The Nutcracker
http://dbpedia.org/resource/The_Nutcracker an entity of type: Thing
كسارة البندق هي إحدى روائع المؤلف الموسيقي تشايكوفسكي والتي بدأ في تأليفها في العام 1891 وأنهاها في عام 1892م، وهي باليه من فصلين مأخوذ عن قصة اقتبسها من الكاتب الفرنسي ألكسندر دوما الأب والذي اقتبسها بدوره من قصة (كسارة البندق وملك الفئران) لأرنست هوفمان.
rdf:langString
El Trencanous (en rus Щелкунчик, Xtxelkúntxik) és una obra de ballet amb partitura de Txaikovski, estrenada el 18 de desembre de 1892 (6 de desembre del Calendari Julià) al Teatre Mariïnski de Sant Petersburg, sota la direcció de Riccardo Drigo i amb la coreografia de Lev Ivànov. Està composta per dos actes, tres taules i 15 escenes. La coreografia original dura una hora i mitja aproximadament.
rdf:langString
Louskáček je divadelní baletní pohádková inscenace na náměty příběhu Ernesta Theodora Amadea Hoffmanna. Hudbu složil Petr Iljič Čajkovskij, choreografii .
rdf:langString
Ο Καρυοθραύστης (Ρωσικά: Щелкунчик, Σσιελκούντσικ προφορά ΔΦΑ: [ɕːɪlˈkunt͡ɕɪk] (βοήθεια·πολυμέσα)) είναι μπαλέτο σε δύο πράξεις και τρεις σκηνές του ρώσου συνθέτη Πιότρ Ιλίτς Τσαϊκόφσκι. Ο Τσαϊκόφσκι συνέθεσε το έργο το 1892, ενώ το λιμπρέτο βασίστηκε στη διασκευή του παραμυθιού Ο Καρυοθραύστης και ο βασιλιάς των ποντικών του από τον Αλέξανδρο Δουμά. Η πρωτότυπη χορογραφία είναι του .. Η πρεμιέρα του έργου δόθηκε στο στην Αγία Πετρούπολη την Κυριακή, 18 Δεκεμβρίου 1892, σε μια διπλή παράσταση μαζί με την όπερα του Τσαϊκόφσκι, Γιολάντα.γγ
rdf:langString
Intxaur-hauskailua bi zatiko ballet obra bat da, Ernst Theodor Amadeus Hoffmannen Intxaur-hauskailua eta saguen erregea ipuinean oinarritua. Marius Petipak eginiko libretoa, 1890ean Txaikovskik konposatutako musika eta Lev Ivanovek sortutako koreografiarekin, ballet hau 1893ko abenduaren 15ean estreinatu zen, Mariinsky Antzokian, San Petersburgon. Bere pertsonaia nagusiak, honako hauek dira: Klara, Drosselmeyer (Klararen aitabitxia) eta Intxaur-hauskailua. Txaikovskik, beranduago, bere balletean inspiratutako orkestra suite (musika) bat konposatuko zuen, batik bat, bigarren zatiko mugimenduak hartuz.
rdf:langString
『くるみ割り人形』（くるみわりにんぎょう、露: Щелкунчик, 仏: Casse-Noisette, 英: The Nutcracker）は、ピョートル・チャイコフスキーが作曲したバレエ音楽（作品71）、およびそれを用いたバレエ作品である。チャイコフスキーが手掛けた最後のバレエ音楽であり、1892年にサンクトペテルブルクのマリインスキー劇場で初演された。 本作は、クリスマス・イヴにくるみ割り人形を贈られた少女が、人形と共に夢の世界を旅するという物語である。原作は、ドイツのE.T.A.ホフマンによる童話『くるみ割り人形とねずみの王様』を、アレクサンドル・デュマ・ペールがフランス語に翻案した『はしばみ割り物語』である。 クリスマスにちなんだ作品であることから毎年クリスマス・シーズンには世界中で盛んに上演される。クラシック・バレエを代表する作品の一つであり、同じくチャイコフスキーが作曲した『白鳥の湖』『眠れる森の美女』と共に「3大バレエ」とも呼ばれている。
rdf:langString
Lo schiaccianoci (in russo Щелкунчик, Ščelkunčik) è un balletto con musiche di Pëtr Il'ič Čajkovskij (op. 71), il quale seguì minuziosamente le indicazioni del coreografo Marius Petipa e, in seguito, quelle del suo successore Lev Ivanov. Il balletto fu commissionato dal direttore dei Teatri Imperiali Russi, , e la storia deriva dal racconto Schiaccianoci e il re dei topi di Ernst Theodor Amadeus Hoffmann (Nussknacker und Mausekönig, 1815) nella versione edulcorata di Alexandre Dumas padre, Storia di uno schiaccianoci (Histoire d’un casse-noisette, 1845).
rdf:langString
Nötknäpparen (ryska: «Щелкунчик», Sjtjelkuntjik) är en balett, "balettféeri" (sagospel), i två akter (fem tablåer) med musik av Pjotr Tjajkovskij (op. 71). Libretto av Marius Petipa som bygger på berättelsen Nötknäpparen av E.T.A. Hoffmann. Koreografi av Lev Ivanov. Uruppförandet skedde den 18 december 1892 på Mariinskijteatern i Sankt Petersburg.
rdf:langString
《胡桃鉗》，一譯為《胡桃钳》，是柴可夫斯基編寫的一個芭蕾舞劇。原作為E·T·A·霍夫曼的一部叫作《胡桃夾子與老鼠王》的故事。柴可夫斯基後來根據大仲馬改編的版本加譜了芭蕾舞的音樂，成為現時的所見的版本。它是聖誕節的傳統節目，老少都宜，而且歷演長久。
rdf:langString
Der Nussknacker, op. 71 (französisch Casse-Noisette; russisch Щелкунчик, Schtschelkuntschik ; englisch The Nutcracker) ist ein Märchen-Ballett (französisch Ballet-féerie) in zwei Akten von Pjotr Iljitsch Tschaikowski, das 1892 seine Uraufführung in Sankt Petersburg erlebte. Vorlage für das Libretto war Alexandre Dumas pères Histoire d’un casse-noisette (1845), eine französische Adaption des Märchens Nußknacker und Mausekönig von E. T. A. Hoffmann (1816).
rdf:langString
La Nuksrompilo (Щелкунчик — Ŝĉelkunĉik en la rusa) estas baleto kun du aktoj, tri bildoj kaj 15 scenoj, unuafoje prezentita de la 6-a ĝis la 18-a de decembro 1892 en la Mariinskij-Teatro de Sankt-Peterburgo, sub la gvido de kaj kun koregrafio de Lev Ivanov.
rdf:langString
El cascanueces (del ruso: Щелкунчик) / Schelkúnchik (?·i) es un cuento de hadas y ballet estructurado en dos actos, que fue encargado por el director de los teatros imperiales, Iván Vsévolozhsky, en 1891 y se estrenó en 1892. La música fue compuesta por Piotr Ilich Chaikovski entre 1891 y 1892. Se trata de su opus 71 y es el tercero de sus ballets. En la producción original la coreografía fue creada por Marius Petipa y Lev Ivánov. El libreto fue escrito por Iván Vsévolozhsky y el propio Petipa, basándose en la adaptación de Alejandro Dumas del cuento El cascanueces y el rey de los ratones, de E. T. A. Hoffmann.
rdf:langString
Casse-Noisette (en russe : Щелкунчик / Chtchelkountchik ; en orthographe précédant la réforme de 1917-1918 : Щелкунчикъ) est un ballet-féerie dont la musique est de Piotr Ilitch Tchaïkovski en deux actes, soit trois tableaux et 15 scènes, présenté pour la première fois le 18 décembre 1892 au théâtre Mariinsky de Saint-Pétersbourg sous la direction de Riccardo Drigo et chorégraphié par Marius Petipa. Il s'agit d'une adaptation de la version d'Alexandre Dumas du conte allemand Casse-Noisette et le Roi des souris d'Ernst Theodor Amadeus Hoffmann, publié en 1816.
rdf:langString
The Nutcracker (Russian: Щелкунчик, tr. Shchelkunchik ) is an 1892 two-act ballet ("fairy ballet"; Russian: балет-феерия, balet-feyeriya), originally choreographed by Marius Petipa and Lev Ivanov with a score by Pyotr Ilyich Tchaikovsky (Op. 71). The libretto is adapted from E. T. A. Hoffmann's 1816 short story "The Nutcracker and the Mouse King". Tchaikovsky's score has become one of his most famous compositions. Among other things, the score is noted for its use of the celesta, an instrument that the composer had already employed in his much lesser known symphonic ballad The Voyevoda (1891).
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 호두까기 인형 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 호두까기 인형(영어: The Nutcracker, 러시아어: Щелкунчик)은 표트르 차이콥스키가 작곡한 발레 음악이자 이에 맞추어 공연되는 발레 작품이다. 독일의 작가인 E. T. A. 호프만의 동화인 《호두까기 인형과 생쥐 대왕》을 모델로 한 발레 작품으로, 《백조의 호수》에 이어 널리 상연되었고, 또 모음곡(組曲)으로서 종종 연주되고 있을 정도로 그 음악이 매우 대중적이다. 모음곡으로는 매우 선명한 리듬의 행진곡, 우아한 꽃의 원무곡, 성격무용의 트레팩, 아라비아의 춤, 중국의 춤, 풀피리의 춤 등이 포함된다. 차이콥스키는 발레 초연을 하기 전 1892년 3월 31일에 전곡 중 8곡을 선곡하여 모음곡으로 엮어서 먼저 초연을 하였으며 큰 호응을 얻었다. 정작 발레 초연은 실패를 하였는데 엉성한 무대 연출과 경험이 부족한 무용수 등 때문이었다. 발레 작품으로서는 1892년 12월 18일 황실 마린스키 극장에서 초연되었으며, 지휘는 리카르도 드리고, 안무는 레프 이바노프, 사탕 요정 역은 안토니에타 델루에라, 왕자 역은 파벨 게르트, 호두까기 인형 역은 세르게이 레가트가 맡았다.
rdf:langString
De notenkraker (Frans: Casse-noisette; Russisch: Щелкунчик; Sjtsjelkoentsjik; Duits: Der Nussknacker) is een klassiek ballet in twee bedrijven. Het Mariinskiballet bracht het stuk in première op 18 december 1892 in het Mariinskitheater te Sint-Petersburg. Het libretto werd geschreven door Marius Petipa en . Zij baseerden zich op Alexandre Dumas' versie van Ernst Hoffmanns sprookje De notenkraker en de muizenkoning. De oorspronkelijke choreografie is van Marius Petipa en Lev Ivanov op muziek die Pjotr Iljitsj Tsjaikovski voor het ballet componeerde. Het stuk speelt rond de kerstboom en kerstgeschenken. De notenkraker wordt om deze reden dikwijls rond Kerstmis uitgevoerd. Daarnaast wordt de muziek van de Notenkraker ook vaak uitgevoerd tijdens concerten. Dit wordt dan vaak een Notenkraker-su
rdf:langString
Dziadek do orzechów (ros. Щелкунчик, ) – balet-feeria w 2 aktach, 3 obrazach z apoteozą, zrealizowany po raz pierwszy w petersburskim Teatrze Maryjskim.
* Libretto: Marius Petipa według opowiadania Dziadek do orzechów E.T.A. Hoffmanna we francuskiej wersji Alexandre’a Dumasa
* Muzyka: Piotr Czajkowski
* Choreografia: według planu choreograficznego Mariusa Petipy
* Dyrygent: Riccardo Drigo
* Dekoracje: i Michaił Boczarow
* Kostiumy: Iwan Wsiewołożski i Jewgienij Ponomariow Prapremiera: Petersburg, 18 grudnia 1892 (6 grudnia według kalendarza juliańskiego), Teatr Maryjski.
rdf:langString
«Щелку́нчик» — соч. 71, двухактный балет П. И. Чайковского на либретто Мариуса Петипа по мотивам сказки Э. Т. А. Гофмана «Щелкунчик и Мышиный король», балетмейстер-постановщик Лев Иванов. В основу либретто легло переложение сказки, сделанное в 1844 году Александром Дюма-отцом (театральная энциклопедия ошибочно называет автором переложения Дюма-сына) и опубликованное в том же году под названием «История Щелкунчика». Несмотря на сохранение основной сюжетной канвы сказки, перевод Дюма представлял собой новый её вариант, отличный от оригинала. В связи с частичным изменением сюжета сказки Гофмана сюжетная версия либретто предстаёт в более сглаженном, сказочно-символическом виде.
rdf:langString
Quebra-Nozes, balé fádico (em russo: Щелкунчик, Балет-феерия; romaniz.: Shchelkuntchik, Balet-feeria; em francês: Casse-Noisette, ballet-féerie), popularmente conhecido como O Quebra-Nozes, é um dos três ballets compostos por Piotr Ilitch Tchaikovski. Foi estreado em 18 de dezembro de 1892 no Teatro Mariinski, em São Petersburgo, a capital da Rússia imperial. Baseia-se na versão de Alexandre Dumas, pai, de um conto infantil de E. T. A. Hoffmann, O Quebra-Nozes e o Rei dos Camundongos (BR) ou O Quebra-Nozes e o Rei dos Ratos (PT). Devido à sua temática, é tradicionalmente encenado na época natalícia.
rdf:langString
«Лускунчик» (рос. «Щелкунчик») — балет Петра Чайковського на дві дії за однойменною казкою Гофмана, (лібрето Маріуса Петіпа). Балет написано на замовлення Дирекції імператорських театрів. Вперше поставлений 6 (18) грудня 1892 року на сцені Маріїнського театру в Петербурзі. За спогадами брата композитора, Модеста, «успіх нового твору був великим; з шести номерів сюїти п'ять було повторено на одностайну вимогу публіки». Академік Борис Асаф'єв так охарактеризував балет Чайковського:
rdf:langString
rdf:langString
The Nutcracker
rdf:langString
كسارة البندق
rdf:langString
El Trencanous
rdf:langString
Louskáček (balet)
rdf:langString
Der Nussknacker
rdf:langString
Ο Καρυοθραύστης
rdf:langString
La Nuksrompilo
rdf:langString
El cascanueces
rdf:langString
Intxaur-hauskailua (balleta)
rdf:langString
Casse-Noisette
rdf:langString
Lo schiaccianoci
rdf:langString
くるみ割り人形
rdf:langString
호두까기 인형
rdf:langString
De notenkraker (ballet)
rdf:langString
Dziadek do orzechów (balet)
rdf:langString
O Quebra-Nozes
rdf:langString
Щелкунчик
rdf:langString
Nötknäpparen
rdf:langString
胡桃夹子 (芭蕾舞剧)
rdf:langString
Лускунчик (балет)
xsd:integer
284925
xsd:integer
1124623485
rdf:langString
The Nutcracker
rdf:langString
in Act II
rdf:langString
is the third
rdf:langString
Dance Of The Sugar Plum Fairy.oga
rdf:langString
Variation of the Sugar Plum Fairy
rdf:langString
music
rdf:langString
The Nutcracker , Op.71
rdf:langString
The Nutcracker , Op.71a
rdf:langString
كسارة البندق هي إحدى روائع المؤلف الموسيقي تشايكوفسكي والتي بدأ في تأليفها في العام 1891 وأنهاها في عام 1892م، وهي باليه من فصلين مأخوذ عن قصة اقتبسها من الكاتب الفرنسي ألكسندر دوما الأب والذي اقتبسها بدوره من قصة (كسارة البندق وملك الفئران) لأرنست هوفمان.
rdf:langString
El Trencanous (en rus Щелкунчик, Xtxelkúntxik) és una obra de ballet amb partitura de Txaikovski, estrenada el 18 de desembre de 1892 (6 de desembre del Calendari Julià) al Teatre Mariïnski de Sant Petersburg, sota la direcció de Riccardo Drigo i amb la coreografia de Lev Ivànov. Està composta per dos actes, tres taules i 15 escenes. La coreografia original dura una hora i mitja aproximadament.
rdf:langString
Louskáček je divadelní baletní pohádková inscenace na náměty příběhu Ernesta Theodora Amadea Hoffmanna. Hudbu složil Petr Iljič Čajkovskij, choreografii .
rdf:langString
Der Nussknacker, op. 71 (französisch Casse-Noisette; russisch Щелкунчик, Schtschelkuntschik ; englisch The Nutcracker) ist ein Märchen-Ballett (französisch Ballet-féerie) in zwei Akten von Pjotr Iljitsch Tschaikowski, das 1892 seine Uraufführung in Sankt Petersburg erlebte. Vorlage für das Libretto war Alexandre Dumas pères Histoire d’un casse-noisette (1845), eine französische Adaption des Märchens Nußknacker und Mausekönig von E. T. A. Hoffmann (1816). Der Nussknacker ist bis heute eines der populärsten Ballette. Es wird von vielen Theatern und Opernhäusern regelmäßig aufgeführt, meist entsprechend in der Zeit um Weihnachten. Mehrere musikalische Nummern aus dem Ballett sind auch durch die Nussknackersuite op. 71a berühmt.
rdf:langString
Ο Καρυοθραύστης (Ρωσικά: Щелкунчик, Σσιελκούντσικ προφορά ΔΦΑ: [ɕːɪlˈkunt͡ɕɪk] (βοήθεια·πολυμέσα)) είναι μπαλέτο σε δύο πράξεις και τρεις σκηνές του ρώσου συνθέτη Πιότρ Ιλίτς Τσαϊκόφσκι. Ο Τσαϊκόφσκι συνέθεσε το έργο το 1892, ενώ το λιμπρέτο βασίστηκε στη διασκευή του παραμυθιού Ο Καρυοθραύστης και ο βασιλιάς των ποντικών του από τον Αλέξανδρο Δουμά. Η πρωτότυπη χορογραφία είναι του .. Η πρεμιέρα του έργου δόθηκε στο στην Αγία Πετρούπολη την Κυριακή, 18 Δεκεμβρίου 1892, σε μια διπλή παράσταση μαζί με την όπερα του Τσαϊκόφσκι, Γιολάντα.γγ
rdf:langString
La Nuksrompilo (Щелкунчик — Ŝĉelkunĉik en la rusa) estas baleto kun du aktoj, tri bildoj kaj 15 scenoj, unuafoje prezentita de la 6-a ĝis la 18-a de decembro 1892 en la Mariinskij-Teatro de Sankt-Peterburgo, sub la gvido de kaj kun koregrafio de Lev Ivanov. La libreto de kaj inspiriĝas per la versio de Alexandre Dumas (patro) de mirfabelo de Hoffmann : Nußknacker und Mausekönig ( en la germana). La muziko, konfidita al Pjotr Iljiĉ Ĉajkovskij kaj komponita de februaro 1891 ĝis marto 1892, estas sendube unu el la hodiaŭ plej popularaj baletmuzikoj kaj unu el la plej ŝatataj verkoj de Ĉajkovskij, eĉ se tiu, tro modesta, ne volis kredi ke La Nuksrompilo iam ajn fariĝos sukcesoplena.
rdf:langString
Intxaur-hauskailua bi zatiko ballet obra bat da, Ernst Theodor Amadeus Hoffmannen Intxaur-hauskailua eta saguen erregea ipuinean oinarritua. Marius Petipak eginiko libretoa, 1890ean Txaikovskik konposatutako musika eta Lev Ivanovek sortutako koreografiarekin, ballet hau 1893ko abenduaren 15ean estreinatu zen, Mariinsky Antzokian, San Petersburgon. Bere pertsonaia nagusiak, honako hauek dira: Klara, Drosselmeyer (Klararen aitabitxia) eta Intxaur-hauskailua. Txaikovskik, beranduago, bere balletean inspiratutako orkestra suite (musika) bat konposatuko zuen, batik bat, bigarren zatiko mugimenduak hartuz.
rdf:langString
El cascanueces (del ruso: Щелкунчик) / Schelkúnchik (?·i) es un cuento de hadas y ballet estructurado en dos actos, que fue encargado por el director de los teatros imperiales, Iván Vsévolozhsky, en 1891 y se estrenó en 1892. La música fue compuesta por Piotr Ilich Chaikovski entre 1891 y 1892. Se trata de su opus 71 y es el tercero de sus ballets. En la producción original la coreografía fue creada por Marius Petipa y Lev Ivánov. El libreto fue escrito por Iván Vsévolozhsky y el propio Petipa, basándose en la adaptación de Alejandro Dumas del cuento El cascanueces y el rey de los ratones, de E. T. A. Hoffmann. Antes de su estreno Chaikovski seleccionó ocho de los números del ballet formando la Suite El cascanueces op. 71a, concebida para tocar en concierto. La suite se tocó bajo la dirección del compositor el 19 de marzo de 1892, con ocasión de una reunión de la sección de la Sociedad Musical en San Petersburgo. La suite fue popular desde entonces, aunque el ballet completo no logró su gran popularidad hasta los años sesenta del siglo XX. La música de este ballet se conoce, entre otras cosas, por su uso de la celesta, un instrumento que el compositor ya había empleado en su balada sinfónica El voivoda de 1891. Es el instrumento solista en la Danza del Hada de Azúcar, pero también aparece en otras partes del segundo acto. La primera representación tuvo lugar el 18 de diciembre de 1892 en el Teatro Mariinski de San Petersburgo. Unos cincuenta años más tarde Walt Disney utilizó parte de la música de El cascanueces en su película Fantasía (1940). Al público le gustó la película y comenzó a interesarse por el ballet. El interés creció cuando el montaje de El cascanueces de George Balanchine fue televisado a finales de 1950. El ballet ha sido representado en muchos lugares diferentes desde entonces y se ha convertido quizá en el más popular de todos los ballets en los países occidentales, principalmente representado en Navidad.
rdf:langString
Casse-Noisette (en russe : Щелкунчик / Chtchelkountchik ; en orthographe précédant la réforme de 1917-1918 : Щелкунчикъ) est un ballet-féerie dont la musique est de Piotr Ilitch Tchaïkovski en deux actes, soit trois tableaux et 15 scènes, présenté pour la première fois le 18 décembre 1892 au théâtre Mariinsky de Saint-Pétersbourg sous la direction de Riccardo Drigo et chorégraphié par Marius Petipa. Il s'agit d'une adaptation de la version d'Alexandre Dumas du conte allemand Casse-Noisette et le Roi des souris d'Ernst Theodor Amadeus Hoffmann, publié en 1816. Casse-Noisette est devenu, depuis sa création en décembre 1892, un véritable symbole musical. Le soir de Noël, Clara reçoit de son oncle un casse-noisette. Pendant la nuit, une merveilleuse féerie commence : dans le salon, les jouets s'animent et le casse-noisette se transforme en prince.
rdf:langString
The Nutcracker (Russian: Щелкунчик, tr. Shchelkunchik ) is an 1892 two-act ballet ("fairy ballet"; Russian: балет-феерия, balet-feyeriya), originally choreographed by Marius Petipa and Lev Ivanov with a score by Pyotr Ilyich Tchaikovsky (Op. 71). The libretto is adapted from E. T. A. Hoffmann's 1816 short story "The Nutcracker and the Mouse King". Although the original production was not a success, the 20-minute suite that Tchaikovsky extracted from the ballet was. The complete Nutcracker has enjoyed enormous popularity since the late 1960s and is now performed by countless ballet companies, primarily during the Christmas season, especially in North America. Major American ballet companies generate around 40% of their annual ticket revenues from performances of The Nutcracker. The ballet's score has been used in several film adaptations of Hoffmann's story. Tchaikovsky's score has become one of his most famous compositions. Among other things, the score is noted for its use of the celesta, an instrument that the composer had already employed in his much lesser known symphonic ballad The Voyevoda (1891).
rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 호두까기 인형 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 호두까기 인형(영어: The Nutcracker, 러시아어: Щелкунчик)은 표트르 차이콥스키가 작곡한 발레 음악이자 이에 맞추어 공연되는 발레 작품이다. 독일의 작가인 E. T. A. 호프만의 동화인 《호두까기 인형과 생쥐 대왕》을 모델로 한 발레 작품으로, 《백조의 호수》에 이어 널리 상연되었고, 또 모음곡(組曲)으로서 종종 연주되고 있을 정도로 그 음악이 매우 대중적이다. 모음곡으로는 매우 선명한 리듬의 행진곡, 우아한 꽃의 원무곡, 성격무용의 트레팩, 아라비아의 춤, 중국의 춤, 풀피리의 춤 등이 포함된다. 차이콥스키는 한창 작곡 중이던 1891년 프랑스 파리에서 악기 제작자 뮤스텔이 만든 '첼레스타'라는 악기를 발견하였는데 이 악기는 1886년 발명된 악기로써 당시 유럽에 그다지 보급되지 않은 악기였다. 첼레스타의 음색에 매료된 차이콥스키는 출판업자 유르겐손에게 편지를 보내 이 악기를 1200프랑 상당에 구입해놓을 것과, 다른 작곡가들이 먼저 사용하는 일이 없도록 신신당부를 하였다고 한다. 차이콥스키는 첼레스타 뿐만 아니라 효과 악기인 크레셀(래틀), 장난감 북, 장난감 나팔 그리고 1막에서의 마지막 곡인 '눈의 왈츠'에 24명의 여성합창(또는 어린이합창)을 편성에 넣는 등 당시로서는 독특한 시도를 하였다. 차이콥스키는 발레 초연을 하기 전 1892년 3월 31일에 전곡 중 8곡을 선곡하여 모음곡으로 엮어서 먼저 초연을 하였으며 큰 호응을 얻었다. 정작 발레 초연은 실패를 하였는데 엉성한 무대 연출과 경험이 부족한 무용수 등 때문이었다. 발레 작품으로서는 1892년 12월 18일 황실 마린스키 극장에서 초연되었으며, 지휘는 리카르도 드리고, 안무는 레프 이바노프, 사탕 요정 역은 안토니에타 델루에라, 왕자 역은 파벨 게르트, 호두까기 인형 역은 세르게이 레가트가 맡았다.
rdf:langString
De notenkraker (Frans: Casse-noisette; Russisch: Щелкунчик; Sjtsjelkoentsjik; Duits: Der Nussknacker) is een klassiek ballet in twee bedrijven. Het Mariinskiballet bracht het stuk in première op 18 december 1892 in het Mariinskitheater te Sint-Petersburg. Het libretto werd geschreven door Marius Petipa en . Zij baseerden zich op Alexandre Dumas' versie van Ernst Hoffmanns sprookje De notenkraker en de muizenkoning. De oorspronkelijke choreografie is van Marius Petipa en Lev Ivanov op muziek die Pjotr Iljitsj Tsjaikovski voor het ballet componeerde. Het stuk speelt rond de kerstboom en kerstgeschenken. De notenkraker wordt om deze reden dikwijls rond Kerstmis uitgevoerd. Daarnaast wordt de muziek van de Notenkraker ook vaak uitgevoerd tijdens concerten. Dit wordt dan vaak een Notenkraker-suite genoemd. Het orkest speelt dan vaak een selectie van delen uit het ballet.
rdf:langString
『くるみ割り人形』（くるみわりにんぎょう、露: Щелкунчик, 仏: Casse-Noisette, 英: The Nutcracker）は、ピョートル・チャイコフスキーが作曲したバレエ音楽（作品71）、およびそれを用いたバレエ作品である。チャイコフスキーが手掛けた最後のバレエ音楽であり、1892年にサンクトペテルブルクのマリインスキー劇場で初演された。 本作は、クリスマス・イヴにくるみ割り人形を贈られた少女が、人形と共に夢の世界を旅するという物語である。原作は、ドイツのE.T.A.ホフマンによる童話『くるみ割り人形とねずみの王様』を、アレクサンドル・デュマ・ペールがフランス語に翻案した『はしばみ割り物語』である。 クリスマスにちなんだ作品であることから毎年クリスマス・シーズンには世界中で盛んに上演される。クラシック・バレエを代表する作品の一つであり、同じくチャイコフスキーが作曲した『白鳥の湖』『眠れる森の美女』と共に「3大バレエ」とも呼ばれている。
rdf:langString
Lo schiaccianoci (in russo Щелкунчик, Ščelkunčik) è un balletto con musiche di Pëtr Il'ič Čajkovskij (op. 71), il quale seguì minuziosamente le indicazioni del coreografo Marius Petipa e, in seguito, quelle del suo successore Lev Ivanov. Il balletto fu commissionato dal direttore dei Teatri Imperiali Russi, , e la storia deriva dal racconto Schiaccianoci e il re dei topi di Ernst Theodor Amadeus Hoffmann (Nussknacker und Mausekönig, 1815) nella versione edulcorata di Alexandre Dumas padre, Storia di uno schiaccianoci (Histoire d’un casse-noisette, 1845).
rdf:langString
Dziadek do orzechów (ros. Щелкунчик, ) – balet-feeria w 2 aktach, 3 obrazach z apoteozą, zrealizowany po raz pierwszy w petersburskim Teatrze Maryjskim.
* Libretto: Marius Petipa według opowiadania Dziadek do orzechów E.T.A. Hoffmanna we francuskiej wersji Alexandre’a Dumasa
* Muzyka: Piotr Czajkowski
* Choreografia: według planu choreograficznego Mariusa Petipy
* Dyrygent: Riccardo Drigo
* Dekoracje: i Michaił Boczarow
* Kostiumy: Iwan Wsiewołożski i Jewgienij Ponomariow Prapremiera: Petersburg, 18 grudnia 1892 (6 grudnia według kalendarza juliańskiego), Teatr Maryjski. Premiera polska: Bydgoszcz, 10 kwietnia 1958, Studio Operowe, w choreografii Rajmunda Sobiesiaka
rdf:langString
Quebra-Nozes, balé fádico (em russo: Щелкунчик, Балет-феерия; romaniz.: Shchelkuntchik, Balet-feeria; em francês: Casse-Noisette, ballet-féerie), popularmente conhecido como O Quebra-Nozes, é um dos três ballets compostos por Piotr Ilitch Tchaikovski. Foi estreado em 18 de dezembro de 1892 no Teatro Mariinski, em São Petersburgo, a capital da Rússia imperial. Baseia-se na versão de Alexandre Dumas, pai, de um conto infantil de E. T. A. Hoffmann, O Quebra-Nozes e o Rei dos Camundongos (BR) ou O Quebra-Nozes e o Rei dos Ratos (PT). Devido à sua temática, é tradicionalmente encenado na época natalícia. Coreografia Original: ( Baseado em uma adaptação de Marius Petipa da História de E. T. A. Hoffmann ) Música: Piotr Ilitch Tchaikovski Primeira Apresentaçao: Teatro Mariinski , São Petersburgo na Rússia em 1892
rdf:langString
Nötknäpparen (ryska: «Щелкунчик», Sjtjelkuntjik) är en balett, "balettféeri" (sagospel), i två akter (fem tablåer) med musik av Pjotr Tjajkovskij (op. 71). Libretto av Marius Petipa som bygger på berättelsen Nötknäpparen av E.T.A. Hoffmann. Koreografi av Lev Ivanov. Uruppförandet skedde den 18 december 1892 på Mariinskijteatern i Sankt Petersburg.
rdf:langString
«Щелку́нчик» — соч. 71, двухактный балет П. И. Чайковского на либретто Мариуса Петипа по мотивам сказки Э. Т. А. Гофмана «Щелкунчик и Мышиный король», балетмейстер-постановщик Лев Иванов. В основу либретто легло переложение сказки, сделанное в 1844 году Александром Дюма-отцом (театральная энциклопедия ошибочно называет автором переложения Дюма-сына) и опубликованное в том же году под названием «История Щелкунчика». Несмотря на сохранение основной сюжетной канвы сказки, перевод Дюма представлял собой новый её вариант, отличный от оригинала. В связи с частичным изменением сюжета сказки Гофмана сюжетная версия либретто предстаёт в более сглаженном, сказочно-символическом виде. Премьера балета в постановке Льва Иванова состоялась 6 (18) декабря 1892 года в Мариинском театре в Санкт-Петербурге в один вечер с оперой Чайковского «Иоланта». Дирижировал премьерой Риккардо Дриго, декорации Михаила Бочарова и К. Иванова, костюмы выполнены по эскизам директора Императорских театров Ивана Всеволожского и Евгения Пономарёва. Главные роли исполняли: Щелкунчик — Сергей Легат, фея Драже — Антониетта Дель-Эра, принц Коклюш — Павел Гердт, Дроссельмейер — Тимофей Стуколкин, племянница Марианна — Лидия Рубцова. Роли Клары и Фрица исполняли дети, учащиеся младших классов Петербургского театрального училища Станислава Белинская и Василий Стуколкин (оба выпустились из училища семь лет спустя, в 1899 году). В том же 1892 году была издана сюита из балета «Щелкунчик» в переложении для фортепиано в четыре руки А. С. Аренского, два года спустя вышло его же переложение всей партитуры балета. Предпринимались попытки соотнести сюжет балета и использованные в нём образы с событиями семейной жизни и личностями близких родственников Чайковского — Давыдовых. В первую очередь, страдавших от наркотической зависимости сестры композитора Александры и её детей — Владимира и Татьяны. По мнению балетного критика Павла Ященкова, имение Давыдовых Каменка «преобразилась в сознании композитора в детское утопическое царство сластей Конфитюренбург, где хозяйка имения сестра композитора Александра Ильинична была великодушной королевой, умершая за пять лет до неё её дочь Татьяна — Кларой, а его „идол“… Боб „принцем-любимчиком“», само «царство Конфитюренбург, куда попадают главные герои „Щелкунчика“… сродни некоему наркотическому видению», что с его точки зрения соотносится с увлечением семьи Давыдовых морфином, «принц-Щелкунчик, как и Дезире (что в переводе означает „желанный“) в предыдущей „Спящей красавице“, это всё он — обожаемый и желанный племянник». «Щелкунчик» занимает особое место среди поздних произведений П. И. Чайковского: он стоит обособленно от традиции балетного жанра, в нём новаторски применены музыкальные образы. В балете впервые прозвучала челеста — музыкальный инструмент, выписанный из Парижа по просьбе композитора.
rdf:langString
《胡桃鉗》，一譯為《胡桃钳》，是柴可夫斯基編寫的一個芭蕾舞劇。原作為E·T·A·霍夫曼的一部叫作《胡桃夾子與老鼠王》的故事。柴可夫斯基後來根據大仲馬改編的版本加譜了芭蕾舞的音樂，成為現時的所見的版本。它是聖誕節的傳統節目，老少都宜，而且歷演長久。
rdf:langString
«Лускунчик» (рос. «Щелкунчик») — балет Петра Чайковського на дві дії за однойменною казкою Гофмана, (лібрето Маріуса Петіпа). Балет написано на замовлення Дирекції імператорських театрів. Вперше поставлений 6 (18) грудня 1892 року на сцені Маріїнського театру в Петербурзі. За спогадами брата композитора, Модеста, «успіх нового твору був великим; з шести номерів сюїти п'ять було повторено на одностайну вимогу публіки». Академік Борис Асаф'єв так охарактеризував балет Чайковського: На київській сцені балет ставився неодноразово. 1956 року до нього звернувся балетмейстер Вахтанг Вронський, 1972-го постановку «Лускунчика» здійснив Анатолій Шекера, 1986 -- Валерій Ковтун, 2004-го — .
xsd:nonNegativeInteger
96384
