Synoptic Gospels
http://dbpedia.org/resource/Synoptic_Gospels an entity of type: Thing
الأناجيل الإزائية أو الأناجيل السينوبتية هي الأناجيل القانونية الثلاثة الأولى متى ومرقس ولوقا. سميت كذلك لأنه يمكن وضعها بإزاء بعضها البعض فهي متألفة أو متشابهة حيث تخبر نفس القصص عن يسوع وتتبع ترتيب الأحداث نفسه عامة. يشار لأسباب تشابهات واختلافات هذه الأناجيل بالمشكلة السينوبتية. ويقابل هذه الأناجيل إنجيل يوحنا «المستقل».
rdf:langString
Jako synoptická evangelia se označují tři evangelia: Matoušovo, Markovo a Lukášovo, která vyprávějí příběh Ježíše Krista podobným způsobem. Liší se tak zřetelně od Janova evangelia, posledního ze svědectví o Ježíšově životě, smrti a zmrtvýchvstání v Novém zákoně.
rdf:langString
La denominación evangelios sinópticos se utiliza para hacer referencia a tres de los cuatro evangelios canónicos, en concreto los de Mateo, Marcos y Lucas, en razón de su afinidad y de sus semejanzas en cuanto al orden de la narración y al contenido.
rdf:langString
Injil sipnotik adalah Injil Perjanjian Baru dalam Alkitab yang ditulis oleh Matius, Markus, dan Lukas. Injil sinoptik sering kali menulis kisah yang sama tentang Yesus, tetapi dengan penjelasan dan panjang yang berbeda, tetapi memiliki urutan yang sama dan banyak menggunakan kata yang sama. Kemiripan di antara tiga buku tersebut sangat dekat sehingga banyak peneliti yang menandainya sebagai masalah sinoptik. Injil kanonikal ke-4, Injil Yohanes, berbeda jauh dengan sinoptik dalam Kristologi, pengajaran Yesus, mukjizat, gaya tulisan, dan lainnya.
rdf:langString
공관복음(共觀福音, Synoptic Gospels)또는 공관복음서(共觀福音書)란 고대 그리스어의 syn (함께)와 opsis (봄)이 합쳐진 낱말 Synopsis를 한자어로 직역한 말이다. 구체적으로 기독교의 경전인 신약성경에서 마태복음, 마가복음, 누가복음를 일컫는다. 그 이유는 이 세 복음서의 진술이 거의 일치하고 있을 뿐만 아니라, 예나 지금이나 경우에 따라서는 복음서를 해석하는 데 서로 대조할 수 있는 장점을 갖고 있기 때문이다.
rdf:langString
共観福音書（きょうかんふくいんしょ、英: Synoptic Gospels）は、キリスト教の新約聖書の四つの福音書のうち、ヨハネによる福音書を除くマタイによる福音書、マルコによる福音書、ルカによる福音書のことを指す。この3つには共通する記述が多く、同じような表現もみられる。聖書学の研究の結果、本文を相互に比較し、一覧にした共観表（シノプシス synopsis）が作られたことから共観福音書と呼ぶようになった。 ヨハネによる福音書は同じ出来事を描写するときにも、他の3つとは異なった視点やスタイルをとることが多い上に、他の3つの福音書に比べて思想・神学がより深められている。イエスを神であると明言し、はっきり示すのはヨハネによる福音書のみである。 マルコによる福音書の661節のうち、606節がマタイによる福音書と、320節がルカによる福音書と共通する内容だと言われる。 ただし、共観福音書の3書には、本文中に記者の名前が無く、マタイ、マルコ、ルカという各記者の名は、2世紀になってから現れるもので、実際には誰が書いたのかは不明である。
rdf:langString
I vangeli sinottici (dal greco syn, "insieme", e opsis, "visione") sono i tre vangeli di Matteo, Marco e Luca. Vengono chiamati così perché se si mette il testo dei tre vangeli su tre colonne parallele, in uno sguardo d'insieme (sinossi) si notano facilmente molte somiglianze nella narrazione, nella disposizione degli episodi evangelici, a volte anche nei singoli brani, con frasi uguali o con leggere differenze.
rdf:langString
Ewangelie synoptyczne (z gr. εὐαγγέλιον, euangelion, dosł. dobra nowina; συνοψις, synopsis: zestawienie, patrzenie razem, wspólnie) – wspólna nazwa dla ewangelii według św. Mateusza, według św. Marka i według św. Łukasza. Jako pierwszy trzy pierwsze Ewangelie nazwał synoptycznymi J.J. Griesbach (zm. 24 marca 1812).
rdf:langString
符類福音（英語：Synoptic Gospels）又稱共觀福音、同觀福音、對觀福音等，為新約聖經前三卷書《馬太福音》、《馬可福音》和《路加福音》的合稱。這三本福音書的內容、敘事安排、語言和句子結構皆很相似，而它們又以近似的順序、措辭記述了許多相同的故事。使學者們認為它們有著相當的關聯。 四福音書中的另一卷書《約翰福音》及其它被稱為偽典的福音書，與符類福音各方面皆有很大的差異。
rdf:langString
Els evangelis sinòptics són tres dels evangelis canònics, en concret els de Mateu, Marc i Lluc. El terme sinòptic prové dels formants grecs συν (*syn, "junt") i οψις (*opsis, "veure").Els tres primers evangelis són anomenats sinòptics perquè responen a un mateix esquema literari de fons i perquè contenen molts materials comuns, de tal manera que és possible d'obtenir una «visió de conjunt» dels textos aportats. L'any 1766 va presentar la seva sinopsi sobre els tres evangelis, organitzant les parts comunes en un format de columnes. L'estudi de Griesbach va guanyar popularitat en l'ambient acadèmic, el que va dur a anomenar els tres evangelis "els sinòptics".Per a justificar aquest fenomen -el problema sinòptic- s'han donat diverses explicacions, algunes d'elles força complicades. No es pot
rdf:langString
Συνοπτικά Ευαγγέλια ονομάζονται τα τρία πρώτα ευαγγέλια της Καινής Διαθήκης, το κατά Ματθαίον, το κατά Μάρκον και το κατά Λουκάν, τα οποία, καταγραφόμενα σε παράλληλες στήλες και συγκρινόμενα μεταξύ τους, μπορούν να εξεταστούν συνοπτικά (συν-όψις) για να διαπιστωθούν οι ομοιότητες και οι διαφορές τόσο ως προς τη μορφή όσο και ως προς το περιεχόμενο. Κατ' αυτό τον τρόπο, και οι συγγραφείς τους ονομάζονται και συνοπτικοί. Κατά συνέπεια: Αν και αρκετές υποθέσεις εμφανίστηκαν για τη λύση του προβλήματος αυτού, οι σημερινοί μελετητές, υιοθετούν την παρακάτω λύση ως πιο πιθανή:
rdf:langString
Sinoptikaj evangelioj estas komuna nomo de la tri evangelioj laŭ Mateo, Marko kaj Luko en la Nova testamento de Biblio. Tiuj tri evangelioj estas inter si tre similaj. La esprimo sinoptika devenas de la greka vorto συνοπτεν = kun-vidi; pro sia simileco la tri evangelioj ofte estis skribataj en paraleleaj kolumnoj. Tiuspecaj libroj nomiĝas sinoptikoj. Grava problemo de la kristana teologio estas, kiel klarigi unuflanke la similaĵojn, aliflanke la diferencojn inter la tri evangelioj. Konata, sed ne senkontraŭdira, estas la "du-fonta hipotezo" aŭ "du-fonta teorio": Ĝi konjektas, ke
rdf:langString
Synoptischen Evangelien (von altgriechisch σύνοοψις synopsis, deutsch ‚ein zusammen Sehen, Übersicht‘) nennt man die Evangelien der drei Evangelisten Markus, Matthäus und Lukas, also das Markusevangelium, das Matthäusevangelium und das Lukasevangelium im Neuen Testament. Diese beschreiben und deuten das Leben und die Lehre Jesu aus einer vergleichbaren Perspektive. Zum besseren Vergleich der Texte hat Johann Jakob Griesbach sie 1776 erstmals für eine Zusammenschau nebeneinander in Spalten abgedruckt, eine sogenannte Synopse erstellt. Daher werden die Evangelien als synoptisch bezeichnet beziehungsweise die drei Evangelisten auch Synoptiker genannt.
rdf:langString
The gospels of Matthew, Mark, and Luke are referred to as the synoptic Gospels because they include many of the same stories, often in a similar sequence and in similar or sometimes identical wording. They stand in contrast to John, whose content is largely distinct. The term synoptic (Latin: synopticus; Greek: συνοπτικός, romanized: synoptikós) comes via Latin from the Greek σύνοψις, synopsis, i.e. "(a) seeing all together, synopsis"; the sense of the word in English, the one specifically applied to these three gospels, of "giving an account of the events from the same point of view or under the same general aspect" is a modern one.
rdf:langString
Les évangiles synoptiques sont l'évangile selon Matthieu, l'évangile selon Marc et l'évangile selon Luc, désignés ainsi en raison de leurs nombreuses similitudes dans la structure et le contenu du récit. Plusieurs épisodes de la vie et l'enseignement de Jésus sont en effet communs à ces trois évangiles, souvent relatés avec des termes similaires voire identiques. Cette désignation marque leur différence avec l'évangile selon Jean, généralement considéré comme ayant été écrit plus tard, et dont la structure et le style le distinguent des trois autres.
rdf:langString
De evangeliën van Matteüs, Marcus en Lucas in het Nieuwe Testament uit de Bijbel worden de synoptische evangeliën (Latijn: synopticus, Oudgrieks: συνοπτικός, synoptikós, "samen (ge)zien") genoemd, omdat ze veel dezelfde verhalen bevatten, met gebeurtenissen in dezelfde volgorde en gelijke teksten - al komen de verhalen wel voor op verschillende plaatsen in het leven van Jezus. Dit in tegenstelling tot het Evangelie volgens Johannes, dat volledig afwijkt van de andere evangeliën. De schrijvers van de synoptische evangeliën worden soms de synoptici genoemd.
rdf:langString
Синопти́ческие Ева́нгелия (др.-греч. συνοπτικός, букв. «со-наблюдающий» от σύν, «вместе» и ὄψις, «видение, зрительное восприятие») — три первые книги Нового Завета (Евангелия от Матфея, Марка и Луки). По своему содержанию синоптические Евангелия во многом перекрываются и повторяют друг друга. Четвёртое Евангелие от Иоанна отличается по стилю и содержанию от синоптических. Троих евангелистов Марка, Матфея и Луку называют синоптиками. Название используется с XVIII века, когда Иоганн Якоб Грисбах издал три Евангелия в 1776 году в виде Синопсиса, параллельными столбцами.
rdf:langString
Evangelhos sinópticos é a denominação dada aos evangelhos de Mateus, Marcos, Lucas por conterem uma grande quantidade de histórias em comum, na mesma sequência, e algumas vezes utilizando exatamente a mesma estrutura de palavras. Tal grau de paralelismo relativo ao conteúdo, narrativa, linguagem e estruturas das frases somente pode ocorrer em uma literatura interdependente. Muitos estudiosos acreditam que esses evangelhos compartilham o mesmo ponto de vista e são claramente ligados entre si. Desta maneira, há quatro evangelhos canônicos, dos quais três são sinópticos.
rdf:langString
Synoptiska evangelier eller synoptikerna är de tre evangelierna Matteusevangeliet, Markusevangeliet och Lukasevangeliet. Dessa tre bibelböcker uppvisar många paralleller, bearbetar samma berättelser (ofta i samma ordning) och använder likartade formuleringar. Detta ser man tydligt i en synops, en bok där evangelierna uppställts parallellt i spalter. De synoptiska evangelierna kontrasterar tydligt mot Johannesevangeliet, som förmodas ha nedskrivits senare.
rdf:langString
Синопти́чні Єванге́лія (від грец. συνόψις syn-opsis, син-опсіс) — разом (спільно) дивитися; одним поглядом) — три перші книги Нового Заповіту, написані синоптиками (Євангелія від Матвія, Марка і Луки). За своїм змістом синоптичні Євангелія багато в чому перегукуються і повторюють одне одного. Четверте Євангеліє від Івана відрізняється за стилем і змістом від синоптичних. Термін «синоптичні Євангелія» запровадив німецький теолог (нім. Johann Jakob Griesbach) у 1776 році. Для зручнішого порівняння та аналізу він роздрукував три тексти Євангелій паралельно, створивши так звану синопсу (огляд).
rdf:langString
rdf:langString
Synoptic Gospels
rdf:langString
الأناجيل الإزائية
rdf:langString
Evangelis sinòptics
rdf:langString
Synoptické evangelium
rdf:langString
Synoptische Evangelien
rdf:langString
Συνοπτικά Ευαγγέλια
rdf:langString
Sinoptikaj evangelioj
rdf:langString
Evangelios sinópticos
rdf:langString
Injil Sinoptik
rdf:langString
Évangiles synoptiques
rdf:langString
Vangeli sinottici
rdf:langString
共観福音書
rdf:langString
공관복음서
rdf:langString
Synoptische evangeliën
rdf:langString
Ewangelie synoptyczne
rdf:langString
Evangelhos sinópticos
rdf:langString
Синоптические Евангелия
rdf:langString
Synoptiska evangelier
rdf:langString
对观福音
rdf:langString
Синоптичні Євангелія
xsd:integer
221962
xsd:integer
1117960856
rdf:langString
الأناجيل الإزائية أو الأناجيل السينوبتية هي الأناجيل القانونية الثلاثة الأولى متى ومرقس ولوقا. سميت كذلك لأنه يمكن وضعها بإزاء بعضها البعض فهي متألفة أو متشابهة حيث تخبر نفس القصص عن يسوع وتتبع ترتيب الأحداث نفسه عامة. يشار لأسباب تشابهات واختلافات هذه الأناجيل بالمشكلة السينوبتية. ويقابل هذه الأناجيل إنجيل يوحنا «المستقل».
rdf:langString
Els evangelis sinòptics són tres dels evangelis canònics, en concret els de Mateu, Marc i Lluc. El terme sinòptic prové dels formants grecs συν (*syn, "junt") i οψις (*opsis, "veure").Els tres primers evangelis són anomenats sinòptics perquè responen a un mateix esquema literari de fons i perquè contenen molts materials comuns, de tal manera que és possible d'obtenir una «visió de conjunt» dels textos aportats. L'any 1766 va presentar la seva sinopsi sobre els tres evangelis, organitzant les parts comunes en un format de columnes. L'estudi de Griesbach va guanyar popularitat en l'ambient acadèmic, el que va dur a anomenar els tres evangelis "els sinòptics".Per a justificar aquest fenomen -el problema sinòptic- s'han donat diverses explicacions, algunes d'elles força complicades. No es pot dir que els estudiosos hagin arribat a la unanimitat en les seves conclusions. Però avui se sol admetre, amb matisos, el que s'anomena la teoria de les dues fonts: l'Evangeli segons Marc seria el més antic dels evangelis. Els evangelis segons Lluc i Mateu dependrien, sense que hi hagi contactes entre l'un i l'altre, de l'Evangeli segons Marc; a més, integrarien un document comú a ells dos, però desconegut per Marc (l'anomenada font Q, que consistia en una col·lecció de paraules de Jesús); d'altra banda, caldria considerar les tradicions pròpies que haurien arribat tant a Mateu com a Lluc. Per tant, tot i que deixa algunes qüestions sense resoldre, la teoria o hipòtesi de les dues fonts (Evangeli segons Marc i Q) dona raó de molts problemes plantejats per l'anàlisi dels textos.En els tres evangelis sinòptics es pot resseguir un esquema bàsic semblant: 1.
* Preparació del ministeri de Jesús (Mt 1,1-4,11; Mc 1,1-13; Lc 1,1-4,13). 2.
* Ministeri de Jesús a Galilea (Mt 4,12-16,12; Mc 1,14-8,26; Lc 4,14-9,50). 3.
* Pujada de Jesús a Jerusalem (Mt 16,13-20,34; Mc 8,27-10,52; Lc 9,51-19,44). 4.
* Ministeri de Jesús a Jerusalem. Passió, mort i resurrecció (Mt 21,1-28,20; Mc 11,1-16,8; Lc 19,45-24,53). Cada evangelista distribueix els materials de la manera que li sembla més oportuna. Lluc, pel seu costat, explica breument l'ascensió de Jesús (Lc 24,50-53), escena que reprendrà al començament del llibre dels Fets dels Apòstols (Ac 1,3-11).Per a fer-se una idea de la realitat sinòptica i de les relacions entre els evangelis de Mateu, Marc i Lluc, oferim l'estadística següent:
* versets comuns als tres evangelis: 330.
* versets comuns a Mateu i Marc: 178.
* versets comuns a Lluc i Marc: 100.
* versets comuns a Mateu i Lluc: 230.
* versets propis de Marc: 53.
* versets propis de Mateu: 330.
* versets propis de Lluc: 500. El fet sinòptic ens fa adonar del respecte que les primeres comunitats cristianes senten per la tradició que arrenca de Jesús mateix. Ara bé, aquesta tradició no es va desenvolupar de manera mecànica, sinó que s'expressà en la memòria viva d'una fe que trobà a poc a poc la seva expressió escrita. Es pot parlar, doncs, d'una creativitat sense recances a l'hora d'acostar la Paraula a la vida pràctica de la gent de cada època i de cada ambient. El resultat és una actualització del missatge de Jesús i del missatge sobre Jesús.
rdf:langString
Jako synoptická evangelia se označují tři evangelia: Matoušovo, Markovo a Lukášovo, která vyprávějí příběh Ježíše Krista podobným způsobem. Liší se tak zřetelně od Janova evangelia, posledního ze svědectví o Ježíšově životě, smrti a zmrtvýchvstání v Novém zákoně.
rdf:langString
Συνοπτικά Ευαγγέλια ονομάζονται τα τρία πρώτα ευαγγέλια της Καινής Διαθήκης, το κατά Ματθαίον, το κατά Μάρκον και το κατά Λουκάν, τα οποία, καταγραφόμενα σε παράλληλες στήλες και συγκρινόμενα μεταξύ τους, μπορούν να εξεταστούν συνοπτικά (συν-όψις) για να διαπιστωθούν οι ομοιότητες και οι διαφορές τόσο ως προς τη μορφή όσο και ως προς το περιεχόμενο. Κατ' αυτό τον τρόπο, και οι συγγραφείς τους ονομάζονται και συνοπτικοί. Πράγματι, στις διηγήσεις των τριών Ευαγγελίων (που παρουσιάζουν μεταξύ τους και ευκρινείς διαφορές), εμφανίζονται πολλά κοινά στοιχεία, πολλές φορές και σε επίπεδο λέξεων και αυτή η ομοιότητα δημιούργησε το λεγόμενο συνοπτικό πρόβλημα, δηλ. το πρόβλημα των σχέσεων και της αλληλεξάρτησης μεταξύ των συνοπτικών ευαγγελίων. Το φαινόμενο αυτό έθεσε το πρόβλημα της πιθανής ύπαρξης κοινών πηγών από τις οποίες άντλησαν και οι τρεις Ευαγγελιστές, όπως και το δύσκολο πρόβλημα της εξάρτησης του ενός από τον άλλο. Το ζήτημα αυτό είχε εξεταστεί από τους εκκλησιαστικούς συγγραφείς των πρώτων αιώνων, σε βάθος όμως μελετήθηκε από τον 18ο αιώνα και μετά. Το λιγότερο σε έκταση υλικό σωζόμενο από ένα μόνο ευαγγελιστή (30 στίχοι) ανήκει στον Μάρκο. Από τους 661 στίχους του κατά Μάρκον ευαγγελίου, εκτός των 30 που αποτελούν το ιδιαίτερο υλικό του, οι υπόλοιποι βρίσκονται παραλλαγμένοι ελαφρά ως προς το λεξιλόγιο στα ευαγγέλια Ματθαίου και Λουκά. Επίσης ο Ματθαίος, πλην του κοινού υλικού που έχει με τους άλλους δύο ευαγγελιστές και του κοινού υλικού που έχει με τον Λουκά (κοινοί με τον Λουκά είναι περίπου 240 στίχοι), διασώζει πληροφορίες που δεν έχουν οι άλλοι δύο Συνοπτικοί. Το υλικό αυτό ανέρχεται στο 1/6 περίπου του ευαγγελίου του. Τέλος, ο Λουκάς, πλην του κοινού υλικού με τους άλλους δύο ή μόνο με τον ένα, διασώζει στο 1/4 περίπου του ευαγγελίου του ιδιαίτερο υλικό που δεν βρίσκεται στους άλλους ευαγγελιστές. Το επιπλέον υλικό του Ματθαίου καθώς επίσης και το επιπλέον του Λουκά ως και το κοινό υλικό και των δύο καλύπτεται κυρίως από διδασκαλίες του Ιησού. Κατά συνέπεια: Σύνολο στίχωνΜάρκος = 661Ματθαίος = 1.068Λουκάς = 1.149Κοινό υλικόΤριών συνοπτικών = περ. 440 στίχοιΜάρκος μόνο με Λουκά = περ. 70 στίχοιΜάρκος μόνο με Ματθαίο = περ. 150 στίχοιΜατθαίος με Λουκά = περ. 240 στίχοιΙδιαίτερο υλικόΜόνο ο Μάρκος = περ. 30 στίχοιΜόνο ο Ματθαίος = περ. 180 στίχοιΜόνο ο Λουκάς = περ. 290 στίχοι Αν και αρκετές υποθέσεις εμφανίστηκαν για τη λύση του προβλήματος αυτού, οι σημερινοί μελετητές, υιοθετούν την παρακάτω λύση ως πιο πιθανή: Οι πηγές του Ευαγγελιστή ΜάρκουΠαράδοση (Απ. Πέτρος)Οι πηγές του Ευαγγελιστή ΜατθαίουΜάρκοςΛόγια του Ιησού ή αλλιώς, πηγή "Q" Ιδιαίτερη πηγή (Μ)Οι πηγές του Ευαγγελιστή ΛουκάΜάρκοςΛόγια του Ιησού (Q)Ιδιαίτερη πηγή (L) Σύμφωνα με τα παραπάνω, το γράμμα M και το γράμμα L που υποδηλώνουν τις ιδιαίτερες πηγές του Ματθαίου και του Λουκά αντίστοιχα και εξηγούν τις διαφορές που συναντάμε στα κείμενα, αποτελούν είτε προφορικές είτε γραπτές πηγές. Στην περίπτωση του Λουκά, η εσωτερική ενότητα του υλικού ενισχύει την άποψη ότι πρόκειται μάλλον για γραπτό υλικό.
rdf:langString
Synoptischen Evangelien (von altgriechisch σύνοοψις synopsis, deutsch ‚ein zusammen Sehen, Übersicht‘) nennt man die Evangelien der drei Evangelisten Markus, Matthäus und Lukas, also das Markusevangelium, das Matthäusevangelium und das Lukasevangelium im Neuen Testament. Diese beschreiben und deuten das Leben und die Lehre Jesu aus einer vergleichbaren Perspektive. Zum besseren Vergleich der Texte hat Johann Jakob Griesbach sie 1776 erstmals für eine Zusammenschau nebeneinander in Spalten abgedruckt, eine sogenannte Synopse erstellt. Daher werden die Evangelien als synoptisch bezeichnet beziehungsweise die drei Evangelisten auch Synoptiker genannt. Auch das Evangelium nach Johannes hat nach Inhalt und Aufbau viele Ähnlichkeiten mit den synoptischen Evangelien. Doch zeigen die Evangelien der drei Synoptiker weitaus mehr Gemeinsamkeiten bezüglich der Sprache und des gemeinsamen Textmaterials.
rdf:langString
Sinoptikaj evangelioj estas komuna nomo de la tri evangelioj laŭ Mateo, Marko kaj Luko en la Nova testamento de Biblio. Tiuj tri evangelioj estas inter si tre similaj. La esprimo sinoptika devenas de la greka vorto συνοπτεν = kun-vidi; pro sia simileco la tri evangelioj ofte estis skribataj en paraleleaj kolumnoj. Tiuspecaj libroj nomiĝas sinoptikoj. Grava problemo de la kristana teologio estas, kiel klarigi unuflanke la similaĵojn, aliflanke la diferencojn inter la tri evangelioj. Konata, sed ne senkontraŭdira, estas la "du-fonta hipotezo" aŭ "du-fonta teorio": Ĝi konjektas, ke
* la evangelio laŭ Sankta Marko estas la plej malnova el la tri
* la du aliaj aŭtoroj uzis du fontojn: la evangelion laŭ Marko kaj alian, perditan fonton, kiun oni nomas Q-Evangelio. Kontraŭe la hipotezo de Griesbach asertas, ke la Evangelio laŭ Mateo estis la unua el la tri, kaj ke Marko ĉerpis el la du aliaj. Similan hipotezon jam defendis Aŭgusteno. Tiu aserto estas plej akceptata de fundamentalistoj, ĉar en la Evangelio laŭ Mateo, estas la antaŭdiro pri la detruo de Jerusalemo kiu okazis en 70, sekve, ne estus akceptebla ke Mateo skribis sian Evangelion post tiu dato. Tio estas neforta evidenco, ĉar supozas ke la Evangelio laŭ Mateo ne havus interpolaciojn aŭ ke la ideo pri antaŭdiraĵo en tiu tempo estas simila al nia.
rdf:langString
La denominación evangelios sinópticos se utiliza para hacer referencia a tres de los cuatro evangelios canónicos, en concreto los de Mateo, Marcos y Lucas, en razón de su afinidad y de sus semejanzas en cuanto al orden de la narración y al contenido.
rdf:langString
Injil sipnotik adalah Injil Perjanjian Baru dalam Alkitab yang ditulis oleh Matius, Markus, dan Lukas. Injil sinoptik sering kali menulis kisah yang sama tentang Yesus, tetapi dengan penjelasan dan panjang yang berbeda, tetapi memiliki urutan yang sama dan banyak menggunakan kata yang sama. Kemiripan di antara tiga buku tersebut sangat dekat sehingga banyak peneliti yang menandainya sebagai masalah sinoptik. Injil kanonikal ke-4, Injil Yohanes, berbeda jauh dengan sinoptik dalam Kristologi, pengajaran Yesus, mukjizat, gaya tulisan, dan lainnya.
rdf:langString
Les évangiles synoptiques sont l'évangile selon Matthieu, l'évangile selon Marc et l'évangile selon Luc, désignés ainsi en raison de leurs nombreuses similitudes dans la structure et le contenu du récit. Plusieurs épisodes de la vie et l'enseignement de Jésus sont en effet communs à ces trois évangiles, souvent relatés avec des termes similaires voire identiques. Cette désignation marque leur différence avec l'évangile selon Jean, généralement considéré comme ayant été écrit plus tard, et dont la structure et le style le distinguent des trois autres. Les relations entre ces trois textes ont très tôt intéressé les exégètes, et une thèse s'est imposée rapidement pour rendre compte de leurs similitudes et de leurs différences par la faiblesse de la mémoire humaine. Les évangélistes étaient supposés avoir été des témoins directs des événements ou des proches de tels témoins, ce qui expliquait les ressemblances, mais n'avoir été écrit que bien des années plus tard, ce qui expliquait les différences. Cependant, cette solution au problème synoptique a été remise en cause à partir du XVIIIe siècle, lorsque Johann Jakob Griesbach a supposé en 1776 que les évangiles de Luc et de Marc s'inspiraient de celui de Matthieu. Depuis, de nombreuses hypothèses ont été proposées afin de résoudre cette question. En 1835, Karl Lachmann (1793-1851) réussit à démontrer grâce à une analyse formelle des textes que le plus ancien des trois synoptiques n'est pas celui de Matthieu mais celui de Marc. Il en déduit que Marc a été réutilisé par les deux autres. En partant de cette conclusion, Christian Hermann Weisse (1801-1866) formule en 1838 la théorie des deux sources communes à Matthieu et à Luc : d'une part le texte de Marc, d'autre part un recueil de paroles de Jésus. Cette théorie est aujourd'hui admise par la communauté des chercheurs.
rdf:langString
The gospels of Matthew, Mark, and Luke are referred to as the synoptic Gospels because they include many of the same stories, often in a similar sequence and in similar or sometimes identical wording. They stand in contrast to John, whose content is largely distinct. The term synoptic (Latin: synopticus; Greek: συνοπτικός, romanized: synoptikós) comes via Latin from the Greek σύνοψις, synopsis, i.e. "(a) seeing all together, synopsis"; the sense of the word in English, the one specifically applied to these three gospels, of "giving an account of the events from the same point of view or under the same general aspect" is a modern one. This strong parallelism among the three gospels in content, arrangement, and specific language is widely attributed to literary interdependence. The question of the precise nature of their literary relationship—the —has been a topic of lively debate for centuries and has been described as "the most fascinating literary enigma of all time". While no conclusive solution has been found yet, the longstanding majority view favors Marcan priority, in which both Matthew and Luke have made direct use of the Gospel of Mark as a source, and further holds that Matthew and Luke also drew from an additional hypothetical document, called Q.
rdf:langString
공관복음(共觀福音, Synoptic Gospels)또는 공관복음서(共觀福音書)란 고대 그리스어의 syn (함께)와 opsis (봄)이 합쳐진 낱말 Synopsis를 한자어로 직역한 말이다. 구체적으로 기독교의 경전인 신약성경에서 마태복음, 마가복음, 누가복음를 일컫는다. 그 이유는 이 세 복음서의 진술이 거의 일치하고 있을 뿐만 아니라, 예나 지금이나 경우에 따라서는 복음서를 해석하는 데 서로 대조할 수 있는 장점을 갖고 있기 때문이다.
rdf:langString
共観福音書（きょうかんふくいんしょ、英: Synoptic Gospels）は、キリスト教の新約聖書の四つの福音書のうち、ヨハネによる福音書を除くマタイによる福音書、マルコによる福音書、ルカによる福音書のことを指す。この3つには共通する記述が多く、同じような表現もみられる。聖書学の研究の結果、本文を相互に比較し、一覧にした共観表（シノプシス synopsis）が作られたことから共観福音書と呼ぶようになった。 ヨハネによる福音書は同じ出来事を描写するときにも、他の3つとは異なった視点やスタイルをとることが多い上に、他の3つの福音書に比べて思想・神学がより深められている。イエスを神であると明言し、はっきり示すのはヨハネによる福音書のみである。 マルコによる福音書の661節のうち、606節がマタイによる福音書と、320節がルカによる福音書と共通する内容だと言われる。 ただし、共観福音書の3書には、本文中に記者の名前が無く、マタイ、マルコ、ルカという各記者の名は、2世紀になってから現れるもので、実際には誰が書いたのかは不明である。
rdf:langString
De evangeliën van Matteüs, Marcus en Lucas in het Nieuwe Testament uit de Bijbel worden de synoptische evangeliën (Latijn: synopticus, Oudgrieks: συνοπτικός, synoptikós, "samen (ge)zien") genoemd, omdat ze veel dezelfde verhalen bevatten, met gebeurtenissen in dezelfde volgorde en gelijke teksten - al komen de verhalen wel voor op verschillende plaatsen in het leven van Jezus. Dit in tegenstelling tot het Evangelie volgens Johannes, dat volledig afwijkt van de andere evangeliën. De schrijvers van de synoptische evangeliën worden soms de synoptici genoemd. In een synopsis waar telkens op één pagina de drie evangeliën van Matteüs, Marcus en Lucas naast elkaar staan afgedrukt, zijn de overeenkomsten en verschillen tussen de teksten van de drie evangelisten overzichtelijk weergegeven. Dit vergemakkelijkt de bestudering ervan. De overeenkomsten tussen deze boeken hebben tot een ontstaanstheorie van de boeken geleid, die omschreven wordt als het synoptische vraagstuk. Men gaat ervan uit dat Marcus als eerste zijn evangelie heeft geschreven en dat Matteüs en Lucas er gebruik van hebben gemaakt bij het schrijven van hun eigen evangelie. Daarnaast hadden Matteüs en Lucas waarschijnlijk allebei de beschikking over een verloren gegane bron die Marcus niet kende, aangeduid als bron Q (van het Duitse woord Quelle). Deze bron zou dan vooral uitspraken van Jezus bevat hebben.
rdf:langString
I vangeli sinottici (dal greco syn, "insieme", e opsis, "visione") sono i tre vangeli di Matteo, Marco e Luca. Vengono chiamati così perché se si mette il testo dei tre vangeli su tre colonne parallele, in uno sguardo d'insieme (sinossi) si notano facilmente molte somiglianze nella narrazione, nella disposizione degli episodi evangelici, a volte anche nei singoli brani, con frasi uguali o con leggere differenze.
rdf:langString
Ewangelie synoptyczne (z gr. εὐαγγέλιον, euangelion, dosł. dobra nowina; συνοψις, synopsis: zestawienie, patrzenie razem, wspólnie) – wspólna nazwa dla ewangelii według św. Mateusza, według św. Marka i według św. Łukasza. Jako pierwszy trzy pierwsze Ewangelie nazwał synoptycznymi J.J. Griesbach (zm. 24 marca 1812).
rdf:langString
Synoptiska evangelier eller synoptikerna är de tre evangelierna Matteusevangeliet, Markusevangeliet och Lukasevangeliet. Dessa tre bibelböcker uppvisar många paralleller, bearbetar samma berättelser (ofta i samma ordning) och använder likartade formuleringar. Detta ser man tydligt i en synops, en bok där evangelierna uppställts parallellt i spalter. De synoptiska evangelierna kontrasterar tydligt mot Johannesevangeliet, som förmodas ha nedskrivits senare. Hur texterna har påverkat varandra, det synoptiska problemet, har varit en livligt omdiskuterad problemställning under århundradena, och har resulterat i flera konkurrerande hypoteser. Den mest gängse uppfattningen är den så kallade tvåkällshypotesen: grundstommen har givits av Markus, som sedan har utgjort förlaga för Matteus och Lukas. Den stora mängden Jesusord (logia), som finns hos Matteus och Lukas, men saknas hos Markus förklaras med den hypotetiska Q-källan (av tyska Quelle, "källa"). Q-källan har dock aldrig påträffats i handskrifter. Andra hypoteser som förekommer som förklaring till identiska formuleringar är att den tidens muntliga berättartradition baserades på utantillinlärning och recitation, samt förekomsten av flera i dag okända källor som författaren till Lukasevangeliet menar sig ha satt sig in i.
rdf:langString
Синопти́чні Єванге́лія (від грец. συνόψις syn-opsis, син-опсіс) — разом (спільно) дивитися; одним поглядом) — три перші книги Нового Заповіту, написані синоптиками (Євангелія від Матвія, Марка і Луки). За своїм змістом синоптичні Євангелія багато в чому перегукуються і повторюють одне одного. Четверте Євангеліє від Івана відрізняється за стилем і змістом від синоптичних. Термін «синоптичні Євангелія» запровадив німецький теолог (нім. Johann Jakob Griesbach) у 1776 році. Для зручнішого порівняння та аналізу він роздрукував три тексти Євангелій паралельно, створивши так звану синопсу (огляд). Центральною темою дослідників трьох Євангелій стала так звана синоптична проблема. Тобто яким чином можна пояснити узгодження трьох перших Євангелій Нового Заповіту як дослівно так і у виборі тем та послідовностей. Найдавніші рукописи грецького Нового Завіту (в оригіналі Новий Завіт написаний по-грецьки) виявлені на фрагментах папірусів (часте скорочення: р) — стародавнього писального матеріалу, свого роду «паперу», що виготовляється з стебел очерету, що росте вздовж берегів Нілу в Єгипті. Велика частина новозавітних книг (хоча не всі) збереглася на папірусах. Крім того, весь грецький Новий Заповіт зберігся в більш пізніх кодексах (лат. Codex) — стародавніх книгах з шкіряними або пергаментними сторінками. Найдавніші папіруси, які містять текст новозавітних євангелій, перераховані далі, із зазначенням того, які євангельські вірші в них містяться:
rdf:langString
Evangelhos sinópticos é a denominação dada aos evangelhos de Mateus, Marcos, Lucas por conterem uma grande quantidade de histórias em comum, na mesma sequência, e algumas vezes utilizando exatamente a mesma estrutura de palavras. Tal grau de paralelismo relativo ao conteúdo, narrativa, linguagem e estruturas das frases somente pode ocorrer em uma literatura interdependente. Muitos estudiosos acreditam que esses evangelhos compartilham o mesmo ponto de vista e são claramente ligados entre si. Desde que a exegese começou a ser aplicada à Bíblia ainda no século XVIII, os exegetas os chamaram de "evangelhos sinópticos" uma vez que se aperceberam que, dos quatro evangelhos, os três primeiros apresentavam grandes semelhanças entre si, de tal forma que se colocados em três grelhas paralelas - donde vem o nome sinóptico, do grego συν, "syn" («junto») oοψις, "opsis" («ver») -, os assuntos neles abordados correspondiam quase inteiramente. Ou seja, são classificados assim, por fazerem parte em uma mesma visão, ou mesmo ponto de vista. Por parecer que quase teriam ido beber as suas informações a uma mesma fonte, como os primeiros grandes exegetas eram alemães, designaram essa fonte por Q, abreviatura de Quelle, que significa precisamente «fonte» em alemão. Adicionalmente, Mateus e Lucas também incluíram um material de duas outras fontes designadas como e Fonte L respectivamente. Quanto ao quarto Evangelho canônico, o Evangelho de João, relata a história de Jesus de um modo substancialmente diferente, pelo que não se enquadra nos sinópticos. Desta maneira, há quatro evangelhos canônicos, dos quais três são sinópticos. Enquanto que os evangelhos sinópticos apresentam Jesus como uma personagem humana destacando-se dos comuns pelas suas acções milagrosas sendo a origem primária para informações históricas sobre Jesus Cristo, já o Evangelho de João descreve um Jesus como um Messias com um carácter divino, que traz a redenção absoluta ao mundo. Aparentemente, o evangelho de João sugere que ele tinha conhecimento dos Evangelhos Sinópticos, e que nos tais já existia informação suficiente sobre a vida de Jesus como homem, se incumbindo João de mostrar em seu Evangelho, os atributos de Jesus como Deus.
rdf:langString
Синопти́ческие Ева́нгелия (др.-греч. συνοπτικός, букв. «со-наблюдающий» от σύν, «вместе» и ὄψις, «видение, зрительное восприятие») — три первые книги Нового Завета (Евангелия от Матфея, Марка и Луки). По своему содержанию синоптические Евангелия во многом перекрываются и повторяют друг друга. Четвёртое Евангелие от Иоанна отличается по стилю и содержанию от синоптических. Троих евангелистов Марка, Матфея и Луку называют синоптиками. Название используется с XVIII века, когда Иоганн Якоб Грисбах издал три Евангелия в 1776 году в виде Синопсиса, параллельными столбцами. Существует несколько теорий связи между синоптическими евангелиями, в частности — теория об Источнике Q.
rdf:langString
符類福音（英語：Synoptic Gospels）又稱共觀福音、同觀福音、對觀福音等，為新約聖經前三卷書《馬太福音》、《馬可福音》和《路加福音》的合稱。這三本福音書的內容、敘事安排、語言和句子結構皆很相似，而它們又以近似的順序、措辭記述了許多相同的故事。使學者們認為它們有著相當的關聯。 四福音書中的另一卷書《約翰福音》及其它被稱為偽典的福音書，與符類福音各方面皆有很大的差異。
xsd:nonNegativeInteger
40274
