Serenade

http://dbpedia.org/resource/Serenade an entity of type: Thing

Serenáda (italsky serenata, dostaveníčko, večerní hudba; z italského výrazu sera – večer, resp. spíše podle al sereno – pod širým nebem) je hudební skladba příjemného a lehkého charakteru původně provozovaná ve večerních hodinách pod širým nebem. rdf:langString
Καντάδα (λατινικά cantare - τραγουδώ) ονομάζεται ένα είδος μουσικής σύνθεσης που τραγουδιέται συνήθως από έναν άνδρα προς μια γυναίκα με σκοπό την έκφραση των συναισθημάτων του. Εκτελείται υπό τη συνοδεία έγχορδων μουσικών οργάνων (συχνά κιθάρας και μαντολίνου) και από τρίφωνη ή τετράφωνη χορωδία, αποτελούμενη από άντρες. Συνηθέστερα, ερμηνεύεται τις νυχτερινές ώρες στους δρόμους και διακρίνεται για την ευκολομνημόνευτη μουσική γραμμή του. rdf:langString
Serenado (it. sereno gaja, al sereno sub serena ĉielo; ankaŭ sera vespero) estas koncerteto ludata dumnokte aŭ -vespere de libera formo, kutime prezentata kiel subĉiela koncerteto (ekzemple sub la fenestroj de iu, kiel montro de amo aŭ respekto) de distra karaktero. La termino estas dokumentebla ekde la 17-a jarcento. Sendepende de la prezentmaniero oni komprenas ekde la viena klasiko sub serenado ankaŭ suitecan instrumentaĵon kun pli granda nombro da movimentoj, je kio la nomo serenado estas uzata nur koncerne la kompozician ideon de prezentado de vespermuziko. rdf:langString
Serenata hari, haize, orkestra misto, ganbera multzo edo perkusioetarako pentsatutako musika forma ezaguna da. Ohikoa da kalean eta arratsean jotzea. rdf:langString
La Sérénade (ne pas confondre avec la serenata) est, dans son sens le plus commun, une composition ou une représentation musicale en l'honneur de quelqu'un jouée, comme l'origine de son nom l'indique, en soirée (opposée à l'aubade, jouée plutôt en matinée). rdf:langString
Ar dtús, píosa ceoil le seinm nó canadh sa tráthnóna, le linn suirí nó chun páiste a chur a chodladh go háirithe. Anois úsáidtear an téarma ar phíosa ceoil i gcomhair ceolfhoirne iomláine nó téide le cuid mhaith gluaiseachtaí ach é níos simplí ná siansa. rdf:langString
Serenade adalah istilah umum yang merujuk kepada nyanyian atau alunan musik untuk memberikan penghormatan pada sore hari. Serenade biasanya dibawakan oleh banyak orang, bisa dalam bentuk paduan suara, nyanyian tunggal, atau kelompok musik (ensembel, orkes simfoni). Di Indonesia, Serenade kerap kali ditambahkan sebagai bagian dari upacara perayaan hari peringatan kemerdekaan Republik Indonesia, yang ditampilkan setelah upacara penurunan bendera selesai. Lagu perjuangan, lagu nasional, dan lagu bertema patriotisme/nasionalisme yang dinyanyikan dalam Serenade bertujuan untuk mengenang para pahlawan yang telah gugur di medan perang dalam rangka ikut memerdekakan Indonesia. Selain itu juga untuk membangkitkan semangat seluruh generasi dalam rangka mengisi kemerdekaan. rdf:langString
In music, a serenade (/ˌsɛrəˈneɪd/; also sometimes called a serenata, from the Italian) is a musical composition or performance delivered in honor of someone or something. Serenades are typically calm, light pieces of music. The term comes from the Italian word serenata, which itself derives from the Latin serenus. Sense influenced by Italian sera "evening," from Latin sera, fem. of serus "late." rdf:langString
セレナーデ(ドイツ語: Serenade、南ドイツ・オーストリアではセレナーデ、北ドイツではゼレナーデ)は、音楽のジャンルの1つであるが、一般的な言葉としては、恋人の為に窓下などで演奏される楽曲、あるいはそのような情景のことを指して使う。 日本ではセレナーデもしくはセレナードと呼ぶことが多いが、夜曲(やきょく)あるいは小夜曲(さよきょく、しょうやきょく)とも言う。 rdf:langString
Een serenade (Italiaans: Serenata, avondmuziek) is een vocaal of instrumentaal muziekstuk. Ze ontstond in de zestiende eeuw als een muzikale groet aan een geliefde. Vanaf de achttiende eeuw werd de serenade een meerdelig, instrumentaal genre. Ze is licht van stijl, en bedoeld als avondmuziek. rdf:langString
Serenada – forma muzyczna: * Od XVI wieku pieśń miłosna śpiewana przy akompaniamencie gitary o zmroku pod oknem ukochanej kobiety. * Od XVIII wieku utwór o treści romantycznej, zwykle na niewielki zespół instrumentalny, wykonywany w dni świąteczne w czasie koncertów parkowych. rdf:langString
Serenad betyder ursprungligen en nattlig hyllningssång framförd utomhus. Ordet kommer från italienskans serenata, av sereno; "klar (lugn) natt(himmel)". rdf:langString
小夜曲(英語:Serenade)是一种源于爱情的歌曲,一般南欧人在夏日夜晚,用吉他或曼陀铃等简单的乐器伴奏,在恋人窗下唱的,以表达爱情,歌曲并没有固定的格式。 后来成为一种在室外演奏的乐队形式,因为在室外演奏,常使用音量大的乐器,如各种号等。 小夜曲逐渐成为一种器乐曲形式,乐队一般比交响曲要更小型化。是一种欢快明朗,典雅质朴的如歌乐曲。海顿、莫扎特等人都写过小夜曲,尤其是莫扎特一生写过大量的著名小夜曲。 rdf:langString
Серена́да (фр. serenade, від італ. serenata, від sera — вечір) — музична композиція, що виконується на честь когось. В історії музики є декілька трактувань цього поняття: * лірична вітальна пісня, поширена в Італії та Іспанії. Виконувалась увечері або вночі під вікнами коханої; * у XVII—XVIII ст. — один з жанрів камерної музики (серенадою називалися інструментальні цикли для невеликого оркестру Й. Гайдна, В.-А. Моцарта та ін.); * пізніше, в XIX ст., — лірична п'єса, вокальна або інструментальна, пов'язана з поетичними образами кохання. rdf:langString
السرينادة في الموسيقى، (بالإنجليزية serenade أو احيانا serenata) عمل موسيقي يعرض على شرف شخص ما. عادة تكون السرينادة عمل موسيقي هادئ وخفيف. تعد السرينادة في الأصل أغنية ليلية للتودد للمحبوبة، ولاحقا في بداية أواخر القرن ال18، صارت السرينادة متتالية قصيرة من مقطوعات آلية، تماثل الدفرتمنتو. مثال على النوع الأول من الموسيقى سرينادة «أوه تعالي للنافذة»، من أوبرا دون جيوفاني لموتسارت. السرينادة الآلية فقدت تدريجيا صلتها بالتودد للمحبوبة وصارت نحو 1770 أساسا مجموعة مقطوعات خفيفة مثل الرقصات المناسبة للعرض في الهواء الطلق في المساء. rdf:langString
La serenata és una forma per a orquestra de corda, de vent, mixta o conjunt de cambra. Fou un divertimento que tingué molta popularitat al segle XVIII, es tocava al vespre, moltes voltes a l'aire lliure i era la preferida de les vetlades dels jardins dels aristòcrates. Etimològicament prové de la paraula seré, calmat, reposat. El seu origen està en les balades que es cantaven per a festejar a les xiques al vespre, baix la seua finestra. En el segle xviii podia tenir fins a deu moviments o parts. rdf:langString
Die Serenade (von italienisch serenata, von serenare, zu lateinisch serenus „hell, heiter“; vgl. italienisch sereno „heiter“, al sereno „unter heiterem Himmel, im Freien“) ist ein abendliches Ständchen oder eine Abendmusik in freier Form, gewöhnlich aufgeführt als Freiluftmusik, mit unterhaltsamem Charakter. (Der Begriff lässt sich ab dem 15. Jahrhundert als serenata nachweisen). Unabhängig vom Aufführungsmodus versteht man seit der Wiener Klassik unter Serenade auch ein suitenartiges Instrumentalstück mit einer größeren Anzahl von Sätzen, wobei die Bezeichnung Serenade nur im Hinblick auf die kompositorische Idee der Darbietung einer Abendmusik benutzt wird. rdf:langString
La serenata es una forma musical concebida para orquesta de cuerda, de viento, mixta, conjunto de cámara o percusión. Fue un divertimento que alcanzó enorme popularidad durante el siglo XVIII: La serenata se tocaba, al anochecer, muchas veces al aire libre, y hacía las delicias de las veladas en los jardines de los palacios de los aristócratas. Curiosamente el nombre no deriva de sera, que en italiano es «tarde», sino de sereno, «calmado» o «reposado». El origen de la serenata está en las baladas que los enamorados cantaban frente a las ventanas de la amada al atardecer cuando algo no había salido bien en la relación. En el siglo XVIII, constaba de hasta diez movimientos. Mozart compuso trece serenatas, normalmente para celebrar un acto social: bodas, fiestas cortesanas, etc. Las serenatas rdf:langString
( 다른 뜻에 대해서는 세레나데 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 세레나데(영어: serenade, 이탈리아어: serenata; 소야곡)는 17-18세기에 이탈리아에서 발생한 연흥을 위한 가벼운 연주곡을 일컫는다. '저녁음악'이라는 뜻으로, 본래는 옥외 음악이었던 것이 뒤에는 연주회용 악곡으로 되었다. 이탈리아에서는 세레나데라는 이름 이외에 디베르티멘토 (Divertimento 여흥, 기분전환) 노투르노 (Notturno 야상곡), 카사티온 (Kassation 휴식) 등으로 불렸으며, 이 다양한 명칭에 관련한 작은 일화로서 하이든은 자신의 현악 4중주 (1 - 12번)을 원래 Kassation라 부르다가 후에 Divertimento로 바꾸어 불렀다고 전해진다. 하지만 보통의 Divertimento는 2악장에 미뉴엣을, 3악장에 느린 악장을 넣는 반면에 세레나데는 보통 그 순서가 바뀌어 있다는 점에서 다르다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다. rdf:langString
La serenata è generalmente una composizione musicale e/o una rappresentazione in onore di qualcuno. Ci sono tre categorie generali di serenate nella storia della musica: * Nella più antica usanza, la quale sopravvive ancora oggi come genere informale, una serenata è una composizione suonata e/o cantata per un/un'amante, amico/a o un'altra persona che deve essere onorata, tipicamente di sera sotto una finestra. La tradizione di questo tipo di serenata ebbe iniziò nel Medioevo o nel Rinascimento e la musica di questo genere non seguiva una particolare forma, a parte il fatto che fu tipicamente cantata da una persona che accompagna se stessa mediante uno strumento portabile, come ad esempio la chitarra o il liuto. Lavori di questi tipo apparirono anche in periodi successivi, ma usualmente in rdf:langString
Serenata é uma canção e/ou performance musical em honra a alguém, geralmente uma donzela, com teor romântico. Serenatas são tipicamente calmas, musicalmente leves, e abrangem trechos musicais de pequena duração, usualmente cantados, tocados à noite, de preferência debaixo de uma janela. A palavra "serenata" provém da Língua italiana, e deriva da palavra latina serenus. Na tradição portuguesa e latina, é feitas por estudantes e ex-estudantes universitários, como um ato cultural, com especial relevância para os grupos de fado de Coimbra, para as tunas e para os grupos de serenatas amadores. rdf:langString
Серенада (фр. serenade, от итал. serenata, от sera — вечер) — музыкальная композиция, исполняемая в чью-то честь. В истории музыки существует несколько трактовок этого понятия. * В самом старом значении серенада — песня, исполненная для возлюбленной, обычно в вечернее или ночное время и часто под её окном. Такой жанр был распространён в Средневековье и эпоху ренессанса. Истоком такой серенады является вечерняя песня трубадуров (serena). Вокальная серенада была широко распространена в быту южных романских народов. Певец обычно сам аккомпанировал себе на лютне, мандолине или гитаре. rdf:langString
rdf:langString Serenade
rdf:langString سرينادة
rdf:langString Serenata
rdf:langString Serenáda
rdf:langString Serenade
rdf:langString Καντάδα
rdf:langString Serenado
rdf:langString Serenata
rdf:langString Serenata
rdf:langString Saranáid
rdf:langString Sérénade (musique)
rdf:langString Serenade
rdf:langString Serenata
rdf:langString セレナーデ
rdf:langString 세레나데
rdf:langString Serenade (muziekstuk)
rdf:langString Serenada
rdf:langString Серенада
rdf:langString Serenata
rdf:langString Serenad
rdf:langString 小夜曲
rdf:langString Серенада
xsd:integer 956677
xsd:integer 1121614610
rdf:langString السرينادة في الموسيقى، (بالإنجليزية serenade أو احيانا serenata) عمل موسيقي يعرض على شرف شخص ما. عادة تكون السرينادة عمل موسيقي هادئ وخفيف. تعد السرينادة في الأصل أغنية ليلية للتودد للمحبوبة، ولاحقا في بداية أواخر القرن ال18، صارت السرينادة متتالية قصيرة من مقطوعات آلية، تماثل الدفرتمنتو. مثال على النوع الأول من الموسيقى سرينادة «أوه تعالي للنافذة»، من أوبرا دون جيوفاني لموتسارت. السرينادة الآلية فقدت تدريجيا صلتها بالتودد للمحبوبة وصارت نحو 1770 أساسا مجموعة مقطوعات خفيفة مثل الرقصات المناسبة للعرض في الهواء الطلق في المساء. كتب موتسارت عدة أعمال سرينادة لمجموعات الآلات مثلما فعل بعده فرانز شوبرت وبيتهوفن وبرامز وتشايكوفسكي وماكس ريجر. في القرن العشرين استخدم سترافنسكي الخفة التقليدية التي تميز النوع حين أطلق على واحدة من مؤلفاته الكلاسيكية المجددة للكيبورد «سرينادة» 1925. وكتب بنجامين بريتن «سرينادة منصف رقم 31» عام 1943 وهي عبارة عن مجموعة أغاني عن المساء.
rdf:langString La serenata és una forma per a orquestra de corda, de vent, mixta o conjunt de cambra. Fou un divertimento que tingué molta popularitat al segle XVIII, es tocava al vespre, moltes voltes a l'aire lliure i era la preferida de les vetlades dels jardins dels aristòcrates. Etimològicament prové de la paraula seré, calmat, reposat. El seu origen està en les balades que es cantaven per a festejar a les xiques al vespre, baix la seua finestra. En el segle xviii podia tenir fins a deu moviments o parts. Mozart compongué tretze serenates, la majoria per a celebrar un acte social com casaments o festes cortesanes. Les seues serenates comencen amb un moviment de marxa en forma sonata i després tenen dos moviments lents alternats amb minuets; un rondó i un final molt brillant que també pot ser una marxa. Per tant, podríem relacionar aquests tipus de serenata amb una suite italiana (sonata da camera) evolucionada. Una de les melodies clàssiques més coneguda de fet és Eine kleine Nachtmusik Beethoven compongué serenates amb trio de cordes (Opus 8) i per a flauta, violí i viola (Opus 25). En el segle XIX altres compositors com Brahms o Dvořák compongueren serenates per a orquestra. També hi ha serenates com un lied com les de Franz Schubert, Richard Strauss o Jules Massenet o per a un instrument solista com les de Debussy i Ravel per a piano.
rdf:langString Serenáda (italsky serenata, dostaveníčko, večerní hudba; z italského výrazu sera – večer, resp. spíše podle al sereno – pod širým nebem) je hudební skladba příjemného a lehkého charakteru původně provozovaná ve večerních hodinách pod širým nebem.
rdf:langString Die Serenade (von italienisch serenata, von serenare, zu lateinisch serenus „hell, heiter“; vgl. italienisch sereno „heiter“, al sereno „unter heiterem Himmel, im Freien“) ist ein abendliches Ständchen oder eine Abendmusik in freier Form, gewöhnlich aufgeführt als Freiluftmusik, mit unterhaltsamem Charakter. (Der Begriff lässt sich ab dem 15. Jahrhundert als serenata nachweisen). Unabhängig vom Aufführungsmodus versteht man seit der Wiener Klassik unter Serenade auch ein suitenartiges Instrumentalstück mit einer größeren Anzahl von Sätzen, wobei die Bezeichnung Serenade nur im Hinblick auf die kompositorische Idee der Darbietung einer Abendmusik benutzt wird. Im Gegensatz dazu bezeichnet die Aubade ein Morgenständchen.
rdf:langString Καντάδα (λατινικά cantare - τραγουδώ) ονομάζεται ένα είδος μουσικής σύνθεσης που τραγουδιέται συνήθως από έναν άνδρα προς μια γυναίκα με σκοπό την έκφραση των συναισθημάτων του. Εκτελείται υπό τη συνοδεία έγχορδων μουσικών οργάνων (συχνά κιθάρας και μαντολίνου) και από τρίφωνη ή τετράφωνη χορωδία, αποτελούμενη από άντρες. Συνηθέστερα, ερμηνεύεται τις νυχτερινές ώρες στους δρόμους και διακρίνεται για την ευκολομνημόνευτη μουσική γραμμή του.
rdf:langString Serenado (it. sereno gaja, al sereno sub serena ĉielo; ankaŭ sera vespero) estas koncerteto ludata dumnokte aŭ -vespere de libera formo, kutime prezentata kiel subĉiela koncerteto (ekzemple sub la fenestroj de iu, kiel montro de amo aŭ respekto) de distra karaktero. La termino estas dokumentebla ekde la 17-a jarcento. Sendepende de la prezentmaniero oni komprenas ekde la viena klasiko sub serenado ankaŭ suitecan instrumentaĵon kun pli granda nombro da movimentoj, je kio la nomo serenado estas uzata nur koncerne la kompozician ideon de prezentado de vespermuziko.
rdf:langString Serenata hari, haize, orkestra misto, ganbera multzo edo perkusioetarako pentsatutako musika forma ezaguna da. Ohikoa da kalean eta arratsean jotzea.
rdf:langString La serenata es una forma musical concebida para orquesta de cuerda, de viento, mixta, conjunto de cámara o percusión. Fue un divertimento que alcanzó enorme popularidad durante el siglo XVIII: La serenata se tocaba, al anochecer, muchas veces al aire libre, y hacía las delicias de las veladas en los jardines de los palacios de los aristócratas. Curiosamente el nombre no deriva de sera, que en italiano es «tarde», sino de sereno, «calmado» o «reposado». El origen de la serenata está en las baladas que los enamorados cantaban frente a las ventanas de la amada al atardecer cuando algo no había salido bien en la relación. En el siglo XVIII, constaba de hasta diez movimientos. Mozart compuso trece serenatas, normalmente para celebrar un acto social: bodas, fiestas cortesanas, etc. Las serenatas de Mozart comienzan con un movimiento de marcha que tiene forma de sonata; dos movimientos lentos alternan con dos minuetos; siguen un rondó y un final muy brillante, que a veces también es una marcha. Beethoven compuso serenatas con trío de cuerdas (Op.8) y para flauta, violín y viola (Op.25). En el siglo XIX se compusieron serenatas para orquestas (Brahms, Dvorak, entre otros). También se concibe la serenatas como canción o lied (Schubert, Richard Strauss, Wolf, Massenet...) o para ser tocadas por un instrumento, como el piano (Albéniz, Debussy y Ravel).
rdf:langString La Sérénade (ne pas confondre avec la serenata) est, dans son sens le plus commun, une composition ou une représentation musicale en l'honneur de quelqu'un jouée, comme l'origine de son nom l'indique, en soirée (opposée à l'aubade, jouée plutôt en matinée).
rdf:langString Ar dtús, píosa ceoil le seinm nó canadh sa tráthnóna, le linn suirí nó chun páiste a chur a chodladh go háirithe. Anois úsáidtear an téarma ar phíosa ceoil i gcomhair ceolfhoirne iomláine nó téide le cuid mhaith gluaiseachtaí ach é níos simplí ná siansa.
rdf:langString Serenade adalah istilah umum yang merujuk kepada nyanyian atau alunan musik untuk memberikan penghormatan pada sore hari. Serenade biasanya dibawakan oleh banyak orang, bisa dalam bentuk paduan suara, nyanyian tunggal, atau kelompok musik (ensembel, orkes simfoni). Di Indonesia, Serenade kerap kali ditambahkan sebagai bagian dari upacara perayaan hari peringatan kemerdekaan Republik Indonesia, yang ditampilkan setelah upacara penurunan bendera selesai. Lagu perjuangan, lagu nasional, dan lagu bertema patriotisme/nasionalisme yang dinyanyikan dalam Serenade bertujuan untuk mengenang para pahlawan yang telah gugur di medan perang dalam rangka ikut memerdekakan Indonesia. Selain itu juga untuk membangkitkan semangat seluruh generasi dalam rangka mengisi kemerdekaan.
rdf:langString In music, a serenade (/ˌsɛrəˈneɪd/; also sometimes called a serenata, from the Italian) is a musical composition or performance delivered in honor of someone or something. Serenades are typically calm, light pieces of music. The term comes from the Italian word serenata, which itself derives from the Latin serenus. Sense influenced by Italian sera "evening," from Latin sera, fem. of serus "late."
rdf:langString La serenata è generalmente una composizione musicale e/o una rappresentazione in onore di qualcuno. Ci sono tre categorie generali di serenate nella storia della musica: * Nella più antica usanza, la quale sopravvive ancora oggi come genere informale, una serenata è una composizione suonata e/o cantata per un/un'amante, amico/a o un'altra persona che deve essere onorata, tipicamente di sera sotto una finestra. La tradizione di questo tipo di serenata ebbe iniziò nel Medioevo o nel Rinascimento e la musica di questo genere non seguiva una particolare forma, a parte il fatto che fu tipicamente cantata da una persona che accompagna se stessa mediante uno strumento portabile, come ad esempio la chitarra o il liuto. Lavori di questi tipo apparirono anche in periodi successivi, ma usualmente in un contesto che faceva uno specifico riferimento a un'epoca passata (il più famoso esempio è la serenata presente nel Don Giovanni di Mozart). * Nel periodo barocco una serenata era un tipo di cantata drammatica rappresentata all'esterno durante la sera, nella quale venivano usati componenti sia vocali che strumentali. Tra i compositori di questo tipo di serenata si ricordano Alessandro Stradella, Alessandro Scarlatti, Johann Joseph Fux, Johann Mattheson, Antonio Caldara e Antonio Vivaldi. Usualmente erano lavori in larga scala rappresentati su un piccolo palcoscenico; si trattava quindi di una via di mezzo tra una cantata e un'opera. La maggiore differenza tra una cantata e una serenata, attorno al 1700, era che la serenata era messa in scena all'aperto e perciò si potevano usare strumenti che sarebbero stati troppo sonori in una piccola sala (ad esempio trombe, corni e tamburi). In passato il termine serenata fu incorrettamente associato a sera. Questa etimologia influenzò a lungo l'interpretazione della parola, la quale fu usata anche per denotare una serenata di un amante, o una serenata come componimento musicale (ad esempio la Serenata notturna K239 di Mozart). * Il più importante e diffuso genere di serenata nella storia della musica è un lavoro per un ampio gruppo di strumenti in più movimenti che una successione e un ordine prefissato, connesso al divertimento e alla cassazione, e fu principalmente composto nel classicismo e nel romanticismo, sebbene alcuni esempi ci giungono anche dal XX secolo. Tipicamente in questo lavoro il carattere è più luminoso degli altri generi a più movimenti (ad esempio la sinfonia) e viene data minor importanza agli sviluppi tematici e drammatici. La maggior parte di queste composizioni ci giungono dall'Italia, Germania, Austria e Boemia. Tra gli autori, invece, Mozart, Salieri e in tempi più recenti Brahms. I più famosi esempi di serenate dal XVIII secolo sono indubbiamente quelli di Mozart, i quali sono usualmente lavori di oltre quattro movimenti e talvolta raggiungono anche i dieci. Il tipico organico per una serenata di questo genere può essere costituito da fiati affiancati da contrabbassi e viole: strumenti che potevano essere suonati stando in piedi, trattandosi di esecuzioni all'aria aperta. Frequentemente le serenate iniziano e finiscono con movimenti con carattere simile a quello della marcia. Mozart produsse parecchi esempi di questo tipi, fra le quali si ricordano la Serenata Haffner K.250/248b (da non confondere con la sinfonia omonima K.385) e Eine Kleine Nachtmusik, la quale atipicamente presenta solo strumenti ad arco.
rdf:langString ( 다른 뜻에 대해서는 세레나데 (동음이의) 문서를 참고하십시오.) 세레나데(영어: serenade, 이탈리아어: serenata; 소야곡)는 17-18세기에 이탈리아에서 발생한 연흥을 위한 가벼운 연주곡을 일컫는다. '저녁음악'이라는 뜻으로, 본래는 옥외 음악이었던 것이 뒤에는 연주회용 악곡으로 되었다. 이탈리아에서는 세레나데라는 이름 이외에 디베르티멘토 (Divertimento 여흥, 기분전환) 노투르노 (Notturno 야상곡), 카사티온 (Kassation 휴식) 등으로 불렸으며, 이 다양한 명칭에 관련한 작은 일화로서 하이든은 자신의 현악 4중주 (1 - 12번)을 원래 Kassation라 부르다가 후에 Divertimento로 바꾸어 불렀다고 전해진다. 하지만 보통의 Divertimento는 2악장에 미뉴엣을, 3악장에 느린 악장을 넣는 반면에 세레나데는 보통 그 순서가 바뀌어 있다는 점에서 다르다. 성악의 세레나데에서는 해거름에 사랑하는 여성이 기대고 있는 창가에서 남성이 부르는 사랑의 노래이며, 기악에서도 해거름의 휴식 때에 사람들에게 들려주기 위하여 만든 음악을 세레나데라고 한다. 그 뒤로 관현악 모음곡과 고전모음곡의 중간적 성격을 갖는, 악장의 개수가 많은 세레나데도 쓰였다. 모차르트의 13곡의 세레나데(13번인 《아이네 클라이네 나흐트무지크》 포함)는 이 종류의 전형적인 형태이다. 이 문서에는 다음커뮤니케이션(현 카카오)에서 GFDL 또는 CC-SA 라이선스로 배포한 글로벌 세계대백과사전의 내용을 기초로 작성된 글이 포함되어 있습니다.
rdf:langString セレナーデ(ドイツ語: Serenade、南ドイツ・オーストリアではセレナーデ、北ドイツではゼレナーデ)は、音楽のジャンルの1つであるが、一般的な言葉としては、恋人の為に窓下などで演奏される楽曲、あるいはそのような情景のことを指して使う。 日本ではセレナーデもしくはセレナードと呼ぶことが多いが、夜曲(やきょく)あるいは小夜曲(さよきょく、しょうやきょく)とも言う。
rdf:langString Een serenade (Italiaans: Serenata, avondmuziek) is een vocaal of instrumentaal muziekstuk. Ze ontstond in de zestiende eeuw als een muzikale groet aan een geliefde. Vanaf de achttiende eeuw werd de serenade een meerdelig, instrumentaal genre. Ze is licht van stijl, en bedoeld als avondmuziek.
rdf:langString Серенада (фр. serenade, от итал. serenata, от sera — вечер) — музыкальная композиция, исполняемая в чью-то честь. В истории музыки существует несколько трактовок этого понятия. * В самом старом значении серенада — песня, исполненная для возлюбленной, обычно в вечернее или ночное время и часто под её окном. Такой жанр был распространён в Средневековье и эпоху ренессанса. Истоком такой серенады является вечерняя песня трубадуров (serena). Вокальная серенада была широко распространена в быту южных романских народов. Певец обычно сам аккомпанировал себе на лютне, мандолине или гитаре. Сочинения такого типа также появились и в более поздние периоды, но обычно в контексте, обращения к прошлому. (например в Доне Жуане Моцарта). * В эру барокко серенада (также называемая в этом случае итальянской серенадой — так как эта форма была наиболее распространена в Италии) являлась типом кантаты, исполненной на открытом воздухе в вечернее время, включающая в себя как вокальное, так и инструментальное исполнение. Среди композиторов, сочинявших такой тип серенады были Алессандро Страдела, Алессандро Скарлатти, , Иоганн Маттезон, Антонио Кальдара. Такие сочинения были крупными работами, выполненными с минимальной инсценировкой, и являлись звеном между кантатой и оперой. Некоторые авторы утверждают, что главное различие между кантатой и серенадой, приблизительно в 1700 году, было то, что серенада исполнялась на открытом воздухе и поэтому могла использовать инструменты, которые были бы слишком громкими в маленькой комнате — трубы, рожки и барабаны. * Самый важный и распространённый тип серенады в истории музыки — многочастная пьеса для большого инструментального ансамбля, связанных с дивертисментом, и главным образом сочиняемый в Классические и Романтичные периоды, хотя несколько примеров существуют с XX столетия. Обычно таких сочинений легче чем других сочинений из многих частей для большого ансамбля (например симфония), где мелодичность более важна чем тематическое развитие или драматическая интенсивность. Такие сочинения были наиболее распространены в Италии, Германии, Австрии и Богемии.
rdf:langString Serenada – forma muzyczna: * Od XVI wieku pieśń miłosna śpiewana przy akompaniamencie gitary o zmroku pod oknem ukochanej kobiety. * Od XVIII wieku utwór o treści romantycznej, zwykle na niewielki zespół instrumentalny, wykonywany w dni świąteczne w czasie koncertów parkowych.
rdf:langString Serenata é uma canção e/ou performance musical em honra a alguém, geralmente uma donzela, com teor romântico. Serenatas são tipicamente calmas, musicalmente leves, e abrangem trechos musicais de pequena duração, usualmente cantados, tocados à noite, de preferência debaixo de uma janela. A palavra "serenata" provém da Língua italiana, e deriva da palavra latina serenus. Na tradição portuguesa e latina, é feitas por estudantes e ex-estudantes universitários, como um ato cultural, com especial relevância para os grupos de fado de Coimbra, para as tunas e para os grupos de serenatas amadores. Na atualidade, no Brasil, serenatas são realizadas para se homenagear alguém, como uma surpresa, podendo ocorrer à noite ou mesmo durante o dia, com músicas escolhidas de acordo com as preferências musicais da pessoa homenageada, em especial músicas que se referem a amor e/ou amizade. As apresentações são realizadas em domicílio ou outro local escolhido para tal, geralmente por grupos de serenata contratados.
rdf:langString Serenad betyder ursprungligen en nattlig hyllningssång framförd utomhus. Ordet kommer från italienskans serenata, av sereno; "klar (lugn) natt(himmel)".
rdf:langString 小夜曲(英語:Serenade)是一种源于爱情的歌曲,一般南欧人在夏日夜晚,用吉他或曼陀铃等简单的乐器伴奏,在恋人窗下唱的,以表达爱情,歌曲并没有固定的格式。 后来成为一种在室外演奏的乐队形式,因为在室外演奏,常使用音量大的乐器,如各种号等。 小夜曲逐渐成为一种器乐曲形式,乐队一般比交响曲要更小型化。是一种欢快明朗,典雅质朴的如歌乐曲。海顿、莫扎特等人都写过小夜曲,尤其是莫扎特一生写过大量的著名小夜曲。
rdf:langString Серена́да (фр. serenade, від італ. serenata, від sera — вечір) — музична композиція, що виконується на честь когось. В історії музики є декілька трактувань цього поняття: * лірична вітальна пісня, поширена в Італії та Іспанії. Виконувалась увечері або вночі під вікнами коханої; * у XVII—XVIII ст. — один з жанрів камерної музики (серенадою називалися інструментальні цикли для невеликого оркестру Й. Гайдна, В.-А. Моцарта та ін.); * пізніше, в XIX ст., — лірична п'єса, вокальна або інструментальна, пов'язана з поетичними образами кохання.
xsd:nonNegativeInteger 8619

data from the linked data cloud