Square of opposition
http://dbpedia.org/resource/Square_of_opposition an entity of type: Software
Το Τετράγωνο Αντίθεσης είναι ένα διάγραμμα που απεικονίζει τις σχέσεις μεταξύ των τεσσάρων βασικών κατηγορηματικών προτάσεων. Η προέλευση του τετραγώνου μπορεί να αναχθεί στον Αριστοτέλη, ο οποίος κάνει τη διάκριση μεταξύ δύο αντιθέσεων: της αντίφασης και της εναντιότητας.Αλλά ο Αριστοτέλης δεν σχεδίασε κάποιο διάγραμμα. Αυτό έγινε αρκετούς αιώνες αργότερα από τον Apuleius και τον Boethius.
rdf:langString
In term logic (a branch of philosophical logic), the square of opposition is a diagram representing the relations between the four basic categorical propositions.The origin of the square can be traced back to Aristotle's tractate On Interpretation and its distinction between two oppositions: contradiction and contrariety.However, Aristotle did not draw any diagram. This was done several centuries later by Apuleius and Boethius.
rdf:langString
Le carré logique ci contre représente les oppositions logiques entre les quatre propositions :
* Proposition notée A, universelle affirmative : « tous les S sont P » (SaP : S are all P)
* Proposition notée E, universelle négative : « aucun S n'est P » ou « tous les S sont non-P » (SeP : S excluded from P)
* Proposition notée I, particulière affirmative : « au moins un S est P » (SiP : some S in P).
*
*
* Proposition notée O, particulière négative : « au moins un S est non-P » (SoP : some S out of P), qui exprime la précédente négativement.
rdf:langString
Nella logica aristotelica, il quadrato delle opposizioni è un diagramma che rappresenta i diversi modi in cui ciascuna delle quattro proposizioni del sistema è logicamente correlata ('opposta') alle altre. Il sistema è anche utile per l'analisi del sillogismi, perché serve ad identificare le conversioni logiche consentite da un tipo all'altro. Pietro Ispano, Eulero (1768), Gergonne (1816), J. A. Faris (1955) analizzarono il sillogismo su basi logiche rigorose, fornendo l'elenco di quelli validi e di quelli non validi.
rdf:langString
대당 사각형은 대당 관계를 나타낸 사각형 모양의 도식으로 아리스토텔레스가 4개의 표준 정언명제를 이용하여 도식화하였다.
rdf:langString
Kwadrat logiczny – diagram przedstawiający relacje (m.in. wynikania, równoważności bądź wykluczania) pomiędzy szczególnymi rodzajami zdań logicznych. Klasyczny (oparty na logice arystotelesowskiej) kwadrat logiczny to graficzne przedstawienie zależności zachodzących między poszczególnymi zdaniami kategorycznymi. Współcześnie kwadratem logicznym nazywa się także diagram obrazujący powiązania pomiędzy różnymi typami implikacji.
rdf:langString
No sistema da lógica aristotélica, o quadrado das oposições, também conhecido como quadrado lógico ou tábua das oposições, é um diagrama que representa as quatro proposições do sistema aristotélico, ou formas lógicas, e as quatro relações lógicas que cada uma das formas pode estabelecer com as outras três.
rdf:langString
对立四边形（又译逻辑方阵、四角對當）是来自亚里士多德逻辑或词项逻辑的术语，它明确说明了各种句子类型之间的逻辑关系。 对于主词"S"和谓词"P"，提供了如下规则: 1.
* 全称陈述不同真（contrariety又译反对关系），至少有一个必须是假。 2.
* 矛盾（contradiction）的陈述有对立的真值。 3.
* 全称陈述蕴涵（subalternation又译差等关系）它们的下级特称陈述。 4.
* 特称陈述不同假（subcontrariety又译下反对关系），至少有一个必须是真。 只有前两个规则是亚里士多德在他的著作《解释篇》中陈述的，第三个规则是后人从他的《》中补充进来的，第四个规则是后人从前两个规则做出的推论。发人深省的是亚里士多德在《解释篇》中对特称否定命题的陈述为“并非所有的S是P”而不是“有些S不是P”。
rdf:langString
Логічний квадрат — це схематичний засіб класифікацій суджень. Він насправді має форму геометричного квадрата, з його допомогою система класифікації включає всі атрибутивні (одиничні, загальні й часткові) судження. Причому загальні й одиничні судження розглядаються як тотожні за обсягом суб'єкта. Штучна наочна схема, яка, апелюючи до уяви людини, полегшує їй запам'ятання характеру логічних відношень між судженнями типу А, Е, І, 0, в яких ідеться про одне й те саме у той же час і в тому ж відношенні. Істинність суджень про одне і те саме, висловлених в один і той же час і в одному й тому ж відношенні, які відрізняються лише за кількістю і якістю, перебуває у формально-логічній залежності.
rdf:langString
Es diu quadre d'oposició dels judicis a l'esquema mitjançant el qual s'estudien les relacions formals entre els diversos tipus de judicis aristotèlics, A, E, I, O, considerant cada judici amb termes idèntics. En el seu dia va ser amb considerat pel mateix Aristòtil. A = UNIVERSAL AFIRMATIU. Subjecte pres en la seva extensió universal; predicat particular; relació afirmativa. Tot S és P . E = UNIVERSAL NEGATIU. Subjecte pres en la seva extensió universal; predicat universal; relació negativa. Cap S és P . A i E són contraris perquè difereixen en qualitat essent universals.
rdf:langString
Se llama cuadrado o cuadro de oposición al esquema mediante el cual se estudian las preposiciones con relaciones formales entre los diversos tipos de juicios aristotélicos, A, E, I, O, considerando cada juicio con términos idénticos. En su día fue considerado por el mismo Aristóteles en su obra «Sobre la interpretación». El cuadro tiene su origen en las cuatro oraciones marcadas que deben emplearse en el razonamiento silogístico, las cuales son: Las relaciones con respecto al valor de verdad en relación de unos y otros se muestran en los siguientes cuadros:
rdf:langString
Логический квадрат, или квадрат оппозиции — это диаграмма, представляющая отношения между основными , которые, в свою очередь, утверждают, что все или некоторые из членов одной категории (субъектный термин) включены в другую (предикатный термин). Происхождение квадрата может быть приписано Аристотелю, который впервые провел различие между двумя оппозициями: противоречие и противоположность. Но Аристотель не делал каких-либо схем. Теория была разработана спустя несколько веков Боэцием и Абеляром. Автором современного логического квадрата является византийский учёный Михаил Пселл.
rdf:langString
Den logiska kvadraten, även kallad oppositionskvadraten, härrör från den aristoteliska logiken och åskådliggör på ett remarkabelt sätt, ett flertal samband mellan de fyra kategoriska påståenden, som i denna betecknas med bokstäverna A, E, I och O. En kategorisk utsaga, eller enkel sats, förbinder med ordet "är" två begrepp, subjektsbegreppet S, och predikatsbegreppet P.Formellt uttrycks de kategoriska satserna enligt följande: A: Alla S är P. Universellt jakande.E: Inga S är P. Universellt nekande.I: Några S är P. Partikulärt jakande.O: Några S är inte P. Partikulärt nekande. Exempel.
rdf:langString
rdf:langString
Quadre d'oposició dels judicis
rdf:langString
Das logische Quadrat
rdf:langString
Τετράγωνο Αντίθεσης
rdf:langString
Cuadro de oposición de los juicios
rdf:langString
Carré logique
rdf:langString
Quadrato delle opposizioni
rdf:langString
대당 사각형
rdf:langString
Kwadrat logiczny
rdf:langString
Square of opposition
rdf:langString
Quadrado das oposições
rdf:langString
Логический квадрат
rdf:langString
Logiska kvadraten
rdf:langString
对立四边形
rdf:langString
Логічний квадрат
xsd:integer
246976
xsd:integer
1124020477
rdf:langString
Es diu quadre d'oposició dels judicis a l'esquema mitjançant el qual s'estudien les relacions formals entre els diversos tipus de judicis aristotèlics, A, E, I, O, considerant cada judici amb termes idèntics. En el seu dia va ser amb considerat pel mateix Aristòtil. A = UNIVERSAL AFIRMATIU. Subjecte pres en la seva extensió universal; predicat particular; relació afirmativa. Tot S és P . E = UNIVERSAL NEGATIU. Subjecte pres en la seva extensió universal; predicat universal; relació negativa. Cap S és P . I = PARTICULAR AFIRMATIU. Subjecte pres en la seva extensió particular; predicat en la seva extensió particular; relació afirmativa. Algun S és P . O = PARTICULAR NEGATIU. Subjecte pres en la seva extensió particular; predicat en la seva extensió universal; relació negativa. Algun S no és P . Es diuen judicis oposats als que tenint els mateixos termes difereixen en quantitat, en qualitat o en ambdues. Es representen en cada un dels vèrtexs del quadrat d'oposició, establint les següents relacions: A i E són contraris perquè difereixen en qualitat essent universals. I i O són subcontrarios , perquè sent particulars difereixen en la qualitat. A pel que fa a O , i I pel que fa a E són contradictoris , perquè difereixen en quantitat i qualitat. A pel que fa a I i E pel que fa a O són subalterns perquè difereixen en la quantitat. Les relacions amb respecte al valor de veritat en relació amb uns i altres es mostren en el quadre següent: Els contradictoris, si un és veritable l'altre és fals i viceversa. Ni dos veritables, ni tots dos falsos. Els contraris, no poden ser tots dos veritables, però poden ser els dos falsos. Els subcontarios poden ser tots dos veritables, però no poden ser els dos falsos. Per a altres possibles inferències directes a partir d'un judici és necessari fer unes operacions que produeixen nous judicis: la conversió i la obversión, contraposició i inversió. V = Veritable F = Falsa Ind = Indeterminada
rdf:langString
Το Τετράγωνο Αντίθεσης είναι ένα διάγραμμα που απεικονίζει τις σχέσεις μεταξύ των τεσσάρων βασικών κατηγορηματικών προτάσεων. Η προέλευση του τετραγώνου μπορεί να αναχθεί στον Αριστοτέλη, ο οποίος κάνει τη διάκριση μεταξύ δύο αντιθέσεων: της αντίφασης και της εναντιότητας.Αλλά ο Αριστοτέλης δεν σχεδίασε κάποιο διάγραμμα. Αυτό έγινε αρκετούς αιώνες αργότερα από τον Apuleius και τον Boethius.
rdf:langString
Se llama cuadrado o cuadro de oposición al esquema mediante el cual se estudian las preposiciones con relaciones formales entre los diversos tipos de juicios aristotélicos, A, E, I, O, considerando cada juicio con términos idénticos. En su día fue considerado por el mismo Aristóteles en su obra «Sobre la interpretación». El cuadro tiene su origen en las cuatro oraciones marcadas que deben emplearse en el razonamiento silogístico, las cuales son:
* a = Universal afirmativo. Término Sujeto tomado en su extensión universal; término Predicado particular; cualidad afirmativa (Todo S es P).
* e = Universal negativo. Término Sujeto tomado en su extensión universal; término Predicado universal; cualidad negativa (Ningún S es P).
* i = Particular afirmativo. Término Sujeto tomado en su extensión particular; término Predicado en su extensión particular; cualidad afirmativa (Algún S es P).
* o = Particular negativo. Término Sujeto tomado en su extensión particular; término Predicado en su extensión universal; cualidad negativa (Algún S no es P). Se llaman juicios opuestos a los que teniendo los mismos términos difieren en cantidad, en cualidad o en ambas. Se representan en cada uno de los vértices del cuadrado de oposición, estableciéndose las siguientes relaciones:
* A y E son contrarios porque difieren en cualidad siendo universales.
* I y O son subcontrarios, porque siendo particulares difieren en la cualidad.
* A con respecto a O, e I con respecto a E son contradictorios, porque difieren en cantidad y cualidad.
* A con respecto a I, y E con respecto a O son subalternos porque difieren en la cantidad. Las relaciones con respecto al valor de verdad en relación de unos y otros se muestran en los siguientes cuadros: Donde V = Verdadera, F = Falsa, Ind. = Indeterminada Para otras posibles inferencias directas a partir de un juicio es necesario hacer unas operaciones que producen nuevos juicios: la conversión y la obversión, contraposición e inversión.
rdf:langString
In term logic (a branch of philosophical logic), the square of opposition is a diagram representing the relations between the four basic categorical propositions.The origin of the square can be traced back to Aristotle's tractate On Interpretation and its distinction between two oppositions: contradiction and contrariety.However, Aristotle did not draw any diagram. This was done several centuries later by Apuleius and Boethius.
rdf:langString
Le carré logique ci contre représente les oppositions logiques entre les quatre propositions :
* Proposition notée A, universelle affirmative : « tous les S sont P » (SaP : S are all P)
* Proposition notée E, universelle négative : « aucun S n'est P » ou « tous les S sont non-P » (SeP : S excluded from P)
* Proposition notée I, particulière affirmative : « au moins un S est P » (SiP : some S in P).
*
*
* Proposition notée O, particulière négative : « au moins un S est non-P » (SoP : some S out of P), qui exprime la précédente négativement.
rdf:langString
Nella logica aristotelica, il quadrato delle opposizioni è un diagramma che rappresenta i diversi modi in cui ciascuna delle quattro proposizioni del sistema è logicamente correlata ('opposta') alle altre. Il sistema è anche utile per l'analisi del sillogismi, perché serve ad identificare le conversioni logiche consentite da un tipo all'altro. Pietro Ispano, Eulero (1768), Gergonne (1816), J. A. Faris (1955) analizzarono il sillogismo su basi logiche rigorose, fornendo l'elenco di quelli validi e di quelli non validi.
rdf:langString
대당 사각형은 대당 관계를 나타낸 사각형 모양의 도식으로 아리스토텔레스가 4개의 표준 정언명제를 이용하여 도식화하였다.
rdf:langString
Kwadrat logiczny – diagram przedstawiający relacje (m.in. wynikania, równoważności bądź wykluczania) pomiędzy szczególnymi rodzajami zdań logicznych. Klasyczny (oparty na logice arystotelesowskiej) kwadrat logiczny to graficzne przedstawienie zależności zachodzących między poszczególnymi zdaniami kategorycznymi. Współcześnie kwadratem logicznym nazywa się także diagram obrazujący powiązania pomiędzy różnymi typami implikacji.
rdf:langString
Den logiska kvadraten, även kallad oppositionskvadraten, härrör från den aristoteliska logiken och åskådliggör på ett remarkabelt sätt, ett flertal samband mellan de fyra kategoriska påståenden, som i denna betecknas med bokstäverna A, E, I och O. En kategorisk utsaga, eller enkel sats, förbinder med ordet "är" två begrepp, subjektsbegreppet S, och predikatsbegreppet P.Formellt uttrycks de kategoriska satserna enligt följande: A: Alla S är P. Universellt jakande.E: Inga S är P. Universellt nekande.I: Några S är P. Partikulärt jakande.O: Några S är inte P. Partikulärt nekande. Exempel. A: Alla svanar är vackra.E: Inga svanar är vackra.I: Några svanar är vackra.O: Några svanar är inte vackra.A och O samt E och I är kontradiktoriska. Båda kan inte vara sanna och ej heller båda falska.A och E är konträra. Båda kan inte vara sanna, men båda vara falska.I och O är subkonträra. Båda kan vara sanna, men båda inte vara falska.A och I respektive E och O kallas subalternata satser.
rdf:langString
Логический квадрат, или квадрат оппозиции — это диаграмма, представляющая отношения между основными , которые, в свою очередь, утверждают, что все или некоторые из членов одной категории (субъектный термин) включены в другую (предикатный термин). Происхождение квадрата может быть приписано Аристотелю, который впервые провел различие между двумя оппозициями: противоречие и противоположность. Но Аристотель не делал каких-либо схем. Теория была разработана спустя несколько веков Боэцием и Абеляром. Автором современного логического квадрата является византийский учёный Михаил Пселл. Концепцию логического квадрата разрабатывали такие философы и логики, как Уильям из Шервуда, Роджер Бэкон, Жан Буридан, Питер Стросон.
rdf:langString
No sistema da lógica aristotélica, o quadrado das oposições, também conhecido como quadrado lógico ou tábua das oposições, é um diagrama que representa as quatro proposições do sistema aristotélico, ou formas lógicas, e as quatro relações lógicas que cada uma das formas pode estabelecer com as outras três.
rdf:langString
对立四边形（又译逻辑方阵、四角對當）是来自亚里士多德逻辑或词项逻辑的术语，它明确说明了各种句子类型之间的逻辑关系。 对于主词"S"和谓词"P"，提供了如下规则: 1.
* 全称陈述不同真（contrariety又译反对关系），至少有一个必须是假。 2.
* 矛盾（contradiction）的陈述有对立的真值。 3.
* 全称陈述蕴涵（subalternation又译差等关系）它们的下级特称陈述。 4.
* 特称陈述不同假（subcontrariety又译下反对关系），至少有一个必须是真。 只有前两个规则是亚里士多德在他的著作《解释篇》中陈述的，第三个规则是后人从他的《》中补充进来的，第四个规则是后人从前两个规则做出的推论。发人深省的是亚里士多德在《解释篇》中对特称否定命题的陈述为“并非所有的S是P”而不是“有些S不是P”。
rdf:langString
Логічний квадрат — це схематичний засіб класифікацій суджень. Він насправді має форму геометричного квадрата, з його допомогою система класифікації включає всі атрибутивні (одиничні, загальні й часткові) судження. Причому загальні й одиничні судження розглядаються як тотожні за обсягом суб'єкта. Штучна наочна схема, яка, апелюючи до уяви людини, полегшує їй запам'ятання характеру логічних відношень між судженнями типу А, Е, І, 0, в яких ідеться про одне й те саме у той же час і в тому ж відношенні. Істинність суджень про одне і те саме, висловлених в один і той же час і в одному й тому ж відношенні, які відрізняються лише за кількістю і якістю, перебуває у формально-логічній залежності.
xsd:nonNegativeInteger
24472
