Russian jokes

http://dbpedia.org/resource/Russian_jokes an entity of type: WikicatStockCharactersInJokes

Le terme anekdot (en russe, анекдот, lui-même dérivé du français anecdote) désigne, dans l'humour russe, une blague d'humour noir à caractère souvent socio-politique, originellement transmise oralement (pour contourner la censure), et dont l'ensemble peut être considéré comme une sorte de folklore, d'ailleurs largement partagé avec les autres pays ayant connu le même système politique ; il en existe des milliers sur tous les aspects de la vie. rdf:langString

アネクドート（анекдо́т、anekdot）とは、ロシア語では滑稽な小話全般を指すが、日本ではそのうち特に旧ソ連で発達した政治風刺の小話を指して用いられることが多い。本来この言葉はギリシャ語のアネクドトス（ανέκδοτος、anekdotos）に由来し「公にされなかったもの」の意を表した。同根の言葉である英語のアネクドート（anecdote）や、多くの言語での対応する言葉は逸話の意味で用いられている。この記事ではソ連時代を主としたロシアの政治的な小話について取り扱う。 rdf:langString

Russian jokes (Russian: анекдоты, romanized: anekdoty, lit. 'anecdotes') are short fictional stories or dialogs with a punch line, which commonly appear in Russian humor. Russian joke culture includes a series of categories with fixed settings and characters. Russian jokes treat topics found everywhere in the world, including sex, politics, spousal relations, or mothers-in-law. This article discusses Russian joke subjects that are particular to Russian or Soviet culture. A major subcategory is Russian political jokes, which are discussed in a separate article. rdf:langString

Анекдо́т (фр. anecdote — краткий рассказ об интересном случае; от греч. τὸ ἀνέκδοτоν — не опубликовано, букв. «не изданное») — фольклорный жанр, короткая смешная история, обычно передаваемая из уст в уста. Чаще всего анекдоту свойственно неожиданное смысловое разрешение в самом конце, которое и рождает смех. Это может быть игра слов или ассоциации, требующие дополнительных знаний: социальных, литературных, исторических, географических и т. д. Тематика анекдотов охватывает практически все сферы человеческой деятельности. В большинстве случаев авторы анекдотов неизвестны. rdf:langString

Анекдо́т (грец. ανεχδοτος — невиданий, той що не підлягає розголосу) — коротке усне гумористичне або сатиричне оповідання про якусь подію, випадок із дотепним, часто несподіваним чи парадоксальним фіналом. Вперше термін «анекдот» вжив Прокопій Кесарійський у книзі «Таємна історія» (550 рік), що розповідала про скандальну хроніку візантійського імператорського двору. В ті часи і пізніше під анекдотами розуміли міські плітки, чутки, пересуди, балачки, поголоси, тощо. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Anekdot

rdf:langString アネクドート

rdf:langString Russian jokes

rdf:langString Анекдот

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 1024058

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1122646531

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString Le terme anekdot (en russe, анекдот, lui-même dérivé du français anecdote) désigne, dans l'humour russe, une blague d'humour noir à caractère souvent socio-politique, originellement transmise oralement (pour contourner la censure), et dont l'ensemble peut être considéré comme une sorte de folklore, d'ailleurs largement partagé avec les autres pays ayant connu le même système politique ; il en existe des milliers sur tous les aspects de la vie.

rdf:langString Russian jokes (Russian: анекдоты, romanized: anekdoty, lit. 'anecdotes') are short fictional stories or dialogs with a punch line, which commonly appear in Russian humor. Russian joke culture includes a series of categories with fixed settings and characters. Russian jokes treat topics found everywhere in the world, including sex, politics, spousal relations, or mothers-in-law. This article discusses Russian joke subjects that are particular to Russian or Soviet culture. A major subcategory is Russian political jokes, which are discussed in a separate article. Every category has numerous untranslatable jokes that rely on linguistic puns, wordplay, and the Russian language vocabulary of foul language. Below, (L) marks jokes whose humor value critically depends on intrinsic features of the Russian language.

rdf:langString アネクドート（анекдо́т、anekdot）とは、ロシア語では滑稽な小話全般を指すが、日本ではそのうち特に旧ソ連で発達した政治風刺の小話を指して用いられることが多い。本来この言葉はギリシャ語のアネクドトス（ανέκδοτος、anekdotos）に由来し「公にされなかったもの」の意を表した。同根の言葉である英語のアネクドート（anecdote）や、多くの言語での対応する言葉は逸話の意味で用いられている。この記事ではソ連時代を主としたロシアの政治的な小話について取り扱う。

rdf:langString Анекдо́т (фр. anecdote — краткий рассказ об интересном случае; от греч. τὸ ἀνέκδοτоν — не опубликовано, букв. «не изданное») — фольклорный жанр, короткая смешная история, обычно передаваемая из уст в уста. Чаще всего анекдоту свойственно неожиданное смысловое разрешение в самом конце, которое и рождает смех. Это может быть игра слов или ассоциации, требующие дополнительных знаний: социальных, литературных, исторических, географических и т. д. Тематика анекдотов охватывает практически все сферы человеческой деятельности. В большинстве случаев авторы анекдотов неизвестны. В качестве алгоритма формы выступает , имитация исторических преданий, легенд, и т. п. В ходе импровизированных семиотических преобразований рождается текст, который, вызывая катарсис, доставляет эстетическое удовольствие. Упрощённо говоря, анекдот — это бессознательно проступающее детское речевое творчество. Возможно, отсюда характерное старинное русское название — байка. В России XVIII—XIX вв. (и в многочисленных языках мира до сих пор) слово «анекдот» имело несколько иное значение — это могла быть просто занимательная история о каком-нибудь известном человеке, необязательно с задачей его высмеять (ср. у Пушкина: «Дней минувших анекдоты»). Классикой того времени стали называть такие «анекдоты» про Потёмкина.

rdf:langString Анекдо́т (грец. ανεχδοτος — невиданий, той що не підлягає розголосу) — коротке усне гумористичне або сатиричне оповідання про якусь подію, випадок із дотепним, часто несподіваним чи парадоксальним фіналом. Вперше термін «анекдот» вжив Прокопій Кесарійський у книзі «Таємна історія» (550 рік), що розповідала про скандальну хроніку візантійського імператорського двору. В ті часи і пізніше під анекдотами розуміли міські плітки, чутки, пересуди, балачки, поголоси, тощо. В античних літературах анекдотом називали старі твори, які в свій час не були відомі. Свого часу до анекдоту відносили фабліо та фацеції і польські фрашки. Як жанр фольклору анекдот близький до народної новели (Дж. Бокаччо, А. Чехов, Остап Вишня). Серед безлічі анекдотів зустрічається чимало чисто розважальних, але основна маса їх має соціальну спрямованість. Сюжети анекдоту постійно використовував у своїх творах Степан Руданський та пізніші гумористи: Павло Губенко, Степан Олійник, Павло Глазовий та інші. У Південно-західному наріччі побутує інша фонетична форма слова анекдот. Подекуди в сільських регіонах Тернопільщини, Львівщини, а також у варіантах діаспорної говірки можна почути не Анекдот, а Ганекдот, що відповідає правилам їхньої милозвучності. Тобто голосний на початку слова, на відміну від понять більшості говорів української мови, «прикривається» приголосним. Подібним чином вимовляються слова гармія (армія), Гамерика (Америка) тощо. Поділяються на різноманітні жанри за тематикою як-то етнофолістичні, професійні, політичні, цинічні, побутові тощо. В українських анекдотах жартують про москалів та гуцулів, водіїв та не просте життя пересічних громадян. Внаслідок різних подій регулярно з'являються нові анекдоти.

data from the linked data cloud