх конфесій християнства, зокрема, візантійським богословом-монофізитом VI століття Філопоном («три якихось бога»). Ідеї, що трактували як тритеїзцькі (про те, що три особи Трійці сидять «роздільно» на трьох престолах) є в творах протопопа Авакума (або, принаймні, приписаних йому). Термін «тритеїзм» іноді застосовується і до інших тріад богів (наприклад, Брахма, Вішну і Шива в індуїзмі).
rdf:langString
rdf:langString
ثالوث إلهي
rdf:langString
Triteisme
rdf:langString
Tritheismus
rdf:langString
Triteismo
rdf:langString
Triteísmo
rdf:langString
Trithéisme
rdf:langString
Triteisme
rdf:langString
Triteismo
rdf:langString
삼신론
rdf:langString
三神論
rdf:langString
Tryteizm
rdf:langString
Triteísmo
rdf:langString
Tritheism
rdf:langString
Тритеизм
rdf:langString
三神論
rdf:langString
Тритеїзм
xsd:integer
221908
xsd:integer
1124719601
rdf:langString
Triteisme és un terme teològic de l'heretgia dels que han ensenyat que en Déu no només hi ha tres persones, sinó tres essències, 3 substàncies divines i, per tant, tres déus. Quan alguns disputadors han volgut explicar el misteri de la Santíssima Trinitat sense consultar amb les Escriptures, sinó amb la tradició denominacional i dogmes doctrinals d'esglésies que es manegen per filosofies de concili, han donat gairebé sempre en un o altre extrem. Uns, per no semblar que suposaven tres déus, han caigut en el sabel·lianisme i han defensat que en Déu no hi ha més que una persona, el Pare, i que les altres dues no són més que dues denominacions o dos aspectes diferents de la divinitat. Altres, per evitar aquest error, han parlat de les tres persones com si fossin tres essències, 3 substàncies o tres natures diferents i així han vingut a ser triteistes. La singularitat és que aquesta heretgia va tenir origen entre els eutiquians o monofisites, que no admetien més que una sola naturalesa en Jesucrist. Se suposa que el seu primer autor va ser Juan Acusnage, filòsof sirià, i va tenir com a principals sectaris a Conon, bisbe de Tars i Juan Filopono, gramàtic d'Alexandria. Com aquests dos últims es van dividir tocant a altres punts de doctrina, es van distingir els triteístas cononitas dels triteístas filoponitas. D'altra banda, Damian, bisbe d'Alexandria, va distingir l'essència divina de les tres persones i va negar que cadascuna d'elles , considerada en particular i amb abstracció de les altres dues, anés Déu. No obstant això, confessava que hi havia entre elles una naturalesa divina i una divinitat comuna, per la participació de la qual cada persona era Déu. Segons el seu punt de vista, Damian concebia a la divinitat com un tot, del qual cada persona no era més que una part. Malgrat això va tenir sequaços que es van dir damianistes. Els arrians que negaven la divinitat del Verb i els macedonianos que no reconeixien la de l'Esperit Sant, no van deixar d'acusar de triteístas als catòlics que defensaven ambdues.
rdf:langString
الثالوث الإلهي، نرى الرقم ثلاثة يجتاح الفكر الاجتماعي والعلمي في ميادين عديدة، لدرجة ثبوته في مراكز الانطلاق الفكري لجملة من النظريات الفكرية والإتجاهات الدينية. وفي الواقع أن الوقوف على علة صدور هذه القضية ليس سهل المنال إذا أردنا تشخيصه أو تحليل الأساس الذي بُني عليه، والسبب في ذلك العمق التاريخي الذي لا يخضع إلى التجربة. فلو تدبرنا في التراث الاجتماعي الديني سواء كان المسيحي أو الآشوري أو المصري القديم..., لوجدنا فكرة الثالوث الإلهي تسيطر على الأذهان بنحو عقائدي، وقد ظهرت عقيدة الثالوث دينياً في مجتمعات دينية كثيرة، أشهرها في المسيحية وديانات أخرى قديمة.
rdf:langString
Triteismo ĝenerale aludas al politeisma kredo je tri diecoj. La termino estis uzita kaj akiris teknikan sencon dum Mezepoko en kristana medio por indiki la doktrinon de tiu kiu, tiom puŝis la distingon de tri personoj de la kristana Sankta Triunuo ke aperis pluraj Dioj anstataŭ unusola Dio en tri Personoj egalaj kaj distingitaj. Tiu doktrino estis de ĉiam juĝata hereza. Pri tiu herezo estis admonita kaj malkonfesita en diversaj regionaj koncilioj teologon Goteskalkon (ĉirkaŭ 800 – 869). Pri ĝi estis akuzita monaĥon teologon (Compiègne, 1050 – Besançon, 1120), kiu pro sia ekstrema nominalismo difinis la komunan konotacion de dieco de la triunuaj personoj kiel "simplan voĉan" senenhavon, do preskaŭ nenion komunan. Lia doktrino estis cenzurita en la regiona koncilio de Soissons (1002) kaj Roscelino estis devigita ĝin forĵuri. Jam en la ortodoksa oriento subtenis triteismon, konsekvencan kaj intencan, Johano Filopono kaj en 6-a jarcento.
rdf:langString
Tritheismus bezeichnet einen Drei-Götter-Glauben. Der Begriff dient zunächst innerchristlich der Kritik an einer Trinitätstheologie, welche die Dreiheit Gottes höher gewichtet als seine Einheit. Andererseits bezeichnet Tritheismus auch die generelle Kritik der Trinitätslehre.Die Kritik im Koran bezieht sich auf eine Spezialform der Trinität, eine Art Familie aus Gott Vater, Jesus Christus (Sohn) und Maria (Mutter), die in dieser Form heute nicht vertreten wird. Nach Mühling und Moltmann handelt es sich um einen polemischen Begriff, der zur Verschleierung des eigenen Modalismus verwendet wird. Folgenden Personen wurde Tritheismus vorgeworfen: Johannes Philoponos (III. Konzil von Byzanz). Im Mittelalter Roscelin von Compiègne, Joachim von Fiore (IV. Laterankonzil), im 19. Jh. gegen Anton Günther, Ernst Sartorius und im 20. Jh. gegen Jürgen Moltmann und Richard Swinburne. Der Tritheismus des frühen Mittelalters ging im Wesentlichen auf zurück, der im Konstantinopel des Jahres 557 hinsichtlich Gott und Christus die Zweinaturenlehre neu mit der Trinitätslehre kombinierte. Danach gab es in Gott drei Wesen, drei Substanzen, drei Naturen. Der Tritheismus rief gerade in den monophysitischen Kirchen im oströmischen Reich als „Dreigötterglauben“ heftigen Widerstand hervor. Die syrisch-orthodoxen Christen und Jakob Baradai († 578) bekämpften den Tritheismus. Auch im Antitrinitarismus der Reformationszeit bildeten sich tritheistische Standpunkte heraus. So sprachen sich unter anderem Matteo Gribaldi und Giovanni Valentino Gentile für einen subordinatianischen Tritheismus aus. Später entwickelte sich aus der von Gribaldi formulierten Theologie der christliche Unitarismus.
rdf:langString
En la teología cristiana, se conoce como triteísmo (del griego τρι- tri- y θεός theós 'dios') a una doctrina del siglo III considerada herética por la ortodoxia cristiana. Se denomina triteístas a quienes tratando de explicar la Santísima Trinidad la han dividido, enseñando que en Dios no solamente habría tres personas (hipóstasis), sino tres esencias, tres naturalezas distintas o tres sustancias divinas, como si fueran tres dioses, que formarían una unidad conceptual. Esta idea de tríada divina tiene símiles en muchas religiones politeístas antiguas. El extremo opuesto al triteísmo sería el sabelianismo, que por no parecer que suponía tres dioses ha defendido que en Dios no hay más que una persona, Dios Padre, y que las otras dos no son más que denominaciones o aspectos diferentes de la divinidad. En la actualidad, el equivalente del sabelianismo o modalismo sería el pentecostalismo unicitario. En el judaísmo y el islam se acusa de triteísta a la doctrina trinitaria, cuestionando la validez de la pretensión de monoteísmo por parte del cristianismo. Dentro del cristianismo, desde la Reforma protestante, la corriente radical antitrinitaria representada por el unitarismo de Miguel Servet ha acusado de la misma manera al catolicismo de tener un 'Dios tripartito'; más recientemente, los pentecostales unicitarios han acusado a los trinitarios de tener tendencias triteístas o en algunos casos caer en el triteísmo. Por otra parte, los Testigos de Jehová también han considerado que la doctrina trinitaria es triteísta. Dicha acusación de triteísmo es rechazada enérgicamente por la Iglesia católica y el cristianismo trinitario en general.
rdf:langString
Triteisme (dari Bahasa Yunani τριθεΐα, "tiga dewa") adalah bidah Kristen nontrinitarian di mana kesatuan Trinitas dan dengan demikian monoteisme ditolak. Ini lebih merupakan "kemungkinan penyimpangan" daripada aliran pemikiran aktual mana pun yang menempatkan tiga dewa terpisah. Biasanya "lebih dari sekadar label permusuhan" diterapkan pada mereka yang menekankan individualitas setiap hipostasis atau pribadi ilahi—Bapa, Putra, dan Roh Kudus—atas kesatuan Trinitas secara keseluruhan. Tuduhan itu sangat populer antara abad ke-3 dan ke-7 Masehi. Dalam sejarah Kekristenan, berbagai teolog telah dituduh terjerumus ke dalam triteisme. Di antara yang paling awal adalah monofisit John Philoponos (meninggal sekitar tahun 570) dan para pengikutnya, seperti Eugenios dan Konon dari Tarsos. Mereka mengajarkan bahwa sifat umum dari Trinitas adalah sebuah abstraksi, sehingga walaupun ketiga pribadi itu sehakikat, mereka berbeda dalam sifat-sifatnya. Pandangan mereka adalah upaya untuk mendamaikan Aristoteles dengan Kekristenan. Pandangan ini, yang dipertahankan oleh Patriark Peter III dari Antiokhia, dikutuk sebagai triteisme di sebuah sinode di Alexandria pada tahun 616. Itu sekali lagi dikutuk sebagai triteisme di konsili ketiga Konstantinopel pada 680–681.
rdf:langString
Le trithéisme est la croyance qu'il y a trois principes divins qui forment une triade. Le mot vient du grec ancien : du préfixe τρι / tri qui veut dire « trois » et de θεός / theos, « dieu ». Il s'agit souvent de trois dieux ayant des pouvoirs et des sphères d'influence distincts mais complémentaires. De cette manière, le trithéisme diffère du dualisme qui envisage deux principes divins antagonistes.
rdf:langString
Tritheism (from Greek τριθεΐα, "three divinity") is a nontrinitarian Christian heresy in which the unity of the Trinity and thus monotheism are denied. It represents more a "possible deviation" than any actual school of thought positing three separate deities. It was usually "little more than a hostile label" applied to those who emphasized the individuality of each hypostasis or divine person—Father, Son and Holy Spirit—over the unity of the Trinity as a whole. The accusation was especially popular between the 3rd and 7th centuries AD. In the history of Christianity, various theologians have been accused of lapsing into tritheism. Among the earliest were the monophysites John Philoponos (died c. 570) and his followers, such as Eugenios and Konon of Tarsos. They taught that the common nature of the Trinity is an abstraction, so that while the three persons are consubstantial they are distinct in their properties. Their view was an attempt to reconcile Aristotle with Christianity. This view, which was defended by Patriarch Peter III of Antioch, was condemned as tritheism at a synod in Alexandria in 616. It was again condemned as tritheism at the third council of Constantinople in 680–81. In Late Antiquity, several heretical movements criticized Orthodoxy as equivalent to tritheism. The Sabellians, Monarchians and Pneumatomachoi labelled their opponents tritheists. Jews and Muslims frequently criticized Trinitarianism as merely dressed-up tritheism (see Islamic view of the Trinity). Groups accused by the orthodox of tritheism include the Anomoeans and Nestorians. In the Middle Ages, the scholastic Roscelin was accused of tritheism. He was an extreme nominalist who saw the three divine persons as separately existing. He was condemned as a tritheist at the synod of Soissons in or about 1092. The realist scholastic Gilbert de la Porrée erred in the opposite direction, by distinguishing between three divine beings and the essence of God (making a quaternity rather than a trinity), and was accused of tritheism. He was condemned at the council of Reims in 1148. Gilbert's ideas influenced Joachim of Fiore and the Fourth Lateran Council (1215) tried to clarify the issue by confirming the numerical unity of the Trinity. In modern times, the Austrian Catholic Anton Günther, in an effort to refute Hegelian pantheism, declared three divine persons to be three absolute and distinct realities bound together only by their shared origin.
rdf:langString
삼신론 ( 헬라어: τριθεια, 영어: Tritheism )은 삼위일체 교리 중에 이단설 중의 하나로 삼위의 일치를 부정하고, 단일신론도 부정한다. 이들은 세인격체 ( 3 Persons)라는 표현을 쓰는 데, 이것을 세 하나님이라고 하면 삼신론이 된다. 즉, 세인격체가 같은 하나의 동일한 신성을 갖고 계시고 한 하나님이시다가 올바른 표현이다. 이 주장을 편 가장 첫번째 인물은 존 필로포노스이다. 현대 삼신론을 신봉하는 주요 교단으로 예수 그리스도 후기성도 교회(몰몬교)가 있다. 3명의 남자가 춤을 추는 유추는 카파도키아 교부들에 의하여 부인되었다.
rdf:langString
三神論（英語：Tritheism）とは、世界が3柱の神の力の均衡・協力によって成り立っているという考え、もしくは信仰である。代表的な三神論は、ヒンドゥー教の三神一体などが上げられる。キリスト教の三位一体は三神論とは異なると考えられ、「父」と「子」と「聖霊」を別柱の神とする末日聖徒イエス・キリスト教会を異端としている。
rdf:langString
Per triteismo genericamente si intende la fede politeistica in tre divinità. Questo termine è stato utilizzato nel Medioevo ed in ambito cattolico come accusa per designare le dottrine di chi, secondo l'inquisitore, non riconosceva l'unità delle tre persone componenti la Trinità, ponendo in rilievo la diversità delle stesse. Questa dottrina costituiva eresia. Fu l'accusa mossa a Roscellino, il quale immaginava Dio non tanto misteriosamente "uno e trino" ma lo visualizzava (quasi a livello figurativo) come composto da "tre angeli". Nell'oriente greco-ortodosso sostennero il triteismo Giovanni Filopono e nel VI secolo.In epoca più recente anche Anton Günther, filosofo austriaco, venne accusato di eresia triteistica. Un concetto simile si può riscontare nella concezione di divinità presentata dalla Chiesa di Gesù Cristo dei santi degli ultimi giorni.
rdf:langString
Tryteizm (gr. treis − trzy, theós − bóg) − pogląd, według którego w Bogu istnieją nie tylko trzy hipostazy (osoby), ale też trzy boskie natury, trzy istoty – innymi słowy: trzej bogowie. Według tego poglądu nie istnieje więc jeden Bóg, lecz trzej bogowie: Ojciec, Syn i Duch Święty. Tryteizm jest w rzeczy samej politeizmem, wiarą w istnienie wielu bogów. Pogląd ten przeczy istnieniu Trójcy. Czasami przeciwnicy dogmatu Trójcy zarzucają trynitarianom wiarę w trzech bogów, nie rozumiejąc pojęcia Trójcy, walczą z tryteizmem a nie z koncepcją Trójcy. Tryteizm reprezentuje współcześnie m.in. Kościół Jezusa Chrystusa Świętych w Dniach Ostatnich.
rdf:langString
Тритеизм (Троебожие, греч. τριθεισμός) — трактовка христианского догмата о Троице, согласно которой Троица представляет собой не одного Бога в трёх лицах, а трёх Богов. Точка зрения высказывалась неоднократно в истории всех конфессий христианства, в частности, византийским богословом-монофизитом VI века Филопоном («три неких бога»). Идеи, трактуемые как тритеистские (о том, что три лица Троицы сидят «раздельно» на трёх престолах) есть в произведениях протопопа Аввакума (или по крайней мере, приписываемых ему). Тритеизм не был принят ни в одной из существующих исторических церквей и всеми ими считается ересью. Однако христианство часто обвиняется другими монотеистическими религиями (иудаизм, ислам) в тритеизме. Мормонизм отрицает историческое учение о Троице, изложенное в Афанасьевском Символе Веры, и признаёт существование Божества, состоящего из трех Богов (Бога-Отца, Его Сына-Иисуса Христа и Святого Духа), единых в Своей цели, однако считать мормонизм «традиционной» христианской конфессией не следует; это в значительной части оригинальная религия. Следует заметить, что почти все писания мормонов (кроме «Книги Авраама», входящей в состав «Драгоценной Жемчужины»), в отличие от их современного богословия, придерживаются строгого монотеизма, граничащего с савеллианством. Термин «тритеизм» иногда применяется и к другим триадам богов (например, Брахма, Вишну и Шива в индуизме).
rdf:langString
Triteísmo é um conceito sobre a doutrina cristã da Trindade (cristianismo) que pode ser vista como uma espécie de politeísmo. Visa Deus como três Deuses iguais e distintos.
rdf:langString
Тритеїзм (грец. τριθεισμός) — трактування християнського догмата про Трійцю, згідно з яким Трійця являє собою не одного Бога в трьох особах, а трьох Богів. Точка зору висловлювалася неодноразово в історії всіх конфесій християнства, зокрема, візантійським богословом-монофізитом VI століття Філопоном («три якихось бога»). Ідеї, що трактували як тритеїзцькі (про те, що три особи Трійці сидять «роздільно» на трьох престолах) є в творах протопопа Авакума (або, принаймні, приписаних йому). Тритеїзм не було прийнято ні в одній з історично існуючих церков і всіма ними вважається єрессю. Однак християнство часто звинувачується іншими монотеїстичними релігіями (юдаїзм, іслам) в тритеїзмі. Організація Свідків Єгови в своїх брошурах також звинувачує Християнство у троєбожжі. Мормонізм заперечує історичне вчення про Трійцю, викладене в Афанасієвському Символі Віри, та визнає існування Божества, що складається з трьох Богів (Бога-Отця, Його Сина, Ісуса Христа і Святого Духа), єдиних у Своїй цілі, однак вважати мормонізм «традиційною» християнською конфесією не слід; це в значній частині оригінальна релігія. Слід зауважити, що майже всі писання мормонів (крім «Книги Авраама», що входить до складу «Дорогоцінної Перлини»), на відміну від їх сучасного богослов'я, дотримуються суворого монотеїзму, що межує з . Термін «тритеїзм» іноді застосовується і до інших тріад богів (наприклад, Брахма, Вішну і Шива в індуїзмі).
rdf:langString
三神論（英語：Tritheism），又稱三元論，一種宗教信條，認為宇宙中存在三個力量、功能或地位大致相等的，三者可能出於同一個神，但三位神靈都是獨立的。它不同於一神論，也與二元論不同。 著名的三神論代表為道教的三清道祖和印度教的三相神，其各自為該教中至高無上的三位神祇。 在基督教中，三神論被認為是異端的一種，又稱三位三體說。它否定三位一體，認為聖父、聖子、聖靈是三個分離的神靈個體，並不是一體的。
xsd:nonNegativeInteger
12783