Tallinn Old Town

rdf:langString Старе місто (Таллінн)

rdf:langString Старе місто (ест. Tallinna vanalinn) — старовинна частина Таллінна (Естонія). 1997 року район було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як зразок історичного центру північноєвропейського торгового міста, що добре зберігся. Старе місто утворюють Тоомпеа і Нижнє місто, займає близько 35 га. Навколо нього зелене кільце парків і бульварів, від яких розходяться радіальні магістралі. Старе Місто Таллінна - це дуже всеохоплююче та добре збережене середньовічне північноєвропейське торговельне місто Балтійського моря. На березі місто почало розвиватися при розквіті Ганзейського союзу XIII-XVI століть, це був важливий центр організації торгівлі. Високий ґрунт на високій землі з численними церковними вежами біля підніжжя річки утворюють вражаючий силует, який виглядає як довгий шлях плавно впадаючий в море. Тоомпеа завжди був центром державної влади. Замок Тоомпеа - не тільки найвідоміша і велична споруда міста: біля пагорба Тоомпеа зародилося місто. Сам замок зводився спочатку як фортеця, а пізніше став символом правлячої влади. Згідно з легендою, пагорб утворений з величезних валунів, які приносила на могилу велетня Калева його невтішна вдова Лінда. В місті добре збережена середньовічна вулична мережа і найменування багатьох вузьких вулиць збереглись ще з середньовіччя. Тут є багато відомих будинків, таких як міська стіна, ратуша, аптека, церкви, монастирі, гільдіальні будівлі купців та майстрів, а також магазинчики та ресторани. Надзвичайна глобальна цінність Таллінського Старого міста проявляється в тому, що це видатне, надзвичайно всеосяжне і добре збережене торгове місто середньовічної Північної Європи . І на сьогоднішній день воно залишається особливим в економічній та соціальній спільноті. Старе місто Таллінна почало формуватись з XIII-XVI ст. як один з найдовших і найпотужніших ганзейських ліг форпости колонізації північно-східної Європи. Тут зустрілися цистерціанці, домініканці, німецький орден та традиції Ганзи, що по-своєму повпливало на архітектуру, культуру , світське життя , віру тощо. І цей вплив поширився по всій Північній Європі. Міський план та будівлі чітко говорять про те, що спільні стіни і оборонні укріплення працювали пліч-о-пліч як феодальна влада і Ганзейський союз. У 2008 році область охоплення Всесвітньої спадщини та її охоронної зони була змінена для гармонізації. Це межі Таллінського історичного центру збереження спадщини Старого міста, яке знаходиться в національному захисті в Естонії. Тож список пам’яток зріс і площа збільшилась від 60 гектарів до 113 гектарів. Вона тепер охоплює Тоомпід, середньовічну міську стіну яка обмежує все місто, а також все старе місто, оточуючі будівлі 17-го століття і переважно 19-го століття , та вулиці, що утворюють зелене середньовічне місто. Завдяки таким змінам покращилась цілісність території, яка включена до списку світової спадщини. Тепер ці всі основні елементи дають Старому Таллінну виняткову глобальну цінність. У 2008 році охоронна зона зросла з 370 га до 2553 га, тепер вона все більше охоплює старе місто. Зона була розширена до моря, тому включені і півострів Віймсі, і затока Коплі. В даний час Таллінн - це унікальний силует як з моря, так і від землі. Будівництво нових будівель заплановане тільки поза захисною зоною. Середньовічний образ міста XIII століття значною мірою зберігся саме у Старому місті Майже не змінився з того часу міський план з об'єктами, вулицями та площею. Швидкі вулиці в основному межують з будівлями 14-16 століття. Значна частина міських оборонних споруд збереглася до сьогодні . Окрім архітектурного вигляду, Старе Місто зберегло свої функції: жилові і нежитлові , комерційні будівлі та церкви. Тоомпеа залишається центром державної влади. Тим не менш, тут відкрито все більше історичних житлових будинків для туристів або громадського використання. Вони відповідають суворим вимогам безпеки та доступу. Тут також багато важливих архітектурних пам'яток кінця 19 ст і початку 20 ст , які зберегли свій первісний вигляд , і внесені до списку всесвітньої спадщини. До них належать школи та театри, а також рідкісні лісисті місця, які є невід'ємною частиною історичного міського простору навколо Старого міста. До недавнього часу стародавнім різьбленням по дереву загрожували плутані відносини власності, будинки не підтримувалися, відновлювалися по-своєму та перебудовувались невідповідним чином. На сьогоднішній день ситуація повністю змінилася: різьблення по дереву високо цінується і відповідні заходи рестарації були вжиті для підтримки автентичної атмосфери.