Tomb of Alexander the Great
http://dbpedia.org/resource/Tomb_of_Alexander_the_Great an entity of type: WikicatTombs
مقبرة الإسكندر الأكبر واحدة من أكثر المواقع غموضًا. بعد موت الإسكندر الأكبر بفترة وجيزة في بابل، أصبح تملُّك جسد الإسكندر محل تفاوض بين بيرديكاس وبطليموس وسلوقس. وفقًا للمؤرخ نيكولاس ساندرز، رغم وفاة الإسكندر الأكبر في بابل، فضّل حكّام الأسرة الأرغية دفن جثته في إيجة (فيرغينا حاليًا). كانت إيجة واحدةً من موقعين مرشّحين لدفن الإسكندر، أما الموقع الآخر فكان واحة سيوة، إلا أن بيرديكاس اختار إيجة سنة 321 ق.م. غير أن بطليموس اختطف الجسد وهو في طريقه إلى إيجة. ووفقًا لما ذكره باوسانياس والمؤرخ المعاصر لتلك الفترة باريان، فقد دفن بطليموس جسد الإسكندر أولاً في ممفيس. ومع نهاية القرن الرابع قبل الميلاد أو بداية القرن الثالث قبل الميلاد، في بداية عصر البطالمة، نُقل جسد الإسكندر من ممفيس إلى الإسكندرية حيث أعيد دفنه، ولم يعرف موقعها حتى الآن على وجه التحديد.
rdf:langString
La tumba de Alejandro Magno es el lugar en el que estaría enterrado Alejandro III de Macedonia, hijo de Filipo II de Macedonia y apodado «el Grande» (Magno), que murió en Babilonia en junio de 323 a. C. El paradero de la tumba se desconoce, y es considerado otro «Santo Grial» de la arqueología moderna: el cadáver del general macedonio, tan necesario para especificar las circunstancias de su temprana muerte, a punto de cumplir los 33 años.
rdf:langString
Le tombeau d'Alexandre le Grand, appelé le Sôma (« corps ») ou Sèma (« tombe »), renferme d'abord à Memphis puis à Alexandrie la dépouille momifiée du conquérant macédonien. Objet d'un culte sous les Lagides qui font construire un mausolée somptueux, la momie est ensuite visitée par les généraux et empereurs romains. Déplacé ou détruit entre le IVe et le VIIe siècle, probablement à cause de catastrophes naturelles, le tombeau n'a toujours pas été retrouvé de nos jours, malgré les nombreuses recherches et hypothèses d'historiens et d'archéologues pour trouver son emplacement exact.
rdf:langString
The tomb of Alexander the Great is attested in several historical accounts, but its current exact location is an enduring mystery. Following Alexander's death in Babylon, his body was initially buried in Memphis by Ptolemy I Soter, before being transferred to Alexandria, where it was reburied. Julius Caesar, Cleopatra and Augustus, among others, visited Alexander's tomb in Alexandria, though it had possibly been destroyed by the 4th century; since the 19th century, over one hundred official attempts have been made to try to identify the ancient site of Alexander's tomb in Alexandria.
rdf:langString
Alexander den stores grav var belägen i Alexandria, i ett mausoleum i stadens centrum. Graven var ett viktigt vallfartscentrum under många århundraden. Bland annat besökte flera romerska kejsare graven. Under det oroliga 300-talet nämns graven inte mer i källorna och har inte kunnat återfinnas.
rdf:langString
亚历山大大帝陵墓在許多歷史文獻中被提起，但它的準確位置长久以来仍是一个未解之谜。自亚历山大大帝逝世于巴比伦后不久，他的遺體起初被托勒密一世埋葬在孟菲斯，之後被移至亞歷山卓重新安葬。凱撒、埃及豔后和屋大維等歷史名人都在亞歷山卓參訪過亞歷山大大帝陵墓，但這座陵墓可能在公元四世紀時受到摧毀。從十九世紀起，超過一百餘次的官方團體試圖在亞歷山卓尋找古代亞歷山大大帝陵墓遺址。
rdf:langString
Ο τάφος του Μεγάλου Αλεξάνδρου, και συγκεκριμένα η αναζήτηση και ο εντοπισμός της τοποθεσίας του, αποτελεί ένα διαρκές αρχαιολογικό και ιστορικό αίνιγμα, με τις έρευνες να είναι συνεχείς από την ύστερη αρχαιότητα όταν και τα ίχνη του χάθηκαν.
rdf:langString
Letak makam Aleksander Agung masih menjadi misteri. Tak lama setelah Kematian Aleksander Agung di Babilonia, penempatan jasadnya menjadi subyek negosiasi antara Perdiccas, , dan Seleucus I Nicator. Menurut , meskipun Babilonia adalah "tempat bagus" untuk tempat peristirahatan Aleksander, beberapa orang memilih menyemayamkan penguasa tersebut di penguburan di Aegae, sekarang Vergina. Aegae adalah salah satu dari dua tempat peristirahatan yang awalnya diusulkan, menurut Saunders, yang lainnya adalah dan pada 321 SM, Perdiccas diyakini memilih Aegae. Namun, jasadnya dibajak di tengah jalan oleh Ptolemy I Soter. Menurut Pausanias dan catatan kontemporer untuk tahun 321–320 SM, Ptolemy awalnya mengubur Aleksander di Memphis. Pada akhir abad ke-4 atau awal abad ke-3 SM, pada awal dinasti Ptol
rdf:langString
La tomba di Alessandro Magno (anche conosciuta come “Soma”, dal greco σώμα, “corpo”) fu un edificio funerario costruito presumibilmente ad Alessandria d’Egitto per ospitare le spoglie del defunto condottiero macedone, morto mentre si trovava a Babilonia, dopo essere tornato dalle sue campagne di espansione in Battriana fino all'Indo . Il luogo in cui sorgeva tale edificio è, però, tuttora un mistero irrisolto, poiché non sono stati ancora trovati resti archeologici che appartengano con certezza al sepolcro.
rdf:langString
Гробница Александра Македонского была воздвигнута в самом конце IV века до н. э. По одной из наиболее распространенных версий, после его смерти в 323 году до н. э. тело полководца положили в золотой гроб и наполнили его мёдом. Местонахождение гробницы Александра Македонского это одна из самых больших тайн в истории человечества. Вскоре после смерти Александра в Вавилоне обладание его телом стало предметом переговоров между Пердиккой, Птолемеем I Сотером и Селевком I Никатором. По словам историка Николаса Сондерса, в то время как Вавилон был «очевидным местом» для упокоения Александра, некоторые выступали за погребение правителя в Аргеадской усыпальнице в Македонии, современная Вергина. Вергина или Эгея, как она в то время называлась, была одним из двух первоначально предложенных мест захор
rdf:langString
Гробниця Александра Македонського, особливо її точне місце знаходження, одна з найбільших таємниць в історії. Існує кілька версій про місце його поховання. За однією з найбільш поширених тіло поклали в золоту труну і наповнили її медом. Спочатку труну доставили в Мемфіс, потім в єгипетську Александрію, де він і перебував до кінця періоду античності, після чого зник. Вважається, що гробницю Александра відвідували знамениті римляни Помпей, Цезар і Октавіан Август, Калігула. Розкопки мармурової усипальниці поруч зі стародавнім Амфіполісом, дають можливість вважати, що усипальниця могла будуватися для тіла Александра .
rdf:langString
rdf:langString
مقبرة الإسكندر الأكبر
rdf:langString
Τάφος του Μεγάλου Αλεξάνδρου
rdf:langString
Tumba de Alejandro Magno
rdf:langString
Tombeau d'Alexandre le Grand
rdf:langString
Makam Aleksander Agung
rdf:langString
Tomba di Alessandro Magno
rdf:langString
Гробница Александра Македонского
rdf:langString
Tomb of Alexander the Great
rdf:langString
Alexander den stores grav
rdf:langString
Гробниця Александра Македонського
rdf:langString
亚历山大大帝陵墓
xsd:integer
33204960
xsd:integer
1107367994
rdf:langString
right
rdf:langString
Nebi Daniel Mosque
rdf:langString
Mosque of the Nabi Daniel in Alexandria, painted in 1918
rdf:langString
Nabi Daniel Mosque.JPG
rdf:langString
Nebi Daniel Mosque 1.jpg
xsd:integer
180
220
rdf:langString
مقبرة الإسكندر الأكبر واحدة من أكثر المواقع غموضًا. بعد موت الإسكندر الأكبر بفترة وجيزة في بابل، أصبح تملُّك جسد الإسكندر محل تفاوض بين بيرديكاس وبطليموس وسلوقس. وفقًا للمؤرخ نيكولاس ساندرز، رغم وفاة الإسكندر الأكبر في بابل، فضّل حكّام الأسرة الأرغية دفن جثته في إيجة (فيرغينا حاليًا). كانت إيجة واحدةً من موقعين مرشّحين لدفن الإسكندر، أما الموقع الآخر فكان واحة سيوة، إلا أن بيرديكاس اختار إيجة سنة 321 ق.م. غير أن بطليموس اختطف الجسد وهو في طريقه إلى إيجة. ووفقًا لما ذكره باوسانياس والمؤرخ المعاصر لتلك الفترة باريان، فقد دفن بطليموس جسد الإسكندر أولاً في ممفيس. ومع نهاية القرن الرابع قبل الميلاد أو بداية القرن الثالث قبل الميلاد، في بداية عصر البطالمة، نُقل جسد الإسكندر من ممفيس إلى الإسكندرية حيث أعيد دفنه، ولم يعرف موقعها حتى الآن على وجه التحديد.
rdf:langString
Ο τάφος του Μεγάλου Αλεξάνδρου, και συγκεκριμένα η αναζήτηση και ο εντοπισμός της τοποθεσίας του, αποτελεί ένα διαρκές αρχαιολογικό και ιστορικό αίνιγμα, με τις έρευνες να είναι συνεχείς από την ύστερη αρχαιότητα όταν και τα ίχνη του χάθηκαν. Σύντομα μετά τον θάνατο του Αλεξάνδρου στη Βαβυλώνα το 323 π.Χ., η κατοχή του σώματος του έγινε αντικείμενο έντονων διαπραγματεύσεων μεταξύ των διαδόχων της αυτοκρατορίας. Ενώ η Βαβυλώνα θα μπορούσε αρχικά να θεωρηθεί ως μια λογική τοποθεσία για την τη ταφή του Αλέξανδρου, μια και την είχε αναγάγει σε πρωτεύουσα της αυτοκρατορίας του, υπήρξε μερίδα των αξιωματικών του οι οποίοι υποστήριξαν πως θα έπρεπε να ταφεί στο βασιλικό νεκροταφείο του οίκου των Αργεαδών, στις Αιγές -σημερινή Βεργίνα-, όπως και ο πατέρας του Φίλιππος Β΄ καθώς και όλοι οι προκάτοχοι της συγκεκριμένης βασιλικής δυναστείας. Οι Αιγές εμφανίζεται να ήταν η μία από τις δύο αρχικές εναλλακτικές τοποθεσίας που προτάθηκαν έναντι της Βαβυλώνας, με την άλλη να είναι η Όαση του Άμμωνα, και το 321 π.Χ. όταν ήρθε η στιγμή της μετακίνησης της σορού, ο Περδίκκας -ο οποίος είχε πλέον καθήκοντα αντιβασιλέα στην αυτοκρατορία- επέλεξε τις Αιγές. Το σώμα όμως, αρπάχτηκε κατά την πορεία της πομπής προς την Μακεδονία, με παρέμβαση του Πτολεμαίου, ο οποίος απέκτησε και μετέφερε το σώμα στην Πτολεμαϊκή πλέον Αίγυπτο την οποία διοικούσε. Ο μαρμάρινος κιβωτιόσχημος τάφος με την ονομασία Σαρκοφάγος του Αλεξάνδρου στο αρχαιολογικό μουσείο Κωνσταντινούπολης, δεν σχετίζεται με τον ίδιο τον Αλέξανδρο και θεωρείται πως πρόκειται για αυτή του Αβδαλώνυμου, τοπικού βασιλιά της Φοινίκης (όρια περίπου του σημερινού Λιβάνου), με μια πιο σύγχρονη εκδοχή να ισχυρίζεται πως πρόκειται για αυτή του Μαζακού, ενός Πέρση κυβερνήτη της Βαβυλώνας.
rdf:langString
La tumba de Alejandro Magno es el lugar en el que estaría enterrado Alejandro III de Macedonia, hijo de Filipo II de Macedonia y apodado «el Grande» (Magno), que murió en Babilonia en junio de 323 a. C. El paradero de la tumba se desconoce, y es considerado otro «Santo Grial» de la arqueología moderna: el cadáver del general macedonio, tan necesario para especificar las circunstancias de su temprana muerte, a punto de cumplir los 33 años.
rdf:langString
Le tombeau d'Alexandre le Grand, appelé le Sôma (« corps ») ou Sèma (« tombe »), renferme d'abord à Memphis puis à Alexandrie la dépouille momifiée du conquérant macédonien. Objet d'un culte sous les Lagides qui font construire un mausolée somptueux, la momie est ensuite visitée par les généraux et empereurs romains. Déplacé ou détruit entre le IVe et le VIIe siècle, probablement à cause de catastrophes naturelles, le tombeau n'a toujours pas été retrouvé de nos jours, malgré les nombreuses recherches et hypothèses d'historiens et d'archéologues pour trouver son emplacement exact.
rdf:langString
Letak makam Aleksander Agung masih menjadi misteri. Tak lama setelah Kematian Aleksander Agung di Babilonia, penempatan jasadnya menjadi subyek negosiasi antara Perdiccas, , dan Seleucus I Nicator. Menurut , meskipun Babilonia adalah "tempat bagus" untuk tempat peristirahatan Aleksander, beberapa orang memilih menyemayamkan penguasa tersebut di penguburan di Aegae, sekarang Vergina. Aegae adalah salah satu dari dua tempat peristirahatan yang awalnya diusulkan, menurut Saunders, yang lainnya adalah dan pada 321 SM, Perdiccas diyakini memilih Aegae. Namun, jasadnya dibajak di tengah jalan oleh Ptolemy I Soter. Menurut Pausanias dan catatan kontemporer untuk tahun 321–320 SM, Ptolemy awalnya mengubur Aleksander di Memphis. Pada akhir abad ke-4 atau awal abad ke-3 SM, pada awal dinasti Ptolemaik, jasad Aleksander dipindahkan dari Memphis ke Aleksandria, dimana jasad tersebut dikuburkan ulang. Sarkofagus Aleksander, yang tak berkaitan dengan jasad Aleksander dan sempat dianggap merupakan sarkofagus , sekarang diyakini adalah sarkofagus , seorang gubernur Persia dari Babilonia.
rdf:langString
The tomb of Alexander the Great is attested in several historical accounts, but its current exact location is an enduring mystery. Following Alexander's death in Babylon, his body was initially buried in Memphis by Ptolemy I Soter, before being transferred to Alexandria, where it was reburied. Julius Caesar, Cleopatra and Augustus, among others, visited Alexander's tomb in Alexandria, though it had possibly been destroyed by the 4th century; since the 19th century, over one hundred official attempts have been made to try to identify the ancient site of Alexander's tomb in Alexandria.
rdf:langString
La tomba di Alessandro Magno (anche conosciuta come “Soma”, dal greco σώμα, “corpo”) fu un edificio funerario costruito presumibilmente ad Alessandria d’Egitto per ospitare le spoglie del defunto condottiero macedone, morto mentre si trovava a Babilonia, dopo essere tornato dalle sue campagne di espansione in Battriana fino all'Indo . Il luogo in cui sorgeva tale edificio è, però, tuttora un mistero irrisolto, poiché non sono stati ancora trovati resti archeologici che appartengano con certezza al sepolcro. Subito dopo la morte del condottiero macedone, avvenuta a Babilonia, il suo corpo divenne oggetto di una disputa tra i suoi più fidati generali, tra cui Perdicca, Tolomeo I Sotere e Seleuco Nicatore, riguardo a dove la salma sarebbe dovuta essere sepolta. Come riporta infatti Nicholas Saunders, mentre la città di Babilonia, simbolo di potenza per l’epoca, risultava essere un luogo adatto per ospitare le spoglie, alcuni avrebbero preferito riportarle in Macedonia per deporle nel Sepolcro degli Argeadi, nei pressi della città di Aigai (Ege), oggi Verghina. Questa fu effettivamente una delle due località proposte per ospitare il defunto, insieme all’Oasi di Siwa, in Egitto, e presumibilmente fu anche quella scelta dallo stesso Perdicca nel 321 a.C.. Tuttavia, durante il viaggio di ritorno in patria, la salma sarebbe stata trafugata da Tolomeo I Sotere che l’avrebbe portata in Egitto, regno di cui era stato posto a capo per volere dello stesso Alessandro. Secondo Pausania, Tolomeo, in un primo momento, inumò il corpo a Menfi. Successivamente, tra il IV e il III secolo a.C., durante i primi periodi di regno della dinastia tolemaica, il corpo di Alessandro Magno sarebbe stato traslato da Menfi ad Alessandria, dove con una solenne cerimonia, venne sepolto in un nuovo grande mausoleo a lui dedicato.
rdf:langString
Alexander den stores grav var belägen i Alexandria, i ett mausoleum i stadens centrum. Graven var ett viktigt vallfartscentrum under många århundraden. Bland annat besökte flera romerska kejsare graven. Under det oroliga 300-talet nämns graven inte mer i källorna och har inte kunnat återfinnas.
rdf:langString
Гробница Александра Македонского была воздвигнута в самом конце IV века до н. э. По одной из наиболее распространенных версий, после его смерти в 323 году до н. э. тело полководца положили в золотой гроб и наполнили его мёдом. Местонахождение гробницы Александра Македонского это одна из самых больших тайн в истории человечества. Вскоре после смерти Александра в Вавилоне обладание его телом стало предметом переговоров между Пердиккой, Птолемеем I Сотером и Селевком I Никатором. По словам историка Николаса Сондерса, в то время как Вавилон был «очевидным местом» для упокоения Александра, некоторые выступали за погребение правителя в Аргеадской усыпальнице в Македонии, современная Вергина. Вергина или Эгея, как она в то время называлась, была одним из двух первоначально предложенных мест захоронения, согласно Сондерсу, другим был оазис Сива, и в 321 году до н. э. Пердикка, по-видимому, выбрал Эгею. Тело, однако, было похищено по пути Птолемеем I Сотером. Согласно Павсанию и записям паросской хроники писавшейся в тот момент за 321–320 годы до н. э., Птолемей первоначально похоронил Александра в Мемфисе. В конце IV-го или начале III-го века до нашей эры, во времена ранней династии Птолемеев, тело Александра было перенесено из Мемфиса в египетскую столицу Александрию, где гроб вместе с телом находились до конца периода античности, после чего пропали. На обычай обмазывать мёдом мертвых в Вавилоне указывает еще Геродот: «Покойников вавилоняне погребают в меду, и похоронные обряды у них одинаковые с египетскими». Считается, что гробницу Александра посещали знаменитые римляне Гней Помпей Великий, Гай Юлий Цезарь, Октавиан Август, Калигула и Каракалла. Раскопки мраморной усыпальницы рядом с древним Амфиполем дают основания считать, что усыпальница могла строиться для тела Александра. К тому же, существует так называемый Саркофаг Александра, который на самом деле является саркофагом сидонского царя Абдалонима. Своё условное название он получил благодаря изображению на одном из фризов конного воина, который сражается с персами в так называемом «львином шлеме», в котором видят Александра Македонского.
rdf:langString
亚历山大大帝陵墓在許多歷史文獻中被提起，但它的準確位置长久以来仍是一个未解之谜。自亚历山大大帝逝世于巴比伦后不久，他的遺體起初被托勒密一世埋葬在孟菲斯，之後被移至亞歷山卓重新安葬。凱撒、埃及豔后和屋大維等歷史名人都在亞歷山卓參訪過亞歷山大大帝陵墓，但這座陵墓可能在公元四世紀時受到摧毀。從十九世紀起，超過一百餘次的官方團體試圖在亞歷山卓尋找古代亞歷山大大帝陵墓遺址。
rdf:langString
Гробниця Александра Македонського, особливо її точне місце знаходження, одна з найбільших таємниць в історії. Існує кілька версій про місце його поховання. За однією з найбільш поширених тіло поклали в золоту труну і наповнили її медом. Спочатку труну доставили в Мемфіс, потім в єгипетську Александрію, де він і перебував до кінця періоду античності, після чого зник. Вважається, що гробницю Александра відвідували знамениті римляни Помпей, Цезар і Октавіан Август, Калігула. Розкопки мармурової усипальниці поруч зі стародавнім Амфіполісом, дають можливість вважати, що усипальниця могла будуватися для тіла Александра . Існує також так званий Саркофаг Александра, який насправді є саркофагом сидонського царя . Свою умовну назву він отримав завдяки зображенню на одному з фризів кінного воїна, який б'ється з персами в так званому «левиному шоломі», в якому бачать Александра Македонського
xsd:nonNegativeInteger
17923
