Thirteen Assyrian Fathers
http://dbpedia.org/resource/Thirteen_Assyrian_Fathers an entity of type: WikicatMonks
アッシリア十三教父(グルジア語: ათცამმეტი ასურელი მამანი, atsamet'i asureli mamani, 英語: The Thirteen Assyrian Fathers) は、6世紀にグルジアのキリスト教信仰を強化するためにメソポタミアから遣わされた13人の修道士たちである。グルジア正教会において古くから伝えられており、修道院の建設や禁欲主義の運動を始めたとされる。
rdf:langString
The Thirteen Assyrian Fathers (Georgian: ათცამმეტი ასურელი მამანი, romanized: attsammet'i asureli mamani) were, according to Georgian church tradition, a group of monastic missionaries who arrived from Mesopotamia to Georgia to strengthen Christianity in the country in the 6th century. They are credited by the Georgian church historians with the foundation of several monasteries and hermitages and initiation of the ascetic movement in Georgia. Chief of the Assyrian Fathers were:
rdf:langString
I tredici padri assiri (georgiano: ასურელი მამები, romanizzato: attsammet'i asureli mamani) erano, secondo la tradizione della chiesa georgiana, un gruppo di missionari monastici che arrivarono dalla Mesopotamia in Georgia per rafforzare il cristianesimo nel paese nel VI secolo. Storici della chiesa georgiana accreditano loro la fondazione di numerosi monasteri ed eremi e l'inizio del movimento ascetico in Georgia. St. David di Gareja, una miniatura del 18º secolo Luoghi in Iberia dove servivano i padri Luoghi in Iberia dove giunsero i padri assiri I padri assiri erano:
rdf:langString
Trzynastu Ojców Syryjskich – w hagiografii chrześcijańskiej określenie trzynastu mnichów pochodzących z Syrii, których przybycie do starożytnej Iberii kaukaskiej zapoczątkowało na jej terytorium rozwój monastycyzmu. Według prawosławnej tradycji grupę Trzynastu Ojców Syryjskich tworzyli:
* Jan z Zedazeni, nauczyciel duchowny pozostałych mnichów,
* Szio z Mgwime
* Dawid z Garedży
* Antoni z Martomkopi
* Tadeusz ze Stepancmindy
* Stefan z Chirsy
* Izydor z Samtawisi
* Michał z Ulumbo
* Piros z Breti
* Zenon z Ikalto
* Ise z Cilkani
* Józef z Alawerdi
* Abibos z Nekresi.
rdf:langString
Тринадцать Ассирийских отцов (ასურელი მამები) — святые Православной церкви, подвижники, основатели грузинского монашества, пришедшие в середине VI века из Сирии в Грузию. По благочестивому преданию, были учениками Симеона Столпника. Преподобный и 12 его учеников пришли в Картли в середине VI века и поселились на горе . Впоследствии они разошлись по разным частям страны и стали духовниками и основателями первых монастырей. Двое из отцов — Або Некресский и Исе Цилканский — были епископами. До нас дошли пространные редакции житий святых.
rdf:langString
Тринадцять ассирійських отців (груз. ასურელი მამები) — святі православної церкви, подвижники, засновники грузинського чернецтва. Прийшли в середині VI століття зі Сирії в Грузію. 12 або 13 вважають сакральним числом, припускають, що отців було більше. Їхня діяльність сприяла поширенню і зміцненню грузинської феодально-християнської культури, відкриваючи шлях до визвольних воєн проти Ірану, посилила греко-візантійську орієнтацію в культурно-політичній сфері. Створені ними монастирі сприяли економічному розвитку безплідних місць, стали центрами грузинської літератури та освіти. Згідно зі святим переданням вони були учнями Симеона Стовпника. Преподобний Іоан Зедазнійський і 12 його учнів прийшли в Картлі в середині VI століття і оселилися на горі Зедазені. Згодом вони розійшлися по різних час
rdf:langString
rdf:langString
Tredici Padri Assiri
rdf:langString
アッシリア十三士
rdf:langString
Trzynastu Ojców Syryjskich
rdf:langString
Thirteen Assyrian Fathers
rdf:langString
Тринадцать сирийских отцов
rdf:langString
Тринадцять сірійських отців
xsd:integer
23133537
xsd:integer
1038260419
rdf:langString
The Thirteen Assyrian Fathers (Georgian: ათცამმეტი ასურელი მამანი, romanized: attsammet'i asureli mamani) were, according to Georgian church tradition, a group of monastic missionaries who arrived from Mesopotamia to Georgia to strengthen Christianity in the country in the 6th century. They are credited by the Georgian church historians with the foundation of several monasteries and hermitages and initiation of the ascetic movement in Georgia. The lives of the Assyrian Fathers are related in a cycle of medieval Georgian hagiographic texts and are unattested beyond these sources. Some of these vitae are formalities composed for an 18th-century synaxary, but four of them exist in original form, as well a metaphrastic version. The dating as well as authorship of these texts is controversial. The Georgian Catholicoi Arsen I (830-87) and Arsen II (955-80) have been suggested as authors of some of the vitae. Other, unattributed, texts may have been composed earlier, in the late 7th century. Many monasteries in modern Georgia are named after the Assyrian Fathers and are said to have been founded and led by them and their numerous disciples. In the Middle Ages, these religious foundations played an important role in forging Georgian Christian identity. Tradition, written and oral, names as many as 19 Assyrian monks active in Georgia in the 6th century and the number "13" seems to be largely symbolic. Modern scholarly opinion is divided as to whether they were Assyrians, Assyrian-educated Georgians, whether missionaries or refugees — miaphysite or diophysite — from Syria, from which miaphysitism had retreated while Georgia was still primarily miaphysite at that time. Chief of the Assyrian Fathers were: 1.
* Davit Garejeli (დავით გარეჯელი) / David of Gareja 2.
* Ioane Zedazneli (იოანე ზედაზნელი) / John of Zedazeni 3.
* Abibos Nekreseli (აბიბოს ნეკრესელი) / Abibos of Nekresi 4.
* Shio Mgvimeli (შიო მღვიმელი) / Shio of Mgvime 5.
* Ioseb Alaverdeli (იოსებ ალავერდელი) / Joseph of Alaverdi 6.
* Anton Martkopeli (ანტონ მარტყოფელი) / Anton of Martkopi 7.
* Tadeoz Stepantsmindeli (თადეოზ სტეფანწმინდელი) / Thaddeus of 8.
* Piros Breteli (პიროს ბრეთელი) / Pyrrhus of 9.
* Iese Tsilkneli (იესე წილკნელი) / Jesse of Tsilkani 10.
* Stepane Khirseli (სტეფანე ხირსელი) / Stephen of Khirsa 11.
* Isidore Samtavneli (ისიდორე სამთავნელი) / Isidor of Samtavisi 12.
* Mikael Ulumboeli (მიქაელ ულუმბოელი) / Michael of 13.
* Zenon Ikaltoeli (ზენონ იყალთოელი) / Zenon of Ikalto
rdf:langString
I tredici padri assiri (georgiano: ასურელი მამები, romanizzato: attsammet'i asureli mamani) erano, secondo la tradizione della chiesa georgiana, un gruppo di missionari monastici che arrivarono dalla Mesopotamia in Georgia per rafforzare il cristianesimo nel paese nel VI secolo. Storici della chiesa georgiana accreditano loro la fondazione di numerosi monasteri ed eremi e l'inizio del movimento ascetico in Georgia. St. David di Gareja, una miniatura del 18º secolo Le vite dei padri assiri sono raccontate in un ciclo di testi agiografici georgiani medievali e non sono attestate al di là di queste fonti. Alcune di queste vite sono state composte per un sinassario del XVIII secolo, ma ne esistono quattro in forma originale, oltre a una versione metafrastica. La datazione e la paternità di questi testi sono controverse. Arsen I (830-87) e Arsen II (955-80) sono stati suggeriti come autori di alcune delle vite. Altri testi potrebbero essere stati composti in precedenza, alla fine del VII secolo. Molti monasteri nella moderna Georgia prendono il nome dai padri assiri e si dice che siano stati fondati e guidati da loro e dai loro numerosi discepoli. Nel Medioevo, queste fondazioni religiose hanno svolto un ruolo importante nel forgiare l'identità cristiana georgiana. La tradizione, scritta e orale, nomina ben 19 monaci assiri attivi in Georgia nel VI secolo e il numero "13" sembra essere in gran parte simbolico. L'opinione degli studiosi moderni è divisa sul fatto che fossero assiri, georgiani istruiti in assiro, missionari o rifugiati dalla Siria. Luoghi in Iberia dove servivano i padri Luoghi in Iberia dove giunsero i padri assiri I padri assiri erano: 1.
* Davit Garejeli (დავით გარეჯელი) / David di Gareja 2.
* Ioane Zedazneli (იოანე ზედაზნელი) / Giovanni di Zedazeni 3.
* Abibos Nekreseli (აბიბოს ნეკრესელი) / Abibos di Nekresi 4.
* Shio Mgvimeli (შიო მღვიმელი) / Shio di Mgvime 5.
* Ioseb Alaverdeli (იოსებ ალავერდელი) / Giuseppe di Alaverdi 6.
* Anton Martkopeli (ანტონ მარტყოფელი) / Anton di Martkopi 7.
* Tadeoz Stepantsmindeli (თადეოზ სტეფანწმინდელი) / Thaddeus di Stepantsminda 8.
* Piros Breteli (პიროს ბრეთელი) / Pirro di Breti 9.
* Iese Tsilkneli (იესე წილკნელი) / Jesse di Tsilkani 10.
* Stepane Khirseli (სტეფანე ხირსელი) / Stefano di Khirsa 11.
* Isidoro Samtavneli (ისიდორე სამთავნელი) / Isidoro di Samtavisi 12.
* Mikael Ulumboeli (მიქაელ ულუმბოელი) / Michele di Ulumbo 13.
* Zenon Ikaltoeli (ზენონ იყალთოელი) / Zenon di Ikalto
rdf:langString
アッシリア十三教父(グルジア語: ათცამმეტი ასურელი მამანი, atsamet'i asureli mamani, 英語: The Thirteen Assyrian Fathers) は、6世紀にグルジアのキリスト教信仰を強化するためにメソポタミアから遣わされた13人の修道士たちである。グルジア正教会において古くから伝えられており、修道院の建設や禁欲主義の運動を始めたとされる。
rdf:langString
Trzynastu Ojców Syryjskich – w hagiografii chrześcijańskiej określenie trzynastu mnichów pochodzących z Syrii, których przybycie do starożytnej Iberii kaukaskiej zapoczątkowało na jej terytorium rozwój monastycyzmu. Żywoty Ojców Syryjskich, powstałe najpóźniej w I poł. X wieku i poddawane następnie redakcji i weryfikacji przez arcybiskupa Mcchety , należą do najważniejszych zabytków wczesnej literatury gruzińskiej. Są również źródłem powtarzanych następnie w opracowaniach hagiograficznych informacji o świętych. Według przedstawionej przez nie wersji, ojcowie syryjscy przybyli do Iberii za panowania króla (ok. 541–555) i zostali oficjalnie przyjęci przez Katolikosa-Arcybiskupa . Według prawosławnej tradycji grupę Trzynastu Ojców Syryjskich tworzyli:
* Jan z Zedazeni, nauczyciel duchowny pozostałych mnichów,
* Szio z Mgwime
* Dawid z Garedży
* Antoni z Martomkopi
* Tadeusz ze Stepancmindy
* Stefan z Chirsy
* Izydor z Samtawisi
* Michał z Ulumbo
* Piros z Breti
* Zenon z Ikalto
* Ise z Cilkani
* Józef z Alawerdi
* Abibos z Nekresi. Według D. Langa niekwestionowanym faktem jest przybywanie na tereny Iberii mnichów chrześcijańskich z Syrii, za sprawą których dotarła tam tradycja monastyczna Syrii i Egiptu. Uważa on jednak, że przybywali oni w różnych momentach V i VI stulecia (zatem niekoniecznie tworząc jedną grupę).
rdf:langString
Тринадцать Ассирийских отцов (ასურელი მამები) — святые Православной церкви, подвижники, основатели грузинского монашества, пришедшие в середине VI века из Сирии в Грузию. По благочестивому преданию, были учениками Симеона Столпника. Преподобный и 12 его учеников пришли в Картли в середине VI века и поселились на горе . Впоследствии они разошлись по разным частям страны и стали духовниками и основателями первых монастырей. Двое из отцов — Або Некресский и Исе Цилканский — были епископами. В момент прибытия в Картли Ассирийские отцы были встречены народом, лично царём и католикосом-архиепископом Евлавием. До нас дошли пространные редакции житий святых.
rdf:langString
Тринадцять ассирійських отців (груз. ასურელი მამები) — святі православної церкви, подвижники, засновники грузинського чернецтва. Прийшли в середині VI століття зі Сирії в Грузію. 12 або 13 вважають сакральним числом, припускають, що отців було більше. Їхня діяльність сприяла поширенню і зміцненню грузинської феодально-християнської культури, відкриваючи шлях до визвольних воєн проти Ірану, посилила греко-візантійську орієнтацію в культурно-політичній сфері. Створені ними монастирі сприяли економічному розвитку безплідних місць, стали центрами грузинської літератури та освіти. Згідно зі святим переданням вони були учнями Симеона Стовпника. Преподобний Іоан Зедазнійський і 12 його учнів прийшли в Картлі в середині VI століття і оселилися на горі Зедазені. Згодом вони розійшлися по різних частинах регіону і стали духівниками і засновниками перших монастирів країни. Двоє з отців — Абіб Некреський та Ісе Цилканський були єпископами. У Картлі ассірійських отців зустрів народ на чолі з царем Парсманом і Католикосом-Архієпископом Евлавіем. До нас дійшли розлогі редакції житій святих.
xsd:nonNegativeInteger
4542
