Salle Pleyel

http://dbpedia.org/resource/Salle_Pleyel an entity of type: Thing

Die Salle Pleyel war bis zur Eröffnung der Philharmonie de Paris 2015 der einzige große symphonische Konzertsaal der Stadt Paris. Er ist nach dem aus Österreich stammenden Komponisten und Klavierfabrikanten Ignaz Josef Pleyel benannt. Der in der Rue du Faubourg Saint-Honoré 252 im 8. Pariser Arrondissement gelegene Bau entstand 1927 nach Plänen des Architekten im Stil des Art déco. rdf:langString
La sala Pleyel (en francés, Salle Pleyel) es una sala de conciertos sinfónicos situada en la calle Faubourg Saint-Honoré del VIII distrito de París, reinaugurada en 1927 y sede de la y de la Orquesta de París. rdf:langString
The Salle Pleyel (French pronunciation: ​[sal plɛjɛl], meaning "Pleyel Hall") is a concert hall in the 8th arrondissement of Paris, France, designed by acoustician Gustave Lyon together with architect Jacques Marcel Auburtin, who died in 1926, and the work was completed in 1927 by his collaborators André Granet and Jean-Baptiste Mathon. Its varied programme includes contemporary and popular music. Until 2015, the hall was a major venue for classical orchestral music, with Orchestre de Paris and the Orchestre Philharmonique de Radio France as resident ensembles. rdf:langString
サル・プレイエル(Salle Pleyel)は、フランス・パリ8区にあるコンサートホール。 rdf:langString
De Salle Pleyel (Frans voor Pleyel-zaal) is een concertzaal in Parijs, Frankrijk aan de Rue du Faubourg Saint-Honoré nr. 252 in het 8e arrondissement van Parijs. De vaste bespelers zijn de Orchestre de Paris en de Orchestre Philharmonique de Radio France. rdf:langString
La sala Pleyel, anomenada així en referència a la fàbrica francesa de pianos Pleyel, és una sala de concerts simfònics situada al 8è districte de París. Inaugurada l'any 1927, era l'hereva de diverses "sales Pleyel" creades durant el segle xix. La sala es troba al núnero 252 del Faubourg Saint-Honoré, prop de l'estació de metro de Ternes. rdf:langString
Salle Pleyel (aŭ Pleyel-Halo) estas la ununura granda simfonia koncertdomo de la urbo Parizo. Ĝin fondis Ignaz Josef Pleyel, aŭstra komponisto kaj pianofabrikisto, la 19-an de oktobro 1827 komence kiel salonon. En 1839 ekestis aparta domo, kiun planis lia filo Camille Pleyel. La nuna domo troviĝanta ĉe la Faubourg-Saint-Honoré-Strato en la 8-a arondismento ekestis en 1927 laŭ planoj de arkitekto Gustave Lyon laŭ stilo de ornamismo. Inter 2002 kaj 2006 arkitekto Francois Ceria estris la renovigon kaj modernigon de la Pleyel-Halo, baziĝante sur kalkuloj de la akustikistoj Russel Johnson kaj Tateo Nakajima. Entreprenisto Hubert Martigny tion financis per 10 milionoj de Eŭroj. Poste la nombro de sidlokoj reduktiĝis de 2.370 al 1.913, la spacovolumeno altiĝis je 20 elcentoj je samtempa plibonig rdf:langString
La salle Pleyel est une salle de concert et de spectacle située dans le 8e arrondissement de Paris, au 252 rue du Faubourg-Saint-Honoré, entre l'avenue Hoche et la place des Ternes. Depuis les travaux menés en 2015, sa capacité est de deux mille places assises et de deux mille huit cents places avec des spectateurs debout devant la scène. À mi-chemin entre la place Charles-de-Gaulle et le portail sud-ouest du parc Monceau, elle est plus directement desservie par la station de métro Ternes et par l'arrêt « Ternes ou Hoche Saint Honoré » des lignes de bus 31 ou 43. rdf:langString
La Salle Pleyel è una sala per concerti sinfonici sita nell'IX arrondissement di Parigi, in . Inaugurata nel 1927, dal mese di settembre 2006 è sede dell'Orchestre de Paris e dell'Orchestre Philharmonique de Radio France. Era l'unico auditorium costruito specificamente per la musica sinfonica a Parigi, prima dell'apertura della Philharmonie de Paris al Parc de la Villette nel 2015. Altri concerti hanno luogo alla Salle Olivier-Messiaen de la maison de Radio France e alla Salle Gaveau, e, per formazioni più piccole, anche al Théâtre des Champs-Élysées e al Théâtre du Châtelet. rdf:langString
Концертный зал Плейель (фр. salle Pleyel) — зал для концертов симфонической музыки на 1900 зрительских мест в VIII округе Парижа возле площади Шарля де Голля. Построен в стиле «ар-деко», считается одним из самых больших залов XX века. Зал подвергался многочисленным реставрациям, последняя длилась 4 года и закончилась в сентябре 2006 года. После реставрации зал стал домашней площадкой для Оркестра Парижа и Филармонического оркестра Радио Франции. * Зрители в зале Плейель, 2008 * Сцена в ожидании музыкантов, 2008 * Сцена зала Плейель, 2008 rdf:langString
Концертний зал Плеєль (фр. salle Pleyel) — для концертів симфонічної музики на 1900 глядацьких місць у VIII окрузі Парижа біля Площі Зірки. Побудований в стилі «ар-деко», вважається одним з найбільших залів XX-го століття. Керує залом Плеєль дирекція , яка також керуватиме планованою із залом для оркестрових концертів на 5000 місць. * Глядачі в залі Плеєль, 2008 * Сцена залу Плеєль, 2008 rdf:langString
rdf:langString Salle Pleyel
rdf:langString Salle Pleyel
rdf:langString Salle Pleyel
rdf:langString Sala Pleyel
rdf:langString Salle Pleyel
rdf:langString Salle Pleyel
rdf:langString サル・プレイエル
rdf:langString Salle Pleyel
rdf:langString Salle Pleyel
rdf:langString Плейель
rdf:langString Плеєль (концертний зал)
rdf:langString Salle Pleyel
rdf:langString Salle Pleyel
xsd:float 48.87699508666992
xsd:float 2.30103611946106
xsd:integer 24145558
xsd:integer 1087574401
xsd:integer 252
rdf:langString Gustave Lyon, Jacques Marcel Auburtin, André Granet and Jean-Baptiste Mathon
xsd:integer 2000
xsd:integer 75008
rdf:langString France
xsd:integer 250
xsd:integer 1927
rdf:langString , , Charles de Gaulle – Étoile, 30, 31, 43, 93
xsd:string 48.87699444444444 2.3010361111111113
rdf:langString La sala Pleyel, anomenada així en referència a la fàbrica francesa de pianos Pleyel, és una sala de concerts simfònics situada al 8è districte de París. Inaugurada l'any 1927, era l'hereva de diverses "sales Pleyel" creades durant el segle xix. D'estil art déco, és considerada com una de les grans sales franceses del segle xx, com un "passatge obligat dels músics d'abast internacional". Ha contribuït a l'animació de la vida musical de París tot acollint, des de la seva inauguració, aproximadament vint-i-cinc milions d'espectadors repartits en vint mil concerts. Renovada en diverses ocasions, forma part del registre de monuments històrics des del 3 de setembre de 2002. Abans l'obertura de la Philharmonie, aquesta sala era l'únic auditori de París bastit específicament per acollir sessions de música simfònica. La resta de concerts amb orquestra de l'època sobretot se celebraven a la sala Olivier Messiaen i a la seu de Ràdio França, així com a la Sala Gaveau (al número 45 de la rue la Boétie) o altres sales més petites, el teatre dels Camps Elisis, el teatre de Châtelet i sales a la italiana. La sala es troba al núnero 252 del Faubourg Saint-Honoré, prop de l'estació de metro de Ternes.
rdf:langString Die Salle Pleyel war bis zur Eröffnung der Philharmonie de Paris 2015 der einzige große symphonische Konzertsaal der Stadt Paris. Er ist nach dem aus Österreich stammenden Komponisten und Klavierfabrikanten Ignaz Josef Pleyel benannt. Der in der Rue du Faubourg Saint-Honoré 252 im 8. Pariser Arrondissement gelegene Bau entstand 1927 nach Plänen des Architekten im Stil des Art déco.
rdf:langString Salle Pleyel (aŭ Pleyel-Halo) estas la ununura granda simfonia koncertdomo de la urbo Parizo. Ĝin fondis Ignaz Josef Pleyel, aŭstra komponisto kaj pianofabrikisto, la 19-an de oktobro 1827 komence kiel salonon. En 1839 ekestis aparta domo, kiun planis lia filo Camille Pleyel. La nuna domo troviĝanta ĉe la Faubourg-Saint-Honoré-Strato en la 8-a arondismento ekestis en 1927 laŭ planoj de arkitekto Gustave Lyon laŭ stilo de ornamismo. Inter 2002 kaj 2006 arkitekto Francois Ceria estris la renovigon kaj modernigon de la Pleyel-Halo, baziĝante sur kalkuloj de la akustikistoj Russel Johnson kaj Tateo Nakajima. Entreprenisto Hubert Martigny tion financis per 10 milionoj de Eŭroj. Poste la nombro de sidlokoj reduktiĝis de 2.370 al 1.913, la spacovolumeno altiĝis je 20 elcentoj je samtempa plibonigo de la akustika kvalito. Pri la konstrulaboroj ekestis plurjara fanatika disputo, kiun ekigis la eksa direktistino de la Salle Pleyel, Carla Maria Tarditti. Septembron de 2006 la Orkestro de Parizo, direktate de Christoph Eschenbach, re-malfermis la novan Pleyel-Halon per prezentado de la „Auferstehungs-Sinfonie“ de Gustav Mahler. La koncertejon entreprenas filio de la publika Cité de la musique. Ĝi luprenas la domon de Martigny dum kvindek jaroj kaj poste povos aĉeti ĝin por unu Eŭro. Salle Pleyel estas daŭra koncertejo por la Orkestro de Parizo kaj por la Filharmonia Orkestro de Radio France. Krome ekzistas plurjara kontrakto kun la Londona Simfoni-Orkestro.
rdf:langString La sala Pleyel (en francés, Salle Pleyel) es una sala de conciertos sinfónicos situada en la calle Faubourg Saint-Honoré del VIII distrito de París, reinaugurada en 1927 y sede de la y de la Orquesta de París.
rdf:langString La salle Pleyel est une salle de concert et de spectacle située dans le 8e arrondissement de Paris, au 252 rue du Faubourg-Saint-Honoré, entre l'avenue Hoche et la place des Ternes. Depuis les travaux menés en 2015, sa capacité est de deux mille places assises et de deux mille huit cents places avec des spectateurs debout devant la scène. Du nom de la manufacture française de pianos Pleyel, elle était jusqu'en 2015, date de fin de la programmation en musique classique, une salle de concerts symphoniques. Inaugurée en 1927, elle prenait la suite de plusieurs « salles Pleyel » créées au cours du XIXe siècle. De style art déco, elle est considérée comme l’une des grandes salles françaises du XXe siècle, comme un « passage obligé de la gent musicale internationale ». Elle a contribué à l’animation de la vie musicale de Paris en accueillant, depuis son ouverture, environ vingt-cinq millions de spectateurs lors de vingt mille concerts. Plusieurs fois rénovée, elle est inscrite au titre des monuments historiques depuis le 3 septembre 2002. Ré-ouverte en septembre 2006 après quatre années d’interruption, elle a été gérée par la Cité de la musique de 2006 à 2014, qui en est devenue propriétaire en juin 2009, et a accueilli en résidence l’orchestre de Paris et l’orchestre philharmonique de Radio France de septembre 2006 à décembre 2014. Avant l'ouverture de l'auditorium de la maison de la Radio en 2014 puis de la Philharmonie de Paris en 2015, c’était la seule salle parisienne spécifiquement construite pour la musique symphonique, les autres concerts avec orchestre ayant lieu notamment à la salle Olivier-Messiaen de la maison de la Radio et de la Musique et à la salle Gaveau, plus petites, ou au théâtre des Champs-Élysées et au théâtre du Châtelet, des salles à l’italienne. Depuis janvier 2015, la programmation relève de la Philharmonie de Paris, et la Cité de la musique a donné la concession de la salle pour quinze ans au groupe Fimalac, dans le cadre d'une occupation temporaire du domaine de l'État. Afin de laisser le répertoire de la grande musique classique à la Philharmonie depuis son ouverture, la programmation de Pleyel a été réorientée vers le répertoire de musique moderne au sens large, elle ne propose plus de concerts de musique classique. À mi-chemin entre la place Charles-de-Gaulle et le portail sud-ouest du parc Monceau, elle est plus directement desservie par la station de métro Ternes et par l'arrêt « Ternes ou Hoche Saint Honoré » des lignes de bus 31 ou 43.
rdf:langString The Salle Pleyel (French pronunciation: ​[sal plɛjɛl], meaning "Pleyel Hall") is a concert hall in the 8th arrondissement of Paris, France, designed by acoustician Gustave Lyon together with architect Jacques Marcel Auburtin, who died in 1926, and the work was completed in 1927 by his collaborators André Granet and Jean-Baptiste Mathon. Its varied programme includes contemporary and popular music. Until 2015, the hall was a major venue for classical orchestral music, with Orchestre de Paris and the Orchestre Philharmonique de Radio France as resident ensembles.
rdf:langString La Salle Pleyel è una sala per concerti sinfonici sita nell'IX arrondissement di Parigi, in . Inaugurata nel 1927, dal mese di settembre 2006 è sede dell'Orchestre de Paris e dell'Orchestre Philharmonique de Radio France. Costruita in stile art déco, è considerata una delle grandi sale da concerto del XX secolo ed un « passaggio obbligato per i musicisti famosi a livello mondiale ». Ha contribuito all'animazione della vita musicale di Parigi accogliendo circa 25 milioni di spettatori che hanno presenziato ad oltre 20.000 concerti. Più volte rinnovata, ha riaperto nel settembre 2006 dopo quattro anni di chiusura. Era l'unico auditorium costruito specificamente per la musica sinfonica a Parigi, prima dell'apertura della Philharmonie de Paris al Parc de la Villette nel 2015. Altri concerti hanno luogo alla Salle Olivier-Messiaen de la maison de Radio France e alla Salle Gaveau, e, per formazioni più piccole, anche al Théâtre des Champs-Élysées e al Théâtre du Châtelet.
rdf:langString サル・プレイエル(Salle Pleyel)は、フランス・パリ8区にあるコンサートホール。
rdf:langString De Salle Pleyel (Frans voor Pleyel-zaal) is een concertzaal in Parijs, Frankrijk aan de Rue du Faubourg Saint-Honoré nr. 252 in het 8e arrondissement van Parijs. De vaste bespelers zijn de Orchestre de Paris en de Orchestre Philharmonique de Radio France.
rdf:langString Концертний зал Плеєль (фр. salle Pleyel) — для концертів симфонічної музики на 1900 глядацьких місць у VIII окрузі Парижа біля Площі Зірки. Побудований в стилі «ар-деко», вважається одним з найбільших залів XX-го століття. Концертний зал було відкрито у 1927 році замість однойменного залу, що існував з 1839-го на вулиці Рошешуар і що також відігравав важливу роль в музичному житті французької столиці. Новий зал Плеєль за час свого існування відвідали близько 25 міл глядачів в ході проведених 20 тисяч концертів. Це єдина аудиторія у Парижі, побудована спеціально для симфонічної музики, інші оркестрові концерти відбуваються в будинку і в , які менші за розмірами, або в театрі на Єлисейських полях і театрі Шатле, зали яких побудовані в італійському стилі. Зал піддавався численним реставраціям, остання тривала 4 роки і закінчилася у вересні 2006-го. Після реставрації зал став домашнім майданчиком для Оркестру Парижа і Філармонічного оркестру Радіо Франції. Керує залом Плеєль дирекція , яка також керуватиме планованою із залом для оркестрових концертів на 5000 місць. * Глядачі в залі Плеєль, 2008 * Сцена залу Плеєль, 2008
rdf:langString Концертный зал Плейель (фр. salle Pleyel) — зал для концертов симфонической музыки на 1900 зрительских мест в VIII округе Парижа возле площади Шарля де Голля. Построен в стиле «ар-деко», считается одним из самых больших залов XX века. Концертный зал открыт в 1927 году вместо одноимённого зала, существовавшего с 1839 года на улице Рошешуар и также игравшего важную роль в музыкальной жизни французской столицы. Новый Зал Плейель принял за время своего существования около 25 миллионов зрителей в ходе проведённых 20 тысяч концертов. Это единственная аудитория в Париже, специально выстроенная для симфонической музыки, другие оркестровые концерты проходят в зале и в (фр.), меньших по размерам, или в театре Елисейских полей и театре Шатле, чьи залы построены в итальянском стиле. Зал подвергался многочисленным реставрациям, последняя длилась 4 года и закончилась в сентябре 2006 года. После реставрации зал стал домашней площадкой для Оркестра Парижа и Филармонического оркестра Радио Франции. Руководит залом Плейель дирекция парижского Музыкограда, которая также будет руководить планируемой парижской филармонией с залом для оркестровых концертов на 5000 мест. * Зрители в зале Плейель, 2008 * Сцена в ожидании музыкантов, 2008 * Сцена зала Плейель, 2008
xsd:nonNegativeInteger 8514
rdf:langString 252rue du Faubourg Saint-Honoré
xsd:nonNegativeInteger 2000
xsd:string Concert hall
<Geometry> POINT(2.3010361194611 48.87699508667)

data from the linked data cloud