Thalassotherapy
http://dbpedia.org/resource/Thalassotherapy an entity of type: WikicatNaturalEnvironmentBasedTherapies
La thalassothérapie (du grec thalassa thérapeia : cure de mer) peut se définir comme étant l’utilisation combinée, sous surveillance médicale, dans un but préventif ou curatif, des bienfaits du milieu marin. Ce traitement thérapeutique, obligatoirement pratiqué en bord de mer, est particulièrement indiqué dans les cas de rhumatismes dégénératifs, douleurs vertébrales, certaines affections dermatologiques.
rdf:langString
Thalassotherapy (from the Greek word thalassa, meaning "sea") is the use of seawater as a form of therapy. It also includes the systematic use of sea products and shore climate. There is no scientific evidence that thalassotherapy is effective.
rdf:langString
La talassoterapia, dal greco thalassa (mare) e thérapeia (trattamento) è basata sull'azione curativa del clima marino. La talassoterapia è stata inventata in Bretagna nel corso del XIX secolo, tuttavia la sua efficacia non è stata scientificamente provata.
rdf:langString
海洋療法（かいようりょうほう）とは、「タラソテラピー（thalassotherapy）」の日本語訳。Thalassotherapyはギリシャ語のthalasso（海）、フランス語のtherapie（治療）の複合語。の定義では「海洋気候の作用の中で、海水、海藻、海泥を用いて行う治療」とされている。
rdf:langString
Talassoterapia (do grego clássico: thalassa, mar) é a designação dada ao uso de água do mar como uma forma de terapia, consistindo no uso sistemático da água do mar, de lamas e areias marinhas e de outros produtos do mar para fins de saúde e bem-estar.
rdf:langString
العلاج البحري أو العلاج بالبحر (بالإنجليزية: Thalassotherapy، من الكلمة اليونانية thalassa ، والتي تعني «البحر»)، هو استخدام مياه البحر كشكل من أشكال العلاج. يعتمد هذا النوع من أنواع العلاج على الاستخدام المنتظم لمياه البحر، والمنتجات البحرية، ومناخ الشاطئ. يدعي الممارسون أن خصائص مياه البحر لها آثار مفيدة على مسام الجلد.
rdf:langString
La talasoterapia es un método de terapia que se basa en el uso de diferentes medios marinos, juntos o por separado (agua de mar, algas, barro y otras sustancias extraídas del mar) y del clima marino como agente terapéutico. El agua se recoge en lugares donde esté limpia para garantizar la ausencia de agentes contaminantes. Si contiene arena se deja decantar y queda transparente antes de ser aplicada (el agua de mar elimina por sí misma los patógenos por ósmosis).
rdf:langString
Thalasso (abgeleitet von altgriechisch θάλασσα thálassa ‚Meer‘) bezeichnet die Behandlung von Krankheiten mit kaltem oder erwärmtem Meerwasser, Meeresluft, Sonne, Algen, Schlick und Sand. Beginnend 1750 mit der Doktorarbeit des englischen Arztes Richard Russell zur therapeutischen Wirkung von Meerwasser gegen Infektionskrankheiten („Über die Vergrößerung der Halslymphknoten oder über den Gebrauch des Meerwassers bei Erkrankungen der Lymphknoten“) kam es im 19. Jahrhundert zu allgemeiner Anerkennung und Blüte des Verfahrens in ganz Westeuropa, insbesondere in Frankreich. In Deutschland wurde 1793 mit Heiligendamm das erste Seeheilbad gegründet. Nach dem Zweiten Weltkrieg verlor die Thalassotherapie wegen der hohen Kosten und der breiten Verfügbarkeit neuer Medikamente an Bedeutung.
rdf:langString
Talasoterapia (gr. thalassa – morze) – forma terapii, wykorzystująca morski klimat, morską wodę, muł, glony, piasek, wodorosty, błoto, a także inne substancje pochodzące z morza jako czynnik terapeutyczny. Talasoterapia wykorzystywana jest też jako forma terapii zajęciowej.
rdf:langString
Thalassotherapie of zeewatertherapie is een medische behandeling waarbij men gebruik maakt van baden die zijn gevuld met mineralogisch/organisch zeewater. Ook worden er behandelingen met zee-algen pakkingen gegeven. Deze therapie wordt vooral aangeboden in kuuroorden vlak bij de zee. De Thalasso-cultuur kwam vooral vanaf het begin van de 20e eeuw in de belangstelling. Thalassocentra zijn vooral in Frankrijk erg populair. Zeewater heeft voor bepaalde huidziekten een helende werking, bijvoorbeeld bij psoriasis, een kwaal die versnelde huidschilfering veroorzaakt.
rdf:langString
Талассотерапи́я (от др.-греч. thalassa — «море» + therapia — «лечение») — лечение морским климатом и купаниями в сочетании с воздушными ваннами, разновидность климатотерапии. Наряду с особенностями климатотерапии (воздушные ванны, солнцелечение, пребывание на морском воздухе) в приморских местностях играют также роль гидротерапевтические воздействия (морские купания, душ с тёплой морской водой, морские грязи и пасты из водорослей).
rdf:langString
Таласотерапі́я — (в перекладі з давньогрецької «лікування морем»). Таласотерапія — це використання в процедурах по догляду за тілом морської води підігрітої до +33, водоростей і в поєднанні з морським кліматом. Історично термін «таласотерапія» був уведений в обіг французьким лікарем Де ля Бонардьє фр. Joseph La Bonnardière в 1869 році шляхом поєднання двох грецьких коренів: ‘thalassa’ й ‘therapei’ для позначення терапевтичного впливу морського середовища на здоров'я пацієнтів. Корисними факторами цієї методики є:
rdf:langString
rdf:langString
علاج بحري
rdf:langString
Thalasso
rdf:langString
Talasoterapia
rdf:langString
Thalassothérapie
rdf:langString
Talassoterapia
rdf:langString
海洋療法
rdf:langString
Thalassotherapie
rdf:langString
Talassoterapia
rdf:langString
Talasoterapia
rdf:langString
Thalassotherapy
rdf:langString
Талассотерапия
rdf:langString
Таласотерапія
rdf:langString
Thalassotherapy
xsd:integer
4970230
xsd:integer
1122326288
rdf:langString
D013790
rdf:langString
A man wearing mud from the Dead Sea.
rdf:langString
العلاج البحري أو العلاج بالبحر (بالإنجليزية: Thalassotherapy، من الكلمة اليونانية thalassa ، والتي تعني «البحر»)، هو استخدام مياه البحر كشكل من أشكال العلاج. يعتمد هذا النوع من أنواع العلاج على الاستخدام المنتظم لمياه البحر، والمنتجات البحرية، ومناخ الشاطئ. يدعي الممارسون أن خصائص مياه البحر لها آثار مفيدة على مسام الجلد. هناك بعض الادعاءات بأن العلاج بمياه البحر قد تم تطويره في المدن الساحلية في بريتاني بفرنسا خلال القرن التاسع عشر. كان الدكتور ريتشارد راسل ممارسًا بارزًا بشكل خاص هذا العلاج في هذه الحقبة، يُعتقد أن منطقة بوفوا دي فارزيم في البرتغال بها تركيزات عالية من اليود بسبب غابات عشب البح، وتخضع للضباب البحري، وهذه الممارسة في السجلات التاريخية منذ عام 1725 وبدأها رهبان البينديكتين؛ توسعت للمزارعين بعد فترة وجيزة. في القرن التاسع عشر، فتحت الحمامات العامة بالمياه المالحة الساخنة وأصبحت ذات شعبية خاصة مع الطبقات العليا. يزعم آخرون أن ممارسة العلاج بمياه البحر قديمة يمكن إرجاع أصولها إلى العصور القديمة النائية. كان الرومان يؤمنون بشدة بفضائل العلاج الحراري والبحري. في العلاج البحري، يُعتقد أن العناصر من المغنيسيوم والبوتاسيوم والكالسيوم والصوديوم والأوديد الموجودة في مياه البحر تمتصها البشرة. فعالية هذه الطريقة في العلاج غير مقبولة على نطاق واسع لأنها لم تثبت علمياً. يتم تطبيق العلاج في أشكال مختلفة، إما الاستحمام بمياه البحر الدافئة، أو تالتطبب بالوحل البحري أو الطحالب، أو استنشاق الضباب البحري. يُعتبر هذا النوع من العلاج شائع جداً في منطقة البحر الميت.
rdf:langString
Thalasso (abgeleitet von altgriechisch θάλασσα thálassa ‚Meer‘) bezeichnet die Behandlung von Krankheiten mit kaltem oder erwärmtem Meerwasser, Meeresluft, Sonne, Algen, Schlick und Sand. Beginnend 1750 mit der Doktorarbeit des englischen Arztes Richard Russell zur therapeutischen Wirkung von Meerwasser gegen Infektionskrankheiten („Über die Vergrößerung der Halslymphknoten oder über den Gebrauch des Meerwassers bei Erkrankungen der Lymphknoten“) kam es im 19. Jahrhundert zu allgemeiner Anerkennung und Blüte des Verfahrens in ganz Westeuropa, insbesondere in Frankreich. In Deutschland wurde 1793 mit Heiligendamm das erste Seeheilbad gegründet. Nach dem Zweiten Weltkrieg verlor die Thalassotherapie wegen der hohen Kosten und der breiten Verfügbarkeit neuer Medikamente an Bedeutung. Heute gibt es einen fließenden Übergang zwischen medizinisch arbeitenden Instituten zur Behandlung von Atemwegserkrankungen, Rheuma und chronischen Hautkrankheiten bis hin zu gesundheits- und wellnessorientierten Angeboten für Urlauber. Tunesien ist nach Frankreich weltweit der zweitgrößte Anbieter von Thalassotherapien. Jährlich werden rund 600.000 Gäste gezählt. In Deutschland gibt es Thalasso-Einrichtungen an der Ostsee und an der Nordsee. Das größte Thalasso-Zentrum Deutschlands befindet sich auf Norderney (seit August 2005).
rdf:langString
La talasoterapia es un método de terapia que se basa en el uso de diferentes medios marinos, juntos o por separado (agua de mar, algas, barro y otras sustancias extraídas del mar) y del clima marino como agente terapéutico. El agua se recoge en lugares donde esté limpia para garantizar la ausencia de agentes contaminantes. Si contiene arena se deja decantar y queda transparente antes de ser aplicada (el agua de mar elimina por sí misma los patógenos por ósmosis). Etimológicamente proviene del griego thalassa (mar) y therapeia (terapia), y se debe al médico francés Dr. Bonnardiere de Arcachon (1869). Su formulación se debe al médico británico (ver el artículo en la Wikipedia en inglés) que desarrolló, a mediados del siglo XVII, el primer tratado médico de curas marinas.
rdf:langString
La thalassothérapie (du grec thalassa thérapeia : cure de mer) peut se définir comme étant l’utilisation combinée, sous surveillance médicale, dans un but préventif ou curatif, des bienfaits du milieu marin. Ce traitement thérapeutique, obligatoirement pratiqué en bord de mer, est particulièrement indiqué dans les cas de rhumatismes dégénératifs, douleurs vertébrales, certaines affections dermatologiques.
rdf:langString
Thalassotherapy (from the Greek word thalassa, meaning "sea") is the use of seawater as a form of therapy. It also includes the systematic use of sea products and shore climate. There is no scientific evidence that thalassotherapy is effective.
rdf:langString
La talassoterapia, dal greco thalassa (mare) e thérapeia (trattamento) è basata sull'azione curativa del clima marino. La talassoterapia è stata inventata in Bretagna nel corso del XIX secolo, tuttavia la sua efficacia non è stata scientificamente provata.
rdf:langString
Thalassotherapie of zeewatertherapie is een medische behandeling waarbij men gebruik maakt van baden die zijn gevuld met mineralogisch/organisch zeewater. Ook worden er behandelingen met zee-algen pakkingen gegeven. Deze therapie wordt vooral aangeboden in kuuroorden vlak bij de zee. De Thalasso-cultuur kwam vooral vanaf het begin van de 20e eeuw in de belangstelling. Thalassocentra zijn vooral in Frankrijk erg populair. Zeewater heeft voor bepaalde huidziekten een helende werking, bijvoorbeeld bij psoriasis, een kwaal die versnelde huidschilfering veroorzaakt. Aan de oergodin "Thalassa", de godin van de zee, ontleent de Thalassotherapie haar naam.
rdf:langString
海洋療法（かいようりょうほう）とは、「タラソテラピー（thalassotherapy）」の日本語訳。Thalassotherapyはギリシャ語のthalasso（海）、フランス語のtherapie（治療）の複合語。の定義では「海洋気候の作用の中で、海水、海藻、海泥を用いて行う治療」とされている。
rdf:langString
Talassoterapia (do grego clássico: thalassa, mar) é a designação dada ao uso de água do mar como uma forma de terapia, consistindo no uso sistemático da água do mar, de lamas e areias marinhas e de outros produtos do mar para fins de saúde e bem-estar.
rdf:langString
Талассотерапи́я (от др.-греч. thalassa — «море» + therapia — «лечение») — лечение морским климатом и купаниями в сочетании с воздушными ваннами, разновидность климатотерапии. Наряду с особенностями климатотерапии (воздушные ванны, солнцелечение, пребывание на морском воздухе) в приморских местностях играют также роль гидротерапевтические воздействия (морские купания, душ с тёплой морской водой, морские грязи и пасты из водорослей). При талассотерапии микроэлементы магния, калия, кальция, натрия и йода, содержащиеся в морской воде, всасываются через кожу. Эффективность этого метода терапии не была научно доказана. Терапия применяется в различных формах, таких как душ с подогретой морской водой, маски из морской грязи или пасты из водорослей, ингалация морского тумана. Спа-центры производят горячую морскую воду и предоставляют услуги обертываний грязью и водорослями. Этот тип терапии распространен в районе Мертвого моря.
rdf:langString
Talasoterapia (gr. thalassa – morze) – forma terapii, wykorzystująca morski klimat, morską wodę, muł, glony, piasek, wodorosty, błoto, a także inne substancje pochodzące z morza jako czynnik terapeutyczny. Ciepła woda morska oraz wyciąg z glonów morskich umożliwiają wnikanie do skóry ciała minerałów oraz witamin, co sprzyja odnowie komórek, zwiększa przepływ krwi oraz metabolizm. Sól morska jest lekiem na choroby skórne oraz zranienia, stosowana jest do leczenia chorób skóry, takich jak trądzik, egzema i łuszczyca. Wodorosty są bogate w sód i potas, wspomagają regulację poziomu wody w organizmie oraz zwalczające zatrzymywanie płynów. Talasoterapia zbawiennie wpływa na takie choroby jak: schorzenia dróg oddechowych, reumatyzm, grzybica, niedoczynność tarczycy, osteoporoza, bezsenność, niska odporność, bóle kręgosłupa, i łuszczyca. Talasoterapia wykorzystywana jest też jako forma terapii zajęciowej.
rdf:langString
Таласотерапі́я — (в перекладі з давньогрецької «лікування морем»). Таласотерапія — це використання в процедурах по догляду за тілом морської води підігрітої до +33, водоростей і в поєднанні з морським кліматом. Історично термін «таласотерапія» був уведений в обіг французьким лікарем Де ля Бонардьє фр. Joseph La Bonnardière в 1869 році шляхом поєднання двох грецьких коренів: ‘thalassa’ й ‘therapei’ для позначення терапевтичного впливу морського середовища на здоров'я пацієнтів. Таласотерапія — це використання морської води, морських лікувальних грязей, піску й морського клімату в лікувальних цілях. Морське повітря з негативними іонами стимулює імунітет і дозволяє протистояти інфекціям і стресам, корисно впливає на щитоподібну залозу й бере участь у звільненні організму від жирів.Курс таласотерапії в поєднанні з обгортаннями водоростями дозволяє позбутися від зайвої рідини, токсинів і жирових відкладень в організмі. Корисними факторами цієї методики є:
* загальне розслаблення й відновлення життєвих сил;
* зміцнення імунітету;
* догляд за шкірою;
* усунення чи зменшення зайвої ваги, целюліту, обвисання шкіри;
* ремінералізація (насичення мінералами й олігоелементами);
* очищення й детоксикація; Курс таласотерапії дозволяє поліпшити стан нервової й ендокринної систем, від стану яких залежить як розщеплення, так і нагромадження жирів, позбутися від зайвої рідини й жирових нагромаджень в організмі. Протипоказами вважаються: гострі інфекційні й гострі запальні захворювання, деякі хвороби шкіри й серцево-судинної системи (інфаркт міокарда, гіпертонічна хвороба II і ІІІ стадій), онкологічні захворювання.
xsd:nonNegativeInteger
5024