Sestina
http://dbpedia.org/resource/Sestina an entity of type: Thing
Die Sestine ist eine Gedichtform, die aus sechs sechszeiligen Strophen besteht, denen noch eine dreizeilige Schluss-Strophe folgt; dabei werden die Reimwörter der ersten Strophe in den folgenden Strophen wieder aufgenommen. In sestina steckt das italienische Wort sei „sechs“/sesta „die sechste“, womit auf das strukturierende Prinzip dieser Gedichtform verwiesen ist.
rdf:langString
Σεστίνα λέγεται το ποίημα, το οποίο αποτελείται από έξι εξάστιχες στροφές και μία τρίστιχη επωδό.
rdf:langString
La sestino (itale sestina) estas Eŭropa poezia formo, kiu ne rimas, sed la finaj vortoj de kies versoj restas samaj en ĉiuj strofoj krom specifa permuto.
rdf:langString
La sextina es una composición poética integrada por 39 versos de arte mayor, normalmente endecasílabos, estructurados en seis estrofas de seis versos y una contera final, de tres versos.
rdf:langString
セスティーナ（sestina or sestine, 六行六連詩、六行六連体；sextain, 六行連）は、6行から成る6つのスタンザ（連、詩節）の後に、三行連（アンヴォワまたはトルナーダと呼ばれる）が続く、全部で39行から成る、高度に構成された詩のこと。
rdf:langString
Sotto il nome generico di sestina si individuano due strutture metriche diversificate: la sestina lirica e la sestina narrativa detta anche sesta rima.
rdf:langString
Sekstyna, także sestyna (fr. sextine, od łac. sextus ’szósty‘) – strofa sześciowersowa, najczęściej o wersach jedenasto- albo ośmiozgłoskowych i układzie rymów ababcc. Nazywana czasem sekstyną epicką dla odróżnienia od sestyny lirycznej.
rdf:langString
A sextina é um poema que apresenta um dos sistemas estróficos mais difíceis e raros.
rdf:langString
六节诗（英語：Sestina）是一种通过将首节诗句尾词在其余诗节中进行错综重复以营造美妙效果的诗体。六节诗排版严谨，通常由六节39行诗句构成。许多二十世纪的诗人都采用过这一诗体，如庞德（Ezra Pound）和约翰·阿什伯里（John Ashbery）。庞德1909年所写的《六节诗：阿尔塔佛特》（Sestina Altaforte）是其诸多诗作中较为出名的一首。
rdf:langString
السيستينا (بالإنجليزية: sestina)، وهي كلمة مشتقة من الكلمة الايطالية sesto والتي تعني السادس، أما بـاللغة الأكستانية القديمة فإنه يُشار لها بكلمة cledisat وتعرف أيضا بـ (sestine, sextine ,sextain)، وهي من أساليب النظم الشعري التي تتخذ شكلا ثابتا وتحتوي على ستة مقاطع صوتية ينقسم كل منها إلى ستة أسطر، وعادة ما تُتبَع نهاية القصيدة بمقطع صوتي يتكون من ثلاثة أسطر تسمى envoi. تُستخدم الكلمات في نهاية كل سطر في المقطع الصوتي الأول كنهايات للأسطر في المقاطع التي تليها مما يشكل نمطًا محددًا يُعاد فيه استخدام الكلمات.
rdf:langString
La sextina és una composició poètica d'alt retoricisme que ha tingut una certa tradició en la literatura catalana, tant en escriptura com sobretot en lectura i en recitat. La sextina és un poema que té sis estrofes de sis versos cada una, normalment decasíl·labs, més una tornada opcional de tres versos.
rdf:langString
Sestina je literární forma, užívaná převážně v lyrické poezii, skládající se ze šesti slok a posledního tříveršového envoi (shrnutí, dovětku). Pochází z provensálských trubadúrských písní, vytvořena byla Arnautem Danielem, dále byla hojně užívána v italské poezii, zejména Petrarcou. Od té doby je známa ve většině evropských a amerických literatur (Luís Vaz de Camões, Friedrich Rückert, Algernon Charles Swinburne, Rudyard Kipling, Ezra Pound, W. H. Auden, Elizabeth Bishop, Joan Brossa, John Ashbery, Seamus Heaney, …). V Polsku sestiny psali Jan Andrzej Morsztyn a Antoni Lange.
rdf:langString
La sextine est une forme poétique, composée de six sizains, dont les mots en fin de vers restent les mêmes, mais répartis selon un ordre différent : mathématiquement parlant, il s'agit d'une permutation d'ordre 6. Elle se termine par une tornada (demi sizain reprenant les six mots des rimes). Il existe des sextines visuelles, comme celle qui ouvre Mai quai Conti, de Michèle Audin. Il existe des 2-ines (ou didines), des terines, des quintines.
rdf:langString
Sestina adalah bentuk puisi yang rumit dari Prancis; biasanya tidak memiliki rima, terdiri dari enam bait yang masing-masing terdiri dari enam baris dan sebuah envoi yang terdiri dari tiga baris. Kata-kata akhir dari bait pertama digunakan kembali di lima bait berikutnya sebagai kata-kata akhir di masing-masing baris, tetapi dengan urutan yang berbeda. Envoi berisi enam kata akhir; masing-masing baris berisi dua kata yang ditempatkan di tengah dan akhir baris.
rdf:langString
A sestina (Italian: sestina, from sesto, sixth; Old Occitan: cledisat [klediˈzat]; also known as sestine, sextine, sextain) is a fixed verse form consisting of six stanzas of six lines each, normally followed by a three-line envoi. The words that end each line of the first stanza are used as line endings in each of the following stanzas, rotated in a set pattern.
rdf:langString
Sestyna liryczna, także sekstyna liryczna (wł. sestina) – forma wiersza powstała w XIII wieku w Prowansji, za jej wynalazcę uchodzi trubadur Arnaut Daniel. Zbudowana z sześciu strof sześciowersowych i jednej trzywersowej, kończącej cały utwór (nazywanej envoi bądź tornada). Motywem przewodnim całej sestyny jest sześć wybranych wcześniej wyrazów, które powtarzają się w określonej kolejności na końcach wersów w każdej ze strof. Sestyny pisali m.in. Dante, Petrarka, Luís de Camões, Rudyard Kipling, Ezra Pound, W.H. Auden, Elizabeth Bishop, Joan Brossa, John Ashbery. Współcześnie w Polsce sestyna pojawia się m.in. u Stanisława Barańczaka, Andrzeja Sosnowskiego, Marcina Sendeckiego, Adama Wiedemanna.
rdf:langString
Sestin, (occitanska: sestina), är en orimmad men välstrukturerad 39-radig vis- och diktform som består av sex strofer med sex rader i varje, följda av en treradig strof känd som antingen eller tornada. Denna treradiga strof kan rikta sig direkt till en åhörare/läsare eller bara reflektera över diktens innehåll på ett sammanfattande vis. De ord som avslutar varje rad i den första strofen används som radslut i var och en av de följande stroferna, men varvade enligt ett bestämt mönster. Strof I har slutorden 1-2-3-4-5-6. Strof II: 6-1-5-2-4-3. Strof III: 3-6-4-1-2-5. Strof IV: 5-3-2-6-1-4. Strof V: 4-5-1-3-6-2. Strof VI: 2-4-6-5-3-1. I den avslutande tornadan återkommer alla slutord också enligt ett bestämt mönster. Rad I: 2 och 5. Rad II: 4 och 3. Rad III: 6 och 1. Det första ordet i tornad
rdf:langString
Сексти́на (итал. sestina, от лат. sex — «шесть») — стихотворение на шесть рифм (твёрдая форма), состоящее из шести строф, каждая из которых включает по шесть стихов. Каждая новая строфа повторяет конечные слова предыдущей строфы. Секстина пишется на рифмы, употреблённые в первом шестистишии, в последующих 5 окончания строк повторяются в последовательности 6-1-5-2-4-3 по отношению к предыдущей строфе (из шестой строки предыдущего в первую строку последующего, из первой — во вторую и т. д.) — применяется принцип управления рифмой, называемый retrogradatio cruciata. Завершает секстину трёхстишие, в котором повторяются все её шесть ключевых слов. Секстина считается стихотворной формой поэтов-трубадуров и ведёт своё происхождение от кансоны. Считается, что секстину изобрёл Арнаут Даниэль. Класс
rdf:langString
Сексти́на, або секстет (італ. sextina, від лат. sex — шість) — строфа із шести рядків подовженого (п'ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням за схемою: абабвв, досить поширена в українській поезії: Щодень гостріші лінії руки, ………….аТемніше — восковіюче обличчя. …..бІ голос твій уже такий слабкий, ……..аНеначе він доходить з потойбіччя. …бГарячим болем спалені уста, ……….вА в узголов'ї — чорна тінь хреста. …в (Ігор Качуровський). Винахідником секстини вважають трубадура Арнаута Даніеля.
rdf:langString
Секстина — тверда строфічна форма із шести строф та шести одинадцятискладників у кожній.Кожна нова строфа повторює кінцеві слова попередньої строфи. Секстина пишеться на рими, які вжито в першому секстеті, у наступних 5 закінчення рядків повторюються в послідовності 6-1-5-2-4-3 по відношенню до попередньої строфи (з шостого рядка попереднього у перший рядок наступного, з п'ятого — в другий і т. д.) — застосовується принцип управління римою, званий retrogradatio cruciata.Завершує секстину тривірш, в якому повторюються всі її шість ключових слів. Секстина вважається віршованою формою поетів-трубадурів і веде своє походження від кансони. Вважається, що секстину винайшов Арнаут Данієль. Класичне завершення вона отримала в творчості Данте і Петрарки.
rdf:langString
rdf:langString
Sestina
rdf:langString
سيستينا
rdf:langString
Sextina
rdf:langString
Sestina
rdf:langString
Sestine
rdf:langString
Σεστίνα
rdf:langString
Sestino (poezio)
rdf:langString
Sextina
rdf:langString
Sestina
rdf:langString
Sextine
rdf:langString
Sestina
rdf:langString
セスティーナ
rdf:langString
Sekstyna
rdf:langString
Sestyna liryczna
rdf:langString
Sextina
rdf:langString
Секстина
rdf:langString
Sestin
rdf:langString
Секстина
rdf:langString
Секстина (тверда форма)
rdf:langString
六节诗
xsd:integer
28829
xsd:integer
1103882206
rdf:langString
true
rdf:langString
left
rdf:langString
right
rdf:langString
#FFFFF0
rdf:langString
"Sestina"
Time to plant tears , says the almanac .
The grandmother sings to the marvelous stove
and the child draws another inscrutable house .
rdf:langString
"Sestina"
In fair Provence, the land of lute and rose,
Arnaut, great master of the lore of love,
First wrought sestines to win his lady's heart,
For she was deaf when simpler staves he sang,
And for her sake he broke the bonds of rhyme,
And in this subtler measure hid his woe.
'Harsh be my lines,' cried Arnaut, 'harsh the woe
My lady, that enthorn'd and cruel rose,
Inflicts on him that made her live in rhyme!'
But through the metre spake the voice of Love,
And like a wild-wood nightingale he sang
Who thought in crabbed lays to ease his heart.
rdf:langString
right
rdf:langString
First two stanzas of the sestina "Sestina"
rdf:langString
The envoi to "Sestina"; the repeated words are emboldened and labelled.
xsd:integer
350
rdf:langString
La sextina és una composició poètica d'alt retoricisme que ha tingut una certa tradició en la literatura catalana, tant en escriptura com sobretot en lectura i en recitat. La sextina és un poema que té sis estrofes de sis versos cada una, normalment decasíl·labs, més una tornada opcional de tres versos. La particularitat rau que cada vers té una , sovint un (mot que només rima amb ell mateix o amb un nombre molt limitat d'altres rimes) que va apareixent en cada una de les posicions dels versos en les estrofes, és a dir, que si el primer vers de la primera estrofa té una rima, aquesta s'haurà de repetir en el segon vers, en el tercer i així successivament però en cada una de les estrofes. La paraula rima és preferentment bisíl·laba i, si és un verb, ha d'anar en infinitiu. No és necessari que la posició de la rima sigui correlativa, sinó que pot anar variant. Tanmateix la combinació clàssica de les rimes és ABCDEF, FAEBDC, CFDABE, ECBFAD, DEACFB i BDFECA, i donat cas que hi hagi tornada, aquesta rimarà bAdFeC, amb paraules-rima a l'interior (immediatament abans de la cesura) i al final de cada vers. La sextina més famosa és la del trobador Arnaut Daniel, membre del "trobar ric". Inicialment tenia a veure amb un joc de daus i les combinaciones entre les seves cares. Aquesta composició va influenciar completament el poema X d'Andreu Febrer (Combas e valhs, puigs, muntanyes e colhs), escrit també en la forma d'una sextina o bé el poema dels (poema IX: Just lo front port vostra bella semblança) de Jordi de Sant Jordi que usa mots rima i mots fènix. Dante Alighieri, seguint les passes d'Arnaut Daniel, escrigué la cèlebre sextina Al poco giorno e al gran cerchio d'ombra, i Francesco Petrarca, al Canzoniere, en va escriure nou, una d'elles doble (amb dotze estrofes). Grans escriptors de sextines han estat el portuguès Luís de Camões, l'anglès Rudyard Kipling, l'alemany Friedrich Rückert, els estatunidencs Ezra Pound, W. H. Auden i John Ashbery i el grup internacional Oulipo. El segle XX i a casa nostra, els principals conreadors d'aquesta composició ha estat Joan Brossa (en va escriure quatre llibres sencers, endinsant-se fins i tot en sextines visuals i cibernètiques).
rdf:langString
Sestina je literární forma, užívaná převážně v lyrické poezii, skládající se ze šesti slok a posledního tříveršového envoi (shrnutí, dovětku). Pochází z provensálských trubadúrských písní, vytvořena byla Arnautem Danielem, dále byla hojně užívána v italské poezii, zejména Petrarcou. Od té doby je známa ve většině evropských a amerických literatur (Luís Vaz de Camões, Friedrich Rückert, Algernon Charles Swinburne, Rudyard Kipling, Ezra Pound, W. H. Auden, Elizabeth Bishop, Joan Brossa, John Ashbery, Seamus Heaney, …). V Polsku sestiny psali Jan Andrzej Morsztyn a Antoni Lange. V české literatuře tuto formu užíval zejména Jaroslav Vrchlický (napsal 29 sestin), stejně jako většinu italských básnických forem, poté ale příliš užívaná nebyla a dnes se vyskytuje sporadicky. První českou sestinu napsal Jan Erazim Vocel. Po Vrchlickém užili sestinu čeští básníci Jan Kameník a František Hrubín. Sestina je většinou psána jedenáctislabičným jambickým veršem. Skládá se ze sedmi slok, prvních šest je šestiveršových a poslední, sedmá, tříveršová. je abcdef fabcde efabcd defabc cdefab bcdefa (snadnější verze). Klasická forma sestiny však splétá verše do sebe takto: abcdef faebdc cfdabe ecbfad deacfb bdfeca (tato forma se považuje za vytříbenější). Pod pojmem rým si u sestiny nelze představit běžnou podobu slabičného echa, neboť v sestině jde vždy o rým absolutní, v sestinách se rýmuje identickým slovem (v gramatickém tvaru z první sloky). Sedmá sloka je tříverší, v němž jsou na koncích půlveršů zopakována všechna předešlá koncová slova. Následují v posloupnosti jako u sloky první. Svým charakterem je sestina jakousi variací na témata šesti koncových slov. U Petrarky jsou známé i dvojité sestiny (dvanáct slok s třináctým envoi), jež k nám překládal Pavel Eisner.
rdf:langString
Die Sestine ist eine Gedichtform, die aus sechs sechszeiligen Strophen besteht, denen noch eine dreizeilige Schluss-Strophe folgt; dabei werden die Reimwörter der ersten Strophe in den folgenden Strophen wieder aufgenommen. In sestina steckt das italienische Wort sei „sechs“/sesta „die sechste“, womit auf das strukturierende Prinzip dieser Gedichtform verwiesen ist.
rdf:langString
السيستينا (بالإنجليزية: sestina)، وهي كلمة مشتقة من الكلمة الايطالية sesto والتي تعني السادس، أما بـاللغة الأكستانية القديمة فإنه يُشار لها بكلمة cledisat وتعرف أيضا بـ (sestine, sextine ,sextain)، وهي من أساليب النظم الشعري التي تتخذ شكلا ثابتا وتحتوي على ستة مقاطع صوتية ينقسم كل منها إلى ستة أسطر، وعادة ما تُتبَع نهاية القصيدة بمقطع صوتي يتكون من ثلاثة أسطر تسمى envoi. تُستخدم الكلمات في نهاية كل سطر في المقطع الصوتي الأول كنهايات للأسطر في المقاطع التي تليها مما يشكل نمطًا محددًا يُعاد فيه استخدام الكلمات. غالبًا ما يُنسب ابتكار السيستينا إلى الشاعر المتجول أرنو دانيال الذي كان يعيش في مقاطعة بروفنس الفرنسية في القرن الثاني عشر، كما أن أول ما كُتِب بهذا الشكل من النظم كان باللغة الشائعة لتلك المنطقة وهي اللغة الأكستانية. ساهم بعض زملائه من شعب التروبادور وبعض الشعراء المتجولين الذين عاصروا دانيال بتطوير السيستينا ثم انتقل هذا التكوين خلال القرون اللاحقة عبر مجموعة من الشعراء حول القارة الأوروبية إلى ان وصلت السيستينا إلى شكلها النموذجي الحالي. تعود أقدم قصيدة كُتبت باللغة الإنجليزية بهذا النمط إلى عام 1579 على الرغم أن السيستينا لم تكن منتشرة في بريطانيا حتى نهاية القرن التاسع عشر. اليوم تعد السيستينا شكلا شعريا شائعا ومكتوبا من قِبل عدد كبير من الشعراء المعاصرين.
rdf:langString
Σεστίνα λέγεται το ποίημα, το οποίο αποτελείται από έξι εξάστιχες στροφές και μία τρίστιχη επωδό.
rdf:langString
La sestino (itale sestina) estas Eŭropa poezia formo, kiu ne rimas, sed la finaj vortoj de kies versoj restas samaj en ĉiuj strofoj krom specifa permuto.
rdf:langString
La sextina es una composición poética integrada por 39 versos de arte mayor, normalmente endecasílabos, estructurados en seis estrofas de seis versos y una contera final, de tres versos.
rdf:langString
La sextine est une forme poétique, composée de six sizains, dont les mots en fin de vers restent les mêmes, mais répartis selon un ordre différent : mathématiquement parlant, il s'agit d'une permutation d'ordre 6. Elle se termine par une tornada (demi sizain reprenant les six mots des rimes). La première sextine est l'œuvre du troubadour Arnaut Daniel au XIIe siècle. Forme particulière du canso, elle fut notamment utilisée par Dante et Pétrarque, qui fixèrent son nom, puis Luís de Camões, Ferdinand de Gramont, Ezra Pound, Joan Brossa, Serge Pey (dans son hommage à Jérôme Bosch) et Louis Zukofsky. En 1610 (publication en 1614) Claudio Monteverdi mit en musique , sous le nom de La Sestina, une canzone de deuil, se présentant sous la forme d'un cycle de six madrigaux à 5 voix. Le titre complet est : Lagrime d'amante al sepolcro dell'amata (« Larmes de l'amant sur la tombe de l'aimée »). L'auteur des vers est le littérateur Scipione Agnelli. Le cycle compte parmi les grandes œuvres de Monteverdi. L'Oulipo s'est également emparé de cette contrainte poétique. Raymond Queneau la généralise en inventant la quenine, modifiant le nombre de strophes, Oskar Pastior l'étend aux syllabes et phonèmes avec sa minisestina (mini-sextine), Ian Monk la combine avec les mots nombrés pour les « monquines », et Hervé Le Tellier se base sur elle pour la structure de son livre La Chapelle Sextine. Il existe des sextines visuelles, comme celle qui ouvre Mai quai Conti, de Michèle Audin. Il existe des 2-ines (ou didines), des terines, des quintines.
rdf:langString
A sestina (Italian: sestina, from sesto, sixth; Old Occitan: cledisat [klediˈzat]; also known as sestine, sextine, sextain) is a fixed verse form consisting of six stanzas of six lines each, normally followed by a three-line envoi. The words that end each line of the first stanza are used as line endings in each of the following stanzas, rotated in a set pattern. The invention of the form is usually attributed to Arnaut Daniel, a troubadour of 12th-century Provence, and the first sestinas were written in the Occitan language of that region. The form was cultivated by his fellow troubadours, then by other poets across Continental Europe in the subsequent centuries; they contributed to what would become the "standard form" of the sestina. The earliest example of the form in English appeared in 1579, though they were rarely written in Britain until the end of the 19th century. The sestina remains a popular poetic form, and many sestinas continue to be written by contemporary poets.
rdf:langString
Sestina adalah bentuk puisi yang rumit dari Prancis; biasanya tidak memiliki rima, terdiri dari enam bait yang masing-masing terdiri dari enam baris dan sebuah envoi yang terdiri dari tiga baris. Kata-kata akhir dari bait pertama digunakan kembali di lima bait berikutnya sebagai kata-kata akhir di masing-masing baris, tetapi dengan urutan yang berbeda. Envoi berisi enam kata akhir; masing-masing baris berisi dua kata yang ditempatkan di tengah dan akhir baris. Sestina berasal pada abad ke-12, tokoh yang dianggap sebagai penemu bentuk puisi ini adalah Arnaut Daniel. Ia adalah seorang troubadour di Provence. Judul sestina darinya adalah Lo Ferm Voler Qu’el Cor M’Intra. dianggap sebagai orang pertama yang menggunakan sestina dalam bahasa Inggris. Pada tahun 1877, sestina berbahasa Inggris pertama kali diterbitkan. Beberapa contoh sestina yang terkenal antara lain: Mantis dari ; Sestina dan A Miracle for Breakfast dari ; Paysage Moralise dari W.H. Auden; Toward Autumn dari ; dan Sestina: Bob dari .
rdf:langString
セスティーナ（sestina or sestine, 六行六連詩、六行六連体；sextain, 六行連）は、6行から成る6つのスタンザ（連、詩節）の後に、三行連（アンヴォワまたはトルナーダと呼ばれる）が続く、全部で39行から成る、高度に構成された詩のこと。
rdf:langString
Sotto il nome generico di sestina si individuano due strutture metriche diversificate: la sestina lirica e la sestina narrativa detta anche sesta rima.
rdf:langString
Sekstyna, także sestyna (fr. sextine, od łac. sextus ’szósty‘) – strofa sześciowersowa, najczęściej o wersach jedenasto- albo ośmiozgłoskowych i układzie rymów ababcc. Nazywana czasem sekstyną epicką dla odróżnienia od sestyny lirycznej.
rdf:langString
Sestyna liryczna, także sekstyna liryczna (wł. sestina) – forma wiersza powstała w XIII wieku w Prowansji, za jej wynalazcę uchodzi trubadur Arnaut Daniel. Zbudowana z sześciu strof sześciowersowych i jednej trzywersowej, kończącej cały utwór (nazywanej envoi bądź tornada). Motywem przewodnim całej sestyny jest sześć wybranych wcześniej wyrazów, które powtarzają się w określonej kolejności na końcach wersów w każdej ze strof. Sestyny pisali m.in. Dante, Petrarka, Luís de Camões, Rudyard Kipling, Ezra Pound, W.H. Auden, Elizabeth Bishop, Joan Brossa, John Ashbery. Współcześnie w Polsce sestyna pojawia się m.in. u Stanisława Barańczaka, Andrzeja Sosnowskiego, Marcina Sendeckiego, Adama Wiedemanna. Kolejność powtarzania wyrazów: 1.
* zwrotka: ABCDEF 2.
* zwrotka: FAEBDC 3.
* zwrotka: CFDABE 4.
* zwrotka: ECBFAD 5.
* zwrotka: DEACFB 6.
* zwrotka: BDFECA
* trójwiersz: bAdFeC Przez cień rozkoszny żywej zieloności,Pierzchliwie biegnąc nielitosna światłość,Tu mię dościgła aż z Trzeciego Nieba.Ze szronów już wtedy oczyściła wzgórzaMiłosnem tchnieniem Odnowienia pora,Do życia budząc smugi łąk i gaje!Widzianoż kiedy rozkoszniejsze gaje,Lub wiatr czy wzruszał żywsze zieloności?Nie wiem – , lecz pomnę: gdy ta przyszła pora,To w trwodze mając zbyt gorącą światłość,Za nic bym nie był zbiegł w cieniste wzgórza –Lecz pod wznioślejszy krzew, co sięga Nieba.[...]Więc z zieloności owej, w inną światłość,Szlakiem do Nieba, przez wyniosłe wzgórza,Gdy na mnie pora, zdążam w Wieczne Gaje! –Francesco Petrarca, Sestina V, tłum. Felicjan Faleński Angielski poeta, znany jako wirtuoz formy, Algernon Charles Swinburne napisał sestynę podwójną The Complaint of Lisa, składającą się ze strof dwunastowersowych i sześciowersowej tornady.
rdf:langString
Sestin, (occitanska: sestina), är en orimmad men välstrukturerad 39-radig vis- och diktform som består av sex strofer med sex rader i varje, följda av en treradig strof känd som antingen eller tornada. Denna treradiga strof kan rikta sig direkt till en åhörare/läsare eller bara reflektera över diktens innehåll på ett sammanfattande vis. De ord som avslutar varje rad i den första strofen används som radslut i var och en av de följande stroferna, men varvade enligt ett bestämt mönster. Strof I har slutorden 1-2-3-4-5-6. Strof II: 6-1-5-2-4-3. Strof III: 3-6-4-1-2-5. Strof IV: 5-3-2-6-1-4. Strof V: 4-5-1-3-6-2. Strof VI: 2-4-6-5-3-1. I den avslutande tornadan återkommer alla slutord också enligt ett bestämt mönster. Rad I: 2 och 5. Rad II: 4 och 3. Rad III: 6 och 1. Det första ordet i tornadans rader kan förekomma varsomhelst, medan det andra ska avsluta raden. Raderna har för övrigt ingen bestämd rytm genom särskilda versfötter och inte heller någon bestämd längd. Sestinen betraktas ändå, trots sin relativa enkelhet, som ett exempel på en komplex bunden versform. Formens uppkomst brukar tillskrivas Arnaut Danièl, en occitansk trubadur i 1100-talets Provence. Den renodlades av andra sångare och av andra poeter på kontinenten under de följande seklerna. Dante Alighieri och Francesco Petrarca är två exempel ur den tidiga italienska litteraturen, Ezra Pound och John Ashbery två andra ur den moderna amerikanska. På 1900-talet skrev den katalanske poeten Joan Brossa fyra hela böcker med sestiner.
rdf:langString
A sextina é um poema que apresenta um dos sistemas estróficos mais difíceis e raros.
rdf:langString
Секстина — тверда строфічна форма із шести строф та шести одинадцятискладників у кожній.Кожна нова строфа повторює кінцеві слова попередньої строфи. Секстина пишеться на рими, які вжито в першому секстеті, у наступних 5 закінчення рядків повторюються в послідовності 6-1-5-2-4-3 по відношенню до попередньої строфи (з шостого рядка попереднього у перший рядок наступного, з п'ятого — в другий і т. д.) — застосовується принцип управління римою, званий retrogradatio cruciata.Завершує секстину тривірш, в якому повторюються всі її шість ключових слів. Секстина вважається віршованою формою поетів-трубадурів і веде своє походження від кансони. Вважається, що секстину винайшов Арнаут Данієль. Класичне завершення вона отримала в творчості Данте і Петрарки. Секстиною називають також шестирядкову строфу подовженого (п'ятистопного чи шестистопного) ямба, яка складається з чотиривірша з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням також за схемою ababcc.
rdf:langString
六节诗（英語：Sestina）是一种通过将首节诗句尾词在其余诗节中进行错综重复以营造美妙效果的诗体。六节诗排版严谨，通常由六节39行诗句构成。许多二十世纪的诗人都采用过这一诗体，如庞德（Ezra Pound）和约翰·阿什伯里（John Ashbery）。庞德1909年所写的《六节诗：阿尔塔佛特》（Sestina Altaforte）是其诸多诗作中较为出名的一首。
rdf:langString
Сексти́на (итал. sestina, от лат. sex — «шесть») — стихотворение на шесть рифм (твёрдая форма), состоящее из шести строф, каждая из которых включает по шесть стихов. Каждая новая строфа повторяет конечные слова предыдущей строфы. Секстина пишется на рифмы, употреблённые в первом шестистишии, в последующих 5 окончания строк повторяются в последовательности 6-1-5-2-4-3 по отношению к предыдущей строфе (из шестой строки предыдущего в первую строку последующего, из первой — во вторую и т. д.) — применяется принцип управления рифмой, называемый retrogradatio cruciata. Завершает секстину трёхстишие, в котором повторяются все её шесть ключевых слов. Секстина считается стихотворной формой поэтов-трубадуров и ведёт своё происхождение от кансоны. Считается, что секстину изобрёл Арнаут Даниэль. Классическое завершение она получила в творчестве Данте и Петрарки.
rdf:langString
Сексти́на, або секстет (італ. sextina, від лат. sex — шість) — строфа із шести рядків подовженого (п'ятистопного чи шестистопного) ямба, що складається із чотиривірша (катрена) з перехресним римуванням та двовірша (диптиха) із суміжним римуванням за схемою: абабвв, досить поширена в українській поезії: Щодень гостріші лінії руки, ………….аТемніше — восковіюче обличчя. …..бІ голос твій уже такий слабкий, ……..аНеначе він доходить з потойбіччя. …бГарячим болем спалені уста, ……….вА в узголов'ї — чорна тінь хреста. …в (Ігор Качуровський). Подеколи у секстині вживається римування за схемою абабаб («Слово про рідну матір» М. Рильського) чи аббааб: Чи зумієш ти кохати, ………аЩоб за все, про все забути, бЩоб усі зірвати пути, ………бЩоб усі зламати ґрати? ……аЧи зумієш ти літати, ………..аЩоб зі мною в парі бути? ….б (М. Вороний). Трапляються секстини, побудовані за принципом тернарного римування (аабввб). Винахідником секстини вважають трубадура Арнаута Даніеля. Різноманітні схеми римування секстини набули поширення в провансальській поезії трубадурів і розвинулись в середньовічній італійській поезії, зазнавши у процесі еволюції певних модифікацій.
xsd:nonNegativeInteger
25248
