Serbian national identity
http://dbpedia.org/resource/Serbian_national_identity an entity of type: PopulatedPlace
صربيا هي دولة الأمة للشعب الصربي، والذين يشكلون المجموعة العرقية المسيطرة على صربيا. ويهيمن الصرب أيضاً في جمهورية صرب البوسنة، وهي كيان من البوسنة والهرسك. في القرن التاسع عشر، ظهرت الهوية الوطنية الصربية، مع الوعي بالتاريخ والتقاليد، وتراث القرون الوسطى، والوحدة الثقافية، على الرغم من أنَّ الصرب كانوا يعيشون تحت سلطة إمبراطوريات مختلفة. كانت هناك ثلاثة عناصر، جنباً إلى جنب مع إرث سلالة نيمانجيك، كانت حاسمة في تشكيل الهوية والمحافظة عليها أثناء الهيمنة الأجنبية: الكنيسة الصربية الأرثوذكسية، وأسطورة كوسوفو، واللغة الصربية.وقد ساعد التعرف على التراث في العصور الوسطى من خلال تكريم القديسين الصربيين، إلى جانب الشعر الصربي الملحمي، في تطوير وعي وطني منفصل عن الشعوب الأرثوذكسية الأخرى في البلقان. وألهمت البطولات الملحميَّة البطوليَّة الصربيين لإحياء ماضيهم البطولي وحريتهم. في القصص، كان هاجدوكس
rdf:langString
Η Σερβία είναι το έθνος των Σέρβων, οι οποίοι είναι η κυρίαρχη εθνική ομάδα της Σερβίας. Οι Σέρβοι κυριαρχούν επίσης στη Σερβική Δημοκρατία της Βοσνίας, μια οντότητα της Βοσνίας και Ερζεγοβίνης. Τον 19ο αιώνα, εκδηλώθηκε η εθνική ταυτότητα της Σερβίας, με επίγνωση της ιστορίας και της παράδοσης, της μεσαιωνικής κληρονομιάς, της πολιτιστικής ενότητας, παρά το ότι οι Σέρβοι ζούσαν κάτω από διαφορετικές αυτοκρατορίες. Τρία στοιχεία, μαζί με την κληρονομιά της δυναστείας Νέμανιτς, ήταν κρίσιμα για τη διατήρηση της ταυτότητας και της διατήρησης κατά τη διάρκεια της ξένης κυριαρχίας: η Σερβική Ορθόδοξη Εκκλησία, ο μύθος του Κοσσυφοπεδίου και η σερβική γλώσσα. Η ταύτιση με τη μεσαιωνική κληρονομιά μέσω των σέρβων αγίων, μαζί με την Σερβική επική ποίηση, βοήθησαν στην ανάπτυξη μιας εθνικής συνείδη
rdf:langString
Serbia is the nation state of the Serbs, who are Serbia's dominant ethnic group. Serbs are also dominant in Republika Srpska, an entity of Bosnia and Herzegovina. In the 19th century, the Serbian national identity was manifested, with awareness of history and tradition, medieval heritage, cultural unity, despite Serbs living under different empires. Three elements, together with the legacy of the Nemanjić dynasty, were crucial in forging identity and preservation during foreign domination: the Serbian Orthodox Church, Kosovo Myth, and the Serbian language. The identification with medieval heritage through venerating Serbian saints, together with Serbian epic poetry, had helped develop a national consciousness separate from other Orthodox Christian peoples in the Balkans. The heroic epic cy
rdf:langString
Сербская национальная идентичность (серб. српски национални идентитет) — совокупность этноцентрических маркеров, стереотипов и предубеждений, характерных для значительной части сербского народа. Как и у любого другого современного этноса, в сербской идентичности можно выделить два уровня. Низовой уровень связан с традициями обывательско-бытового мышления, сложившихся в народной среде исторически. Кроме него существует практика культивации определенных на уровне политической элиты и близких к ней кругов интеллигенции.
rdf:langString
Сербська національна ідентичність – сукупність етноцентричних маркерів, стереотипів і упереджень, характерних для значної частини сербського народу. Як і у будь-якого іншого сучасного етносу у сербській ідентичності можна виділити два рівні. Низовий рівень пов'язаний із традиціями побутово-обивательського мислення, що склалися в народному середовищі історично. Крім нього існує практика культивації певних національних шаблонів на рівні політичної еліти та близьких до неї кіл інтелігенції.
rdf:langString
rdf:langString
هوية صربية
rdf:langString
Σερβική εθνική ταυτότητα
rdf:langString
Serbian national identity
rdf:langString
Сербская национальная идентичность
rdf:langString
Сербська національна ідентичність
xsd:integer
45683757
xsd:integer
1122806988
rdf:langString
صربيا هي دولة الأمة للشعب الصربي، والذين يشكلون المجموعة العرقية المسيطرة على صربيا. ويهيمن الصرب أيضاً في جمهورية صرب البوسنة، وهي كيان من البوسنة والهرسك. في القرن التاسع عشر، ظهرت الهوية الوطنية الصربية، مع الوعي بالتاريخ والتقاليد، وتراث القرون الوسطى، والوحدة الثقافية، على الرغم من أنَّ الصرب كانوا يعيشون تحت سلطة إمبراطوريات مختلفة. كانت هناك ثلاثة عناصر، جنباً إلى جنب مع إرث سلالة نيمانجيك، كانت حاسمة في تشكيل الهوية والمحافظة عليها أثناء الهيمنة الأجنبية: الكنيسة الصربية الأرثوذكسية، وأسطورة كوسوفو، واللغة الصربية.وقد ساعد التعرف على التراث في العصور الوسطى من خلال تكريم القديسين الصربيين، إلى جانب الشعر الصربي الملحمي، في تطوير وعي وطني منفصل عن الشعوب الأرثوذكسية الأخرى في البلقان. وألهمت البطولات الملحميَّة البطوليَّة الصربيين لإحياء ماضيهم البطولي وحريتهم. في القصص، كان هاجدوكس أبطالا: لقد لعبوا دور النخبة الصربية خلال الحكم العثماني، ودافعوا عن الصرب ضد القمع العثماني، واستعدوا للتحرير الوطني وساهموا في الثورة الصربية. وأصبحت أسطورة كوسوفو الأسطورية، تُدل على الشهادة والدفاع عن الشرف الصربي والعالم المسيحي ضد الأتراك (المسلمين). عندما حصلت إمارة صربيا على استقلالها عن الدولة العثمانية، أصبحت الأرثوذكسية الشرقية حاسمة في تحديد الهوية الوطنية، بدلاً من اللغة التي تشاركوا فيها مع السلاف الآخرين من الجنوب (الكروات والمسلمون). الألفبائية الكيريليَّة هي رمز مهم للهوية الصربية. بموجب دستور صربيا لعام 2006، الأبجدية الصربية السيريلية هو النص الوحيد في الاستخدام الرسمي؛ وهو أيضاً رسمي في الجبل الأسود والبوسنة والهرسك. كما أنّ النسر مزدوج الرأس والدرع مع الفولاذ هما رمزان رئيسيان يمثلان الهوية الوطنية للشعب الصربي عبر القرون. نشرت جمعية علم النفس الأمريكية في عام 2005 دراسة استقصاء دولية حول الذات، أجريت على 16,998 شخصًا من 53 دولة؛ وتضمنت الاستبيانات وجهات نظر شخصية حول الفرد، والأمة، وشعوب الدول الأخرى. ووجدت الدراسة أن صربيا وضعت لأول مرة في مرتبة الدولة الأكثر احتراماً للذات، متقدمة على الولايات المتحدة (السادسة) واليابان (آخر مكان)، ووافقت غالبية الدول، وكذلك الصرب أنفسهم، على ذلك. كما أشار البحث إلى أن صربيا كانت ضمن الدول العشر الأكثر جماعية.
rdf:langString
Η Σερβία είναι το έθνος των Σέρβων, οι οποίοι είναι η κυρίαρχη εθνική ομάδα της Σερβίας. Οι Σέρβοι κυριαρχούν επίσης στη Σερβική Δημοκρατία της Βοσνίας, μια οντότητα της Βοσνίας και Ερζεγοβίνης. Τον 19ο αιώνα, εκδηλώθηκε η εθνική ταυτότητα της Σερβίας, με επίγνωση της ιστορίας και της παράδοσης, της μεσαιωνικής κληρονομιάς, της πολιτιστικής ενότητας, παρά το ότι οι Σέρβοι ζούσαν κάτω από διαφορετικές αυτοκρατορίες. Τρία στοιχεία, μαζί με την κληρονομιά της δυναστείας Νέμανιτς, ήταν κρίσιμα για τη διατήρηση της ταυτότητας και της διατήρησης κατά τη διάρκεια της ξένης κυριαρχίας: η Σερβική Ορθόδοξη Εκκλησία, ο μύθος του Κοσσυφοπεδίου και η σερβική γλώσσα. Η ταύτιση με τη μεσαιωνική κληρονομιά μέσω των σέρβων αγίων, μαζί με την Σερβική επική ποίηση, βοήθησαν στην ανάπτυξη μιας εθνικής συνείδησης ξεχωριστής από τους άλλους ορθόδοξους λαούς στα Βαλκάνια. Οι ηρωικοί επικοί κύκλοι ενέπνευσαν τους Σέρβους να αναβιώσουν το ηρωικό παρελθόν και την ελευθερία τους. Στις ιστορίες, οι χαϊδούκοι ήταν ήρωες: έπαιζαν το ρόλο της σερβικής ελίτ κατά τη διάρκεια της οθωμανικής κυριαρχίας, υπερασπίστηκαν τους Σέρβους ενάντια στην οθωμανική καταπίεση και προετοιμάζονταν για την εθνική απελευθέρωση και συνέβαλαν στη Σερβική Επανάσταση. Ο συμβολικός μύθος του Κοσσυφοπεδίου έγινε ένας μύθος που υποδήλωνε το μαρτύριο και την υπεράσπιση της σερβικής τιμής και του χριστιανισμού κατά των Τούρκων (μουσουλμάνων). Όταν το Πριγκιπάτο της Σερβίας απέκτησε την ανεξαρτησία του από την Οθωμανική Αυτοκρατορία, η Ορθοδοξία κατέστη ζωτικής σημασίας για τον ορισμό της εθνικής ταυτότητας, αντί της γλώσσας που μοιραζόταν με άλλους Σλάβους (Κροάτες και Μουσουλμάνοι). Το κυριλλικό αλφάβητο είναι ένα σημαντικό σύμβολο της σερβικής ταυτότητας. Σύμφωνα με το Σύνταγμα της Σερβίας του 2006, το σερβικό κυριλλικό αλφάβητο είναι το μοναδικό αλφάβητο σε επίσημη χρήση, και είναι επίσης συνεπίσημο στο Μαυροβούνιο και τη Βοσνία και Ερζεγοβίνη. Ο δικέφαλος αετός και η ασπίδα με το ατσάλι φωτιάς είναι τα κύρια εραλδικά σύμβολα που αντιπροσωπεύουν την εθνική ταυτότητα του σερβικού λαού κατά τη διάρκεια των αιώνων. Μια διεθνής έρευνα αυτοεκτίμησης που πραγματοποιήθηκε σε 16.998 άτομα από 53 χώρες δημοσιεύθηκε από την Αμερικανική Ψυχολογική Εταιρεία το 2005. Το ερωτηματολόγιο περιελάμβανε απόψεις για την ατομική προσωπικότητα του ατόμου, εκείνη για το έθνος του ερωτηθέντα και εκείνης για άλλα έθνη. Η έρευνα έδειξε ότι η Σερβία ήταν ένα από τα πιο αυτοεκτιμημένα έθνη, μπροστά από τις Ηνωμένες Πολιτείες (6η) και την Ιαπωνία (τελευταία θέση), και η πλειοψηφία των εθνών, καθώς και οι ίδιοι οι Σέρβοι, συμφώνησαν σε αυτό. Η έρευνα ανέφερε επίσης ότι η Σερβία ήταν μεταξύ των 10 πιο κολεκτιβιστικών εθνών.
rdf:langString
Serbia is the nation state of the Serbs, who are Serbia's dominant ethnic group. Serbs are also dominant in Republika Srpska, an entity of Bosnia and Herzegovina. In the 19th century, the Serbian national identity was manifested, with awareness of history and tradition, medieval heritage, cultural unity, despite Serbs living under different empires. Three elements, together with the legacy of the Nemanjić dynasty, were crucial in forging identity and preservation during foreign domination: the Serbian Orthodox Church, Kosovo Myth, and the Serbian language. The identification with medieval heritage through venerating Serbian saints, together with Serbian epic poetry, had helped develop a national consciousness separate from other Orthodox Christian peoples in the Balkans. The heroic epic cycles inspired the Serbs to revive their heroic past and freedom. In the stories, the hajduks were heroes: they had played the role of the Serbian elite during Ottoman rule, they had defended the Serbs against Ottoman oppression, and prepared for the national liberation and contributed to it in the Serbian Revolution. The symbolical Kosovo Myth became the mythomoteur, signifying martyrdom and defence of Serb honour and Christendom against Turks (Muslims). When the Principality of Serbia gained independence from the Ottoman Empire, Orthodoxy became crucial in defining the national identity, instead of language which was shared by other South Slavs (Croats and Muslims). The Cyrillic script is an important symbol of Serbian identity. Under the Constitution of Serbia of 2006, Serbian Cyrillic is the only script in official use; it is also co-official in Montenegro and Bosnia and Herzegovina. The double-headed eagle and the shield with fire steels are the main heraldic symbols which have represented the national identity of the Serbian people across the centuries. An international self-esteem survey conducted on 16,998 people from 53 nations was published by the American Psychological Association in 2005; the questionnaire included views of one's individual personality, that of one's own nation and that of other nations. The research found that Serbia was placed first of the most self-esteemed nation, ahead of the United States (6th), and Japan (last place), and the majority of nations, as well as Serbs themselves, agreed on this. The research also noted that Serbia was among the 10 most collectivist nations.
rdf:langString
Сербская национальная идентичность (серб. српски национални идентитет) — совокупность этноцентрических маркеров, стереотипов и предубеждений, характерных для значительной части сербского народа. Как и у любого другого современного этноса, в сербской идентичности можно выделить два уровня. Низовой уровень связан с традициями обывательско-бытового мышления, сложившихся в народной среде исторически. Кроме него существует практика культивации определенных на уровне политической элиты и близких к ней кругов интеллигенции. Национальную идентичность сербов традиционно характеризуют три основных мотива: религиозно-ценностный, собственно национальный и исторический, связанный, прежде всего, с так называемым косовским мифом.
rdf:langString
Сербська національна ідентичність – сукупність етноцентричних маркерів, стереотипів і упереджень, характерних для значної частини сербського народу. Як і у будь-якого іншого сучасного етносу у сербській ідентичності можна виділити два рівні. Низовий рівень пов'язаний із традиціями побутово-обивательського мислення, що склалися в народному середовищі історично. Крім нього існує практика культивації певних національних шаблонів на рівні політичної еліти та близьких до неї кіл інтелігенції. Національну ідентичність сербів традиційно характеризують три основні мотиви: релігійно-ціннісний, власне національний та історичний, пов'язаний, насамперед з так званим косовським міфом.
xsd:nonNegativeInteger
10231