Silver Spring monkeys
http://dbpedia.org/resource/Silver_Spring_monkeys an entity of type: Thing
Die Silver-Spring-Affen waren eine Gruppe von 17 philippinischen Makaken, die am Institut für Verhaltensforschung in Silver Spring (Maryland, USA) lebten. In den 1980er Jahren wurden sie durch eine Auseinandersetzung zwischen Forschern, Tierschützern, verschiedenen Gerichten und Politikern zu den „wohl berühmtesten Labortieren der Geschichte.“ Die Versuche fielen in das Gebiet der neuronalen Plastizität, wo erforscht wird, wie sich das Gehirn von Primaten etwa nach Unfällen durch Therapie reorganisieren kann.
rdf:langString
Los macacos o monos de Silver Spring fueron 17 macacos nacidos en la selva de Filipinas que se mantuvieron en el Institute for Behavioral Research («Instituto de investigación del comportamiento») en Silver Spring, Maryland, para investigación de la neuroplasticidad, la capacidad del cerebro de los primates adultos para reorganizarse. Desde 1981 hasta 1991, se convirtieron en lo que un escritor llamó los animales de laboratorio más famosos de la historia, como resultado de una batalla entre investigadores, defensores de animales, políticos y los tribunales sobre si usarlos en la investigación o liberarlos en un santuario.
rdf:langString
The Silver Spring monkeys were 17 wild-born macaque monkeys from the Philippines who were kept in the Institute for Behavioral Research in Silver Spring, Maryland. From 1981 until 1991, they became what one writer called the most famous lab animals in history, as a result of a battle between animal researchers, animal advocates, politicians, and the courts over whether to use them in research or release them to a sanctuary. Within the scientific community, the monkeys became known for their use in experiments into neuroplasticity—the ability of the adult primate brain to reorganize itself.
rdf:langString
Обезьяны из Силвер-Спринг — 17 рождённых в дикой природе макак с Филиппин, содержавшихся в качестве подопытных животных в Институте поведенческих исследований в Силвер-Спринг, штат Мэриленд, США. С 1981 по 1991 год они были объектом продолжительной и острой дискуссии между исследователями животных, зоозащитными организациями, политиками и судами относительно их дальнейшей судьбы: проводить ли на них исследования и дальше или выпустить на волю. В научных кругах обезьяны стали известны как подопытные животные в экспериментах по нейропластичности — возможности мозга взрослого примата изменяться под действием опытов, что некоторыми называлось одним из самых важных открытий XX века.
rdf:langString
Мавпи з Сілвер-Спрінг — це 17 народжених в дикій природі макак з Філіппін, які перебували в якості піддослідних тварин в Інституті поведінкових досліджень у Сілвер-Спрінг, штат Меріленд, США. З 1981 по 1991 рік вони були об'єктом тривалої і гострої дискусії між дослідниками тварин, зоозахисними організаціями, політиками і судами щодо їхньої подальшої долі: чи проводити на них досліди й надалі, чи випустити на волю. У наукових колах мавпи стали відомими як піддослідні тварини в експериментах з нейропластичності — можливості мозку дорослого примата змінюватися під дією дослідів. Це вважалося одним з найважливіших відкриттів XX століття.
rdf:langString
rdf:langString
Affen von Silver Spring
rdf:langString
Macacos de Silver Spring
rdf:langString
Silver Spring monkeys
rdf:langString
Обезьяны из Силвер-Спринг
rdf:langString
Мавпи з Сілвер-Спрінг
xsd:integer
3204006
xsd:integer
1124798255
rdf:langString
Advance in research into neuroplasticity and the treatment of strokes; first police raid on a U.S. laboratory; first criminal conviction for animal cruelty of a U.S. researcher ; introduction of the 1985 Animal Welfare Act; reported creation of the first Animal Liberation Front cell in North America
rdf:langString
Seventeen macaque monkeys
rdf:langString
Domitian, one of the Silver Spring monkeys, in one of the images distributed by PETA to newspapers.
rdf:langString
Institute for Behavioral Research, Silver Spring, Maryland, U.S.
rdf:langString
Taub convicted on six counts, overturned on appeal.
rdf:langString
The Washington Post
rdf:langString
Edward Taub charged with 17 counts of animal cruelty and six of failing to provide adequate veterinary care.
rdf:langString
Los macacos o monos de Silver Spring fueron 17 macacos nacidos en la selva de Filipinas que se mantuvieron en el Institute for Behavioral Research («Instituto de investigación del comportamiento») en Silver Spring, Maryland, para investigación de la neuroplasticidad, la capacidad del cerebro de los primates adultos para reorganizarse. Desde 1981 hasta 1991, se convirtieron en lo que un escritor llamó los animales de laboratorio más famosos de la historia, como resultado de una batalla entre investigadores, defensores de animales, políticos y los tribunales sobre si usarlos en la investigación o liberarlos en un santuario. Los macacos habían sido utilizados como sujetos de investigación por , un psicólogo, que había cortado los ganglios aferentes que se encargan de proporcionar sensación desde los brazos hasta el cerebro, luego usó cabestrillos para sujetarles los brazos, tanto el aferente como el desaferente, para entrenarles a usar las extremidades que los macacos no podían sentir. En mayo de 1981, Alex Pacheco, del grupo de derechos de los animales «Personas por el Trato Ético de los Animales» (PETA), comenzó a trabajar encubierto en el laboratorio y alertó a la policía sobre lo que PETA consideraba condiciones de vida inaceptables para los macacos. En lo que fue la primera redada policial en los EE. UU. contra un investigador de animales, la policía ingresó al Instituto y les retiró a los macacos, acusando a Taub de 17 cargos por crueldad hacia los animales y sin proporcionar atención veterinaria adecuada. Fue condenado por seis cargos; cinco fueron anulados durante un segundo juicio, y la condena final fue anulada en apelación en 1983, cuando el tribunal dictaminó que la legislación sobre crueldad animal de Maryland no se aplicaba a los laboratorios financiados por el Gobierno federal. La batalla subsiguiente por la custodia de los macacos vio a celebridades y políticos hacer campaña por la liberación de los monos, así como una enmienda en 1985 a la Ley de Bienestar Animal, la transformación de PETA en un movimiento nacional, la creación de la primera cédula norteamericana del Frente de Liberación Animal, y el primer caso de investigación animal en llegar a la Corte Suprema de los Estados Unidos. En julio de 1991, la solicitud de PETA al Tribunal Supremo por la custodia de los macacos fue rechazada. Días después, los últimos dos monos fueron sacrificados después de que los veterinarios determinaron que estaban sufriendo. Durante la posterior disección de los monos, se descubrió que se había producido una significativa, lo que sugiere que ser forzado a usar extremidades sin aporte sensorial había provocado cambios en la organización de sus cerebros. Esta evidencia de la plasticidad del cerebro ayudó a anular la opinión generalizada de que el cerebro adulto no puede reorganizarse en respuesta a su entorno. Después de cinco años de recibir amenazas de muerte y no poder reincorporarse a la investigación médica, Taub recibió una beca de la Universidad de Alabama, donde desarrolló una nueva forma de terapia, basada en el concepto de neuroplasticidad, para personas discapacitadas como resultado de daño cerebral. Conocido como «terapia de movimiento inducida por coacción» (constraint-induced movement therapy), ha ayudado a los sobrevivientes de un derrame cerebral a recuperar el uso de extremidades paralizadas durante muchos años, y ha sido aclamado por la American Stroke Association por estar a la vanguardia de una revolución.
rdf:langString
Die Silver-Spring-Affen waren eine Gruppe von 17 philippinischen Makaken, die am Institut für Verhaltensforschung in Silver Spring (Maryland, USA) lebten. In den 1980er Jahren wurden sie durch eine Auseinandersetzung zwischen Forschern, Tierschützern, verschiedenen Gerichten und Politikern zu den „wohl berühmtesten Labortieren der Geschichte.“ Die Versuche fielen in das Gebiet der neuronalen Plastizität, wo erforscht wird, wie sich das Gehirn von Primaten etwa nach Unfällen durch Therapie reorganisieren kann. Der Psychologe durchtrennte dafür in der betreffenden Versuchsreihe zunächst Teile des Spinalganglions derart, dass die Tiere Arme oder Beine nicht mehr wahrnehmen konnten. Aus Beobachtungen war bekannt, dass derart geschädigte Menschen nicht in der Lage waren, diese Körperteile zu benutzen, und es gab seinerzeit keine neurologische Erklärung dafür. Taub untersuchte die behavioristische Hypothese, dass diese Nichtbenutzung ein erlerntes Verhalten sei. Zur Überprüfung nutzte er selbst gebaute Haltevorrichtungen, Elektroschocks oder Nahrungsmittelentzug, um die Tiere zu zwingen, die Körperteile, die sie nicht mehr fühlen konnten, zu benutzen. Alex Pacheco trat, nachdem er Europa bereist und seine Studien in den USA wieder aufgenommen hatte, als Aktivist der Gruppe People for the Ethical Treatment of Animals (PETA) bei, die damals etwa 20 Mitglieder hatte. Mit ihnen beschloss er, verdeckt an Taubs Institut zu arbeiten. Nach einer Weile wies er die Polizei auf die Lebensumstände der Affen hin und löste damit die weltweit erste Razzia in einem Tierversuchslabor aus. Taub wurde in der Folge wegen 17-facher Tierquälerei und wegen des Versäumens, tierärztliche Pflege bereitzustellen, angeklagt. In sechs Fällen wurde er zunächst verurteilt. Fünf davon wurden in einer Nachverhandlung zurückgewiesen. Die Verurteilung im sechsten Fall wurde in der Revision für nichtig erklärt, weil das Gericht feststellte, dass das auf staatlich finanzierte Labore nicht anzuwenden sei. Nach dem zweijährigen Streit um Taubs Schuld bezüglich der Tierquälerei folgten weitere acht Jahre der juristischen Auseinandersetzung um den weiteren Verbleib der Tiere. Das führte zu einer landesweiten Debatte und zu einem 1985 bewilligten Zusatz zum . Die Organisation PETA wuchs während dieser Zeit auf 400.000 Mitglieder mit einem jährlichen Spendenaufkommen von 5 Millionen Dollar an. Andere Vereine verzeichneten ebenfalls großen Zulauf, und die erste Zelle der nordamerikanischen Animal Liberation Front wurde gebildet. Ferner war es der erste Tierschutzfall, der von dem Obersten Gerichtshof verhandelt wurde. PETA versuchte dort zu erwirken, dass ihr die Obhut über die Affen übertragen werde. Die letzte Klage in dem Fall wurde 1991 zurückgewiesen und die verbliebenen Tiere wurden kurz darauf getötet. In der darauffolgenden Obduktion wurde festgestellt, dass die Großhirnrinde der mutilierten Affen im Gegensatz zur Kontrollgruppe signifikante Veränderungen aufwies. Die Resultate der Experimente standen damit im Widerspruch zu der allgemein geteilten Annahme, dass das Gehirn von Primaten sich nicht selbst reorganisieren könne. Die Ergebnisse der Versuche halfen dabei, diese Annahme zu überwinden. Nachdem Taub einige Jahre lang Morddrohungen erhalten hatte und auch keine Anstellung an einer wissenschaftlichen Einrichtung fand, bekam er einen Ruf an die University of Alabama at Birmingham. Ausgehend von dem Konzept der Neuroplastizität entwickelte er dort die , die einigen menschlichen Betroffenen von Schlaganfällen die erneute Benutzung gelähmter Körperteile ermöglicht.
rdf:langString
The Silver Spring monkeys were 17 wild-born macaque monkeys from the Philippines who were kept in the Institute for Behavioral Research in Silver Spring, Maryland. From 1981 until 1991, they became what one writer called the most famous lab animals in history, as a result of a battle between animal researchers, animal advocates, politicians, and the courts over whether to use them in research or release them to a sanctuary. Within the scientific community, the monkeys became known for their use in experiments into neuroplasticity—the ability of the adult primate brain to reorganize itself. The monkeys had been used as research subjects by Edward Taub, a psychologist, who had cut afferent ganglia that supplied sensation to the brain from their arms, then used arm slings to restrain either the good or deafferented arm to train them to use the limbs they could not feel. In May 1981, Alex Pacheco of the animal-rights group People for the Ethical Treatment of Animals (PETA) began working undercover in the lab, and alerted police to what PETA viewed as unacceptable living conditions for the monkeys. In what was the first police raid in the U.S. against an animal researcher, police entered the Institute and removed the monkeys, charging Taub with 17 counts of animal cruelty and failing to provide adequate veterinary care. He was convicted on six counts; five were overturned during a second trial, and the final conviction was overturned on appeal in 1983, when the court ruled that Maryland's animal cruelty legislation did not apply to federally funded laboratories. The ensuing battle over the monkeys' custody saw celebrities and politicians campaign for the monkeys' release, an amendment in 1985 to the Animal Welfare Act, the transformation of PETA from a group of friends into a national movement, the creation of the first North American Animal Liberation Front cell, and the first animal research case to reach the United States Supreme Court. In July 1991, PETA's application to the Supreme Court for custody was rejected. Days later, the last two monkeys were killed after veterinarians determined they were suffering and should be euthanized. During the subsequent dissection of the monkeys, it was discovered that significant cortical remapping had occurred, suggesting that being forced to use limbs with no sensory input had triggered changes in their brains' organization. This evidence of the brain's plasticity helped overturn the widely held view that the adult brain cannot reorganize itself in response to its environment. After five years of receiving death threats and being unable to find a research position, Taub was offered a grant by the University of Alabama, where he developed a new form of therapy, based on the concept of neuroplasticity, for people disabled as a result of brain damage. Known as constraint-induced movement therapy, it has helped stroke survivors regain the use of limbs paralysed for many years, and has been hailed by the American Stroke Association as being at the forefront of a revolution.
rdf:langString
Мавпи з Сілвер-Спрінг — це 17 народжених в дикій природі макак з Філіппін, які перебували в якості піддослідних тварин в Інституті поведінкових досліджень у Сілвер-Спрінг, штат Меріленд, США. З 1981 по 1991 рік вони були об'єктом тривалої і гострої дискусії між дослідниками тварин, зоозахисними організаціями, політиками і судами щодо їхньої подальшої долі: чи проводити на них досліди й надалі, чи випустити на волю. У наукових колах мавпи стали відомими як піддослідні тварини в експериментах з нейропластичності — можливості мозку дорослого примата змінюватися під дією дослідів. Це вважалося одним з найважливіших відкриттів XX століття. Експерименти на мавпах ставилися під керівництвом невролога Едварда Тауба; він видаляв мавпам спинальний ганглій, за допомогою якого команди з їхнього мозку доходили до рук, використовував потім наручні петлі для стримування, а також електрошок і метод позбавлення їжі, щоб привчити їх використовувати ті кінцівки, які вони більше не могли відчувати. Це робилося відповідно до гіпотези Тауба про те, що «невикористання» тієї чи іншої кінцівки є «завченою» поведінкою. У травні 1981 року Алекс Пачеко з групи «People for the Ethical Treatment of Animals» (PETA) влаштувався на роботу в цю лабораторію, й через деякий час повідомив поліції, що PETA вважає умови перебування тут мавп неприйнятними. В ході першого в історії США рейду проти дослідника тварин поліція увійшла на територію інституту і звільнила мавп, пред'явивши Таубу звинувачення з 17 пунктів в жорстокому поводженні з тваринами і незабезпеченні їм адекватної ветеринарної допомоги. Він був засуджений за 6 пунктами; п'ять з них були скасовані під час другого судового процесу, а остаточний вирок був скасований за апеляцією в 1983 році, коли суд ухвалив, що звинувачення в жорстокому поводженні з тваринами, відповідно до законодавства штату Меріленд, не може застосовуватися до фінансованих з федерального бюджету лабораторій. Проведена восьмирічна боротьба за подальшу долю мавп включала ініційовану знаменитостями і політиками кампанію щодо їхнього звільнення, а також: внесення поправки 1985 року до закону Animal Welfare Act, перетворення PETA з групи однодумців в національний рух, створення першого в Північній Америці «Фронту звільнення тварин з кліток» і перша справа про досліди над тваринами, яка розглядалася у Верховному суді Сполучених Штатів. У липні 1991 року останнє прохання PETA про опіку над тваринами, подане до Верховного суду, було відхилено, і кілька днів по тому останні мавпи були вбиті. Під час подальшого розтину мавп було виявлено, що в їхньому мозку відбулася значна кількість змін; це дало підставу припустити, що необхідність діяти своїми кінцівками не через сенсорні сигнали викликала зміни в їхньому мозку. Це свідчення пластичності мозку допомогло спростувати широко поширену думку, що мозок дорослої людини не здатний перебудуватися у відповідь на його зміни. Едвард Тауб близько п'яти років не в змозі був знайти роботу й зайняти відповідну наукову посаду, а потім отримав пропозицію про грант на дослідження від університету штату Алабама в Бірмінгемі. У новій лабораторії він розробив форму терапії, засновану на концепції нейропластичності, для людей, які стали інвалідами в результаті пошкоджень головного мозку. Відома як рухова терапія обмеженого виклику, вона допомогла деяким людям, котрі перенесли інсульт, відновити чутливість кінцівок, паралізованих впродовж багатьох років. Цей вид терапії Американська асоціація інсульту назвала «авангардом революції».
rdf:langString
Обезьяны из Силвер-Спринг — 17 рождённых в дикой природе макак с Филиппин, содержавшихся в качестве подопытных животных в Институте поведенческих исследований в Силвер-Спринг, штат Мэриленд, США. С 1981 по 1991 год они были объектом продолжительной и острой дискуссии между исследователями животных, зоозащитными организациями, политиками и судами относительно их дальнейшей судьбы: проводить ли на них исследования и дальше или выпустить на волю. В научных кругах обезьяны стали известны как подопытные животные в экспериментах по нейропластичности — возможности мозга взрослого примата изменяться под действием опытов, что некоторыми называлось одним из самых важных открытий XX века. Эксперименты на обезьянах ставились под руководством Эдварда Тауба — невролога, удалявшего обезьянам спинальный ганглий, с помощью которого команды из их мозгов доходили до рук, использовавшего затем наручные петли для сдерживания их здоровых или стимуляции деафферентированных лап, чтобы приучить их использовать те конечности, которые они больше не могли чувствовать. Это делалось в соответствии с гипотезой Тауба о том, что «неиспользование» той или иной конечности является «заученным» поведением. В мае 1981 года Алекс Пачеко из группы «People for the Ethical Treatment of Animals» (PETA), устроившийся на работу в эту лабораторию, через некоторое время сообщил полиции, что PETA рассматривает условия жизни обезьян здесь как неприемлемые. В ходе первого в истории США рейда против исследователя животных полиция вошла на территорию института и освободила обезьян, предъявив Таубу обвинение из 17 пунктов в жестоком обращении с животными и необеспечении им адекватной ветеринарной помощи. Он был осуждён по 6 пунктам; пять из них были отменены во время второго судебного процесса, а окончательный приговор был отменён по апелляции в 1983 году, когда суд постановил, что обвинение в жестоком обращении с животными, согласно законодательству штата Мэриленд, не может применяться к финансируемым из федерального бюджета лабораториям. Последовавшая за двухгодичным процессом восьмилетняя «борьба» за дальнейшую судьбу обезьян включала инициированную знаменитостями и политиками кампанию по их освобождению, поправку 1985 года к закону Animal Welfare Act, превращение PETA из группы единомышленников в национальное движение, создание первого в Северной Америке «Фронта освобождения животных из клеток» и первое дело об исследовании животных, рассматривавшееся в Верховном суде Соединённых Штатов. В июле 1991 года последнее прошение PETA, поданное в Верховный суд, об опеке над животными было отклонено, и несколько дней спустя последние из обезьян были убиты. Во время последующего вскрытия обезьян было обнаружено, что в их мозгах произошло значительное количество корковых перемещений; это дало основание предположить, что необходимость действовать своими конечностями не через сенсорные сигналы вызвала изменения в организации их мозгов. Это свидетельство пластичности мозга помогло опровергнуть широко распространённое мнение, что мозг взрослого человека не способен перестроиться в ответ на его изменение. После пяти лет угроз его жизни, будучи долгое время не в состоянии найти научную должность, Тауб получил предложение о гранте на исследования от университета штата Алабама в Бирмингеме, где разработал новую форму терапии, основанную на концепции нейропластичности, для людей, ставших инвалидами в результате повреждений головного мозга. Известная как двигательная терапия ограниченного вызова, она помогла некоторым перенёсшим инсульт восстановить владение конечностями, парализованными на протяжении многих лет, и была названа Американской ассоциации инсульта «авангардом революции».
xsd:nonNegativeInteger
42721
