Romanian anti-communist resistance movement

http://dbpedia.org/resource/Romanian_anti-communist_resistance_movement an entity of type: Thing

Antikommunistischer Widerstand in Rumänien bezeichnet den Widerstand durch politische, militärische und zivile Gruppen sowie Einzelpersonen gegen das kommunistische Regime der Rumänischen Kommunistischen Partei zur Zeit der Volksrepublik und Sozialistischen Republik Rumänien zwischen dem Ende des Königreichs Rumänien 1947 und der Rumänischen Revolution 1989. rdf:langString

Антикоммунистическое сопротивление в Румынии (рум. Rezistența anticomunistă din România) — вооружённая борьба румынских антикоммунистов и некоторых коммунистических оппозиционеров против правящего режима РКП. Наибольших масштабов достигало в конце 1940-х годов, спорадически продолжалась до начала 1960-х, последний известный активист арестован в 1976. Охватывало большую часть территории Румынии и некоторые районы Молдавской ССР. Являлось крайним выражением массового протеста против однопартийной диктатуры и социально-экономической политики режима, прежде всего насильственной коллективизации. Подавлено вооружёнными силами Секуритате к началу 1960-х годов. Впоследствии принимало формы диссидентства, рабочих забастовок и массовых беспорядков — вплоть до революции 1989 года. rdf:langString

كانت حركة المقاومة الرومانية المناهضة للشيوعية نشطة منذ أواخر الأربعينيات حتى منتصف الخمسينيات، مع بقاء أفراد مقاتلين معزولين طلقاء حتى أوائل الستينيات. كانت المقاومة المسلحة هي الشكل الأول والأكثر تنظيمًا للمقاومة ضد النظام الشيوعي، الذي اعتبر بدوره المقاتلين «قطاع طرق». لم يُعلن عن تفاصيل ما كان يسمى «المقاومة المسلحة المناهضة للشيوعية» للعامّة إلا بعد الإطاحة بنيكولاي كوشيسكو في أواخر العام 1989. لم يعلم الجمهور إلا حينها بالعديد من الجماعات المسلحة الصغيرة، التي سمّت نفسها في بعض الأحيان «هايدوكس»، ولجأت إلى جبال الكاربات حيث اختبأ البعض من السلطات لعشر سنوات. قُضي على المقاتل الأخير في جبال بنات عام 1962. غالبًا ما يُضخّم مدى الحركة وتأثيرها في وسائل الإعلام الرومانية بعد سقوط الشيوعية، وفي مذكرات الناجين وحتى في كتب التاريخ، بينما يغضّ البصر عن نزعتها السلطوية ومعاداتها للسامية وكراه rdf:langString

The Romanian anti-communist resistance movement was active from the late 1940s to the mid-1950s, with isolated individual fighters remaining at large until the early 1960s. Armed resistance was the first and most structured form of resistance against the communist regime, which in turn regarded the fighters as "bandits". It was not until the overthrow of Nicolae Ceaușescu in late 1989 that details about what was called "anti-communist armed resistance" were made public. It was only then that the public learned about the several small armed groups, which sometimes termed themselves "haiducs", that had taken refuge in the Carpathian Mountains, where some hid for ten years from authorities. The last fighter was eliminated in the mountains of Banat in 1962. The Romanian resistance was one of t rdf:langString

La résistance anticommuniste roumaine est un mouvement populaire roumain de lutte contre la dictature du Parti communiste roumain (6 mars 1945-22 décembre 1989). Elle fut active à partir de 1944 et dura pendant plus de trente années, certains combattants isolés subsistant en effet jusqu'au milieu des années 1970. En Roumanie, l'opposition armée fut la première forme de résistance et l'une des plus organisées contre la terreur rouge du régime communiste à ses débuts. Ce n'est qu'après la chute, fin 1989, du dernier dirigeant communiste Nicolae Ceaușescu que les détails de ce mouvement, jusque-là scellés par le secret d'État, furent rendus accessibles aux historiens et aux familles, qui tentent de les porter à la connaissance du public. Les Roumains connaissaient déjà l'existence de « bandes rdf:langString

La resistenza anticomunista in Romania fu attiva dai tardi anni 40 alla metà degli anni 50, con combattenti individuali isolati principalmente fino ai primi anni 60. La resistenza armata fu la prima e maggiormente strutturata forma di resistenza contro il regime comunista rumeno, che indicava i rivoltosi con il termine di "banditi". Fino alla deposizione di Nicolae Ceaușescu nel 1989 non vi furono importanti dettagli su quella che era chiamata come "resistenza armata anticomunista". Si conosceva solo che diversi piccoli gruppi armati, che di norma si auto-indicavano come "aiduchi", si erano rifugiati sulle montagne dei Carpazi, da dove si nascosero dalle autorità comuniste per i successivi 10 anni. L'ultimo combattente anticomunista venne ucciso sulle montagne del Banato nel 1962. rdf:langString

Румунський антикомуністичний рух опору — партизанські загони, що діяли в Румунії із кінця 1940-х до середини 1950-х років, з поодинокими одноосібними вогнищами спротиву до початку 1960-х років. Такий збройний опір був першою і найбільш структурованою формою опору комуністичному режиму, який, у свою чергу, називав його учасників «бандитами». Кілька невеликих збройних формувань, які іноді називали себе «гайдуками», переховувались від влади у Карпатах десятками років. Останній боєць опору був ліквідований у горах Банату 1962 року. rdf:langString

rdfs:label

rdf:langString Romanian anti-communist resistance movement

rdf:langString حركة المقاومة الرومانية المناهضة للشيوعية

rdf:langString Antikommunistischer Widerstand in Rumänien

rdf:langString Résistance anticommuniste roumaine

rdf:langString Resistenza anticomunista in Romania

rdf:langString Антикоммунистическое партизанское движение в Румынии

rdf:langString Румунський антикомуністичний рух опору

foaf:name

rdf:langString Romanian anti-communist resistance movement

dbpedia-owl:wikiPageID

xsd:integer 8742580

dbpedia-owl:wikiPageRevisionID

xsd:integer 1111947102

dbpprop:units

rdf:langString *Haiducii lui Avram Iancu *Haiducii Muscelului *National Defence Front ...and others

rdf:langString *Securitate *Directorate for Security Troops *Miliția

dbpprop:caption

rdf:langString Map of Romania with armed resistance areas marked in red

dbpprop:casualties

xsd:integer 2000

rdf:langString Unknown, but most likely light

dbpprop:combatant

rdf:langString Romanian National Committee

rdf:langString * Communist Party * Securitate Supported by:

rdf:langString Anti-communist groups

rdf:langString * Legionnaires * Monarchists * National Peasantists Supported by:

dbpprop:commander

rdf:langString Alexandru Drăghici

rdf:langString Gheorghe Gheorghiu-Dej

rdf:langString Gheorghe Pintilie

rdf:langString Ion Gavrilă Ogoranu

rdf:langString Leon Șușman

rdf:langString Nicolae Dabija

rdf:langString Aurel Aldea #

rdf:langString Constantin Eftimiu #

rdf:langString Ioan Carlaonț #

rdf:langString Iosif Capotă Toma Arnăuțoiu

rdf:langString Victor Lupșa

dbpprop:conflict

rdf:langString Romanian anti-communist resistance movement

dbpprop:date

xsd:integer 1947

dbpprop:result

rdf:langString Insurgency suppressed

dbpprop:strength

xsd:integer 10000

rdf:langString Several battalions

dbpprop:combatantsHeader

rdf:langString Belligerents

dbpedia-owl:abstract

rdf:langString كانت حركة المقاومة الرومانية المناهضة للشيوعية نشطة منذ أواخر الأربعينيات حتى منتصف الخمسينيات، مع بقاء أفراد مقاتلين معزولين طلقاء حتى أوائل الستينيات. كانت المقاومة المسلحة هي الشكل الأول والأكثر تنظيمًا للمقاومة ضد النظام الشيوعي، الذي اعتبر بدوره المقاتلين «قطاع طرق». لم يُعلن عن تفاصيل ما كان يسمى «المقاومة المسلحة المناهضة للشيوعية» للعامّة إلا بعد الإطاحة بنيكولاي كوشيسكو في أواخر العام 1989. لم يعلم الجمهور إلا حينها بالعديد من الجماعات المسلحة الصغيرة، التي سمّت نفسها في بعض الأحيان «هايدوكس»، ولجأت إلى جبال الكاربات حيث اختبأ البعض من السلطات لعشر سنوات. قُضي على المقاتل الأخير في جبال بنات عام 1962. غالبًا ما يُضخّم مدى الحركة وتأثيرها في وسائل الإعلام الرومانية بعد سقوط الشيوعية، وفي مذكرات الناجين وحتى في كتب التاريخ، بينما يغضّ البصر عن نزعتها السلطوية ومعاداتها للسامية وكراهيتها للأجانب. كانت المقاومة الرومانية واحدة من أطول الحركات المسلحة الدائمة في الكتلة السوفيتية السابقة.

rdf:langString Antikommunistischer Widerstand in Rumänien bezeichnet den Widerstand durch politische, militärische und zivile Gruppen sowie Einzelpersonen gegen das kommunistische Regime der Rumänischen Kommunistischen Partei zur Zeit der Volksrepublik und Sozialistischen Republik Rumänien zwischen dem Ende des Königreichs Rumänien 1947 und der Rumänischen Revolution 1989.

rdf:langString La résistance anticommuniste roumaine est un mouvement populaire roumain de lutte contre la dictature du Parti communiste roumain (6 mars 1945-22 décembre 1989). Elle fut active à partir de 1944 et dura pendant plus de trente années, certains combattants isolés subsistant en effet jusqu'au milieu des années 1970. En Roumanie, l'opposition armée fut la première forme de résistance et l'une des plus organisées contre la terreur rouge du régime communiste à ses débuts. Ce n'est qu'après la chute, fin 1989, du dernier dirigeant communiste Nicolae Ceaușescu que les détails de ce mouvement, jusque-là scellés par le secret d'État, furent rendus accessibles aux historiens et aux familles, qui tentent de les porter à la connaissance du public. Les Roumains connaissaient déjà l'existence de « bandes armées fascistes manipulées par les impérialistes étrangers » via la propagande communiste qui les évoquait de temps en temps, notamment pour expliquer ses échecs. Les faits étaient déformés par ces récits faisant passer les résistants pour de vulgaires bandits. Dispersés mais relativement nombreux, de petits groupes armés, se dénommant parfois eux-mêmes « haidoucs », essentiellement réfugiés dans les Carpates, se cachèrent pendant des années des autorités. L'un des derniers combattants fut éliminé dans les montagnes du Banat en 1962, tandis qu'un autre maquisard des monts Făgăraș fut capturé en 1976. La résistance roumaine fut l'un des mouvements de résistance les plus durables au sein du bloc de l'Est. Il est important de souligner que le sujet est une découverte relativement récente en Roumanie, grâce à l'ouverture partielle des archives de la Securitate, la police politique secrète roumaine, qui a permis d'examiner des faits historiques précis, parfois inconnus des historiens avant 2005. Ce processus est bien avancé en 2017, cela malgré une quantité considérable d'archives à analyser, ainsi que la disparition d'une partie des dossiers. De nouvelles recherches et découvertes apporteront probablement d'autres perspectives et éclairages sur le sujet.

rdf:langString The Romanian anti-communist resistance movement was active from the late 1940s to the mid-1950s, with isolated individual fighters remaining at large until the early 1960s. Armed resistance was the first and most structured form of resistance against the communist regime, which in turn regarded the fighters as "bandits". It was not until the overthrow of Nicolae Ceaușescu in late 1989 that details about what was called "anti-communist armed resistance" were made public. It was only then that the public learned about the several small armed groups, which sometimes termed themselves "haiducs", that had taken refuge in the Carpathian Mountains, where some hid for ten years from authorities. The last fighter was eliminated in the mountains of Banat in 1962. The Romanian resistance was one of the longest lasting armed movements in the former Eastern Bloc. Some academics argue that the extent and influence of the movement is often exaggerated in the post-Communist Romanian media, memoirs of the survivors, and even historiography, while the authoritarian, anti-Semitic and/or xenophobic ideology of part of the groups are generally overlooked or minimized. Others, generally civic associations and former dissidents, argue that had external circumstances been different, and had the Western powers not permitted the Soviet Union to incorporate Romania and other countries from Eastern Europe into its sphere of domination, the anti-communist armed resistance could have led a successful war of national liberation. Still others, mainly former officials, former members of the Securitate secret police, as well as sympathizers of the communist regime, label these clandestine groups as fascist, criminal, or anti-national elements subordinate to foreign Western interests seeking to destabilize the country. Some former resistance fighters (such as Ion Gavrilă Ogoranu, Gavrilă Vatamaniuc, and Lucreția Jurj) acknowledged after 1989 that they never posed a real threat to the Communist regime, and that their role was rather limited in maintaining an anti-communist climate in their local communities in the event of an American intervention.

rdf:langString La resistenza anticomunista in Romania fu attiva dai tardi anni 40 alla metà degli anni 50, con combattenti individuali isolati principalmente fino ai primi anni 60. La resistenza armata fu la prima e maggiormente strutturata forma di resistenza contro il regime comunista rumeno, che indicava i rivoltosi con il termine di "banditi". Fino alla deposizione di Nicolae Ceaușescu nel 1989 non vi furono importanti dettagli su quella che era chiamata come "resistenza armata anticomunista". Si conosceva solo che diversi piccoli gruppi armati, che di norma si auto-indicavano come "aiduchi", si erano rifugiati sulle montagne dei Carpazi, da dove si nascosero dalle autorità comuniste per i successivi 10 anni. L'ultimo combattente anticomunista venne ucciso sulle montagne del Banato nel 1962. La resistenza rumena fu uno dei movimenti di resistenza nel blocco sovietico di durata più lunga.

rdf:langString Антикоммунистическое сопротивление в Румынии (рум. Rezistența anticomunistă din România) — вооружённая борьба румынских антикоммунистов и некоторых коммунистических оппозиционеров против правящего режима РКП. Наибольших масштабов достигало в конце 1940-х годов, спорадически продолжалась до начала 1960-х, последний известный активист арестован в 1976. Охватывало большую часть территории Румынии и некоторые районы Молдавской ССР. Являлось крайним выражением массового протеста против однопартийной диктатуры и социально-экономической политики режима, прежде всего насильственной коллективизации. Подавлено вооружёнными силами Секуритате к началу 1960-х годов. Впоследствии принимало формы диссидентства, рабочих забастовок и массовых беспорядков — вплоть до революции 1989 года.

rdf:langString Румунський антикомуністичний рух опору — партизанські загони, що діяли в Румунії із кінця 1940-х до середини 1950-х років, з поодинокими одноосібними вогнищами спротиву до початку 1960-х років. Такий збройний опір був першою і найбільш структурованою формою опору комуністичному режиму, який, у свою чергу, називав його учасників «бандитами». Кілька невеликих збройних формувань, які іноді називали себе «гайдуками», переховувались від влади у Карпатах десятками років. Останній боєць опору був ліквідований у горах Банату 1962 року. Ступінь і вплив руху в посткомуністичних румунських ЗМІ, спогадах уцілілих очевидців і навіть в історіографії часто перебільшуються, а авторитарна, антисемітська і/або ксенофобська ідеологія частини груп загалом проходить повз увагу або мінімізується. Румунський опір іноді вважається одним із найтриваліших збройних рухів у колишньому радянському блоці.

dbpedia-owl:wikiPageLength

xsd:nonNegativeInteger 48419

dbpedia-owl:causalties

xsd:string Unknown, but most likely light

dbpedia-owl:combatant

xsd:string *Communist Party

xsd:string Supported by:

xsd:string *Monarchists

xsd:string *Legionnaires

xsd:string *National Peasantists

xsd:string *Securitate

xsd:string Anti-communist groups