The Prisoner (album)
http://dbpedia.org/resource/The_Prisoner_(album) an entity of type: Thing
The Prisoner is the seventh Herbie Hancock album, recorded and released in 1969 for the Blue Note label, his final project for the label before moving to Warner Bros. Records. It is dedicated to the memory of Dr. Martin Luther King Jr., who had been assassinated the previous year. Hancock suggested at the time that he had been able to get closer to his real self with this music than on any other previous album. Participating musicians include tenor saxophonist Joe Henderson, trumpeter Johnny Coles (on flugelhorn), trombonist Garnett Brown, flautist Hubert Laws, bassist Buster Williams and drummer Albert “Tootie” Heath. Hancock praised flute player Laws, suggesting that he was one of the finest flautists in classical or jazz music.
rdf:langString
The Prisoner è un album discografico di Herbie Hancock, pubblicato dalla casa discografica Blue Note Records nel febbraio del 1970.
rdf:langString
The Prisoner – siódmy album studyjny amerykańskiego pianisty i kompozytora jazzowego Herbiego Hancocka, wydany z numerem katalogowym BST 84321 w 1969 roku przez Blue Note Records. Była to ostatnia płyta Hancocka wydana przez tę wytwórnię, a pierwsza nagrana po opuszczeniu przezeń kwintetu Milesa Davisa.
rdf:langString
The Prisoner est le septième album du jazzman Herbie Hancock. Il est sorti en 1969 sur le label Blue Note. The Prisoner prétend se présenter comme une "déclaration sociale écrite en musique". La chanson titre cherche à exprimer "comment les Noirs ont été emprisonnés pendant longtemps".
rdf:langString
The Prisoner (В'язень) — сьомий альбом Гербі Генкока, виданий на лейблі Blue Note в 1969 році. Присвячений пам'яті доктора Мартіна Лютера Кінга-молодшого. Як і попередній альбом «Speak Like a Child», «The Prisoner» претендує на соціальне проблематику. Заголовний трек прагне висловити «як чорношкірих людей ув'язнювали протягом тривалого часу». Вперше цей твір було почуто в прямому ефірі в 1968 році під час виступу на джазовому фестивалі Каліфорнійського університету. Композиція «Firewater» («Вогняна вода») представляє «соціальну подвійність гнобителів і пригноблених: вогонь символізує жар у насильстві та (зловживання) силою, тоді як відчуття води нагадує Мартіна Лютера Кінга». Композиція «He Who Lives in Fear» («Той, хто живе в страху»), також натякає на Кінга, оскільки йому «довелося жити
rdf:langString
rdf:langString
The Prisoner (album)
rdf:langString
The Prisoner (album)
rdf:langString
The Prisoner (album)
rdf:langString
The Prisoner (album)
rdf:langString
The Prisoner (альбом)
rdf:langString
The Prisoner
xsd:integer
14745036
xsd:integer
1067061519
rdf:langString
The Prisoner .jpg
rdf:langString
(BST 84321)
<second>
2471.0
xsd:integer
1969
xsd:integer
1968
xsd:gMonthDay
--04-18
xsd:integer
1969
rdf:langString
The Penguin Guide to Jazz Recordings
rdf:langString
The Rolling Stone Jazz Record Guide
rdf:langString
Studio
rdf:langString
The Prisoner est le septième album du jazzman Herbie Hancock. Il est sorti en 1969 sur le label Blue Note. The Prisoner prétend se présenter comme une "déclaration sociale écrite en musique". La chanson titre cherche à exprimer "comment les Noirs ont été emprisonnés pendant longtemps". La pièce a été entendue pour la première fois en direct en 1968, lors d'une représentation au festival de jazz de l'Université de Californie. « Firewater » représente « la dualité sociale de l'oppresseur et de l'opprimé : le feu symbolise la chaleur dans la violence et (l'abus de) pouvoir, tandis que la sensation de l'eau rappelle Martin Luther King. "Celui qui vit dans la peur" fait également allusion à King, puisqu'il "a dû vivre dans une atmosphère chargée d'intimidation". (De façon décevante, peut-être, étant donné les ambitions que Herbie semble avoir exprimées pour la mélodie, un premier arrangement a été utilisé comme thème musical pour une publicité télévisée sur les cigarettes de Silva Thins.) Poursuivant le thème apparent de l'album, la "Promise of the Sun" symbolise " comment le soleil promet la vie et la liberté à tous les êtres vivants, et pourtant les noirs ne sont pas encore libres.
rdf:langString
The Prisoner is the seventh Herbie Hancock album, recorded and released in 1969 for the Blue Note label, his final project for the label before moving to Warner Bros. Records. It is dedicated to the memory of Dr. Martin Luther King Jr., who had been assassinated the previous year. Hancock suggested at the time that he had been able to get closer to his real self with this music than on any other previous album. Participating musicians include tenor saxophonist Joe Henderson, trumpeter Johnny Coles (on flugelhorn), trombonist Garnett Brown, flautist Hubert Laws, bassist Buster Williams and drummer Albert “Tootie” Heath. Hancock praised flute player Laws, suggesting that he was one of the finest flautists in classical or jazz music.
rdf:langString
The Prisoner è un album discografico di Herbie Hancock, pubblicato dalla casa discografica Blue Note Records nel febbraio del 1970.
rdf:langString
The Prisoner – siódmy album studyjny amerykańskiego pianisty i kompozytora jazzowego Herbiego Hancocka, wydany z numerem katalogowym BST 84321 w 1969 roku przez Blue Note Records. Była to ostatnia płyta Hancocka wydana przez tę wytwórnię, a pierwsza nagrana po opuszczeniu przezeń kwintetu Milesa Davisa.
rdf:langString
The Prisoner (В'язень) — сьомий альбом Гербі Генкока, виданий на лейблі Blue Note в 1969 році. Присвячений пам'яті доктора Мартіна Лютера Кінга-молодшого. Як і попередній альбом «Speak Like a Child», «The Prisoner» претендує на соціальне проблематику. Заголовний трек прагне висловити «як чорношкірих людей ув'язнювали протягом тривалого часу». Вперше цей твір було почуто в прямому ефірі в 1968 році під час виступу на джазовому фестивалі Каліфорнійського університету. Композиція «Firewater» («Вогняна вода») представляє «соціальну подвійність гнобителів і пригноблених: вогонь символізує жар у насильстві та (зловживання) силою, тоді як відчуття води нагадує Мартіна Лютера Кінга». Композиція «He Who Lives in Fear» («Той, хто живе в страху»), також натякає на Кінга, оскільки йому «довелося жити в атмосфері, зарядженій залякуванням». Остання композиція — «Promise of the Sun» («Обіцянка сонця») символізує «сонце, яке обіцяє життя і свободу всьому живому, але темношкірі лишаються у неволі».
xsd:nonNegativeInteger
4801