Tribal Assembly
http://dbpedia.org/resource/Tribal_Assembly an entity of type: Legislature
L'Assemblea Tribal Romana (comitia tributa) de la República Romana era l'assemblea democràtica dels ciutadans romans. Durant els anys que va durar la república, els ciutadans estaven organitzats en 35 tribus: quatre urbanes i trenta-una rurals. Les tribus es reunien a l'Assemblea Tribal Romana per motius electorals, però també legislatius i judicials. Cada tribu es reunia a banda i decidien per majoria quin vot efectuar, perquè cada tribu només tenia un vot, independentment de la quantitat de membres que formés part de cada tribu.
rdf:langString
Los comitia tributa, término en latín, que han sido traducidos como comicios tributos, comicios tribunados, comicios tribales, comicios por tribus o asambleas tribales, en la Antigua Roma, eran los comicios o asambleas de los ciudadanos reunidos por tribus, que constituían la unidad de voto.
rdf:langString
Les comices tributes (en latin sing., comitia tributa) sont, dans la Rome antique, comme le concile plébéien, une assemblée du peuple basée sur le cadre des tribus romaines. À la différence du concile plébéien qui exclut les patriciens, il s’agit d’une assemblée de tout le populus (populus : l’ensemble des citoyens) romain, convoqué (donc avec un caractère impératif) par un magistrat. On utilise beaucoup les comices tributes après les années 350 av. J.-C., la procédure de vote étant plus simple que celle des comices centuriates, dont le rôle s'efface conjointement, pour devenir symbolique sur l'essentiel de la période républicaine.
rdf:langString
I comizi tributi del popolo (Comitia Populi Tributa), furono le assemblee, comprendenti sia patrizi che plebei, distribuiti territorialmente in trentacinque tribù, nelle quali tutti i cittadini romani venivano collocati per scopi elettorali e amministrativi. Come per i comizi centuriati il voto era indiretto, con un voto assegnato ad ogni tribù.
rdf:langString
トリブス民会(ラテン語: Comitia Tributa)は、古代ローマ社会において行政に関わった民会のひとつ。日本語では「市民会」と訳される。訳語として「市民集会」も一般書等では使われる場合があるが、これはローマ史においては民会とは異なる市民による集会コンティオ (contio) の定訳として使われるため混同に注意が必要である。
rdf:langString
部族会议(拉丁語:comitia populi tributa)是古罗马全体男性公民组成的集合,参会者包括贵族与平民两者,以部族的形式构成。罗马城市人口的绝大多数,被分配在四个城市的之中,后来部族增加到35个。
rdf:langString
Трибутные комиции (лат. comitia tributa) — один из видов народного собрания в Древнем Риме. В раннюю эпоху проводились как плебейские собрания по трибам (территориальным округам), которые созывались на Капитолии, Форуме или Марсовом поле. Со II века до н. э. трибутные комиции стали основными.
rdf:langString
En la Roma respubliko, la tribaj komicioj estis popola asembleo, laŭ kelkaj sama de la pleba koncilo ekde la de 287 a. K., laŭ aliaj ne. Tiu asembleo elektis la subajn magistratojn (kvestorojn kaj ), pribalotis leĝojn proponitajn al si, kaj prijuĝis negravajn procesojn (la plej gravajn prijuĝis la centuriaj komicioj).
rdf:langString
Die Römische Republik (res publica Romana) verteilte die gesetzgebende Gewalt formal auf drei separate Versammlungen, die comitia centuriata, die comitia tributa und das concilium plebis. Die comitia tributa, auch comitia populi tributa (Tributkomitien) genannt, umfassten Patrizier und Plebejer, verteilt auf die 35 „Stämme“ (tribus), in die alle römischen Bürger zu Verwaltungs- und Wahlzwecken eingeordnet waren. Die große Mehrheit der städtischen Bevölkerung Roms gehörte zu den vier städtischen Stämmen, und da auch hier die einzelnen Stimmen nicht entscheidend waren – wie bei den comitia centuriata erfolgte die Stimmabgabe indirekt innerhalb des Stammes, der wiederum nur eine Stimme in den comitia tributa hatte –, waren Wahlergebnisse vor allem vom Verhalten der 31 ländlichen Stämme abhäng
rdf:langString
The Tribal Assembly (comitia populi tributa) was an assembly consisting of all Roman citizens convened by tribes (tribus). In the Roman Republic, citizens did not elect legislative representatives. Instead, they voted themselves on legislative matters in the popular assemblies (the comitia centuriata, the tribal assembly and the plebeian council). Bills were proposed by magistrates and the citizens only exercised their right to vote.
rdf:langString
트리부스 민회(Comitia Tributa)는 로마 공화국 사회에서 행정과 관련된 민회 중 하나이다. 부족 의회로 부족들이 소집한 모든 로마 시민들로 구성된 집합체였다. 로마 공화정 시기에 시민은 35개의 부족을 기반으로 조직되어 있었다. 4개의 로마 시내 부족과 31개의 시 외곽 부족이 있었다. 부족들은 입법, 사법, 선거와 관련된 문제에 투표하기 위해 부족 의회를 소집했다. 각 부족은 별도로 분리된 투표를 했다. 각 부족마다 다수결 득표에 의한 결정이 내려졌으며, 각 부족이 보유한 선거인 수와 관계없이 결정은 1표로 계산되었다(미국의 상원 투표제도와 유사하다). 일단 대다수의 부족이 주어진 방법과 같은 방법으로 투표하면 투표가 끝나고 문제가 결정되었다.
rdf:langString
Komicja trybusowe (łac. comitia tributa) – w starożytnym Rzymie zgromadzenie tribus, czyli obywateli podzielonych na dane jednostki administracyjno-terytorialne, jakimi były właśnie tribus. Skład zgromadzenia był zbliżony do concilium plebis, z tym że występowała tutaj niewielka liczba patrycjuszy. W praktyce jednak zgromadzenie to było niemal identyczne jak concilia plebis, stosowano na nim taką samą procedurę głosowania, ale podczas gdy comitia tributa zwoływał konsul lub pretor, concilium plebis zbierało się na wniosek trybuna ludowego.
rdf:langString
A Assembleia tribal ou Assembleia do povo (em latim: comitia populi tributa) da República Romana era uma assembleia democrática composta por todos os cidadãos romanos. Durante o período republicano, os cidadãos estavam organizados com base nas 35 tribos: as quatro "tribos urbanas" congregavam os habitantes da própria cidade de Roma enquanto os demais cidadãos estavam distribuídos nas 31 "tribos rurais". Elas se reuniam na Assembleia tribal para fins legislativos, eleitorais e judiciais. Dentro das tribos, as decisões eram sempre tomadas por maioria simples e cada tribo recebia um voto na assembleia, independente de quantos habitantes ela congregasse. Uma vez que a maioria das tribos era atingida numa determinada decisão, a votação terminava e o assunto era considerado como decidido. Quem p
rdf:langString
Sinds de 5e eeuw v.Chr. kwamen in het oude Rome de plebejers bijeen in de concilia plebis om, gegroepeerd per tribus (dit is een territoriale eenheid), de tribuni plebis en de aediles plebis te verkiezen, en andere besluiten (plebiscita) te nemen. Na de lex Hortensia werd ook over de meeste wetsvoorstellen in de comitia tributa populi gestemd.
rdf:langString
Трибунатні коміції (лат. comitia tributa) — один з видів народних зборів у Стародавньому Римі. Головною особливістю цих коміцій було те, що на них громадяни групувалися за трибами. Постанови трибунатних коміцій називалися лат. populiscita.
rdf:langString
rdf:langString
Assemblea Tribal Romana
rdf:langString
Comitia tributa
rdf:langString
Tribaj komicioj
rdf:langString
Comitia tributa
rdf:langString
Comizi tributi
rdf:langString
Comices tributes
rdf:langString
트리부스 민회
rdf:langString
トリブス民会
rdf:langString
Comitia tributa
rdf:langString
Komicja trybusowe
rdf:langString
Трибутные комиции
rdf:langString
Assembleia tribal
rdf:langString
Tribal Assembly
rdf:langString
部族会议
rdf:langString
Трибунатні коміції
xsd:integer
18712052
xsd:integer
1094456276
rdf:langString
Tribal Assembly
rdf:langString
yes
rdf:langString
L'Assemblea Tribal Romana (comitia tributa) de la República Romana era l'assemblea democràtica dels ciutadans romans. Durant els anys que va durar la república, els ciutadans estaven organitzats en 35 tribus: quatre urbanes i trenta-una rurals. Les tribus es reunien a l'Assemblea Tribal Romana per motius electorals, però també legislatius i judicials. Cada tribu es reunia a banda i decidien per majoria quin vot efectuar, perquè cada tribu només tenia un vot, independentment de la quantitat de membres que formés part de cada tribu.
rdf:langString
En la Roma respubliko, la tribaj komicioj estis popola asembleo, laŭ kelkaj sama de la pleba koncilo ekde la de 287 a. K., laŭ aliaj ne. Tiu asembleo elektis la subajn magistratojn (kvestorojn kaj ), pribalotis leĝojn proponitajn al si, kaj prijuĝis negravajn procesojn (la plej gravajn prijuĝis la centuriaj komicioj). Por la elektoj kaj balotoj, la popolo estis disigita je triboj (komence laŭ loĝloko, poste laŭ la volo de la censoroj do fakte laŭ riĉeco): je kvar urbaj kaj je multaj kamparaj; ĉiom je verŝajne dudek fine de la 5-a jarcento a. K. kaj je tridek kvin ekde meze de la 3-a. Ĉiu tribano voĉdonis publike; decidis la plimulto de la triboj.
rdf:langString
Die Römische Republik (res publica Romana) verteilte die gesetzgebende Gewalt formal auf drei separate Versammlungen, die comitia centuriata, die comitia tributa und das concilium plebis. Die comitia tributa, auch comitia populi tributa (Tributkomitien) genannt, umfassten Patrizier und Plebejer, verteilt auf die 35 „Stämme“ (tribus), in die alle römischen Bürger zu Verwaltungs- und Wahlzwecken eingeordnet waren. Die große Mehrheit der städtischen Bevölkerung Roms gehörte zu den vier städtischen Stämmen, und da auch hier die einzelnen Stimmen nicht entscheidend waren – wie bei den comitia centuriata erfolgte die Stimmabgabe indirekt innerhalb des Stammes, der wiederum nur eine Stimme in den comitia tributa hatte –, waren Wahlergebnisse vor allem vom Verhalten der 31 ländlichen Stämme abhängig. Die comitia tributa trafen sich ursprünglich im Comitium, dann ab 145 v. Chr. auf dem Forum Romanum. Sie wählten die kurulischen Aedile (aediles curules; seit Einführung dieses Amtes 367 v. Chr.) die Quaestoren (seit 447 v. Chr.), die Militärtribunen (tribuni militum) sowie verschiedene niedere (zum Beispiel Vigintisexviri) oder außerordentliche Magistrate. Vor ihnen wurden in steigendem Maße auch Gerichtsverhandlungen abgehalten, bis der Diktator Sulla die ständigen Gerichtshöfe etablierte. Bei seiner Einflussnahme auf die Tributkomitien war die Rolle des Senats uneinheitlich. Er konnte – wie auch bei hoheitlichen Maßnahmen der Zenturiatskomitien – nicht einfach umgangen werden. Wollten Obermagistrate ihre Gesetzesvorhaben in die Versammlung einbringen, war nämlich ein Senatsbeschluss notwendig. Anders war das Verhältnis des Senats zu den Volkstribunen gestaltet, denn ihnen gegenüber bestand keine Weisungsbefugnis und damit keine Aufsichtsmöglichkeit. Während seines Konsulats 88 v. Chr. erließ Sulla eine Serie der leges Corneliae, die die politische Struktur der Republik radikal änderte. Sein drittes Gesetz verbot dem concilium plebis und den comitia tributa, Gesetze zu beraten, die nicht durch ein senatus consultum eingebracht worden waren. Sein fünftes Gesetz entkleidete diese beiden ihrer legislativen Funktionen, so dass die gesamte Gesetzgebung bei den durch den Adel dominierten Zenturiatskomitien lag. Die Stammesversammlungen wurden dadurch beschränkt auf die Wahl bestimmter Magistrate und der Leitung von Verhandlungen, welche aber nicht ohne Autorisierung durch ein senatus consultum aufgenommen werden durften. Diese Reformen wurden durch die Populares unter Führung von Gaius Marius und Lucius Cornelius Cinna rückgängig gemacht, von Sulla während seiner Diktatur rei publicae constituendae wieder eingeführt und nach seinem Tod erneut ausgesetzt. Sie stellen einen der weitestgehenden Eingriffe in die Verfassung des römischen Staates sowohl in der Republik als auch im Prinzipat dar.
rdf:langString
Los comitia tributa, término en latín, que han sido traducidos como comicios tributos, comicios tribunados, comicios tribales, comicios por tribus o asambleas tribales, en la Antigua Roma, eran los comicios o asambleas de los ciudadanos reunidos por tribus, que constituían la unidad de voto.
rdf:langString
Les comices tributes (en latin sing., comitia tributa) sont, dans la Rome antique, comme le concile plébéien, une assemblée du peuple basée sur le cadre des tribus romaines. À la différence du concile plébéien qui exclut les patriciens, il s’agit d’une assemblée de tout le populus (populus : l’ensemble des citoyens) romain, convoqué (donc avec un caractère impératif) par un magistrat. On utilise beaucoup les comices tributes après les années 350 av. J.-C., la procédure de vote étant plus simple que celle des comices centuriates, dont le rôle s'efface conjointement, pour devenir symbolique sur l'essentiel de la période républicaine.
rdf:langString
I comizi tributi del popolo (Comitia Populi Tributa), furono le assemblee, comprendenti sia patrizi che plebei, distribuiti territorialmente in trentacinque tribù, nelle quali tutti i cittadini romani venivano collocati per scopi elettorali e amministrativi. Come per i comizi centuriati il voto era indiretto, con un voto assegnato ad ogni tribù.
rdf:langString
The Tribal Assembly (comitia populi tributa) was an assembly consisting of all Roman citizens convened by tribes (tribus). In the Roman Republic, citizens did not elect legislative representatives. Instead, they voted themselves on legislative matters in the popular assemblies (the comitia centuriata, the tribal assembly and the plebeian council). Bills were proposed by magistrates and the citizens only exercised their right to vote. In the Tribal Assembly, citizens were organized on the basis of 35 tribes: four urban tribes of the citizens in the city of Rome, and 31 rural tribes of citizens outside the city. Each tribe voted separately and one after the other. In each tribe, decisions were made by majority vote and its decision counted as one vote regardless of how many electors each tribe held. Once a majority of tribes voted in the same way on a given measure, the voting ended and the matter was decided. The Tribal Assembly was chaired by a magistrate, usually a consul or a praetor. The presiding magistrate made all decisions on matters of procedure and legality. His power over the assembly could be nearly absolute. One check on his power came in the form of vetoes by other magistrates. Also, any decision made by a presiding magistrate could be vetoed by the plebeian tribunes. The Tribal Assembly elected the quaestors, and the curule aediles. It conducted trials for non-capital punishment cases. However, the Roman Dictator Lucius Cornelius Sulla reassigned this to special jury courts (quaestiones perpetuae) in 82 BC. There are disagreements among modern historians regarding the number and nature of the tribal assembly (see below).
rdf:langString
트리부스 민회(Comitia Tributa)는 로마 공화국 사회에서 행정과 관련된 민회 중 하나이다. 부족 의회로 부족들이 소집한 모든 로마 시민들로 구성된 집합체였다. 로마 공화정 시기에 시민은 35개의 부족을 기반으로 조직되어 있었다. 4개의 로마 시내 부족과 31개의 시 외곽 부족이 있었다. 부족들은 입법, 사법, 선거와 관련된 문제에 투표하기 위해 부족 의회를 소집했다. 각 부족은 별도로 분리된 투표를 했다. 각 부족마다 다수결 득표에 의한 결정이 내려졌으며, 각 부족이 보유한 선거인 수와 관계없이 결정은 1표로 계산되었다(미국의 상원 투표제도와 유사하다). 일단 대다수의 부족이 주어진 방법과 같은 방법으로 투표하면 투표가 끝나고 문제가 결정되었다. 참가 자격은 로마 시민권을 가진 상류층인 파트리키와 평민 계급인 플레브스가 동시에 국정에 참여했다. 대부분의 인원이 로마 시내에 있는 4개의 선거구(트리부스 = 본래 ‘부족’이라는 의미)에 집중되어 있으며, 여기에서 투표 결과를 좌우했다. 또한 켄투리아 민회처럼 각자의 시민들이 투표권을 가지고 있는 것은 아니었고, 각 선거구에 하나의 투표권이 주어졌다. 트리부스 민회는 포룸 로마눔에서 열린 수석 조영관, 재무관, 거기에 트리뷴 밀리툼이라는 군단 사령관의 선거를 결정했다. 또한 루키우스 코르넬리우스 술라에 의한 개혁까지 트리부스 민회에서 재판도 진행되었다.
rdf:langString
トリブス民会(ラテン語: Comitia Tributa)は、古代ローマ社会において行政に関わった民会のひとつ。日本語では「市民会」と訳される。訳語として「市民集会」も一般書等では使われる場合があるが、これはローマ史においては民会とは異なる市民による集会コンティオ (contio) の定訳として使われるため混同に注意が必要である。
rdf:langString
Komicja trybusowe (łac. comitia tributa) – w starożytnym Rzymie zgromadzenie tribus, czyli obywateli podzielonych na dane jednostki administracyjno-terytorialne, jakimi były właśnie tribus. Skład zgromadzenia był zbliżony do concilium plebis, z tym że występowała tutaj niewielka liczba patrycjuszy. W praktyce jednak zgromadzenie to było niemal identyczne jak concilia plebis, stosowano na nim taką samą procedurę głosowania, ale podczas gdy comitia tributa zwoływał konsul lub pretor, concilium plebis zbierało się na wniosek trybuna ludowego. W III w. p.n.e. komicja trybusowe stały się istotnym czynnikiem ustawodawczym w republice rzymskiej. Wszelkie reformy ustroju mogły być uchwalane tylko poprzez to właśnie zgromadzenie. Wydawano tutaj również ustawy (leges), ale raczej rzadko. Na komicjach trybusowych wybierano niższych urzędników kurulnych: edylów kurulnych i kwestorów.Do roku 131 p.n.e. głosowanie było jawne, a później na mocy lex Papiria z tegoż roku – tajne. W przeciwieństwie do komicjów centurialnych na komicjach trybusowych ważną rolę odgrywały warstwy uboższe i tutaj mieli szerokie pole do popisu trybunowie ludu, którzy mogli występować z inicjatywą ustawodawczą.
rdf:langString
Sinds de 5e eeuw v.Chr. kwamen in het oude Rome de plebejers bijeen in de concilia plebis om, gegroepeerd per tribus (dit is een territoriale eenheid), de tribuni plebis en de aediles plebis te verkiezen, en andere besluiten (plebiscita) te nemen. Door de Lex Hortensia van 287 v.Chr. werden de plebiscita met wetten gelijkgesteld en werden ze van rechtswege bindend voor het gehele volk (dit is ook voor de patriciërs). Sindsdien werden de concilia plebis gewoonlijk comitia tributa plebis genoemd, en vermoedelijk ook door vele patriciërs bijgewoond. Deze vergaderingen werden door een tribunus plebis samengeroepen en voorgezeten, en vonden gewoonlijk plaats op het Capitool. Naar het voorbeeld van de comitia tributa plebis vergaderde mettertijd ook het gehele Romeinse volk (dit is niet uitsluitend de plebejers!) in comitia tributa populi. In deze comitia kozen, onder het voorzitterschap van een consul of praetor, de patriciërs en plebejers samen de quaestoren, de aediles curules en de tribuni militum, evenals de lagere magistraten zoals de XXVI-viri. Na de lex Hortensia werd ook over de meeste wetsvoorstellen in de comitia tributa populi gestemd.
rdf:langString
A Assembleia tribal ou Assembleia do povo (em latim: comitia populi tributa) da República Romana era uma assembleia democrática composta por todos os cidadãos romanos. Durante o período republicano, os cidadãos estavam organizados com base nas 35 tribos: as quatro "tribos urbanas" congregavam os habitantes da própria cidade de Roma enquanto os demais cidadãos estavam distribuídos nas 31 "tribos rurais". Elas se reuniam na Assembleia tribal para fins legislativos, eleitorais e judiciais. Dentro das tribos, as decisões eram sempre tomadas por maioria simples e cada tribo recebia um voto na assembleia, independente de quantos habitantes ela congregasse. Uma vez que a maioria das tribos era atingida numa determinada decisão, a votação terminava e o assunto era considerado como decidido. Quem presidia a Assembleia tribal era geralmente um cônsul (a magistratura romana mais elevada) ou um pretor (a segunda mais alta) e tinha como objetivo principal eleger outras três magistraturas: questores, edis curulares e os tribunos consulares. Além disso, competia a ela julgar os processos romanos. Porém, depois das reformas do ditador Lúcio Cornélio Sula, em 82 a.C., o poder de julgar foi atribuído a cortes especiais conhecidas como "quaestiones perpetuae", formadas por pretores. Como os romanos utilizavam uma forma de democracia direta, cidadãos — e não representantes eleitos — votavam nas assembleias. Por isto, eleitores-cidadãos não tinham poder algum além do poder de votar. Cabia ao magistrado presidindo a assembleia todas as decisões sobre procedimentos ou questões de legalidade, o que lhe dava, em última instância, um poder quase absoluto. Sua única limitação eram os vetos interpostos pelos tribunos da plebe ou decisões de magistrados mais elevados (o cônsul no caso de pretores ou ditadores no caso dos cônsules). Ao contrário da Assembleia da plebe, os patrícios participavam da Assembleia tribal.
rdf:langString
部族会议(拉丁語:comitia populi tributa)是古罗马全体男性公民组成的集合,参会者包括贵族与平民两者,以部族的形式构成。罗马城市人口的绝大多数,被分配在四个城市的之中,后来部族增加到35个。
rdf:langString
Трибутные комиции (лат. comitia tributa) — один из видов народного собрания в Древнем Риме. В раннюю эпоху проводились как плебейские собрания по трибам (территориальным округам), которые созывались на Капитолии, Форуме или Марсовом поле. Со II века до н. э. трибутные комиции стали основными.
rdf:langString
Трибунатні коміції (лат. comitia tributa) — один з видів народних зборів у Стародавньому Римі. Головною особливістю цих коміцій було те, що на них громадяни групувалися за трибами. Постанови трибунатних коміцій називалися лат. populiscita. Трибунатні коміції виникли на основі консиліумів плебеїв. Спочатку тільки плебеї брали участь на зборах де громадяни групувалися за трибами. Після того як патріції також стали брати участь у таких зборах, вони перетворилися на коміції. Право скликати та головувати на трибунатних коміціях мали вищі магістрати — консули та претори, які обиралися на центуріатних коміціях. Трибунатні коміції вважалися молодшими коміціями. На них обирали молодших магістратів та членів спеціальних коміцій. А саме: курульних едилів, квесторів, триумвірів з кримінальних справ, триумвірів монетаріїв, кураторів шляхів, децимвірів по вирішенню тяжб, ерарних трибунів, керівників міських та сільських округ, префектів продовольства, морських дуумвірів, квінквевірів з відновлення мурів та веж, триумвіри з виведення колоній. Після Закону Доміція від 104 р. до н. е., на трибунатних коміціях стали обирати членів колегій жерців. Трибунатні коміції мали судову владу, але вона була значно меншою ніж у центуріатних коміціях. Так якщо останні мали право засуджувати до страти, то трибунатні коміції могли лише засуджувати до сплати штрафу. Зазвичай ці коміції розглядали такі справи: погане поводження магістрату при виконанні обов'язків, нехтування обов'язками, невдале ведення війни, розкрадання державних грошей і безліч проступків приватних осіб, таких, як порушення громадського спокою, лихварство, перелюбство, тощо. Також ці трибунатні коміції розглядали апеляції громадян до штрафів які накладували магістрати. На цих справах обвинувачами виступали трибуни та еділи. Окрім консулів та преторів на судових справах могли головувати курульні еділи.
rdf:langString
no
rdf:langString
yes
rdf:langString
yes
xsd:nonNegativeInteger
35050