Salyut 4

http://dbpedia.org/resource/Salyut_4 an entity of type: Thing

Saljut 4 byla orbitální stanice SSSR, součást programu Saljut. Na oběžné dráze Země byla v letech 1974 až 1977, celkem 770 dní. rdf:langString

Saliut 4 (DOS 4) (en rus:Салют-4); va ser una estació espacial, que pesava 18.500 kg, dins el Programa Saliut que va ser llançada, des del cosmòdrom de Baikonur el 26 de desembre de 1974 a una òrbita amb un apogeu de 355 km, un perigeu de 343 km i una inclinació orbital de 51,6 graus. Era essencialment una còpia del , i en aquest cas va ser un èxit. El Salyut 4 va deixar l'òrbita el 2 de febrer de 1977, i tornà aentrar a l'atmosfera terrestre el 3 de febrer. Portava un telescopi solar i dos telescopis de raigs X. rdf:langString

ساليوت 4 (دوس 4) كانت محطة فضائية تابعة لبرنامج ساليوت أطلِقت في 26 ديسمبر 1974 إلى مدار ذي أوج بارتفاع 355 كيلومتر، وحضيض بارتفاع 343 كيلومتر وميل مداري يساوي 51.6 درجة. كانت في الأساس نسخةً عن محطة دوس 3 (أو كوزموس 557)، وعلى عكس شقيقها التي فشلت، فقد مثلت نجاحًا كاملًا. حاولت ثلاثة أطقم الإقامة على متن ساليوت 4 (التحمت سويوز 17 وسويوز 18 بالمحطة، بينما أُحبِط إطلاق سويوز 18). استمرت الإقامة الثانية لمدة 63 يومًا، وبقيت كبسولة سويوز 20 غير المأهولة ملتحمةً بالمحطة لمدة ثلاثة أشهر، ما أثبت متانة النظام على المدى الطويل على الرغم من تعرض النظام البيئي لبعض التدهور خلال مهمة سويوز 18. خُفض مدار ساليوت 4 في 2 فبراير 1977، ودخلت الغلاف الجوي للأرض في 3 فبراير. rdf:langString

Saljut 4 (russisch Салют-4 „Salut“) war eine sowjetische Raumstation, die am 26. Dezember 1974 von einer Proton-K-Rakete in eine Erdumlaufbahn gebracht wurde. Sie verglühte am 2. Februar 1977 beim Wiedereintritt in die Erdatmosphäre. Während ihrer Betriebszeit wurde sie mit zwei Besatzungen bemannt: zuerst durch Alexei Gubarew und Georgi Gretschko mit dem Raumschiff Sojus 17, danach durch Pjotr Klimuk und Witali Sewastjanow mit Sojus 18. Ein weiterer Besuch erfolgte mit dem unbemannten Raumschiff Sojus 20. rdf:langString

Saliout 4 (DOS 4) était une station spatiale Saliout lancée le 26 décembre 1974 sur une orbite d'apogée à 355 km, de périgée de 343 km et une inclinaison orbitale de 51,6°. C'était essentiellement une copie de « Cosmos 557 », et à l'inverse de sa parente mal conçue, elle a été un succès complet. Trois équipages ont tenté de faire des séjours à bord (Soyouz 17 et Soyouz 18 se sont amarrés ; le décollage de Soyouz 18a a avorté). Le second séjour a duré 63 jours, et une capsule automatique, appelée Soyouz 20, est restée amarrée à la station pendant trois mois, fournissant une durabilité à long terme aux systèmes. Saliout 4 a été désorbitée le 3 février 1977. rdf:langString

サリュート4号（ロシア語：Салют-4、ラテン文字表記の例：Salyut-4 ）は1974年12月26日に打ち上げられたソビエト連邦の宇宙ステーションである。サリュート計画の4号機で、2年以上の運用期間中にソユーズ宇宙船と3回ドッキングし、通算4人の宇宙飛行士が合計3か月間滞在した。 rdf:langString

La Saljut 4 (in russo:Салют-4, tradotto Salute 4) è stata la quarta stazione spaziale del programma sovietico denominato programma Saljut. Essenzialmente si è trattata di una copia della missione DOS 3 che era terminata prematuramente per problemi successivi al lancio. Questa, invece, si è rivelata un completo successo, due equipaggi si sono alternati abitandola per un totale di 92 giorni sui 770 in cui è rimasta in orbita. rdf:langString

Salut 4 (DOS 4) – radziecka stacja kosmiczna wprowadzona na orbitę w ramach programu Salut. Baza wystartowała z Ziemi 26 grudnia 1974 roku, czyli przed zakończeniem istnienia Saluta 3 na orbitę, której pierwotne perygeum wynosiło 219 km, apogeum 270 km, okres orbitalny 89,1 min., a nachylenie orbity 51,6°. Od tej misji Rosjanie rozpoczęli program długotrwałych lotów; miały one doprowadzić do pobicia amerykańskiego rekordu ze Skylaba, a następnie trwać coraz dłużej. Lekarze radzieccy mieli na mocy porozumień związanych z lotem Sojuz-Apollo dostęp do wyników badań medycznych programu Skylab. Pierwsza załoga przebywała na pokładzie Saluta 4, podobnie jak pierwsza załoga Skylaba, dwadzieścia dziewięć dni. rdf:langString

Het Saljoet 4 (Russisch: Салют-4)-ruimtestation werd gelanceerd op 26 december 1974 en was de zesde lancering van een ruimtestation in het kader van het Saljoet-programma. Bovendien was het de vierde poging van de Sovjet-Unie om een civiel ruimtestation te lanceren. De twee andere lanceringen betroffen militaire Almaz-ruimtestations die het Saljoet-programma als dekmantel gebruikten. Saljoet 4 was na het beperkte succes van Saljoet 1 in alle opzichten geslaagd. Twee bemanningen bleven langere tijd aan boord en voerden met veel succes diverse biomedische experimenten en astronomische observaties uit. rdf:langString

A Salyut 4 (DOS 4) foi uma estação espacial Salyut lançada em 26 de dezembro de 1974 em órbita com um apogeu de 355 km, um perigeu de 343 km e uma inclinação orbital de 51.6 graus. Ela era essencialmente uma cópia da , e ao contrário desta, foi um sucesso completo. Três grupos tentaram embarcar na Salyut 4 (Soyuz 17 e Soyuz 18 aterrizaram; Soyuz 18a sofreu uma abortagem no lançamento). O segundo grupo se manteve por 63 dias, e uma cápsula Soyuz não tripulada se manteve aterrizada na estação durante três meses, provando a durabilidade do sistema a longo prazo. A Salyut 4 saiu de órbita em 3 de fevereiro de 1977. rdf:langString

Saljut 4 (ryska: Салют-4) eller DOS-4, var en sovjetisk rymdstation. Den sköts upp från Kosmodromen i Bajkonur med en Proton-raket, den 26 december 1974. Totalt besökte tre Sojuz farkoster rymdstationen. Två av dessa var bemannade. Rymdstationen återinträde i jordens atmosfär den 3 februari 1977 och brann upp. rdf:langString

Ο Σαλιούτ 4 ή DOS 4 (ρωσ. Салют-4) ήταν σοβιετικός διαστημικός σταθμός του προγράμματος «Σαλιούτ». Εκτοξεύθηκε στις 26 Δεκεμβρίου 1974 σε τροχιά γύρω από τη Γη με απόγειο σε ύψος 355 χιλιομέτρων, περίγειο σε ύψος 343 χλμ. και κλίση τροχιάς 51,6 μοίρες. Αποτελούσε μια εκδοχή του (DOS 3) και, αντίθετα από αυτόν, υπήρξε μια πλήρως επιτυχής αποστολή. Τρία πληρώματα επεχείρησαν να κατοικήσουν στον σταθμό (αυτά των και έφθασαν στον σταθμό, ενώ το επέστρεψε μετά από βλάβη). Το δεύτερο πλήρωμα παρέμεινε επί 63 ημέρες, ενώ μια μη επανδρωμένη κάψουλα, γνωστή ως «», παρέμεινε προσδεδεμένη στον Σαλιούτ 4 επί τρεις μήνες, αποδεικνύοντας τη μακροπρόθεσμη δυνατότητα για κάτι τέτοιο, παρά την ύπαρξη κάποιων φθορών στο σύστημα διατηρήσεως περιβαλλοντικών συνθηκών κατά την αποστολή του Soyuz 18. Το Σαλι rdf:langString

Salyut 4 (DOS 4) (Russian: Салют-4; English translation: Salute 4) was a Salyut space station launched on December 26, 1974 into an orbit with an apogee of 355 km, a perigee of 343 km and an orbital inclination of 51.6 degrees. It was essentially a copy of the DOS 3 (or Kosmos 557), and unlike its ill-fated sibling it was a complete success. Three crews attempted to make stays aboard Salyut 4 (Soyuz 17 and Soyuz 18 docked; Soyuz 18a suffered a launch abort). The second stay was for 63 days duration, and an unmanned capsule, called Soyuz 20, remained docked to the station for three months, proving the system's long-term durability despite some deterioration of the environmental system during Soyuz 18's mission. Salyut 4 was deorbited February 2, 1977, and re-entered the Earth's atmosphere o rdf:langString

«Салют-4» (ДОС-4 или № 124) — орбитальная космическая станция по программе гражданских пилотируемых станций СССР «Долговременная орбитальная станция» (ДОС), была выведена на орбиту ракетой-носителем «Протон-К» 26 декабря 1974 года. Станция закончила свою работу 3 февраля 1977 года. rdf:langString

Салют-4 (ДОС-4 або № 124) — радянська орбітальна станція, виведена на орбіту ракетою-носієм «Протон-К» 26 грудня 1974 року. Зійшла з орбіти 3 лютого 1977 року. Під час польоту станції на неї прибули два екіпажі: Олексій Губарєв і Георгій Гречко на кораблі Союз-17 (перебували на станції 29 діб; здійснювали астрономічні експерименти), Петро Климук і Віталій Севастьянов на кораблі Союз-18 (перебували на станції 62 доби; здійснювали інтенсивні фізичні тренування; вирощували «космічні рослини»; спостерігали за Сонцем; фотографували поверхню Землі). rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString ساليوت 4

rdf:langString Saliut 4

rdf:langString Saljut 4

rdf:langString Σαλιούτ 4

rdf:langString Saliout 4

rdf:langString Saljut 4

rdf:langString サリュート4号

rdf:langString Saljoet 4

rdf:langString Salut 4

rdf:langString Salyut 4

rdf:langString Салют-4

rdf:langString Saljut 4

rdf:langString Салют-4

foaf:name

rdf:langString

rdf:langString Salyut 4 (DOS-4)

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 245798

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1105612064

dbpprop:stationImage

rdf:langString Salyut4prelaunch.jpg

dbpprop:stationImageCaption

rdf:langString Salyut 4 being constructed

dbpprop:asOf

rdf:langString de-orbit and reentry

dbpprop:crew

xsd:integer 2

dbpprop:distance

rdf:langString

rdf:langString ~313,651,190 mi

dbpprop:inclination

xsd:double 51.6

dbpprop:insignia

rdf:langString Salyut_program_insignia.svg

dbpprop:insigniaSize

xsd:integer 160

dbpprop:length

rdf:langString 15.8 m

dbpprop:period

<second> 5346.0

dbpprop:sign

rdf:langString Salyut 4

dbpprop:station

rdf:langString Salyut 4

dbpprop:volume

<cubicMetre> 90.0

dbpprop:width

rdf:langString 4.15 m

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString Saljut 4 byla orbitální stanice SSSR, součást programu Saljut. Na oběžné dráze Země byla v letech 1974 až 1977, celkem 770 dní.

rdf:langString Saliut 4 (DOS 4) (en rus:Салют-4); va ser una estació espacial, que pesava 18.500 kg, dins el Programa Saliut que va ser llançada, des del cosmòdrom de Baikonur el 26 de desembre de 1974 a una òrbita amb un apogeu de 355 km, un perigeu de 343 km i una inclinació orbital de 51,6 graus. Era essencialment una còpia del , i en aquest cas va ser un èxit. El Salyut 4 va deixar l'òrbita el 2 de febrer de 1977, i tornà aentrar a l'atmosfera terrestre el 3 de febrer. Portava un telescopi solar i dos telescopis de raigs X.

rdf:langString ساليوت 4 (دوس 4) كانت محطة فضائية تابعة لبرنامج ساليوت أطلِقت في 26 ديسمبر 1974 إلى مدار ذي أوج بارتفاع 355 كيلومتر، وحضيض بارتفاع 343 كيلومتر وميل مداري يساوي 51.6 درجة. كانت في الأساس نسخةً عن محطة دوس 3 (أو كوزموس 557)، وعلى عكس شقيقها التي فشلت، فقد مثلت نجاحًا كاملًا. حاولت ثلاثة أطقم الإقامة على متن ساليوت 4 (التحمت سويوز 17 وسويوز 18 بالمحطة، بينما أُحبِط إطلاق سويوز 18). استمرت الإقامة الثانية لمدة 63 يومًا، وبقيت كبسولة سويوز 20 غير المأهولة ملتحمةً بالمحطة لمدة ثلاثة أشهر، ما أثبت متانة النظام على المدى الطويل على الرغم من تعرض النظام البيئي لبعض التدهور خلال مهمة سويوز 18. خُفض مدار ساليوت 4 في 2 فبراير 1977، ودخلت الغلاف الجوي للأرض في 3 فبراير.

rdf:langString Ο Σαλιούτ 4 ή DOS 4 (ρωσ. Салют-4) ήταν σοβιετικός διαστημικός σταθμός του προγράμματος «Σαλιούτ». Εκτοξεύθηκε στις 26 Δεκεμβρίου 1974 σε τροχιά γύρω από τη Γη με απόγειο σε ύψος 355 χιλιομέτρων, περίγειο σε ύψος 343 χλμ. και κλίση τροχιάς 51,6 μοίρες. Αποτελούσε μια εκδοχή του (DOS 3) και, αντίθετα από αυτόν, υπήρξε μια πλήρως επιτυχής αποστολή. Τρία πληρώματα επεχείρησαν να κατοικήσουν στον σταθμό (αυτά των και έφθασαν στον σταθμό, ενώ το επέστρεψε μετά από βλάβη). Το δεύτερο πλήρωμα παρέμεινε επί 63 ημέρες, ενώ μια μη επανδρωμένη κάψουλα, γνωστή ως «», παρέμεινε προσδεδεμένη στον Σαλιούτ 4 επί τρεις μήνες, αποδεικνύοντας τη μακροπρόθεσμη δυνατότητα για κάτι τέτοιο, παρά την ύπαρξη κάποιων φθορών στο σύστημα διατηρήσεως περιβαλλοντικών συνθηκών κατά την αποστολή του Soyuz 18. Το Σαλιούτ 4 εξάχθηκε από την τροχιά του στις 2 Φεβρουαρίου 1977 και διαλύθηκε στην ατμόσφαιρα της Γης την επόμενη ημέρα.

rdf:langString Saljut 4 (russisch Салют-4 „Salut“) war eine sowjetische Raumstation, die am 26. Dezember 1974 von einer Proton-K-Rakete in eine Erdumlaufbahn gebracht wurde. Sie verglühte am 2. Februar 1977 beim Wiedereintritt in die Erdatmosphäre. Während ihrer Betriebszeit wurde sie mit zwei Besatzungen bemannt: zuerst durch Alexei Gubarew und Georgi Gretschko mit dem Raumschiff Sojus 17, danach durch Pjotr Klimuk und Witali Sewastjanow mit Sojus 18. Ein weiterer Besuch erfolgte mit dem unbemannten Raumschiff Sojus 20.

rdf:langString Saliout 4 (DOS 4) était une station spatiale Saliout lancée le 26 décembre 1974 sur une orbite d'apogée à 355 km, de périgée de 343 km et une inclinaison orbitale de 51,6°. C'était essentiellement une copie de « Cosmos 557 », et à l'inverse de sa parente mal conçue, elle a été un succès complet. Trois équipages ont tenté de faire des séjours à bord (Soyouz 17 et Soyouz 18 se sont amarrés ; le décollage de Soyouz 18a a avorté). Le second séjour a duré 63 jours, et une capsule automatique, appelée Soyouz 20, est restée amarrée à la station pendant trois mois, fournissant une durabilité à long terme aux systèmes. Saliout 4 a été désorbitée le 3 février 1977.

rdf:langString Salyut 4 (DOS 4) (Russian: Салют-4; English translation: Salute 4) was a Salyut space station launched on December 26, 1974 into an orbit with an apogee of 355 km, a perigee of 343 km and an orbital inclination of 51.6 degrees. It was essentially a copy of the DOS 3 (or Kosmos 557), and unlike its ill-fated sibling it was a complete success. Three crews attempted to make stays aboard Salyut 4 (Soyuz 17 and Soyuz 18 docked; Soyuz 18a suffered a launch abort). The second stay was for 63 days duration, and an unmanned capsule, called Soyuz 20, remained docked to the station for three months, proving the system's long-term durability despite some deterioration of the environmental system during Soyuz 18's mission. Salyut 4 was deorbited February 2, 1977, and re-entered the Earth's atmosphere on February 3.

rdf:langString サリュート4号（ロシア語：Салют-4、ラテン文字表記の例：Salyut-4 ）は1974年12月26日に打ち上げられたソビエト連邦の宇宙ステーションである。サリュート計画の4号機で、2年以上の運用期間中にソユーズ宇宙船と3回ドッキングし、通算4人の宇宙飛行士が合計3か月間滞在した。

rdf:langString La Saljut 4 (in russo:Салют-4, tradotto Salute 4) è stata la quarta stazione spaziale del programma sovietico denominato programma Saljut. Essenzialmente si è trattata di una copia della missione DOS 3 che era terminata prematuramente per problemi successivi al lancio. Questa, invece, si è rivelata un completo successo, due equipaggi si sono alternati abitandola per un totale di 92 giorni sui 770 in cui è rimasta in orbita.

rdf:langString Salut 4 (DOS 4) – radziecka stacja kosmiczna wprowadzona na orbitę w ramach programu Salut. Baza wystartowała z Ziemi 26 grudnia 1974 roku, czyli przed zakończeniem istnienia Saluta 3 na orbitę, której pierwotne perygeum wynosiło 219 km, apogeum 270 km, okres orbitalny 89,1 min., a nachylenie orbity 51,6°. Od tej misji Rosjanie rozpoczęli program długotrwałych lotów; miały one doprowadzić do pobicia amerykańskiego rekordu ze Skylaba, a następnie trwać coraz dłużej. Lekarze radzieccy mieli na mocy porozumień związanych z lotem Sojuz-Apollo dostęp do wyników badań medycznych programu Skylab. Pierwsza załoga przebywała na pokładzie Saluta 4, podobnie jak pierwsza załoga Skylaba, dwadzieścia dziewięć dni.

rdf:langString Het Saljoet 4 (Russisch: Салют-4)-ruimtestation werd gelanceerd op 26 december 1974 en was de zesde lancering van een ruimtestation in het kader van het Saljoet-programma. Bovendien was het de vierde poging van de Sovjet-Unie om een civiel ruimtestation te lanceren. De twee andere lanceringen betroffen militaire Almaz-ruimtestations die het Saljoet-programma als dekmantel gebruikten. Saljoet 4 was na het beperkte succes van Saljoet 1 in alle opzichten geslaagd. Twee bemanningen bleven langere tijd aan boord en voerden met veel succes diverse biomedische experimenten en astronomische observaties uit.

rdf:langString A Salyut 4 (DOS 4) foi uma estação espacial Salyut lançada em 26 de dezembro de 1974 em órbita com um apogeu de 355 km, um perigeu de 343 km e uma inclinação orbital de 51.6 graus. Ela era essencialmente uma cópia da , e ao contrário desta, foi um sucesso completo. Três grupos tentaram embarcar na Salyut 4 (Soyuz 17 e Soyuz 18 aterrizaram; Soyuz 18a sofreu uma abortagem no lançamento). O segundo grupo se manteve por 63 dias, e uma cápsula Soyuz não tripulada se manteve aterrizada na estação durante três meses, provando a durabilidade do sistema a longo prazo. A Salyut 4 saiu de órbita em 3 de fevereiro de 1977.

rdf:langString Saljut 4 (ryska: Салют-4) eller DOS-4, var en sovjetisk rymdstation. Den sköts upp från Kosmodromen i Bajkonur med en Proton-raket, den 26 december 1974. Totalt besökte tre Sojuz farkoster rymdstationen. Två av dessa var bemannade. Rymdstationen återinträde i jordens atmosfär den 3 februari 1977 och brann upp.

rdf:langString «Салют-4» (ДОС-4 или № 124) — орбитальная космическая станция по программе гражданских пилотируемых станций СССР «Долговременная орбитальная станция» (ДОС), была выведена на орбиту ракетой-носителем «Протон-К» 26 декабря 1974 года. Станция закончила свою работу 3 февраля 1977 года. За время существования станции на ней работали два экипажа: 11 января 1975 года на «Союзе−17» прилетели Алексей Губарев и Георгий Гречко, а 24 мая 1975 года на «Союзе−18» прибыли Пётр Климук и Виталий Севастьянов. В апреле 1975 года планировалось посещение станции экипажем «Союза-18-1» в составе Василия Лазарева и Олега Макарова, но из-за отказа третьей ступени ракеты-носителя полёт закончился в аварийном режиме.

rdf:langString Салют-4 (ДОС-4 або № 124) — радянська орбітальна станція, виведена на орбіту ракетою-носієм «Протон-К» 26 грудня 1974 року. Зійшла з орбіти 3 лютого 1977 року. Під час польоту станції на неї прибули два екіпажі: Олексій Губарєв і Георгій Гречко на кораблі Союз-17 (перебували на станції 29 діб; здійснювали астрономічні експерименти), Петро Климук і Віталій Севастьянов на кораблі Союз-18 (перебували на станції 62 доби; здійснювали інтенсивні фізичні тренування; вирощували «космічні рослини»; спостерігали за Сонцем; фотографували поверхню Землі). Також здійснено спробу запуску корабля Союз-18а і безпілотний політ корабля Союз-20. Окремо під час польоту станції здійснено ЕПАС — спільний політ кораблів Союз-19 і Аполлон-18.

dbpprop:apogee

<mile> 168.0

dbpprop:configurationCaption

rdf:langString Salyut 4 and Soyuz diagram

dbpprop:configurationImage

rdf:langString Salyut 4 and Soyuz drawing.svg

dbpprop:extraImage

rdf:langString Salyut-4 diagram.gif

dbpprop:extraImageCaption

rdf:langString Salyut 4 diagram

dbpprop:inOrbit

<second> 6.6528E7