Stationary-action principle

http://dbpedia.org/resource/Stationary-action_principle an entity of type: Thing

El principi de mínima acció o principi de Hamilton és un pressupost bàsic de la mecànica clàssica i la mecànica relativista per a descriure l'evolució al llarg del temps de l'estat de moviment d'una partícula com d'un camp físic. També en mecànica quàntica Feynman i Kac van produir formulacions inspirades en el principi. rdf:langString
El principio de mínima acción, principio de acción estacionaria o principio de Hamilton es un presupuesto básico de la mecánica clásica y la mecánica relativista para describir la evolución a lo largo del tiempo del estado de movimiento de una partícula como de un campo físico. También en mecánica cuántica Feynman y Kac intentaron formulaciones inspiradas en el principio.​​ rdf:langString
Tugtar Prionsabal an íosghníomhaithe ar an bprionsabal bunúsach sa mheicnic go bhfeidhmíonn córas meicniúil ionas go n-éiríonn a ghníomhú níos lú de réir a chéile go mbaintear íosghníomhú amach. Díorthaítear cothromóidí Euler-Lagrange ón bprionsabal seo. Cás ar leith de is ea prionsabal Fermat maidir le hoptaic. Is analóg chandamach de suimeáil chonair Feynman. rdf:langString
最小作用の原理(さいしょうさようのげんり、英: principle of least action)は、物理学における基本原理の一つで、特に解析力学の構成において、その基礎付けを与える動力学の原理である。最小作用の原理に従って、力学系の運動(時間発展)は、作用と呼ばれる汎関数を最小にするような軌道に沿って実現される(実際には「最小」になるとは限らず、仮想的な軌道の変化についての(第一)変分が零になる、すなわち「極値(停留)」をとるということなのであるが、既に「最小作用の法則(原理)」は歴史的な名称として定着してしまっているのであり、現代的には変分原理(variational principle)という方がより適切である)。 物理学における最大の指導原理の一つであり、電磁気学におけるマクスウェルの方程式や相対性理論におけるアインシュタイン方程式ですら、対応する作用の極小条件から導かれる。また、量子力学においても、この法則そのものは、ファインマンの経路積分の考え方によって理解できる。物体は運動において様々な運動経路(軌道)をとる事が可能であるが、作用積分が極値(鞍点値)をとる(すなわち最小作用の原理を満たす)経路が最も量子力学的な確率密度が高くなる事が知られている。 rdf:langString
Zasada najmniejszego działania Hamiltona – zasada wariacyjna służąca do znajdowania równań ruchu układów fizycznych złożonych z jednej lub wielu cząstek. Zasada ta została podana przez Hamiltona i stanowi jedną z fundamentalnych zasad fizyki klasycznej (porównaj: fizyka kwantowa). rdf:langString
Il principio di minima azione (o più generalmente principio di azione stazionaria) è un principio variazionale a partire dal quale si determina l'equazione del moto di un sistema dinamico. Più precisamente, se un sistema è olonomo e monogenico allora è possibile derivare dal principio le equazioni di Lagrange . Il nome deriva storicamente dall'osservazione che in meccanica newtoniana nei fenomeni della natura l'azione viene sempre minimizzata. rdf:langString
在物理學裡, 最小作用量原理(英語:least action principle),或更精確地,平穩作用量原理(英語:stationary action principle),是一種變分原理,當應用於一個機械系統的作用量時,可以得到此機械系統的運動方程式。這原理的研究引導出經典力學的拉格朗日表述和哈密頓表述的發展。卡爾·雅可比特稱最小作用量原理為分析力學之母。 在現代物理學裏,這原理非常重要,在相對論、量子力學、量子場論裏,都有廣泛的用途。在現代數學裏,這原理是莫爾斯理論的研究焦點。本篇文章主要是在闡述最小作用量原理的歷史發展。關於數學描述、推導和實用方法,請參閱條目作用量。最小作用量原理有很多種例子,主要的例子是莫佩爾蒂原理(Maupertuis' principle)和哈密頓原理。 在最小作用量原理之前,有很多類似的點子出現於測量學和光學。古埃及的在測量兩點之間的距離時,會將固定於這兩點的繩索拉緊,這樣,可以使間隔距離減少至最低值。托勒密在他的著作《地理學指南》(Geographia)第一册第二章裏強調,測量者必須對於直線路線的誤差做出適當的修正。古希臘數學家歐幾里得在《反射光學》(Catoptrica)裏表明,將光線照射於鏡子,則光線的反射路徑的入射角等於反射角。稍後,亞歷山卓的希羅證明這路徑的長度是最短的。 rdf:langString
При́нцип найме́ншої ді́ї, у фізиці — стверджує, що із усіх можливих шляхів системиу конфігураційному просторі реалізується той, який відповідає мінімальному значенню дії. Принцип найменшої дії є універсальним фізичним законом і використовується для виведення рівнянь руху. rdf:langString
مبدأ الفعل الأدنى ينص على أن الجسم يتبع المسار الذي يسمح له باستهلاك أقل طاقة ممكنة لحظيًا، مع الأخذ بالاعتبار أن الحركة يجب أن تكون متواصلة بشكل سلس. بين نقطتين، المسار الذي يسلك الجسم ليس دائمًا هو الذي يمنح أقل استهلاك للطاقة لأن الاستهلاك اللحظي(أي أنه يحسب بالنسبة لمدة زمنية صغيرة جدًا) للطاقة هو الذي يكون دنيويًا (أي الأصغر). يسمح هذا المبدأ بالتنبؤ بمسارات الأجسام وديناميتها (الموضع، السرعة، والتسارع) و ذلك بالاعتماد على مقدار وحيد : الفعل، وذلك بافتراض أن القيم الديناميكية تعطي للفعل قيمة مناسبة بين لحظتين (هذه القيمة هي الأصغر عندما تكون اللحظتان متقاربتين). rdf:langString
Le principe de moindre action est le principe physique selon lequel la dynamique d'une quantité physique (la position, la vitesse et l'accélération d'une particule, ou les valeurs d'un champ en tout point de l'espace, et leurs variations) peut se déduire à partir d'une unique grandeur appelée action en supposant que les valeurs dynamiques permettent à l'action d'avoir une valeur optimale entre deux instants donnés (la valeur est minimale quand les deux instants sont assez proches). rdf:langString
The stationary-action principle – also known as the principle of least action – is a variational principle that, when applied to the action of a mechanical system, yields the equations of motion for that system. The principle states that the trajectories (i.e. the solutions of the equations of motion) are stationary points of the system's action functional. The term "least action" is a historical misnomer since the principle has no minimality requirement: the value of the action functional need not be minimal (even locally) on the trajectories. Least action refers to the absolute value of the action functional being minimized. rdf:langString
Na física, o Princípio de Hamilton, por vezes conhecido como Princípio de Mínima Ação, ou popularmente por princípio do menor esforço, estabelece que a ação - uma grandeza física com dimensão equivalente à de energia multiplicada pela de tempo (joule-segundo no Sistema Internacional de Unidades) - possui um valor estacionário, seja ele máximo, mínimo ou um ponto de sela para a trajetória que será efetivamente percorrida pelo sistema em seu espaço de configuração. rdf:langString
In de natuurkunde is het principe van de kleinste werking of nauwkeuriger het principe van stationaire werking een variatieprincipe dat, wanneer toegepast op de actie van een mechanisch systeem, kan worden gebruikt om de bewegingsvergelijkingen voor dat systeem te verkrijgen. Het principe heeft geleid tot de ontwikkeling van de Lagrangiaanse- en Hamiltoniaanse formuleringen van de klassieke mechanica. rdf:langString
При́нцип наиме́ньшего де́йствия Га́мильтона, также просто принцип Гамильтона (точнее — при́нцип стациона́рности де́йствия) — способ получения уравнений движения физической системы при помощи поиска стационарного (часто — экстремального, обычно, в связи со сложившейся традицией определения знака действия, — наименьшего) значения специального функционала — действия. Назван в честь Уильяма Гамильтона, использовавшего этот принцип для построения так называемого гамильтонова формализма в классической механике. rdf:langString
rdf:langString مبدأ الفعل الأدنى
rdf:langString Principi de mínima acció
rdf:langString Principio de mínima acción
rdf:langString Prionsabal an íosghníomhaithe
rdf:langString Principe de moindre action
rdf:langString Principio di minima azione
rdf:langString 最小作用の原理
rdf:langString Principe van de kleinste werking
rdf:langString Zasada najmniejszego działania
rdf:langString Stationary-action principle
rdf:langString Princípio de Hamilton
rdf:langString Принцип наименьшего действия
rdf:langString Принцип найменшої дії
rdf:langString 最小作用量原理
xsd:integer 249438
xsd:integer 1102200764
xsd:integer 2
xsd:double 1.5
rdf:langString font-style:italic;
rdf:langString The path taken by the system between times and and configurations q1 and q2 is the one for which the action is stationary to first order.
rdf:langString Given that the particle begins at position x1 at time t1 and ends at position x2 at time t2, the physical trajectory that connects these two endpoints is an extremum of the action integral.
rdf:langString Maupertuis' principle
rdf:langString Euler's principle
rdf:langString El principi de mínima acció o principi de Hamilton és un pressupost bàsic de la mecànica clàssica i la mecànica relativista per a descriure l'evolució al llarg del temps de l'estat de moviment d'una partícula com d'un camp físic. També en mecànica quàntica Feynman i Kac van produir formulacions inspirades en el principi.
rdf:langString مبدأ الفعل الأدنى ينص على أن الجسم يتبع المسار الذي يسمح له باستهلاك أقل طاقة ممكنة لحظيًا، مع الأخذ بالاعتبار أن الحركة يجب أن تكون متواصلة بشكل سلس. بين نقطتين، المسار الذي يسلك الجسم ليس دائمًا هو الذي يمنح أقل استهلاك للطاقة لأن الاستهلاك اللحظي(أي أنه يحسب بالنسبة لمدة زمنية صغيرة جدًا) للطاقة هو الذي يكون دنيويًا (أي الأصغر). يسمح هذا المبدأ بالتنبؤ بمسارات الأجسام وديناميتها (الموضع، السرعة، والتسارع) و ذلك بالاعتماد على مقدار وحيد : الفعل، وذلك بافتراض أن القيم الديناميكية تعطي للفعل قيمة مناسبة بين لحظتين (هذه القيمة هي الأصغر عندما تكون اللحظتان متقاربتين). أغلب المعادلات الأساسية في الفيزياء يمكن استنتاجها من هذا المبدأ الشامل، مثلاً : الميكانيكا الكلاسيكية، الكهرومغناطيسية، النسبية العامة و النظرية الكوانتية للمجالات.
rdf:langString El principio de mínima acción, principio de acción estacionaria o principio de Hamilton es un presupuesto básico de la mecánica clásica y la mecánica relativista para describir la evolución a lo largo del tiempo del estado de movimiento de una partícula como de un campo físico. También en mecánica cuántica Feynman y Kac intentaron formulaciones inspiradas en el principio.​​
rdf:langString Tugtar Prionsabal an íosghníomhaithe ar an bprionsabal bunúsach sa mheicnic go bhfeidhmíonn córas meicniúil ionas go n-éiríonn a ghníomhú níos lú de réir a chéile go mbaintear íosghníomhú amach. Díorthaítear cothromóidí Euler-Lagrange ón bprionsabal seo. Cás ar leith de is ea prionsabal Fermat maidir le hoptaic. Is analóg chandamach de suimeáil chonair Feynman.
rdf:langString The stationary-action principle – also known as the principle of least action – is a variational principle that, when applied to the action of a mechanical system, yields the equations of motion for that system. The principle states that the trajectories (i.e. the solutions of the equations of motion) are stationary points of the system's action functional. The term "least action" is a historical misnomer since the principle has no minimality requirement: the value of the action functional need not be minimal (even locally) on the trajectories. Least action refers to the absolute value of the action functional being minimized. The principle can be used to derive Newtonian, Lagrangian and Hamiltonian equations of motion, and even general relativity (see Einstein–Hilbert action). In relativity, a different action must be minimized or maximized. The classical mechanics and electromagnetic expressions are a consequence of quantum mechanics. The stationary action method helped in the development of quantum mechanics. In 1933, the physicist Paul Dirac demonstrated how this principle can be used in quantum calculations by discerning the quantum mechanical underpinning of the principle in the quantum interference of amplitudes. Subsequently Julian Schwinger and Richard Feynman independently applied this principle in quantum electrodynamics. The principle remains central in modern physics and mathematics, being applied in thermodynamics, fluid mechanics, the theory of relativity, quantum mechanics, particle physics, and string theory and is a focus of modern mathematical investigation in Morse theory. Maupertuis' principle and Hamilton's principle exemplify the principle of stationary action. The action principle is preceded by earlier ideas in optics. In ancient Greece, Euclid wrote in his Catoptrica that, for the path of light reflecting from a mirror, the angle of incidence equals the angle of reflection. Hero of Alexandria later showed that this path was the shortest length and least time. Scholars often credit Pierre Louis Maupertuis for formulating the principle of least action because he wrote about it in 1744 and 1746. However, Leonhard Euler discussed the principle in 1744, and evidence shows that Gottfried Leibniz preceded both by 39 years.
rdf:langString Le principe de moindre action est le principe physique selon lequel la dynamique d'une quantité physique (la position, la vitesse et l'accélération d'une particule, ou les valeurs d'un champ en tout point de l'espace, et leurs variations) peut se déduire à partir d'une unique grandeur appelée action en supposant que les valeurs dynamiques permettent à l'action d'avoir une valeur optimale entre deux instants donnés (la valeur est minimale quand les deux instants sont assez proches). La plupart des équations fondamentales de la physique peuvent être formulées à partir du principe de moindre action. C'est notamment le cas en mécanique classique, en électromagnétisme, en relativité générale et en théorie quantique des champs.
rdf:langString In de natuurkunde is het principe van de kleinste werking of nauwkeuriger het principe van stationaire werking een variatieprincipe dat, wanneer toegepast op de actie van een mechanisch systeem, kan worden gebruikt om de bewegingsvergelijkingen voor dat systeem te verkrijgen. Het principe heeft geleid tot de ontwikkeling van de Lagrangiaanse- en Hamiltoniaanse formuleringen van de klassieke mechanica. Het principe van de kleinste werking neemt nog steeds een centrale plaats in in de moderne natuurkunde. Het wordt onder andere toegepast in de relativiteitstheorie, de kwantummechanica en de kwantumveldentheorie, en is in de Morse-theorie een focus van modern wiskundig onderzoek. Een wiskundige beschrijving kan men vinden in het artikel over actie in de natuurkunde. De belangrijkste voorbeelden zijn het principe van Maupertuis en het principe van Hamilton.
rdf:langString 最小作用の原理(さいしょうさようのげんり、英: principle of least action)は、物理学における基本原理の一つで、特に解析力学の構成において、その基礎付けを与える動力学の原理である。最小作用の原理に従って、力学系の運動(時間発展)は、作用と呼ばれる汎関数を最小にするような軌道に沿って実現される(実際には「最小」になるとは限らず、仮想的な軌道の変化についての(第一)変分が零になる、すなわち「極値(停留)」をとるということなのであるが、既に「最小作用の法則(原理)」は歴史的な名称として定着してしまっているのであり、現代的には変分原理(variational principle)という方がより適切である)。 物理学における最大の指導原理の一つであり、電磁気学におけるマクスウェルの方程式や相対性理論におけるアインシュタイン方程式ですら、対応する作用の極小条件から導かれる。また、量子力学においても、この法則そのものは、ファインマンの経路積分の考え方によって理解できる。物体は運動において様々な運動経路(軌道)をとる事が可能であるが、作用積分が極値(鞍点値)をとる(すなわち最小作用の原理を満たす)経路が最も量子力学的な確率密度が高くなる事が知られている。
rdf:langString Zasada najmniejszego działania Hamiltona – zasada wariacyjna służąca do znajdowania równań ruchu układów fizycznych złożonych z jednej lub wielu cząstek. Zasada ta została podana przez Hamiltona i stanowi jedną z fundamentalnych zasad fizyki klasycznej (porównaj: fizyka kwantowa).
rdf:langString Il principio di minima azione (o più generalmente principio di azione stazionaria) è un principio variazionale a partire dal quale si determina l'equazione del moto di un sistema dinamico. Più precisamente, se un sistema è olonomo e monogenico allora è possibile derivare dal principio le equazioni di Lagrange . Il nome deriva storicamente dall'osservazione che in meccanica newtoniana nei fenomeni della natura l'azione viene sempre minimizzata.
rdf:langString Na física, o Princípio de Hamilton, por vezes conhecido como Princípio de Mínima Ação, ou popularmente por princípio do menor esforço, estabelece que a ação - uma grandeza física com dimensão equivalente à de energia multiplicada pela de tempo (joule-segundo no Sistema Internacional de Unidades) - possui um valor estacionário, seja ele máximo, mínimo ou um ponto de sela para a trajetória que será efetivamente percorrida pelo sistema em seu espaço de configuração. Embora por alguns inadequadamente assumido como um princípio de mínima ação - talvez por razões históricas atrelada as primeiras proposições de princípio semelhante, entre outros por Pierre-Louis Moreau de Maupertuis - a condição extrema da ação conforme postulada pelo princípio de Hamilton nem sempre é caracterizada pela condição de mínimo. A presença de uma condição de máximo, mínimo ou sela deve a rigor ser determinada a posteriori - após conhecida a trajetória que extremiza a ação - entre outros mediante o uso do , a exemplo. O princípio de Hamilton é um pressuposto básico da mecânica clássica e da mecânica relativista para descrever a evolução ao longo do tempo tanto do movimento de uma partícula ou sistema de partículas como de um campo físico. Também em mecânica quântica, Paul M. Dirac, seguido por Julian Schwinger e Richard Feynman construíram formulações inspiradas nesse princípio.
rdf:langString 在物理學裡, 最小作用量原理(英語:least action principle),或更精確地,平穩作用量原理(英語:stationary action principle),是一種變分原理,當應用於一個機械系統的作用量時,可以得到此機械系統的運動方程式。這原理的研究引導出經典力學的拉格朗日表述和哈密頓表述的發展。卡爾·雅可比特稱最小作用量原理為分析力學之母。 在現代物理學裏,這原理非常重要,在相對論、量子力學、量子場論裏,都有廣泛的用途。在現代數學裏,這原理是莫爾斯理論的研究焦點。本篇文章主要是在闡述最小作用量原理的歷史發展。關於數學描述、推導和實用方法,請參閱條目作用量。最小作用量原理有很多種例子,主要的例子是莫佩爾蒂原理(Maupertuis' principle)和哈密頓原理。 在最小作用量原理之前,有很多類似的點子出現於測量學和光學。古埃及的在測量兩點之間的距離時,會將固定於這兩點的繩索拉緊,這樣,可以使間隔距離減少至最低值。托勒密在他的著作《地理學指南》(Geographia)第一册第二章裏強調,測量者必須對於直線路線的誤差做出適當的修正。古希臘數學家歐幾里得在《反射光學》(Catoptrica)裏表明,將光線照射於鏡子,則光線的反射路徑的入射角等於反射角。稍後,亞歷山卓的希羅證明這路徑的長度是最短的。
rdf:langString При́нцип наиме́ньшего де́йствия Га́мильтона, также просто принцип Гамильтона (точнее — при́нцип стациона́рности де́йствия) — способ получения уравнений движения физической системы при помощи поиска стационарного (часто — экстремального, обычно, в связи со сложившейся традицией определения знака действия, — наименьшего) значения специального функционала — действия. Назван в честь Уильяма Гамильтона, использовавшего этот принцип для построения так называемого гамильтонова формализма в классической механике. Принцип стационарности действия — наиболее важный среди семейства экстремальных принципов. Не все физические системы имеют уравнения движения, которые можно получить из этого принципа, однако все фундаментальные взаимодействия ему подчиняются, в связи с чем этот принцип является одним из ключевых положений современной физики. Получаемые с его помощью уравнения движения имеют название уравнений Эйлера — Лагранжа. Первую формулировку принципа дал П. Мопертюи (фр. P. Maupertuis) в 1744 году, сразу же указав на его универсальную природу и считая его приложимым к оптике и механике. Из данного принципа он вывел законы отражения и преломления света.
rdf:langString При́нцип найме́ншої ді́ї, у фізиці — стверджує, що із усіх можливих шляхів системиу конфігураційному просторі реалізується той, який відповідає мінімальному значенню дії. Принцип найменшої дії є універсальним фізичним законом і використовується для виведення рівнянь руху.
rdf:langString #F5FFFA
rdf:langString #0073CF
rdf:langString :
xsd:nonNegativeInteger 25169

data from the linked data cloud