Torah
http://dbpedia.org/resource/Torah an entity of type: Thing
El Pentateuc, també conegut com la Torà, són els cinc primers llibres de la Bíblia o de la Tanakh תָּנָ"ךְ (la Bíblia Hebrea). Conjunt integrat a l'Antic Testament cristià, també se'l coneix com els Cinc Llibres de Moisès i, en la traducció de l'hebreu al grec en la Septuaginta, com a Pentateuc. No obstant això, sovint els jueus també es refereixen a tota la revelació i els ensenyaments jueus com la Torà.
rdf:langString
Die Tora (auch Thora, Torah; Betonung auf „a“, in der aschkenasischen Aussprache Tauro, Tauroh, auf Jiddisch Tojre) ist der erste Teil des Tanach, der hebräischen Bibel. Sie besteht aus fünf Büchern, weshalb sie im Judentum auch chamischa chumsche tora ‚Die fünf Fünftel der Tora‘ genannt wird. Die griechische Bezeichnung Πεντάτευχος Pentáteuchos, deutsch ‚Fünfbuch‘ ergab den in der Fachliteratur gängigen Begriff Pentateuch. In deutschen Bibelübersetzungen reformatorischer Tradition bezeichnet man diese Schriftengruppe als die fünf Bücher Mose.
rdf:langString
Τορά (Εβραϊκή γλώσσα: תּוֹרָה, δηλαδή ο Νόμος) ονομάζεται στον Ιουδαϊσμό ο Νόμος, οι διδασκαλίες που έδωσε ο Μωυσής στους Εβραίους στην Πεντάτευχο (που και αυτή ονομάζεται Τορά), αλλά και στις προφορικές παραδόσεις που αργότερα καταγράφηκαν στο Ταλμούδ και στο Μιδρά που είναι μέρος του . Η Πεντάτευχος ή και απλά Τορά, αναφέρεται ως Τορά Σεμπιχτάβ (תורה שבכתב, «Νόμος που έχει γραφεί»), ενώ οι προφορικές παραδόσεις αναφέρονται ως (תורה שבעל פה, «Νόμος που είναι προφορικός»).
rdf:langString
Pentateukoa kristauen Bibliako lehenengo bost liburukien multzoa da, hain zuzen Hasiera, Irteera, Lebitarrena, Zenbakiak eta Deuteronomioa. Funtsean, judaismoko Toraren berdina da, Torako bost liburukien edukia zertxobait aldatzen bada ere; bestalde, Pentateukoan ez bezala, judaismoan Torak erlijio horretako oinarria osatzen du.
rdf:langString
Is é an Torah (nó an Tórá) an cháipéis is tábhachtaí i gcreideamh na nIúdach. Scriobhadh in Eabhrais é; focal Eabhraise is ea torah (תּוֹרָה) a chiallaíonn "" nó "dlí". Tugtar Dlí Mhaoise air chomh maith (Tóráth Móise תּוֹרַת־מֹשֶׁה).
rdf:langString
モーセ五書（モーセごしょ）は、旧約聖書の最初の5つの書である。時にはトーラー（ヘブライ語: תורה、Torah）とも呼ばれることがある。モーゼの五書、律法（りっぽう）、ペンタチューク（Pentateuch）とも呼ばれる。これらはモーセが書いたという伝承があったのでモーセ五書と言われるが、近代以降の文書仮説では異なる時代の合成文書であるという仮説を立て、モーセが直接書いたという説を否定する。ただし、保守的なキリスト教会と学者は今日もモーセ記者説を支持している。また正教会における註解書には、こうした学説の対立に触れず、「伝統的に」モーセが著者であるとされているという記述にとどめているものもある。
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 토라 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 토라(히브리어: תּוֹרָה 토랗, Torah)는 구약성서의 첫 다섯 편으로, 곧 창세기·출애굽기·레위기·민수기·신명기를 일컫는다. 흔히 모세오경(모세五經, תּוֹרַת־מֹשֶׁה)이나 모세율법이라고도 하며 유대교에서 가장 중요한 문서이다. 히브리어로 "가르침" 혹은 "법"을 뜻한다. 유다 전통에 따르면, 토라는 창조주가 모세에게 계시하였다고 한다. 하지만 성서비평학자들은 모세오경(토라)이 Y(야훼계)-E(엘로힘계)-P(사제계)-D(신명기계) 문서, 곧 4문서로 이루어진 복수의 저자들의 산물이며 YEPD(또는 JEPD) 문서에 의해 전승된 이야기들을 그들의 사상에 알맞게 편집한 신학 작업의 산물로 보고 있다. 오늘날 토라를 경전으로 삼고 있는 종교는 유대교, 그리스도교, 이슬람교이다. 그러나 이슬람교는 창조주가 모세에게 토라를 계시해주었지만 지금 우리가 갖고 있는 토라는 원본이 왜곡된 책이므로 신뢰할 수 없다고 주장한다. 신학에서 모세오경을 가리키는 율법이 아닌 또 다른 의미로 사용하는 율법이라는 용어는 매우 중요한데, 루터는 복음과 대비되는 개념으로 율법을 강조해 사용했다. 루터는 율법과 복음을 철저하게 구별하여 사용하였다. 그에게 있어서 율법은 하나님의 명령으로 행위적이며 하나님의 요구로 인간이 죄인인 것을 알게 하는 기능을 한다.
rdf:langString
모세오경 또는 토라(תורה)는 구약 성서의 첫 다섯 책이다. 모세의 오서, 율법이라고도 불린다. 이것들은 모세가 썼다는 전승이 있었으므로 모세오경이라고 말해지지만, 근대 이후의 '문서 가설'에선 다른 시대의 합성 문서라는 가설을 세워 모세가 직접 썼다는 설을 부정한다. 다만 보수적인 기독교회와 학자는 오늘도 모세 기자설을 지지하고 있다. 또 정교회의 주해서에는, 이러한 학설의 대립에 접하지 않고, 전통적으로 모세가 저자라는 기술에 그친 것도 있다.
rdf:langString
トーラー（ヘブライ語: תּוֹרָה、英語: Torah）は、ユダヤ教の聖書（タナハ）における最初の「モーセ五書」のこと（成文トーラー）。また、それに関する注釈を加えてユダヤ教の教え全体を指す場合もある。 「モーセ五書」を参照 トーラーはヘブライ語で書かれており、「教え」という意味を持つ。 ラビ・ユダヤ教においては二重のトーラーという観念があり、口伝トーラーのことも意味する。
rdf:langString
De Thora, ook gespeld als Tora of Torah (Hebreeuws: תּוֹרָה), zijn de eerste vijf boeken van de Tenach (Hebreeuwse Bijbel), die de grondslag van het joodse geloof vormen en daarmee als de voornaamste heilige boeken van deze monotheïstische godsdienst gelden. Met de term wordt ook wel de joodse godsdienstige literatuur als geheel aangeduid (zie verderop). De Griekse aanduiding Πεντάτευχος, Pentáteuchos, "vijf boeken" ligt ten grondslag aan de aanduiding Pentateuch in de vakliteratuur.
rdf:langString
Пятикни́жие (др.-греч. πεντάτευχος — букв. «пятикнижие») — двусоставное слово, сложенное из греческих слов πέντε («пять») и τεῦχος («список, книга»); на иврите חֲמִשָּׁה חֻמְשֵׁי תּוֹרָה (хамиша́ хумше́й тора́ – «пять разделов Торы») — пять первых книг Танаха и Ветхого Завета: Бытие, Исход, Левит, Числа и Второзаконие. Составляет первую часть Танаха, именуемую также Торой.
rdf:langString
Torá (do hebraico תּוֹרָה - tōrāh Sefardita, tōruh Ashkenazi; significando: instrução, lei, apontamento.
rdf:langString
П'ятикнижжя (грец. πεντάτευχος — букв. «П'ятикнижжя») — двоскладне слово, складене з грецьких слів πεντε («п'ять») і τευχος («том книги»); на івриті «п'ять розділів Тори») — п'ять перших книг Танаха і Старого Завіту: Буття, Вихід, Левіт, Числа і Повторення Закону. Становить першу частину Танаха, іменовану також Торою.
rdf:langString
《五書》（希臘語：πέντετεῦχος，Pentateuch），常被稱為《摩西五書》（英語：Five Books of Moses，华人天主教会譯为《梅瑟五書》；東正教譯《摩伊息斯之五經》；唐朝景教譯《牟世法王經》），猶太教稱為 妥拉（希伯來語：תּוֹרָה，Torah），又稱為摩西律法（希伯來語：תּוֹרַת־מֹשֶׁה，Torat Moshe），基督徒常稱為律法書，是《希伯来圣经》最初的五部經典。這名詞最早出現在希臘王亞歷山大所統治的希臘猶太教中。
rdf:langString
التَّوراة (/ˈtɔːrə,_ˈtoʊrə/. (بالعبرية: תּוֹרָה)، «التعليم»، «التدريس»، «الشريعة» أو «القانون») مجموعة من المعاني. يمكن أن تعني على وجه التحديد الكتب الخمسة الأولى (أسفار موسى الخمسة أو خمسة كتب موسى) من الكتاب المقدس العبري. هذا هو المعروف باسم التوراة المكتوبة. يمكن أن تعني أيضًا السرد المستمر من جميع الكتب الأربعة والعشرين، من سفر التكوين إلى نهاية التناخ (أخبار الأيام). إذا كان في شكل كتاب مجلّد، يُطلق عليه اسم Chumash، وعادة ما يُطبع مع التعليقات الحاخامية. إذا كان مقصودًا لأغراض ليتورجية، فهو يتخذ شكل لفيفة توراة (توراة سيفر)، والتي تحتوي بدقة على أسفار موسى الخمسة.
rdf:langString
La Torà (de l'hebreu, תּוֹרָה, transl. Torah) és el text que conté la llei i el patrimoni identitari del poble israelita; constitueix la base i el fonament del judaisme. El terme prové de l'arrel hebrea י־ר־ה (Y-R-H), que significa "emprendre" i es troba etimològicament lligat a les nocions de llei, ensenyament i instrucció.
rdf:langString
Tóra (hebrejsky תורה znamená zákon, učení), také Chamiša chumšej Tora (hebrejsky „Pět pětin Tóry“) označuje první ze tří částí Tanachu, neboli prvních pět knih hebrejské bible. V širším smyslu pak slovo tóra označuje celý Tanach a také Ústní tóru, tradiční interpretaci textu Tóry. Pro prvních pět knih se zejména v křesťanském prostředí užívá název Pentateuch (z řeckého πεντάτευχος, „pět knih“) nebo Pět knih Mojžíšových, což je tradiční název pocházející z prostředí raného křesťanství. Tóra se skládá z pěti knih:
rdf:langString
Τόσο ο ελληνικός όρος Πεντάτευχος όσο και ο εβραϊκός όρος Τορά (תּוֹרָה), που σημαίνει «Νόμος», αναφέρονται στα πέντε πρώτα βιβλία της Εβραϊκής Βίβλου ή αλλιώς Τανάκ και της χριστιανικής Παλαιάς Διαθήκης που περιέχεται στην Αγία Γραφή. Για πρακτικούς λόγους το έργο χωρίστηκε, πιθανότατα κατά τον 4ο αιώνα π.Χ., σε πέντε σχεδόν ισομεγέθη βιβλία και έτσι προέκυψε η «Πεντάτευχος».
rdf:langString
La Leĝo de Moseo aŭ Torao estas la unuaj kvin libroj de la Biblio, kies tradicia aŭtoro estas Moseo laŭ juda kredo: 1.
* Genezo 2.
* Eliro 3.
* Levidoj 4.
* Nombroj 5.
* Readmono La greka nomo por la Leĝo estas la Pentateŭĥos (la "kvin libringoj"). La moderna juda nomo estas la Torao (la "instruo"), kvankam inter la ortodoksaj judoj oni uzas tiun nomon ankaŭ por postbiblia sistemo da leĝoj (parola Torao), kiu, laŭ la tradicio, ankaŭ estis rivelitaj al Moseo, sed, laŭ modernaj historiistoj, estis fakte redaktitaj ege pli malfrue.La tiel nomitaj 613 moralordonoj estas parte deduktitaj de la Torao, sed estas ankaŭ grandparte postbibliaj.
rdf:langString
Torá (תּוֹרָה Torah, lit., «instrucción, enseñanza, doctrina») es el texto que contiene la ley y el patrimonio identitario del pueblo judío; es llamada Pentateuco en el cristianismo; y At-Tawrat por los musulmanes, constituye la base y el fundamento del judaísmo. El término proviene de la raíz hebrea .י.ר.ה (Y.R.H.), que significa «acometer» y se halla etimológicamente ligado a las nociones de ley, enseñanza e instrucción.
rdf:langString
El Pentateuco (del griego πέντε [pénte], ‘cinco’, y τεύχος [téukhos], ‘rollo’, ‘estuche’; es decir, «cinco rollos», por los estuches cilíndricos donde se guardaban enrollados los textos hebreos) es el conjunto formado por los cinco primeros libros de la Biblia, que la tradición judeocristiana atribuye al patriarca hebreo Moisés. El Pentateuco es considerado canónico por todas las confesiones cristianas y forma parte de todas las Biblias. Se corresponde con los que en la tradición hebrea forman la Torá —La Ley—, núcleo de la religión judía. Los cinco libros que lo componen son:
rdf:langString
Tora (hebreeraz: תורה, «legea» edo «irakaskuntza») judaismoaren liburu fundatzailea da. Torak Hebrear Biblia edo Tanakharen lehen bost liburuak biltzen ditu, hots, Hasiera, Irteera, Lebitarrena, Zenbakiak eta Deuteronomioa. Zentzu horretan, Tora beste izen batzuez ezagutzen da, hala nola Pentateuko edo Moisesen Bost Liburuak. Halaber, juduen tradizioan Idatzizko Tora (תורה שבכתב, Tora Shebichtav) ere deitzen zaio. Xede liturgikoetarako erabiltzen denean, eskuz idatzitako biribilki forma hartzen du eta deitzen zaio. Aldiz, koadernatuta dagoenean, izena hartzen du eta iruzkin errabinikoak (perushim) izan ohi ditu.
rdf:langString
Le Pentateuque est chez les chrétiens l'ensemble des cinq premiers livres de la Bible. Pour les juifs, ces cinq livres constituent la Torah. La tradition en attribue la paternité à Moïse, mais les exégètes modernes s'accordent en général sur l'idée qu'ils sont le résultat de multiples couches rédactionnelles probablement postérieures aux évènements qu'ils relatent. Ils présentent l'histoire du peuple d'Israël depuis la création du monde jusqu'à la mort de Moïse.
rdf:langString
La Torah (en hébreu : תּוֹרָה, « instruction » ; en grec ancien : Νόμος / Nómos, « Loi ») est, selon la tradition du judaïsme, l'enseignement divin transmis par Dieu à Moïse (hébreu : תּוֹרַת־מֹשֶׁה – Tōraṯ Mōshe) sur le mont Sinaï et retransmis au travers de ses cinq livres (hébreu : חמשה חומשי תורה – Ḥamishā Ḥoumshē Tōrā) ainsi que l'ensemble des enseignements qui en découlent. La Torah est aussi reconnue par l'islam, selon lequel elle figure un texte saint qui aurait cependant été falsifié.
rdf:langString
Taurat (Ibrani: תּוֹרָה, Torah – yang berarti "instruksi"; bahasa Arab: التوراة, Al-Tawrāh) adalah lima kitab pertama Tanakh/Alkitab Ibrani dan bagian dari Perjanjian Lama di Alkitab Kristen. Dalam bahasa Yunani kumpulan 5 kitab ini disebut Pentateukh ("lima wadah" atau "lima gulungan"). Taurat adalah bagian penting dari kanon/kitab suci orang Yahudi. Kelima kitab dalam Taurat adalah: Nama lain bagi kumpulan kitab suci ini adalah "Lima Kitab Musa", "Taurat Musa", atau "Pentateukh" (dari Septuaginta) dalam bahasa Yunani.
rdf:langString
The Torah (/ˈtɔːrə, ˈtoʊrə/; Biblical Hebrew: תּוֹרָה Tōrā, "Instruction", "Teaching" or "Law") is the compilation of the first five books of the Hebrew Bible, namely the books of Genesis, Exodus, Leviticus, Numbers and Deuteronomy. In that sense, Torah means the same as Pentateuch or the Five Books of Moses. It is also known in the Jewish tradition as the Written Torah (תּוֹרָה שֶׁבִּכְתָב, Tōrā šebbīḵṯāv). If meant for liturgic purposes, it takes the form of a Torah scroll (Sefer Torah). If in bound book form, it is called Chumash, and is usually printed with the rabbinic commentaries (perushim).
rdf:langString
La Tōrāh (in ebraico: תּוֹרָה?, anche italianizzata in torah o torà, lett. "istruzione, insegnamento") è il riferimento centrale dell'ebraismo e ha una vasta gamma di significati:
* può significare più specificamente i primi cinque dei trentanove libri del Tanakh, detti Pentateuco dai cristiani. Essi comprendono l'insieme degli insegnamenti e precetti riconosciuti dagli ebrei come rivelati da Dio tramite Mosè.
* nella letteratura rabbinica denota sia i primi cinque libri biblici, la Tōrāh shebichtav (in ebraico: תורה שבכתב?, lett. "tōrāh che è scritta"), sia la tōrāh orale (in ebraico: תורה שבעל פה?, tōrāh shebe'al peh, lett. "tōrāh che è detta"). La tōrāh orale comprende le interpretazioni e ampliamenti che, secondo la tradizione rabbinica, sono stati trasmessi di generazione in gene
rdf:langString
Tora (hebr. תורה – wskazówka, pouczenie, wtórnie prawo) – pięć pierwszych ksiąg Biblii (stąd także Pięcioksiąg, Pentateuch), najważniejszy tekst objawiony judaizmu. Głównym tematem Tory jest Przymierze pomiędzy Bogiem a narodem Izraela za pośrednictwem Mojżesza zawarte podczas wędrówki z niewoli egipskiej do Ziemi Obiecanej. Opis kształtowania się narodu i kultu za czasów Mojżesza poprzedzony jest znajdującymi się w Księdze Rodzaju opowieściami o prapoczątkach ludzkości (od Stworzenia do Potopu i Wieży Babel) oraz pradziejach Izraela (dzieje Patriarchów: Abrahama, Izaaka oraz Jakuba i jego synów).
rdf:langString
O Pentateuco (do grego Πεντάτευχος; transl. Pentátefchos), literalmente "cinco partes ou seções", é composto pelos cinco primeiros livros da Bíblia. Entre os judeus é chamado de Torá, uma palavra da língua hebraica com significado associado ao ensinamento, instrução, ou literalmente Lei, uma referência à primeira secção do Tanakh, os primeiros cinco livros da Bíblia hebraica.
rdf:langString
То́ра (ивр. תּוֹרָה [тора́]; букв. «учение, закон») — основная священная книга в иудаизме, так называемое «Пятикнижие Моисеево» — свиток с текстом Пятикнижия, хранимый в синагоге как предмет религиозного культа иудеев. В широком смысле Тора — это вся совокупность иудейского традиционного религиозного закона. Традиционно слова Торы написаны на свитке на иврите. Часть Торы публично читается не реже одного раза в три дня на собраниях. Публичное чтение Торы является одной из основ еврейской общинной жизни.
rdf:langString
Torah eller Tora, hebr. תּוֹרָה, är en skrift som ingår i Tanakh, den heliga skriften inom judendomen som ligger till grund för judisk, messiansk och hebreisk tro. Toran innehåller de skrifter som den kristna världen benämner ”Moseböckerna” eller ”Pentateuken” och består av fem delar: Bereshit ("I begynnelsen"), Shemot ("Namnen"), Vajikra ("Och Herren kallade"), Bamidbar ("I öknen") och Devarim ("Ord").
rdf:langString
Moseböckerna är fem till antalet. På hebreiska ingår de som de första böckerna i Torah och på grekiska kallas de Pentateuken. De kallas för moseböckerna eftersom de enligt judisk och kristen tro traditionellt anses vara författade av Mose. Den dominerande vetenskapliga åsikten är dock att de är sammanställda av fyra huvudsakliga källtexter, den s.k. fyrkällsteorin. De fem moseböckerna: Den här artikeln är helt eller delvis baserad på material från Nordisk familjebok, Pentateuken, 1904–1926.
rdf:langString
То́ра (дав-євр. תורה — «Вчення», «Закон»), Закон Мойсея, П'ятикнижжя Мойсеєве — перша частина Танаху, або, як його називають християни, Старого Заповіту Біблії. За єврейською традицією вважається, що Тора була записана Мойсеєм безпосередньо з «вуст» Бога. Тільки останні рядки про смерть самого пророка написала інша особа. Прихильники документарної гіпотези вважають, що Тора була створена об'єднанням декількох незалежних джерел (документів), які були написані різними авторами протягом VIII—III ст.ст. до н. е.Тора складається з таких книг:
rdf:langString
《妥拉》（希伯来语：תּוֹרָה，英語：Torah，字面意思為指引、教導），又譯為托辣、托拉，為猶太教的核心。它的意義廣泛，可以指塔納赫（Tanakh）24部經中的前五部，也就是一般常稱的《摩西五經》（Pentateuch）。它也可以被用來指由創世紀開始，一直到塔納赫結尾的所有內容。它也可以將拉比註釋書包括在內。妥拉的字面意思為指引，它指導猶太教徒的生活方式，因此，所有的猶太教律法與教導，通通都可以被涵蓋到妥拉中。 在犹太文学中，《妥拉》既包括“书面摩西五经”（希伯來語：תורה שבכתב），也包括“口头摩西五经”（希伯来语：תורהשבעלפה，罗马化：torah shebe'al peh，“口头律法”）。拉比们传统上认为，《妥拉》中所有的教义（包括书面和口头）都是由上帝通过先知摩西在西奈山和会幕传授的。包括了各个时期犹太教祭司对妥拉中内容的诠释和强调，而这些解释现在记载于塔木德和米德拉什中。
rdf:langString
rdf:langString
Torah
rdf:langString
التوراة
rdf:langString
Pentateuc
rdf:langString
Torà (llei jueva)
rdf:langString
Tóra
rdf:langString
Tora
rdf:langString
Pentateuch
rdf:langString
Πεντάτευχος
rdf:langString
Τορά
rdf:langString
Leĝo de Moseo
rdf:langString
Torá
rdf:langString
Pentateuko
rdf:langString
Tora
rdf:langString
Pentateuco
rdf:langString
An Torah
rdf:langString
Torah
rdf:langString
Taurat
rdf:langString
Tōrāh
rdf:langString
Pentateuque
rdf:langString
トーラー
rdf:langString
토라
rdf:langString
モーセ五書
rdf:langString
모세오경
rdf:langString
Thora
rdf:langString
Tora
rdf:langString
Torá
rdf:langString
Pentateuco
rdf:langString
Пятикнижие
rdf:langString
Тора
rdf:langString
Moseböckerna
rdf:langString
妥拉
rdf:langString
Тора
rdf:langString
Torah
rdf:langString
摩西五经
rdf:langString
П'ятикнижжя
xsd:integer
30343
xsd:integer
1124877838
xsd:integer
5852
rdf:langString
Multiple
xsd:date
2011-07-01
rdf:langString
Judaism
rdf:langString
La Torà (de l'hebreu, תּוֹרָה, transl. Torah) és el text que conté la llei i el patrimoni identitari del poble israelita; constitueix la base i el fonament del judaisme. El terme prové de l'arrel hebrea י־ר־ה (Y-R-H), que significa "emprendre" i es troba etimològicament lligat a les nocions de llei, ensenyament i instrucció. Per al judaisme, la Torà és la Llei. Segons la tradició comuna al judaisme i al cristianisme, la Torà involucra la totalitat de la revelació i ensenyament divina atorgada al Poble d'Israel. Atesa la importància de Moisès en aquest procés, les dues denominacions de vegades es refereixen a la torá com la Llei de Moisès, la llei mosaica, i fins i tot llei escrita de Moisès: atès que en el judaisme, la Torà comprèn tant la tradició llei escrita com la llei oral. Això no és arbitrari, ja que el seu sentit estricte, el terme Torà es refereix específicament als cinc primers llibres bíblics, el Pentateuc, el qual es coneix també com els cinc llibres de Moisès . En hebreu se'ls anomena Khamixà Khumxei Torà (חֲמִשָּׁה חֻמְּשֵׁי תּוֹרָה- "Els Cinc Cinquens de la Torà"); més habitualment s'empra la forma abreujada d'aquesta expressió i se'ls diu i coneix llavors com el Khumaix (חֻמָּשׁ- "Cinquè"). En el seu sentit més ampli, quan el terme Torà implica tots els llibres de la Bíblia hebrea, els israelites solen denominar-lo "Tanakh" (תַּנַ"ךְ). Es tracta d'un acrònim per designar els 24 llibres de la Bíblia hebrea. l'esmentat acrònim és format per quatre consonants, T-a-N-a-KH, que són al seu torn les inicials dels termes hebreus que designen les tres seccions que formen la Bíblia hebrea: T de Torà (Pentateuc), N de Neviïm (Profetes) i Kh de Khetuvim (Escrits).
rdf:langString
El Pentateuc, també conegut com la Torà, són els cinc primers llibres de la Bíblia o de la Tanakh תָּנָ"ךְ (la Bíblia Hebrea). Conjunt integrat a l'Antic Testament cristià, també se'l coneix com els Cinc Llibres de Moisès i, en la traducció de l'hebreu al grec en la Septuaginta, com a Pentateuc. No obstant això, sovint els jueus també es refereixen a tota la revelació i els ensenyaments jueus com la Torà.
rdf:langString
Tóra (hebrejsky תורה znamená zákon, učení), také Chamiša chumšej Tora (hebrejsky „Pět pětin Tóry“) označuje první ze tří částí Tanachu, neboli prvních pět knih hebrejské bible. V širším smyslu pak slovo tóra označuje celý Tanach a také Ústní tóru, tradiční interpretaci textu Tóry. Pro prvních pět knih se zejména v křesťanském prostředí užívá název Pentateuch (z řeckého πεντάτευχος, „pět knih“) nebo Pět knih Mojžíšových, což je tradiční název pocházející z prostředí raného křesťanství. Tóra se skládá z pěti knih:
* בראשית Be-rešit – Genesis
* שמות Šemot – Exodus
* ויקרא Va-jikra – Leviticus
* במדבר Ba-midbar – Numeri
* דברים Devarim – Deuteronomium Tóra ve smyslu Pentateuchu je základním dokumentem judaismu. Slovo samotné má kořen v hebrejském ירה „jara“, učit či ukazovat. V Tóře je obsaženo stvoření světa, příběhy Adama, Noeho, příběhy židovských praotců Avrahama (Abrahám), Jicchaka (Izák) a Ja'akova (Jákob, též Jakub, dalším jménem Jisra'el), proroka Mojžíše, dále také 613 micvot (židovských přikázání) a další materiál, který lze považovat za právotvorný. Tóra tak dala základ celému pozdějšímu židovskému náboženskému právu, hebrejsky הלכה halacha.
rdf:langString
التَّوراة (/ˈtɔːrə,_ˈtoʊrə/. (بالعبرية: תּוֹרָה)، «التعليم»، «التدريس»، «الشريعة» أو «القانون») مجموعة من المعاني. يمكن أن تعني على وجه التحديد الكتب الخمسة الأولى (أسفار موسى الخمسة أو خمسة كتب موسى) من الكتاب المقدس العبري. هذا هو المعروف باسم التوراة المكتوبة. يمكن أن تعني أيضًا السرد المستمر من جميع الكتب الأربعة والعشرين، من سفر التكوين إلى نهاية التناخ (أخبار الأيام). إذا كان في شكل كتاب مجلّد، يُطلق عليه اسم Chumash، وعادة ما يُطبع مع التعليقات الحاخامية. إذا كان مقصودًا لأغراض ليتورجية، فهو يتخذ شكل لفيفة توراة (توراة سيفر)، والتي تحتوي بدقة على أسفار موسى الخمسة. بل يمكن أن تعني مجمل التعاليم والثقافة والممارسات اليهودية، سواء كانت مستمدة من النصوص التوراتية أو الكتابات الحاخامية اللاحقة. يُعرف هذا غالبًا باسم التوراة الشفوية. المشترك بين جميع هذه المعاني، التوراة يتكون من أصل الشعوبية اليهودية: دعوتهم إلى حيز الوجود من قبل الله، والتجارب والمحن، وعهدهم مع الله، والتي تنطوي على بعد طريقة حياة تتجسد في مجموعة من الالتزامات الأخلاقية والدينية والقوانين المدنية (هالاخاه). بما إن التوراة ترمز للأسفار الخمسة الأُولى من الكتاب المقدّس اليهودي التناخ. لذا ينقسم الكتاب المقدس اليهودي إلى ثلاثة أقسام، التوراة في قسمه الأول، «نڤيئيم» (أنبياء)، وهو القسم المتعلق بالأنبياء، و«كيتوڤيم» (أو الكتب بالعربية) وهو قسم الأدبيات اليهودية. في الأدب الحاخامي كلمة التوراة يدل على كل من الكتب الخمسة ((بالعبرية: תורה שבכתב) «التوراة ما هو مكتوب») والتوراة عن طريق الفم ((بالعبرية: תורה שבעל פה) ، «التوراة التي تقال»). تتكون التوراة الشفوية من تفسيرات وتضخمات تم تناقلها وفقًا للتقاليد الحاخامية من جيل إلى جيل وهي الآن تتجسد في التلمود والمدراش. إن فهم التقليد الحاخامي هو أن جميع التعاليم الموجودة في التوراة (المكتوبة والشفوية) أعطيت من الله من خلال النبي موسى، وبعضها في جبل سيناء والبعض الآخر في خيمة الاجتماع، وكتب موسى جميع التعاليم، مما أدى إلى ما في التوراة الموجودة اليوم. وفقًا للمدراش، تم إنشاء التوراة قبل خلق العالم، واستخدمت كمخطط للخلق. يعتقد غالبية علماء الكتاب المقدس أن الكتب المكتوبة كانت نتاجًا للأسر البابلي (القرن السادس قبل الميلاد)، بناءً على مصادر مكتوبة سابقة وتقاليد شفوية، وأنه تم الانتهاء من التنقيحات النهائية خلال فترة ما بعد المنفى (ج. القرن الخامس قبل الميلاد). تقليديًا، يتم كتابة كلمات التوراة على لفيفة من قبل كاتب (كتبة) في العبرية. يُقرأ إسبوعياً جزء من التوراة علنًا مرة واحدة على الأقل كل ثلاثة أيام في حضور المصلين. قراءة التوراة علانية هي إحدى أسس الحياة المجتمعية اليهودية.
rdf:langString
Die Tora (auch Thora, Torah; Betonung auf „a“, in der aschkenasischen Aussprache Tauro, Tauroh, auf Jiddisch Tojre) ist der erste Teil des Tanach, der hebräischen Bibel. Sie besteht aus fünf Büchern, weshalb sie im Judentum auch chamischa chumsche tora ‚Die fünf Fünftel der Tora‘ genannt wird. Die griechische Bezeichnung Πεντάτευχος Pentáteuchos, deutsch ‚Fünfbuch‘ ergab den in der Fachliteratur gängigen Begriff Pentateuch. In deutschen Bibelübersetzungen reformatorischer Tradition bezeichnet man diese Schriftengruppe als die fünf Bücher Mose.
rdf:langString
Τορά (Εβραϊκή γλώσσα: תּוֹרָה, δηλαδή ο Νόμος) ονομάζεται στον Ιουδαϊσμό ο Νόμος, οι διδασκαλίες που έδωσε ο Μωυσής στους Εβραίους στην Πεντάτευχο (που και αυτή ονομάζεται Τορά), αλλά και στις προφορικές παραδόσεις που αργότερα καταγράφηκαν στο Ταλμούδ και στο Μιδρά που είναι μέρος του . Η Πεντάτευχος ή και απλά Τορά, αναφέρεται ως Τορά Σεμπιχτάβ (תורה שבכתב, «Νόμος που έχει γραφεί»), ενώ οι προφορικές παραδόσεις αναφέρονται ως (תורה שבעל פה, «Νόμος που είναι προφορικός»).
rdf:langString
Τόσο ο ελληνικός όρος Πεντάτευχος όσο και ο εβραϊκός όρος Τορά (תּוֹרָה), που σημαίνει «Νόμος», αναφέρονται στα πέντε πρώτα βιβλία της Εβραϊκής Βίβλου ή αλλιώς Τανάκ και της χριστιανικής Παλαιάς Διαθήκης που περιέχεται στην Αγία Γραφή. Για πρακτικούς λόγους το έργο χωρίστηκε, πιθανότατα κατά τον 4ο αιώνα π.Χ., σε πέντε σχεδόν ισομεγέθη βιβλία και έτσι προέκυψε η «Πεντάτευχος». Από την αρχαιότητα ήταν αποδεκτό ότι συγγραφέας των πέντε βιβλίων υπήρξε ο Μωυσής, αν και ειδικά η Γένεση φαίνεται να αποτελεί σε μεγάλο βαθμό συρραφή του υλικού που είχε ο Μωυσής στη διάθεσή του από τους προγόνους του. Τα αυτόγραφα κείμενα του Μωυσή, που ανάγονται στον καιρό της εξόδου των Ισραηλιτών από την Αίγυπτο, φαίνεται να διατηρήθηκαν τουλάχιστον μέχρι την εποχή του βασιλιά Ιωσία στις αρχές του 7ου αιώνα π.Χ.
rdf:langString
La Leĝo de Moseo aŭ Torao estas la unuaj kvin libroj de la Biblio, kies tradicia aŭtoro estas Moseo laŭ juda kredo: 1.
* Genezo 2.
* Eliro 3.
* Levidoj 4.
* Nombroj 5.
* Readmono La greka nomo por la Leĝo estas la Pentateŭĥos (la "kvin libringoj"). La moderna juda nomo estas la Torao (la "instruo"), kvankam inter la ortodoksaj judoj oni uzas tiun nomon ankaŭ por postbiblia sistemo da leĝoj (parola Torao), kiu, laŭ la tradicio, ankaŭ estis rivelitaj al Moseo, sed, laŭ modernaj historiistoj, estis fakte redaktitaj ege pli malfrue.La tiel nomitaj 613 moralordonoj estas parte deduktitaj de la Torao, sed estas ankaŭ grandparte postbibliaj. La libroj de la Leĝo ne nur enhavas la moralordonojn de Dio, sed ankaŭ historion de la mondo ĝis la tempo de Moseo: Adamo kaj Eva, la Edena ĝardeno, Noa kaj la Diluvo, Babelo, Abraham, Jakobo, Jozefo, ktp.
rdf:langString
Tora (hebreeraz: תורה, «legea» edo «irakaskuntza») judaismoaren liburu fundatzailea da. Torak Hebrear Biblia edo Tanakharen lehen bost liburuak biltzen ditu, hots, Hasiera, Irteera, Lebitarrena, Zenbakiak eta Deuteronomioa. Zentzu horretan, Tora beste izen batzuez ezagutzen da, hala nola Pentateuko edo Moisesen Bost Liburuak. Halaber, juduen tradizioan Idatzizko Tora (תורה שבכתב, Tora Shebichtav) ere deitzen zaio. Xede liturgikoetarako erabiltzen denean, eskuz idatzitako biribilki forma hartzen du eta deitzen zaio. Aldiz, koadernatuta dagoenean, izena hartzen du eta iruzkin errabinikoak (perushim) izan ohi ditu. Hala ere, batzuetan, Tora hitza Tanakh osoaren sinonimotzat erabiltzen da eta lehenengo bost liburuok ez ezik, gainerakoak ere barne hartzen ditu. Azkenik, Tora ahozko tradizio eta legeak izendatzeko ere erabili ohi da, hala nola Talmuda, eta kasu horretan deritzo. Tradizioaren arabera, Moisesek idatzitako liburuak dira eta Jainkoak Sinai mendian egindako errebelazioa biltzen dute. Juduek, Erromako Eliza Katolikoak, Eliza Ortodoxoak eta Protestanteek Bibliaren aurreneko muintzat dute eta denon kanonetan dute lekua. Liburuon gaia hebrear herriaren historia da, hasiera mitikoetatik (munduaren sorrera, paradisua, uholdea) Moisesen heriotzara arte. Adituek hiru idatzaldi nagusi bereizten dituzte: Jainkoa Yahve izendatzen duena (K.a. IX. mendea); jainkoa Elohim izendatzen duena (K.a. VIII. mendea) eta kronikariarena, apaizen arautegia barne (K.a. IV. mendea).
rdf:langString
Pentateukoa kristauen Bibliako lehenengo bost liburukien multzoa da, hain zuzen Hasiera, Irteera, Lebitarrena, Zenbakiak eta Deuteronomioa. Funtsean, judaismoko Toraren berdina da, Torako bost liburukien edukia zertxobait aldatzen bada ere; bestalde, Pentateukoan ez bezala, judaismoan Torak erlijio horretako oinarria osatzen du.
rdf:langString
Torá (תּוֹרָה Torah, lit., «instrucción, enseñanza, doctrina») es el texto que contiene la ley y el patrimonio identitario del pueblo judío; es llamada Pentateuco en el cristianismo; y At-Tawrat por los musulmanes, constituye la base y el fundamento del judaísmo. El término proviene de la raíz hebrea .י.ר.ה (Y.R.H.), que significa «acometer» y se halla etimológicamente ligado a las nociones de ley, enseñanza e instrucción. Para el judaísmo, la Torá es la Ley. Según la tradición judía, involucra la totalidad de la revelación y enseñanza divina otorgada al pueblo de Israel. Considerando la importancia de Moisés en este proceso, ambas denominaciones a veces se refieren a la Torá como la Ley de Moisés, la ley mosaica, e incluso ley escrita de Moisés: dado que en el judaísmo, la Torá comprende tanto la ley escrita como la ley oral. Ello no es arbitrario dado que su sentido estricto, el término Torá se refiere específicamente a los cinco primeros libros bíblicos, el Pentateuco, al que se conoce también como los cinco libros de Moisés. En hebreo se denominan Jamishá Jumshéy Torá (חֲמִשָּׁה חֻמְשֵׁי תּוֹרָה—"Los Cinco Quintos de la Torá"), más habitualmente se emplea la forma abreviada de esa expresión y se llaman y conocen entonces como el Jumásh (חֻמָּשׁ-"Quinto"). En su sentido más amplio, cuando el término Torá implica todos los libros de la Biblia hebrea, los judíos suelen denominarla "Tanaj" (תַּנַ"ךְ). Se trata de un acrónimo para designar a los 24 libros de la Biblia hebrea. El mencionado acrónimo es formado por tres consonantes, T-a-N-a-J, que son a su vez las iniciales de los términos hebreos que designan las tres secciones que forman la Biblia hebrea: T de Torá (Pentateuco), N de Nevi'im (Profetas) y J de Ketuvim (Escritos).
rdf:langString
El Pentateuco (del griego πέντε [pénte], ‘cinco’, y τεύχος [téukhos], ‘rollo’, ‘estuche’; es decir, «cinco rollos», por los estuches cilíndricos donde se guardaban enrollados los textos hebreos) es el conjunto formado por los cinco primeros libros de la Biblia, que la tradición judeocristiana atribuye al patriarca hebreo Moisés. El Pentateuco es considerado canónico por todas las confesiones cristianas y forma parte de todas las Biblias. Se corresponde con los que en la tradición hebrea forman la Torá —La Ley—, núcleo de la religión judía. Los cinco libros que lo componen son: 1.
* Génesis (Bereshit [בְּרֵאשִׁית]) 2.
* Éxodo (Shemot [שְׁמוֹת]) 3.
* Levítico (Vayikrá [וַיִּקְרָא]) 4.
* Números (Bemidbar [בְּמִדְבַּר]) 5.
* Deuteronomio (Devarim [דְּבָרִים]) Está contenido a su vez en el Tanaj, el cual es considerado sagrado por todas las religiones abrahámicas (judaísmo, cristianismo e islam). No obstante lo anterior y que es uno de sus tres textos sagrados, los musulmanes creen que el texto sufrió corrupción por los escribas judíos y cristianos por lo que no confían del todo en él. Mientras que los hebreos los nombran por la primera palabra significativa de cada uno, los cristianos han seguido tradicionalmente la nomenclatura de la versión griega de los LXX.
rdf:langString
La Torah (en hébreu : תּוֹרָה, « instruction » ; en grec ancien : Νόμος / Nómos, « Loi ») est, selon la tradition du judaïsme, l'enseignement divin transmis par Dieu à Moïse (hébreu : תּוֹרַת־מֹשֶׁה – Tōraṯ Mōshe) sur le mont Sinaï et retransmis au travers de ses cinq livres (hébreu : חמשה חומשי תורה – Ḥamishā Ḥoumshē Tōrā) ainsi que l'ensemble des enseignements qui en découlent. Elle est composée de cinq livres désignés en hébreu par un des premiers mots du texte et traditionnellement en français : la Genèse (Berēshīṯ : Au Commencement), l'Exode (Shemōṯ : Noms), le Lévitique (Vayyiqrā : Et il appela), les Nombres (Bamiḏbar : Dans le désert) et le Deutéronome (Devarim : Paroles). Elle contient, selon la tradition rabbinique, 613 commandements et comporte, outre la composante écrite (hébreu : תורה שבכתב, Tōrā sheBikhtāḇ : « Torah écrite »), une dimension orale (hébreu : תורה שבעל פה, Tōrā sheBeʿal Pe : « Torah orale »), ultérieurement compilée dans le Talmud et la littérature midrashique, contrairement à la tradition juive karaïte qui ne prend en compte que la Torah écrite. Le christianisme appelle Pentateuque les livres traditionnellement attribués à Moïse, terme d'origine grecque Πεντάτευχος / Pentáteukhos qui signifie « Les cinq livres ». Il les reconnaît comme faisant intégralement partie des Écritures canoniques (« Ancien Testament »), bien qu'il en ait partiellement abandonné les préceptes rituels et qu'il ne reconnaisse pas d'autorité aux enseignements rabbiniques. Le christianisme soutient en effet que le message du Christ diffusé par le « Nouveau Testament » conduit à l'accomplissement de la Torah (Matthieu 5, 17-20), désormais objet d'une observance intériorisée et d'une interprétation allégorique, comme l'attestent les écrits de Paul de Tarse dès le milieu du Ier siècle (Première épître aux Corinthiens). La Torah est aussi reconnue par l'islam, selon lequel elle figure un texte saint qui aurait cependant été falsifié.
rdf:langString
Is é an Torah (nó an Tórá) an cháipéis is tábhachtaí i gcreideamh na nIúdach. Scriobhadh in Eabhrais é; focal Eabhraise is ea torah (תּוֹרָה) a chiallaíonn "" nó "dlí". Tugtar Dlí Mhaoise air chomh maith (Tóráth Móise תּוֹרַת־מֹשֶׁה).
rdf:langString
Le Pentateuque est chez les chrétiens l'ensemble des cinq premiers livres de la Bible. Pour les juifs, ces cinq livres constituent la Torah. La tradition en attribue la paternité à Moïse, mais les exégètes modernes s'accordent en général sur l'idée qu'ils sont le résultat de multiples couches rédactionnelles probablement postérieures aux évènements qu'ils relatent. Ils présentent l'histoire du peuple d'Israël depuis la création du monde jusqu'à la mort de Moïse. Si, dans la religion juive, ils portent le nom de Torah, c'est-à-dire « doctrine », « enseignement », mais aussi « Loi » (ce qui explique que le terme ait été traduit en grec par νόμος/nomos), c'est parce qu'ils renferment, outre des récits « historiques », un ensemble de prescriptions (religieuses, rituelles, culturelles, juridiques, etc.) qui constituent les bases du judaïsme. Les lois alimentaires (cacherout) énoncées dans le chapitre 11 du Lévitique en sont un exemple parmi d'autres.
rdf:langString
Taurat (Ibrani: תּוֹרָה, Torah – yang berarti "instruksi"; bahasa Arab: التوراة, Al-Tawrāh) adalah lima kitab pertama Tanakh/Alkitab Ibrani dan bagian dari Perjanjian Lama di Alkitab Kristen. Dalam bahasa Yunani kumpulan 5 kitab ini disebut Pentateukh ("lima wadah" atau "lima gulungan"). Taurat adalah bagian penting dari kanon/kitab suci orang Yahudi. Kelima kitab dalam Taurat adalah:
* Kejadian (bahasa Latin: Genesis; bahasa Ibrani: בראשית, beresyit)
* Keluaran (bahasa Latin: Exodus; bahasa Ibrani: שמות, syemot)
* Imamat (bahasa Latin: Leviticus; bahasa Ibrani: ויקרא, wayiqra)
* Bilangan (bahasa Latin: Numerii; bahasa Ibrani: במדבר, bemidbar)
* Ulangan (bahasa Latin: Deuteronomium; bahasa Ibrani: דברים, devarim) Nama lain bagi kumpulan kitab suci ini adalah "Lima Kitab Musa", "Taurat Musa", atau "Pentateukh" (dari Septuaginta) dalam bahasa Yunani.
rdf:langString
The Torah (/ˈtɔːrə, ˈtoʊrə/; Biblical Hebrew: תּוֹרָה Tōrā, "Instruction", "Teaching" or "Law") is the compilation of the first five books of the Hebrew Bible, namely the books of Genesis, Exodus, Leviticus, Numbers and Deuteronomy. In that sense, Torah means the same as Pentateuch or the Five Books of Moses. It is also known in the Jewish tradition as the Written Torah (תּוֹרָה שֶׁבִּכְתָב, Tōrā šebbīḵṯāv). If meant for liturgic purposes, it takes the form of a Torah scroll (Sefer Torah). If in bound book form, it is called Chumash, and is usually printed with the rabbinic commentaries (perushim). At times, however, the word Torah can also be used as a synonym for the whole of the Hebrew Bible or Tanakh, in which sense it includes not only the first five, but all 24 books of the Hebrew Bible. Finally, Torah can even mean the totality of Jewish teaching, culture, and practice, whether derived from biblical texts or later rabbinic writings. The latter is often known as the Oral Torah. Representing the core of the Jewish spiritual and religious tradition, the Torah is a term and a set of teachings that are explicitly self-positioned as encompassing as many as 70 or potentially infinite faces and interpretations, making an unequivocal definition of Torah impossible. Common to all these meanings, the Torah consists of the origin of Jewish peoplehood: their call into being by God, their trials and tribulations, and their covenant with their God, which involves following a way of life embodied in a set of moral and religious obligations and civil laws (halakha). The "Tawrat" (also Tawrah or Taurat; Arabic: توراة) is the Arabic name for the Torah within its context as an Islamic holy book believed by Muslims to have been given by God to the prophets and messengers amongst the Children of Israel. In rabbinic literature, the word Torah denotes both the five books (תורה שבכתב "Torah that is written") and the Oral Torah (תורה שבעל פה, "Torah that is spoken"). The Oral Torah consists of interpretations and amplifications which according to rabbinic tradition have been handed down from generation to generation and are now embodied in the Talmud and Midrash. Rabbinic tradition's understanding is that all of the teachings found in the Torah (both written and oral) were given by God through the prophet Moses, some at Mount Sinai and others at the Tabernacle, and all the teachings were written down by Moses, which resulted in the Torah that exists today. According to the Midrash, the Torah was created prior to the creation of the world, and was used as the blueprint for Creation. The majority of Biblical scholars believe that the written books were a product of the Babylonian captivity (c. 6th century BCE), based on earlier written sources and oral traditions, and that it was completed with final revisions during the post-Exilic period (c. 5th century BCE). Traditionally, the words of the Torah are written on a scroll by a scribe (sofer) in Hebrew. A Torah portion is read publicly at least once every three days in the presence of a congregation. Reading the Torah publicly is one of the bases of Jewish communal life.
rdf:langString
モーセ五書（モーセごしょ）は、旧約聖書の最初の5つの書である。時にはトーラー（ヘブライ語: תורה、Torah）とも呼ばれることがある。モーゼの五書、律法（りっぽう）、ペンタチューク（Pentateuch）とも呼ばれる。これらはモーセが書いたという伝承があったのでモーセ五書と言われるが、近代以降の文書仮説では異なる時代の合成文書であるという仮説を立て、モーセが直接書いたという説を否定する。ただし、保守的なキリスト教会と学者は今日もモーセ記者説を支持している。また正教会における註解書には、こうした学説の対立に触れず、「伝統的に」モーセが著者であるとされているという記述にとどめているものもある。
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 토라 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 토라(히브리어: תּוֹרָה 토랗, Torah)는 구약성서의 첫 다섯 편으로, 곧 창세기·출애굽기·레위기·민수기·신명기를 일컫는다. 흔히 모세오경(모세五經, תּוֹרַת־מֹשֶׁה)이나 모세율법이라고도 하며 유대교에서 가장 중요한 문서이다. 히브리어로 "가르침" 혹은 "법"을 뜻한다. 유다 전통에 따르면, 토라는 창조주가 모세에게 계시하였다고 한다. 하지만 성서비평학자들은 모세오경(토라)이 Y(야훼계)-E(엘로힘계)-P(사제계)-D(신명기계) 문서, 곧 4문서로 이루어진 복수의 저자들의 산물이며 YEPD(또는 JEPD) 문서에 의해 전승된 이야기들을 그들의 사상에 알맞게 편집한 신학 작업의 산물로 보고 있다. 오늘날 토라를 경전으로 삼고 있는 종교는 유대교, 그리스도교, 이슬람교이다. 그러나 이슬람교는 창조주가 모세에게 토라를 계시해주었지만 지금 우리가 갖고 있는 토라는 원본이 왜곡된 책이므로 신뢰할 수 없다고 주장한다. 신학에서 모세오경을 가리키는 율법이 아닌 또 다른 의미로 사용하는 율법이라는 용어는 매우 중요한데, 루터는 복음과 대비되는 개념으로 율법을 강조해 사용했다. 루터는 율법과 복음을 철저하게 구별하여 사용하였다. 그에게 있어서 율법은 하나님의 명령으로 행위적이며 하나님의 요구로 인간이 죄인인 것을 알게 하는 기능을 한다.
rdf:langString
모세오경 또는 토라(תורה)는 구약 성서의 첫 다섯 책이다. 모세의 오서, 율법이라고도 불린다. 이것들은 모세가 썼다는 전승이 있었으므로 모세오경이라고 말해지지만, 근대 이후의 '문서 가설'에선 다른 시대의 합성 문서라는 가설을 세워 모세가 직접 썼다는 설을 부정한다. 다만 보수적인 기독교회와 학자는 오늘도 모세 기자설을 지지하고 있다. 또 정교회의 주해서에는, 이러한 학설의 대립에 접하지 않고, 전통적으로 모세가 저자라는 기술에 그친 것도 있다.
rdf:langString
トーラー（ヘブライ語: תּוֹרָה、英語: Torah）は、ユダヤ教の聖書（タナハ）における最初の「モーセ五書」のこと（成文トーラー）。また、それに関する注釈を加えてユダヤ教の教え全体を指す場合もある。 「モーセ五書」を参照 トーラーはヘブライ語で書かれており、「教え」という意味を持つ。 ラビ・ユダヤ教においては二重のトーラーという観念があり、口伝トーラーのことも意味する。
rdf:langString
De Thora, ook gespeld als Tora of Torah (Hebreeuws: תּוֹרָה), zijn de eerste vijf boeken van de Tenach (Hebreeuwse Bijbel), die de grondslag van het joodse geloof vormen en daarmee als de voornaamste heilige boeken van deze monotheïstische godsdienst gelden. Met de term wordt ook wel de joodse godsdienstige literatuur als geheel aangeduid (zie verderop). De Griekse aanduiding Πεντάτευχος, Pentáteuchos, "vijf boeken" ligt ten grondslag aan de aanduiding Pentateuch in de vakliteratuur.
rdf:langString
La Tōrāh (in ebraico: תּוֹרָה?, anche italianizzata in torah o torà, lett. "istruzione, insegnamento") è il riferimento centrale dell'ebraismo e ha una vasta gamma di significati:
* può significare più specificamente i primi cinque dei trentanove libri del Tanakh, detti Pentateuco dai cristiani. Essi comprendono l'insieme degli insegnamenti e precetti riconosciuti dagli ebrei come rivelati da Dio tramite Mosè.
* nella letteratura rabbinica denota sia i primi cinque libri biblici, la Tōrāh shebichtav (in ebraico: תורה שבכתב?, lett. "tōrāh che è scritta"), sia la tōrāh orale (in ebraico: תורה שבעל פה?, tōrāh shebe'al peh, lett. "tōrāh che è detta"). La tōrāh orale comprende le interpretazioni e ampliamenti che, secondo la tradizione rabbinica, sono stati trasmessi di generazione in generazione e sono ora codificati e inclusi nel Talmud e nel Midrash.
* un insegnamento che offre un sistema di vita per coloro che lo seguono: può designare la narrazione continua dalla Genesi alla fine del Tanakh, come può anche indicare la totalità della cultura e della pratica ebraiche. Comune a tutti questi significati è il convincimento che la tōrāh sia costituita dalla narrazione fondante degli ebrei: la loro chiamata in essere da Dio, le loro sofferenze e tribolazioni, e il loro patto con Dio, che implica la fedeltà a un modo di vita incorporato in una serie di obblighi morali e religiosi e di leggi civili (halakhah). Secondo la tradizione rabbinica, tutti gli insegnamenti presenti nella tōrāh, sia scritti sia orali, furono dati da Dio a Mosè, un profeta, alcuni sul monte Sinai e altri presso il tabernacolo, e tutti furono scritti e raccolti da Mosè nella tōrāh attuale. Secondo un Midrash, la tōrāh fu creata prima della creazione del mondo, e fu usata come matrice per la creazione.
rdf:langString
Tora (hebr. תורה – wskazówka, pouczenie, wtórnie prawo) – pięć pierwszych ksiąg Biblii (stąd także Pięcioksiąg, Pentateuch), najważniejszy tekst objawiony judaizmu. Głównym tematem Tory jest Przymierze pomiędzy Bogiem a narodem Izraela za pośrednictwem Mojżesza zawarte podczas wędrówki z niewoli egipskiej do Ziemi Obiecanej. Opis kształtowania się narodu i kultu za czasów Mojżesza poprzedzony jest znajdującymi się w Księdze Rodzaju opowieściami o prapoczątkach ludzkości (od Stworzenia do Potopu i Wieży Babel) oraz pradziejach Izraela (dzieje Patriarchów: Abrahama, Izaaka oraz Jakuba i jego synów). W szerszym znaczeniu – cała Biblia hebrajska (Tora pisana, Tanach) oraz tradycja teologiczno-prawna judaizmu (Tora ustna).
rdf:langString
O Pentateuco (do grego Πεντάτευχος; transl. Pentátefchos), literalmente "cinco partes ou seções", é composto pelos cinco primeiros livros da Bíblia. Entre os judeus é chamado de Torá, uma palavra da língua hebraica com significado associado ao ensinamento, instrução, ou literalmente Lei, uma referência à primeira secção do Tanakh, os primeiros cinco livros da Bíblia hebraica. O Pentateuco é, para os cristãos, a totalidade dos cinco primeiros livros da Bíblia. Para os judeus, esses cinco livros constituem a Torá. Eles apresentam a história do povo de Israel desde a criação do mundo até a morte de Moisés. Sua autoria foi primeiramente atribuída ao próprio Moisés, mas as exegeses geralmente concordam com a ideia de que eles são o resultado de múltiplas camadas editoriais provavelmente posteriores aos eventos que relatam. Desde o final da década de 1990 e durante a década de 2000, pesquisadores têm defendido principalmente a ideia de que os textos essenciais do Pentateuco, assim como os poucos livros que o seguem, como Josué ou Juízes, certamente foram compilados no período persa, ou seja, entre o século V e o século IV ou , no mínimo , nos Século VII a.C. e Século VI a.C. Se, na religião judaica, eles levam o nome de Torá, ou seja, "doutrina", "ensino", mas também "Lei" (o que explica por que o termo foi traduzido para o grego por νόμος/nomos), é porque eles contêm, além dos relatos “históricos”, um conjunto de prescrições (religiosas, rituais, culturais, legais etc.) que constituem as bases do judaísmo. As leis dietéticas (Cashrut) estabelecidas no capítulo 11 de Levítico são apenas um exemplo disso.
rdf:langString
Пятикни́жие (др.-греч. πεντάτευχος — букв. «пятикнижие») — двусоставное слово, сложенное из греческих слов πέντε («пять») и τεῦχος («список, книга»); на иврите חֲמִשָּׁה חֻמְשֵׁי תּוֹרָה (хамиша́ хумше́й тора́ – «пять разделов Торы») — пять первых книг Танаха и Ветхого Завета: Бытие, Исход, Левит, Числа и Второзаконие. Составляет первую часть Танаха, именуемую также Торой.
rdf:langString
Moseböckerna är fem till antalet. På hebreiska ingår de som de första böckerna i Torah och på grekiska kallas de Pentateuken. De kallas för moseböckerna eftersom de enligt judisk och kristen tro traditionellt anses vara författade av Mose. Den dominerande vetenskapliga åsikten är dock att de är sammanställda av fyra huvudsakliga källtexter, den s.k. fyrkällsteorin. De fem moseböckerna:
* Första Moseboken, Genesis, "ursprungets bok" - skapelseberättelsen, syndafloden, patriarkernas historier;
* Andra Moseboken, Exodus, "uttågets bok" - Israels uttåg ur Egypten och vandringen i öknen;
* Tredje Moseboken, Leviticus, "levitboken" - bestämmelser för det levitiska prästerskapet;
* Fjärde Moseboken, Numeri, "uppräkningarnas bok" - detaljerade tågordningar för ökenvandringen och några händelser;
* Femte Moseboken, Deuteronomium, "den andra lagen" - Moses erinrar folket om lagen och om historia. Dessa är inte de ursprungliga benämningarna, utan de uppkom i en senare tid, då, i enlighet med den judiska traditionen, den föreställningen blivit gängse, att Mose var böckernas författare. Den föreställningen har bibehållit sig ända in i nuvarande tid. Men den moderna bibelforskningen har bevisat denna föreställnings vetenskapliga ohållbarhet. Utgångspunkt för Pentateukforskningen har varit den, redan på 1600-talet, uppmärksammade bristen på enhet i de så kallade Moseböckernas framställningssätt. Omedelbart i början av Genesis ter sig övergången från 1:a till 2:a kapitlet inte naturlig och de båda kapitlens framställningssätt är dessutom ganska olika. Att i dessa böcker föreligger ett, av material från flera urkunder sammansatt, arbete, var en åsikt, som redan på den tiden av kritiska författare uttalades, bland andra av den bekante judiske filosofen Spinoza. Han ansåg Esra vara författare till Pentateuken, en åsikt, som redan under det föregående århundradet uttalats av en katolsk skriftställare, . På närmare undersökning om sammansättningen av Genesis inlät sig under mitten av 1700-talet en professor i Paris av judisk börd, Jean Astruc. Han fann då, att i vissa kapitelavdelningar, kapitel och kapitelserier namnet Elohim användes som benämning på Gud, i andra däremot namnet Jahve och att vidare de ställen, där Gud nämndes Elohim, hade en annan stil än de ställen, där han nämndes Jahve. Därav drog han den slutsatsen, att Genesis var sammansatt av två urkunder, som han kallade den och den . Dessutom trodde han sig här och där se spår av upp till tio andra, mindre källskrifter. Astrucs "urkundshypotes", som för övrigt saknade all destruktiv tendens och snarare hade apologetiskt syfte, blev epokgörande i den gammaltestamentliga bibelkritikens historia. Astrucs urkundshypotes gav emellertid i Tyskland upphov åt en vittgående, delvis ganska äventyrlig bibelkritik, vars egentlige grundläggare blev Wilhelm de Wette, från 1806. Hade Astruc förfäktat den meningen, att Mose själv var den Pentateukens författare, som använt den elohistiska och den jehovistiska urkunden, sökte däremot De Wette visa att detta var omöjligt. Han antog att Pentateuken småningom uppkommit under olika tider, varvid Genesis, Exodus och Leviticus hade särskilda, under olika tider levande författare, och Numeri vore en fortsättning till de föregående samlingarna. Författandet hade börjat, allra tidigast, under den davidiska perioden, och författarna hade delvis betjänat sig av äldre källor. Yngst var Deuteronomium, som förutsatte de andra så kallade Moseböckerna; den var från konung Josias tid eller möjligen från exilens. För övrigt frånkänner han Moseböckerna deras historiska värde och anser det mesta av deras innehåll för myter och ren dikt. Såsom anhängare av en utvecklingsteori, som icke erkänner möjligheten av något tillbakagående i historien, ansåg han det omöjligt, att domartidens religiösa och politiska förvirring kunnat följa på den mosaiska tidens harmoniska tillstånd. Det naturliga var därför, att ur domartidens kaos utvecklat sig ett politiskt och religiöst ordnat tillstånd, vilket i Pentateuken falskeligen tillskrivs en lagstiftning genom Mose. Samtidigt med denna åsikt och i jämbredd med den utbildade sig småningom även den åsikten, att Josuas bok förskriver sig från samma hand som Pentateuken och bör betraktas såsom dess sjätte del, varför man borde tala om "Hexateuken" (den av sex delar bestående boken) i stället för om Pentateuken. Ur detta sexdelade arbete kan man utbryta Deuteronomium som en alldeles självständig lagbok. De övriga böckerna är huvudsakligen sammansatta av två urkunder: en äldre, den egentliga grundskriften, kallad "Elohisten", samt en yngre, kallad "Jehovisten". Det finns även en och en som dock inte har något samband med de bibliska skrifterna och inte kan spåras längre tillbaka än till 1700-talet - då på tyska. De har dock haft viss betydelse för olika magiska föreställningar, och även för rastafarirörelsen. Den här artikeln är helt eller delvis baserad på material från Nordisk familjebok, Pentateuken, 1904–1926.
rdf:langString
Torá (do hebraico תּוֹרָה - tōrāh Sefardita, tōruh Ashkenazi; significando: instrução, lei, apontamento.
rdf:langString
Torah eller Tora, hebr. תּוֹרָה, är en skrift som ingår i Tanakh, den heliga skriften inom judendomen som ligger till grund för judisk, messiansk och hebreisk tro. Toran innehåller de skrifter som den kristna världen benämner ”Moseböckerna” eller ”Pentateuken” och består av fem delar: Bereshit ("I begynnelsen"), Shemot ("Namnen"), Vajikra ("Och Herren kallade"), Bamidbar ("I öknen") och Devarim ("Ord"). Torah är ett hebreiskt ord vars betydelse är ”att undervisa” och/eller "läran". "Lagen" är en annan vanlig översättning, men enligt Bente Groth är tidigare nämnda översättningar mer lämpliga, eftersom det inte bara handlar om lagar utan även om israeliternas äldsta historia. Enligt judisk tradition mottog Mose Toras på berget Sinai, direkt från Gud, som han därefter förde vidare till det judiska folket. Torah är en vittnesbörd över hur Gud har gripit in för att straffa eller hjälpa judarna genom historien och handlar i grunden om förhållandet mellan Gud och det judiska folket. Höjdpunkten i Torah finns i Andra Moseboken, där det beskrivs hur Mose tar emot de tio budorden från Gud, på berget Sinai. Enligt rabbinsk tradition består Torah bara av den skriftliga läran, Torah she-bi-khetav. Det är den ena delen av det som kallas den tudelade Torahn. Den andra delen är den , som bland annat inkluderar Talmud. Alla delar av läran är lika viktiga enligt den rabbinska traditionen, eftersom man inte enbart kan gå till den skriftliga Toran för att tolka lagarna i praktiken. Därför anses man också behöva den muntliga, förklarande delen. I synagogan finns Toran i form av pergament som är upprullad på två träkäppar, ofta med kronor av silver, och är synagogans heligaste föremål. Den är placerad i ett skåp, Aron ha-qodesh, "den heliga arken/lådan", vars vägg vetter mot Jerusalem.
rdf:langString
То́ра (дав-євр. תורה — «Вчення», «Закон»), Закон Мойсея, П'ятикнижжя Мойсеєве — перша частина Танаху, або, як його називають християни, Старого Заповіту Біблії. За єврейською традицією вважається, що Тора була записана Мойсеєм безпосередньо з «вуст» Бога. Тільки останні рядки про смерть самого пророка написала інша особа. Прихильники документарної гіпотези вважають, що Тора була створена об'єднанням декількох незалежних джерел (документів), які були написані різними авторами протягом VIII—III ст.ст. до н. е.Тора складається з таких книг:
* Перша книга Мойсея: Берешит (Книга Буття)
* Друга книга Мойсея: Шмот (Книга Вихід)
* Третя книга Мойсея: Ваїкра (Книга Левит)
* Четверта книга Мойсея: Бемідбар (Книга Числа)
* П'ята книга Мойсея: Дварим (Повторення закону) Майже на кожний тиждень єврейського року заздалегідь визначено розділ Тори, який читають та вивчають у синагозі. складається з 54 розділів. Таким чином, протягом року його прочитують весь. Річний цикл починається й закінчується в день свята Сімхат Тора. Публічне читання Тори в синагозі є важливою юдейською заповіддю. Воно відбувається щопонеділка, щочетверга та щосуботи під час ранкової молитви, а також у дні єврейських свят. Так наприклад, 12 жовтня 2009 року — за єврейським календарем є днем 24 Тішрея 5770 року — другий день тижня, коли читають і вивчають розділ «Браха». За словами головного рабина Буковини Менахема Менделя Гліцнштейна, кожен єврей, згідно з традицією, повинен мати свій сувій Тори. На початок лютого 2015 його вартість становила близько 20 000$, що є непосильним для багатьох. Тому кожен єврей дає певну суму на сувій громади — Тора належить водночас багатьом.
rdf:langString
П'ятикнижжя (грец. πεντάτευχος — букв. «П'ятикнижжя») — двоскладне слово, складене з грецьких слів πεντε («п'ять») і τευχος («том книги»); на івриті «п'ять розділів Тори») — п'ять перших книг Танаха і Старого Завіту: Буття, Вихід, Левіт, Числа і Повторення Закону. Становить першу частину Танаха, іменовану також Торою.
rdf:langString
《五書》（希臘語：πέντετεῦχος，Pentateuch），常被稱為《摩西五書》（英語：Five Books of Moses，华人天主教会譯为《梅瑟五書》；東正教譯《摩伊息斯之五經》；唐朝景教譯《牟世法王經》），猶太教稱為 妥拉（希伯來語：תּוֹרָה，Torah），又稱為摩西律法（希伯來語：תּוֹרַת־מֹשֶׁה，Torat Moshe），基督徒常稱為律法書，是《希伯来圣经》最初的五部經典。這名詞最早出現在希臘王亞歷山大所統治的希臘猶太教中。
rdf:langString
То́ра (ивр. תּוֹרָה [тора́]; букв. «учение, закон») — основная священная книга в иудаизме, так называемое «Пятикнижие Моисеево» — свиток с текстом Пятикнижия, хранимый в синагоге как предмет религиозного культа иудеев. В широком смысле Тора — это вся совокупность иудейского традиционного религиозного закона. Традиционно слова Торы написаны на свитке на иврите. Часть Торы публично читается не реже одного раза в три дня на собраниях. Публичное чтение Торы является одной из основ еврейской общинной жизни. Впервые разделение «Танаха» на три части (Тора, или «Закон», Невиим, или «откровение святых пророков», и Ктувим, «слова святости») сделано в трактате «Соферим», относящемся к VIII веку. Впоследствии из акронима названий трёх разделов (Т, Н, Х) сложилось привычное сегодня сборника еврейских священных текстов — ТаНаХ. Также существует Устная Тора, которая служит дополнением к Письменной Торе, являясь её толкованием.
rdf:langString
《妥拉》（希伯来语：תּוֹרָה，英語：Torah，字面意思為指引、教導），又譯為托辣、托拉，為猶太教的核心。它的意義廣泛，可以指塔納赫（Tanakh）24部經中的前五部，也就是一般常稱的《摩西五經》（Pentateuch）。它也可以被用來指由創世紀開始，一直到塔納赫結尾的所有內容。它也可以將拉比註釋書包括在內。妥拉的字面意思為指引，它指導猶太教徒的生活方式，因此，所有的猶太教律法與教導，通通都可以被涵蓋到妥拉中。 在犹太文学中，《妥拉》既包括“书面摩西五经”（希伯來語：תורה שבכתב），也包括“口头摩西五经”（希伯来语：תורהשבעלפה，罗马化：torah shebe'al peh，“口头律法”）。拉比们传统上认为，《妥拉》中所有的教义（包括书面和口头）都是由上帝通过先知摩西在西奈山和会幕传授的。包括了各个时期犹太教祭司对妥拉中内容的诠释和强调，而这些解释现在记载于塔木德和米德拉什中。 根据米德拉什的记载，书面的《妥拉》在创世之前就已存在，并被用作创造的蓝图。因此猶太人傳統上將妥拉視為神的話語，將之視為最神聖的文件，因而對於抄寫妥拉，有非常嚴格的規定：只要一個抄本有一處出現傳抄錯誤，包括多一字、少一字、拼寫稍有錯誤等，那這個抄本就是無效的；然而儘管如此，傳抄的錯誤依舊無法避免，而妥拉在實際上在不同時代、不同地方，也有一些差異，也就是說，妥拉有不同的版本存在。而大多数圣经学者认为，书面摩西五经是犹太人在巴比伦流亡时期（公元前6世纪）基于早期的书面文献和口头摩西五经完成，并在流亡后时期（约公元前5世纪）进行最终修订的。
xsd:integer
187
xsd:nonNegativeInteger
63277
