Schisma
http://dbpedia.org/resource/Schisma an entity of type: Thing
Schisma je malý hudební interval, definuje se jako rozdíl mezi osmi čistými kvintami s čistou velkou tercií a pěti oktávami, lze ho vytemperovat . Výpočet schismatu: Schisma se dá také definovat jako rozdíl mezi pythagorejským a syntonickým komatem: Schisma je též rozdíl mezi syntonickým komatem a diaschismatem: Schisma ale nelze zaměňovat s 1/12 pythagorejského komatu, přestože se obě hodnoty liší jen přibližně o 0,00128 centů. Výpočet 1/12 pythagorejského komatu:
rdf:langString
La schisma es un pequeño intervalo musical que aparece (entre otros, con algunas variantes) en el sistema temperado como resultado de la comparación de la quinta temperada y la quinta perfecta. Su dimensión es de aproximadamente 2 cents.
rdf:langString
El schisma és un petit interval musical que apareix (entre d'altres, amb algunes variants) en el sistema temperat com a resultat de la comparació de la quinta temperada i la quinta justa. És una coma, i està entre una coma pitagòrica (531,441: 524,288) i una coma sintònica (81:80); és igual a 32,805: 32,768. La seva dimensió és d'1,9537 .
rdf:langString
In music, the schisma (also spelled skhisma) is the interval between a Pythagorean comma (531441:524288) and a syntonic comma (81:80) and equals 5(38)⁄215 or 32805:32768 = 1.00113, which is 1.9537 cents. It may also be defined as:
* the difference between 8 justly tuned perfect fifths plus a justly tuned major third and 5 octaves;
* the difference between major limma and Pythagorean limma;
* the difference between the syntonic comma and the diaschisma. Tempering out the schisma leads to schismatic temperament.
rdf:langString
音楽において、スキスマ（ラテン語: SchismaあるいはSkhismaとも）はピタゴラスコンマ（531441:524288）とシントニックコンマ（81:80）の差の音程であり、32805:32768に等しく、約1.9537セントである（ ）。これは以下のようにも定義できる。
* 8つの純正完全五度と1つの純正長三度をあわせたものと5オクターブの差
* (135:128) とピタゴラスリンマ (256:243) の差
* シントニックコンマと (2048:2025) の差 「Schisma」は分裂を意味するギリシア語の単語"Σχίσμα"のラテン語表記であり、音楽用語としては6世紀の初めにボエティウスの『音楽綱要』（De institutione musica）第3巻で導入された。ボエティウスはも初めて定義した。 アンドレアス・ヴェルクマイスターはピタゴラスコンマの12乗根、あるいは純正五度と平均律五度（700セント）の差に等しいものとして grad を定義した。この値、1.955セントは886:885の比によって近似できる。この音程もスキスマと呼ばれることがある。 スキスマを調整することでが得られる。
rdf:langString
Схи́зма (дав.-гр. σχίσμα — поділ, розщеплення) — дрібний музичний інтервал, різниця між піфагорійською і дідімовою комами: Вона ж дорівнює різниці між:
* Вісьмома чистими квінтами (3:2) плюс чиста велика терція (5:4) і п'ятьма октавами,
* Великою (135:128) і піфагорійською (256:243) лімами,
* апотомою і діатонічним півтоном. Вперше відзначається в трактаті Боеція Основи музики з посиланням на піфагорійця Філолая. Визначення схизми як інтервалу 32805:32768 з'являється на початку XIX століття, зокрема це визначення наведено в музичному словнику П. Ліхтенталя.
rdf:langString
Схи́зма (др.-греч. σχίσμα — разделение, расщепление) — микроинтервал, разница между пифагорейской и дидимовой коммами: или точнее: Она же равна разнице между:
* восемью чистыми квинтами (3 : 2) плюс чистая большая терция (5 : 4) и пятью октавами,
* большой (135 : 128) и пифагорейской (256 : 243) лиммами,
* апотомой и диатоническим полутоном чистого строя.
rdf:langString
rdf:langString
Schisma
rdf:langString
Schisma (hudba)
rdf:langString
Schisma
rdf:langString
スキスマ
rdf:langString
Schisma
rdf:langString
Схизма (интервал)
rdf:langString
Схизма (інтервал)
xsd:integer
443745
xsd:integer
1121577084
rdf:langString
El schisma és un petit interval musical que apareix (entre d'altres, amb algunes variants) en el sistema temperat com a resultat de la comparació de la quinta temperada i la quinta justa. És una coma, i està entre una coma pitagòrica (531,441: 524,288) i una coma sintònica (81:80); és igual a 32,805: 32,768. La seva dimensió és d'1,9537 . El schisma té el seu origen en la repartició de la coma pitagòrica entre les dotze quintes del cercle, amb l'objectiu de "temperar" aquestes quintes i aconseguir que el cercle es tanqui, evitant la per dissolució de la seva diferència respecte de les altres quintes.
rdf:langString
Schisma je malý hudební interval, definuje se jako rozdíl mezi osmi čistými kvintami s čistou velkou tercií a pěti oktávami, lze ho vytemperovat . Výpočet schismatu: Schisma se dá také definovat jako rozdíl mezi pythagorejským a syntonickým komatem: Schisma je též rozdíl mezi syntonickým komatem a diaschismatem: Schisma ale nelze zaměňovat s 1/12 pythagorejského komatu, přestože se obě hodnoty liší jen přibližně o 0,00128 centů. Výpočet 1/12 pythagorejského komatu:
rdf:langString
La schisma es un pequeño intervalo musical que aparece (entre otros, con algunas variantes) en el sistema temperado como resultado de la comparación de la quinta temperada y la quinta perfecta. Su dimensión es de aproximadamente 2 cents.
rdf:langString
In music, the schisma (also spelled skhisma) is the interval between a Pythagorean comma (531441:524288) and a syntonic comma (81:80) and equals 5(38)⁄215 or 32805:32768 = 1.00113, which is 1.9537 cents. It may also be defined as:
* the difference between 8 justly tuned perfect fifths plus a justly tuned major third and 5 octaves;
* the difference between major limma and Pythagorean limma;
* the difference between the syntonic comma and the diaschisma. Schisma is a Greek word meaning a split (see schism) whose musical sense was introduced by Boethius at the beginning of the 6th century in the 3rd book of his 'De institutione musica'. Boethius was also the first to define diaschisma. Andreas Werckmeister defined the grad as the twelfth root of the Pythagorean comma, or equivalently the difference between the justly tuned fifth (3/2) and the equally tempered fifth of 700 cents (27/12). This value, 1.955 cents, may be approximated by the ratio 886:885. This interval is also sometimes called a schisma. Curiously, appears very close to 4:3, the just perfect fourth. This is because the difference between a grad and a schisma is so small. So, a rational intonation version of equal temperament may be realized by flattening the fifth by a schisma rather than a grad, a fact first noted by Johann Kirnberger, a pupil of Bach. Twelve of these Kirnberger fifths of 16384:10935 exceed seven octaves, and therefore fail to close, by the tiny interval of , the atom of Kirnberger of 0.01536 cents. Tempering out the schisma leads to schismatic temperament. As used by Descartes, a schisma added to a perfect fourth = 27:20 (519.55 cents), a schisma subtracted from a perfect fifth = 40:27 (680.45 cents), and a major sixth plus a schisma = 27:16 (= 81:48 = 905.87 cents). By this definition is a "schisma" is what is known as the syntonic comma (81:80).
rdf:langString
音楽において、スキスマ（ラテン語: SchismaあるいはSkhismaとも）はピタゴラスコンマ（531441:524288）とシントニックコンマ（81:80）の差の音程であり、32805:32768に等しく、約1.9537セントである（ ）。これは以下のようにも定義できる。
* 8つの純正完全五度と1つの純正長三度をあわせたものと5オクターブの差
* (135:128) とピタゴラスリンマ (256:243) の差
* シントニックコンマと (2048:2025) の差 「Schisma」は分裂を意味するギリシア語の単語"Σχίσμα"のラテン語表記であり、音楽用語としては6世紀の初めにボエティウスの『音楽綱要』（De institutione musica）第3巻で導入された。ボエティウスはも初めて定義した。 アンドレアス・ヴェルクマイスターはピタゴラスコンマの12乗根、あるいは純正五度と平均律五度（700セント）の差に等しいものとして grad を定義した。この値、1.955セントは886:885の比によって近似できる。この音程もスキスマと呼ばれることがある。 grad とスキスマの差が非常に小さいため、有理数比による平均律の近似が五度を1 grad ではなく1スキスマ低くすることによって実現できる。この事実はバッハの弟子のヨハン・キルンベルガーによって初めて記された。12のキルンベルガーの五度（16384:10935）は7オクターブよりも大きい。そのわずかな差（2161 3−84 5−12、0.01536セント）が「キルンベルガーのアトム」である。 スキスマを調整することでが得られる。 デカルトの用法では「スキスマ」に完全四度を加えると 27:20 (519.55セント)、完全五度からスキスマを引くと 40:27 (680.45セント)、長六度にスキスマを加えると 27:16 (= 81:48 = 905.87セント) 。この定義による「スキスマ」はシントニックコンマ (81:80) のことである。
rdf:langString
Схи́зма (др.-греч. σχίσμα — разделение, расщепление) — микроинтервал, разница между пифагорейской и дидимовой коммами: или точнее: Она же равна разнице между:
* восемью чистыми квинтами (3 : 2) плюс чистая большая терция (5 : 4) и пятью октавами,
* большой (135 : 128) и пифагорейской (256 : 243) лиммами,
* апотомой и диатоническим полутоном чистого строя. Впервые термин схизма в значении музыкального интервала встречается (со ссылкой на пифагорейца Филолая) в трактате Боэция Основы музыки (см. также Диасхизма). Определение схизмы как интервала 32805 : 32768 появляется не позднее 1-й четверти XIX века. Оно принято в настоящее время, так же как и эйлерово определение диасхизмы, и было закреплено вместе с ним в таблицах музыкальных интервалов Г. Римана и А. Дж. Эллиса. Терминология, определённая этими таблицами, составляет основу современной. В XVII веке А. Веркмейстер (1645—1706) определил разность между чистой и равномерно темперированной квинтой (составляющую в современных единицах ≈ 1,9550 цента) — интервал, иногда также называвшийся схизмой (Веркмейстер называл его grad). На возможность приближения чистого строя, содержащего только рациональные соотношения в интервалах, к равномерно темперированному строю при помощи уменьшения чистой квинты (3 : 2) на схизму (32805 : 32768) впервые обратил внимание И. Кирнбергер (1721—1783), ученик И. С. Баха. Двенадцать кирнбергеровых квинт превосходят семь октав на чрезвычайно малый интервал, равный 21613−845−12 (≈ 0.01536 цента), называемый атомом Кирнбергера.
rdf:langString
Схи́зма (дав.-гр. σχίσμα — поділ, розщеплення) — дрібний музичний інтервал, різниця між піфагорійською і дідімовою комами: Вона ж дорівнює різниці між:
* Вісьмома чистими квінтами (3:2) плюс чиста велика терція (5:4) і п'ятьма октавами,
* Великою (135:128) і піфагорійською (256:243) лімами,
* апотомою і діатонічним півтоном. Вперше відзначається в трактаті Боеція Основи музики з посиланням на піфагорійця Філолая. Визначення схизми як інтервалу 32805:32768 з'являється на початку XIX століття, зокрема це визначення наведено в музичному словнику П. Ліхтенталя. В XVII столітті А. Веркмейстер (1645–1706) визначив різницю між чистою і рівномірно темперованою квінтою (в сучасних одиницях ≈ 1,9550 цента) — інтервал, що також іноді називався схизмою (Веркмейстер називав його grad). На можливість наближення , що містить лише раціональні співвідношення в інтервалах, до рівномірно темперованого строю за допомогою зменшення чистої квінти (3:2) на схизму (32805: 32768) вперше звернув увагу (1721–1783), учень Й. С. Баха. Дванадцять квінт Кірнбергера перевершують сім октав на надзвичайно малий інтервал, рівний 21613−845−12 (≈ 0.01536 цента), що називається атомом Кірнбергера.
xsd:nonNegativeInteger
3684
