Sindi people
http://dbpedia.org/resource/Sindi_people an entity of type: Thing
The Sindi (Ancient Greek: Σινδοι, romanized: Sindoi; Latin: Sindi) were an ancient Scythian people who primarily lived in western Ciscaucasia. A portion of the Sindi also lived in Central Europe. Their name is variously written, and Pomponius Mela calls them Sindones, Lucian, Sindianoi.
rdf:langString
Syndowie (Sindi, stgr. Σινδοί) – starożytny lud wzmiankowany m.in. przez Herodota, jedno z licznych plemion meockich zamieszkujące Półwysep Tamański i sąsiednie wybrzeża Morza Czarnego (Pontus Euxinus). W V wieku p.n.e. Syndowie znaleźli się w strefie wpływów Królestwa Bosporańskiego, a ich kultura uległa hellenizacji. W pierwszych wiekach naszej ery zostali wchłonięci przez Sarmatów.
rdf:langString
Синды (греч. Σινδοί) — одно из многочисленных племён Северного Причерноморья, обитавшее в I тыс. до н. э. — первых веках н. э. на Таманском полуострове и прилегающем к нему побережье Чёрного моря до Новороссийска. Этноязыковая принадлежность синдов дискуссионна в связи со скудостью источников.
rdf:langString
Οι Σίνδοι ή και Σινδοί ήταν αρχαίος Σκυθικός λαός Ιρανικής καταγωγής που κατοικούσε γύρω από τη Μαιώτιδα λίμνη στα ανατολικά του Κιμμέριου Βοσπόρου. Αποτελούσε τμήμα του λαού των Μαιωτών από τους οποίους αποσπάστηκε κάποια στιγμή. Οι Σινδοί αργότερα ενσωματώθηκαν υπό τον Μιθριδάτη στο Βασίλειο τού Πόντου. Ήταν γνωστοί σαν λαός μέχρι τον 6ο μ.Χ. αιώνα και αναφέρονται από τον περιηγητή Διονύσιο.
rdf:langString
Die Sindi, auch Sindoi, Sindones oder Sindianoi, waren ein historischer Stamm, der im Gebiet der Taman-Halbinsel als sesshafte Bevölkerungsgruppe lebte. Sie wurden vom 5. Jahrhundert v. Chr. (Herodot) bis zum 7. Jahrhundert n. Chr. (Stephanos von Byzanz) in antiken Quellen besonders oft beschrieben. Dabei lebten sie durchgängig im Gebiet der Taman-Halbinsel, die in antiken Quellen als Land Sindika bezeichnet wird, dessen Hauptstadt meist Gorgipp(i)a, das heutige Anapa war. Nach Strabon und einigen anderen Autoren waren sie einer der Stämme der antiken Maioten. Vermutlich durch ihre westlichste Lage waren sie griechischen Autoren am bekanntesten. Aus ihrer Nachbarschaft zu griechischen Kolonialstädten des Schwarzmeergebietes resultierte auch eine archäologisch feststellbare Beeinflussung du
rdf:langString
Los sindos (griego antiguo: Σινδοί, eran un antiguo pueblo que vivían en la costa sudoeste del mar de Azov, en la península de Tamán, y en la costa adyacente del Ponto Euxino (mar Negro), en la región denominada . Esta región se extendía entre las actuales ciudades de Temriuk y Novorosíisk (Híero para los antiguos griegos). La escritura del nombre es variada: Pomponio Mela los llamas sindones, Para Luciano de Samosata son los sindianoi. Plinio el Viejo menciona la población de Síndica, y dice que dicha ciudad distaba 67.500 pasos de la ciudad de Híero.
rdf:langString
De Sindi (Oudgrieks: Σινδοί, ook: Sindones, Sindianoi) waren een oud volk op het schiereiland Taman en de aangrenzende kust van de Zwarte Zee, in het gebied genaamd Sindica, gelegen tussen de huidige steden Temrjoek en Novorossiejsk . Strabo beschrijft hen als wonende bij de Palus Maeotis, naast onder anderen de Maeotae, Dandarii, Toreatae, Agri, Arrechi, Tarpetes, Obidiaceni, Sittaceni, Dosci en Aspurgiani. Volgens sommige geleerden waren ze een stam van de Maeotae. In de 5e eeuw v.Chr. werden de Sindi door het Bosporuskoninkrijk onderworpen.
rdf:langString
Си́нди, Сінди (грец. Σινδοί, Herod, IV, 28) — одне з меотських племен, які у 1000-і роки до Р. Х. жили на Таманському півострові та прилеглому до нього узбережжі Чорного моря (Pontus Euxinus) у підніжжях Кавказу і в пониззі Кубані. Їхній край називався Сіндис (Sindice). Згадуються у творах Геродота, Страбона, . Сусідами Синдів були племена дандаріїв, , і . За етнічним походженням Синди, можливо, були близькими до кіммерійців. Їх ім'я було записане по-різному: Мела(Mela) називає їх Сіндонес, Люсіан, Сіндіаної (Sindianoi). Їм належали міста: морський порт (Sinda), Гермонаса, столиця Горгіппія, і .
rdf:langString
rdf:langString
Sindi (Stamm)
rdf:langString
Σίνδοι
rdf:langString
Sindos
rdf:langString
Sindi (volk)
rdf:langString
Syndowie
rdf:langString
Sindi people
rdf:langString
Синды
rdf:langString
Синди
rdf:langString
Sindica
xsd:integer
6802644
xsd:integer
1115430889
rdf:langString
King
rdf:langString
September 2022
rdf:langString
Monarchy
rdf:langString
Scythia
rdf:langString
is this meant to mean '1st century AD'?
rdf:langString
Maeotian religion
rdf:langString
Bosporan Kingdom
rdf:langString
Die Sindi, auch Sindoi, Sindones oder Sindianoi, waren ein historischer Stamm, der im Gebiet der Taman-Halbinsel als sesshafte Bevölkerungsgruppe lebte. Sie wurden vom 5. Jahrhundert v. Chr. (Herodot) bis zum 7. Jahrhundert n. Chr. (Stephanos von Byzanz) in antiken Quellen besonders oft beschrieben. Dabei lebten sie durchgängig im Gebiet der Taman-Halbinsel, die in antiken Quellen als Land Sindika bezeichnet wird, dessen Hauptstadt meist Gorgipp(i)a, das heutige Anapa war. Nach Strabon und einigen anderen Autoren waren sie einer der Stämme der antiken Maioten. Vermutlich durch ihre westlichste Lage waren sie griechischen Autoren am bekanntesten. Aus ihrer Nachbarschaft zu griechischen Kolonialstädten des Schwarzmeergebietes resultierte auch eine archäologisch feststellbare Beeinflussung durch die griechische Kultur in ihrer Kunst. Politisch waren sie lange Zeit dem griechisch dominierten Bosporanischen Reich verbunden oder ihm zugehörig. Nach der Antike wurden sie wahrscheinlich durch die Expansion der kaukasischen Zichi und Kerketen assimiliert und verschwanden aus der Geschichte.
rdf:langString
Οι Σίνδοι ή και Σινδοί ήταν αρχαίος Σκυθικός λαός Ιρανικής καταγωγής που κατοικούσε γύρω από τη Μαιώτιδα λίμνη στα ανατολικά του Κιμμέριου Βοσπόρου. Αποτελούσε τμήμα του λαού των Μαιωτών από τους οποίους αποσπάστηκε κάποια στιγμή. Οι Σινδοί ήρθαν σε επαφή με τους Έλληνες και ανέπτυξαν στενές σχέσεις· τον 6ο αιώνα π.Χ. ιδρύθηκαν οι πρώτες ελληνικές αποικίες στην επικράτειά τους. Αρχαιολογικά ευρήματα στους οικισμούς Σεμιμπράτνεγιε και Ανάπσκογιε, όπως αμφορείς από τη Χίο και Λέσβο δείχνουν εμπορικές συναλλαγές μεταξύ των Σινδών και Ελλήνων ή ακόμη και συγκατοίκηση στους οικισμούς. Οι Σινδοί έκοβαν αργυρά νομίσματα με τη μορφή τού Ηρακλή στη μία πλευρά, που φέρει τη λεοντή στο κεφάλι και είναι γονατιστός με το τόξο του, ενώ και στην άλλη πλευρά έφεραν συνήθως την επιγραφή ΣΙΝΔΩΝ μαζί με κεφαλή ίππου ή παράσταση γλαύκας. Από τους γνωστότερους Σινδούς ήταν ο Σωπαίος, που αναφέρεται από τον Ισοκράτη στους λόγους του. Η κόρη του Σωπαίου είχε παντρευτεί γιο τού βασιλιά τού Βοσπόρου και όταν η χώρα των Σινδών προσαρτήθηκε στο Βασίλειο του Βοσπόρου απέκτησε μεγάλη γη. Από την ιστορία του Σωπαίου και αυτή της Τιργαταώς φαίνεται, ότι το ελληνικό Βασίλειο του Βοσπόρου επέμβαινε στα εσωτερικά των Σινδών, και κάποια στιγμή η χώρα τους έγινε τμήμα τους. Παρά τις προσπάθειες των υπολοίπων Μαιωτών να επανακτήσουν με πόλεμο τη χώρα των Σινδών δεν τα κατάφεραν, μάλιστα οι απόγονοι τού Σατύρου φέρουν και τον τίτλο και τού βασιλιά των Σινδών. Οι Σινδοί αργότερα ενσωματώθηκαν υπό τον Μιθριδάτη στο Βασίλειο τού Πόντου. Ήταν γνωστοί σαν λαός μέχρι τον 6ο μ.Χ. αιώνα και αναφέρονται από τον περιηγητή Διονύσιο.
rdf:langString
Los sindos (griego antiguo: Σινδοί, eran un antiguo pueblo que vivían en la costa sudoeste del mar de Azov, en la península de Tamán, y en la costa adyacente del Ponto Euxino (mar Negro), en la región denominada . Esta región se extendía entre las actuales ciudades de Temriuk y Novorosíisk (Híero para los antiguos griegos). La escritura del nombre es variada: Pomponio Mela los llamas sindones, Para Luciano de Samosata son los sindianoi. Plinio el Viejo menciona la población de Síndica, y dice que dicha ciudad distaba 67.500 pasos de la ciudad de Híero. Estrabón explica que habitaban a lo largo del Palus Maeotis y formaban parte de los meotes, al igual que otros pueblos, como los , , , , , , , y . La Gran Enciclopedia Soviética los califica como una subtribu de los meotes. En el siglo V a. C. los sindos fueron subyugados por el reino del Bósforo. Salieron a la luz varios túmulos que, cuando se excavaron por arqueólogos soviéticos, revelaron que su cultura estaba muy helenizada. Fueron asimilados por los sármatas en el siglo I a. C. Además del puerto de Sinda, las ciudades de Hermonasa, Gorgipia y también pertenecieron a este pueblo. Tuvieron una forma de gobierno monárquico según Polieno. Gorgipia era la residencia real. Nicolás Damasceno describe una costumbre peculiar que tenían de tirar sobre la tumba de una persona fallecida tantos peces como número de enemigos a los que habían vencido.
rdf:langString
The Sindi (Ancient Greek: Σινδοι, romanized: Sindoi; Latin: Sindi) were an ancient Scythian people who primarily lived in western Ciscaucasia. A portion of the Sindi also lived in Central Europe. Their name is variously written, and Pomponius Mela calls them Sindones, Lucian, Sindianoi.
rdf:langString
De Sindi (Oudgrieks: Σινδοί, ook: Sindones, Sindianoi) waren een oud volk op het schiereiland Taman en de aangrenzende kust van de Zwarte Zee, in het gebied genaamd Sindica, gelegen tussen de huidige steden Temrjoek en Novorossiejsk . Strabo beschrijft hen als wonende bij de Palus Maeotis, naast onder anderen de Maeotae, Dandarii, Toreatae, Agri, Arrechi, Tarpetes, Obidiaceni, Sittaceni, Dosci en Aspurgiani. Volgens sommige geleerden waren ze een stam van de Maeotae. In de 5e eeuw v.Chr. werden de Sindi door het Bosporuskoninkrijk onderworpen. Naast de haven van Sindika, later hernoemd tot Gorgippia, bezaten ze de steden Hermonassa en . Ze hadden een monarchale staatsvorm, en Sindika/Gorgippia was de residentie van hun koningen. Ze lieten een groot aantal grafheuvels na, waarbij uit de grafgiften blijkt dat hun cultuur sterk gehelleniseerd was. Nicolaus van Damascus vermeld de eigenaardige gewoonte dat zij op het graf van een overledene zoveel vissen gooiden als het aantal vijanden die hij had overwonnen. De Sindi werden in de eerste eeuwen van onze jaartelling onderworpen door de Sarmaten.
rdf:langString
Syndowie (Sindi, stgr. Σινδοί) – starożytny lud wzmiankowany m.in. przez Herodota, jedno z licznych plemion meockich zamieszkujące Półwysep Tamański i sąsiednie wybrzeża Morza Czarnego (Pontus Euxinus). W V wieku p.n.e. Syndowie znaleźli się w strefie wpływów Królestwa Bosporańskiego, a ich kultura uległa hellenizacji. W pierwszych wiekach naszej ery zostali wchłonięci przez Sarmatów.
rdf:langString
Синды (греч. Σινδοί) — одно из многочисленных племён Северного Причерноморья, обитавшее в I тыс. до н. э. — первых веках н. э. на Таманском полуострове и прилегающем к нему побережье Чёрного моря до Новороссийска. Этноязыковая принадлежность синдов дискуссионна в связи со скудостью источников.
rdf:langString
Си́нди, Сінди (грец. Σινδοί, Herod, IV, 28) — одне з меотських племен, які у 1000-і роки до Р. Х. жили на Таманському півострові та прилеглому до нього узбережжі Чорного моря (Pontus Euxinus) у підніжжях Кавказу і в пониззі Кубані. Їхній край називався Сіндис (Sindice). Згадуються у творах Геродота, Страбона, . Сусідами Синдів були племена дандаріїв, , і . За етнічним походженням Синди, можливо, були близькими до кіммерійців. Їх ім'я було записане по-різному: Мела(Mela) називає їх Сіндонес, Люсіан, Сіндіаної (Sindianoi). Страбон описує їх проживаючими вздовж Palus Maeotis, серед Меотів (Maeotae), Dandarii, Toreatae, Agri, Arrechi, Tarpetes, Obidiaceni, Sittaceni, Dosci, і Aspurgiani. Основні зайняття: хліборобство, рибальство, ремесло й торгівля (здебільшого з греками).Займалися в основному землеробством; були розвинені рибальство і ремесла (ливарне, ковальське, гончарне). Значного розвитку досягла торгівля, особливо хлібом (з Урарту та грецькими містами — з 6 ст. до Р. Х.), яку Синди вели через власні порти — Синдську гавань (Синдик; з 4 сторіччя називалася також Горгіппія), Корокондаму. У 500–350 рр. до Р. Х. виникла синдська держава Синдика, у 400–300 рр. до Р. Х. вони увійшли до складу Боспорського царства і зазнали значної еллінізації. Синди вели війни зі скіфами. У 4 ст. до Р. Х. держава синдів втратила незалежність і увійшла до складу Боспорського царства. Синдська шляхта увійшла до правлячої боспорської аристократії і мала значний влив на політику держави. Їм належали міста: морський порт (Sinda), Гермонаса, столиця Горгіппія, і . Серед чорноморських племен Синди були найбільш еллінізовані. Синди, особливо їхня знать, засвоїли мову, культуру, релігійні вірування греків. У перших 1-200 роках нашої ери синди були повністю асимільовані сарматами. Археологічна пам'ятка про синдів — група могил «Сім братів» й руїна Синдики — Семибратне городище. Микола Дамаській описав їх своєрідний звичай накидання на могилу небіжчика риби з кількістю ворогів, яких він переміг.
rdf:langString
Sindica
rdf:langString
Conquest by the Bosporan Kingdom
rdf:langString
Scythian retreat from Ciscaucasia
xsd:nonNegativeInteger
6355
