Superactinide
http://dbpedia.org/resource/Superactinide
Los superactínidos es una serie de elementos químicos no descubiertos desde el número 121 (unbiunio) hasta el 157 (unpentseptio), que se pueden clasificar como los elementos 5g y 6f del período 8, junto con el primer elemento 7d. La existencia teórica de los superactínidos fue sugerida por Glenn T. Seaborg en 1969. Los superactínidos tendrían una vida media extremadamente corta, aunque el unbihexio (elemento 126) estaría dentro de una hipotética isla de estabilidad. La serie no es reconocida por la IUPAC, cuya tabla periódica de referencia termina en el oganesón (elemento 118).
rdf:langString
La famille des superactinides contiendrait les éléments chimiques hypothétiques de numéro atomique 121 à 153. L'existence de cette famille avait été conjecturée par Glenn Seaborg, lauréat du Prix Nobel de chimie 1951. Elle n'est pas reconnue par l'UICPA, dont le tableau périodique de référence s'arrête à l'élément 118.
rdf:langString
슈퍼악티늄족(영어: Superactinide Series)이란 121번부터 153번 또는 155번까지 진행되는 가상의 (원소로 채택되지 않음)원소로, 이다.이들에서는 5g와 6f 전자 궤도가 채워져 나간다. 피쾌 모형에서는 121~155번까지의 원소가 슈퍼악티늄 원소가 된다. 121번 원소인 운비우늄이 안정성의 섬에 들어가 반감기가 늘어난다.
rdf:langString
Суперактино́иды (суперактини́ды, англ. superactinide) — гипотетически возможные химические элементы с атомными номерами 121 (унбиуний) — 157, у которых полностью заполнена 5g-оболочка. Группа суперактиноидов следует после сверхтяжёлых трансактиноидных элементов и располагается ниже группы лантаноидов и актиноидов в расширенной периодической таблице элементов. Теоретическое предположение о существовании таких элементов было упомянуто Г. Т. Сиборгом. Теории Острова стабильности и т. н. магических ядер оболочечного строения допускают долгоживущее и стабильное существование суперактиноидов, в том числе в природе.
rdf:langString
Os Superactinídeos são o grupo de elementos químicos por descobrir, com números atômicos que vão do elemento 121 até ao elemento 153, em que os níveis eletrônicos 5g e 6f são preenchidos. Os superactinideos fazem parte da tabela periódica estendida. A existência teórica deste grupo foi proposta por Glenn Theodore Seaborg, que recebeu o Prêmio Nobel de química em 1951. A equipe de cientistas da Universidade Hebraica de Jerusalém diz ter descoberto o elemento.
rdf:langString
超锕系元素（superactinides）是指原子序数在121（Ubu）与153（Upt）之间的超重元素，這些元素都仍未被發現或合成。超锕系元素的5g和6f亚层被填入电子。超锕系元素在扩展元素周期表上位于锕系元素之下。诺贝尔化学奖得主格倫·西奧多·西博格是超锕系元素的提出者。 2008年时希伯来大学的Amnon Marinov曾被认为发现了第一个超锕系元素Ubb（原子序数为122）。但之后的研究认为这一发现并不足信。
rdf:langString
I superattinidi sono elementi chimici ancora da scoprire che partono dal numero atomico 121 (unbiunio) al 153 (unpentrio), in cui i gusci di elettroni 5g e 6f sono riempiti. Gli elementi oltre il numero atomico 92 (protoni dell'uranio) sono definiti transuranici; quando superano il 104 sono conosciuti come superpesanti. Questi ultimi non esistono in natura ma possono essere prodotti negli acceleratori di particelle, “sparando” dei nuclei relativamente leggeri contro nuclei più pesanti possibili.
rdf:langString
Очікується, що серія суперактиноїдів (англ. superactinide) буде містити елементи від 121 до 157. У серії суперактиноїдів 7d3/2, 8p1/2, 6f5/2 та 5g7/2 електронні оболонки повинні заповнюватися одночасно: це створює дуже складні ситуації, так сильно так що повні та точні розрахунки CCSD були виконані лише для елементів 121 та 122. Перший суперактиноїд, (елемент 121), повинен бути конженером лантану та актинію і має мати подібні властивості: його основний стан окислення має бути +3, хоча близькість енергетичних рівнів валентних орбіталей може дозволити вищі стадії окислення, як і в елементах 119 і 120. Релятивістська стабілізація підсистеми 8p повинна спричинити конфігурацію валентних електрон 8s28p1 для елемента 121 на відміну від конфігурацій ds2 лантану та актинію. Передбачається, що його
rdf:langString
rdf:langString
Superactinoide
rdf:langString
Superactínido
rdf:langString
Superactinide
rdf:langString
Superattinidi
rdf:langString
슈퍼악티늄족
rdf:langString
Superactinídeo
rdf:langString
Superactinide
rdf:langString
Суперактиноиды
rdf:langString
超锕系元素
rdf:langString
Суперактиноїди
xsd:integer
1240881
xsd:integer
814725260
rdf:langString
Los superactínidos es una serie de elementos químicos no descubiertos desde el número 121 (unbiunio) hasta el 157 (unpentseptio), que se pueden clasificar como los elementos 5g y 6f del período 8, junto con el primer elemento 7d. La existencia teórica de los superactínidos fue sugerida por Glenn T. Seaborg en 1969. Los superactínidos tendrían una vida media extremadamente corta, aunque el unbihexio (elemento 126) estaría dentro de una hipotética isla de estabilidad. La serie no es reconocida por la IUPAC, cuya tabla periódica de referencia termina en el oganesón (elemento 118).
rdf:langString
La famille des superactinides contiendrait les éléments chimiques hypothétiques de numéro atomique 121 à 153. L'existence de cette famille avait été conjecturée par Glenn Seaborg, lauréat du Prix Nobel de chimie 1951. Elle n'est pas reconnue par l'UICPA, dont le tableau périodique de référence s'arrête à l'élément 118.
rdf:langString
I superattinidi sono elementi chimici ancora da scoprire che partono dal numero atomico 121 (unbiunio) al 153 (unpentrio), in cui i gusci di elettroni 5g e 6f sono riempiti. Gli elementi oltre il numero atomico 92 (protoni dell'uranio) sono definiti transuranici; quando superano il 104 sono conosciuti come superpesanti. Questi ultimi non esistono in natura ma possono essere prodotti negli acceleratori di particelle, “sparando” dei nuclei relativamente leggeri contro nuclei più pesanti possibili. L'esistenza teorica della serie è stata proposta da Glenn T. Seaborg, vincitore del premio nobel per la chimica nel 1951 per la scoperta dei primi 5 elementi transuranici. Il professor Pekka Pyykkö, università di Helsinki, ha esteso la tavola periodica degli elementi con un modello predittivo che porta il suo nome. La serie dei superattinidi è stata predetta seguendo la serie dei transattinidi, elementi con numero atomico che supera il 103 (laurenzio), e posta sotto di essa nella tavola periodica degli elementi estesa.
rdf:langString
슈퍼악티늄족(영어: Superactinide Series)이란 121번부터 153번 또는 155번까지 진행되는 가상의 (원소로 채택되지 않음)원소로, 이다.이들에서는 5g와 6f 전자 궤도가 채워져 나간다. 피쾌 모형에서는 121~155번까지의 원소가 슈퍼악티늄 원소가 된다. 121번 원소인 운비우늄이 안정성의 섬에 들어가 반감기가 늘어난다.
rdf:langString
Суперактино́иды (суперактини́ды, англ. superactinide) — гипотетически возможные химические элементы с атомными номерами 121 (унбиуний) — 157, у которых полностью заполнена 5g-оболочка. Группа суперактиноидов следует после сверхтяжёлых трансактиноидных элементов и располагается ниже группы лантаноидов и актиноидов в расширенной периодической таблице элементов. Теоретическое предположение о существовании таких элементов было упомянуто Г. Т. Сиборгом. Теории Острова стабильности и т. н. магических ядер оболочечного строения допускают долгоживущее и стабильное существование суперактиноидов, в том числе в природе.
rdf:langString
Os Superactinídeos são o grupo de elementos químicos por descobrir, com números atômicos que vão do elemento 121 até ao elemento 153, em que os níveis eletrônicos 5g e 6f são preenchidos. Os superactinideos fazem parte da tabela periódica estendida. A existência teórica deste grupo foi proposta por Glenn Theodore Seaborg, que recebeu o Prêmio Nobel de química em 1951. A equipe de cientistas da Universidade Hebraica de Jerusalém diz ter descoberto o elemento.
rdf:langString
超锕系元素（superactinides）是指原子序数在121（Ubu）与153（Upt）之间的超重元素，這些元素都仍未被發現或合成。超锕系元素的5g和6f亚层被填入电子。超锕系元素在扩展元素周期表上位于锕系元素之下。诺贝尔化学奖得主格倫·西奧多·西博格是超锕系元素的提出者。 2008年时希伯来大学的Amnon Marinov曾被认为发现了第一个超锕系元素Ubb（原子序数为122）。但之后的研究认为这一发现并不足信。
rdf:langString
Очікується, що серія суперактиноїдів (англ. superactinide) буде містити елементи від 121 до 157. У серії суперактиноїдів 7d3/2, 8p1/2, 6f5/2 та 5g7/2 електронні оболонки повинні заповнюватися одночасно: це створює дуже складні ситуації, так сильно так що повні та точні розрахунки CCSD були виконані лише для елементів 121 та 122. Перший суперактиноїд, (елемент 121), повинен бути конженером лантану та актинію і має мати подібні властивості: його основний стан окислення має бути +3, хоча близькість енергетичних рівнів валентних орбіталей може дозволити вищі стадії окислення, як і в елементах 119 і 120. Релятивістська стабілізація підсистеми 8p повинна спричинити конфігурацію валентних електрон 8s28p1 для елемента 121 на відміну від конфігурацій ds2 лантану та актинію. Передбачається, що його перша енергія іонізації становитиме 429,4 кДж / моль, що нижче, ніж у всіх відомих елементах, за винятком калію, рубідію, цезію та францію і лужних металів: це значення ще нижче, ніж у періоду 8 лужного металу унуненнію (463 кДж / моль). Аналогічним чином, наступний суперактинід, (елемент 122), може бути конженером церію та торію, основний стан окислення якого становить +4, але він матиме валентну електронну конфігурацію 7d18s28p1, на відміну від конфігурації 6d27s2 торію. Отже, його перша енергія іонізації була б меншою, ніж у торію (Th: 6.3 eV; Ubb: 5.6 eV) через меншу енергію відриву 8b1/2 електрона унбібію, ніж 6d-електрона торію. У перших кількох суперактинідах енергії зв'язування доданкових електронів передбачаються бути досить малими,і такими щоб вони могли втратити всі свої валентні електрони; наприклад, унбігексій (елемент 126) може легко утворити стану окислення +8, і навіть можливі стадії окислення навіть для наступних кількох елементів. Також передбачається, що унбігексій виявляє цілий ряд інших ступенів окиснення: останні розрахунки показали, що стабільний монофторид UbhF може виявитися можливим завдяки взаємодії з'єднання 5g орбіталі на унібігексії та 2p орбіталі фтору. Інші передбачувані ступені окислення включають +2, +4 та +6. Очікується, що СО +4 стане найпоширенішим станом окислення небігексію. Наявність електронів в g-орбіталях, які не існують в конфігурації електронних сорбвталей будь-якого відомого у даний час елемента, повинно дозволити невідомим гібридним орбіталям формувати і впливати на хімію суперактиноїдів новими способами, хоча відсутність g електронів у відомих елементах робить прогнозування хімії супекактініда більш складними.
xsd:nonNegativeInteger
78