Slavic Greek Latin Academy

http://dbpedia.org/resource/Slavic_Greek_Latin_Academy an entity of type: Thing

Η Σλαβο-ελληνο-λατινική Ακαδημία, όπως ονομάζονταν αρχικά, είναι το πρώτο χρονολογικά ανώτατο δημόσιο εκπαιδευτικό ίδρυμα της Μόσχας. rdf:langString
L'Académie slavo-gréco-latine ou École gréco-slavonne est la première institution éducative officielle dans l'histoire de la Russie. L'Académie change plusieurs fois de nom: Académie gréco-latine à partir de 1687, elle est de 1701 à 1775 l'Académie slavo-latine. L'Académie est réorganisée en 1775 sous Platon II de Moscou, devient et de 1775 à 1814 Académie slavo-gréco-latine et s'ouvre à l'histoire ecclésiastique, au droit canon et à l'hébreu. rdf:langString
The Slavic Greek Latin Academy (Russian: Славяно-греко-латинская академия) was the first higher education establishment in Moscow. rdf:langString
Slavisk-grekisk-latinska akademin (ryska: Славяно-греко-латинская академия) var den första högre institutionen för utbildning i Moskva i Ryssland. Akademin grundades på 1680-talet. Man undervisade i slavisk och grekisk skrivkonst, de fria konsterna och teologi. Idag existerar den som Moskvas teologiska akademi och seminarium, ett östortodoxt seminarium beläget i klostret Sankt Sergius Treenighetslavra. rdf:langString
Славя́но-гре́ко-лати́нская акаде́мия (греч. Σλαβοελληνολατινική Ακαδημία, лат. Academia Slavo-Graeco-Latina) — первое в России высшее учебное заведение, учреждённое в 1687 году по инициативе поэта Симеона Полоцкого. Из стен Академии вышли выдающиеся деятели науки, государства, дипломатии, церкви, искусства и культуры, самый известный из которых — основатель Московского университета М. В. Ломоносов. rdf:langString
Слов'я́но-Гре́ко-Лати́нська Акаде́мія, Спаські школи — перший у Росії вищий навчальний заклад. Академію заснували 1687 року при Заіконоспаському монастирі в Москві — з ініціативи видатного педагога, просвітителя й поета, випускника Києво-Могилянської академії Симеона Полоцького.До її складу увійшли «Елліно-грецькі схоли», відкриті в 1685 році при типографській школі в Богоявленському монастирі. rdf:langString
rdf:langString Σλαβοελληνολατινική Ακαδημία
rdf:langString Académie slavo-gréco-latine
rdf:langString Slavic Greek Latin Academy
rdf:langString Славяно-греко-латинская академия
rdf:langString Slavisk-grekisk-latinska akademin
rdf:langString Слов'яно-греко-латинська академія
xsd:float 55.75661087036133
xsd:float 37.62133407592773
xsd:integer 2300117
xsd:integer 1080179275
xsd:string 55.75661111111111 37.62133333333333
rdf:langString Η Σλαβο-ελληνο-λατινική Ακαδημία, όπως ονομάζονταν αρχικά, είναι το πρώτο χρονολογικά ανώτατο δημόσιο εκπαιδευτικό ίδρυμα της Μόσχας.
rdf:langString L'Académie slavo-gréco-latine ou École gréco-slavonne est la première institution éducative officielle dans l'histoire de la Russie. L'Académie change plusieurs fois de nom: Académie gréco-latine à partir de 1687, elle est de 1701 à 1775 l'Académie slavo-latine. L'Académie est réorganisée en 1775 sous Platon II de Moscou, devient et de 1775 à 1814 Académie slavo-gréco-latine et s'ouvre à l'histoire ecclésiastique, au droit canon et à l'hébreu.
rdf:langString The Slavic Greek Latin Academy (Russian: Славяно-греко-латинская академия) was the first higher education establishment in Moscow.
rdf:langString Slavisk-grekisk-latinska akademin (ryska: Славяно-греко-латинская академия) var den första högre institutionen för utbildning i Moskva i Ryssland. Akademin grundades på 1680-talet. Man undervisade i slavisk och grekisk skrivkonst, de fria konsterna och teologi. Idag existerar den som Moskvas teologiska akademi och seminarium, ett östortodoxt seminarium beläget i klostret Sankt Sergius Treenighetslavra.
rdf:langString Слов'я́но-Гре́ко-Лати́нська Акаде́мія, Спаські школи — перший у Росії вищий навчальний заклад. Академію заснували 1687 року при Заіконоспаському монастирі в Москві — з ініціативи видатного педагога, просвітителя й поета, випускника Києво-Могилянської академії Симеона Полоцького.До її складу увійшли «Елліно-грецькі схоли», відкриті в 1685 році при типографській школі в Богоявленському монастирі. Реорганізацію школи у вищий учбовий заклад нового типу, за зразком Києво-Могилянської академії, здійснив вихованець Київського колегіуму, митрополит Рязанський і Муромський Стефан (Яворський), який став першим протектором академії.По суті, московська слов'яно-греко-латинська академія була колонією Київської академії: з 1701 по 1762 роки з Києва до Московської академії прибуло 95 викладачів і студентів. За цей час з 21 ректора академії — 18 київські вчені, відповідно з 25 префектів — 23 вихованці Київської академії. Серед них такі відомі вчені і церковні діячі, як Феофан (Прокопович), Гавриїл (Бужинський), Гедеон (Вишневський), Феофілакт (Лопатинський), Платон (Малиновський). Академія відіграла велику роль у становленні вищої освіти в Російській імперії. У ній навчалися відомі поети і вчені В. Тредіаковський, М. Ломоносов, А. Кантемір, Ф. Волков та інші. 1814 року реорганізована у вищий духовний навчальний заклад.
rdf:langString Славя́но-гре́ко-лати́нская акаде́мия (греч. Σλαβοελληνολατινική Ακαδημία, лат. Academia Slavo-Graeco-Latina) — первое в России высшее учебное заведение, учреждённое в 1687 году по инициативе поэта Симеона Полоцкого. Славяно-греко-латинская академия дала начало всему высшему образованию в России. Целью создания Академии была подготовка образованных людей для нужд России. Академия давала образование не только детям аристократии, государственных и церковных чиновников, но и торговцев, и даже холопов. Первоначально студентов Академии насчитывалось около 100, в начале XVIII века — 600, а в начале XIX века — более 1600. Из стен Академии вышли выдающиеся деятели науки, государства, дипломатии, церкви, искусства и культуры, самый известный из которых — основатель Московского университета М. В. Ломоносов. По уставу академии на неё возлагались, помимо собственно учительских, также цензурные и даже полицейские функции и, кроме того, юрисдикция трибунала по делам христианской веры. Была закрыта в 1814 году.
xsd:nonNegativeInteger 7930
<Geometry> POINT(37.621334075928 55.756610870361)

data from the linked data cloud