Stargazer (aircraft)
http://dbpedia.org/resource/Stargazer_(aircraft) an entity of type: Abstraction100002137
Stargazer is a Lockheed L-1011 TriStar built in 1974, that was modified in 1994 for use by Orbital Sciences (now part of Northrop Grumman) as a mother ship launch pad for the Pegasus launch vehicle. As of October 2022, 45 rockets (containing nearly 100 satellites) have been launched from it, using the Pegasus-H and Pegasus-XL configurations. As of 2019, Stargazer is the only L-1011 airframe still airworthy.
rdf:langString
Lo Stargazer, matricola "N140SC", è un Lockheed L-1011-1 TriStar costruito nel 1974, dapprima posseduto dalla Air Canada e poi acquistato e opportunamente modificato dalla Orbital Sciences Corporation (oggi Orbital ATK) nel 1994 per poter essere utilizzato come nave madre per il lancio dei lanciatori spaziali Pegasus, in particolare nella configurazione Pegasus-H, Pegasus-XL e Pegasus-XL HAPS. L'aereo è stato così battezzato in onore dell'astronave USS Stargazer (NCC-2893), apparsa nella serie televisiva Star Trek: The Next Generation.
rdf:langString
スターゲイザー（英:Stargazer）はアメリカのオービタル・サイエンシズ社(OSC)が運用するロッキード L-1011 トライスターの改造機である。空中発射式人工衛星打ち上げロケットペガサスの打ち上げに用いられる他、アメリカ航空宇宙局(NASA)のX-34、APO計画をはじめとした様々な空中実験に用いられる。名称はスタートレックシリーズのU.S.S.スターゲイザーから。
rdf:langString
El Stargazer, es un Lockheed L-1011 TriStar empleado por la Orbital Sciences Corporation que se utiliza como plataforma de lanzamiento de los misiles . Hasta febrero de 2009, 34 misiles han sido lanzados desde este avión, empleando las versiones Pegasus-H y Pegasus-XL. El primer Pegasus en ser lanzado desde el Stargazer fue el 27 de junio de 1994, que también fue el vuelo inaugural del Pegasus-XL. Los anteriores lanzamientos de los misiles se realizaron desde el Boeing NB-52B Stratofortress "Balls 8", de la NASA
rdf:langString
Stargazer, реєстраційний номер N140SC —- модифіковане повітряне судно Lockheed L-1011 TriStar. Використовується Orbital Sciences Corporation (OSC), як літак-носій та стартовий майданчик для ракети-носія Пегас. За станом на червень 2012 року зі Старгейзера було здійснено близько 35 пусків ракет конфігурації Pegasus-H і Pegasus-XL. Окрім Пегасів, Старгейзер використовувався для стендових тестів та транспортування Orbital Sciences X-34, однак кидкові випробування виконувались на Balls 8. OSC також надає судно для дослідницьких цілей. Воно може підіймати груз 23 тони на висоту 12,8 км.
rdf:langString
Stargazer, регистрационный номер N140SC — модифицированный самолёт Lockheed L-1011 TriStar, используемый Orbital Sciences Corporation (OSC) как корабль-носитель и стартовая площадка для ракеты-носителя «Пегас». Он способен поднимать груз в 23 тонны на высоту 12,8 км. Помимо Пегасов, Старгейзер использовался для стендовых тестов и транспортировки Orbital Sciences X-34, однако бросковые испытания производились на Balls 8. OSC также предоставляет судно для исследовательских целей. В 2015 году, в связи со слиянием Orbital Sciences и Alliant Techsystems, самолёт был перекрашен.
rdf:langString
rdf:langString
Stargazer (avión)
rdf:langString
Stargazer (aeromobile)
rdf:langString
スターゲイザー (航空機)
rdf:langString
Stargazer (aircraft)
rdf:langString
Stargazer (самолёт)
rdf:langString
Stargazer (літак)
xsd:integer
21626246
xsd:integer
1119649759
rdf:langString
Northrop Grumman
rdf:langString
Orbital ATK
rdf:langString
Active
rdf:langString
El Stargazer, es un Lockheed L-1011 TriStar empleado por la Orbital Sciences Corporation que se utiliza como plataforma de lanzamiento de los misiles . Hasta febrero de 2009, 34 misiles han sido lanzados desde este avión, empleando las versiones Pegasus-H y Pegasus-XL. El primer Pegasus en ser lanzado desde el Stargazer fue el 27 de junio de 1994, que también fue el vuelo inaugural del Pegasus-XL. Los anteriores lanzamientos de los misiles se realizaron desde el Boeing NB-52B Stratofortress "Balls 8", de la NASA Los lanzamientos del Stargazer se realizan normalmente desde la Base Aérea de Vandenberg, sin embargo también se realizan lanzamientos desde Cabo Cañaveral y , y desde otros sitios fuera de los Estados Unidos; el Atolón de Kwajalein en las Islas Marshall y el Aeropuerto de Gran Canaria en España.
rdf:langString
Stargazer is a Lockheed L-1011 TriStar built in 1974, that was modified in 1994 for use by Orbital Sciences (now part of Northrop Grumman) as a mother ship launch pad for the Pegasus launch vehicle. As of October 2022, 45 rockets (containing nearly 100 satellites) have been launched from it, using the Pegasus-H and Pegasus-XL configurations. As of 2019, Stargazer is the only L-1011 airframe still airworthy.
rdf:langString
Lo Stargazer, matricola "N140SC", è un Lockheed L-1011-1 TriStar costruito nel 1974, dapprima posseduto dalla Air Canada e poi acquistato e opportunamente modificato dalla Orbital Sciences Corporation (oggi Orbital ATK) nel 1994 per poter essere utilizzato come nave madre per il lancio dei lanciatori spaziali Pegasus, in particolare nella configurazione Pegasus-H, Pegasus-XL e Pegasus-XL HAPS. L'aereo è stato così battezzato in onore dell'astronave USS Stargazer (NCC-2893), apparsa nella serie televisiva Star Trek: The Next Generation.
rdf:langString
スターゲイザー（英:Stargazer）はアメリカのオービタル・サイエンシズ社(OSC)が運用するロッキード L-1011 トライスターの改造機である。空中発射式人工衛星打ち上げロケットペガサスの打ち上げに用いられる他、アメリカ航空宇宙局(NASA)のX-34、APO計画をはじめとした様々な空中実験に用いられる。名称はスタートレックシリーズのU.S.S.スターゲイザーから。
rdf:langString
Stargazer, реєстраційний номер N140SC —- модифіковане повітряне судно Lockheed L-1011 TriStar. Використовується Orbital Sciences Corporation (OSC), як літак-носій та стартовий майданчик для ракети-носія Пегас. За станом на червень 2012 року зі Старгейзера було здійснено близько 35 пусків ракет конфігурації Pegasus-H і Pegasus-XL. Перший запуск Пегасу зі Старгейзеру відбувся 27 червня 1994 р. Для Pegasus-XL це був найперший запуск взагалі. Для попередніх пусків, і для 4-ох наступних, використовувався Боїнг НАСА NB-52B Balls 8, оскільки оригінальний Пегас був несумісний за розмірами зі Старгейзером. Для вирішення цієї проблеми було розроблено так званий гібридний Pegasus-H з опущеним хвостовим оперенням. Окрім Пегасів, Старгейзер використовувався для стендових тестів та транспортування Orbital Sciences X-34, однак кидкові випробування виконувались на Balls 8. OSC також надає судно для дослідницьких цілей. Воно може підіймати груз 23 тони на висоту 12,8 км. Запуск Пегасів за допомогою Старгейзера зазвичай відбувається з бази Ванденберг. Однак запуски вібувалися також і з миса Канаверал, Воллопса та за межами США з атолу Кваджалейн на Маршаллових островах та з аеропорту Гран-Канарія в Іспанії. У 2015, після злиття Orbital Sciences та Alliant Techsystems, літак було перефарбовано в нову ліврею.
rdf:langString
Stargazer, регистрационный номер N140SC — модифицированный самолёт Lockheed L-1011 TriStar, используемый Orbital Sciences Corporation (OSC) как корабль-носитель и стартовая площадка для ракеты-носителя «Пегас». Он способен поднимать груз в 23 тонны на высоту 12,8 км. Первый запуск «Пегаса» со Старгейзера был совершен 27 июня 1994 года. Это был самый первый запуск Pegasus-XL; для предыдущих запусков использовался «Боинг» НАСА NB-52B (Balls 8), а также для 4 последующих, т. к. оригинальный Пегас был несовместим по размерам со Старгейзером. Для решения этой проблемы был разработан т. н. гибридный Пегас Pegasus-H с опущенным хвостовым оперением.По состоянию на декабрь 2019 года со Старгейзера было совершено 44 пуска ракет конфигурации Pegasus-H и Pegasus-XL. Помимо Пегасов, Старгейзер использовался для стендовых тестов и транспортировки Orbital Sciences X-34, однако бросковые испытания производились на Balls 8. OSC также предоставляет судно для исследовательских целей. Запуск Пегасов с помощью Старгейзера обычно производится с базы Ванденберг. Однако запуски производились также с мыса Канаверал, Уоллопса, и за пределами США: с атолла Кваджалейн на Маршалловых островах и с аэропорта Гран-Канария в Испании. В 2015 году, в связи со слиянием Orbital Sciences и Alliant Techsystems, самолёт был перекрашен.
xsd:nonNegativeInteger
9565
