Saka language

http://dbpedia.org/resource/Saka_language an entity of type: Thing

El khotanès és una llengua que es parlava al regne budista de Khotan cap al segle viii. És una de les llengües indoeuropees de la família indo-ària, concretament de la branca irànica, i es calcula que es va extingir abans de l'any 1000. Es coneix per manuscrits religiosos trobats a la zona de Xinjiang. rdf:langString

Η γλώσσα Σάκα είναι αρχαία η οποία ήταν σε χρήση από τον 1ο αιώνα π.Χ. έως τον 9ο αιώνα, και ομιλούνταν στην ευρύτερη περιοχή του , περιοχή που αντιστοιχεί στην επαρχία Σιντσιάνγκ της σύγχρονης βορειοδυτικής Κίνας. Κατατάσσεται στις ινδοευρωπαϊκές γλώσσες ως . rdf:langString

Sakisch war eine mitteliranische Sprache und gehört damit zur Unterfamilie des indoiranischen Zweigs der indogermanischen Sprachfamilie. rdf:langString

Le khotanais (ou sace, saka, sace-khotanais) est une langue moyenne iranienne parlée par les Sakas, au VIIe siècle dans les royaumes de Khotan, de Kashgar et de Tumushuke, dans le bassin du Tarim, au sud de l'actuel Xinjiang. La langue est connue par des textes, les Manuscrits de Dunhuang, trouvés au début de XXe siècle dans les grottes de Mogao, à proximité de Khotan. Ces textes sont surtout des traductions d'œuvres bouddhistes. Elle est écrite dans une variante de l'écriture Brahmi. rdf:langString

사카어(Saka language)는 동부 이란어군에 속하는 언어로, 고대 불교국인 , 카슈가르(소륵) 및 타림분지의 툼슈크 등지에서 사용되었다. 중세 이란어군 언어이다. 두 왕국의 방언 차이에 따라 호탄어(Khotanese) 또는 툼슈크어(Tumshuqese)라고 한다. 서인도의 사카족 지배층인 인도스키타이인과 서사트라프인은 실질적으로 같은 언어를 사용했다. 나무와 종이에 적힌 문서들은 4세기에서 11세기에 걸쳐 나타나며 변형된 브라흐미 문자로 작성되었다. 호탄어보다 툼슈크어가 더 고형으로 나타나지만, 호탄어에 비해 출토 문헌 수가 적어 이해도가 떨어진다. 호탄어 방언은 현대 와히어(Wakhi)와 관련이 있을 것으로 믿어진다. 사카어는 현대 문헌에서 Hvatanai로도 알려져 있다. 많은 프라크리트어 어휘가 호탄어에서 토하라어로 차용되었다. rdf:langString

コータン語（コータンご、英: Khotanese ）は、中期イラン語群に属する言語である。古代仏教王国のホータン王国で使用されていた言語である。ホータン語、ホータン・サカ語とも称する。 rdf:langString

Sakiska (även khotanesiska eller khotansakiska) är ett utdött som skrevs med den indiska brahmiskriften. Rika fynd av texter avfattade på sakiska gjordes i bland annat Khotan och Dunhuang i början av 1900-talet. De flesta texterna är översättningar från sanskrit av buddhistiska texter. De innehåller många lånord från sanskrit och iranska språk. Texterna härrör från början av 600-talet till slutet av 900-talet. Sakiskan finns i två varianter: en äldre form kallad tumshukiska efter fyndorten Tumshuk nordost om Kashgar och en yngre form kallad khotanesiska efter staden Khotan. Sakiskan har i sin tur givit många religiösa lånord vidare till tokhariskan. rdf:langString

塞語（Saka、Sakan），又稱東部塞語，是一種曾在塔里木盆地于闐王國與圖木舒克使用的塞族方言，屬東伊朗語。在其下又分成兩種方言，在于闐使用的，稱為于闐語（Khotanese），于闐塞語和和闐語等，在圖木舒克使用的，稱圖木舒克語（Tumshuqese）。 rdf:langString

El jotanés fue una lengua hablada en el reino budista de Jotán hacia el siglo VIII. Es una de las lenguas indoeuropeas de la familia indo-aria, concretamente de la rama iránica, y se calcula que se extinguió desde el año 1000. Se conoce por manuscritos religiosos encontrados en la zona de Xinjiang. rdf:langString

Bahasa Saka merupakan sebuah bahasa dari rumpun bahasa Iran Timur yang dahulu digunakan di Kerajaan Buddha Khotan, Kashgar, dan di Cekungan Tarim, yang kini berada di wilayah selatan Xinjiang, China. Bahasa Saka merupakan rumpun bahasa Iran Pertengahan. Dua dialek bahasa Saka dinamakan berdasarkan kerajaannya yaitu dialek Khotan dan Tumshuq. Bahasa Saka merupakan salah satu bahasa Iran Pertengahan di wilayah Jalur Sutra selain dari bahasa Baktria, Sogdiana, Persia Pertengahan, dan Parthia. rdf:langString

Saka, or Sakan, was a variety of Eastern Iranian languages, attested from the ancient Buddhist kingdoms of Khotan, Kashgar and Tumshuq in the Tarim Basin, in what is now southern Xinjiang, China. It is a Middle Iranian language. The two kingdoms differed in dialect, their speech known as Khotanese and Tumshuqese. The Saka rulers of the western regions of the Indian subcontinent, such as the Indo-Scythians and Western Satraps, spoke practically the same language. rdf:langString

Il saka è una varietà delle lingue iraniche orientali, attestata dagli antichi regni buddisti di Khotan e Tumshuq nel bacino del Tarim, nell'attuale Sinkiang meridionale, in Cina. È una lingua medio-iranica. Comprende due dialetti principali, conosciuti talvolta come lingue separate: il khotanese e il tumshuquese. rdf:langString

Het Hotanees, in oude teksten Hvatanai genoemd, was een Oost-Iraanse taal gesproken in het vroegere Koninkrijk Hotan in het huidige Sinkiang. Samen met de verwante taal van Tumxuk wordt ze in de literatuur vaak aangeduid als "Sakisch". De overeenkomsten met andere talen uit Centraal-Azië werd toegeschreven aan een Sakische invasie omstreks de 2e eeuw v.Chr., welke een oorspronkelijke Tochaarse taal verdrongen zou hebben. Voor deze hypothetische invasie is echter geen historisch bewijs. rdf:langString

Saca (Saka ou sakan) é o nome duas línguas iranianas já extintas e que eram faladas em Sinquião, China. Apresentavam características presentes nas modernas línguas pastó e wakhi. O saca se identifica com antigas línguas de e , o cotanês e o tunxuquês. Muitos termos do Prácrito vieram do cotanês via línguas tocarianas. O cotanês é uma língua asiática extinta, uma forma da língua saca que já foi falada no Reino de Cotã. A língua está preservada em textos dos manuscritos de Dunhuang escritos em escrita brami. Tais textos foram decifrados e editados por Harold Bailey. rdf:langString

Хотаноса́кский язы́к (хотанский) — один из сакских языков, восточно-иранской группы, бытовавший в Хотанском оазисе (юг Таримского бассейна). Официальный язык оазиса и язык богатой буддистской литературы. Хотаносакский хорошо изучен и аттестирован в многочисленных сутрах, документах, включая разговорники и «Книгу Замбасты» на 200 листах, тюркско-хотаносакский словарь и т. д. В начале XI века Хотан был завоёван мусульманами караханидами, и письменность с языком, связанные с буддийской культурой, исчезли. rdf:langString

Хотаносакська мова (хотанська) — одна з сакських мов, що панувала у хотанській оазі (південь Таримського басейну). Офіційна мова оази і мова багатої буддистської літератури. Хотаносакська добре вивчена та атестована в численних сутрах, документах, включаючи розмовники та «Книгу Замбасти» на 200 аркушах, тюрськсько-хотаносакський словник, тощо. На початку XI ст. Хотан був завойований уйгурами-мусульманами та писемність, пов'язана з буддійською культурою, зникла. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Khotanès

rdf:langString Sakische Sprache

rdf:langString Γλώσσα Σάκα

rdf:langString Idioma jotanés

rdf:langString Bahasa Saka

rdf:langString Khotanais

rdf:langString Lingua saka

rdf:langString 사카어

rdf:langString コータン語

rdf:langString Hotanees

rdf:langString Saka language

rdf:langString Língua saca

rdf:langString Хотаносакский язык

rdf:langString Sakiska

rdf:langString 塞語

rdf:langString Хотаносакська мова

dbpprop:name

rdf:langString Saka

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 4739363

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1114159859

dbpprop:ld

rdf:langString Khotanese

rdf:langString Tumshuqese

dbpprop:altname

rdf:langString Khotanese, Tumshuqese

dbpprop:era

xsd:integer 100

dbpprop:lc

rdf:langString kho

rdf:langString xtq

dbpprop:region

rdf:langString Tarim Basin

dbpprop:states

rdf:langString Kingdom of Khotan, Tumshuq, Murtuq, Shule Kingdom, and Indo-Scythian Kingdom

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString El khotanès és una llengua que es parlava al regne budista de Khotan cap al segle viii. És una de les llengües indoeuropees de la família indo-ària, concretament de la branca irànica, i es calcula que es va extingir abans de l'any 1000. Es coneix per manuscrits religiosos trobats a la zona de Xinjiang.

rdf:langString Η γλώσσα Σάκα είναι αρχαία η οποία ήταν σε χρήση από τον 1ο αιώνα π.Χ. έως τον 9ο αιώνα, και ομιλούνταν στην ευρύτερη περιοχή του , περιοχή που αντιστοιχεί στην επαρχία Σιντσιάνγκ της σύγχρονης βορειοδυτικής Κίνας. Κατατάσσεται στις ινδοευρωπαϊκές γλώσσες ως .

rdf:langString Sakisch war eine mitteliranische Sprache und gehört damit zur Unterfamilie des indoiranischen Zweigs der indogermanischen Sprachfamilie.

rdf:langString El jotanés fue una lengua hablada en el reino budista de Jotán hacia el siglo VIII. Es una de las lenguas indoeuropeas de la familia indo-aria, concretamente de la rama iránica, y se calcula que se extinguió desde el año 1000. Se conoce por manuscritos religiosos encontrados en la zona de Xinjiang. Los documentos en madera y papel se escribían en escritura Brahmi modificada con la adición de caracteres adicionales a lo largo del tiempo y conjunciones inusuales como la y para la z. Los documentos datan del siglo IV al XI. El tumshuqés era más arcaico que el jotanés, pero es mucho menos conocido porque aparece en menos manuscritos en comparación con el jotanés. Se cree que el dialecto jotanés comparte rasgos con la moderna y el pashto. Saka era conocido como "Hvatanai" en documentos contemporáneos. Muchos términos prakrit fueron tomados prestados del jotanés a las lenguas tocarias.

rdf:langString Bahasa Saka merupakan sebuah bahasa dari rumpun bahasa Iran Timur yang dahulu digunakan di Kerajaan Buddha Khotan, Kashgar, dan di Cekungan Tarim, yang kini berada di wilayah selatan Xinjiang, China. Bahasa Saka merupakan rumpun bahasa Iran Pertengahan. Dua dialek bahasa Saka dinamakan berdasarkan kerajaannya yaitu dialek Khotan dan Tumshuq. Bahasa Saka merupakan salah satu bahasa Iran Pertengahan di wilayah Jalur Sutra selain dari bahasa Baktria, Sogdiana, Persia Pertengahan, dan Parthia. Naskah-naskah kayu dan kertas ditemukan ditulis dalam aksara Brahmi yang dimodifikasi dengan menambah beberapa huruf dan beberapa penyambung unik seperti ys dengan z. Naskah-naskah tersebut berasal dari abad ke-4 hingga abad ke-11. Dialek Tumshuq berusia lebih tua daripada dialek Khotan, namun juga lebih sulit dipahami karena naskah yang ditulis berjumlah lebih sedikit daripada dialek Khotan. Kedua dialek memiliki beberapa kesamaan dengan bahasa Pashtun dan Wakhi. Bahasa Saka juga disebut sebagai "Hvatanai" di beberapa dokumen kontemporer. Banyak kata-kata dari bahasa Prakerta diserap lewat dialek Khotan bahasa Saka oleh Bahasa Tokharia.

rdf:langString Saka, or Sakan, was a variety of Eastern Iranian languages, attested from the ancient Buddhist kingdoms of Khotan, Kashgar and Tumshuq in the Tarim Basin, in what is now southern Xinjiang, China. It is a Middle Iranian language. The two kingdoms differed in dialect, their speech known as Khotanese and Tumshuqese. The Saka rulers of the western regions of the Indian subcontinent, such as the Indo-Scythians and Western Satraps, spoke practically the same language. Documents on wood and paper were written in modified Brahmi script with the addition of extra characters over time and unusual conjuncts such as ys for z. The documents date from the fourth to the eleventh century. Tumshuqese was more archaic than Khotanese, but it is much less understood because it appears in fewer manuscripts compared to Khotanese. The Khotanese dialect is believed to share features with the modern Wakhi and Pashto. Saka was known as "Hvatanai" in contemporary documents. Many Prakrit terms were borrowed from Khotanese into the Tocharian languages.

rdf:langString Le khotanais (ou sace, saka, sace-khotanais) est une langue moyenne iranienne parlée par les Sakas, au VIIe siècle dans les royaumes de Khotan, de Kashgar et de Tumushuke, dans le bassin du Tarim, au sud de l'actuel Xinjiang. La langue est connue par des textes, les Manuscrits de Dunhuang, trouvés au début de XXe siècle dans les grottes de Mogao, à proximité de Khotan. Ces textes sont surtout des traductions d'œuvres bouddhistes. Elle est écrite dans une variante de l'écriture Brahmi.

rdf:langString 사카어(Saka language)는 동부 이란어군에 속하는 언어로, 고대 불교국인 , 카슈가르(소륵) 및 타림분지의 툼슈크 등지에서 사용되었다. 중세 이란어군 언어이다. 두 왕국의 방언 차이에 따라 호탄어(Khotanese) 또는 툼슈크어(Tumshuqese)라고 한다. 서인도의 사카족 지배층인 인도스키타이인과 서사트라프인은 실질적으로 같은 언어를 사용했다. 나무와 종이에 적힌 문서들은 4세기에서 11세기에 걸쳐 나타나며 변형된 브라흐미 문자로 작성되었다. 호탄어보다 툼슈크어가 더 고형으로 나타나지만, 호탄어에 비해 출토 문헌 수가 적어 이해도가 떨어진다. 호탄어 방언은 현대 와히어(Wakhi)와 관련이 있을 것으로 믿어진다. 사카어는 현대 문헌에서 Hvatanai로도 알려져 있다. 많은 프라크리트어 어휘가 호탄어에서 토하라어로 차용되었다.

rdf:langString Il saka è una varietà delle lingue iraniche orientali, attestata dagli antichi regni buddisti di Khotan e Tumshuq nel bacino del Tarim, nell'attuale Sinkiang meridionale, in Cina. È una lingua medio-iranica. Comprende due dialetti principali, conosciuti talvolta come lingue separate: il khotanese e il tumshuquese. I documenti, scritti su legno e carta venivano redatti in una scrittura brāhmī modificata, con l'aggiunta di particolari caratteri.I documenti risalgono a un periodo che va dal IV secolo all'XI secolo a.C. Il tumshuquese era più arcaico del khotanese ed è anche meno conosciuto perché meno attestato. Entrambi gli idiomi rivelano connessioni con il pashtu e il wakhi. La lingua era conosciuta localmente al tempo in cui era parlata come Hvatanai. Molti termini pracriti furono presi a prestito dal khotanese da parte del tocario. La lingue si estinse gradualmente a partire dalla conquista di Hotan per mano del khanato Karakhanide, di lingua turca di ramo karluk, di religione islamica e di cultura turco-iranica, nell'ambito della turchizzazione del bacino del Tarim.La lingua turca attualmente parlata a Hotan, nota come Lingua uigura, non è direttamente derivata dalla lingua parlata dagli abitanti del Khaganato uiguro succeduto al Khaganato turco, ma è erede diretta della lingua parlata dai Karakhanidi, difatti appartiene allo stesso ceppo, quello karluk.Geneticamente invece gli abitanti della moderna Hotan, ovvero gli Uiguri, sono un incrocio tra gli antichi abitanti Saka parlanti hotanese e i conquistatori turchi karakhanidi, che portarono la loro lingua turca.

rdf:langString コータン語（コータンご、英: Khotanese ）は、中期イラン語群に属する言語である。古代仏教王国のホータン王国で使用されていた言語である。ホータン語、ホータン・サカ語とも称する。

rdf:langString Het Hotanees, in oude teksten Hvatanai genoemd, was een Oost-Iraanse taal gesproken in het vroegere Koninkrijk Hotan in het huidige Sinkiang. Samen met de verwante taal van Tumxuk wordt ze in de literatuur vaak aangeduid als "Sakisch". De overeenkomsten met andere talen uit Centraal-Azië werd toegeschreven aan een Sakische invasie omstreks de 2e eeuw v.Chr., welke een oorspronkelijke Tochaarse taal verdrongen zou hebben. Voor deze hypothetische invasie is echter geen historisch bewijs. Het Tumxuks was meer archaïsch dan het Hotanees, en is uit slechts 15 manuscripten bekend. Beide dialecten delen kenmerken met het moderne Pasjtoe en Wachi. Veel Prakrit-termen kwamen via het Hotanees in de Tochaarse talen. Hotanees is bekend van teksten uit de vierde tot de elfde eeuw, bewaard gebleven onder de manuscripten van Dunhuang. De documenten op hout en papier werden geschreven in een aangepast Brahmischrift. De vroegste teksten zijn meest religieuze documenten. Er waren meerdere boeddhistische kloosters in Hotan en boeddhistische vertalingen komen vaak voor in alle perioden van de documenten. Tevens zijn er vele verslagen voor het koninklijk hof (Hasda aurāsa genaamd), evenals privé-documenten.

rdf:langString Sakiska (även khotanesiska eller khotansakiska) är ett utdött som skrevs med den indiska brahmiskriften. Rika fynd av texter avfattade på sakiska gjordes i bland annat Khotan och Dunhuang i början av 1900-talet. De flesta texterna är översättningar från sanskrit av buddhistiska texter. De innehåller många lånord från sanskrit och iranska språk. Texterna härrör från början av 600-talet till slutet av 900-talet. Sakiskan finns i två varianter: en äldre form kallad tumshukiska efter fyndorten Tumshuk nordost om Kashgar och en yngre form kallad khotanesiska efter staden Khotan. Sakiskan har i sin tur givit många religiösa lånord vidare till tokhariskan.

rdf:langString Saca (Saka ou sakan) é o nome duas línguas iranianas já extintas e que eram faladas em Sinquião, China. Apresentavam características presentes nas modernas línguas pastó e wakhi. O saca se identifica com antigas línguas de e , o cotanês e o tunxuquês. Muitos termos do Prácrito vieram do cotanês via línguas tocarianas. O cotanês é uma língua asiática extinta, uma forma da língua saca que já foi falada no Reino de Cotã. A língua está preservada em textos dos manuscritos de Dunhuang escritos em escrita brami. Tais textos foram decifrados e editados por Harold Bailey. O tunxuquês também está relacionado, porém é mais arcaico. Há apenas 15 manuscritos datados dos séculos X ao V antes de Cristo.

rdf:langString Хотаноса́кский язы́к (хотанский) — один из сакских языков, восточно-иранской группы, бытовавший в Хотанском оазисе (юг Таримского бассейна). Официальный язык оазиса и язык богатой буддистской литературы. Хотаносакский хорошо изучен и аттестирован в многочисленных сутрах, документах, включая разговорники и «Книгу Замбасты» на 200 листах, тюркско-хотаносакский словарь и т. д. Исходя из сравнительно-исторического метода исследования хотаносакской фонетики, Герценберг выделил следующие этапы развития хотаносакского: общесакский, предхотаносакский и засвидетельствованные письменно раннехотаносакский (собственно язык Хотанского оазиса, «Книга Замбасты», несколько сутр и документов) и позднехотаносакский (язык Турфана, деловые документы, разговорники, дорожники). По наблюдению Л. Г. Герценберга, ряд слов в языке саков Хотана продолжает авестийские «дэвовские» слова: kamalä «голова», ср. авест. kamәrәδә «голова демона», kṣīa «учитель», ср. авест. t̰kaēša- «лжеучение», что может свидетельствовать о противостоянии авестийцев и древних предков хотанских саков и некоторым образом подтверждает гипотезу о незороастрийском вероисповедании среднеазиатских саков. К этим примерам можно добавить: * ggalū «семья» (от *garduv- * gaṇḍye «постройка» от *garganta- (DKS, 79), ср. авест. gәrәδә «дом демона»; * hīnā- «войско» (DKS, 590), ср. авест. haēnā- «вражеское войско»; * paśa uda- «рот» от *pa(ti)-zafta- (DKS, 000), ср. авест. zafar- «рот демона, пасть»; * ggośtä- «рука» (DKS, 16) от *gabasti- «рука», ср. авест. gava- «рука демона, лапа» и т. д. Примечательно, что хотаносакское слово urmaysde, aurmaysde (DKS, 52, 59) — обозначение не верховного божества Ахурамазды, а обычного солнца, как, например, и в хорезмийском rēmažd и ишкашимском rēmuz (эти слова могут считаться результатом позднего зороастрийского влияния). От других среднеиранских языков отличается архаической грамматикой: до 7 падежей, активное и медиальное спряжение в настоящем времени глагола, 2 типа спряжения в прошедшем времени. Для лексики характерно большое количество буддийско-санскритских заимствований, кальки буддийских терминов. В текстах можно различить 2 разновидности языка: более архаическую и более позднюю, с распадом флексии, сложившуюся, по-видимому, в хотанской колонии в Дуньхуане. В начале XI века Хотан был завоёван мусульманами караханидами, и письменность с языком, связанные с буддийской культурой, исчезли.

rdf:langString Хотаносакська мова (хотанська) — одна з сакських мов, що панувала у хотанській оазі (південь Таримського басейну). Офіційна мова оази і мова багатої буддистської літератури. Хотаносакська добре вивчена та атестована в численних сутрах, документах, включаючи розмовники та «Книгу Замбасти» на 200 аркушах, тюрськсько-хотаносакський словник, тощо. Виходячи з порівняльно-історичного методу дослідження хотаносакської фонетики, Герценберг виділив такі етапи розвитку цієї мови: загальносакський, передхотаносакський та засвідчений письмово ранньохотаносакський (власне мова хотанської оази, «Книга Замбасти», кілька сутр і документів) і пізньохотаносакський (мова Турфану, ділові документи, розмовники, путівники). За спостереженням Л. Г. Герценберга, ряд слів у мові саків Хотану продовжує авестійські «девовські» слова: kamalä «голова», порівн. авест. kamәrәδә «голова демона», kṣīa «вчитель», порівн. авест. t kaēša-«лжевчення», що може свідчити про протистояння авестійців та стародавніх предків хотанських саків та деяким чином підтверджує гіпотезу про незороастрійське віросповідання середньоазіатських саків. До цих прикладів можна додати: * ggalū «родина» (від *garduv- * gaṇḍye «споруда» від *garganta- (DKS, 79), СР авест. gәrәδә — «будинок демона»; * hīnā-«військо» (DKS, 590), порівн. авест. haēnā — «вороже військо»; * paśa uda-«рот» від *pa(ti) -zafta- (DKS, 000), Ср авест. zafar — «рот демона, паща»; * ggośtä-«рука» (DKS, 16) від *gabasti-«рука», порівн. авест. gava — «рука демона, лапа», тощо. Примітно, що хотаносакське слово urmaysde, aurmaysde (DKS, 52, 59) — позначення не верховного божества Ахурамазди, а звичайного сонця, як, наприклад, і хорезмійське rēmažd і ішкашимське rēmuz (ці слова можуть вважатися результатом пізнього зороастрійського впливу). На початку XI ст. Хотан був завойований уйгурами-мусульманами та писемність, пов'язана з буддійською культурою, зникла.

rdf:langString 塞語（Saka、Sakan），又稱東部塞語，是一種曾在塔里木盆地于闐王國與圖木舒克使用的塞族方言，屬東伊朗語。在其下又分成兩種方言，在于闐使用的，稱為于闐語（Khotanese），于闐塞語和和闐語等，在圖木舒克使用的，稱圖木舒克語（Tumshuqese）。

dbpprop:dia

rdf:langString Khotanese

rdf:langString Tumshuqese

rdf:langString Kanchaki?

dbpprop:familycolor

rdf:langString Indo-European

dbpprop:glotto

rdf:langString saka1298

dbpprop:glottorefname

rdf:langString Saka

dbpprop:iso