Sextus Empiricus
http://dbpedia.org/resource/Sextus_Empiricus an entity of type: Thing
Sext Empíric va ser un metge i filòsof en el segle ii. Va escriure diverses obres en grec antic.
rdf:langString
سيكستوس إمپيريكوس (160-210 ق.م) كان طبيباً وفيلسوفاً وتذكر لنا المصادر أنه عاش في الإسكندرية أو روما أو أثينا على خلاف. أعماله الفلسفية هي الأكمل من بين ما وصلنا عن مذهب الشُكّاك الإغريقي والروماني. في أعماله الطبية يقول الرأي التقليدي بأنه انتمى إلى المدرسة الطبية التجريبية المضاودة للمدرسة الطبية الدوغمائية. إلا أنه يبدو وكأنه ينسب نفسه إلى المدرسة المنهجية في كتابته مرتين على الأقل.
rdf:langString
Ο Σέξτος ο Εμπειρικός (β΄μισό 2ου - αρχές 3ου αι.μ. Χ.) ήταν φιλόσοφος και ιατρός, εκπρόσωπος τού σκεπτικισμού στη φιλοσοφία και τού εμπειρισμού στην ιατρική, γνωστός κυρίως από τα σωζόμενα συγγράμματά του, τα οποία έχουν συνταχθεί μεταξύ 180 και του 200 μ.Χ.
rdf:langString
Sextus Empiricus (griechisch Σέξτος Ἐμπειρικός Sextos Empeirikós) war ein Arzt und Philosoph im 2. Jahrhundert, der mehrere Werke in griechischer Sprache verfasst hat. Er war ein Vertreter des Pyrrhonismus.
rdf:langString
Sexto Empírico (en latín, Sextus Empiricus; ca. 160 - ca. 210), médico y filósofo griego, es uno de los más importantes representantes del escepticismo pirroniano y fuente de la mayoría de datos referentes a esta corriente filosófica.
rdf:langString
セクストス・エンペイリコス（古希: Σέξτος Ἐμπειρικός, 羅: Sextus Empiricus, 2世紀から3世紀ごろ）は、ローマ帝国期ギリシアの懐疑主義哲学者、医学者。アレクサンドリア、ローマ、アテナイなど様々な土地に住んだ。 彼の哲学的著作は、ほぼ完全な形で現存しており、古代懐疑主義の基本資料となっている。医学的な著作については、伝承によれば彼自身の名にちなんだ「」（Ἐμπειρικοί）に属していたとされる（懐疑主義#古代の医学における懐疑主義 も参照）。しかしながら、著作中において少なくとも二度、自身を「」学派に近いところに置いており、またこれは彼の哲学からもうかがい知られることである。
rdf:langString
섹스투스 엠피리쿠스(그리스어: Σέξτος Ἐμπειρικός, 기원전 2세기부터 아마 3세기)는 알렉산드리아, 로마, 아테네 등 여러 가지 토지에 살았다는 의학자, 철학자이다. 그의 철학적 저작은 고대 그리스·고대 로마의 회의론으로서 거의 완전한 형태로 현존하고 있다. 의학적인 저작에 대해서는, 전승에 의하면 그 자신의 이름에 연관된 '경험주의' 학파 ( Asclepiades의 항을 참조)에 속하고 있었다고 여겨진다. 그렇지만, 저작중에서 적어도 두 번, 자기 자신을 '방법주의' 학파에 가까운 곳에 두고 있어 또 이는 그의 철학으로부터도 들어 알려지는 것이다.
rdf:langString
Sesto Empirico (in greco antico: Σέξτος Ἐμπειρικός, Sextos Empeiricos; 160 circa – 210 circa) è stato un filosofo scettico greco antico vissuto nel II secolo.È stato uno dei maggiori esponenti dello scetticismo.
rdf:langString
塞克斯圖斯·恩丕里柯（希臘語：Σέξτος Ἐμπειρικός，英語：Sextus Empiricus，160年－210年），希臘醫生與哲學家，也可能是羅馬人。懷疑論者，主張：若任何人宣稱有標準能判斷真理，如果那標準未經檢驗，如何能以之判斷；又如果那標準已經過驗證，又是以何為準驗證的？因此，恩丕里柯認為無法找到足夠的標準來驗證真理。
rdf:langString
Sextus Empiricus (řecky Σέξτος Ἐμπειρικός; kolem 200 – po 250), byl římský lékař a filosof řeckého původu. Většinu svého života prožil v Alexandrii, ale pobýval taktéž v Athénách nebo Římě. Jak získal své jméno, zůstává předmětem diskuze. Jedna z teorií tvrdí, že je odvozeno z toho, že patřil k empirickým lékařům. Dle druhého pojetí je pojmenovaný dle ztraceného spisu Potulky empirismem (Empeiriká hypomnémata). Se smrtí Sexta Empeirika končí i antická skepse a pyrrhonismus se objevuje až v novověku u jmen jako je Michel de Montaigne či David Hume.
rdf:langString
Seksto Empiriko, en latino Sextus Empiricus kaj en greka Σέξτος Ἐμπειρικός; ĉ. 160 – ĉ. 210), estis kuracisto kaj filozofo, kaj ofte oni informis ke li vivis en Aleksandrio, Romo, aŭ Ateno. Li estas plej konata pro sia libro "La esenco de pironismo" en kiu li resumis la teorion de skeptiko kiu komenciĝis fare de la filozofo Pirono de Heliso. Lia filozofia verko estas la plej kompleta survivinta rakonto de antikva greka kaj romia skeptikismo. Pironismo estas ekstrema formo de skeptiko, laŭ kiu ne devus esti aljuĝita la demandon ĉu io ajn povas esti konata pri la naturo de realeco.
rdf:langString
Sextus Empiricus (160-210 après J.-C.) (en grec ancien : Σέξτος Ἐμπειρικός) est un philosophe sceptique et médecin de l'école de médecine antique dite « empirique », qui fut actif à la fin du IIe siècle. Il écrivait en grec, mais nous ne savons ni où il naquit (peut-être à Mytilène) ni où il fut professeur, et ignorons donc pratiquement tout de sa vie ; paradoxalement, nous avons de lui une importante quantité de textes philosophiques bien conservés (dont le contenu autobiographique est quasi nul), ce qui fait de lui sans équivoque le principal auteur sceptique de l'antiquité, ainsi qu'une source majeure sur les philosophes plus anciens que lui dont les œuvres ne nous sont pas parvenues. Selon Diogène Laërce, il fut chef de l'école sceptique en succédant à Ménodote de Nicomédie et son succ
rdf:langString
Sextus Empiricus (Greek: Σέξτος Ἐμπειρικός, Sextos Empeiricos; fl. mid-late 2nd century AD) was a Greek Pyrrhonist philosopher and Empiric school physician. His philosophical works are the most complete surviving account of ancient Greek and Roman Pyrrhonism, and because of the arguments they contain against the other Hellenistic philosophies, they are also a major source of information about those philosophies.
rdf:langString
Sexto Empírico (em grego antigo: Σέξτος, Εμπειρικός, transl. Séxtos Empeirikós; em latim: Sextus Empiricus) (c. 160 d.C. – c. 210 d.C.) foi um médico e filósofo grego que viveu entre os séculos II e III d.C. Os seus trabalhos filosóficos são um dos melhores exemplos do ceticismo pirrônico e fonte da maioria dos dados referentes a essa corrente filosófica, opondo-se à astrologia e outras magias. Seus escritos foram publicados em latim pela primeira vez em 1562, por Henricus Stephanus. Seus conceitos influenciaram Montaigne e Hume.
rdf:langString
Sekstus Empiryk (stgr. Σέξτος ὁ Ἐμπειρικός Sekstos ho Empeirikos) – starożytny lekarz i filozof działający na przełomie II i III wieku n.e. w Atenach i Aleksandrii. Był przedstawicielem sceptycyzmu. Jako lekarz, Sekstus należał do tak zwanej szkoły "metodycznej". Jej wyznawcy, nie wierząc w poznanie prawdziwych przyczyn chorób, ograniczali swe zainteresowanie do obserwacji ich objawów. Stąd też wziął się jego przydomek "empiryk". Sekstus uzupełnił arsenał znanych przed nim o pięć kolejnych. Stwierdzał mianowicie, że:
rdf:langString
Sextus Empiricus was een filosoof en arts uit de 2e of 3e eeuw n.Chr. (van ca. 150 tot ca. 220). Hij zou mogelijk geleefd hebben in Alexandrië, Rome of Athene. Zijn in het Grieks geschreven filosofische werken zijn de meest complete overgedragen weergaven van het oude Griekse en Romeinse scepticisme.
rdf:langString
Секст Эмпирик (др.-греч. Σέξτος ὁ Ἐμπειρικός, 2-я половина II века н. э.) — древнегреческий врач и философ, представитель классического античного скептицизма. Время жизни Секста Эмпирика точно не установлено. Так, Ф. Кюдлин считал, что Секст жил около 100 года н. э.; Вольграфф — что Секст был главой школы около 115-135 лет н.э. Самое распространённое мнение — это расцвет философии Секста Эмпирика в конце II века н.э. Этой точки зрения придерживались М. Гаас, Е. Паппенгейм, М.М. Патрик, Э. Целлер, М. Дал Пра, В. Брошар, А. Гедекемейер. Эта точка зрения базируется на том, что в III веке н.э. стоицизм перестал быть настолько влиятельным философским течением, чтобы вызвать у Секста столь ожесточённую полемику. Предполагается, что последний скептик критикует стоицизм как основное догматическое
rdf:langString
Sextus Empiricus (Σέξτος Ἐμπειρικός), levde under 100-talet i Alexandria och Aten, var en grekisk filosof och läkare. Sextus Empiricus var skeptiker och författade på grekiska Pyrrhoniai hypotyposeis (Pyrrhoniska skisser) i tre böcker och Pros tus mathematikus (Mot matematikerna) i sex böcker (han vänder sig däri även mot de dogmatiska logikerna, fysikerna och etikerna). Skrifterna är inte bara huvudkällan för vår kännedom om skepticismen under senantiken, utan också bland de viktigaste källskrifterna för de äldre filosofernas åsikter. Bland hans egna bevis för skepticismen är hans invändningar mot den deduktiva slutledningen och mot kausaliteten de märkligaste. Mot den förra gör han gällande att varje deduktiv slutledning innehåller ett cirkelbevis, då översatsen måste grunda sig på en fu
rdf:langString
Секст Емпірик (близько 160—210) — лікар і філософ, який за різними свідченнями мешкав в Александрії, Римі або Афінах. Його філософські праці зберегли для потомків відомості про стагогрецький і староримський скептицизм.
rdf:langString
rdf:langString
سيكستوس إمبيريكوس
rdf:langString
Sext Empíric
rdf:langString
Sextus Empiricus
rdf:langString
Sextus Empiricus
rdf:langString
Σέξτος ο Εμπειρικός
rdf:langString
Seksto Empiriko
rdf:langString
Sexto Empírico
rdf:langString
Sesto Empirico
rdf:langString
Sextus Empiricus
rdf:langString
섹스투스 엠피리쿠스
rdf:langString
セクストス・エンペイリコス
rdf:langString
Sextus Empiricus
rdf:langString
Sekstus Empiryk
rdf:langString
Sextus Empiricus
rdf:langString
Sexto Empírico
rdf:langString
Секст Эмпирик
rdf:langString
Sextus Empiricus
rdf:langString
塞克斯圖斯·恩丕里柯
rdf:langString
Секст Емпірик
rdf:langString
Sextus Empiricus
rdf:langString
Sextus Empiricus
rdf:langString
possibly in Alexandria or Rome
xsd:integer
177582
xsd:integer
1115306980
rdf:langString
Second century AD
rdf:langString
Late 2nd century or early 3rd century
rdf:langString
Sext Empíric va ser un metge i filòsof en el segle ii. Va escriure diverses obres en grec antic.
rdf:langString
Sextus Empiricus (řecky Σέξτος Ἐμπειρικός; kolem 200 – po 250), byl římský lékař a filosof řeckého původu. Většinu svého života prožil v Alexandrii, ale pobýval taktéž v Athénách nebo Římě. Jak získal své jméno, zůstává předmětem diskuze. Jedna z teorií tvrdí, že je odvozeno z toho, že patřil k empirickým lékařům. Dle druhého pojetí je pojmenovaný dle ztraceného spisu Potulky empirismem (Empeiriká hypomnémata). Sextos je označován jako historik filosofie, jenž prostudoval pramennou literaturu, hlavně díla Timóna z Fleiuntu, Ainesidéma a . Vysvětluje základní principy skepse – cíl a kritérium skepse, tropy, známé heslo „ne více“ i „ne spíše“, princip isosthenie, epoché atd. Se smrtí Sexta Empeirika končí i antická skepse a pyrrhonismus se objevuje až v novověku u jmen jako je Michel de Montaigne či David Hume. Filozofické školy Sextos rozdělil dle přístupu k hledání pravdy do tří skupin: 1.
* Tvrdící, že našli pravdu – dogmatici (Aristotelés, Epikúros, Stoicismus) 2.
* Tvrdící, že pravdu nelze najít – akademici (Karneadés z Kyrény) 3.
* Stále hledající pravdu – skeptici
rdf:langString
سيكستوس إمپيريكوس (160-210 ق.م) كان طبيباً وفيلسوفاً وتذكر لنا المصادر أنه عاش في الإسكندرية أو روما أو أثينا على خلاف. أعماله الفلسفية هي الأكمل من بين ما وصلنا عن مذهب الشُكّاك الإغريقي والروماني. في أعماله الطبية يقول الرأي التقليدي بأنه انتمى إلى المدرسة الطبية التجريبية المضاودة للمدرسة الطبية الدوغمائية. إلا أنه يبدو وكأنه ينسب نفسه إلى المدرسة المنهجية في كتابته مرتين على الأقل.
rdf:langString
Ο Σέξτος ο Εμπειρικός (β΄μισό 2ου - αρχές 3ου αι.μ. Χ.) ήταν φιλόσοφος και ιατρός, εκπρόσωπος τού σκεπτικισμού στη φιλοσοφία και τού εμπειρισμού στην ιατρική, γνωστός κυρίως από τα σωζόμενα συγγράμματά του, τα οποία έχουν συνταχθεί μεταξύ 180 και του 200 μ.Χ.
rdf:langString
Seksto Empiriko, en latino Sextus Empiricus kaj en greka Σέξτος Ἐμπειρικός; ĉ. 160 – ĉ. 210), estis kuracisto kaj filozofo, kaj ofte oni informis ke li vivis en Aleksandrio, Romo, aŭ Ateno. Li estas plej konata pro sia libro "La esenco de pironismo" en kiu li resumis la teorion de skeptiko kiu komenciĝis fare de la filozofo Pirono de Heliso. Lia filozofia verko estas la plej kompleta survivinta rakonto de antikva greka kaj romia skeptikismo. Sextus Empiricus skribis multajn librojn el kiuj nur tri pluvivis: "La Esenco de Pironismo" (Πυῤῥώνειοι ὑποτυπώσεις, Pyrrhōneioi hypotypōseis) kaj du libroj nomitaj "Kontraŭ Matematikistoj". En tiuj ĉi libroj li esprimis dubojn pri homa scio ĝenerale. Pironismo estas ekstrema formo de skeptiko, laŭ kiu ne devus esti aljuĝita la demandon ĉu io ajn povas esti konata pri la naturo de realeco. En sia medicina verko, tradicio retenas ke li estis aparteninta al la "empiria skolo", kiel montras lia nomo. Tamen almenaŭ dufoje en siaj verkoj, Seksto ŝajne situas sin pli proksime al la "metodisma skolo", kio povas esti sugestita de liaj filozofiaj vidoj.
rdf:langString
Sextus Empiricus (griechisch Σέξτος Ἐμπειρικός Sextos Empeirikós) war ein Arzt und Philosoph im 2. Jahrhundert, der mehrere Werke in griechischer Sprache verfasst hat. Er war ein Vertreter des Pyrrhonismus.
rdf:langString
Sexto Empírico (en latín, Sextus Empiricus; ca. 160 - ca. 210), médico y filósofo griego, es uno de los más importantes representantes del escepticismo pirroniano y fuente de la mayoría de datos referentes a esta corriente filosófica.
rdf:langString
Sextus Empiricus (Greek: Σέξτος Ἐμπειρικός, Sextos Empeiricos; fl. mid-late 2nd century AD) was a Greek Pyrrhonist philosopher and Empiric school physician. His philosophical works are the most complete surviving account of ancient Greek and Roman Pyrrhonism, and because of the arguments they contain against the other Hellenistic philosophies, they are also a major source of information about those philosophies. In his medical work, as reflected by his name, tradition maintains that he belonged to the Empiric school in which Pyrrhonism was popular. However, at least twice in his writings, Sextus seems to place himself closer to the Methodic school. Little is known about Sextus Empiricus. He likely lived in Alexandria, Rome, or Athens. The Suda, a 10th-century Byzantine encyclopedia, states that he was the same person as Sextus of Chaeronea, as do other pre-modern sources, but this identification is commonly doubted.
rdf:langString
Sextus Empiricus (160-210 après J.-C.) (en grec ancien : Σέξτος Ἐμπειρικός) est un philosophe sceptique et médecin de l'école de médecine antique dite « empirique », qui fut actif à la fin du IIe siècle. Il écrivait en grec, mais nous ne savons ni où il naquit (peut-être à Mytilène) ni où il fut professeur, et ignorons donc pratiquement tout de sa vie ; paradoxalement, nous avons de lui une importante quantité de textes philosophiques bien conservés (dont le contenu autobiographique est quasi nul), ce qui fait de lui sans équivoque le principal auteur sceptique de l'antiquité, ainsi qu'une source majeure sur les philosophes plus anciens que lui dont les œuvres ne nous sont pas parvenues. Selon Diogène Laërce, il fut chef de l'école sceptique en succédant à Ménodote de Nicomédie et son successeur fut Saturninus (mais ce dernier n'est mentionné par aucune autre source).
rdf:langString
セクストス・エンペイリコス（古希: Σέξτος Ἐμπειρικός, 羅: Sextus Empiricus, 2世紀から3世紀ごろ）は、ローマ帝国期ギリシアの懐疑主義哲学者、医学者。アレクサンドリア、ローマ、アテナイなど様々な土地に住んだ。 彼の哲学的著作は、ほぼ完全な形で現存しており、古代懐疑主義の基本資料となっている。医学的な著作については、伝承によれば彼自身の名にちなんだ「」（Ἐμπειρικοί）に属していたとされる（懐疑主義#古代の医学における懐疑主義 も参照）。しかしながら、著作中において少なくとも二度、自身を「」学派に近いところに置いており、またこれは彼の哲学からもうかがい知られることである。
rdf:langString
섹스투스 엠피리쿠스(그리스어: Σέξτος Ἐμπειρικός, 기원전 2세기부터 아마 3세기)는 알렉산드리아, 로마, 아테네 등 여러 가지 토지에 살았다는 의학자, 철학자이다. 그의 철학적 저작은 고대 그리스·고대 로마의 회의론으로서 거의 완전한 형태로 현존하고 있다. 의학적인 저작에 대해서는, 전승에 의하면 그 자신의 이름에 연관된 '경험주의' 학파 ( Asclepiades의 항을 참조)에 속하고 있었다고 여겨진다. 그렇지만, 저작중에서 적어도 두 번, 자기 자신을 '방법주의' 학파에 가까운 곳에 두고 있어 또 이는 그의 철학으로부터도 들어 알려지는 것이다.
rdf:langString
Sesto Empirico (in greco antico: Σέξτος Ἐμπειρικός, Sextos Empeiricos; 160 circa – 210 circa) è stato un filosofo scettico greco antico vissuto nel II secolo.È stato uno dei maggiori esponenti dello scetticismo.
rdf:langString
Sextus Empiricus was een filosoof en arts uit de 2e of 3e eeuw n.Chr. (van ca. 150 tot ca. 220). Hij zou mogelijk geleefd hebben in Alexandrië, Rome of Athene. Zijn in het Grieks geschreven filosofische werken zijn de meest complete overgedragen weergaven van het oude Griekse en Romeinse scepticisme. Zijn medische werken worden traditioneel ondergebracht onder de "empirische school" (in de traditie van ), zoals ook zijn naam laat uitschijnen. Op zijn minst twee plaatsen in zijn geschriften echter, plaatst Sextus zichzelf dichter bij de "Methodische school". Dit laatste sluit dan weer meer aan bij zijn filosofische opvattingen.
rdf:langString
Sekstus Empiryk (stgr. Σέξτος ὁ Ἐμπειρικός Sekstos ho Empeirikos) – starożytny lekarz i filozof działający na przełomie II i III wieku n.e. w Atenach i Aleksandrii. Był przedstawicielem sceptycyzmu. Jako lekarz, Sekstus należał do tak zwanej szkoły "metodycznej". Jej wyznawcy, nie wierząc w poznanie prawdziwych przyczyn chorób, ograniczali swe zainteresowanie do obserwacji ich objawów. Stąd też wziął się jego przydomek "empiryk". W filozofii Sekstus uznawany jest za najwybitniejszego przedstawiciela późnego sceptycyzmu, przede wszystkim dzięki wyczerpującemu i bezstronnemu opisowi doktryny pyrrońskiej przedstawionej w dziełach: Zarysy pirrońskie (Πυρρώνειοι ὑποτυπώσεις), Przeciw dogmatykom (Πρὸς δογματικούς) – tj. tym, którzy przyjmują pewne zasady bez dowodu, a konkretnie przeciw logikom, fizykom i moralistom – i Przeciw uczonym (Πρὸς μαθηματικούς). Ostatnie dzieło podzielone jest na dwie części, pięć pierwszych ksiąg zwalcza dogmatyzm filozofów, sześć kolejnych zaś skierowanych jest przeciw gramatykom, retorom i matematykom. Sekstus uzupełnił arsenał znanych przed nim o pięć kolejnych. Stwierdzał mianowicie, że: 1.
* Skoro sami filozofowie różnią się pomiędzy sobą poglądami, a także różnią się filozofowie i prości ludzie, to na żadne pytanie nie można odpowiedzieć jednym stwierdzeniem. 2.
* Każdy dowód naukowy obarczony jest błędem regressus ad infinitum, czyli cofania się w nieskończoność. Chcąc bowiem uzasadnić jakieś twierdzenie musimy wyjść z pewnych przesłanek, a te z kolei same będą wymagały dowodu i tak dalej. 3.
* Nasze sądy o przedmiotach zależą od tylu czynników, że nie jesteśmy ich w stanie rozważyć – nie tylko bowiem od samych przedmiotów, ale i od ich stosunku względem nas i samych przedmiotów wobec siebie. 4.
* Chcąc uniknąć regressus ad infinitum w poprzednim tropie musimy przyjąć pewne założenia, lecz tu mamy właściwie całkowitą dowolność. 5.
* Próba uniknięcia regressus ad infinitum poprzez eliminację założeń prowadzi do błędnego koła.
rdf:langString
Sextus Empiricus (Σέξτος Ἐμπειρικός), levde under 100-talet i Alexandria och Aten, var en grekisk filosof och läkare. Sextus Empiricus var skeptiker och författade på grekiska Pyrrhoniai hypotyposeis (Pyrrhoniska skisser) i tre böcker och Pros tus mathematikus (Mot matematikerna) i sex böcker (han vänder sig däri även mot de dogmatiska logikerna, fysikerna och etikerna). Skrifterna är inte bara huvudkällan för vår kännedom om skepticismen under senantiken, utan också bland de viktigaste källskrifterna för de äldre filosofernas åsikter. Bland hans egna bevis för skepticismen är hans invändningar mot den deduktiva slutledningen och mot kausaliteten de märkligaste. Mot den förra gör han gällande att varje deduktiv slutledning innehåller ett cirkelbevis, då översatsen måste grunda sig på en fullständig induktion, i vilken även slutsatsens innehåll ingår. Mot kausaliteten invänder han, att orsaken måste antingen vara samtidig med verkan eller i tiden gå före eller efter densamma. Samtidig kan den inte vara, ty då är orsak och verkan alldeles likställda, så att man ej kan avgöra vilken av dem som är orsaken. Före verkan kan orsaken ej heller vara, ty den är orsak endast tillsammans med verkan. Att tänka sig orsaken komma efter verkan är slutligen orimligt. Sextus Empiricus Opera har utgivits 1718 och 1842. Hans Pyrrhonische Grundzüge har publicerats i tysk översättning (i Philosophische Bibliothek, 1877–1881). Hans medicinska skrifter (Iatrika) har gått förlorade.
rdf:langString
Sexto Empírico (em grego antigo: Σέξτος, Εμπειρικός, transl. Séxtos Empeirikós; em latim: Sextus Empiricus) (c. 160 d.C. – c. 210 d.C.) foi um médico e filósofo grego que viveu entre os séculos II e III d.C. Os seus trabalhos filosóficos são um dos melhores exemplos do ceticismo pirrônico e fonte da maioria dos dados referentes a essa corrente filosófica, opondo-se à astrologia e outras magias. Seus escritos foram publicados em latim pela primeira vez em 1562, por Henricus Stephanus. Seus conceitos influenciaram Montaigne e Hume. Não se sabe de onde era originário, embora tenha vivido em Atenas, Alexandria e Roma. Recebeu o apelido de Empírico por suas concepções filosóficas porém, especialmente, por sua prática médica. Seus escritos, muito influenciados pelos de Pirro de Élis e Enesidemo, estão dirigidos contra a defesa dogmática da pretensão de conhecer a verdade absoluta, tanto na moral como nas ciências.
rdf:langString
Секст Эмпирик (др.-греч. Σέξτος ὁ Ἐμπειρικός, 2-я половина II века н. э.) — древнегреческий врач и философ, представитель классического античного скептицизма. Время жизни Секста Эмпирика точно не установлено. Так, Ф. Кюдлин считал, что Секст жил около 100 года н. э.; Вольграфф — что Секст был главой школы около 115-135 лет н.э. Самое распространённое мнение — это расцвет философии Секста Эмпирика в конце II века н.э. Этой точки зрения придерживались М. Гаас, Е. Паппенгейм, М.М. Патрик, Э. Целлер, М. Дал Пра, В. Брошар, А. Гедекемейер. Эта точка зрения базируется на том, что в III веке н.э. стоицизм перестал быть настолько влиятельным философским течением, чтобы вызвать у Секста столь ожесточённую полемику. Предполагается, что последний скептик критикует стоицизм как основное догматическое учение своего времени. Однако неизвестно, вёл ли Секст актуальный спор со своими современниками-стоиками, или же просто критиковал стоицизм как один из видов догматизма. К тому же скептик критикует далеко не только стоиков, а поздние греческие философы, указывает Д.А. Гусев, считали правильным избегать упоминания современников независимо от своего отношения к ним. Гален из Пергама неоднократно упоминает некоего Геродота, которого некоторые исследователи отождествляют учителем Секста Эмпирика. Но Гален ни разу не упоминает Секста, хотя подробно обсуждает медицинские течения и называет всех известных медиков. Также он подробно говорит о скептиках, но ни разу не упоминает Эмпирика ни в том, ни в другом плане. Место рождения также неизвестно. Сам Секст подробно описывает множество земель, которые мог посещать, но все — отстранённо, без личного отношения. В «Суде» упоминаются Секст из Ливии и Секст из Херонии, оба скептики, при этом Секст из Херонии называется автором произведений Секста Эмпирика. Однако «Суда» многими исследователями считается ненадёжной, и, например, Э. Целлер и В. Брошар не учитывают этот источник. Другие же (например, М. Гаас и В. Вольграфф) считают, что упоминание достаточно точно и согласуется с другими данными. При этом у самого Секста Эмпирика про Херонею имеется единственное упоминание (Sext. Emp. Adv. math. I. 295), да и то мимоходом. Вероятно, жил в Александрии, Афинах и Риме, точные сведения не сохранились. Из сообщений Диогена Лаертского и Галена видно, что Секст Эмпирик был учеником Геродота из Тарса и, в свою очередь, имел ученика в лице Сатурнина. Прозвище «Эмпирик» дано ему, по всей вероятности, потому, что он принадлежал некоторое время к школе эмпирических врачей, прежде чем стал скептиком. Секст Эмпирик наглядно показывает, что скептицизм не мешает активной жизненной позиции: «скептик из человеколюбия (διὰ τὸ φιλάνθρωπος εἶναι) хочет по возможности исцелить рассуждением самомнение и скоропалительность [заключений] догматиков», предлагая свои рассуждения как лекарства от догматичности мышления (Pyrrh. III, 280).
rdf:langString
Секст Емпірик (близько 160—210) — лікар і філософ, який за різними свідченнями мешкав в Александрії, Римі або Афінах. Його філософські праці зберегли для потомків відомості про стагогрецький і староримський скептицизм. У медичних працях він притримувався поглядів емпіричної школи, як відображено в його імені. Однак принаймні двічі в своїх рукописах він позиціював себе ближче до методичної школи. У своїй філософії Секст Емпірик висловлював сумніви щодо знань будь-якого типу. Він сумнівався в справедливості індукції задовго до Юма, та заперечував проти можливості висновків, вважаючи, що вони ґрунтуються на положеннях, які самі потребують обґрунтування і так далі до нескінченності.
rdf:langString
塞克斯圖斯·恩丕里柯（希臘語：Σέξτος Ἐμπειρικός，英語：Sextus Empiricus，160年－210年），希臘醫生與哲學家，也可能是羅馬人。懷疑論者，主張：若任何人宣稱有標準能判斷真理，如果那標準未經檢驗，如何能以之判斷；又如果那標準已經過驗證，又是以何為準驗證的？因此，恩丕里柯認為無法找到足夠的標準來驗證真理。
rdf:langString
Criticism of Academic skepticism
xsd:nonNegativeInteger
29129
xsd:gYear
0002