Schizothymia
http://dbpedia.org/resource/Schizothymia
Schizothym ist ein Begriff, der aus der Differentiellen und Persönlichkeitspsychologie stammt und auch von kulturwissenschaftlicher Bedeutung ist. Er bezeichnet den Gegensatz zu zyklothym.
rdf:langString
Schizothymia is a temperament related to schizophrenia in a way analogous to cyclothymia's relationship with bipolar disorder. Schizothymia was proposed by Ernst Kretschmer when examining body types of schizophrenic patients. Schizothymia is defined by reduced affect display, a high degree of introversion, limited social cognition, and withdrawing from social relations generally. Nevertheless, individuals with such personality traits may achieve relatively affable social relations and a measure of affectivity situationally. As a kind of temperament, schizothymic personality traits are thought to be innate rather than the result of socialization or a lack thereof (Nature versus Nurture).
rdf:langString
Schizotymia, temperament schizotymiczny – typ osobowości charakteryzujący się wyniosłością, oschłością, nerwowością, drażliwością, nieufnością w stosunku do ludzi i odgradzaniem się od innych. Schizotymik według typologii Ernsta Kretschmera to człowiek oschły uczuciowo, zamknięty w sobie, drażliwy, nietowarzyski, nieśmiały oraz nadmiernie kontrolujący reakcje emocjonalne. Często jest niepraktyczny, woli dostosowywać świat do siebie, niż samemu dopasować się do rzeczywistości. Ludzie interesują go głównie jako materiał i możliwe narzędzia do realizacji jego własnych celów. Bywa uznawany za idealistę lub marzyciela.
rdf:langString
Шизотимия (от др.-греч. σχίζω «расщеплять», «раскалывать» и θῡμός «душа, чувства, мысли, образ мыслей»; нем. Schizothymie) — нормальная разновидность характера и биотип (тип телосложения), сходный с биотипом людей с шизофренией. Понятие введено немецким психиатром Эрнстом Кречмером. Отличительная черта — сенситивность, замкнутость (интроверсия) и дистанцированность, а также слабая выразительность эмоциональных проявлений (уплощение аффекта). Переходные формы между здоровьем и болезнью у лиц с шизотимическими чертами называются шизоидными, а болезненная форма — шизофренией. Шизотимия не является признаком психического расстройства, но дезадаптивное усиление нормальных шизотимических особенностей называется шизоидным расстройством личности.
rdf:langString
Шизотимія — це темпераментний, не пов'язаний із шизофренією стан, що нагадує поєднання циклотимії з біполярним розладом. Шизотиміки мають серйозні труднощі з суб'єктивним вираженням власних емоцій. Їм притаманний високий ступень інтроверсії, завдяки прагненню звільнитись від суспільних відносин у цілому; проте, деякі люди з такою характеристикою в змозі досягти нормального рівня суспільних відносин та просто запобігати вираженню емоцій у деяких ситуаціях. Як своєрідний темперамент шизотимічні риси особистості, як вважається, є більш або менш вродженими, а не результатом соціалізації.
rdf:langString
rdf:langString
Schizothym
rdf:langString
Schizotymia
rdf:langString
Schizothymia
rdf:langString
Шизотимия
rdf:langString
Шизотимія
xsd:integer
12417415
xsd:integer
1114061078
rdf:langString
Schizothym ist ein Begriff, der aus der Differentiellen und Persönlichkeitspsychologie stammt und auch von kulturwissenschaftlicher Bedeutung ist. Er bezeichnet den Gegensatz zu zyklothym.
rdf:langString
Schizothymia is a temperament related to schizophrenia in a way analogous to cyclothymia's relationship with bipolar disorder. Schizothymia was proposed by Ernst Kretschmer when examining body types of schizophrenic patients. Schizothymia is defined by reduced affect display, a high degree of introversion, limited social cognition, and withdrawing from social relations generally. Nevertheless, individuals with such personality traits may achieve relatively affable social relations and a measure of affectivity situationally. As a kind of temperament, schizothymic personality traits are thought to be innate rather than the result of socialization or a lack thereof (Nature versus Nurture).
rdf:langString
Schizotymia, temperament schizotymiczny – typ osobowości charakteryzujący się wyniosłością, oschłością, nerwowością, drażliwością, nieufnością w stosunku do ludzi i odgradzaniem się od innych. Schizotymik według typologii Ernsta Kretschmera to człowiek oschły uczuciowo, zamknięty w sobie, drażliwy, nietowarzyski, nieśmiały oraz nadmiernie kontrolujący reakcje emocjonalne. Często jest niepraktyczny, woli dostosowywać świat do siebie, niż samemu dopasować się do rzeczywistości. Ludzie interesują go głównie jako materiał i możliwe narzędzia do realizacji jego własnych celów. Bywa uznawany za idealistę lub marzyciela.
rdf:langString
Шизотимія — це темпераментний, не пов'язаний із шизофренією стан, що нагадує поєднання циклотимії з біполярним розладом. Шизотиміки мають серйозні труднощі з суб'єктивним вираженням власних емоцій. Їм притаманний високий ступень інтроверсії, завдяки прагненню звільнитись від суспільних відносин у цілому; проте, деякі люди з такою характеристикою в змозі досягти нормального рівня суспільних відносин та просто запобігати вираженню емоцій у деяких ситуаціях. Як своєрідний темперамент шизотимічні риси особистості, як вважається, є більш або менш вродженими, а не результатом соціалізації. Шизотимия була запропонована Ернстом Кречмером при обстеженні типів статури хворих на шизофренію. Термін «шизотимия» використовувався для пояснення шизофренічних і маніакально-депресивних форм психозу (наприклад, біполярного розладу), які пов'язані з їх власним унікальним темпераментом.
rdf:langString
Шизотимия (от др.-греч. σχίζω «расщеплять», «раскалывать» и θῡμός «душа, чувства, мысли, образ мыслей»; нем. Schizothymie) — нормальная разновидность характера и биотип (тип телосложения), сходный с биотипом людей с шизофренией. Понятие введено немецким психиатром Эрнстом Кречмером. Отличительная черта — сенситивность, замкнутость (интроверсия) и дистанцированность, а также слабая выразительность эмоциональных проявлений (уплощение аффекта). Переходные формы между здоровьем и болезнью у лиц с шизотимическими чертами называются шизоидными, а болезненная форма — шизофренией. Шизотимия не является признаком психического расстройства, но дезадаптивное усиление нормальных шизотимических особенностей называется шизоидным расстройством личности.
xsd:nonNegativeInteger
1947