Terem (Russia)

rdf:langString Терем

rdf:langString Те́рем — «високий будинок, палац; покров, балдахін; купол», за княжих часів дерев'яний, а іноді й мурований, кількаповерховий дім, палата. Це назва для палат чи палаців. У Київській Русі та феодальній Росії — високий боярський або князівський будинок у вигляді башти; «житлове приміщення в такому будинку. Верхня частина такого будинку, де жили (звичайно під наглядом) жінки родини боярина, князя, царя». Терем — це князівський палац, і у X—XIII століттях являв собою характерну круглу будівлю (ротонду) або витягнутий прямокутник. Княжі тереми — будівлі світського призначення в дитинці. Княжі палати, тереми, були значно більших розмірів, ніж звичайні доми, й уладжені куди краще та виставніше. Храми зводили поблизу великокнязівського теремного двору. Згідно з "Повістю временних літ" у середині 10 століття на "Горі" були 2 князівські двори, один з яких належав княгині Ользі ("двор теремный вне града"), а також капище Перуна — "Перунов холм". За літописними переказами Либідь — сестра Кия, за одною з легенд, записаних О.Тулубом наприкінці 19 століття, покинула княжий терем і «збудувала собі на горі, поблизу Києва, маленьку хатку і жила в ній самітня». В Спасо-Преображенський монастирі у Новгороді-Сіверському, перші будови якого з'явилися в 11–12 століттях, зі споруд того часу зберігся фундамент головного мурованого Спаського собору, зведеного в кінці 12 — на початку 13 століття, та залишки стін княжого терема. Давньоруський Чернігів був одним із найбільших центрів монументального зодчества — у місті існувало біля 20-ти мурованих споруд — храмів, теремів, надбрамних споруд. До наших днів збереглося 5 храмів часів Київської Русі. Забудова городищ була невисокою, рідко які князівські споруди сягали трьох поверхів — багаті будівлі мали сіни (відкриту терасу на другому поверсі), а ще й терем — немовби башту, в якій знаходились кімнати. Горішня кімната звалася сіни, сіниця, до неї «лізли» по драбині чи східцях; часом ця горішня частина зветься горниця, горенка, вежа, повалуша. Наприклад, в Ізмайлово був «круглий аптекарський город». Всередині цар Іван ІІІ наказав вибудувати дворець і влаштувати Новий сад, який обвели широким каналом. «Сад, що на острові» мав площу пів гектара. В цій садибі було 20 ставків. В саду було збудовано два рос. чердака-беседки, рос. «писано перспективно красками» (картинами) і рос. «смотрильня» — башта. Був і особливий Виноградний сад, теж оточений парканом. Серед Виноградного саду розташовані «три со входом и с красными окнами, кругом их перила; около теремов пути, между путей столбцы точенные». Відомі набережні кам'яні «красні сади» — Верхній і Нижній в Московському Кремлі, — верхній сад, шириною 16 метрів і довжиною 124 метри, вміщувався на склепіннях двоярусного кам'яного «Запасного двора», де зберігались хліб і сіль. Кам'яна огорожа з вікнами і різьбленими решітками в них оточувала сад. По обидві сторони підносились два рос. «чердака»-терема, розписані узорами. В застарілому значенні терем — «багатий поміщицький будинок». В повісті Миколи Васильовича Гоголя «Пропала грамота» з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки»: За Українською радянською енциклопедією: Терем — «1) верхній ярус хоромів (давньоруських великих житлових будинків), який споруджували над сіньми; 2) Окрема висока житлова будівля над підвалом або над брамою, з'єднана з хоромами переходами». За Великою радянською енциклопедією (рос. Большая Советская Энциклопедия (БСЭ)): Терем — «1) верхній житловий ярус хором (давньоруських великих житлових будинків), що споруджувався над сінями. 2) Висока житлова споруда, що окремо стоїть, на підкліті або над воротами, з'єднана з хоромами переходами.» Терем неодноразово згаданий в казках. * Крутицький теремок * царя Олексія Михайловича * Коломенський палац був перебудований в 2010 році * Московський Кремль, Церква Дванадцяти Апостолів * Теремний палац історична будівля, пам'ятник російської архітектури, розташований в Московському Кремлі, Росія.