Stylite
http://dbpedia.org/resource/Stylite an entity of type: WikicatChristianSaints
Als Säulenheiliger oder Stylit (altgriechisch στῦλος stylos ‚Säule‘) wurde zunächst in der Ostkirche ab dem 4./5. Jahrhundert ein Mönch bezeichnet, der zum Zeichen besonderer Askese sein Leben auf dem Kapitell einer Säule zubrachte.
rdf:langString
Stilito (el la greka vorto στυλίτης, stylites, devenanta de στῦλος, stylos = kolono), eble esperantigebla ankaŭ kiel "kolonulo", estas homo loĝanta sur la pinto de kolono. La plej famaj stilitoj estis kristanaj ermitoj, do oni ankaŭ uzas la vorton kolonsanktulo.
rdf:langString
Los estilitas eran monjes cristianos solitarios que vivían en el Medio Oriente a partir del siglo V y tenían la particularidad de transcurrir su vida de oración y penitencia sobre una plataforma colocada en la cima de una columna (stylos en griego) permaneciendo allí durante muchos años e incluso hasta la muerte. Esta especie de monacato era especialmente practicado en el oriente cristiano, sobre todo en las cercanías de Antioquía y en Siria, en la iglesia griega se mantuvo hasta después del cisma (1050) y entre los rusos hasta el siglo XV. Su institución se atribuye a Simeon el Estilita.
rdf:langString
Estilitak zutabe baten gainean aszeta moduan bizi ziren kristau monjeak ziren. Kondairen arabera, batzuk ez ziren urtetan jeitsi eta hil arte egoten ziren zutabe gainean.
rdf:langString
Les stylites (du grec στύλος, « colonne ») sont des ermites des débuts du christianisme, des anachorètes qui plaçaient leur cellule au sommet d'une ruine, d'une colonnade, d'un portique ou d'une colonne pour y pratiquer une ascèse extrême. En Orient, Siméon le Stylite est le premier et le plus connu d'entre eux. Saint Walfroy est le seul stylite d'Occident connu à ce jour.
rdf:langString
A stylite (Ancient Greek: στυλίτης (stylitēs) 'pillar dweller', derived from στῦλος (stȳlos) 'pillar' and Classical Syriac: ܐܣܛܘܢܐ (ʼasṯonáyé)) or pillar-saint is a type of Christian ascetic who lives on pillars, preaching, fasting and praying. Stylites believe that the mortification of their bodies would help ensure the salvation of their souls. Stylites were common in the early days of the Byzantine Empire. The first known stylite was Simeon Stylites the Elder who climbed a pillar in Syria in 423 and remained there until his death 37 years later.
rdf:langString
Stilita (dal greco στυλίτης, derivante da στῦλος, "colonna", "pilastro") indicava, nell'Antica Atene, un cittadino il cui nome veniva inciso su una colonna per indicarne i suoi delitti contro la società. Successivamente in epoca medievale venne utilizzato per indicare monaci asceti che scelsero di vivere su una colonna.
rdf:langString
登塔者（とうとうしゃ、ギリシア語: στυλίτης, ロシア語: столпник, ラテン語: stylita, 英語: stylites）とは、正教会で塔に登る苦行を行う修道士のこと。聖人に付される称号でもある。登塔者の中には登塔者聖シメオンをはじめ、非カルケドン派やカトリック教会でも崇敬される聖人がいる。 「登塔者」は正教会における訳語。正教会以外の場面（カトリック教会ほか）では柱頭行者との訳語がある。
rdf:langString
Stylici (z greki słupnicy) – chrześcijańscy asceci, którzy w akcie dobrowolnej pokuty prowadzili życie w odosobnieniu, przebywając na słupach. W Syrii i Palestynie pojawiła się w IV wieku surowa forma ascezy polegająca na oddawaniu się wieloletniej pokucie przez przebywanie na słupie. Pokutnicy wzbudzali szacunek i podziw u współczesnych i już za życia spotykali się z powszechną czcią, a po śmierci wielu z nich otoczono kultem jako świętych. Stylityzm ze względu na warunki klimatyczne nie rozprzestrzenił się na Zachodzie, mimo iż słupy zwieńczone były szałasami. Najbardziej znaną postacią wśród pokutników jest Szymon Słupnik (Starszy), który jako chronologicznie pierwszy obrał ten szczególny sposób życia, na słupie.
rdf:langString
Estilitas (em grego: stylos, "pilar") ou "Santos do Pilar" formam um tipo de ascetas cristãos que, nos primeiros anos do Império Bizantino, permaneciam em pilares pregando, jejuando e rezando. Eles acreditavam que a mortificação do corpo físico ajudava a assegurar a salvação de suas almas. O primeiro estilita foi provavelmente Simeão Estilita, o Velho, que subiu num pilar na Síria em 423 d.C. e lá permaneceu até morrer, trinta e sete anos depois.
rdf:langString
L'estilita era un tipus d'anacoreta cristià que vivia en solitari i dedicava la seva existència a l'oració i la penitència vivint sobre una plataforma col·locada dalt d'una columna o pilar (stylos en grec) i romanent allí dalt durant anys i fins i tot fins a la mort, sense baixar-ne per res. D'aquesta manera s'aïllava físicament del món i impedia les temptacions, a més de portar l'ascetisme a un punt extrem de privació i penitència. Era especialment practicat en l'Orient Mitjà cristià, sobretot a la rodalia d'Antioquia de l'Orontes i a Síria, sobretot als segles v i vi. A l'església grega es va mantenir fins després del cisma d'Orient (segle xi) i entre els russos fins al segle xv i després de manera esporàdica. La seva institució s'atribueix a Simeó Estilita el Vell.Obtenia beure i menjar
rdf:langString
Stylita neboli sloupovník byl křesťanský poustevník v byzantské říši, který žil asketickým životem, nikoliv však na poušti, ale na vysokém sloupu, a to často mnoho let. Věnoval se modlitbám a rozjímání, případně kázal poutníkům, kteří za ním přicházeli a ctili ho jako světce. Stylité se leckdy svými radami vměšovali i do politického života. Jejich sloupy stávaly na odlehlých, ale i frekventovaných místech, například u obchodních cest. Tato forma asketického života byla poměrně velmi populární do počátku ikonoklasmu a opět po ukončení bojů o uctívání obrazů, v 10. století.
rdf:langString
Οι στυλίτες (κλασικά συριακά: ܐܣܛܘܢܐ ʼasṯonáyé) ήταν Χριστιανοί ασκητές που ζουσαν μόνιμα στη κορυφή μεγάλων στύλων από όπου έκαναν κήρυγμα, νηστεία και προσευχή. Δεν κατέβαιναν ποτέ από τους πυλώνες όπου ζούσαν και για τις βασικές τους ανάγκες εξαρτώνταν από ανθρώπους στο έδαφος που τους έδιναν τροφή και νερό σε καλάθια με σκοινιά. Οι Στυλίτες πίστευαν ότι η μακροχρόνια απομόνωσή τους σε στύλους και η έκθεση του σώματός τους στο έλεος των στοιχείων της φύσης θα τους έφερνε κοντά στον Θεό. Οι στυλίτες ήταν συνηθισμένοι τα πρωτοβυζαντινά χρόνια, κυρίως στην Ανατολική Μικρά Ασία, τη Συρία και τη Παλαιστίνη. Ο πρώτος γνωστός στυλίτης ήταν ο Άγιος Συμεών ο Στυλίτης ο Λέσβιος ο οποίος ανέβηκε σε στύλο στη Συρία το 423 και παρέμεινε εκεί μέχρι τον θάνατό του 37 χρόνια αργότερα. Περιπτώσεις στυλ
rdf:langString
Сто́лпник (греч. στυλίτης, лат. stylita) — христианский святой из числа преподобных, избравший особый вид подвига — непрерывную молитву на «столпе» (открытой возвышенной площадке, камне, башне и т. п.). Единственным известным столпником Западной Церкви стал преподобный Вульфила (+ ок. 594), совершавший свой подвиг в суровом климате на вершинах Арденн. Образки с изображением столпников, которые приносили с собой паломники, возвращаясь после посещения этих подвижников (которые, видимо, могли благословлять эти образки), сыграли существенную роль в развитии иконопочитания.
rdf:langString
Stylit eller pelarhelgon var en sorts kristen asket, särskilt i Syrien och Palestina, som under 400- och 500-talen bedrev sina botövningar uppe på en pelare som var mellan 3 och 18 meter hög. Högst upp fanns en plattform med en liten hydda och dit en stege ledde upp. Pelaren tjänade samtidigt som predikstol, eftersom styliterna ofta drog till sig besökare som lyssnade till deras förkunnelse. Den mest kände är Symeon styliten.
rdf:langString
Стовпник (грец. στυλιτης, лат. stylita) — святий преподобний, що обрав для себе особливий подвиг — стояння на стовпі вдень та вночі, на якому він проводив більшу частину свого життя. Причиною сходження християнських подвижників на стовп було прагнення до більшого усамітнення для безперестанного молитовного з'єднання з Богом, це як спосіб віддалення від світу та зосередження на постійній молитві. Хоча невизначена згадка про пустельника, який обрав собі цей подвиг, є вже в словах Єфрема Сирина, епоха стовпників починається лише в V ст., коли до цього подвигу звертається св. Симеон Стовпник. Св. Симеон спочатку подвизався як чернець, потім як відлюдник в Північній Сирії, а в 423 р. зійшов на стовп, де проводив час в безперервній молитві. Стовп спочатку був невисоким, але потім добудовувався,
rdf:langString
rdf:langString
Estilita
rdf:langString
Stylita
rdf:langString
Säulenheiliger
rdf:langString
Στυλίτης
rdf:langString
Kolonsanktulo
rdf:langString
Estilita
rdf:langString
Estilita
rdf:langString
Stilita
rdf:langString
Stylite
rdf:langString
登塔者
rdf:langString
Stylici
rdf:langString
Estilitas
rdf:langString
Stylite
rdf:langString
Столпник
rdf:langString
Pelarhelgon
rdf:langString
Стовпник
xsd:integer
42076677
xsd:integer
1106962598
rdf:langString
L'estilita era un tipus d'anacoreta cristià que vivia en solitari i dedicava la seva existència a l'oració i la penitència vivint sobre una plataforma col·locada dalt d'una columna o pilar (stylos en grec) i romanent allí dalt durant anys i fins i tot fins a la mort, sense baixar-ne per res. D'aquesta manera s'aïllava físicament del món i impedia les temptacions, a més de portar l'ascetisme a un punt extrem de privació i penitència. Era especialment practicat en l'Orient Mitjà cristià, sobretot a la rodalia d'Antioquia de l'Orontes i a Síria, sobretot als segles v i vi. A l'església grega es va mantenir fins després del cisma d'Orient (segle xi) i entre els russos fins al segle xv i després de manera esporàdica. La seva institució s'atribueix a Simeó Estilita el Vell.Obtenia beure i menjar de les almoines que deixaven els fidels o altres religiosos en algun recipient que, amb una corda o politja, podia pujar el mateix estilita. Sovint es lligaven a un suport a la columna per poder estar sempre drets, sense seure mai i fins i tot dormir drets, sostinguts per aquests suports, mortificant-se encara més per no poder jeure ni descansar.
rdf:langString
Stylita neboli sloupovník byl křesťanský poustevník v byzantské říši, který žil asketickým životem, nikoliv však na poušti, ale na vysokém sloupu, a to často mnoho let. Věnoval se modlitbám a rozjímání, případně kázal poutníkům, kteří za ním přicházeli a ctili ho jako světce. Stylité se leckdy svými radami vměšovali i do politického života. Jejich sloupy stávaly na odlehlých, ale i frekventovaných místech, například u obchodních cest. Tato forma asketického života byla poměrně velmi populární do počátku ikonoklasmu a opět po ukončení bojů o uctívání obrazů, v 10. století. Jako první začal žít na sloupu Simeon Stylita starší v polovině 5. století.
rdf:langString
Als Säulenheiliger oder Stylit (altgriechisch στῦλος stylos ‚Säule‘) wurde zunächst in der Ostkirche ab dem 4./5. Jahrhundert ein Mönch bezeichnet, der zum Zeichen besonderer Askese sein Leben auf dem Kapitell einer Säule zubrachte.
rdf:langString
Οι στυλίτες (κλασικά συριακά: ܐܣܛܘܢܐ ʼasṯonáyé) ήταν Χριστιανοί ασκητές που ζουσαν μόνιμα στη κορυφή μεγάλων στύλων από όπου έκαναν κήρυγμα, νηστεία και προσευχή. Δεν κατέβαιναν ποτέ από τους πυλώνες όπου ζούσαν και για τις βασικές τους ανάγκες εξαρτώνταν από ανθρώπους στο έδαφος που τους έδιναν τροφή και νερό σε καλάθια με σκοινιά. Οι Στυλίτες πίστευαν ότι η μακροχρόνια απομόνωσή τους σε στύλους και η έκθεση του σώματός τους στο έλεος των στοιχείων της φύσης θα τους έφερνε κοντά στον Θεό. Οι στυλίτες ήταν συνηθισμένοι τα πρωτοβυζαντινά χρόνια, κυρίως στην Ανατολική Μικρά Ασία, τη Συρία και τη Παλαιστίνη. Ο πρώτος γνωστός στυλίτης ήταν ο Άγιος Συμεών ο Στυλίτης ο Λέσβιος ο οποίος ανέβηκε σε στύλο στη Συρία το 423 και παρέμεινε εκεί μέχρι τον θάνατό του 37 χρόνια αργότερα. Περιπτώσεις στυλισμού εμφανίζονται στο Βυζάντιο τουλάχιστον μέχρι τον 10ο αιώνα, ενώ στη Ρωσία ακόμη και μετά τον 15ο αιώνα.
rdf:langString
Stilito (el la greka vorto στυλίτης, stylites, devenanta de στῦλος, stylos = kolono), eble esperantigebla ankaŭ kiel "kolonulo", estas homo loĝanta sur la pinto de kolono. La plej famaj stilitoj estis kristanaj ermitoj, do oni ankaŭ uzas la vorton kolonsanktulo.
rdf:langString
Los estilitas eran monjes cristianos solitarios que vivían en el Medio Oriente a partir del siglo V y tenían la particularidad de transcurrir su vida de oración y penitencia sobre una plataforma colocada en la cima de una columna (stylos en griego) permaneciendo allí durante muchos años e incluso hasta la muerte. Esta especie de monacato era especialmente practicado en el oriente cristiano, sobre todo en las cercanías de Antioquía y en Siria, en la iglesia griega se mantuvo hasta después del cisma (1050) y entre los rusos hasta el siglo XV. Su institución se atribuye a Simeon el Estilita.
rdf:langString
Estilitak zutabe baten gainean aszeta moduan bizi ziren kristau monjeak ziren. Kondairen arabera, batzuk ez ziren urtetan jeitsi eta hil arte egoten ziren zutabe gainean.
rdf:langString
Les stylites (du grec στύλος, « colonne ») sont des ermites des débuts du christianisme, des anachorètes qui plaçaient leur cellule au sommet d'une ruine, d'une colonnade, d'un portique ou d'une colonne pour y pratiquer une ascèse extrême. En Orient, Siméon le Stylite est le premier et le plus connu d'entre eux. Saint Walfroy est le seul stylite d'Occident connu à ce jour.
rdf:langString
A stylite (Ancient Greek: στυλίτης (stylitēs) 'pillar dweller', derived from στῦλος (stȳlos) 'pillar' and Classical Syriac: ܐܣܛܘܢܐ (ʼasṯonáyé)) or pillar-saint is a type of Christian ascetic who lives on pillars, preaching, fasting and praying. Stylites believe that the mortification of their bodies would help ensure the salvation of their souls. Stylites were common in the early days of the Byzantine Empire. The first known stylite was Simeon Stylites the Elder who climbed a pillar in Syria in 423 and remained there until his death 37 years later.
rdf:langString
Stilita (dal greco στυλίτης, derivante da στῦλος, "colonna", "pilastro") indicava, nell'Antica Atene, un cittadino il cui nome veniva inciso su una colonna per indicarne i suoi delitti contro la società. Successivamente in epoca medievale venne utilizzato per indicare monaci asceti che scelsero di vivere su una colonna.
rdf:langString
登塔者（とうとうしゃ、ギリシア語: στυλίτης, ロシア語: столпник, ラテン語: stylita, 英語: stylites）とは、正教会で塔に登る苦行を行う修道士のこと。聖人に付される称号でもある。登塔者の中には登塔者聖シメオンをはじめ、非カルケドン派やカトリック教会でも崇敬される聖人がいる。 「登塔者」は正教会における訳語。正教会以外の場面（カトリック教会ほか）では柱頭行者との訳語がある。
rdf:langString
Stylici (z greki słupnicy) – chrześcijańscy asceci, którzy w akcie dobrowolnej pokuty prowadzili życie w odosobnieniu, przebywając na słupach. W Syrii i Palestynie pojawiła się w IV wieku surowa forma ascezy polegająca na oddawaniu się wieloletniej pokucie przez przebywanie na słupie. Pokutnicy wzbudzali szacunek i podziw u współczesnych i już za życia spotykali się z powszechną czcią, a po śmierci wielu z nich otoczono kultem jako świętych. Stylityzm ze względu na warunki klimatyczne nie rozprzestrzenił się na Zachodzie, mimo iż słupy zwieńczone były szałasami. Najbardziej znaną postacią wśród pokutników jest Szymon Słupnik (Starszy), który jako chronologicznie pierwszy obrał ten szczególny sposób życia, na słupie.
rdf:langString
Stylit eller pelarhelgon var en sorts kristen asket, särskilt i Syrien och Palestina, som under 400- och 500-talen bedrev sina botövningar uppe på en pelare som var mellan 3 och 18 meter hög. Högst upp fanns en plattform med en liten hydda och dit en stege ledde upp. Pelaren tjänade samtidigt som predikstol, eftersom styliterna ofta drog till sig besökare som lyssnade till deras förkunnelse. Det räknades som ett munklöfte att inte lämna pelaren. En tid var antalet pelarhelgon så stort, att de gällde som ett särskilt stånd inom den kristna kyrkan. Ett kloster byggdes ofta i närheten av en sådan pelare. Den mest kände är Symeon styliten.
rdf:langString
Стовпник (грец. στυλιτης, лат. stylita) — святий преподобний, що обрав для себе особливий подвиг — стояння на стовпі вдень та вночі, на якому він проводив більшу частину свого життя. Причиною сходження християнських подвижників на стовп було прагнення до більшого усамітнення для безперестанного молитовного з'єднання з Богом, це як спосіб віддалення від світу та зосередження на постійній молитві. Хоча невизначена згадка про пустельника, який обрав собі цей подвиг, є вже в словах Єфрема Сирина, епоха стовпників починається лише в V ст., коли до цього подвигу звертається св. Симеон Стовпник. Св. Симеон спочатку подвизався як чернець, потім як відлюдник в Північній Сирії, а в 423 р. зійшов на стовп, де проводив час в безперервній молитві. Стовп спочатку був невисоким, але потім добудовувався, поки не досяг приблизно 20 метрів в висоту. Св. Симеон користувався винятковим авторитетом в християнському світі, до нього стікалися натовпи віруючих за порадою та повчанням, писали листи імператори, шанування його як святого поширилося ще за його життя, особливо в сирійських громадах. В V-X ст. приклад св. Симеона отримав багатьох послідовників, в тому числі преп. Даниїла (V ст.), преп. Іоанна та преп. Симеона Стовпника Молодшого (VI ст.), преп. Аліпія (VII ст.) та інших. Ікони із зображенням стовпників, які приносили з собою паломники, повертаючись після відвідин цих подвижників (які, мабуть, могли благословляти ці образки), зіграли істотну роль у розвитку іконошанування. Подвиг стовпництва був відомий і на Русі, на стовпі рятувалися, наприклад, преп. Микита Стовпник переяславський (пом.. 1186), преп. (пом. 1461).
rdf:langString
Estilitas (em grego: stylos, "pilar") ou "Santos do Pilar" formam um tipo de ascetas cristãos que, nos primeiros anos do Império Bizantino, permaneciam em pilares pregando, jejuando e rezando. Eles acreditavam que a mortificação do corpo físico ajudava a assegurar a salvação de suas almas. O primeiro estilita foi provavelmente Simeão Estilita, o Velho, que subiu num pilar na Síria em 423 d.C. e lá permaneceu até morrer, trinta e sete anos depois.
rdf:langString
Сто́лпник (греч. στυλίτης, лат. stylita) — христианский святой из числа преподобных, избравший особый вид подвига — непрерывную молитву на «столпе» (открытой возвышенной площадке, камне, башне и т. п.). Подвиги стояния на столпе ради благочестия встречаются ещё ранее IV века: например, святой Ефрем Сирин в 29 поучении к египетским монахам говорит, что он видел человека, который ради добродетели стоял на столпе. Однако основателем столпничества христианская традиция считает сирийского монаха Симеона Столпника, по сообщению современников, подвизавшегося на столпе более 30 лет. Симеон пользовался исключительным авторитетом в христианском мире, к нему стекались толпы верующих за советом и наставлением, писали письма императоры, почитание его как святого распространилось ещё при его жизни, особенно в сирийских общинах. Считается, что действию Симеона последовали в V веке преподобный Даниил (память 11 декабря), в VI веке — преподобный Иоанн и , в отличие от первого Симеона (Столпника) называемый младшим (память 24 мая), в VII веке — Алипий, подвизавшийся на столпе 66 лет (память 26 ноября), в VIII веке — , столпник едесский (память 9 июля), в X веке — преподобный , 45 лет пребывший на столпе (память 11 декабря), в XI веке — преподобный Лазарь Галисийский из Эфеса (память 30 июля), в XII веке — преподобный Никита Переяславский (память 24 мая), в XV веке — преподобный Савва Вишерский, скончавшийся в 1460 году (память 1 октября). Единственным известным столпником Западной Церкви стал преподобный Вульфила (+ ок. 594), совершавший свой подвиг в суровом климате на вершинах Арденн. Образки с изображением столпников, которые приносили с собой паломники, возвращаясь после посещения этих подвижников (которые, видимо, могли благословлять эти образки), сыграли существенную роль в развитии иконопочитания. В Восточной Европе одним из первых столпников считается преподобный Кирилл Туровский (XII век), сейчас особо почитаемый в Белоруссии. Столпничество как вид затворничества могло осуществляться и в подземных столпах-пещерах (преподобный Никита Переяславский), и в специально построенных кельях затворника на территории монастыря. Преподобный Серафим Саровский, подражая святому Симеону, 1000 дней молитвенно предстоял Богу на камне[когда?].
xsd:nonNegativeInteger
10491
