Theta graph
http://dbpedia.org/resource/Theta_graph
In computational geometry, the Theta graph, or -graph, is a type of geometric spanner similar to a Yao graph. The basic method of construction involves partitioning the space around each vertex into a set of cones, which themselves partition the remaining vertices of the graph. Like Yao Graphs, a -graph contains at most one edge per cone; where they differ is how that edge is selected. Whereas Yao Graphs will select the nearest vertex according to the metric space of the graph, the -graph defines a fixed ray contained within each cone (conventionally the bisector of the cone) and selects the nearest neighbor with respect to orthogonal projections to that ray. The resulting graph exhibits several good spanner properties.
rdf:langString
Тета-граф или -graph — вид геометрического остова, подобного графу Яо. Основной метод построения разбивает пространство вокруг каждой вершины на множество углов, которые тем самым разбивают оставшиеся вершины графа. Подобно графам Яо -граф содержит максимум одно ребро на конус (для выбранной вершины), а отличаются они способом выбора ребра. В то время как графы Яо выбирают ближайшую вершину согласно метрике пространства, -граф определяет фиксированный луч, содержащийся в каждом конусе (обычно используется биссектриса угла) и выбирается ближайший сосед согласно ортогональной проекции на этот луч. Получающийся граф показывает некоторые хорошие свойства остовного графа.
rdf:langString
Тета-граф або -граф — вид геометричного кістяка, подібний до графа Яо. За основного методу побудови простір навколо кожної вершини розбивається на множину кутів, які тим самим розбивають решту вершин графа. Подібно до графів Яо -граф містить максимум одне ребро на конус (для вибраної вершини), а відрізняються вони способом вибору ребра. Тоді як у графі Яо вибирають найближчу вершину відповідно до метрики простору, у -графі визначають фіксований промінь, що міститься в кожному конусі (зазвичай це бісектриса кута), і вибирають найближчого сусіда відповідно до ортогональної проєкції на цей промінь. Отриманий граф показує деякі хороші властивості кістякового графа.
rdf:langString
rdf:langString
Theta graph
rdf:langString
Тета-граф
rdf:langString
Тета-граф
xsd:integer
2472919
xsd:integer
1120174261
rdf:langString
In computational geometry, the Theta graph, or -graph, is a type of geometric spanner similar to a Yao graph. The basic method of construction involves partitioning the space around each vertex into a set of cones, which themselves partition the remaining vertices of the graph. Like Yao Graphs, a -graph contains at most one edge per cone; where they differ is how that edge is selected. Whereas Yao Graphs will select the nearest vertex according to the metric space of the graph, the -graph defines a fixed ray contained within each cone (conventionally the bisector of the cone) and selects the nearest neighbor with respect to orthogonal projections to that ray. The resulting graph exhibits several good spanner properties. -graphs were first described by Clarkson in 1987 and independently by Keil in 1988.
rdf:langString
Тета-граф або -граф — вид геометричного кістяка, подібний до графа Яо. За основного методу побудови простір навколо кожної вершини розбивається на множину кутів, які тим самим розбивають решту вершин графа. Подібно до графів Яо -граф містить максимум одне ребро на конус (для вибраної вершини), а відрізняються вони способом вибору ребра. Тоді як у графі Яо вибирають найближчу вершину відповідно до метрики простору, у -графі визначають фіксований промінь, що міститься в кожному конусі (зазвичай це бісектриса кута), і вибирають найближчого сусіда відповідно до ортогональної проєкції на цей промінь. Отриманий граф показує деякі хороші властивості кістякового графа. -графи першим описав Кларксон (1987) та незалежно Кейл (1988).
rdf:langString
Тета-граф или -graph — вид геометрического остова, подобного графу Яо. Основной метод построения разбивает пространство вокруг каждой вершины на множество углов, которые тем самым разбивают оставшиеся вершины графа. Подобно графам Яо -граф содержит максимум одно ребро на конус (для выбранной вершины), а отличаются они способом выбора ребра. В то время как графы Яо выбирают ближайшую вершину согласно метрике пространства, -граф определяет фиксированный луч, содержащийся в каждом конусе (обычно используется биссектриса угла) и выбирается ближайший сосед согласно ортогональной проекции на этот луч. Получающийся граф показывает некоторые хорошие свойства остовного графа. -графы первым описал Кларксном в 1987 и независимо Кейл в 1988.
xsd:nonNegativeInteger
8491
