Silvio D'Amico
http://dbpedia.org/resource/Silvio_D'Amico an entity of type: Thing
Silvio D'Amico (né le 3 février 1887 à Rome et mort dans la même ville le 1er avril 1955) est un critique de théâtre et journaliste italien, fondateur de l'Académie nationale d'art dramatique en 1936 qui porte son nom depuis sa mort. Entre 1925 et 1940, il dirige la critique dramatique dans le journal La Tribune. Avec Nicola De Pirro, il fonde la revue Scenario en 1932 et ils la dirigent ensemble pendant trois ans, après quoi De Pirro continue seul.
rdf:langString
Silvio D'Amico (February 3, 1887, in Rome – April 1, 1955, in Rome) was an Italian theatre critic, journalist, and theorist of Italian theater. Not a Fascist himself, D'Amico was the major theater critic during the ventennio, the twenty years (1922-1945) of Fascist rule in Italy. He was the first editor of the nine volume Enciclopedia dello Spettacolo (Encyclopedia of Performing Arts), published between 1954 and 1965, that covered theater, music, cinema, and dance. Most notably, he held an eminent position in theatrical study in Italy, giving his name to the Silvio D'Amico National Academy of Dramatic Art in Rome, Italy's most prestigious drama school.
rdf:langString
Silvio D'Amico (Roma, 3 febbraio 1887 – Roma, 1º aprile 1955) è stato un critico teatrale e docente italiano.
rdf:langString
Сільвіо д'Аміко (італ. Silvio D'Amico, 3 лютого 1887, Рим — 1 квітня 1955, Рим) — італійський театральний критик і теоретик театру. Вчився в інституті Массіміліано Массімо у Римі. Після того як закінчив факультет права, у 1911 року виграв конкурс міністерства публічної освіти і стає генеральним директором департаменту стародавнього мистецтва. У 25 років розпочинає свою журналістську діяльність, розпочинаючи публікуватись у часописі L'Idea Nazionale. Засновує і з 1932 до 1936 року керує часописом Scenario разом з Нікола де Пірро.
rdf:langString
rdf:langString
Silvio D'Amico
rdf:langString
Silvio D'Amico
rdf:langString
Silvio D'Amico
rdf:langString
Сільвіо д'Аміко
rdf:langString
Silvio D'Amico
rdf:langString
Silvio D'Amico
xsd:date
1887-02-03
xsd:integer
29189036
xsd:integer
1114949281
rdf:langString
right
xsd:date
1887-02-03
rdf:langString
Alessandro d'Amico
rdf:langString
Fedele D'Amico
xsd:gMonthDay
--04-01
rdf:langString
Italian
rdf:langString
Journalist
rdf:langString
Theatre critic
rdf:langString
Theorist of Italian theater
rdf:langString
"What mass theater could be more authentic than that of the people gathered in Piazza Venezia, when Mussolini speaks from his balcony?"
<perCent>
25.0
rdf:langString
Silvio D'Amico (né le 3 février 1887 à Rome et mort dans la même ville le 1er avril 1955) est un critique de théâtre et journaliste italien, fondateur de l'Académie nationale d'art dramatique en 1936 qui porte son nom depuis sa mort. Entre 1925 et 1940, il dirige la critique dramatique dans le journal La Tribune. Avec Nicola De Pirro, il fonde la revue Scenario en 1932 et ils la dirigent ensemble pendant trois ans, après quoi De Pirro continue seul.
rdf:langString
Silvio D'Amico (February 3, 1887, in Rome – April 1, 1955, in Rome) was an Italian theatre critic, journalist, and theorist of Italian theater. Not a Fascist himself, D'Amico was the major theater critic during the ventennio, the twenty years (1922-1945) of Fascist rule in Italy. He was the first editor of the nine volume Enciclopedia dello Spettacolo (Encyclopedia of Performing Arts), published between 1954 and 1965, that covered theater, music, cinema, and dance. Most notably, he held an eminent position in theatrical study in Italy, giving his name to the Silvio D'Amico National Academy of Dramatic Art in Rome, Italy's most prestigious drama school.
rdf:langString
Silvio D'Amico (Roma, 3 febbraio 1887 – Roma, 1º aprile 1955) è stato un critico teatrale e docente italiano.
rdf:langString
Сільвіо д'Аміко (італ. Silvio D'Amico, 3 лютого 1887, Рим — 1 квітня 1955, Рим) — італійський театральний критик і теоретик театру. Вчився в інституті Массіміліано Массімо у Римі. Після того як закінчив факультет права, у 1911 року виграв конкурс міністерства публічної освіти і стає генеральним директором департаменту стародавнього мистецтва. У 25 років розпочинає свою журналістську діяльність, розпочинаючи публікуватись у часописі L'Idea Nazionale. Засновує і з 1932 до 1936 року керує часописом Scenario разом з Нікола де Пірро. З 1937 до 1943 керує часописом Rivista italiana del Dramma. Пише статті у часописі Il Giornale d'Italia з 1941 до 1943. Після цього припиняє свою співпрацю у зв'язку з фашистській окупації столиці. З 1945 до 1955 року працює критиком часопису Il Tempo та Teatro в якому співпрацює с Джанлуїджі Ронді. Помирає в Римі у 1955 році. В знак жалоби щодо його смерті римські театри закрилися на певний період.
xsd:nonNegativeInteger
5962
xsd:gYear
1887
xsd:gYear
1955