The Voice of the Silence

http://dbpedia.org/resource/The_Voice_of_the_Silence an entity of type: Thing

صوت الصمت (بالإنجليزية: The Voice of the Silence)‏ هو كتاب من تأليف هيلينا بتروفنا بلافاتسكي. كتب في فونتينبلو ونُشر لأول مرة عام 1889. وفقًا لبلافاتسكي، فهو ترجمة لمقتطفات من كتاب مقدس صادفته أثناء دراستها في الشرق، يُدعى «كتاب الإرشادات الذهبيّة أو الحكم الذهبية». كتب الدالاي لاما الرابع عشر مقدمة الكتاب في الطبعة المئوية لصالح مطبعة كونكورد جروف. rdf:langString
Die Stimme der Stille (Originaltitel: The Voice of the Silence) ist ein Buch von Helena Petrovna Blavatsky. Es wurde in Fontainebleau geschrieben und erstmals 1889 in London veröffentlicht. rdf:langString
The Voice of the Silence is a book by Helena Petrovna Blavatsky. It was written in Fontainebleau and first published in 1889. According to Blavatsky, it is a translation of fragments from a sacred book she encountered during her studies in the East, called "The Book of the Golden Precepts". rdf:langString
La voce del silenzio è un testo teosofico scritto da Helena Petrovna Blavatsky a Fontainebleau e pubblicato nel 1889.Parla dei principi della Teosofia, l'autrice stessa è infatti la fondatrice della Società Teosofica ed affermava di aver scritto il libro traendolo da un manoscritto rinvenuto in Tibet. Il titolo del libro The Voice of the Silence è citato anche nel di Henry Miller. rdf:langString
«Голос Безмовності» (англ. The Voice of the Silence) — книга Олени Петрівни Блаватської. Написана в 1889 році в Фонтенбло. Вперше була опублікована в тому ж році в Лондоні. Дослідники віднесли її до «авторитетних документів сучасної теософії», включивши в список основних праць письменниці.Книга складається з трьох фрагментів: «Голос Безмовності», «Два Шляхи» та «Сім Брам», записані автором по пам’яті з «Книги Золотих Правил», одній з багатьох книг, які на Сході використовуються учнями містичних шкіл. Джерело, з якого були узяті згадані три фрагменти, належить до тієї ж серії, що і «Книга Дзіан», що послужила основою для «Таємної доктрини». rdf:langString
De stem van de stilte. Fragmenten gekozen uit het 'Boek van de gulden voorschriften' voor het dagelijks gebruik van lanoes (discipelen) is een boek, dat door H.P. Blavatsky werd vertaald in 1889. Het bestaat uit 'De stem van de stilte', 'De twee paden' en 'De zeven poorten' en gaat over de innerlijke weg van de leerling (lanoe), die op zoek is naar wijsheid en verlossing, tot het meesterschap en de keuze, die hem of haar gesteld wordt na door zeven poorten te zijn gegaan: wordt er voor het 'open pad' of het 'verborgen pad' gekozen. Het eerste leidt tot verlossing, maar het tweede tot zelfverloochening en het redden van de mensheid, wat lofwaardiger is. Het is echter wel het pad van smart. rdf:langString
A Voz do Silêncio (título original: The Voice of the Silence) é um livro escrito por Helena Blavatsky e publicado pela primeira vez em 1889.Reúne preceitos espirituais retirados do Livro dos Preceitos de Ouro, que tem uma origem comum com as célebres Estâncias de Dzyan, uma das fontes para a monumental A Doutrina Secreta.O texto traça, em linguagem poética e elevada, um panorama sucinto do Caminho que leva à santidade ou à iluminação, e faz diversas recomendações práticas para os aspirantes. Foi escrito em Fontainebleau, quando Blavatsky descansava de suas intensas atividades. rdf:langString
«Голос Безмолвия» (англ. The Voice of the Silence) — книга Елены Петровны Блаватской. Была написана в 1889 году в Фонтенбло. Впервые опубликована в том же году в Лондоне. Состоит из трёх фрагментов: «Голос Безмолвия», «Два Пути», «Семь Врат», извлечённых автором из «Книги Золотых Правил», одной из многих книг, которые на Востоке используются учениками мистических школ. Как пишет Блаватская в предисловии, знание их обязательно и для той оккультной школы, учения которой приняты многими теософами. Так как она знала часть этих правил наизусть, перевести их на английский, по её утверждению, было сравнительно нетрудно. Источник, из которого были взяты для перевода упомянутые три отрывка, принадлежит к той же серии, что и «Книга Дзиан», послужившая основой для «Тайной доктрины». Делая этот перево rdf:langString
rdf:langString صوت الصمت
rdf:langString Die Stimme der Stille
rdf:langString La voce del silenzio (romanzo)
rdf:langString De stem van de stilte
rdf:langString A Voz do Silêncio
rdf:langString The Voice of the Silence
rdf:langString Голос Безмолвия
rdf:langString Голос Безмовності
xsd:integer 1363319
xsd:integer 1067411080
rdf:langString صوت الصمت (بالإنجليزية: The Voice of the Silence)‏ هو كتاب من تأليف هيلينا بتروفنا بلافاتسكي. كتب في فونتينبلو ونُشر لأول مرة عام 1889. وفقًا لبلافاتسكي، فهو ترجمة لمقتطفات من كتاب مقدس صادفته أثناء دراستها في الشرق، يُدعى «كتاب الإرشادات الذهبيّة أو الحكم الذهبية». كتب الدالاي لاما الرابع عشر مقدمة الكتاب في الطبعة المئوية لصالح مطبعة كونكورد جروف.
rdf:langString Die Stimme der Stille (Originaltitel: The Voice of the Silence) ist ein Buch von Helena Petrovna Blavatsky. Es wurde in Fontainebleau geschrieben und erstmals 1889 in London veröffentlicht.
rdf:langString The Voice of the Silence is a book by Helena Petrovna Blavatsky. It was written in Fontainebleau and first published in 1889. According to Blavatsky, it is a translation of fragments from a sacred book she encountered during her studies in the East, called "The Book of the Golden Precepts".
rdf:langString La voce del silenzio è un testo teosofico scritto da Helena Petrovna Blavatsky a Fontainebleau e pubblicato nel 1889.Parla dei principi della Teosofia, l'autrice stessa è infatti la fondatrice della Società Teosofica ed affermava di aver scritto il libro traendolo da un manoscritto rinvenuto in Tibet. Il titolo del libro The Voice of the Silence è citato anche nel di Henry Miller.
rdf:langString De stem van de stilte. Fragmenten gekozen uit het 'Boek van de gulden voorschriften' voor het dagelijks gebruik van lanoes (discipelen) is een boek, dat door H.P. Blavatsky werd vertaald in 1889. Het bestaat uit 'De stem van de stilte', 'De twee paden' en 'De zeven poorten' en gaat over de innerlijke weg van de leerling (lanoe), die op zoek is naar wijsheid en verlossing, tot het meesterschap en de keuze, die hem of haar gesteld wordt na door zeven poorten te zijn gegaan: wordt er voor het 'open pad' of het 'verborgen pad' gekozen. Het eerste leidt tot verlossing, maar het tweede tot zelfverloochening en het redden van de mensheid, wat lofwaardiger is. Het is echter wel het pad van smart. Blavatsky maakte gebruik van uit het oosten, bij het opstellen van haar geschrift. Ze had jaren eerder 39 van de ongeveer 90 korte verhandelingen uit het boek van de gulden voorschriften uit het hoofd geleerd en die liggen aan de basis van De stem van de stilte.
rdf:langString A Voz do Silêncio (título original: The Voice of the Silence) é um livro escrito por Helena Blavatsky e publicado pela primeira vez em 1889.Reúne preceitos espirituais retirados do Livro dos Preceitos de Ouro, que tem uma origem comum com as célebres Estâncias de Dzyan, uma das fontes para a monumental A Doutrina Secreta.O texto traça, em linguagem poética e elevada, um panorama sucinto do Caminho que leva à santidade ou à iluminação, e faz diversas recomendações práticas para os aspirantes. Foi escrito em Fontainebleau, quando Blavatsky descansava de suas intensas atividades. Recebeu tradução para inúmeros idiomas. Em 1916, foi traduzido na língua portuguesa por Fernando Pessoa. Annie Besant descreve as circunstâncias de sua escrita: * "Fui chamada a Paris para tomar parte num grande Congresso Trabalhista, ali realizado de 15 a 20 de julho, e passei um ou dois dias em Fontainebleau com H. P. B., que lá se encontrava para repousar por uma ou duas semanas. Encontrei-a traduzindo os maravilhosos fragmentos retirados do Livro dos Preceitos Áureos, agora tão bem conhecido como A Voz do Silêncio. Escrevia fluentemente sem qualquer cópia diante de si e, à noite, pediu-me que lesse o texto para ver se estava num inglês decente". "... ela escrevia sem consultar qualquer livro. Escrevia incessantemente, hora após hora, exatamente como se estivesse escrevendo de memória ou lendo onde não havia qualquer livro. À noite o manuscrito estava pronto". O livro foi considerado pelo 14º Dalai Lama como sendo uma positiva influência para muitos buscadores do Budismo, na Senda do Bodhisattva, tendo sido inclusive republicado, em 1927, numa edição especial por solicitação expressa sua. A "voz do silêncio" de que fala o título é uma alusão à inspiração verdadeiramente divina, à comunicação direta do devoto com sua alma imortal, condição obtida somente após um longo e árduo processo de treinamento, desenvolvimento e purificação pessoal, que pode levar diversas vidas para ser completado. Os seguintes trechos selecionados dão uma boa ideia do seu conteúdo: "Há só uma senda até ao Caminho; só chegado bem ao fim se pode ouvir a Voz do Silêncio. A escada pela qual o candidato sobe é formada por degraus de sofrimento e de dor; estes só podem ser calados pela voz da virtude. Ai de ti, pois, discípulo, se há um único vício que não abandonaste; porque então a escada abaterá e far-te-á cair; a sua base assenta no lodo fundo dos teus pecados e defeitos, e antes que possas tentar atravessar esse largo abismo de matéria, tens de lavar os teus pés nas águas da renúncia. Acautela-te, não vás pousar um pé ainda sujo no primeiro degrau da escada. Ai daquele que ousa poluir um degrau com seus pés lamacentos. A lama vil e viscosa secará, tornar-se-á pegajosa, e acabara por colar-lhe o pé ao degrau; e, como uma ave presa no visco do caçador sutil, ele será afastado de todo o progresso ulterior. Os seus vícios tomarão forma e puxá-lo-ão para baixo. Os seus pecados erguerão a voz, como o riso e soluço do chacal depois do sol se por; os seus pensamentos tornar-se-ão um exército e levá-lo-ão consigo, como um escravo cativo."" Lembra-te, tu que lutas pela libertação humana, que cada falência é um triunfo, e cada tentativa sincera ao seu tempo recebe o seu prêmio. Os santos germes que brotam e crescem invisíveis na Alma do discípulo, dobram como juncos mas não quebram, nem podem eles perder-se. Mas quando a hora soa, desabrocham."
rdf:langString «Голос Безмолвия» (англ. The Voice of the Silence) — книга Елены Петровны Блаватской. Была написана в 1889 году в Фонтенбло. Впервые опубликована в том же году в Лондоне. Состоит из трёх фрагментов: «Голос Безмолвия», «Два Пути», «Семь Врат», извлечённых автором из «Книги Золотых Правил», одной из многих книг, которые на Востоке используются учениками мистических школ. Как пишет Блаватская в предисловии, знание их обязательно и для той оккультной школы, учения которой приняты многими теософами. Так как она знала часть этих правил наизусть, перевести их на английский, по её утверждению, было сравнительно нетрудно. Источник, из которого были взяты для перевода упомянутые три отрывка, принадлежит к той же серии, что и «Книга Дзиан», послужившая основой для «Тайной доктрины». Делая этот перевод, писательница стремилась сохранить поэтическую красоту языка и образов, которой отличается оригинал. На первой странице своего экземпляра «Голоса Безмолвия» автор написала: «Е. П. Блаватской от Е. П. Б. без уважения». «Schaff–Herzog Encyclopedia of Religious Knowledge» отнесла книгу к «авторитетным документам современной теософии», включив в список основных трудов писательницы.
rdf:langString «Голос Безмовності» (англ. The Voice of the Silence) — книга Олени Петрівни Блаватської. Написана в 1889 році в Фонтенбло. Вперше була опублікована в тому ж році в Лондоні. Дослідники віднесли її до «авторитетних документів сучасної теософії», включивши в список основних праць письменниці.Книга складається з трьох фрагментів: «Голос Безмовності», «Два Шляхи» та «Сім Брам», записані автором по пам’яті з «Книги Золотих Правил», одній з багатьох книг, які на Сході використовуються учнями містичних шкіл. Джерело, з якого були узяті згадані три фрагменти, належить до тієї ж серії, що і «Книга Дзіан», що послужила основою для «Таємної доктрини».
xsd:nonNegativeInteger 2784

data from the linked data cloud