Sterilization of Native American women

http://dbpedia.org/resource/Sterilization_of_Native_American_women an entity of type: Thing

كان التعقيم القسري إجراءً قامت به هيئة خدمة الصحة الهندية والأطباء المؤيدون، للأمريكييات الأصليات في الستينيات والسبعينيات من القرن الماضي. تختلف أساليب التعقيم بين تدمير الأعضاء التناسلية وتعطيلها. كانت النساء في حالة ولادة معظم الوقت عندما استغل الأطباء الفرصة وعقموا النساء موهمين إياهن أن العملية قابلة للعكس بعلاج بسيط، ليجعلوه دائمًا دون معرفة الضحية. عقّم أطباء خدمة الصحة الهندية النساء الأمريكيات الأصليات من خلال الإكراه أو دون موافقتهن مستخدمين مجموعة متنوعة من التكتيكات. لم تعرف العديد من النساء أن الإجراء قد تم حتى سنوات بعد حصوله. شملت التكتيكات عدم تزويد النساء بالمعلومات الضرورية المتعلقة بالتعقيم، واستخدام الإكراه للحصول على توقيعاتهن على نماذج الموافقة، ونماذج موافقة مضللة، إضافة إلى عدم وجود فترة انتظار مناسبة (لا تقل عن 72 ساعة) بين توقيع استمارة الموافقة والإجراء الجراحي. rdf:langString
La stérilisation forcée de femmes autochtones aux États-Unis a été pratiquée dans les années 1960 et 1970 par des médecins qui travaillaient au sein de l'Indian Health Service (IHS, «Service de santé indien»). Certaines jeunes filles mineures, parfois très jeunes, ont subi une stérilisation. Des femmes ont été induites en erreur : on leur a fait croire que la procédure de stérilisation était réversible. Certains prestataires de santé n'ont pas dit aux femmes qu'elles allaient être stérilisées ; des formes de coercition ont été documentées, notamment la menace de priver les femmes des soins de santé qui leur étaient nécessaires. Les médecins avaient tendance à recommander la stérilisation particulièrement aux femmes pauvres et à des membres de minorités en situation précaire dans des cas où rdf:langString
In the 1960s and 1970s, the Indian Health Service (IHS) and collaborating physicians sustained a practice of performing sterilizations on Native American women, in many cases without the informed consent of their patients. In some cases, women were misled into believing that the sterilization procedure was reversible. In other cases, sterilization was performed without the adequate understanding and consent of the patient, including cases in which the procedure was performed on minors as young as 11 years old. A compounding factor was the tendency of doctors to recommend sterilization to poor and minority women in cases where they would not have done so to a wealthier white patient. Other cases of abuse have been documented as well, including when health providers did not tell women they w rdf:langString
Принудительная стерилизация индейских женщин — практика, имевшая место со стороны Индейской службы здравоохранения (IHS) и сотрудничавших с ней врачей в отношении коренных американцев—индейцев, в 1960-х и 1970-х годах на территории США. rdf:langString
Незаконна масова стерилізація корінних американських жінок Індіанською службою охорони здоров'я (IHS) та лікарями, які з нею співпрацювали, у 1960-х та 1970-х, у численних випадках без інформованої згоди пацієнток, через видалення матки та перев'язку фаллопієвих труб, скалічили, за різними оцінками, від 25% до 40% індіанок. Частину жінок стерилізували без їхнього відома, інших вводили в оману, ніби-то процедура зворотня, стерилізували без належного розуміння та згоди, включаючи 11-річних дівчаток. Задокументовані випадки жорстокого поводження або інші форми примусу (загроза позбавлення матеріальної допомоги чи доступу до охорони здоров'я). Лікарі рекомендували стерилізацію бідним жінкам і жінкам меншин, але не заможнішим білим пацієнткам. Боротьбою з наслідками стерилізацій за репродуктивн rdf:langString
rdf:langString تعقيم نساء الأمريكيين الأصليين
rdf:langString Stérilisation forcée des femmes autochtones aux États-Unis
rdf:langString Sterilization of Native American women
rdf:langString Стерилизация индейских женщин в США
rdf:langString Стерилізація корінних американок
xsd:integer 43711007
xsd:integer 1124249561
rdf:langString كان التعقيم القسري إجراءً قامت به هيئة خدمة الصحة الهندية والأطباء المؤيدون، للأمريكييات الأصليات في الستينيات والسبعينيات من القرن الماضي. تختلف أساليب التعقيم بين تدمير الأعضاء التناسلية وتعطيلها. كانت النساء في حالة ولادة معظم الوقت عندما استغل الأطباء الفرصة وعقموا النساء موهمين إياهن أن العملية قابلة للعكس بعلاج بسيط، ليجعلوه دائمًا دون معرفة الضحية. عقّم أطباء خدمة الصحة الهندية النساء الأمريكيات الأصليات من خلال الإكراه أو دون موافقتهن مستخدمين مجموعة متنوعة من التكتيكات. لم تعرف العديد من النساء أن الإجراء قد تم حتى سنوات بعد حصوله. شملت التكتيكات عدم تزويد النساء بالمعلومات الضرورية المتعلقة بالتعقيم، واستخدام الإكراه للحصول على توقيعاتهن على نماذج الموافقة، ونماذج موافقة مضللة، إضافة إلى عدم وجود فترة انتظار مناسبة (لا تقل عن 72 ساعة) بين توقيع استمارة الموافقة والإجراء الجراحي. عام 1976، وجد مكتب المحاسبة العامة في الولايات المتحدة أن خدمة الصحة الهندية عقّم 3,406 امرأة من الأمريكيين الأصليين خلال السنتين الماليتين 1973 و 1976، بما في ذلك ثلاث وعشرون امرأة تقل أعمارهن عن واحد وعشرين عامًا، وهو ما ييخالف قوانين وزارة الصحة والرعاية الاجتماعية. أظهرت النتائج أنه تم تعقيم 25-50 % من النساء الأمريكيات الأصليات باستخدام طرق مختلفة، مع العلم أن الطرق الرئيسية كانت ربط أنبوب فالوب أو استئصال الرحم.
rdf:langString La stérilisation forcée de femmes autochtones aux États-Unis a été pratiquée dans les années 1960 et 1970 par des médecins qui travaillaient au sein de l'Indian Health Service (IHS, «Service de santé indien»). Certaines jeunes filles mineures, parfois très jeunes, ont subi une stérilisation. Des femmes ont été induites en erreur : on leur a fait croire que la procédure de stérilisation était réversible. Certains prestataires de santé n'ont pas dit aux femmes qu'elles allaient être stérilisées ; des formes de coercition ont été documentées, notamment la menace de priver les femmes des soins de santé qui leur étaient nécessaires. Les médecins avaient tendance à recommander la stérilisation particulièrement aux femmes pauvres et à des membres de minorités en situation précaire dans des cas où ils ne l'auraient pas fait pour une patiente blanche plus riche. Les organisations autochtones ont accusé l'Indian Health Service d'avoir stérilisé au moins 25% des femmes autochtones des États-Unis pendant cette période, certains auteurs comme Lehman Brightman plaçant le chiffre à 40 %. Si l'estimation la plus élevée est exacte, jusqu'à 70 000 femmes pourraient avoir été stérilisées au cours de la période. En comparaison, le taux de stérilisation des femmes blanches au cours de la même période était d'environ 15 %. En 1976, une enquête du General Accountability Office (GAO) des États-Unis avait été menée dans quatre zones des Services de santé indiens. Ses estimations chiffrées ont une portée limitée : d'une part, l'enquête n'examine que quatre des douze zones de l'Indian Health Service ; d'autre part, elle récolte des données sur 3 ans, entre 1973 et 1976. Dans ce périmètre et cours de ce laps de temps, 3 406 femmes ont été stérilisées de force. L'intérêt de l'enquête est de montrer que les pratiques dans ces 4 zones de l'Indian Heakth Service n'étaient pas conformes aux politiques de ces mêmes services régissant le consentement à la stérilisation. Les formulaires de consentement inadéquats étaient un problème récurrent ; le formulaire le plus courant ne permettait pas de savoir si les informations fondant un consentement éclairé avaient été présentés aux patientes, ni de connaître les propos tenus avant d'obtenir le consentement d'une femme ; l'incompréhension des médecins concernant les réglementations de l'IHS était répandue.
rdf:langString In the 1960s and 1970s, the Indian Health Service (IHS) and collaborating physicians sustained a practice of performing sterilizations on Native American women, in many cases without the informed consent of their patients. In some cases, women were misled into believing that the sterilization procedure was reversible. In other cases, sterilization was performed without the adequate understanding and consent of the patient, including cases in which the procedure was performed on minors as young as 11 years old. A compounding factor was the tendency of doctors to recommend sterilization to poor and minority women in cases where they would not have done so to a wealthier white patient. Other cases of abuse have been documented as well, including when health providers did not tell women they were going to be sterilized, or other forms of coercion including threatening to take away their welfare or healthcare. In 1976, a U.S. General Accountability Office (GAO) investigation found that four Indian Health Service areas were noncompliant with IHS policies regulating consent to sterilization. Inadequate consent forms were a recurring problem; the most common form did not record whether the elements of informed consent had been presented to the patient or what they were told prior to obtaining consent, and physician misunderstanding of IHS regulations was widespread. The investigation found that these four service areas sterilized 3,406 women between the years 1973 and 1976, including 36 cases where women under the age of 21 were sterilized despite a declared moratorium on these sterilizations. Limitations of the GAO investigation were quickly noted. Senator James Abourezk pointed out that while even 3,406 sterilizations would represent a startling proportion of Native American women, this number was the result of a report which examined only four out of twelve IHS areas. Attempts to count the total number of sterilizations that happened during this period differ widely in their results. While the limited count by the GAO represents a minimum, Native American organizations have accused the IHS of sterilizing at least 25% of Native American women during this period, with some authors such as Lakota author Lehman Brightman placing the figure as high as 40%. Should the highest estimate be accurate, up to 70,000 women may have been sterilized over the period. In comparison, the rate of sterilization for white women over the same period was approximately 15%.
rdf:langString Принудительная стерилизация индейских женщин — практика, имевшая место со стороны Индейской службы здравоохранения (IHS) и сотрудничавших с ней врачей в отношении коренных американцев—индейцев, в 1960-х и 1970-х годах на территории США. Врачи IHS стерилизовали индейских женщин путем принуждения или без согласия, используя различные тактики. Приёмы службы включали: непредоставление женщинам необходимой информации о стерилизации, использование принуждения для получения подписей на формулярах согласия, не соответствующие и неточные формуляры согласия и отсутствие соответствующего периода ожидания (не менее семидесяти двух часов) между подписанием формуляра согласия и хирургической процедурой. В 1976 году Управление общей бухгалтерии США обнаружило, что IHS стерилизовало 3406 женщин из числа коренных американцев в течение финансового периода с 1973 по 1976 год, в том числе 23 женщины в возрасте до 21 года, что противоречило правилам Министерства здравоохранения и социального обеспечения. Коренные народы насчитывали всего приблизительно 100—150 тысяч женщин фертильного возраста, из числа которых были стерилизованы от 3400 (по подтвержденным данным федерального правительства) до 70 тысяч (по данным «индейских исследователей»); использовались различные методы, однако основными были перевязка маточных труб или гистерэктомия. Существует множество причин, по которым врачи стерилизовали индейских женщин с серьезными последствиями для их здоровья и индейской общины.
rdf:langString Незаконна масова стерилізація корінних американських жінок Індіанською службою охорони здоров'я (IHS) та лікарями, які з нею співпрацювали, у 1960-х та 1970-х, у численних випадках без інформованої згоди пацієнток, через видалення матки та перев'язку фаллопієвих труб, скалічили, за різними оцінками, від 25% до 40% індіанок. Частину жінок стерилізували без їхнього відома, інших вводили в оману, ніби-то процедура зворотня, стерилізували без належного розуміння та згоди, включаючи 11-річних дівчаток. Задокументовані випадки жорстокого поводження або інші форми примусу (загроза позбавлення матеріальної допомоги чи доступу до охорони здоров'я). Лікарі рекомендували стерилізацію бідним жінкам і жінкам меншин, але не заможнішим білим пацієнткам. Боротьбою з наслідками стерилізацій за репродуктивні права корінних американок займалася, зокрема, Гелен Родрігес Тріас.
xsd:nonNegativeInteger 26432

data from the linked data cloud