Scotism
http://dbpedia.org/resource/Scotism an entity of type: Abstraction100002137
Escotisme és el nom que es dona a l'escola o sistema filosòfic i teològic creat arran de l'obra i el pensament de Joan Duns Escot, nascut a Escòcia cap a l'any 1265.
rdf:langString
السكوتية (بالإنجليزية: Scotism) هي الاسم الذي يطلق على النظام أو المدرسة الفلسفية واللاهوتية التي سُمّيت باسم الفيلسوف اللاهوتي جون دانز سكوتس. أصل الكلمة من اسم مبتكرها الذي كتب «أُبّوس أوكسونينس»، وهي واحدة من أكثر الوثائق أهميةً في فلسفة العصور الوسطى واللاهوت الكاثوليكي الروماني، محددةً ما سيُعلن عنه لاحقًا «عقيدة الحبل بلا دنس» من قبل البابا بيوس التاسع في عُرف إينيفابيليس ديوس في 8 ديسمبر عام 1854.
rdf:langString
Le scotisme désigne la doctrine du théologien et philosophe franciscain Jean Duns Scot apparue au XIIIe siècle, et par extension le courant de pensée qui s'en réclame, les « scotistes ».
rdf:langString
Scotism is the philosophical school and theological system named after John Duns Scotus, a 13th-century Scottish philosopher-theologian. The word comes from the name of its originator, whose Opus Oxoniense was one of the most important documents in medieval philosophy and Roman Catholic theology, defining what would later be declared the dogma of the Immaculate Conception by Pope Pius IX in his constitution Ineffabilis Deus on 8 December 1854.
rdf:langString
스코투스주의(Scotism)는 13세기 철학자이며 신학자인 둔스 스코투스의 사상을 말한다. 이 사상은 중세시대를 지배하였으며, 토마스 아퀴나스주의가 그 뒤를 따랐다. 아리스토텔레스주의를 잘 사용했으며, 날카로운 비평을 활용하여, 후에 아퀴나스주의와도 논쟁을 벌였다. 21세기의 스코투스주의자로는 윌리엄 레인 크레이그가 있다.
rdf:langString
Skotyzm – szkoła w teologii katolickiej, która wzięła swoją nazwę od Dunsa Szkota (ok. 1265-1308 r.) i która istnieje do dziś, będąc pod pewnymi względami antytezę tomizmu. Jak podaje Mały słownik teologiczny: "obok metafizycznych różnic w stosunku do tomizmu skotyzm charakteryzuje podkreślenie, że istotę boską najlepiej pojmować jako miłość, z czego wynika prymat woli, wolności i indywidualności, podkreślenie chrystocentryzmu, utożsamienie łaski usprawiedliwiającej z miłością, [...] krytyczne ujęcie funkcji samej teologii."
rdf:langString
Escotismo é o sistema filosofia ou teologia da escola assim nomeada após o século XIII por causa do filósofo e teólogo Escocês João Duns Escoto. A palavra vem do nome de seu originador, cuja Opus Oxoniense foi um dos mais importantes documentos para filosofia medieval e para a Igreja Católica, esclarecendo o que viria a ser definido depois como Dogma da Imaculada Conceição pelo Papa Pio IX em sua constituição Ineffabilis Deus em 8 de dezembro de 1854 .
rdf:langString
El escotismo es una corriente filosófica encuadrada en la tradición escolástica. Fue originada por Duns Escoto (1266-1308) quien, junto con Ockham, está considerado como uno de los más importantes filósofos medievales de la escolástica tardía. Frente al tomismo, el escotismo subraya la primacía de la voluntad sobre el entendimiento, lo que aplicado a Dios y a la creación supone la contingencia radical del mundo. Este existe por un acto libre de la voluntad divina y podría perfectamente no haber existido o ser de un modo completamente distinto.
rdf:langString
Scotismus ist eine Schulrichtung in der Philosophie der Spätscholastik und der frühen Neuzeit, die auf die Lehren Johannes Duns Scotus zurückgeht und insbesondere von Mitgliedern des Franziskanerordens vertreten wurde. Dabei wurde keine einheitliche Schulmeinung entwickelt, sondern unter Scotismus werden vorwiegend an Scotus orientierte, jedoch im Einzelnen individuelle Lehrmeinungen zusammengefasst. Als Gemeinsamkeit innerhalb der scotistischen Positionen gilt die absolute Unabhängigkeit Gottes, das Primat des Willens über die Vernunft und eine deutliche Trennung von Glauben und Erkenntnis. Die Scotisten nahmen im Universalienstreit wie die Thomisten eine gemäßigt realistische Position ein und standen damit gegen den Nominalismus auf der Seite der .
rdf:langString
Скотизм — направление в средневековой схоластике, восходящее к учению Дунса Скотта и альтернативное томизму. Скотизм развивался в рамках францисканского ордена. Одним из основных в нём был вопрос об индивидуации. Если томизм связывал принцип индивидуации с материей, то скотизм усматривал её в особенностях формы. В противовес томистской чтойности (лат. quidditas), скотизм развивает принцип этовости (лат. haecceitas), т.е. самотождественности предмета, что предполагало наличие сущностной уникальности в каждом предмете, которая предполагает интуицию. Природа Бога по мысли скотистов не могла быть подвергнута рационализации. Философски скотизм тесно переплетается с номинализмом, хотя и не сводим к нему.
rdf:langString
Скотизм — напрямок у середньовічній схоластиці, висхідний до вчення Дунса Скотта і альтернативне томізму. Скотізм розвивався в рамках францисканського ордена. Одним з основних в ньому було питання про індивідуації. Якщо томизм пов'язував принцип індивідуації з матерією, то скотізм вбачав її в особливостях форми. На противагу томистской щойності ( лат. quidditas скотізм розвиває принцип Етова ( лат. haecceitas т. е. самототожності предмета, що передбачало наявність сутнісної унікальності в кожному предметі, яка передбачає інтуїцію. Природа Бога на думку скотістов не могла бути піддана раціоналізації. Філософськи скотізм тісно переплітається з номіналізм, хоча і не зводимо до нього.
rdf:langString
rdf:langString
Scotism
rdf:langString
سكوطية
rdf:langString
Escotisme
rdf:langString
Scotismus
rdf:langString
Escotismo
rdf:langString
Scotisme
rdf:langString
스코투스주의
rdf:langString
Skotyzm
rdf:langString
Escotismo (escolástica)
rdf:langString
Скотизм
rdf:langString
Скотизм
xsd:integer
1179960
xsd:integer
1119251553
rdf:langString
Escotisme és el nom que es dona a l'escola o sistema filosòfic i teològic creat arran de l'obra i el pensament de Joan Duns Escot, nascut a Escòcia cap a l'any 1265.
rdf:langString
السكوتية (بالإنجليزية: Scotism) هي الاسم الذي يطلق على النظام أو المدرسة الفلسفية واللاهوتية التي سُمّيت باسم الفيلسوف اللاهوتي جون دانز سكوتس. أصل الكلمة من اسم مبتكرها الذي كتب «أُبّوس أوكسونينس»، وهي واحدة من أكثر الوثائق أهميةً في فلسفة العصور الوسطى واللاهوت الكاثوليكي الروماني، محددةً ما سيُعلن عنه لاحقًا «عقيدة الحبل بلا دنس» من قبل البابا بيوس التاسع في عُرف إينيفابيليس ديوس في 8 ديسمبر عام 1854.
rdf:langString
Scotismus ist eine Schulrichtung in der Philosophie der Spätscholastik und der frühen Neuzeit, die auf die Lehren Johannes Duns Scotus zurückgeht und insbesondere von Mitgliedern des Franziskanerordens vertreten wurde. Dabei wurde keine einheitliche Schulmeinung entwickelt, sondern unter Scotismus werden vorwiegend an Scotus orientierte, jedoch im Einzelnen individuelle Lehrmeinungen zusammengefasst. Als Gemeinsamkeit innerhalb der scotistischen Positionen gilt die absolute Unabhängigkeit Gottes, das Primat des Willens über die Vernunft und eine deutliche Trennung von Glauben und Erkenntnis. Die Scotisten nahmen im Universalienstreit wie die Thomisten eine gemäßigt realistische Position ein und standen damit gegen den Nominalismus auf der Seite der . Bekannte Vertreter des Scotismus waren Antonius Andreae († 1320), († 1322), Franz von Mayronis († nach 1326), († um 1333), Petrus Thomae († 1340), († 1347), († 1351), Thomas Bradwardine, († 1361), Johannes Poncius, , Mastrius de Meldola, Paul Scriptoris, im 17. Jahrhundert , , Aodh Mac Cathmhaoil (Hugo Cavellus) und , der Herausgeber der Werke von Scotus in 12 Bänden, im 20. Jahrhundert etwa oder .
rdf:langString
El escotismo es una corriente filosófica encuadrada en la tradición escolástica. Fue originada por Duns Escoto (1266-1308) quien, junto con Ockham, está considerado como uno de los más importantes filósofos medievales de la escolástica tardía. Frente al tomismo, el escotismo subraya la primacía de la voluntad sobre el entendimiento, lo que aplicado a Dios y a la creación supone la contingencia radical del mundo. Este existe por un acto libre de la voluntad divina y podría perfectamente no haber existido o ser de un modo completamente distinto.
* Datos: Q1861708
* Multimedia: Scotism / Q1861708
rdf:langString
Le scotisme désigne la doctrine du théologien et philosophe franciscain Jean Duns Scot apparue au XIIIe siècle, et par extension le courant de pensée qui s'en réclame, les « scotistes ».
rdf:langString
Scotism is the philosophical school and theological system named after John Duns Scotus, a 13th-century Scottish philosopher-theologian. The word comes from the name of its originator, whose Opus Oxoniense was one of the most important documents in medieval philosophy and Roman Catholic theology, defining what would later be declared the dogma of the Immaculate Conception by Pope Pius IX in his constitution Ineffabilis Deus on 8 December 1854.
rdf:langString
스코투스주의(Scotism)는 13세기 철학자이며 신학자인 둔스 스코투스의 사상을 말한다. 이 사상은 중세시대를 지배하였으며, 토마스 아퀴나스주의가 그 뒤를 따랐다. 아리스토텔레스주의를 잘 사용했으며, 날카로운 비평을 활용하여, 후에 아퀴나스주의와도 논쟁을 벌였다. 21세기의 스코투스주의자로는 윌리엄 레인 크레이그가 있다.
rdf:langString
Skotyzm – szkoła w teologii katolickiej, która wzięła swoją nazwę od Dunsa Szkota (ok. 1265-1308 r.) i która istnieje do dziś, będąc pod pewnymi względami antytezę tomizmu. Jak podaje Mały słownik teologiczny: "obok metafizycznych różnic w stosunku do tomizmu skotyzm charakteryzuje podkreślenie, że istotę boską najlepiej pojmować jako miłość, z czego wynika prymat woli, wolności i indywidualności, podkreślenie chrystocentryzmu, utożsamienie łaski usprawiedliwiającej z miłością, [...] krytyczne ujęcie funkcji samej teologii."
rdf:langString
Скотизм — напрямок у середньовічній схоластиці, висхідний до вчення Дунса Скотта і альтернативне томізму. Скотізм розвивався в рамках францисканського ордена. Одним з основних в ньому було питання про індивідуації. Якщо томизм пов'язував принцип індивідуації з матерією, то скотізм вбачав її в особливостях форми. На противагу томистской щойності ( лат. quidditas скотізм розвиває принцип Етова ( лат. haecceitas т. е. самототожності предмета, що передбачало наявність сутнісної унікальності в кожному предметі, яка передбачає інтуїцію. Природа Бога на думку скотістов не могла бути піддана раціоналізації. Філософськи скотізм тісно переплітається з номіналізм, хоча і не зводимо до нього. В теології скотісти просували вчення про тотожність волі і природи у Бога , а також про непорочне зачаття Діви Марії. Основні представники: Антуан Андре, Франсуа Мейрон, Вільємен Алнвік, Іван з Ріпи, Петро з Кандії, Жан Бассоль, Роберт Ковтон, Джон з Редінґа, Франциск з Маршії, Волтер Чаттон, Волтер Берлей, Ґійом Воруйон
rdf:langString
Escotismo é o sistema filosofia ou teologia da escola assim nomeada após o século XIII por causa do filósofo e teólogo Escocês João Duns Escoto. A palavra vem do nome de seu originador, cuja Opus Oxoniense foi um dos mais importantes documentos para filosofia medieval e para a Igreja Católica, esclarecendo o que viria a ser definido depois como Dogma da Imaculada Conceição pelo Papa Pio IX em sua constituição Ineffabilis Deus em 8 de dezembro de 1854 .
rdf:langString
Скотизм — направление в средневековой схоластике, восходящее к учению Дунса Скотта и альтернативное томизму. Скотизм развивался в рамках францисканского ордена. Одним из основных в нём был вопрос об индивидуации. Если томизм связывал принцип индивидуации с материей, то скотизм усматривал её в особенностях формы. В противовес томистской чтойности (лат. quidditas), скотизм развивает принцип этовости (лат. haecceitas), т.е. самотождественности предмета, что предполагало наличие сущностной уникальности в каждом предмете, которая предполагает интуицию. Природа Бога по мысли скотистов не могла быть подвергнута рационализации. Философски скотизм тесно переплетается с номинализмом, хотя и не сводим к нему. В теологии скотисты продвигали учение о тождестве воли и природы у Бога, а также о непорочном зачатии Девы Марии Основные представители: Антуан Андре, Франсуа Мейронн, Вильем Алнвик, Иоанн из Рипы, Петр из Кандии, Жан Бассоль , Роберт Коутон, Джон из Рединга, Франциск из Маршии, Уолтер Чаттон, Уолтер Бёрлей, Гийом Воруйон
xsd:nonNegativeInteger
12424
