Russkaya Beseda
http://dbpedia.org/resource/Russkaya_Beseda an entity of type: Thing
Conversation russe (en russe : Русская бесѣда, Rousskaïa besseda) est une revue de tendance slavophile et patriotique, publiée à Moscou de 1856 à 1860 par (ru), rédacteur en chef. La rédaction est composée au début de (ru), puis de (ru), Mikhaïl Maximovitch et Ivan Aksakov.
rdf:langString
«Ру́сская Бесе́да» (укр. Руська Бесіда) — російський журнал, орган слов'янофілів, виходив у Москві у 1856—1860 роках. З українських письменників у журналі друкувалися російською мовою Пантелеймон Куліш , Марко Вовчок (оповідання з російського народного побуту, 1858) і Тарас Шевченко (в оригіналі або в перекладах).
rdf:langString
Rúskaya beseda (en ruso, Русская беседа, "Conversación Rusa") fue una revista eslavófila y patriótica, publicada en Moscú, Imperio ruso, entre 1856 y 1860 por el eslavófilo (editor y redactor; otros redactores eran , , e ). La revista no consiguió alcanzar a un círculo grande de lectores. Según el testimonio de Iván Aksákov, los principales lectores se hallaban entre el clero, provocando la indiferencia absoluta entre la juventud y los intelectuales demócratas. Como resultado, en 1860 dejó de publicarse Rúskaya beseda.
rdf:langString
Russkaya Beseda (Russian: Ру′сская бесе′да, English: The Russian Colloquy) was a Russian literary magazine founded in Moscow, Russian Empire, in 1856 by Alexander Koshelev who remained its editor-in-chief until 1858, when Ivan Aksakov joined in as co-editor. The magazine was published on a bi-monthly basis and was belonged to the Slavophile movement; most prominent in it were the literature, science and criticism sections. Selskoye Blagoustroistvo (Agrarian landscaping) was added as a supplement in 1858–1859. Russkaya Beseda targeted for broad and mixed readership and but, frequently covered articles about the future of the Slavic peoples. Among the authors who regularly contributed to the magazine, were Sergei Aksakov, Vladimir Dal, Aleksey K. Tolstoy, Alexander Ostrovsky, Aleksey Khomyak
rdf:langString
«Русская беседа» — журнал славянофильского и патриотического направления, издавался в Москве с 1856 по 1860 годы славянофилом А. И. Кошелевым (издатель-редактор; соредакторами были: сначала Т. И. Филиппов, далее — П. И. Бартенев, М. А. Максимович, И. С. Аксаков). Журналу не удалось собрать большого круга читателей. По свидетельству И. С. Аксакова, журнал находил читателей преимущественно в среде духовенства при полном равнодушии к нему молодёжи и демократической интеллигенции. В результате, в 1860 году «Русская Беседа» прекратила существование.
rdf:langString
rdf:langString
Rúskaya beseda
rdf:langString
Conversation russe
rdf:langString
Russkaya Beseda
rdf:langString
Русская беседа
rdf:langString
Русская Беседа
rdf:langString
Russkaya Beseda
xsd:integer
33744288
xsd:integer
1035409453
rdf:langString
Literary magazine
rdf:langString
Aleksander Koshelev
xsd:integer
1856
rdf:langString
Bi-monthly
rdf:langString
First edition title page
rdf:langString
Russkaya Beseda.jpg
xsd:integer
180
rdf:langString
Russian
rdf:langString
Russkaya Beseda
rdf:langString
Rúskaya beseda (en ruso, Русская беседа, "Conversación Rusa") fue una revista eslavófila y patriótica, publicada en Moscú, Imperio ruso, entre 1856 y 1860 por el eslavófilo (editor y redactor; otros redactores eran , , e ). Inicialmente se editaron cuatro volúmenes por año, cifra que se incrementaría a seis en 1859, mientras que en 1860 solo se editaron dos. La revista era impresa en la tipografía de Aleksandr Semión. En los primeros tres años el censor fue Nikolái Kruze y en 1859 pasó a serlo . La edición se realizaba en comandita, los socios Kosheliov, , Jomiakov y componían el consejo de redacción. Se abrieron seis departamentos: literatura, ciencias, crítica, revista, mezcla y biografías. En la edición de la revista tomaron parte , , y . La revista hacía propaganda de la ideología eslavófila: defendía la necesidad de la conservación de la autocracia, la convocación de un consejo de estado consultivo y la realización de una serie de reformas -libertad de prensa, anulación de la pena de muerte, etc.-. En la publicación del volumen especial Sélskoye blagustroistvo (Сельское благустройство), dedicado a la cuestión campesina, la revista apoyaba la anulación del régimen de servidumbre, el rescate y la conservación de la comunidad como inicio conservador de la vida rusa. La revista no consiguió alcanzar a un círculo grande de lectores. Según el testimonio de Iván Aksákov, los principales lectores se hallaban entre el clero, provocando la indiferencia absoluta entre la juventud y los intelectuales demócratas. Como resultado, en 1860 dejó de publicarse Rúskaya beseda.
rdf:langString
Conversation russe (en russe : Русская бесѣда, Rousskaïa besseda) est une revue de tendance slavophile et patriotique, publiée à Moscou de 1856 à 1860 par (ru), rédacteur en chef. La rédaction est composée au début de (ru), puis de (ru), Mikhaïl Maximovitch et Ivan Aksakov.
rdf:langString
Russkaya Beseda (Russian: Ру′сская бесе′да, English: The Russian Colloquy) was a Russian literary magazine founded in Moscow, Russian Empire, in 1856 by Alexander Koshelev who remained its editor-in-chief until 1858, when Ivan Aksakov joined in as co-editor. The magazine was published on a bi-monthly basis and was belonged to the Slavophile movement; most prominent in it were the literature, science and criticism sections. Selskoye Blagoustroistvo (Agrarian landscaping) was added as a supplement in 1858–1859. Russkaya Beseda targeted for broad and mixed readership and but, frequently covered articles about the future of the Slavic peoples. Among the authors who regularly contributed to the magazine, were Sergei Aksakov, Vladimir Dal, Aleksey K. Tolstoy, Alexander Ostrovsky, Aleksey Khomyakov, Fyodor Tyutchev, Ivan Nikitin, Taras Shevchenko. It ceased publication in 1860.
rdf:langString
«Русская беседа» — журнал славянофильского и патриотического направления, издавался в Москве с 1856 по 1860 годы славянофилом А. И. Кошелевым (издатель-редактор; соредакторами были: сначала Т. И. Филиппов, далее — П. И. Бартенев, М. А. Максимович, И. С. Аксаков). Первоначально выходило по 4 книги в год; в 1859 — 6 книг, в 1860 — 2 книги за год. Журнал печатался в типографии Александра Семена. Первые три года цензором был Н. Ф. фон Крузе, в 1859 — А. Н. Драшусов. Издание осуществлялось на паях; пайщики А. И. Кошелев, Ю. Ф. Самарин, А. С. Хомяков и В. А. Черкасский составляли «Совет редакции». В журнале были открыты 6 отделов — Отд. I: Изящная словесность, Отд. II: Науки, Отд. III: Критика, Отд. IV: Обозрение, Отд. V: Смесь, Отд. VI: Жизнеописания (затем — Биография). В издании журнала приняли участие К. С. Аксаков, И. Д. Беляев, А. Ф. Гильфердинг, Н. П. Гиляров-Платонов, А. М. Фатеев. Журнал пропагандировал идеологию славянофилов: отстаивал необходимость сохранения самодержавия, созыва совещательного земского собора и проведения ряда реформ (свобода печати, отмена смертной казни и др.). В специальном приложении «Сельское благоустройство», посвящённом крестьянскому вопросу, журнал выступал за отмену крепостного права, за выкуп и сохранение общины как консервативного начала в русской жизни; выражал уверенность в возможности справедливого, разумного решения правительством крестьянского вопроса. Журналу не удалось собрать большого круга читателей. По свидетельству И. С. Аксакова, журнал находил читателей преимущественно в среде духовенства при полном равнодушии к нему молодёжи и демократической интеллигенции. В результате, в 1860 году «Русская Беседа» прекратила существование.
rdf:langString
«Ру́сская Бесе́да» (укр. Руська Бесіда) — російський журнал, орган слов'янофілів, виходив у Москві у 1856—1860 роках. З українських письменників у журналі друкувалися російською мовою Пантелеймон Куліш , Марко Вовчок (оповідання з російського народного побуту, 1858) і Тарас Шевченко (в оригіналі або в перекладах).
xsd:integer
1860
xsd:nonNegativeInteger
2615
rdf:langString
First edition title page
xsd:integer
180