Semibankirschina
http://dbpedia.org/resource/Semibankirschina an entity of type: Abstraction100002137
Семибанки́рщина (семь банки́ров; слово образовано по аналогии с историческим термином семибоярщина) — популярное в российских СМИ в 1996 и ряде последующих лет обозначение группы крупнейших представителей российского финансового бизнеса (т. н. олигархов), игравших значительную политическую и экономическую роль, владевших СМИ, и неформально объединившихся, несмотря на внутренние разногласия, с целью обеспечить переизбрание Б. Н. Ельцина на следующий срок на президентских выборах 1996 года.
rdf:langString
七大银行寡头（俄語：Семибанкирщина），又被称为“俄罗斯七大寡头”。指的是苏联解体后，在鲍里斯·尼古拉耶维奇·叶利钦推动休克疗法过程中攫取大量财富的金融寡头。1996年10月29日，鲍里斯·别列佐夫斯基在与金融时报的专访中首次提出了七大银行寡头的概念，用以形容七个掌控了大多数俄罗斯经济和媒体行业的人。在1996年俄罗斯联邦大选前夕，鲍里斯·尼古拉耶维奇·叶利钦曾秘密召见他们，双方达成了一项协议：他们确保叶利钦连任，叶利钦维护他们的经济利益。
rdf:langString
Semibankirschina (Russian: семибанкирщина), or seven bankers, was a group of seven powerful Russian business oligarchs who played an important role in the political and economical life of Russia between 1996 and 2000. In spite of internal conflicts, the group worked together in order to re-elect President Boris Yeltsin in 1996, and thereafter to successfully manipulate him and his political environment from behind the scenes.
rdf:langString
Semibankirchtchina (en russe : семибанкирщина, formé à partir de « семь банкиров » - « les sept banquiers ») est un groupe de sept oligarques russes qui jouèrent un rôle important dans la vie politique et économique de la Russie dans les années 1990. Malgré des dissensions internes, les membres de ce groupe agirent de concert pour faire réélire Boris Eltsine en 1996. Ces sept oligarques et les sociétés auxquelles ils étaient associés sont :
rdf:langString
De zeven bankiers of G-7 (Russisch: семь банкиров; sem bankirov) is een bijnaam die een zevental Russische zakenmannen (of oligarchen) kreeg halverwege de jaren 90 van de 20e eeuw, vanwege hun bankeigendommen en hun invloed op de Russische politiek onder de presidentschappen van Boris Jeltsin. Tijdens de regering van Vladimir Poetin verloren ze het grootste deel van hun politieke macht weer. Een aantal van hen vluchtte naar het buitenland. Dit waren (persoon en bank):
rdf:langString
Семибанкірщина (сім банкірів; слово утворено за аналогією з історичним терміном семибоярщина) — популярна у російських ЗМІ 1996 і ряду наступних років назва групи із семи (різні джерела називали різні прізвища, тому фактично — дев'яти великих представників російського фінансового бізнесу (т. зв. олігархів), які відігравали значну політичну й економічну роль, що володіли ЗМІ, і неформально об'єдналися, попри внутрішні розбіжності, з метою забезпечити переобрання Б. Н. Єльцина на наступний термін на президентських виборах 1996 року:
rdf:langString
rdf:langString
Semibankirchtchina
rdf:langString
Zeven bankiers
rdf:langString
Semibankirschina
rdf:langString
Семибанкирщина
rdf:langString
七大银行寡头
rdf:langString
Семибанкірщина
xsd:integer
15779848
xsd:integer
1112777506
rdf:langString
семибанкирщина
rdf:langString
Semibankirchtchina (en russe : семибанкирщина, formé à partir de « семь банкиров » - « les sept banquiers ») est un groupe de sept oligarques russes qui jouèrent un rôle important dans la vie politique et économique de la Russie dans les années 1990. Malgré des dissensions internes, les membres de ce groupe agirent de concert pour faire réélire Boris Eltsine en 1996. Ces sept oligarques et les sociétés auxquelles ils étaient associés sont : 1.
* Boris Berezovski, Sibneft ; 2.
* Mikhaïl Khodorkovski, banque Menatep ; 3.
* Mikhail Fridman, Alfa Group ; 4.
* Vladimir Goussinski, Media-Most ; 5.
* Vladimir Potanine, banque ; 6.
* Alexandre Smolenski, banque ; 7.
* , banque . Le terme même de Semibankirchtchina fut créé par le journaliste russe Andrey Fadin, dans un article du 14 novembre 1996 publié dans . La liste de ses membres provient d'un entretien accordé au Financial Times par Boris Berezovsky, où ce dernier affirmait que ces sept membres détenaient plus de la moitié de l'économie russe et influençait les plus importantes décisions politiques du pays. La baisse de leur influence est due à la volonté de Poutine de lutter contre ces oligarques. Berezovski et Goussinski ont quitté la Russie en 2000, déclarés personae non gratae. Khodorkovski s'est vu confisquer ses biens et a été emprisonné de 2003 à fin 2013. Smolenski dirige toujours une grande entreprise, mais n'a plus guère d'influence politique. Vinogradov est mort en 2008. Berezovski s'est suicidé en 2013. Seuls Fridman et Potanine sont, en quelque sorte, passés "entre les mailles du filet".
rdf:langString
Semibankirschina (Russian: семибанкирщина), or seven bankers, was a group of seven powerful Russian business oligarchs who played an important role in the political and economical life of Russia between 1996 and 2000. In spite of internal conflicts, the group worked together in order to re-elect President Boris Yeltsin in 1996, and thereafter to successfully manipulate him and his political environment from behind the scenes. The seven businessmen were identified by oligarch Boris Berezovsky in an October 1996 interview, and the term "semibankirschina" was then coined by a journalist in November 1996 as a takeoff on the Seven Boyars (semiboyarschina), who deposed Tsar Vasily Shuisky in 1610 during Time of Troubles.
rdf:langString
De zeven bankiers of G-7 (Russisch: семь банкиров; sem bankirov) is een bijnaam die een zevental Russische zakenmannen (of oligarchen) kreeg halverwege de jaren 90 van de 20e eeuw, vanwege hun bankeigendommen en hun invloed op de Russische politiek onder de presidentschappen van Boris Jeltsin. Tijdens de regering van Vladimir Poetin verloren ze het grootste deel van hun politieke macht weer. Een aantal van hen vluchtte naar het buitenland. Dit waren (persoon en bank): 1.
* Boris Berezovski (beschouwde zichzelf als leider) - 2.
* Michail Chodorkovski - (of ) 3.
* - (samen met ) 4.
* - 5.
* Vladimir Potanin - 6.
* - (eerder Stolitsjni) 7.
* - De naam 'zeven bankiers' is afgeleid van de raad van 7 bojaren die van 27 juli 1610 tot 4 november 1612 het land bestuurden in opdracht van de Poolse koning in de tijd der troebelen.
rdf:langString
Семибанки́рщина (семь банки́ров; слово образовано по аналогии с историческим термином семибоярщина) — популярное в российских СМИ в 1996 и ряде последующих лет обозначение группы крупнейших представителей российского финансового бизнеса (т. н. олигархов), игравших значительную политическую и экономическую роль, владевших СМИ, и неформально объединившихся, несмотря на внутренние разногласия, с целью обеспечить переизбрание Б. Н. Ельцина на следующий срок на президентских выборах 1996 года.
rdf:langString
七大银行寡头（俄語：Семибанкирщина），又被称为“俄罗斯七大寡头”。指的是苏联解体后，在鲍里斯·尼古拉耶维奇·叶利钦推动休克疗法过程中攫取大量财富的金融寡头。1996年10月29日，鲍里斯·别列佐夫斯基在与金融时报的专访中首次提出了七大银行寡头的概念，用以形容七个掌控了大多数俄罗斯经济和媒体行业的人。在1996年俄罗斯联邦大选前夕，鲍里斯·尼古拉耶维奇·叶利钦曾秘密召见他们，双方达成了一项协议：他们确保叶利钦连任，叶利钦维护他们的经济利益。
rdf:langString
Семибанкірщина (сім банкірів; слово утворено за аналогією з історичним терміном семибоярщина) — популярна у російських ЗМІ 1996 і ряду наступних років назва групи із семи (різні джерела називали різні прізвища, тому фактично — дев'яти великих представників російського фінансового бізнесу (т. зв. олігархів), які відігравали значну політичну й економічну роль, що володіли ЗМІ, і неформально об'єдналися, попри внутрішні розбіжності, з метою забезпечити переобрання Б. Н. Єльцина на наступний термін на президентських виборах 1996 року: 1.
* Борис Березовський — ЛогоВаз 2.
* Михайло Ходорковський — Роспром Груп (Менатеп) 3.
* Михайло Фрідман — Альфа-Груп 4.
* Петро Авен — Альфа-Груп 5.
* Володимир Гусинський — Група «Мост» 6.
* Володимир Потанін — Онексімбанк 7.
* Олександр Смоленський — СБС-Агро (Банк Столичний) 8.
* Володимир Виноградов — Інкомбанк 9.
* — Російський кредит Термін введений 14 листопада 1996 року журналістом Андрієм Фадіним (загинув в автомобільній аварії 20 листопада 1997 року), який опублікував у «Общей газете» статтю «Семибанкірщина як новоруський варіант семибоярщини». Список банкірів у статті спирався на дане 1 листопада 1996 року Борисом Березовським інтерв'ю Financial Times, де він назвав імена семи осіб, що контролюють понад 50 % російської економіки і спільно впливають на прийняття найважливіших внутрішньополітичних рішень в Росії. В націоналістичних ЗМІ список семи (без Потаніна і Виноградова) приводився як аргумент до тези «Євреї захопили Росію» (всі семеро мали єврейське походження). Це слово використовувалося також письменником А. В. Солженіциним в історико-публіцистичному творі «Росія в обвалі», опублікованій у 1998 році: Під час другого терміну Єльцина і за часу правління Путіна (з 2000) доля членів об'єднання була різною:
* до 2010—2013 років зберегли своє становище тільки Фрідман, Авен і Потанін;
* політична значимість Смоленського різко знизилася ще за Єльцина, в 2003 році він позбувся своїх банківських активів;
* Виноградов також почав втрачати вплив ще в кінці 1990-х, а в 2008 році він помер від інсульту, будучи вельми обмеженим матеріально;
* Віталій Малкін після краху банку почав політичну кар'єру і до 26.03.2013 представляв Бурятію в Раді Федерації, станом на 2014 рік обіймав 130-е місце в рейтингу найбагатших бізнесменів Росії;
* Березовський (хоча і сприяв піднесенню Путіна і його партії «Єдність» в 1999 році) і Гусинський за Путіна опинилися в опалі і покинули Росію в 2000 році. Березовський помер 23 березня 2013 року в Лондоні від повішення, обставини смерті достовірно встановити не вдалося.
* Михайло Ходорковський, який збирався продати свій нафтовидобувний бізнес західним інвесторам, у 2003 році був заарештований, а потім засуджений до 8 років позбавлення волі за звинуваченням у шахрайстві, ухиленні від податків та інших злочинах. У 2009—2010 рр. відбувся новий судовий процес, і він отримав новий термін, 14 років за розкрадання нафти у компанії ЮКОС, на чолі якої перебував. 21 грудня 2013 року Михайло Ходорковський був помилуваний і в той же день вивезений в Берлін. На той час він планував проживати в швейцарській громаді Рапперсвиль-Йона в кантоні Санкт-Галлен, у зв'язку з чим, в березні 2014 року, Ходорковським були подані документи на отримання постійної посвідки на проживання в Швейцарії.
rdf:langString
rule of seven bankers
rdf:langString
Semibankirschina
xsd:nonNegativeInteger
14120