Room 40

http://dbpedia.org/resource/Room_40 an entity of type: WikicatCryptographyOrganizations

Pendant la Première Guerre mondiale, l'appellation Room 40 (Compartiment 40, Bureau 40 ou Pièce no 40)[réf. nécessaire] camoufle le NID25 (Naval Intelligence Department 25), service chargé par l'Amirauté britannique du décryptage des chiffres et codes ennemis. rdf:langString
40호실(Room 40, NID25)은 제1차 세계 대전 당시 영국의 암호 해독반을 가리키는 암호명이다. rdf:langString
Room 40 (Pokój 40), później oficjalnie NID25 – komórka dekryptażu Brytyjskiego Departamentu Wywiadu Marynarki Wojennej z okresu I wojny światowej, znana z dostarczenia pochodzących z przechwyconych i rozszyfrowanych depesz danych o ruchach i planach niemieckiej Kaiserliche Marine. Do najważniejszych sukcesów brytyjskich kryptologów należały: rozpoznanie pozycji niemieckich okrętów przed bitwą jutlandzką i rozszyfrowanie telegramu Zimmermanna, co przyspieszyło włączenie się Stanów Zjednoczonych Ameryki do wojny po stronie ententy. rdf:langString
الغرفة 40، المعروفة أيضًا باسم 40 أو. بي. (المبنى القديم) (مؤخرًا NID25) هي قسم تحليل الشيفرات في الأدميرالية البريطانية خلال الحرب العالمية الأولى. بدأت المجموعة، التي تشكلت في أكتوبر 1914، عندما قدّم اللواء البحري هنري أوليفر، مدير الاستخبارات البحرية، معلومات معترَضة من محطة الإذاعة الألمانية في ناوين، بالقرب من برلين، لمدير التعليم البحري ألفريد يوينغ، الذي ألّف الشيفرات كهواية. جنّد يوينغ المدنيين مثل وليام مونتغمري، وهو مترجم للأعمال اللاهوتية من الألمانية، ونايجل دي غراي، وهو ناشر. قُدِّر أنه خلال الحرب، فكّت «الغرفة 40» تشفير نحو 15 ألف اتصال ألماني اعتُرض طريقه من الاتصالات اللاسلكية والبرقيات. وأبرزها القسم الذي اعترض برقية زيمرمان وفك تشفيرها وهي عبارة عن برقية دبلوماسية سرية صدرت عن وزارة الخارجية الألمانية في يناير 1917 تقترح تحالفًا عسكريًا بين ألمانيا والمكسيك. يُوصَف فك تشف rdf:langString
Το Δωμάτιο 40 ή 40 O.B. (Old Building) (αργότερα NID25) υπήρξε τομέας της διοίκησης του Βρετανικού Ναυτικού, κύρια γνωστού για τις προσπάθειες κρυπτανάλυσης κατά τη διάρκεια του πρώτου παγκοσμίου πολέμου. Η πιο γνωστή του συνεισφορά ήταν η αποκρυπτογράφηση του σχετικά με τη συμμετοχή του Μεξικού στον πρώτο παγκόσμιο πόλεμο. Το όνομα "Δωμάτιο 40" παρέμεινε αν και στην πραγματικότητα ο τομέας κρυπτοανάλυσης επεκτάθηκε πολύ και μετακινήθηκε σε αρκετά περισσότερα γραφεία. Εκτιμάται πως το Δωμάτιο 40 αποκρυπτογράφησε περίπου 15,000 Γερμανικές αναφορές. rdf:langString
Room 40 (englisch für Zimmer 40) war während des Ersten Weltkriegs eine nachrichtendienstliche Abteilung der britischen Admiralität. Er stand damit in der Tradition der „Schwarzen Kammern“. Die Codeknacker von Room 40 befassten sich mit der Entzifferung geheimer Nachrichten des Deutschen Reichs. Die Grundlage bildeten erbeutete Codebücher der Deutschen. Ihr wohl größter Erfolg war die Entzifferung des Zimmermann-Telegramms, die entscheidend zum Kriegseintritt der Vereinigten Staaten beitrug. Die wichtigsten Codeeinbrüche gelangen aufgrund erbeuteter Dokumente: rdf:langString
Room 40, also known as 40 O.B. (old building; officially part of NID25), was the cryptanalysis section of the British Admiralty during the First World War. The group, which was formed in October 1914, began when Rear-Admiral Henry Oliver, the Director of Naval Intelligence, gave intercepts from the German radio station at Nauen, near Berlin, to Director of Naval Education Alfred Ewing, who constructed ciphers as a hobby. Ewing recruited civilians such as William Montgomery, a translator of theological works from German, and Nigel de Grey, a publisher. It was estimated that during the war Room 40 decrypted around 15,000 intercepted German communications from wireless and telegraph traffic. Most notably the section intercepted and decoded the Zimmermann Telegram, a secret diplomatic communic rdf:langString
La Room 40 ("Stanza 40" in lingua inglese), anche detta 40 Old Building, 40 O.B. o NID25, era la sezione dell'Ammiragliato britannico incaricata delle attività di crittoanalisi per conto della Royal Navy durante la prima guerra mondiale; il suo nome era dovuto alla collocazione della struttura, appunto la stanza 40 del palazzo dell'Ammiragliato (o "Old Building") a Londra. rdf:langString
ルーム40、別名40 O.B.(Old Building、公式にはNID25の一部)は、第一次世界大戦中のイギリス海軍の暗号解読部門。 1914年10月に結成されたこの部門は、海軍情報部長海軍少将が、ベルリン近郊のにあるドイツのラジオ局の電波を趣味で暗号を作る海軍教育部長に傍受させたことから始まった。ユーイングは、ドイツから神学作品を翻訳したウィリアム・モンゴメリー(William Montgomery)や出版社ナイジェル・ド・グレイ(Nigel de Grey)などから民間人を集めた。戦時中、ルーム40は約15,000の無線と通信網から傍受したドイツの通信を解読したと推定される。最も有名なのは、ドイツとメキシコの軍事同盟を提案した1917年1月にドイツ外務省から発信された秘密外交通信であるツィンメルマン電報を傍受、解読した事である。その解読により当時中立だったアメリカを連合国に引き込み、第一次世界大戦中の英国にとって最も大きな諜報活動における勝利であると言われている。 rdf:langString
Комната 40 (англ. Room 40) — подразделение Британского Адмиралтейства, которое было ведущим криптографическим органом Великобритании во время Первой мировой войны. Было сформировано в октябре 1914 года, вскоре после начала войны. Адмирал Оливер, Директор Управления военно-морской разведки, передавал перехваченные сообщения с немецкой радиостанции в Науэне, недалеко от Берлина, Директору учебного командования военно-морских сил Альфреду Юингу, чьим хобби было построение и декодирование шифров. Юинг вербовал гражданских, таких, как Уильям Монтгомери, который был переводчиком теологических немецких работ, и Найджел де Гри (владелец газеты). rdf:langString
Кімната 40 (англ. Room 40) — підрозділ Британського Адміралтейства, який був провідним криптографічним органом Великої Британії під час Першої світової війни. Був сформований в жовтні 1914 року, незабаром після початку Першої світової війни. , Директор , передавав перехоплені повідомлення із німецької радіостанції в Науені, недалеко від Берліна, Директору навчального командування військово-морських сил який мав за хобі побудову й декодування шифрів. Юінг вербував цивільних, таких, як Вільям Монтгомері, що був перекладачем теологічних німецьких робіт, і (власник газети). rdf:langString
rdf:langString الغرفة 40
rdf:langString Room 40
rdf:langString Room 40
rdf:langString Δωμάτιο 40
rdf:langString Room 40
rdf:langString Room 40
rdf:langString 40호실
rdf:langString ルーム40
rdf:langString Room 40
rdf:langString Комната 40
rdf:langString Кімната 40
xsd:integer 652467
xsd:integer 1122565143
xsd:date 2018-10-15
rdf:langString الغرفة 40، المعروفة أيضًا باسم 40 أو. بي. (المبنى القديم) (مؤخرًا NID25) هي قسم تحليل الشيفرات في الأدميرالية البريطانية خلال الحرب العالمية الأولى. بدأت المجموعة، التي تشكلت في أكتوبر 1914، عندما قدّم اللواء البحري هنري أوليفر، مدير الاستخبارات البحرية، معلومات معترَضة من محطة الإذاعة الألمانية في ناوين، بالقرب من برلين، لمدير التعليم البحري ألفريد يوينغ، الذي ألّف الشيفرات كهواية. جنّد يوينغ المدنيين مثل وليام مونتغمري، وهو مترجم للأعمال اللاهوتية من الألمانية، ونايجل دي غراي، وهو ناشر. قُدِّر أنه خلال الحرب، فكّت «الغرفة 40» تشفير نحو 15 ألف اتصال ألماني اعتُرض طريقه من الاتصالات اللاسلكية والبرقيات. وأبرزها القسم الذي اعترض برقية زيمرمان وفك تشفيرها وهي عبارة عن برقية دبلوماسية سرية صدرت عن وزارة الخارجية الألمانية في يناير 1917 تقترح تحالفًا عسكريًا بين ألمانيا والمكسيك. يُوصَف فك تشفير البرقية بأنه أهم انتصار استخباراتي لبريطانيا خلال الحرب العالمية الأولى لأنه لعب دورًا مهمًا في جذب الولايات المتحدة -المحايدة آنذاك- إلى الصراع. تطورت عمليات الغرفة 40 من الاستيلاء على كتاب شيفرة البحرية الألمانية (SKM)، والخرائط (التي تحتوي على مربعات مشفرة) التي نقلها حلفاء بريطانيا الروس إلى الأدميرالية. استولى الروس على هذه المادة من الطرّاد الألماني إس إم إس ماجدبيرغ بعد أن جنحت قبالة الساحل الإستوني في 26 أغسطس 1914. عثر الروس على ثلاث نسخ من النسخ الأربع التي حملتها السفينة الحربية؛ احتفظوا بنسختين وأرسلوا الثالثة إلى البريطانيين. في أكتوبر 1914، حصل البريطانيون أيضًا على كتاب حركة السفن التجارية (HVB) للبحرية الإمبراطورية الألمانية، وهو عبارة عن كتاب شيفرات تستخدمه السفن الحربية البحرية الألمانية والتجار ومناطيد زبلين البحرية وغواصات اليو بوت: استولت البحرية الملكية الأسترالية على نسخة من السفينة البخارية الأسترالية الألمانية هوبارت في 11 أكتوبر. في 30 نوفمبر، عثرت سفينة صيد بريطانية على خزنة في المدمِّرة الألمانية الغارقة S-119، والتي عُثر فيها على كتاب (حركة المرور) (VB)، وهو الشيفرة التي استخدمها الألمان للتواصل مع الملحقين البحريين والسفارات والسفن الحربية في الخارج. في مارس 1915، احتجزت مفرزة بريطانية أمتعة فيلهلم فاسموس، وهو عميل ألماني في بلاد فارس، وشحنتها من دون أن تُفتح إلى لندن حيث اكتشف مدير الاستخبارات البحرية، الأدميرال ويليام ريجنالد هول، بأنها احتوت على كتاب الشيفرات الدبلوماسي الألماني، شفرة رقم 13040. احتفظ القسم بـ «الغرفة 40» كاسم غير رسمي له على الرغم من أنه اتّسع خلال الحرب وانتقل إلى مكاتب أخرى. أدار ألفريد يوينغ الغرفة 40 حتى مايو 1917، عندما انتقل الإشراف المباشر إلى الكابتن (الأدميرال لاحقًا) ريجنالد 'بلينكر' هول، وساعده ويليام ميلبورن جيمس. على الرغم من أن الغرفة 40 نجحت في فك تشفير الاتصالات الإمبراطورية الألمانية خلال الحرب العالمية الأولى، إلا أن وظيفتها تعرضت للخطر بسبب إصرار الأدميرالية على أن تُحلَّل جميع المعلومات التي تم فك شيفرتها بواسطة متخصصين في البحرية فقط. هذا يعني أنه كان بإمكان العاملين في الغرفة 40 فك تشفير الرسائل المشفرة، لكن من دون أن يُسمح لهم بفهم المعلومات أو تفسيرها بأنفسهم.
rdf:langString Room 40 (englisch für Zimmer 40) war während des Ersten Weltkriegs eine nachrichtendienstliche Abteilung der britischen Admiralität. Er stand damit in der Tradition der „Schwarzen Kammern“. Die Codeknacker von Room 40 befassten sich mit der Entzifferung geheimer Nachrichten des Deutschen Reichs. Die Grundlage bildeten erbeutete Codebücher der Deutschen. Ihr wohl größter Erfolg war die Entzifferung des Zimmermann-Telegramms, die entscheidend zum Kriegseintritt der Vereinigten Staaten beitrug. 1914 gewann Konteradmiral Henry Oliver, Direktor des British Naval Intelligence Department, den schottischen Physiker James Alfred Ewing dafür, eine kryptologische Abteilung aufzubauen, um die Funksprüche der Großfunkstelle Nauen zu entschlüsseln. Die Deutschen waren gezwungen, für ihre Überseekommunikation auf Kurzwellenfunk auszuweichen, da die meisten ihrer Überseekabel bei Kriegsbeginn systematisch unterbrochen wurden. Ewing rekrutierte fähige Kryptologen wie William Montgomery und Nigel de Grey. Nachdem die Abteilung angewachsen war, zog sie im November 1914 in das Zimmer 40 des alten Admiralitätsgebäudes und wurde seitdem Room 40 genannt. Zur Zeit der Entzifferung des Zimmermann-Telegramms beschäftigte sie etwa 800 Funker und 80 Kryptologen und Büroangestellte. Im Oktober 1916 verließ Ewing die Gruppe und neuer Leiter wurde Admiral William Reginald Hall. Die wichtigsten Codeeinbrüche gelangen aufgrund erbeuteter Dokumente: * Das (SKM) des am 26. August 1914 auf der Ostseeinsel Osmussaare gestrandeten Kreuzers SMS Magdeburg wurde von den Russen erbeutet und am 13. Oktober in Kopie den Briten übergeben. * Das Handelsverkehrsbuch (HVB) eines bei Kriegsbeginn in Australien konfiszierten deutschen Dampfers erreichte Ende Oktober Room 40. * Im Seegefecht vor Texel am 17. Oktober 1914 waren vier deutsche Torpedoboote versenkt worden. Ein britischer Trawler fand am 30. November eine Kiste, die das Verkehrsbuch (VB) eines der Boote enthielt, und leitete es an Room 40 weiter. * Im März 1915 stahlen die Briten in Persien das Gepäck des deutschen Diplomaten Wilhelm Wassmuss, das ein diplomatisches Codebuch enthielt. Nach dem Kriegsende wurde Room 40 aufgelöst bzw. mit der Abteilung des Directorate of Military Intelligence zusammengelegt. Daraus ging später die Government Code and Cypher School hervor. Einige der Mitarbeiter fanden sich in Bletchley Park wieder, wo im Zweiten Weltkrieg deutsche Enigma-Nachrichten entziffert wurden.
rdf:langString Το Δωμάτιο 40 ή 40 O.B. (Old Building) (αργότερα NID25) υπήρξε τομέας της διοίκησης του Βρετανικού Ναυτικού, κύρια γνωστού για τις προσπάθειες κρυπτανάλυσης κατά τη διάρκεια του πρώτου παγκοσμίου πολέμου. Η πιο γνωστή του συνεισφορά ήταν η αποκρυπτογράφηση του σχετικά με τη συμμετοχή του Μεξικού στον πρώτο παγκόσμιο πόλεμο. Το Δωμάτιο 40 δημιουργήθηκε τον Οκρώβριο του 1914, αμέσως μετά την έναρξη του πολέμου. Ο , διευθυντής της ναυτικής αντικατασκοπείας, παρακολουθούσε τις εκπομπές του Γερμανικού σταθμού στη , κοντά στο Βερολίνο. Έδωσε τα αποτελέσματα των παρακολουθήσεων στον Διοικητή Ναυτικής Εκπαίδευσης , ο οποίος ασχολούνταν ερασιτεχνικά με την κρυπτογραφία. Ο προσέλαβε ειδικούς όπως ο , και ο . Το όνομα "Δωμάτιο 40" παρέμεινε αν και στην πραγματικότητα ο τομέας κρυπτοανάλυσης επεκτάθηκε πολύ και μετακινήθηκε σε αρκετά περισσότερα γραφεία. Εκτιμάται πως το Δωμάτιο 40 αποκρυπτογράφησε περίπου 15,000 Γερμανικές αναφορές.
rdf:langString Pendant la Première Guerre mondiale, l'appellation Room 40 (Compartiment 40, Bureau 40 ou Pièce no 40)[réf. nécessaire] camoufle le NID25 (Naval Intelligence Department 25), service chargé par l'Amirauté britannique du décryptage des chiffres et codes ennemis.
rdf:langString Room 40, also known as 40 O.B. (old building; officially part of NID25), was the cryptanalysis section of the British Admiralty during the First World War. The group, which was formed in October 1914, began when Rear-Admiral Henry Oliver, the Director of Naval Intelligence, gave intercepts from the German radio station at Nauen, near Berlin, to Director of Naval Education Alfred Ewing, who constructed ciphers as a hobby. Ewing recruited civilians such as William Montgomery, a translator of theological works from German, and Nigel de Grey, a publisher. It was estimated that during the war Room 40 decrypted around 15,000 intercepted German communications from wireless and telegraph traffic. Most notably the section intercepted and decoded the Zimmermann Telegram, a secret diplomatic communication issued from the German Foreign Office in January 1917 that proposed a military alliance between Germany and Mexico. Its decoding has been described as the most significant intelligence triumph for Britain during World War I because it played a significant role in drawing the then-neutral United States into the conflict. Room 40 operations evolved from a captured German naval codebook, the Signalbuch der Kaiserlichen Marine (SKM), and maps (containing coded squares) that Britain's Russian allies had passed on to the Admiralty. The Russians had seized this material from the German cruiser SMS Magdeburg after it ran aground off the Estonian coast on 26 August 1914. The Russians recovered three of the four copies that the warship had carried; they retained two and passed the other to the British. In October 1914 the British also obtained the Imperial German Navy's Handelsschiffsverkehrsbuch (HVB), a codebook used by German naval warships, merchantmen, naval zeppelins and U-boats: the Royal Australian Navy seized a copy from the Australian-German steamer Hobart on 11 October. On 30 November a British trawler recovered a safe from the sunken German destroyer S-119, in which was found the Verkehrsbuch (VB), the code used by the Germans to communicate with naval attachés, embassies and warships overseas. Several sources have claimed that in March 1915 a British detachment impounded the luggage of Wilhelm Wassmuss, a German agent in Persia and shipped it, unopened, to London, where the Director of Naval Intelligence, Admiral Sir William Reginald (Blinker) Hall discovered that it contained the German Diplomatic Code Book, Code No. 13040. However, this story has since been debunked. The section retained "Room 40" as its informal name even though it expanded during the war and moved into other offices. Alfred Ewing directed Room 40 until May 1917, when direct control passed to Hall, assisted by William Milbourne James. Although Room 40 decrypted Imperial German communications throughout the First World War, its function was compromised by the Admiralty's insistence that all decoded information would only be analysed by Naval specialists. This meant while Room 40 operators could decrypt the encoded messages they were not permitted to understand or interpret the information themselves.
rdf:langString 40호실(Room 40, NID25)은 제1차 세계 대전 당시 영국의 암호 해독반을 가리키는 암호명이다.
rdf:langString ルーム40、別名40 O.B.(Old Building、公式にはNID25の一部)は、第一次世界大戦中のイギリス海軍の暗号解読部門。 1914年10月に結成されたこの部門は、海軍情報部長海軍少将が、ベルリン近郊のにあるドイツのラジオ局の電波を趣味で暗号を作る海軍教育部長に傍受させたことから始まった。ユーイングは、ドイツから神学作品を翻訳したウィリアム・モンゴメリー(William Montgomery)や出版社ナイジェル・ド・グレイ(Nigel de Grey)などから民間人を集めた。戦時中、ルーム40は約15,000の無線と通信網から傍受したドイツの通信を解読したと推定される。最も有名なのは、ドイツとメキシコの軍事同盟を提案した1917年1月にドイツ外務省から発信された秘密外交通信であるツィンメルマン電報を傍受、解読した事である。その解読により当時中立だったアメリカを連合国に引き込み、第一次世界大戦中の英国にとって最も大きな諜報活動における勝利であると言われている。 ルーム40の任務は、英国の同盟国であるロシアが海軍本部に渡したドイツ海軍の暗号コード「Signalbuch der Kaiserlichen Marine(SKM)」から発展した。1914年10月にはイギリスはドイツ海軍の軍艦や商船、飛空船ツェッペリンおよびUボートが使用していた暗号コードである「Handelsschiffsverkehrsbuch(HVB)」を入手した。更に11月30日にはイギリスのトロール船が沈没したドイツの駆逐艦S119から金庫を回収し、その中からドイツが海外の海軍士官、大使館、軍艦と通信するために使用した暗号コードである「Verkehrsbuch(VB)」が発見された。 この部門は戦時中に拡張されて他の部署に移転したにもかかわらず、「ルーム40」の名前を維持した。第一次世界大戦中、ルーム40はドイツの通信を解読したが、解読されたすべての情報は海軍の専門家によってのみ分析されるべきという海軍本部の主張によって、その機能は危険にさらされた。これは、ルーム40のオペレーターが暗号文を解読できても、情報自体を理解または解釈することは許可されていないことを意味した。
rdf:langString Room 40 (Pokój 40), później oficjalnie NID25 – komórka dekryptażu Brytyjskiego Departamentu Wywiadu Marynarki Wojennej z okresu I wojny światowej, znana z dostarczenia pochodzących z przechwyconych i rozszyfrowanych depesz danych o ruchach i planach niemieckiej Kaiserliche Marine. Do najważniejszych sukcesów brytyjskich kryptologów należały: rozpoznanie pozycji niemieckich okrętów przed bitwą jutlandzką i rozszyfrowanie telegramu Zimmermanna, co przyspieszyło włączenie się Stanów Zjednoczonych Ameryki do wojny po stronie ententy.
rdf:langString La Room 40 ("Stanza 40" in lingua inglese), anche detta 40 Old Building, 40 O.B. o NID25, era la sezione dell'Ammiragliato britannico incaricata delle attività di crittoanalisi per conto della Royal Navy durante la prima guerra mondiale; il suo nome era dovuto alla collocazione della struttura, appunto la stanza 40 del palazzo dell'Ammiragliato (o "Old Building") a Londra. La Room 40 venne formata nell'ottobre 1914 a partire da una preesistente struttura di crittoanalisi messa in piedi dal direttore dell'intelligence navale britannica, l'ammiraglio , con l'aiuto del professore universitario , radioamatore ed esperto di cifrari per hobby. Ewing reclutò diversi esperti e traduttori dal tedesco per decrittare e decodificare i messaggi radio della Kaiserliche Marine intercettati da un'apposita rete di stazioni d'ascolto in Gran Bretagna. L'attività della Room 40 fu grandemente agevolata da una serie di catture di libri codice tedeschi effettuate all'inizio della guerra, in particolare quella del codice SKM ottenuta dal relitto dell'incrociatore SMS Magdeburg nell'agosto 1914; molto utile si rivelò anche l'estrema disinvoltura nelle comunicazioni radio da parte dei comandi tedeschi e la loro pratica di cambiare molto lentamente i codici e le cifrature in uso. La Room 40 intercettò e decodificò moltissimi messaggi tedeschi nel corso del conflitto, anche se l'estrema segretezza che avvolgeva le attività della struttura fece sì che solo una piccola parte di questa massa di informazioni raggiunse effettivamente i comandanti sul campo per essere utilizzata operativamente; tra i maggiori successi della Room 40 vi furono l'intercettazione e la decodifica del telegramma Zimmermann e l'individuazione quasi periodica dei movimenti della flotta d'alto mare (Hochseeflotte) tedesca. Dopo la fine della guerra la struttura venne fusa con l'organizzazione equivalente del British Army per dare vita alla Government Code and Cypher School di Bletchley Park.
rdf:langString Комната 40 (англ. Room 40) — подразделение Британского Адмиралтейства, которое было ведущим криптографическим органом Великобритании во время Первой мировой войны. Было сформировано в октябре 1914 года, вскоре после начала войны. Адмирал Оливер, Директор Управления военно-морской разведки, передавал перехваченные сообщения с немецкой радиостанции в Науэне, недалеко от Берлина, Директору учебного командования военно-морских сил Альфреду Юингу, чьим хобби было построение и декодирование шифров. Юинг вербовал гражданских, таких, как Уильям Монтгомери, который был переводчиком теологических немецких работ, и Найджел де Гри (владелец газеты). Большинство операций Комнаты 40 было сосредоточено на немецкой морской кодовой книге, Signalbuch der Kaiserlichen Marine (SKM), и на картах, содержавших закодированные квадраты, которые русские союзники британцев передавали в Адмиралтейство. Русские заполучили эти материалы с немецкого крейсера «Магдебург», когда он сел на мель недалеко от эстонского побережья 26 августа 1914 года. Русские восстановили две из четырёх копий, имевшихся на крейсере; одну они оставили себе, а другую передали британцам. В октябре 1914 года британцы также заполучили Handelsschiffsverkehrsbuch, принадлежавший военно-морским силам Германии. Это кодовая книга, которую использовали немецкие морские корабли, торговые суда, дирижабли и U-корабли: 11 октября Королевский австралийский флот заполучил копию этой книги с немецко-австралийского парохода Хобарт. 30 ноября британский траулер зацепил сетями и поднял сейф с затонувшего немецкого эсминца S-119, в котором был найден Verkehrsbuch, код, использованный немцами для коммуникации с немецкими атташе, посольствами и военными кораблями за рубежом. В марте 1915 года британский отряд конфисковал багаж Вильгельма Вассмусса, немецкого агента, находившегося в Персии. Багаж был доставлен в нераспечатанном состоянии в Лондон, где Директор Управления военно-морской разведки, Адмирал Уильям Реджинальд Холл обнаружил, что в багаже содержится немецкая кодовая дипломатическая книга, Code No. 13040. Деятельность Комнаты 40 была подвержена риску из-за претензий Адмиралтейства, утверждавшего, что там информацию интерпретируют по-своему. Радистам Комнаты 40 позволялось расшифровывать, но не интерпретировать полученную информацию. За свою историю сотрудники «Комнаты 40» расшифровали около 15 000 немецких сообщений. Отделу предоставлялись копии всех перехваченных коммуникационных сообщений, включая сообщения телеграфа и радио. До мая 1917 года отделом управлял Альфред Юинг, позже управление перешло адмиралу .
rdf:langString Кімната 40 (англ. Room 40) — підрозділ Британського Адміралтейства, який був провідним криптографічним органом Великої Британії під час Першої світової війни. Був сформований в жовтні 1914 року, незабаром після початку Першої світової війни. , Директор , передавав перехоплені повідомлення із німецької радіостанції в Науені, недалеко від Берліна, Директору навчального командування військово-морських сил який мав за хобі побудову й декодування шифрів. Юінг вербував цивільних, таких, як Вільям Монтгомері, що був перекладачем теологічних німецьких робіт, і (власник газети). Більшість операцій Кімнати 40 було зосереджена на німецької основі морської кодової книги, Signalbuch der Kaiserlichen Marine (SKM), і на картах, які містили закодовані квадрати, що російські союзники британців передавали в Адміралтейство. Росіяни дістали ці матеріали з німецького крейсера «», коли він сів на мілину недалеко від естонського узбережжя 26 серпня 1914 року. Росіяни відновили дві з чотирьох копій наявних на крейсері; одну вони залишили собі, а іншу — передали британцям. У жовтні 1914 року британці також отримали Handelsschiffsverkehrsbuch, що належав військово-морським силам Німеччини. Це кодова книга, яку використовували німецькі морські кораблі, торгові судна, дирижаблі та підводні човни (U-кораблі): 11 жовтня Королівський австралійський флот отримав копію цієї книги з німецько-австралійського пароплава Хобарт. 30 листопада британський траулер зачепив сітями й підняв сейф із затонулого німецького есмінця S-119, в якому був знайдений Verkehrsbuch, код, використаний німцями для комунікації з німецькими аташе, посольствами і військовими кораблями за кордоном. У березні 1915 року британський загін конфіскував багаж Вільгельма Вассмусса, німецького агента, який перебував у Персії. Багаж був доставлений в нерозкритому стані в Лондон, де Директор Управління військово-морської розвідки, Адмірал Вільям Реджинальд Голл виявив, що в багажі міститься німецька кодова дипломатична книга, Code No. 13040. Діяльність Кімнати 40 була піддана ризику через претензії Адміралтейства, яке стверджувало, що там інформацію інтерпретують по-своєму. Радистам Кімнати 40 дозволялося розшифровувати, але не інтерпретувати отриману інформацію. За свою історію співробітники «Кімнати 40» розшифрували близько 15 000 німецьких повідомлень. Відділу надавалися копії всіх перехоплених комунікаційних повідомлень, включаючи повідомлення телеграфу і радіо. До травня 1917 року відділом керував Альфред Юінг, пізніше управління перейшло адміралу .
xsd:nonNegativeInteger 41633

data from the linked data cloud