Tinnitus

http://dbpedia.org/resource/Tinnitus an entity of type: Thing

Tinnitus (latinsky cinkání, zvonění) je odborné označení pro šelest v uších, které může v různých intervalech zesilovat či zeslabovat. V poslední době je tomuto psychicky náročnému onemocnění, vyznačující se depresemi či nespavostí, vystaveno stále více lidí, což je spojeno s narůstajícím hlukem i stresem. Pro vznik tinnitu může existovat celá řada příčin (od ušních zánětů až po úraz v oblasti hlavy, krku). Pro léčbu neexistuje zatím spolehlivá metoda, je ovšem možné tinnitus mnoha způsoby zmírnit. rdf:langString

Οι εμβοές είναι ακουστοί ήχοι που παράγονται από το σώμα μας, και ο ασθενής τους ακούει. Περίπου το 1% των ενηλίκων στην Αγγλία, έχει εμβοές σε υψηλό βαθμό αρκετό ώστε να υφίστανται επιπτώσεις στην λειτουργικότητά τους (διαταραχές ύπνου, άγχος κτλ.). Ένα 8% αναφέρει ότι εξαιτίας των εμβοών δεν μπορεί να κοιμηθεί εύκολα ή το θεωρεί πρόβλημα που τον ενοχλεί ιδιαίτερα. rdf:langString

Tinnitus aurium (deutsch „Klingeln der Ohren“, lateinisch tinnitus von tinnīre, „klingeln“, auris „Ohr“), kurz Tinnitus und auch Ohrensausen genannt, bezeichnet ein Symptom, bei dem der Betroffene Geräusche wahrnimmt, denen keine äußeren Schallquellen zugeordnet werden können. Eine alternative Bezeichnung ist das Phantomgeräusch (englisch phantom noise). rdf:langString

Tinnitus edo akufeno modu jarraituan nahiz aldizka zarata-hotsak edo soinuak atzematea da, horrelakorik sortuko duen inolako soinu-estimulurik egon gabe. Kausa asko izan ditzake: gehienetan traumatikoek baina baita Ménièreren sindromeak, estresak edota buxadurek ere. rdf:langString

Un acouphène (du grec ancien ἀκούω / akoúô, « entendre », et φαίνομαι / phaínomai, « apparaître ») est une sensation auditive dont l'origine n'est pas extérieure à l'organisme et qui demeure inaudible par l'entourage du concerné. Le son perçu peut ressembler à un bourdonnement, un sifflement ou même un tintement ressenti dans le crâne ou dans l'oreille, d'un seul ou des deux côtés. rdf:langString

Fuaimeanna samhalta — píoparnach, siosarnach, clingíneach — a chloiseann duine, ginte mar chomharthaí leictreacha taobh istigh den inchinn féin, gan aon bhaint leis an gcluas. Coitianta ag duine a mbíonn éalang aireachtála air, agus is ainnis bail an duine sin, gan a bheith ábalta fuaimeanna réadacha ón timpeallacht a chloisint i gceart is ag aireachteáil fuaimeanna samhalta ag an am céanna. Buaileann sé timpeall 10% de sheandaoine freisin. Roinnt tuisceana go mbíonn fo-chodanna ar leith den inchinn ciontach as giniúint na gcomharthaí leictreacha. rdf:langString

Tinitus adalah telinga berdering, berdesir, atau jenis suara yang tampaknya berasal di telinga atau kepala. Dalam banyak kasus itu bukan masalah serius, melainkan gangguan yang akhirnya menghilang. Namun jarang, tinitus dapat mewakili kondisi kesehatan yang serius. Ini bukan penyakit tunggal, tetapi merupakan gejala dari kondisi yang mendasarinya. Hampir 36 juta orang Amerika menderita gangguan ini. Dalam hampir semua kasus, hanya pasien yang bisa mendengar kebisingan. rdf:langString

耳鳴り（みみなり、英: Tinnitus）とは、実際には音がしていないのにも拘らず、何かが聞こえるように感じる現象。 rdf:langString

Тинни́тус (от лат. tinnīre — «позвякивать или звенеть как колокольчик») — звон или шум в ушах без внешнего акустического стимула. Это ощущение может характеризоваться пациентами как гул, шипение, свист, звон, шум падающей воды, стрекотание кузнечиков. rdf:langString

الطنين (بالإنجليزية: Tinnitus)‏، وتلفظ ‎[tɪˈnaɪtəs]‏ أو ‎/ˈtɪnɪtəs/‏، هو إدراك الصوت في حالة عدم وجود صوت خارجي مطابق. سيواجه الجميع تقريبًا «طنينًا طبيعيًا» خافتًا في غرفة هادئة تمامًا، لكن لا داعي للقلق إلا إذا كان مزعجًا أو يتداخل مع السمع الطبيعي أو مرتبطًا بمشاكل أخرى. على الرغم من وصفه غالبًا بأنه طنين، فقد يبدو أيضًا وكأنه نقرة أو أزيز أو هسهسة أو زئير. قد يكون الصوت رقيقًا أو مرتفعًا أو منخفضًا، وغالبًا ما يبدو أنه قادم من إحدى الأذنين أو كلتيهما أو من الرأس نفسه. في بعض الأشخاص، قد يتداخل الصوت مع التركيز وفي بعض الحالات يكون مرتبطًا بالقلق والاكتئاب. عادة ما يرتبط طنين الأذن بدرجة من فقدان السمع وانخفاض فهم الكلام في البيئات الصاخبة. إنه شائع ويصيب حوالي 10-15٪ من الناس. ومع ذلك، فإن معظم الناس يتعايشون معها، وهي مشكلة كبيرة في 1-2٪ فقط من جميع الناس. تأتي الكلمة من اللغة اللاتي rdf:langString

El tinnitus o acufen és un fenomen perceptiu de l'oïda que consisteix a sentir cops o sons que no procedeixen de cap font externa. Pot ser provocat per un gran nombre de causes, com les traumàtiques, o pot ser producte d'un símptoma de taponament de les orelles o de vertigen de Ménière. També pot ser causat per situacions d'estrès (estudis, treball, entorn familiar, econòmic o social) o per una exposició a sorolls intensos. rdf:langString

Tinito estas la aŭdado de ĝena bruo (ofte fajfado), ne reale produktita de iu ajn sona fonto, nek interne nek ekstere de la korpo. Taksoj varias ke pro ĝi suferas inter 10 kaj 15 procentoj de homoj, kies plejmulto fine rezignacias kaj sufiĉe bone lernas toleri ĝin. Nur por 1 aŭ 2 procentoj de homoj ĝi fariĝas signife grava problemo, kaŭzante tre ĝenan malbonigon de ilia vivkvalito. Ĝi povas okazi pro diversaj korpaj kaj mensaj kaŭzoj. Ofte ĝi rezultas el vundo al la orela internaĵo pro laŭtegaj sonoj. rdf:langString

Los tinnitus o acúfenos son un fenómeno perceptivo que consiste en notar sonidos o latidos en el oído, que no proceden de ninguna fuente externa. Las causas realmente no se conocen. En algunos casos pueden ser producto de golpes pero no es lo más común. En otros casos pueden ser producto de taponamiento de los oídos o de síndrome de Ménière. También pueden ser causados por situaciones de estrés por estudios, trabajo, entorno familiar, económico, social o exposición a ruido. El tinnitus es una afección bastante común que padecen alrededor del 10-15% de las personas en el mundo. La mayoría lo toleran bien, y solo para un 1-2% de la población supone un problema significativo. rdf:langString

Tinnitus is the perception of sound when no corresponding external sound is present. Nearly everyone will experience a faint "normal tinnitus" in a completely quiet room but it is only of concern if it is bothersome or interferes with normal hearing or correlated with other problems. While often described as a ringing, it may also sound like a clicking, buzzing, hiss, or roaring. The sound may be soft or loud, low or high pitched, and often appears to be coming from one or both ears or from the head itself. In some people, the sound may interfere with concentration and in some cases it is associated with anxiety and depression. Tinnitus is usually associated with a degree of hearing loss and with decreased comprehension of speech in noisy environments. It is common, affecting about 10–15% rdf:langString

Un acufene o tinnito (dal greco ἀκούω, «udire», e φαίνομαι, «manifestarsi», tinnitus in latino), in medicina, è un disturbo uditivo costituito da rumori (come fischi, ronzii, fruscii, pulsazioni, ecc.) che l'orecchio percepisce come fastidiosi a tal punto da influire sulla qualità della vita del soggetto che ne è affetto. Il suono acuto di campanelli, sintomo ricorrente nei pazienti affetti da acufene Se viene individuata una causa di fondo, il suo trattamento può portare a miglioramenti. In caso contrario, in genere si ricorre alla psicoterapia. Al 2022, non vi sono farmaci efficaci. rdf:langString

귀울림(문화어: 귀울이), 이명증(耳鳴症, 영어: tinnitus) 혹은 이명은 상응하는 외부의 소리가 없는데 귀에서 소리를 인식하는 것이다. 쉽게 말하자면, 외부에서 발생하지 않은 소리가 내부에서 들리는 것이다. 귀울림의 원인은 달팽이관의 손상과 유모세포(청각세포)의 손상에 의해 나타나는 증상이다. 귀울림이 생기는 경우는 무언가의 원인으로 인해 달팽이관의 청각세포(유모세포)가 손상이 되는 것, 고막이 손상되어 달팽이관과 유모세포가 손상이 되는 것, 찔림과 타격과 충격으로 인해 달팽이관과 고막, 속귀가 손상되어 청력세포에 손상을 주는 것, 극심한 스트레스를 겪어서 달팽이관과 청각세포를 손상시키는 것, 짧지만 일정 시간 비정상적으로 큰 소리에 노출되어 청각세포가 손상이 되는 것, 중이염같은 이 생기어 청각 세포에 손상을 주는 것 등이 있다. 다른 곳에서 반사되거나 흡수됨이 없이 이도로 소리가 곧장 들어가는 헤드폰의 볼륨이 중간 수준을 넘었을 때도 달팽이관과 청각세포를 손상시켜 흔히 귀울림을 유발한다. rdf:langString

Tinnitus of fantoomgeluid, ook oorsuizen genoemd, is het waarnemen van een voortdurend geluid, zonder dat er in de omgeving een geluidsbron aan te wijzen is. Tinnitus kan variëren van piep-, sis-, fluit-, brom- of ruistonen in een of beide oren. Het geluid wordt vooral waargenomen wanneer er geen of weinig omgevingsgeluid is. De naam komt van het Latijnse tinnitus aurium, wat ‘het rinkelen van de oren’ betekent. Een in de uitgaanswereld gebruikte term is ‘disco-doofheid’. rdf:langString

Szumy uszne (łac. tinnitus auris) – grupa przykrych doznań dźwiękowych pochodzenia endogennego, które zwykle są objawami drobnych defektów w uchu wewnętrznym. Szumy uszne mają charakter subiektywny, słyszane są tylko przez osobę, u której powodują dyskomfort. Nie pochodzą z otoczenia, jednak może je generować zbyt głośny dźwięk. Odczuwane są w uszach lub w głowie. Szumy uszne obiektywne występują rzadziej i może je usłyszeć także osoba, która bada poprzez osłuchiwania z zewnątrz uchem lub za pomocą stetoskopu. Wyróżnia się szum: rdf:langString

Acufeno, zumbido ou tinido é a sensação de ouvir som na ausência de qualquer som externo. Embora muitas vezes descrito como semelhante a um zumbido no ouvido, pode também assemelhar-se a um tinido, sibilo ou rugido. Muito raramente, os sons podem-se assemelhar a vozes ou música. O som pode ser grave ou agudo, quase imperceptível ou alto, e aparentar ter origem apenas num dos ouvidos ou em ambos. Na maior parte dos casos aparece de forma gradual. Em algumas pessoas, o som pode causar depressão, ansiedade ou interferir com a concentração. rdf:langString

Tinnitus (av latinets tinire, 'att ringa') är en hörselåkomma som innebär att höra ringande ljud som saknar ljudkälla (jämför hörselhallucination). Ibland används ordet öronsus, men få personer med tinnitus vill beskriva ljuden/oljuden de hör som "öronsus". Ljuden är av personen själv upplevda ljud som t.ex. kan beskrivas som pipande, djupa bastoner och/eller brusande. Tinnitus kan variera i olika kombinationer, styrka och intensitet. rdf:langString

Тинітус (лат. tinnitus від tinnīre, що означає «побрязкувати або дзвеніти як дзвіночок») — дзвін або шум у вухах. Це відчуття може характеризуватися пацієнтами як гул, шипіння, свист, дзвін, шум падаючої води, стрекотіння коників і не пов'язане із зовнішнім акустичним стимулом. Тинітус (лат. вимовляється як tin-NY-tus або TIN-u-tus) є симптомом того, що щось не так у слуховій системі, в яку входять вухо, слуховий нерв, що з'єднує внутрішнє вухо з головним мозком, та відділи мозку, що обробляють звук. rdf:langString

耳鳴（Tinnitus）是指外在環境沒發出聲音卻聽見聲音的一種狀況，常被形容成一種鈴響聲、輕敲聲、輕嘶聲或低吼聲，偶見模糊的人聲或音樂聲；耳鳴所聽見的聲響可能輕柔，也可能震耳欲聾，音調或高或低，只有一耳聽到或兩耳皆有可能。隨時間過去，耳鳴常常會越來越嚴重，有些耳鳴者會因此情緒低落、焦慮或難以集中精神。相較於診斷為一種疾病，耳鳴更像是有多種可能原因的一種症狀；最常見的原因是因，其他原因則有、心血管疾病、美尼爾氏綜合症（俗稱耳水不平衡）、腦部腫瘤、聽覺神經瘤、偏頭痛、、接觸特定藥物所致、頭部曾有外傷、耳垢；可能突然誘發耳鳴，較常見於憂鬱症患者。耳鳴的診斷通常是藉由耳鳴者的描述，目前已有許多問卷評估耳鳴對於生活品質的影響。診斷通常藉由及進行。若已找出某些特定病徵，則可考慮進行醫學照影，例如MRI。若聽見與自己心跳同律的重複節奏的耳鳴者也需接受進一步的測試。偶見某些案例旁人可透過聽診器聽到耳鳴聲。內耳等耳內構造造成的有時也會造成耳鳴。 rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Tinnitus

rdf:langString طنين

rdf:langString Tinnitus

rdf:langString Εμβοές

rdf:langString Tinito

rdf:langString Tinnitus

rdf:langString Acouphène

rdf:langString Tinniteas

rdf:langString Tinitus

rdf:langString Acufene

rdf:langString 耳鳴り

rdf:langString 귀울림

rdf:langString Szumy uszne

rdf:langString Tinnitus

rdf:langString Acufeno

rdf:langString Тиннитус

rdf:langString Tinnitus

rdf:langString Тинітус

rdf:langString 耳鸣

foaf:name

rdf:langString Tinnitus

dbpprop:name

rdf:langString Tinnitus

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 101970

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1124952477

dbpprop:diagnosis

rdf:langString Based on symptoms, audiogram, neurological exam

dbpprop:diseasesdb

xsd:integer 27662

dbpprop:icd

xsd:double 388.3

rdf:langString

rdf:langString H93.1

dbpprop:meshid

rdf:langString D014012

dbpprop:onset

rdf:langString Gradual

dbpprop:symptoms

rdf:langString Hearing sound when no external sound is present

dbpprop:causes

rdf:langString Noise-induced hearing loss, ear infections, disease of the heart or blood vessels, Ménière's disease, brain tumors, inner ear tumors, emotional stress, traumatic brain injury, excessive earwax

dbpprop:frequency

rdf:langString ~12.5%

dbpprop:medlineplus

xsd:integer 3043

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString الطنين (بالإنجليزية: Tinnitus)‏، وتلفظ ‎[tɪˈnaɪtəs]‏ أو ‎/ˈtɪnɪtəs/‏، هو إدراك الصوت في حالة عدم وجود صوت خارجي مطابق. سيواجه الجميع تقريبًا «طنينًا طبيعيًا» خافتًا في غرفة هادئة تمامًا، لكن لا داعي للقلق إلا إذا كان مزعجًا أو يتداخل مع السمع الطبيعي أو مرتبطًا بمشاكل أخرى. على الرغم من وصفه غالبًا بأنه طنين، فقد يبدو أيضًا وكأنه نقرة أو أزيز أو هسهسة أو زئير. قد يكون الصوت رقيقًا أو مرتفعًا أو منخفضًا، وغالبًا ما يبدو أنه قادم من إحدى الأذنين أو كلتيهما أو من الرأس نفسه. في بعض الأشخاص، قد يتداخل الصوت مع التركيز وفي بعض الحالات يكون مرتبطًا بالقلق والاكتئاب. عادة ما يرتبط طنين الأذن بدرجة من فقدان السمع وانخفاض فهم الكلام في البيئات الصاخبة. إنه شائع ويصيب حوالي 10-15٪ من الناس. ومع ذلك، فإن معظم الناس يتعايشون معها، وهي مشكلة كبيرة في 1-2٪ فقط من جميع الناس. تأتي الكلمة من اللغة اللاتينية طنين بمعنى «رنين». بدلاً من كونه مرضًا، يعد طنين الأذن أحد الأعراض التي قد تنجم عن أسباب كامنة مختلفة ويمكن أن تنشأ في أي مستوى من مستويات الجهاز السمعي والهياكل خارج هذا النظام. الأسباب الأكثر شيوعًا هي تلف السمع، فقدان السمع الناجم عن الضوضاء أو فقدان السمع المرتبط بالعمر، والمعروف باسم الصمم. تشمل الأسباب الأخرى التهابات الأذن، أمراض القلب أو الأوعية الدموية، مرض منيير، أورام الدماغ، أورام العصب السمعي (أورام الأعصاب السمعية في الأذن)، الصداع النصفي، اضطرابات المفصل الصدغي، التعرض لبعض الأدوية، وإصابة سابقة في الرأس، شمع الأذن؛ ويمكن أن يظهر الطنين فجأة خلال فترة التوتر العاطفي. وهو أكثر شيوعًا عند المصابين بالاكتئاب. يعتمد تشخيص طنين الأذن عادة على وصف الشخص. عادة ما يتم دعمه بواسطة مخطط صوتي وأذن وحنجرة وفحص عصبي. يمكن قياس درجة التداخل في حياة الشخص بالاستبيانات. إذا تم العثور على مشاكل معينة، يمكن إجراء التصوير الطبي، مثل التصوير بالرنين المغناطيسي (MRI). الاختبارات الأخرى مناسبة عندما يحدث طنين الأذن بنفس إيقاع ضربات القلب. وغالبا ما تُصنف الحالة عمليا على نطاق بسيط من «طفيف» إلى «كارثي» وفقا للصعوبات العملية التي يفرضها، مثل التدخل في النوم، وأنشطة ساكنة، والأنشطة اليومية العادية. تتضمن الوقاية تجنب التعرض للضوضاء الصاخبة لفترات أطول أو بشكل مزمن. يعتبر الطنين شائع. حيث يبلغ حوالى واحد من كل خمسة أشخاص بين 55 و 65 عاما عن أعراض الطنين في استبيان الصحة العامة و 11.8 ٪ في استبيانات أكثر تفصيلا عن الطنين بالتحديد.

rdf:langString El tinnitus o acufen és un fenomen perceptiu de l'oïda que consisteix a sentir cops o sons que no procedeixen de cap font externa. Pot ser provocat per un gran nombre de causes, com les traumàtiques, o pot ser producte d'un símptoma de taponament de les orelles o de vertigen de Ménière. També pot ser causat per situacions d'estrès (estudis, treball, entorn familiar, econòmic o social) o per una exposició a sorolls intensos. Consisteix generalment en brunzits, xiuxiuejos o soroll de campanetes, que poden arribar a ser tan forts que el pacient sigui incapaç de sentir una conversa normal. Mitjançant estudis electrofisiològics i d'imatges, s'han pogut distingir dues variants importants d'acufen neurosensorial: el perifèric (setmanes o mesos d'evolució), i el central o crònic (mesos o anys d'evolució). No es limita al soroll de campanetes, també es pot percebre en forma de xiulet, brunzit greu o agut, ronc, xiuxiueig, soroll blanc, estrèpit o cant de grills, entre altres sons.

rdf:langString Tinnitus (latinsky cinkání, zvonění) je odborné označení pro šelest v uších, které může v různých intervalech zesilovat či zeslabovat. V poslední době je tomuto psychicky náročnému onemocnění, vyznačující se depresemi či nespavostí, vystaveno stále více lidí, což je spojeno s narůstajícím hlukem i stresem. Pro vznik tinnitu může existovat celá řada příčin (od ušních zánětů až po úraz v oblasti hlavy, krku). Pro léčbu neexistuje zatím spolehlivá metoda, je ovšem možné tinnitus mnoha způsoby zmírnit.

rdf:langString Οι εμβοές είναι ακουστοί ήχοι που παράγονται από το σώμα μας, και ο ασθενής τους ακούει. Περίπου το 1% των ενηλίκων στην Αγγλία, έχει εμβοές σε υψηλό βαθμό αρκετό ώστε να υφίστανται επιπτώσεις στην λειτουργικότητά τους (διαταραχές ύπνου, άγχος κτλ.). Ένα 8% αναφέρει ότι εξαιτίας των εμβοών δεν μπορεί να κοιμηθεί εύκολα ή το θεωρεί πρόβλημα που τον ενοχλεί ιδιαίτερα.

rdf:langString Tinito estas la aŭdado de ĝena bruo (ofte fajfado), ne reale produktita de iu ajn sona fonto, nek interne nek ekstere de la korpo. Taksoj varias ke pro ĝi suferas inter 10 kaj 15 procentoj de homoj, kies plejmulto fine rezignacias kaj sufiĉe bone lernas toleri ĝin. Nur por 1 aŭ 2 procentoj de homoj ĝi fariĝas signife grava problemo, kaŭzante tre ĝenan malbonigon de ilia vivkvalito. Ĝi povas okazi pro diversaj korpaj kaj mensaj kaŭzoj. Ofte ĝi rezultas el vundo al la orela internaĵo pro laŭtegaj sonoj. Preskaŭ ĉiam tinito estas subjektiva fenomeno kaj tial oni ne povas mezuri ĝin objektive. Ofte specifa situacio estas klinike taksata per simpla skalo el "malgrava" al "katastrofa" depende de ĝiaj influoj , ekzemple sur dormo kaj sur ĉiutagaj kutimaj agoj. Ĉar temas pri malbonfarto ankoraŭ ne sufiĉe esplorita, bedaŭrinde ne ekzistas finofara kuracado. Ankaŭ inter la kuracistoj, eĉ inter la specialistoj mem, regnas granda nescio pri tinito kaj ili ofte nur preskribas pororelajn medikamentojn, aŭ ekzamenojn por kontroli anomaliojn en la aŭdodukto kaj finfine konsilas simple atendi esperante, ke la bruo ĉesiĝos, aŭ forsalutas la pacienton per "nenio estas farebla, vi devas lerni kunvivi kiel eble plej bone kun la problemo!". Por serioze analizi la aferon kaj taŭge prezenti la simptomojn kaj la propran klinikan historion al kuracisto, oni devus raporti pri la atakoj de tinito laŭ kvar parametroj: loko, ofteco kaj daŭro, kaj tipologio. Rilate la lokon, oni povas aŭdi la bruon en unu orelo, en ambaŭ aŭ en la kapo. Rilate oftecon kaj daŭron, tinito povas aperi nur de tempo al tempo aŭ senĉese. Laŭ ĝia tipologio, oni povas malkovri, ke la bruo estas sinkronigita kun la korpulsado aŭ la spirado. Kelkaj kuracistoj klopodas analizi tiniton laŭ la biologiaj ritmoj kaj aparte la "ĉirkaŭtaga" ritmo, tio estas laŭ karakteriza periodo de 24 horoj. Do, oni povas sin dediĉi al analizo de propra tinito kiel al hobio kaj tiel pasigi iom da tempo. Sed strikte ligita al tiu ĝena malbonfarto fripone floras, aparte helpe de interreto, vera industrio de senefikaj terapioj. Ĉiuokaze, por via persona avantaĝo aŭ por atentigi viajn konatulojn, indas ekscii pri la friponaĵoj ligitaj al nereala "kuracado de tinito". En la plej bonŝanca kazo, sufiĉe multekosta rimedo povus verŝajne havi nur etan psikologian "placeboefikon". Jen ne kompleta listo de friponaj "kuraciloj por tinito": lasero, vazodilataj medikamentoj, vitaminoj, kuracado de nukartrozo, dentkuracistaj terapioj kaj eĉ la fama "terapio de retrejnado por tinito", kiu tre malofte havas iun hazardan efiketon.

rdf:langString Tinnitus aurium (deutsch „Klingeln der Ohren“, lateinisch tinnitus von tinnīre, „klingeln“, auris „Ohr“), kurz Tinnitus und auch Ohrensausen genannt, bezeichnet ein Symptom, bei dem der Betroffene Geräusche wahrnimmt, denen keine äußeren Schallquellen zugeordnet werden können. Eine alternative Bezeichnung ist das Phantomgeräusch (englisch phantom noise).

rdf:langString Tinnitus edo akufeno modu jarraituan nahiz aldizka zarata-hotsak edo soinuak atzematea da, horrelakorik sortuko duen inolako soinu-estimulurik egon gabe. Kausa asko izan ditzake: gehienetan traumatikoek baina baita Ménièreren sindromeak, estresak edota buxadurek ere.

rdf:langString Los tinnitus o acúfenos son un fenómeno perceptivo que consiste en notar sonidos o latidos en el oído, que no proceden de ninguna fuente externa. Las causas realmente no se conocen. En algunos casos pueden ser producto de golpes pero no es lo más común. En otros casos pueden ser producto de taponamiento de los oídos o de síndrome de Ménière. También pueden ser causados por situaciones de estrés por estudios, trabajo, entorno familiar, económico, social o exposición a ruido. El tinnitus es una afección bastante común que padecen alrededor del 10-15% de las personas en el mundo. La mayoría lo toleran bien, y solo para un 1-2% de la población supone un problema significativo. El término se utiliza para describir cualquier tipo de sonidos que nazcan en los oídos o cabeza y que son audibles solo por la persona afectada. Pueden ser pitidos o zumbidos que a veces son pulsátiles, percibiéndose a modo de latidos.

rdf:langString Un acouphène (du grec ancien ἀκούω / akoúô, « entendre », et φαίνομαι / phaínomai, « apparaître ») est une sensation auditive dont l'origine n'est pas extérieure à l'organisme et qui demeure inaudible par l'entourage du concerné. Le son perçu peut ressembler à un bourdonnement, un sifflement ou même un tintement ressenti dans le crâne ou dans l'oreille, d'un seul ou des deux côtés.

rdf:langString Fuaimeanna samhalta — píoparnach, siosarnach, clingíneach — a chloiseann duine, ginte mar chomharthaí leictreacha taobh istigh den inchinn féin, gan aon bhaint leis an gcluas. Coitianta ag duine a mbíonn éalang aireachtála air, agus is ainnis bail an duine sin, gan a bheith ábalta fuaimeanna réadacha ón timpeallacht a chloisint i gceart is ag aireachteáil fuaimeanna samhalta ag an am céanna. Buaileann sé timpeall 10% de sheandaoine freisin. Roinnt tuisceana go mbíonn fo-chodanna ar leith den inchinn ciontach as giniúint na gcomharthaí leictreacha.

rdf:langString Tinitus adalah telinga berdering, berdesir, atau jenis suara yang tampaknya berasal di telinga atau kepala. Dalam banyak kasus itu bukan masalah serius, melainkan gangguan yang akhirnya menghilang. Namun jarang, tinitus dapat mewakili kondisi kesehatan yang serius. Ini bukan penyakit tunggal, tetapi merupakan gejala dari kondisi yang mendasarinya. Hampir 36 juta orang Amerika menderita gangguan ini. Dalam hampir semua kasus, hanya pasien yang bisa mendengar kebisingan.

rdf:langString Tinnitus is the perception of sound when no corresponding external sound is present. Nearly everyone will experience a faint "normal tinnitus" in a completely quiet room but it is only of concern if it is bothersome or interferes with normal hearing or correlated with other problems. While often described as a ringing, it may also sound like a clicking, buzzing, hiss, or roaring. The sound may be soft or loud, low or high pitched, and often appears to be coming from one or both ears or from the head itself. In some people, the sound may interfere with concentration and in some cases it is associated with anxiety and depression. Tinnitus is usually associated with a degree of hearing loss and with decreased comprehension of speech in noisy environments. It is common, affecting about 10–15% of people. Most, however, tolerate it well, and it is a significant problem in only 1–2% of all people. It can trigger a fight-or-flight response, as the brain may perceive it as dangerous and important. The word tinnitus comes from the Latin tinnire which means "to ring". Rather than a disease, tinnitus is a symptom that may result from various underlying causes and may be generated at any level of the auditory system and structures beyond that system. The most common causes are hearing damage, noise-induced hearing loss or age-related hearing loss, known as presbycusis. Other causes include ear infections, disease of the heart or blood vessels, Ménière's disease, brain tumors, acoustic neuromas (tumors on the auditory nerves of the ear), migraines, temporomandibular joint disorders, exposure to certain medications, a previous head injury, earwax; and tinnitus can suddenly emerge during a period of emotional stress. It is more common in those with depression. The diagnosis of tinnitus is usually based on the person's description. It is commonly supported by an audiogram, an otolaryngological and a neurological examination. The degree of interference with a person's life may be quantified with questionnaires. If certain problems are found, medical imaging, such as magnetic resonance imaging (MRI), may be performed. Other tests are suitable when tinnitus occurs with the same rhythm as the heartbeat. Rarely, the sound may be heard by someone else using a stethoscope, in which case it is known as objective tinnitus. Occasionally, spontaneous otoacoustic emissions, sounds produced normally by the inner ear, may result in tinnitus. Prevention involves avoiding exposure to loud noise for longer periods or chronically. If there is an underlying cause, treating it may lead to improvements. Otherwise, typically, management involves psychoeducation or counseling, such as talk therapy. Sound generators or hearing aids may help. No medication directly targets tinnitus.

rdf:langString Un acufene o tinnito (dal greco ἀκούω, «udire», e φαίνομαι, «manifestarsi», tinnitus in latino), in medicina, è un disturbo uditivo costituito da rumori (come fischi, ronzii, fruscii, pulsazioni, ecc.) che l'orecchio percepisce come fastidiosi a tal punto da influire sulla qualità della vita del soggetto che ne è affetto. Il suono acuto di campanelli, sintomo ricorrente nei pazienti affetti da acufene Esso non è classificabile come una malattia, ma è una condizione che può derivare da una vasta pluralità di cause. Tra di esse si possono includere: danni neurologici (ad esempio dovuti a sclerosi multipla), infezioni dell'orecchio, stress ossidativo, stress emotivo, presenza di corpi estranei nell'orecchio, allergie nasali che impediscono (o inducono) il drenaggio dei fluidi, accumulo di cerume, canalopatia e l'esposizione a suoni di elevato volume. La sospensione dell'assunzione di benzodiazepine può essere anch'essa una causa. L'acufene può essere un accompagnamento della perdita dell'udito neurosensoriale o una conseguenza della perdita dell'udito congenita, oppure può essere anche un effetto collaterale di alcuni farmaci (acufene ototossico). L'acufene è solitamente un fenomeno soggettivo, tale da non poter essere misurato oggettivamente. La condizione è spesso valutata clinicamente su una semplice scala da "lieve" a "catastrofico" in base agli effetti che esso comporta, come ad esempio l'interferenza con il sonno e sulle normali attività quotidiane. Se viene individuata una causa di fondo, il suo trattamento può portare a miglioramenti. In caso contrario, in genere si ricorre alla psicoterapia. Al 2022, non vi sono farmaci efficaci.

rdf:langString 耳鳴り（みみなり、英: Tinnitus）とは、実際には音がしていないのにも拘らず、何かが聞こえるように感じる現象。

rdf:langString Tinnitus of fantoomgeluid, ook oorsuizen genoemd, is het waarnemen van een voortdurend geluid, zonder dat er in de omgeving een geluidsbron aan te wijzen is. Tinnitus kan variëren van piep-, sis-, fluit-, brom- of ruistonen in een of beide oren. Het geluid wordt vooral waargenomen wanneer er geen of weinig omgevingsgeluid is. De naam komt van het Latijnse tinnitus aurium, wat ‘het rinkelen van de oren’ betekent. Een in de uitgaanswereld gebruikte term is ‘disco-doofheid’. Tinnitus komt voor in combinatie met hyperacusis, tonisch tensor tympani syndroom en misofonie. Tinnitus is een symptoom van (fysieke en/of mentale) overbelasting.

rdf:langString 귀울림(문화어: 귀울이), 이명증(耳鳴症, 영어: tinnitus) 혹은 이명은 상응하는 외부의 소리가 없는데 귀에서 소리를 인식하는 것이다. 쉽게 말하자면, 외부에서 발생하지 않은 소리가 내부에서 들리는 것이다. 귀울림의 원인은 달팽이관의 손상과 유모세포(청각세포)의 손상에 의해 나타나는 증상이다. 귀울림이 생기는 경우는 무언가의 원인으로 인해 달팽이관의 청각세포(유모세포)가 손상이 되는 것, 고막이 손상되어 달팽이관과 유모세포가 손상이 되는 것, 찔림과 타격과 충격으로 인해 달팽이관과 고막, 속귀가 손상되어 청력세포에 손상을 주는 것, 극심한 스트레스를 겪어서 달팽이관과 청각세포를 손상시키는 것, 짧지만 일정 시간 비정상적으로 큰 소리에 노출되어 청각세포가 손상이 되는 것, 중이염같은 이 생기어 청각 세포에 손상을 주는 것 등이 있다. 다른 곳에서 반사되거나 흡수됨이 없이 이도로 소리가 곧장 들어가는 헤드폰의 볼륨이 중간 수준을 넘었을 때도 달팽이관과 청각세포를 손상시켜 흔히 귀울림을 유발한다. 귀울림이 나타나는 원인은 생각보다 단순한데 보통 우리가 일반적으로 소리를 듣는다는 것은 어떠한 소리가 들리면 달팽이관의 유모세포가 반응하여 중추신경으로 신호를 보내어 소리를 들을 수 있다. 하지만 어떠한 원인으로 인하여 달팽이관의 유모세포가 손상을 입고 그 유모세포의 손상이 과잉된 활동반응을 일으켜서 중추신경에 영향을 나타내어 실제 소리는 나지 않지만 중추신경은 유모세포의 손상에 반응하여 청각 신호를 듣는 듯이 들리는 것이다. 달팽이관의 구조를 보면 가장 바깥부분은 얇고 가장 안쪽은 굵다. 얇은 바깥쪽부터 높은 음역대를 맡는 유모세포가 존재하고 안쪽일수록 저음역대의 유모세포가 존재한다. 작은 소리가 나면 가장 바깥쪽의 유모세포가 움직이며 중추신경에 신호를 보내고 큰 소리일수록 안쪽의 유모세포에서 신호를 보낸다. 청신경의 손상(달팽이관과 유모세포의 손상)이 일어날 때 가장 바깥쪽의 청각신경(유모세포)부터 손상이 되는 경우가 많으며 아주 큰 소음이나 무언가의 충격, 메니에르 병같은 경우에는 바깥쪽부터 가장 안쪽의 청신경까지 같이 손상되어 난청을 일으키면서 저음의 귀울림이 일어나게 된다. 달팽이관의 손상에서 가장 안쪽의 달팽이관의 유모세포에 손상이 있는 경우에는 저주파의 귀울림이 발생하고 가장 바깥쪽의 달팽이관이 손상되면 고주파의 귀울림이 발생한다. 귀울림은 노화와 같은 자연적인 청력 장애, 유전적(선천적)인 청력 장애의 부작용으로도 발생할 수 있다. 가장 흔한 원인은 소음으로 인한 청각 장애와 무언가의 원인으로 인한 유모세포 손상이다. 하지만 그리고 귀울림이 있다고 해도 청력 검사에는 문제가 없는 경우도 상당수 존재한다. 특히 10대 미성년자 및 20~30대들에게 오는 귀울림은 청력저하가 없는 경우가 아주 흔한데 이것은 어떠한 원인으로 달팽이관의 유모세포가 손상이 되었고 이 손상된 정도가 청력 검사에서는 나타나지 않은 미세한 손상이기 때문이다. 청력검사에서 청력저하로는 나타나지 않은 귀울림인 경우에는 달팽이관의 가장 바깥쪽의 얇은 부분이 손상된 경우가 많아서 저주파 귀울림이 나타나는 경향이 있다. 귀울림은 보통 주관적인 현상이어서, 에서 알려진 파장과 크기의 소음과 비교하는 것과 같은 객관적인 검사로 측정하기는 어렵다. 그 상태는 종종 임상적으로 수면이나 명상, 일상적인 행동의 방해 등의 현실적인 어려움에 따라 '경미'에서 '극심'까지의 간단한 측정 등급으로 평가된다. 귀울림 증상은 흔히 발생하여, 일반적인 건강에 대한 설문지에서 55세에서 65세 사이의 사람들 중 5명에 1명 꼴로 증상이 있다고 답했으며, 귀울림으로 특정한 보다 상세한 설문지에서는 11.8%였다.

rdf:langString Szumy uszne (łac. tinnitus auris) – grupa przykrych doznań dźwiękowych pochodzenia endogennego, które zwykle są objawami drobnych defektów w uchu wewnętrznym. Szumy uszne mają charakter subiektywny, słyszane są tylko przez osobę, u której powodują dyskomfort. Nie pochodzą z otoczenia, jednak może je generować zbyt głośny dźwięk. Odczuwane są w uszach lub w głowie. Szumy uszne obiektywne występują rzadziej i może je usłyszeć także osoba, która bada poprzez osłuchiwania z zewnątrz uchem lub za pomocą stetoskopu. Wyróżnia się szum: * czaszkowy, * uszny – szum naczyniopochodny jest pulsujący, nasila się po wysiłku, emocjach, przy wzroście ciśnienia tętniczego, może zmieniać się przy poruszaniu głową, * nerwowy – często pozostałość zapalenia ucha środkowego i błędnika lub pracy w hałasie, procesu starzenia się.

rdf:langString Acufeno, zumbido ou tinido é a sensação de ouvir som na ausência de qualquer som externo. Embora muitas vezes descrito como semelhante a um zumbido no ouvido, pode também assemelhar-se a um tinido, sibilo ou rugido. Muito raramente, os sons podem-se assemelhar a vozes ou música. O som pode ser grave ou agudo, quase imperceptível ou alto, e aparentar ter origem apenas num dos ouvidos ou em ambos. Na maior parte dos casos aparece de forma gradual. Em algumas pessoas, o som pode causar depressão, ansiedade ou interferir com a concentração. O zumbido não é uma doença, mas sim um sintoma que pode ter várias causas subjacentes. Uma das causas mais comuns é a perda de audição induzida pelo ruído. Entre outras causas possíveis estão stresse emocional, cerúmen, infeções dos ouvidos, doenças cardiovasculares, doença de Ménière, tumores cerebrais, exposição a determinadas substâncias ou uma lesão na cabeça anterior. A condição é mais comum entre pessoas com depressão. O diagnóstico de acufeno geralmente baseia-se na descrição da pessoa. Existem diversos questionários que determinam o grau de interferência da condição com a vida da pessoa. O diagnóstico é geralmente complementado com um audiograma e um exame neurológico. Quando são observados determinados problemas, pode-se recorrer a imagiologia médica, como ressonâncias magnéticas. Quando o acufeno se manifesta ao mesmo ritmo do batimento cardíaco estão disponíveis outro tipo de exames. Ocasionalmente, o zumbido pode ser ouvido por outra pessoa com um estetoscópio, sendo designado nesse caso "zumbido objetivo". A prevenção consiste em evitar ruídos altos. Quando existe uma causa subjacente, o seu tratamento pode melhorar o zumbido. Quando isso não é possível, o tratamento consiste em psicoterapia. Em algumas pessoas, aparelhos que mascaram os sons ou aparelhos auditivos podem ter utilidade. Em 2013, ainda não existiam medicamentos eficazes. O zumbido é uma condição comum que afeta entre 10 e 15% das pessoas. A maior parte tolera bem o incómodo e só constitui um problema significativo para 1–2% das pessoas.

rdf:langString Тинни́тус (от лат. tinnīre — «позвякивать или звенеть как колокольчик») — звон или шум в ушах без внешнего акустического стимула. Это ощущение может характеризоваться пациентами как гул, шипение, свист, звон, шум падающей воды, стрекотание кузнечиков.

rdf:langString Tinnitus (av latinets tinire, 'att ringa') är en hörselåkomma som innebär att höra ringande ljud som saknar ljudkälla (jämför hörselhallucination). Ibland används ordet öronsus, men få personer med tinnitus vill beskriva ljuden/oljuden de hör som "öronsus". Ljuden är av personen själv upplevda ljud som t.ex. kan beskrivas som pipande, djupa bastoner och/eller brusande. Tinnitus kan variera i olika kombinationer, styrka och intensitet. Ungefär 17 % av befolkningen påverkas av tinnitus med konsekvenser av sämre livskvalitet. I Stockholms län räknar man med mellan 50 000 och 70 000 människor som besväras av dessa ibland outhärdliga ljudförnimmelser som uppkommer efter felaktiga impulser mellan innerörat och hjärnan. Enligt American Tinnitus Association har tolv miljoner amerikaner tinnitus, en miljon har så svår tinnitus att det påverkar deras dagliga liv. Tinnitus kan medföra sömnbesvär, koncentrationssvårigheter, irritation, ilska, oro, depressioner, huvudvärk, stress och trötthet. Alla upplever tinnitus ibland, men för en del fortsätter ljuden att låta. Ljuden kan liknas vid fantomsmärta och i många fall är den en stressjukdom. Vissa människor kan tolerera ljuden med tiden, medan andra behöver mycket hjälp och stöd. Tinnitus förekommer i alla åldrar.

rdf:langString 耳鳴（Tinnitus）是指外在環境沒發出聲音卻聽見聲音的一種狀況，常被形容成一種鈴響聲、輕敲聲、輕嘶聲或低吼聲，偶見模糊的人聲或音樂聲；耳鳴所聽見的聲響可能輕柔，也可能震耳欲聾，音調或高或低，只有一耳聽到或兩耳皆有可能。隨時間過去，耳鳴常常會越來越嚴重，有些耳鳴者會因此情緒低落、焦慮或難以集中精神。相較於診斷為一種疾病，耳鳴更像是有多種可能原因的一種症狀；最常見的原因是因，其他原因則有、心血管疾病、美尼爾氏綜合症（俗稱耳水不平衡）、腦部腫瘤、聽覺神經瘤、偏頭痛、、接觸特定藥物所致、頭部曾有外傷、耳垢；可能突然誘發耳鳴，較常見於憂鬱症患者。耳鳴的診斷通常是藉由耳鳴者的描述，目前已有許多問卷評估耳鳴對於生活品質的影響。診斷通常藉由及進行。若已找出某些特定病徵，則可考慮進行醫學照影，例如MRI。若聽見與自己心跳同律的重複節奏的耳鳴者也需接受進一步的測試。偶見某些案例旁人可透過聽診器聽到耳鳴聲。內耳等耳內構造造成的有時也會造成耳鳴。預防耳鳴的方法為避免置身噪音環境。在已知潛在原因的情況下，接受治療可能有助改善症狀；一般的處置方式則是接受心理治療，使用或助聽器則幫助有限。截至2013年為止，耳鳴尚無有效的根治方法。約 10-15%的人患有耳鳴，大部分耳鳴者的狀況尚堪忍受，僅有1-2%的耳鳴者情況會嚴重惡化。耳鳴的英文「tinnitus」是來自拉丁語「tinnīre」，意指「搖鈴作響」。

rdf:langString Тинітус (лат. tinnitus від tinnīre, що означає «побрязкувати або дзвеніти як дзвіночок») — дзвін або шум у вухах. Це відчуття може характеризуватися пацієнтами як гул, шипіння, свист, дзвін, шум падаючої води, стрекотіння коників і не пов'язане із зовнішнім акустичним стимулом. Тинітус (лат. вимовляється як tin-NY-tus або TIN-u-tus) є симптомом того, що щось не так у слуховій системі, в яку входять вухо, слуховий нерв, що з'єднує внутрішнє вухо з головним мозком, та відділи мозку, що обробляють звук. Дзвін у вухах може бути викликаний низкою причин, у тому числі зламаними або пошкодженими волосковими клітинами в тій частині вуха, яка сприймає звук (равлик); зміни у тому, як кров рухається через прилеглі кровоносні судини (сонна артерія); проблеми із суглобом щелепної кістки (скронево-нижньощелепний суглоб); та проблеми з тим, як мозок обробляє звук. Дзвін у вухах - це коли чується дзвін чи інші шуми в одному або обох вухах. Шум, який чується при тиннітусі, не викликаний зовнішнім звуком та інші люди зазвичай його не чують. Дзвін у вухах є поширеною проблемою. Він вражає від 15% до 20% людей і особливо часто зустрічається у людей похилого віку. Дзвін у вухах зазвичай спричинений основним захворюванням, таким як вікова втрата слуху, травма вуха або проблеми із системою кровообігу. У багатьох людей шум у вухах покращується при лікуванні основної причини або за допомогою інших методів лікування, які зменшують або маскують шум, роблячи шум у вухах менш помітним. Незважаючи на те, що ми чуємо шум у вухах, його джерело дійсно є у мережах клітин мозку (те, що вчені називають нейронними ланцюгами), які сприймають звуки, які чує наше вухо. А спосіб думати про шум у вухах полягає в тому, що він часто починається у вусі, але воно продовжується в мозку. Вчені досі не дійшли згоди щодо того, що відбувається в мозку, щоб створити ілюзію звуку, коли його насправді немає. Деякі вважають, що шум у вухах схожий на хронічний больовий синдром, при якому біль зберігається навіть після поранення або коли зламана кістка зажила. Зазвичай шум у вухах є результатом того, що ваше внутрішнє вухо (равлик) якимось чином пошкоджене. Коли це відбувається, равлик не перестає працювати. Він все ще намагається функціонувати, тому ви можете чути певні звуки. І коли ваше внутрішнє вухо не працює належним чином, воно починає відтворювати звуки замість того, що ви повинні чути природним чином. Це фантомний звук». Шум у вухах може бути результатом нейронних ланцюгів мозку, які намагаються адаптуватися до втрати сенсорних волоскових клітин, шляхом підвищення чутливості до звуку. Це пояснює, чому деякі люди з шумом у вухах мають підвищену чутливість до гучного шуму.

dbpprop:complications

rdf:langString Poor concentration, anxiety, depression

dbpprop:emedicinesubj

rdf:langString ent

dbpprop:emedicinetopic

xsd:integer 235

dbpprop:pronounce

rdf:langString or

dbpedia-owl:icd9

xsd:string 388.3

dbpedia-owl:eMedicineSubject

rdf:langString