Timofiy Bilohradsky
http://dbpedia.org/resource/Timofiy_Bilohradsky an entity of type: Thing
チモフェイ・ビェログラツキー(ロシア語: Тимофей Белоградский / Timofei Belogradskii、1700年頃から1710年頃 – 1760年以降(1782年?))はウクライナ出身のリュート奏者・バンドゥーラ奏者・声楽家・作曲家。サンクトペテルブルクやケーニヒスベルクで活躍した。ウクライナでは、ティモフィイ・ビロフラードシクィイ(ウクライナ語: Тимофій Білоградський / Tymofii Bilohrads'ky)として知られる。
rdf:langString
Тимофі́й Білогра́дський (*1710 — †1782) — український композитор, лютніст й кобзар-бандурист, cтарший брат співака Осипа Білоградського, дядько першої російської оперної співачки Єлизавети Білоградської.
rdf:langString
Tymofij Bilohradskyj (ukrainisch Тимофій Білоградський, russisch Тимофей Белоградский (transkribiert Timofei Belogradski); * um 1700 in der Ukraine; † nach 1760 vermutlich in Sankt Petersburg) war ein ukrainischer Lautenspieler und Komponist. Belogradski nahm ab 1733 bei Silvius Leopold Weiss in Dresden Lautenunterricht. 1737 wurde er Lautenspieler am Hofe der Zarin Anna Iwanowna. Nach ihrem Tode trat er in die Dienste des Reichsgrafen Heinrich von Brühl. Seit den 1740er Jahren wirkte er am Hofe der Zarin Elisabeth.
rdf:langString
Timofiy Bilohradsky (also Belogradsky, Pelogradsky; Ukrainian: Тимофій Білоградський; ca. 1710 — ca. 1782) was a lutenist, composer and kobzar-bandurist of Ukrainian ethnicity, active in St. Petersburg and Königsberg. In 1739 Bilohradsky returned to St Petersburg, where he continued to work as a court musician. In 1741 he returned to Germany where he became known as a virtuoso lutenist and singer and for some time lived in Königsberg where he had a number of students - notably Johann Reichardt (father of Johann Friedrich Reichardt), and Johann Georg Hamann, the Sturm-und-Drang philosopher.
rdf:langString
Tymofij Biłohradski, Timofiej Biełogradski (ros. Тимофей Белоградский, ukr. Тимофій Білоградський; ur. ok. 1710 – zm. 1782) – pochodzący z Ukrainy lutnista, kompozytor i kobziarz-bandurzysta działający w Sankt Petersburgu i Królewcu.
rdf:langString
Тимофе́й Белогра́дский (укр. Тимофій Білоградський; ок. 1710 года, умер после 1782 года) — известный лютнист, бандурист, певец и композитор XVIII века. Уроженец Малороссии. С 1733 года учился в Дрездене у Сильвиуса Леопольда Вайсса. С 1737 года — придворный лютнист у императрицы Анны Иоанновны. После её смерти некоторое время на службе у рейхсграфа Генриха фон Брюля. В 1740-х года вновь в Петербурге, при дворе Елизаветы Петровны. Лютневые песни Белоградского на стихи Александра Сумарокова стоят у начала самостоятельного развития русской музыки.
rdf:langString
rdf:langString
Tymofij Bilohradskyj
rdf:langString
ティモフェイ・ベログラツキー
rdf:langString
Tymofij Biłohradski
rdf:langString
Timofiy Bilohradsky
rdf:langString
Белоградский, Тимофей
rdf:langString
Білоградський Тимофій
xsd:integer
12830218
xsd:integer
1117916675
rdf:langString
Tymofij Bilohradskyj (ukrainisch Тимофій Білоградський, russisch Тимофей Белоградский (transkribiert Timofei Belogradski); * um 1700 in der Ukraine; † nach 1760 vermutlich in Sankt Petersburg) war ein ukrainischer Lautenspieler und Komponist. Belogradski nahm ab 1733 bei Silvius Leopold Weiss in Dresden Lautenunterricht. 1737 wurde er Lautenspieler am Hofe der Zarin Anna Iwanowna. Nach ihrem Tode trat er in die Dienste des Reichsgrafen Heinrich von Brühl. Seit den 1740er Jahren wirkte er am Hofe der Zarin Elisabeth. Belogradskis Lautenlieder auf Gedichte von Alexander Sumarokow stehen am Anfang der eigenständigen Entwicklung der russischen Musik.
rdf:langString
Timofiy Bilohradsky (also Belogradsky, Pelogradsky; Ukrainian: Тимофій Білоградський; ca. 1710 — ca. 1782) was a lutenist, composer and kobzar-bandurist of Ukrainian ethnicity, active in St. Petersburg and Königsberg. Little is known about his childhood. He is thought to have been born in or near the city of Cherkasy in Ukraine and that he learned to play the kobza and lute at the Hlukhiv Music Academy in Ukraine. He had an excellent voice and great musical aptitude. In 1725 he was invited to St Petersburg to sing in the Imperial Church Capella. In 1733 Tsarina Anna sent Bilohradsky to Dresden in the retinue of the ambassador Count Keyserlinck to perfect his lute playing under the tutelage of Silvius Leopold Weiss - the most important lutenist-composer of the 18th century. He also studied voice with Faustina Bordoni-Hasse, and castrato Domenico Annibali. Bilohradsky eventually became one of the highest trained musicians in the Russian Court Capella. In 1739 Bilohradsky returned to St Petersburg, where he continued to work as a court musician. In 1741 he returned to Germany where he became known as a virtuoso lutenist and singer and for some time lived in Königsberg where he had a number of students - notably Johann Reichardt (father of Johann Friedrich Reichardt), and Johann Georg Hamann, the Sturm-und-Drang philosopher. In his last years he lived in Petersburg. The "" is ascribed to Bilohradsky or his circle. As a composer Bilohradsky is known for a set of songs and romances to the texts by Sumarokov that enjoyed considerable popularity in the 18th century. His niece Yelizaveta Belogradskaya became famous as a first Russian opera-singer, she sang at the Imperial St. Petersburg opera and was also known as a composer.
rdf:langString
チモフェイ・ビェログラツキー(ロシア語: Тимофей Белоградский / Timofei Belogradskii、1700年頃から1710年頃 – 1760年以降(1782年?))はウクライナ出身のリュート奏者・バンドゥーラ奏者・声楽家・作曲家。サンクトペテルブルクやケーニヒスベルクで活躍した。ウクライナでは、ティモフィイ・ビロフラードシクィイ(ウクライナ語: Тимофій Білоградський / Tymofii Bilohrads'ky)として知られる。
rdf:langString
Tymofij Biłohradski, Timofiej Biełogradski (ros. Тимофей Белоградский, ukr. Тимофій Білоградський; ur. ok. 1710 – zm. 1782) – pochodzący z Ukrainy lutnista, kompozytor i kobziarz-bandurzysta działający w Sankt Petersburgu i Królewcu. Niewiele wiadomo o jego dzieciństwie; uważa się, że urodził się niedaleko miasta Czerkasy na Ukrainie, i że nauczył się gry na kobzie i lutni w w obwodzie sumskim na Ukrainie. Posiadał wyśmienity głos i wielką wrodzoną łatwość muzyczną. W 1725 zaproszono go do Sankt Petersburga by śpiewał w Carskiej Kapeli Cerkiewnej. W 1733 Caryca Anna posłała Biłohradskiego do Drezna w orszaku Ambasadora Keyserlincka by doskonalił się w grze na lutni pod kierunkiem Silviusa Leopolda Weissa – jednego z najważniejszych kompozytorów-lutnistów XVIII wieku; studiował również śpiew u Faustyny Bordoni – Hasse i u kastrata . Ostatecznie Biłohradski stał się jednym z najlepiej wyszkolonych muzyków Rosyjskiej Kapeli Dworskiej. W 1739 Biłohradski powrócił do Sankt Petersburga i nadal działał jako muzyk dworski. W 1741 znów wyjechał do Niemiec zdobywając rozgłos jako wirtuoz lutnista i śpiewak i żył przez pewien czas w Królewcu szkoląc wielu uczniów – wśród najznakomitszych z nich byli: (ojciec Johanna Friedricha Reichardta), Johann Georg Hamann – filozof ruchu Burzy i naporu.Ostatnie lata swego życia spędził w Petersburgu. Biłohradskiemu lub jego otoczeniu, przypisuje się "Rękopis Moskiewski Weissa". Znany stał się jego zbiór pieśni i romansów do słów Sumarokowa, cieszący się znaczną popularnością w XVIII wieku.Jego bratanica Jelizawieta stała się słynną śpiewaczką operową w Carskiej Opery Sankt Petersburga, a także znano ją jako kompozytorkę.
rdf:langString
Тимофі́й Білогра́дський (*1710 — †1782) — український композитор, лютніст й кобзар-бандурист, cтарший брат співака Осипа Білоградського, дядько першої російської оперної співачки Єлизавети Білоградської.
rdf:langString
Тимофе́й Белогра́дский (укр. Тимофій Білоградський; ок. 1710 года, умер после 1782 года) — известный лютнист, бандурист, певец и композитор XVIII века. Уроженец Малороссии. С 1733 года учился в Дрездене у Сильвиуса Леопольда Вайсса. С 1737 года — придворный лютнист у императрицы Анны Иоанновны. После её смерти некоторое время на службе у рейхсграфа Генриха фон Брюля. В 1740-х года вновь в Петербурге, при дворе Елизаветы Петровны. Лютневые песни Белоградского на стихи Александра Сумарокова стоят у начала самостоятельного развития русской музыки. Старший брат певца, хормейстера и композитора , дядя первой русской оперной певицы Елизаветы Белоградской.
xsd:nonNegativeInteger
2856