Social consciousness
http://dbpedia.org/resource/Social_consciousness
社会意識（しゃかいいしき）とは、社会学における用語の一つ。社会集団においての成員に共有されている意識のことである。
rdf:langString
Świadomość społeczna – w języku potocznym całokształt wierzeń, wyobrażeń, opinii itp. członków danego społeczeństwa. W socjologii termin ten występuje w 2 zasadniczych znaczeniach: w pierwszym świadomość społeczna jest przeciwieństwem świadomości indywidualnej (u Émile Durkheima „świadomość zbiorowa”); w drugim — jest jedną z głównych kategorii filozofii marksistowskiej.
rdf:langString
الوعي الاجتماعي، هو مُشاركة الوعي المشترك في المجتمع. ويمكن تعريفه أيضا على أنه الوعي بالمشكلات المختلفة التي تواجهها المجتمعات والتجمعات بصفة يومية. هذا المصطلح مركب من مفهومين هما الوعي والاجتماعي، فالوعي هو نتيجة للتفاعل بين أنفسنا وعالمنا المادى المحيط بنا، وهو يلعب دوراً هاماً في التطور الاجتماعى، سواء كان هذا الدور إيجابياً أو سلبياً، فالأفكار التي توجد لدى الناس قد تساعد على تطور المجتمع أو قد تكون عائقاً أمام هذا التطور حيث يعد الوعي الاجتماعيُّ ركيزةً من ركائز تقدُّمِ أيِّ مجتمع وتطوُّرِه، بل وله دوره الكبير والرئيس في استقرار المجتمع والنهوض به؛ وذلك بالرفع مِن شأن أفراده. ويشير الوعي إلى " إدراك الإنسان لذاته ولما يحيط به إدراكاً مباشراً، وهو أساس كل معرفة. يعرف ماركس الوعي الاجتماعي بأنه مجموع الأفكار والنظريات والآراء والمشاعر الاجتماعية والعادات والتقاليد التي توجد لدى الناس
rdf:langString
Das gesellschaftliche Bewusstsein ist die Gesamtheit des geistigen Lebens, insbesondere das Wissen einer Gesellschaft (im allgemeinsten Sinne der vergesellschafteten Menschheit) in allen seinen Formen und Inhalten, wie Mythen, Religionen, Moral, Recht, Wissenschaften, Kunst, Ideologien. Das gesellschaftliche Bewusstsein wird auch als kollektives Bewusstsein, allgemeines Bewusstsein, bzw. Massenbewusstsein (im franz. conscience collective) oder Bewusstsein im abgeleiteten Sinne bezeichnet. Das gesellschaftliche Bewusstsein ist historisch bedingt. Das gesellschaftliche Bewusstsein ergibt sich aus den interpersonellen Kommunikationsprozessen zwischen den Menschen. Es ist nicht einfach die Summe der individuellen Bewusstseine aller Menschen.
rdf:langString
Social consciousness or social awareness, is consciousness shared by individuals within a society. Social consciousness is linked to the collective self-awareness and experience of collectively shared social identity. From this viewpoint, social consciousness denotes conscious awareness of being part of an interrelated community of others. The “we feeling” or the “sense of us” may be experienced in members of various cultures and social groups. By the experience of collectively shared social identity, individuals may experience social unity. Social consciousness may also stimulate working towards a common goal.
rdf:langString
Общественное сознание (нем. gesellschaftliche Bewußtsein) — в марксизме: отражение общественного бытия; совокупность общественных представлений, присущих определённой эпохе. Общественное сознание отражает в сущности и само состояние конкретного общества. Общественное сознание нередко противопоставляется индивидуальному сознанию как то общее, что содержится в сознании каждого человека как члена общества. Общественное сознание является составной частью надстройки и выражает его духовную сторону. В советской философии особенно акцентировалась идея того, что общественное сознание «активно» отражает общественное бытие, то есть преобразовывает его. Оно, складываясь из сознаний составляющих общество людей, не является его простой суммой, а обладает некоторыми системными свойствами, не сводимыми к
rdf:langString
Суспільна свідомість — це сукупність ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і вся система суспільних відносин.Марсисти-ленінці вірні своїй суспільно-політичній доктрині вважають суспільне життя первинним («матеріальним», дійсним), а індивідуальну (як правило «класову») свідомість вторинним до нього.
rdf:langString
rdf:langString
وعي اجتماعي
rdf:langString
Gesellschaftliches Bewusstsein
rdf:langString
社会意識
rdf:langString
Świadomość społeczna
rdf:langString
Social consciousness
rdf:langString
Общественное сознание
rdf:langString
Суспільна свідомість
xsd:integer
651231
xsd:integer
1119367900
rdf:langString
الوعي الاجتماعي، هو مُشاركة الوعي المشترك في المجتمع. ويمكن تعريفه أيضا على أنه الوعي بالمشكلات المختلفة التي تواجهها المجتمعات والتجمعات بصفة يومية. هذا المصطلح مركب من مفهومين هما الوعي والاجتماعي، فالوعي هو نتيجة للتفاعل بين أنفسنا وعالمنا المادى المحيط بنا، وهو يلعب دوراً هاماً في التطور الاجتماعى، سواء كان هذا الدور إيجابياً أو سلبياً، فالأفكار التي توجد لدى الناس قد تساعد على تطور المجتمع أو قد تكون عائقاً أمام هذا التطور حيث يعد الوعي الاجتماعيُّ ركيزةً من ركائز تقدُّمِ أيِّ مجتمع وتطوُّرِه، بل وله دوره الكبير والرئيس في استقرار المجتمع والنهوض به؛ وذلك بالرفع مِن شأن أفراده. ويشير الوعي إلى " إدراك الإنسان لذاته ولما يحيط به إدراكاً مباشراً، وهو أساس كل معرفة. يعرف ماركس الوعي الاجتماعي بأنه مجموع الأفكار والنظريات والآراء والمشاعر الاجتماعية والعادات والتقاليد التي توجد لدى الناس، والتي تعكس واقعهم الموضوعي. يدل استعراض التاريخ الاجتماعي أنه مع تغير الوجود الاجتماعي للناس يتغير أيضاً وعيهم الاجتماعي. يؤكد تشارلز كولى أن الوعي الاجتماعى أو الوعي بالمجتمع لا يمكن فصله عن الوعي الذاتي، لأننا بالكاد نستطيع التفكير في أنفسنا إلا بالإحالة إلى جماعة اجتماعية من نوع ما، ولا إلى الجماعة بدون الإشارة إلى أنفسنا. وذا تاملنا الإدراك الواعى لكوننا جزءاً من مجتمع مترابط من الآخرين وجدنا أنَّ هذا التعريف يرقى بالفرد إلى مستوى واضح من الوعي لديه بكونه جزءاً من كل أكبر. وهو يشمل المستوى الذي يعى فيه الفرد كيف يتأثر بالآخرين، وكذلك كيف يمكن أن تؤثر أفعاله في الآخرين.
rdf:langString
Das gesellschaftliche Bewusstsein ist die Gesamtheit des geistigen Lebens, insbesondere das Wissen einer Gesellschaft (im allgemeinsten Sinne der vergesellschafteten Menschheit) in allen seinen Formen und Inhalten, wie Mythen, Religionen, Moral, Recht, Wissenschaften, Kunst, Ideologien. Das gesellschaftliche Bewusstsein wird auch als kollektives Bewusstsein, allgemeines Bewusstsein, bzw. Massenbewusstsein (im franz. conscience collective) oder Bewusstsein im abgeleiteten Sinne bezeichnet. Das gesellschaftliche Bewusstsein ist historisch bedingt. Das gesellschaftliche Bewusstsein ergibt sich aus den interpersonellen Kommunikationsprozessen zwischen den Menschen. Es ist nicht einfach die Summe der individuellen Bewusstseine aller Menschen. Während das individuelle Bewusstsein subjektiven Charakter hat, hat das gesellschaftliche Bewusstsein objektiven Charakter, ist also unabhängig vom Bewusstsein des einzelnen Subjekts. Das Bewusstsein ist die mehr oder weniger gute Widerspiegelung des Seins (Umwelt), während Seele, Psyche und Geist unscharfe Begriffe sind, die mehr das Subjekt betreffen und nicht direkt auf das Sein rückführbar sind. Das gesellschaftliche Bewusstsein wird als Korrelat zum verstanden und führt zur Grundfrage der Philosophie.
rdf:langString
Social consciousness or social awareness, is consciousness shared by individuals within a society. Social consciousness is linked to the collective self-awareness and experience of collectively shared social identity. From this viewpoint, social consciousness denotes conscious awareness of being part of an interrelated community of others. The “we feeling” or the “sense of us” may be experienced in members of various cultures and social groups. By the experience of collectively shared social identity, individuals may experience social unity. Social consciousness may also stimulate working towards a common goal. According to Karl Marx, human beings enter into certain productive, or economic, relations and these relations lead to a form of social consciousness. Marx said: "In the social production of their life, men enter into definite relations that are indispensable and independent of their will; these relations of production correspond to a definite stage of development of their material forces of production. The sum total of these relations of production constitutes the economic structure of society — the real foundation, on which rises a legal and political superstructure and to which correspond definite forms of social consciousness. The mode of production of material life determines the social, political and intellectual life process in general. It is not the consciousness of men that determines their being, but, on the contrary, their social being that determines their consciousness."
rdf:langString
社会意識（しゃかいいしき）とは、社会学における用語の一つ。社会集団においての成員に共有されている意識のことである。
rdf:langString
Świadomość społeczna – w języku potocznym całokształt wierzeń, wyobrażeń, opinii itp. członków danego społeczeństwa. W socjologii termin ten występuje w 2 zasadniczych znaczeniach: w pierwszym świadomość społeczna jest przeciwieństwem świadomości indywidualnej (u Émile Durkheima „świadomość zbiorowa”); w drugim — jest jedną z głównych kategorii filozofii marksistowskiej.
rdf:langString
Общественное сознание (нем. gesellschaftliche Bewußtsein) — в марксизме: отражение общественного бытия; совокупность общественных представлений, присущих определённой эпохе. Общественное сознание отражает в сущности и само состояние конкретного общества. Общественное сознание нередко противопоставляется индивидуальному сознанию как то общее, что содержится в сознании каждого человека как члена общества. Общественное сознание является составной частью надстройки и выражает его духовную сторону. В советской философии особенно акцентировалась идея того, что общественное сознание «активно» отражает общественное бытие, то есть преобразовывает его. Оно, складываясь из сознаний составляющих общество людей, не является его простой суммой, а обладает некоторыми системными свойствами, не сводимыми к свойствам индивидуального сознания. Выделяют различные формы общественного сознания.
rdf:langString
Суспільна свідомість — це сукупність ідей, теорій, поглядів, уявлень, почуттів, вірувань, емоцій людей, настроїв, у яких відбивається природа, матеріальне життя суспільства і вся система суспільних відносин.Марсисти-ленінці вірні своїй суспільно-політичній доктрині вважають суспільне життя первинним («матеріальним», дійсним), а індивідуальну (як правило «класову») свідомість вторинним до нього. Після християнської церковної Реформації Мартіна Лютера, вся європейська та «західна» в цілому суспільна думка 20 ст. слід за Максом Вебером та іншими філософами та суспільствознавцями — стоїть на позиції первинності особистості людини-індивіда. Його свідомість є первинним, а так звана «суспільна» чи «групова свідомість» є вже похідною.
xsd:nonNegativeInteger
3995