Self-knowledge (psychology)
http://dbpedia.org/resource/Self-knowledge_(psychology) an entity of type: Thing
Самопознание — изучение личностью собственных психических и физических особенностей, осмысление самого себя. Оно начинается в младенчестве и продолжается всю жизнь. Знание о себе формируется постепенно по мере познания внешнего мира и самого себя.
rdf:langString
معرفة الذات (بالإنجليزية: self-knowledge) هو مصطلح يُستخدم في علم النفس وأحياناً أيضاً في الفلسفة لوصف المعلومات التي يمتلكها الشخص عن نفسه عند إيجاد جواب للسؤال «ما هي شخصيتي الحقيقية؟». الشخصية الحقيقية تتضمن المعتقدات، المشاعر، الرغبات، والقيم الحقيقية والحالات العقلية الآخرى لدى الإنسان.السعي إلى تطوير جواب لهذا السؤال يتطلب بالطبع إدراك ذاتي ووعي ذاتي مستمرين. (ملاحظة: يجب عدم الخلط بين الوعي الذاتي والوعي فهما يختلفان عن بعضهما). الأطفال الرُّضّع يُظهِرون بعض ميزات الإدراك الذاتي ولكن لا يمكن اعتبارهم على أنهم يمتلكون وعي ذاتي. يُعتقد أن مفهوم الذات يملك ثلاثة جوانب أساسية:
rdf:langString
L'autoconeixement és un concepte psicològic que implica introspecció, definir la pròpia visió d'un mateix i determinar les característiques de la personalitat. Sovint adquireix connotacions espirituals, com en la meditació o els ensenyaments filosòfics inspirats per Sòcrates.(Vegeu també: Autoironia)
rdf:langString
"Αυτογνωσία" είναι όρος που χρησιμοποιείται στην ψυχολογία για να περιγράψει τις πληροφορίες που αντλεί ένα άτομο όταν βρίσκει μια απάντηση στην ερώτηση "Πώς είμαι;", "Ποιος είμαι;". Ενώ προσπαθούμε να αναπτύξουμε την απάντηση σε αυτό το ερώτημα, η αυτογνωσία απαιτεί συνεχή αυτογνωσία και αυτοσυνείδηση (η οποία δεν πρέπει να συγχέεται με τη συνείδηση). Τα βρέφη και οι χιμπατζήδες εμφανίζουν μερικά από τα χαρακτηριστικά της αυτογνωσίας και της επιλογής/έκτακτης ανάγκης , ωστόσο δεν θεωρούνται ότι διαθέτουν αυτοσυνείδηση. Η αυτοαντίληψη θεωρείται ότι έχει τρεις κύριες πτυχές:
rdf:langString
El conocimiento de sí mismo o el autoconocimiento, es el saber que una persona adquiere sobre ella misma, en términos psicológicos y espirituales, durante el curso de toda la vida, y sobre la base de sus propias experiencias y a la introspección. El conocimiento de sí mismo es un tipo particular de conocimiento en la medida que el sujeto que intenta conocer y el objeto a conocer están confundidos, o sea, se es «juez y parte» al mismo tiempo. Esta dificultad central hace imperativo que se exija objetividad.
rdf:langString
Selbsterkenntnis (selten auch Autognosie von griechisch αὐτός autos, deutsch ‚selbst‘, und γνῶσις gnosis, deutsch ‚Erkenntnis‘) ist die Erkenntnis einer Person über das eigene Selbst. Selbsterkenntnis ist eng verwandt mit Selbstreflexion, dem Nachdenken über sich selbst (Selbstbeobachtung), und der Selbstkritik, dem kritischen Hinterfragen und Beurteilen des eigenen Denkens, der eigenen Standpunkte und Handlungen. Die Fähigkeit zur Selbsterkenntnis setzt die Existenz von Selbstbewusstsein voraus, welches man als „reflexives, besonnenes Bewusstsein des eigenen Ich“ definieren kann. Selbsterkenntnis setzt damit eine gewisse Objektivität der Selbstbeobachtung und des Selbstbildes voraus, das heißt die „richtige Beurteilung der Eigenschaften, Dispositionen, Kräfte, Werte des Selbst, geschöpft
rdf:langString
La connaissance de soi est le savoir qu'une personne acquiert sur elle-même, en termes psychologiques ou spirituels, au cours de sa vie à l'occasion de ses expériences. La connaissance de soi-même est un ordre particulier de connaissance dans la mesure où, à son foyer même, le sujet connaissant et l'objet à connaître sont confondus, il est « juge et partie ». Cette difficulté centrale rend impérative une recherche exigeante de l'objectivité si cette connaissance doit être de quelque conséquence.
rdf:langString
Self-knowledge is a term used in psychology to describe the information that an individual draws upon when finding an answer to the question "What am I like?". While seeking to develop the answer to this question, self-knowledge requires ongoing self-awareness and self-consciousness (which is not to be confused with consciousness). Young infants and chimpanzees display some of the traits of self-awareness and agency/contingency, yet they are not considered as also having self-consciousness. At some greater level of cognition, however, a self-conscious component emerges in addition to an increased self-awareness component, and then it becomes possible to ask "What am I like?", and to answer with self-knowledge, though self-knowledge has limits, as introspection has been said to be limited a
rdf:langString
Zelfkennis is het vermogen om de eigen denkwijze, de mogelijkheden en de onmogelijkheden van de eigen geest en van het eigen lichaam te kunnen inschatten en daar rationele conclusies uit te trekken. Het wordt ook wel 'intra-persoonlijke intelligentie' genoemd (zie Howard Gardner). Anderzijds is het een feit dat volledige en betrouwbare zelfkennis slechts dankzij de omgang met anderen verkregen kan worden. Ieder persoon heeft in zijn persoonlijkheid facetten die hij alleen in contact met anderen - dus in sociale situaties - kan leren kennen.
rdf:langString
O autoconhecimento ou conhecimento de si é a investigação de si mesmo. Ele envolve o uso da autoconsciência e o desenvolvimento da autoimagem. Também pode ser um projeto ético, quando o que se busca é a realização de algo que leve o sujeito a ser mestre de si mesmo e, consequentemente, um ser humano melhor. O autoconhecimento pode ser obtido de forma natural através da experiência de vida e do hábito de se auto-indagar. Refletir bastante sobre escolhas e motivações e tentar fazer coisas novas são recursos valiosos para autoconhecimento, porém, algumas pessoas costumam utilizar algumas ferramentas como uma forma de ajudar esse processo, como estudos filosóficos, meditação, psicologia cognitiva, psicologia comportamental etc. Apesar de muito populares, essas ferramentas não são a única forma
rdf:langString
Självkännedom är egenskapen hos människor att ha kunskap om sina egna mentala tillstånd, som trosföreställningar och viljeattityder. Det är ett viktigt begrepp inom psykologin, Howard Gardner ansåg exempelvis att självkännedom är en av nio olika intelligenstyper. Det spelar också en viktig roll inom viss religion men framför allt inom filosofin.
rdf:langString
Самопізнання — це своєрідний механізм пізнавальної діяльності людини, в основі якого лежить процес рефлексії. Процес самопізнання вимагає від суб'єкта значних зусиль, невпинної праці над собою, дозволяє відкрити себе, виявити свої позитивні якості, можливості та задатки, які потім шляхом людина зможе перетворити в здібності, а талант — у стійку рису характеру.Націленість людини на пізнання своїх фізичних, психічних можливостей, свого місця в соціумі складає сутність самопізнання.
rdf:langString
rdf:langString
معرفة الذات
rdf:langString
Autoconeixement
rdf:langString
Selbsterkenntnis
rdf:langString
Αυτογνωσία
rdf:langString
Conocimiento de sí mismo
rdf:langString
Connaissance de soi
rdf:langString
Zelfkennis
rdf:langString
Autoconhecimento
rdf:langString
Self-knowledge (psychology)
rdf:langString
Självkännedom
rdf:langString
Самопознание
rdf:langString
Самопізнання
xsd:integer
1941913
xsd:integer
1114972569
rdf:langString
معرفة الذات (بالإنجليزية: self-knowledge) هو مصطلح يُستخدم في علم النفس وأحياناً أيضاً في الفلسفة لوصف المعلومات التي يمتلكها الشخص عن نفسه عند إيجاد جواب للسؤال «ما هي شخصيتي الحقيقية؟». الشخصية الحقيقية تتضمن المعتقدات، المشاعر، الرغبات، والقيم الحقيقية والحالات العقلية الآخرى لدى الإنسان.السعي إلى تطوير جواب لهذا السؤال يتطلب بالطبع إدراك ذاتي ووعي ذاتي مستمرين. (ملاحظة: يجب عدم الخلط بين الوعي الذاتي والوعي فهما يختلفان عن بعضهما). الأطفال الرُّضّع يُظهِرون بعض ميزات الإدراك الذاتي ولكن لا يمكن اعتبارهم على أنهم يمتلكون وعي ذاتي. إن معرفة الذات وخصائص الفرد والرغبة في البحث عن مثل هذه المعرفة هي التي توجه تطور مفهوم الذات. تُعلمنا معرفة الذات بتمثيلاتنا العقلية لأنفسنا، والتي تحتوي على سمات نقرنها بشكل فريد مع أنفسنا، ونظريات حول ما إذا كانت هذه الصفات ثابتة أو متغيرة. يُعتقد أن مفهوم الذات يملك ثلاثة جوانب أساسية: 1.
* الذات الإدراكية. 2.
* الذات الوجدانية. 3.
* الذات التنفيذية. تُعرف أيضًا الذات الوجدانية والتنفيذية بالذات الشعورية والفعالة على التعاقب، كما يشيران إلى المكونات السلوكية والعاطفية لمفهوم الذات. تُربط المعرفة الذاتية بالذات الإدراكية لأن دوافعها توجه بحثنا للحصول على وضوح أكثر وتؤكد لنا أن مفهومنا الذاتي هو تصوير دقيق لذاتنا الحقيقية. لهذا السبب يشار إلى الذات الإدراكية بـ الذات المعلومة. تتكون الذات الإدراكية من كل شيء نعرفه (أو نعتقد أننا نعرفه عن أنفسنا). وهذا يعني خصائص فيزيولوجية مثل لون الشعر والعرق والطول الخ؛ وخصائص نفسية مثل المعتقدات والقيم والمكروهات على سبيل الذكر لا الحصر.
rdf:langString
L'autoconeixement és un concepte psicològic que implica introspecció, definir la pròpia visió d'un mateix i determinar les característiques de la personalitat. Sovint adquireix connotacions espirituals, com en la meditació o els ensenyaments filosòfics inspirats per Sòcrates. William James va afirmar que tota persona té un sentiment d'autopercepció (s'adona que existeix d'una determinada manera) que influeix en l'autoconcepte (la visió que es té d'un mateix). Aquest autoconcepte és un dels components de l'autoestima. L'autopercepció és un dels elements fonamentals de l'autoconeixement. L'autoconeixement implica definir-se en funció d'uns valors, uns gustos, unes virtuts i uns defectes i l'experiència prèvia. S'assoleix pensant en la pròpia vida. Ocupa un paper creixent en l'educació, ja que és una base per a altres aprenentatges. Alguns defensen que la droga pot ser un camí d'autoconeixement en alliberar l'inconscient. La psicoanàlisi es basa en gran part a aconseguir l'autoconeixement del pacient, que verbalitza com és i què li passa com a primer pas per a guarir-se de la seva malaltia.(Vegeu també: Autoironia)
rdf:langString
"Αυτογνωσία" είναι όρος που χρησιμοποιείται στην ψυχολογία για να περιγράψει τις πληροφορίες που αντλεί ένα άτομο όταν βρίσκει μια απάντηση στην ερώτηση "Πώς είμαι;", "Ποιος είμαι;". Ενώ προσπαθούμε να αναπτύξουμε την απάντηση σε αυτό το ερώτημα, η αυτογνωσία απαιτεί συνεχή αυτογνωσία και αυτοσυνείδηση (η οποία δεν πρέπει να συγχέεται με τη συνείδηση). Τα βρέφη και οι χιμπατζήδες εμφανίζουν μερικά από τα χαρακτηριστικά της αυτογνωσίας και της επιλογής/έκτακτης ανάγκης , ωστόσο δεν θεωρούνται ότι διαθέτουν αυτοσυνείδηση. Η αυτογνωσία είναι συστατικό της αυτοαντίληψης. Είναι η γνώση του εαυτού και των ιδιοτήτων του και η επιθυμία να αναζητήσουμε τέτοια γνώση που καθοδηγεί την ανάπτυξη της αυτοαντίληψης, ακόμα κι αν αυτή η έννοια είναι ελαττωματική. Η αυτογνωσία μάς ενημερώνει για τις νοητικές μας αναπαραστάσεις για τον εαυτό μας, οι οποίες περιέχουν ιδιότητες που συνδυάζουμε μοναδικά με τον εαυτό μας και θεωρίες σχετικά με το αν αυτές οι ιδιότητες είναι σταθερές ή δυναμικές, στο βέλτιστο που δυνάμεθα να αξιολογήσουμε. Η αυτοαντίληψη θεωρείται ότι έχει τρεις κύριες πτυχές: 1.
* Το γνωστικό κομμάτι 2.
* Το συναισθηματικό κομμάτι 3.
* Το εκτελεστικό κομμάτι Το συναισθηματικό και εκτελεστικό κομμάτι είναι επίσης γνωστό ως αισθητό και ενεργό εαυτός αντίστοιχα, καθώς αναφέρονται στα συναισθηματικά και συμπεριφορικά στοιχεία της αυτοαντίληψης. Η αυτογνωσία συνδέεται με το γνωστικό κομμάτι στο ότι τα κίνητρά του καθοδηγούν την αναζήτησή μας να αποκτήσουμε μεγαλύτερη σαφήνεια και διαβεβαίωση ότι η δική μας αντίληψη είναι μια ακριβής αναπαράσταση του πραγματικού μας εαυτού.Το γνωστικό κομμάτι αποτελείται από όλα όσα γνωρίζουμε (ή νομίζουμε ότι γνωρίζουμε για τον εαυτό μας). Αυτό συνεπάγεται με ιδιότητες όπως χρώμα μαλλιών, φυλή και ύψος κ.λπ. και ψυχολογικές ιδιότητες όπως πεποιθήσεις, αξίες και αντιπάθειες.
rdf:langString
Selbsterkenntnis (selten auch Autognosie von griechisch αὐτός autos, deutsch ‚selbst‘, und γνῶσις gnosis, deutsch ‚Erkenntnis‘) ist die Erkenntnis einer Person über das eigene Selbst. Selbsterkenntnis ist eng verwandt mit Selbstreflexion, dem Nachdenken über sich selbst (Selbstbeobachtung), und der Selbstkritik, dem kritischen Hinterfragen und Beurteilen des eigenen Denkens, der eigenen Standpunkte und Handlungen. Die Fähigkeit zur Selbsterkenntnis setzt die Existenz von Selbstbewusstsein voraus, welches man als „reflexives, besonnenes Bewusstsein des eigenen Ich“ definieren kann. Selbsterkenntnis setzt damit eine gewisse Objektivität der Selbstbeobachtung und des Selbstbildes voraus, das heißt die „richtige Beurteilung der Eigenschaften, Dispositionen, Kräfte, Werte des Selbst, geschöpft aus der Vergleichung der Betätigungen und Reaktionen des Ich im Leben, in der sozialen Gemeinschaft“. Selbsterkenntnis ist eine grundlegende menschliche Fähigkeit, die außer von der Philosophie unter anderem auch von der Psychologie und insbesondere von der Verstehenden Psychologie untersucht wird. In der Pädagogik widmet sich v. a. die Humanistische Pädagogik der Erforschung und Entwicklung von Lehr- und Lernwegen zur Bildung von Selbsterkenntnis. Sie ist auch Grundlage der Intersubjektivität, also des Verstehens von anderen Menschen, und damit eine wichtige Voraussetzung für ein funktionierendes soziales Zusammenleben. Das Gegenteil von Selbsterkenntnis ist Selbsttäuschung. Eine Folge zu geringer Selbsterkenntnis kann Selbstüberschätzung oder Selbstunterschätzung sein. Letzteres ist ein kaum verwendeter Begriff; er wird überwiegend in psychologischen Kontexten verwendet (siehe auch Minderwertigkeitskomplex, Mauerblümchen).
rdf:langString
El conocimiento de sí mismo o el autoconocimiento, es el saber que una persona adquiere sobre ella misma, en términos psicológicos y espirituales, durante el curso de toda la vida, y sobre la base de sus propias experiencias y a la introspección. El conocimiento de sí mismo es un tipo particular de conocimiento en la medida que el sujeto que intenta conocer y el objeto a conocer están confundidos, o sea, se es «juez y parte» al mismo tiempo. Esta dificultad central hace imperativo que se exija objetividad. El conocimiento de sí mismo requiere honestidad y de pensamiento, espíritu crítico, y una cierta consideración en relación con la «mirada» exterior de los otros. Debido a su naturaleza subjetiva, para que este conocimiento pueda cristalizar, se requiere cierta habilidad metacognitiva, así como cierto grado de lucidez personal que permita generar un pensamiento bien consistente.
rdf:langString
Self-knowledge is a term used in psychology to describe the information that an individual draws upon when finding an answer to the question "What am I like?". While seeking to develop the answer to this question, self-knowledge requires ongoing self-awareness and self-consciousness (which is not to be confused with consciousness). Young infants and chimpanzees display some of the traits of self-awareness and agency/contingency, yet they are not considered as also having self-consciousness. At some greater level of cognition, however, a self-conscious component emerges in addition to an increased self-awareness component, and then it becomes possible to ask "What am I like?", and to answer with self-knowledge, though self-knowledge has limits, as introspection has been said to be limited and complex. Self-knowledge is a component of the self or, more accurately, the self-concept. It is the knowledge of oneself and one's properties and the desire to seek such knowledge that guide the development of the self-concept, even if that concept is flawed. Self-knowledge informs us of our mental representations of ourselves, which contain attributes that we uniquely pair with ourselves, and theories on whether these attributes are stable or dynamic, to the best that we can evaluate ourselves. The self-concept is thought to have three primary aspects:
* The cognitive self
* The affective self
* The executive self The affective and executive selves are also known as the felt and active selves respectively, as they refer to the emotional and behavioral components of the self-concept.Self-knowledge is linked to the cognitive self in that its motives guide our search to gain greater clarity and assurance that our own self-concept is an accurate representation of our true self; for this reason the cognitive self is also referred to as the known self. The cognitive self is made up of everything we know (or think we know) about ourselves. This implies physiological properties such as hair color, race, and height etc.; and psychological properties like beliefs, values, and dislikes to name but a few.
rdf:langString
La connaissance de soi est le savoir qu'une personne acquiert sur elle-même, en termes psychologiques ou spirituels, au cours de sa vie à l'occasion de ses expériences. La connaissance de soi-même est un ordre particulier de connaissance dans la mesure où, à son foyer même, le sujet connaissant et l'objet à connaître sont confondus, il est « juge et partie ». Cette difficulté centrale rend impérative une recherche exigeante de l'objectivité si cette connaissance doit être de quelque conséquence. La connaissance de soi sollicite la rectitude de la pensée, l'esprit critique et une certaine considération pour le « regard » extérieur des autres. Par sa nature subjective, elle sollicite pour se consolider les exigences métacognitives et en retour, le gain de lucidité sur les caractéristiques personnelles rend possible un savoir plus consistant.
rdf:langString
Zelfkennis is het vermogen om de eigen denkwijze, de mogelijkheden en de onmogelijkheden van de eigen geest en van het eigen lichaam te kunnen inschatten en daar rationele conclusies uit te trekken. Het wordt ook wel 'intra-persoonlijke intelligentie' genoemd (zie Howard Gardner). Anderzijds is het een feit dat volledige en betrouwbare zelfkennis slechts dankzij de omgang met anderen verkregen kan worden. Ieder persoon heeft in zijn persoonlijkheid facetten die hij alleen in contact met anderen - dus in sociale situaties - kan leren kennen. Zelfkennis heeft ook raakvlakken met het autobiografisch geheugen; het geheugen voor feiten en gebeurtenissen uit de eigen levensgeschiedenis. In het algemeen wordt aan zelfkennis maatschappelijk betekenis gehecht doordat het interactie met medemensen soepeler maakt. Iemand met weinig zelfkennis maakt volgens psychologische inzichten vaak gebruik van projectie om eigenschappen, met name gebreken, bij anderen aan de kaak te stellen die hij zelf heeft zonder dat hij zich daar bewust van is. Ook wordt verondersteld dat iemand die zichzelf beter kent minder onderhevig is aan een kwetsbaar ego. Zelfkennis is onder meer belangrijk bij strategisch denken: onderhandelingen, bij vecht- en denksporten en voor mensen in een beroep waarin een tegenstander moet worden overtroefd, bijvoorbeeld bij politie en in het leger. Sunzi schreef het volgende over zelfkennis in zijn boek De kunst van het oorlogvoeren: "De generaal die zichzelf en zijn tegenstander kent, zal honderd veldslagen winnen. Wie wel zichzelf kent, maar niet de vijand, zal naast elke overwinning een nederlaag lijden. Wie noch zichzelf, noch de vijand kent, zal zeker verliezen". Op het Orakel van Delphi stond de spreuk: Gnothi seauton, wat betekent: Ken uzelf. Het is nog steeds een van de bekendste filosofische aforismen en houdt in dat voor het verwerven van ware kennis eerst zelfkennis dient verworven te worden.
rdf:langString
O autoconhecimento ou conhecimento de si é a investigação de si mesmo. Ele envolve o uso da autoconsciência e o desenvolvimento da autoimagem. Também pode ser um projeto ético, quando o que se busca é a realização de algo que leve o sujeito a ser mestre de si mesmo e, consequentemente, um ser humano melhor. O autoconhecimento pode ser obtido de forma natural através da experiência de vida e do hábito de se auto-indagar. Refletir bastante sobre escolhas e motivações e tentar fazer coisas novas são recursos valiosos para autoconhecimento, porém, algumas pessoas costumam utilizar algumas ferramentas como uma forma de ajudar esse processo, como estudos filosóficos, meditação, psicologia cognitiva, psicologia comportamental etc. Apesar de muito populares, essas ferramentas não são a única forma e tampouco a mais eficaz para se autoconhecer, cada pessoa deverá adotar a estratégia que melhor lhe convir.
rdf:langString
Självkännedom är egenskapen hos människor att ha kunskap om sina egna mentala tillstånd, som trosföreställningar och viljeattityder. Det är ett viktigt begrepp inom psykologin, Howard Gardner ansåg exempelvis att självkännedom är en av nio olika intelligenstyper. Det spelar också en viktig roll inom viss religion men framför allt inom filosofin. Inom filosofin kan begreppet ha ontologiska beröringspunkter, exempelvis när det tolkas som kunskap om ett bestående jag. Även om de flesta filosofer är eniga om att självkännedom på ett grundläggande sätt skiljer sig från annan, extern kunskap, råder ingen enighet om exakt vad det är som är särskiljande.
rdf:langString
Самопознание — изучение личностью собственных психических и физических особенностей, осмысление самого себя. Оно начинается в младенчестве и продолжается всю жизнь. Знание о себе формируется постепенно по мере познания внешнего мира и самого себя.
rdf:langString
Самопізнання — це своєрідний механізм пізнавальної діяльності людини, в основі якого лежить процес рефлексії. Процес самопізнання вимагає від суб'єкта значних зусиль, невпинної праці над собою, дозволяє відкрити себе, виявити свої позитивні якості, можливості та задатки, які потім шляхом людина зможе перетворити в здібності, а талант — у стійку рису характеру.Націленість людини на пізнання своїх фізичних, психічних можливостей, свого місця в соціумі складає сутність самопізнання. Самопізнання — початковий етап особистості, вивчення нею своїх властивостей, системи цінностей, життєвих намірів, провідних мотивів і мотивацій, характеру, темпераменту, особливостей процесів пізнання (відчуття, сприйняття, пам'яті, уваги, мислення, мовлення тощо). Самопізнання дає можливість самостійно визначити шляхи успіху в певній сфері діяльності, проаналізувати та удосконалити свою повсякденну діяльність.
xsd:nonNegativeInteger
43140
