Shannon number
http://dbpedia.org/resource/Shannon_number an entity of type: WikicatLargeNumbers
Shannonen zenbakia 10120 da. Zenbaki hau Claude Shannonek kalkulatu zuen eta xakearen konplexutasun konputazionalaren balioztapena da, hau da, xakean zenbat partida ezberdin eman daitezkeen adierazten du. Hala ere, gaur egun xakearen konplexutasun konputazionala 10123 inguruan kalkulatzen da.
rdf:langString
Le nombre de Shannon, soit 10120, est une estimation de la complexité du jeu d'échecs, c'est-à-dire du nombre de parties différentes, ayant un sens échiquéen, possibles. Ce nombre est à distinguer du nombre, beaucoup plus élevé, de parties légales qu'autorisent les règles du jeu.
rdf:langString
The Shannon number, named after the American mathematician Claude Shannon, is a conservative lower bound of the game-tree complexity of chess of 10120, based on an average of about 103 possibilities for a pair of moves consisting of a move for White followed by a move for Black, and a typical game lasting about 40 such pairs of moves.
rdf:langString
Il numero di Shannon, dal nome di Claude Shannon, è una stima della complessità del gioco degli scacchi che ammonta a 10120, calcolata su una media di circa 103 possibilità per un paio di mosse consistenti in una mossa del Bianco seguita da una mossa del Nero, per partite della durata di 40 coppie di queste mosse.
rdf:langString
Shannons tal representerar den nedre gräns för spelkomplexiteten i strategispelet schack. Talets namn kommer från att Claude Shannon 1950 approximerade att Shannons tal är 10120. Shannons approximation bygger på att varje schackparti består av i genomsnitt 40 drag och vid varje drag finns 30 möjliga utfall.
rdf:langString
El nombre de Shannon, 10120, és una estimació de la complexitat de l'arbre de joc dels escacs. Va ser calculat per primera vegada per Claude Shannon, el “pare” de la teoria de la informació. D'acord amb al seu càlcul, es realitzen una mitjana de 40 moviments en una partida d'escacs, mentre que cada jugador tria un únic moviment d'uns 30 possibles (de fet, pot ser que hi hagi zero possibilitats com en el cas d'escac i mat, el cas d'empat, o tants com 218. Així són possibles (30·30)40, per tant, 90040 partides d'escacs diferents. De manera aproximada es diu que és igual a 10120, valor que s'obté de resoldre l'equació: 90040 = 10x. Si es reorganitza l'equació s'obté: x = 40·log10900.
rdf:langString
El número de Shannon, 10120, es una estimación de la complejidad del árbol de juego del ajedrez. Fue calculado por primera vez por Claude Shannon, el padre de la teoría de la información. Shannon lo calculó en su publicación Programando un computador para jugar ajedrez.
rdf:langString
Número de Shannon (10120) é uma estimativa da complexidade de jogo do xadrez. Ele foi calculado pela primeira vez por Claude Shannon, o pai da teoria da informação. De acordo com ele, em média, 40 movimentos são feitos no jogo de xadrez e cada jogador escolhe dois movimentos entre 30 (embora possa haver menos movimentos, bem como nenhum - como no caso do xeque-mate ou empate - ou muitos como 218). Entretanto, (30×30)40, isto é, 90040 jogos de xadrez são possíveis. Este número é aproximadamente 10120, valores que se obtém ao resolver a equação: 90040=10x que é x=40×log 956.
rdf:langString
Число́ Ше́ннона — оценочное минимальное количество неповторяющихся шахматных партий, вычисленное в 1950 году американским математиком Клодом Шенноном. Составляет приблизительно 10120. Динамику роста этого числа можно проследить на примере обычной шахматной партии: для первого хода у обеих сторон есть 400 различных вариантов, для второго — ещё 676, для третьего — еще 576. Таким образом, всего на третьем ходу партии существует 400*676*576≈155 млн различных вариантов партии. Если исключить откровенно глупые ходы, то это число можно сократить на 10—20 %.
rdf:langString
Число Шеннона — приблизна мінімальна кількість неповторюваних шахових партій, обчислена в 1950 році американським математиком Клодом Шенноном, і становить 10 120. Обчислення описане в роботі «Програмування комп'ютера для гри в шахи» (англ. «Programming a Computer for Playing Chess »), опублікованій в березні 1950 року в журналі Philosophical Magazine. Стаття стала однією з фундаментальних праць у розвитку комп'ютерних шахів як дисципліни. В основу обчислень лягло припущення про те, що кожна гра триває в середньому 40 ходів і на кожному ході гравець робить вибір у середньому з 30 варіантів. Для порівняння — кількість атомів у спостережуваному Всесвіті становить за різними оцінками від 4·1079 до 1081, тобто в 10 40 разів менше від числа Шеннона.
rdf:langString
rdf:langString
Shannon number
rdf:langString
Nombre de Shannon
rdf:langString
Número de Shannon
rdf:langString
Shannonen zenbakia
rdf:langString
Nombre de Shannon
rdf:langString
Numero di Shannon
rdf:langString
Número de Shannon
rdf:langString
Shannons tal
rdf:langString
Число Шеннона
rdf:langString
Число Шеннона
xsd:integer
4561248
xsd:integer
1117469488
rdf:langString
El nombre de Shannon, 10120, és una estimació de la complexitat de l'arbre de joc dels escacs. Va ser calculat per primera vegada per Claude Shannon, el “pare” de la teoria de la informació. D'acord amb al seu càlcul, es realitzen una mitjana de 40 moviments en una partida d'escacs, mentre que cada jugador tria un únic moviment d'uns 30 possibles (de fet, pot ser que hi hagi zero possibilitats com en el cas d'escac i mat, el cas d'empat, o tants com 218. Així són possibles (30·30)40, per tant, 90040 partides d'escacs diferents. De manera aproximada es diu que és igual a 10120, valor que s'obté de resoldre l'equació: 90040 = 10x. Si es reorganitza l'equació s'obté: x = 40·log10900. Actualment la complexitat de l'arbre de joc dels escacs es calcula al voltant de 10123 (el nombre de posicions possibles en una partida d'escacs s'estima entre 1043 i 1050). Com a comparació, el nombre d'àtoms que s'estima que hi ha a l'Univers queda entre 4·1078 i 6·1079.
rdf:langString
El número de Shannon, 10120, es una estimación de la complejidad del árbol de juego del ajedrez. Fue calculado por primera vez por Claude Shannon, el padre de la teoría de la información. Shannon lo calculó en su publicación Programando un computador para jugar ajedrez. De acuerdo a su cálculo, se realizan una media de 40 movimientos en una partida de ajedrez, mientras que cada jugador escoge un único movimiento de unos 30 posibles (de hecho, puede ser que existan cero posibilidades como en los casos de jaque mate o ahogado, o tantos como 218). Así, tenemos que son posibles (30×30)40, i.e., 90040 juegos de ajedrez diferentes. De manera aproximada se dice que es igual a 10120, valor que se obtiene de resolver la ecuación: 90040=10x. Despejando, tenemos que: x=40×log 900
rdf:langString
Shannonen zenbakia 10120 da. Zenbaki hau Claude Shannonek kalkulatu zuen eta xakearen konplexutasun konputazionalaren balioztapena da, hau da, xakean zenbat partida ezberdin eman daitezkeen adierazten du. Hala ere, gaur egun xakearen konplexutasun konputazionala 10123 inguruan kalkulatzen da.
rdf:langString
Le nombre de Shannon, soit 10120, est une estimation de la complexité du jeu d'échecs, c'est-à-dire du nombre de parties différentes, ayant un sens échiquéen, possibles. Ce nombre est à distinguer du nombre, beaucoup plus élevé, de parties légales qu'autorisent les règles du jeu.
rdf:langString
The Shannon number, named after the American mathematician Claude Shannon, is a conservative lower bound of the game-tree complexity of chess of 10120, based on an average of about 103 possibilities for a pair of moves consisting of a move for White followed by a move for Black, and a typical game lasting about 40 such pairs of moves.
rdf:langString
Il numero di Shannon, dal nome di Claude Shannon, è una stima della complessità del gioco degli scacchi che ammonta a 10120, calcolata su una media di circa 103 possibilità per un paio di mosse consistenti in una mossa del Bianco seguita da una mossa del Nero, per partite della durata di 40 coppie di queste mosse.
rdf:langString
Número de Shannon (10120) é uma estimativa da complexidade de jogo do xadrez. Ele foi calculado pela primeira vez por Claude Shannon, o pai da teoria da informação. De acordo com ele, em média, 40 movimentos são feitos no jogo de xadrez e cada jogador escolhe dois movimentos entre 30 (embora possa haver menos movimentos, bem como nenhum - como no caso do xeque-mate ou empate - ou muitos como 218). Entretanto, (30×30)40, isto é, 90040 jogos de xadrez são possíveis. Este número é aproximadamente 10120, valores que se obtém ao resolver a equação: 90040=10x que é x=40×log 956. A complexidade do xadrez é atualmente avaliada em aproximadamente 10131 (o número de posições legais no jogo de xadrez é estimado entre 18053 e 8050). Com comparação, o número de átomos no Universo, com o qual é frequentemente comparado, é estimado entre 4×1078 e 6×1079
rdf:langString
Shannons tal representerar den nedre gräns för spelkomplexiteten i strategispelet schack. Talets namn kommer från att Claude Shannon 1950 approximerade att Shannons tal är 10120. Shannons approximation bygger på att varje schackparti består av i genomsnitt 40 drag och vid varje drag finns 30 möjliga utfall.
rdf:langString
Число Шеннона — приблизна мінімальна кількість неповторюваних шахових партій, обчислена в 1950 році американським математиком Клодом Шенноном, і становить 10 120. Обчислення описане в роботі «Програмування комп'ютера для гри в шахи» (англ. «Programming a Computer for Playing Chess »), опублікованій в березні 1950 року в журналі Philosophical Magazine. Стаття стала однією з фундаментальних праць у розвитку комп'ютерних шахів як дисципліни. В основу обчислень лягло припущення про те, що кожна гра триває в середньому 40 ходів і на кожному ході гравець робить вибір у середньому з 30 варіантів. Для порівняння — кількість атомів у спостережуваному Всесвіті становить за різними оцінками від 4·1079 до 1081, тобто в 10 40 разів менше від числа Шеннона. Крім цього, Шеннон вирахував і кількість можливих позицій, що дорівнює приблизно Це число, однак, включає також ситуації, що виключаються правилами гри, і тому недосяжні в дереві можливих ходів. В наш час[коли?] з'явився ряд робіт, які уточнюють або навіть спростовують це число.
rdf:langString
Число́ Ше́ннона — оценочное минимальное количество неповторяющихся шахматных партий, вычисленное в 1950 году американским математиком Клодом Шенноном. Составляет приблизительно 10120. Динамику роста этого числа можно проследить на примере обычной шахматной партии: для первого хода у обеих сторон есть 400 различных вариантов, для второго — ещё 676, для третьего — еще 576. Таким образом, всего на третьем ходу партии существует 400*676*576≈155 млн различных вариантов партии. Если исключить откровенно глупые ходы, то это число можно сократить на 10—20 %. Вычисление числа Шеннона описано в работе «Программирование компьютера для игры в шахматы» (англ. «Programming a Computer for Playing Chess»), опубликованной в марте 1950 года в журнале Philosophical Magazine и ставшей одним из фундаментальных трудов в развитии компьютерных шахмат как дисциплины. В основу вычислений легло предположение о том, что каждая игра длится в среднем 40 ходов и на каждом ходе игрок делает выбор в среднем из 30 вариантов. Для сравнения — количество атомов в наблюдаемой Вселенной составляет по разным оценкам от 1079 до 1081, то есть в 1040 раз меньше числа Шеннона. Кроме этого, Шеннон высчитал и количество возможных позиций, равняющееся примерно: Это число, однако, включает также ситуации, исключаемые правилами игры и поэтому недосягаемые в дереве возможных ходов. В настоящее время появился ряд работ, уточняющих или даже опровергающих это число.
xsd:nonNegativeInteger
6278
