Roman currency
http://dbpedia.org/resource/Roman_currency an entity of type: Thing
عملة رومانية (بالإنجليزية: Roman currency) العملات في روما القديمة كانت معدنية وكانت متنوعة بين الذهب و الفضة و البرونز و النحاس، وذلك من بداية الجمهورية إلى نهاية الإمبراطورية، وخلال عصر الإمبراطورية عادةً ما كانت تطبع صور القيصر على العملة وكذلك صور المعالم الرومانية كالكولوسيوم مثلاً وكانت أغلب العملات على شكل مدور قرصي.
rdf:langString
Mata uang Romawi pada sebagian besar terdiri dari koin emas, perak, perunggu, orikalkum dan tembaga. (Lihat: ) Dari pengenalannya pada masa Republik, pada abad ketiga, sampai zaman Kekaisaran, mata uang Romawi mengalami beberapa perubahan bentuk, denominasi, dan komposisi. Sebuah fitur persisten adalah debasemen inflasioner dan penggantian koin sepanjang abad. Contoh terkenalnya adalah pada masa setelah reformasi Diokletianus, Tren ini berlanjut sampai .
rdf:langString
本項では、共和政ローマとローマ帝国の西半部における古代ローマの通貨について述べる。主な貨幣としては、アウレウス（金貨）、デナリウス（銀貨）、セステルティウス（青銅貨）、ドゥポンディウス（青銅貨）、アス（銅貨）がある。それらは紀元前3世紀の中ごろから紀元3世紀の中ごろまで使われた。 ギリシアに影響を受けた地域ではこれらの貨幣も流通したが、同時にその地方独自の貨幣も発行しており、それらを Roman provincial coins などと呼ぶ。 3世紀になると、デナリウス貨の代わりとして倍の価額の銀貨アントニニアヌス貨が発行されたが、ディオクレティアヌス帝が通貨改革を行った際に廃止され、新たに（銀貨）やフォリス（銀を混ぜた青銅貨）が発行された。通貨改革後、ローマの貨幣はソリドゥス金貨と小額の青銅貨が主となった。この傾向は西ローマ帝国の終焉ごろまで続いた。
rdf:langString
bestond gedurende de hele periode van de Romeinse Republiek en bestond uit verschillende valuta, waaronder:
* As meest gebruikt in Romeinse tijd
* semis, een halve As
* quadrans, een kwart As
* Denarie
* quinarius, een halve Denarius
* Sestertie na de as Ze werden gebruikt van het midden van de 3de eeuw v.Chr. tot de 3de eeuw n.Chr.
rdf:langString
La monetazione romana si riferisce alle monete emesse da Roma antica dalle prime forme premonetali alla caduta dell'Impero romano d'Occidente.
rdf:langString
로마의 역사 대부분 동안에 고대 로마의 화폐는 금, 은, 청동, 오리칼쿰, 구리 주화로 구성되었다. ( 참조) 기원전 3세기 기간인 공화정 시기에 화폐가 도입된 시기부터 제정 시대에 이르기까지, 로마 화폐는 형태, 명칭, 구성 면에서 많은 변화들이 있었다. 변치 않는 특징은 수세기에 걸친 인플레이션에 의한 가치 절하와 주화 대체였다. 이것의 대표적인 예가 디오클레티아누스의 화폐 개혁이다. 이런 추세는 에도 계속되었다. 로마의 경제력과 긴 수명으로 인해, 로마의 화폐는 고전 시기부터 중세까지 유라시아 서부와 북아프리카에서 널리 사용되었고, 중세와 현대의 과 유럽 국가들의 화폐 모델 역할을 하였다. 로마의 화폐 명칭들은 현재까지도 많은 나라들에서 남아있다 (아랍권의 디나르 (데나리우스에서 유래), 영국의 파운드, 멕시코 페소 (둘다 로마의 의 번역)).
rdf:langString
Монетная система Древнего Рима — античная монетная система, развивавшаяся на территории Апеннинского полуострова начиная со второй половины IV века до н. э. в Римской Республике и впоследствии распространившаяся во всём Средиземноморье. Монетная система Древнего Рима оказала существенное влияние на формирование денежных систем поздней античности и раннего Средневековья в государствах Европы, Малой Азии и Ближнего Востока.
rdf:langString
Монетна система Стародавнього Риму — антична монетна система, що розвивалася на Апеннінському півострові. Завдяки політичній та економічній гегемонії Римської держави, валюта Риму займала чільні позиції в торгових відносинах Європи, Північної Африки та Близького Сходу. Мала суттєвий вплив на розвиток грошових відносин Пізньої Античності та Раннього Середньовіччя у Європі та на Близькому Сході. Монети Риму різних періодів є цінним історичним джерелом.
rdf:langString
La moneda romana o moneda de Roma inicialment va ser la moneda de coure, anomenada lliura de coure. Una de les unitats monetàries romanes era l'as (1 as = 1,88 lliures), del qual Mommsen fixa el valor, el 1855, en 0,252 pessetes (3.020 asos = 216 tàlers = 762,09 pessetes).
* L'as greu (d'unes deu unces).
* El semis (mig as).
* El Trien (un terç d'as o quatre unces).
* El quadren (un quart d'as o tres unces). Havien desaparegut de la circulació el sextan (un sisè d'as o dues unces) i l'unça.
rdf:langString
Τα Ρωμαϊκά νομίσματα για το μεγαλύτερο μέρος της ρωμαϊκής ιστορίας αποτελούντο από χρυσά, αργυρά, ορειχάλκινα και χάλκινα νομίσματα (βλ. ). Από τις πρώτες κοπές τους στην περίοδο της Δημοκρατίας τον 3ο αιώνα π.Χ. ως τους αυτοκρατορικούς χρόνους, το ρωμαϊκό νόμισμα είδε πολλές αλλαγές στη μορφή, την αξία και τη σύνθεσή του. Ένα σταθερό χαρακτηριστικό ήταν η πληθωριστική υποτίμηση και η αντικατάσταση των κερμάτων κατά τη διάρκεια των αιώνων. Αξιοσημείωτα παραδείγματα αυτού ακολούθησαν τις μεταρρυθμίσεις του Διοκλητιανού. Αυτή η τάση συνεχίστηκε και κατά τους Βυζαντινούς χρόνους (βλ. και Βυζαντινά νομισματοκοπεία).
rdf:langString
Unter römischer Währung versteht man die Gesamtheit der im antiken römischen Reich gebräuchlichen Zahlungsmittel. Nachdem die Römische Republik während ihres Aufstiegs zur Großmacht nur sehr unregelmäßig Bronze- und später auch Silberwährung ausgegeben hatte, wurde 212/211 v. Chr. ein neues und stark ausdifferenziertes Währungssystem eingeführt, das auf dem Denar basierte und daher als „Denarsystem“ bezeichnet wird. Es hatte über Jahrhunderte hinweg Bestand und hielt sich mit einigen Modifikationen bis in die spätere Kaiserzeit, als es in der sogenannten „Reichskrise des 3. Jahrhunderts“ vor allem durch eine starke Entwertung der ausgegebenen Münzen zusammenbrach. Im späten 3. und frühen 4. Jahrhundert wurde daraufhin ein neues System von Münznominalen eingeführt, das sich zwar nicht als s
rdf:langString
La moneda romana durante la mayor parte de la República romana y la mitad occidental del Imperio romano consistió en monedas incluyendo el áureo (latín, aureus, dorado), el denario (lat. denarius, de plata), el sestercio (lat. sestertius, de bronce), el dupondio (lat. dupondius, también de bronce) y el as (de cobre). Estas monedas se usaron desde mediados del siglo III a. C. hasta mediados del siglo III d. C. Aún se aceptaban como pago en los territorios de influencia griega, incluso aunque en estas regiones se acuñasen monedas propias y algo de plata con otras denominaciones como o .
rdf:langString
La monnaie romaine est de toutes les monnaies antiques celle qui a connu la plus longue et la plus grande expansion géographique, jusqu'à devenir durant plusieurs siècles la monnaie commune du monde occidental et méditerranéen. Après des débuts frustes basés sur le bronze au poids et l'usage du monnayage grec, elle s'est constituée à la fin du IIIe siècle av. J.-C. selon un système monétaire fondé sur le bimétallisme argent et bronze. Au début du Haut-Empire sous Auguste s'ajoute la monnaie d'or, créant un système à trois métaux qui reste stable pendant près de deux siècles et demi. La crise militaire et économique du IIIe siècle et la spirale inflationniste qui l'accompagne voient l'effondrement des monnaies d'argent et de bronze. Au IVe siècle, la réforme de Dioclétien qui tente de reval
rdf:langString
Roman currency for most of Roman history consisted of gold, silver, bronze, orichalcum and copper coinage. From its introduction to the Republic, during the third century BC, well into Imperial times, Roman currency saw many changes in form, denomination, and composition. A persistent feature was the inflationary debasement and replacement of coins over the centuries. Notable examples of this followed the reforms of Diocletian. This trend continued into Byzantine times.
rdf:langString
Podstawową jednostką płatniczo-obrachunkową był as; moneta złota (aureus) miała równowartość 400 asów (25×16). W asach początkowo wyliczano wszystkie sumy (ceny, płace), później dla wygody większe kwoty podawano w sestercach lub rzadziej – w denarach. Np. kilogram miedzi miał w przeliczeniu wartość 12 denarów. Armia rzymska za Oktawiana liczyła w czasie pokoju 150 tys. żołnierzy. Legionista dostawał 228 denarów na rok, a więc 34,2 mln denarów rocznie kosztowało utrzymanie wojsk rzymskich (1 368 000 aureusów, czyli 10,74 tony złota).
rdf:langString
As moedas romanas , em circulação durante a maior parte da República e do Império Romano do Ocidente, incluíam o áureo (aureus, em latim), de ouro; o denário (denarius), de prata; o sestércio (sestertius), de bronze; o dupôndio (dupondius), de bronze; e o asse (as), de cobre. Estas denominações foram utilizadas de meados do século II a.C. até meados do século III d.C. O conteúdo de metal precioso nas moedas romanas variou ao longo da história, geralmente para baixo. O mesmo ocorreu com o valor corrente da moeda.
rdf:langString
Under större delen av Romerska republiken och den västra halvan av Romerska riket bestod den romerska valutan av mynt, bland andra aureus (guld), denarius (silver), sestertius (mässing), (mässing), och as (koppar). Dessa användes från mitten av 200-talet f.Kr. till mitten av 200-talet e.Kr. Valutan accepterades som betalning även i grekiskt influerade områden, även om dessa regioner hade sina egna valutor.
rdf:langString
rdf:langString
عملة رومانية
rdf:langString
Moneda romana
rdf:langString
Römische Währung
rdf:langString
Ρωμαϊκά νομίσματα
rdf:langString
Moneda en la Antigua Roma
rdf:langString
Mata uang Romawi
rdf:langString
Monetazione romana
rdf:langString
Monnaie romaine
rdf:langString
고대 로마의 화폐
rdf:langString
古代ローマの通貨
rdf:langString
Romeinse munteenheid
rdf:langString
Roman currency
rdf:langString
System monetarny w cesarstwie rzymskim
rdf:langString
Монетная система Древнего Рима
rdf:langString
Moeda da Roma Antiga
rdf:langString
Romersk valuta
rdf:langString
Монетна система Стародавнього Риму
xsd:integer
299259
xsd:integer
1123502783
rdf:langString
Roman currency
rdf:langString
yes
rdf:langString
عملة رومانية (بالإنجليزية: Roman currency) العملات في روما القديمة كانت معدنية وكانت متنوعة بين الذهب و الفضة و البرونز و النحاس، وذلك من بداية الجمهورية إلى نهاية الإمبراطورية، وخلال عصر الإمبراطورية عادةً ما كانت تطبع صور القيصر على العملة وكذلك صور المعالم الرومانية كالكولوسيوم مثلاً وكانت أغلب العملات على شكل مدور قرصي.
rdf:langString
La moneda romana o moneda de Roma inicialment va ser la moneda de coure, anomenada lliura de coure. Una de les unitats monetàries romanes era l'as (1 as = 1,88 lliures), del qual Mommsen fixa el valor, el 1855, en 0,252 pessetes (3.020 asos = 216 tàlers = 762,09 pessetes). Després d'anys de confusió, August va reformar el sistema monetari, de manera que en or es va emetre l'auri i en argent el denari, en oricalc el sesterci i el dupondi, i en coure l'as, el semis i el quadrant. El sistema va mantenir-se fins a la crisi econòmica del segle iii, reduint-se el pes i qualitat dels metalls de les monedes, fins a eliminar-se semis i quadrants, i en temps de Caracal·la es va introduir l'antoninià, de valor dos denaris. Dioclecià va introduir una nova moneda en argent, l'argenteus i en bronze argentífer, el nummus. Les monedes (desaparegudes progressivament la lliura de coure i a l'as de bronze, limitades a les fraccions) eren el denari (d'argent) i el sesterci (d'argent i també en bronze). Un denari era equivalent a deu asos i a quatre sestercis. Un sesterci era equivalent a 2,5 asos i 0,25 denaris. La moneda efectiva era la d'argent amb una proporció de 0,84 de lliura, després modificada per alguns emperadors que van encunyar monedes amb un baix aliatge d'argent. Per als comptes fraccionaris existia la lliura d'argent que es descomponia en:
* L'as greu (d'unes deu unces).
* El semis (mig as).
* El Trien (un terç d'as o quatre unces).
* El quadren (un quart d'as o tres unces). Havien desaparegut de la circulació el sextan (un sisè d'as o dues unces) i l'unça. Cèsar va establir el marc legal dels metalls admesos a la circulació, segons una relació determinada: l'or, avaluat i rebut al pes; i l'argent, apreciat segons el seu any. L'or tenia curs forçós en tot l'Imperi (Cèsar ho va imposar). El denari circulava en diverses províncies. Va fer encunyar una nova moneda d'or (l'aureus) de valor igual a vint-i-cinc denaris o cent sestercis d'argent. La moneda d'argent tenia curs legal i predominant en tot l'imperi. Les monedes de coure i bronze van persistir durant algun temps.
rdf:langString
Τα Ρωμαϊκά νομίσματα για το μεγαλύτερο μέρος της ρωμαϊκής ιστορίας αποτελούντο από χρυσά, αργυρά, ορειχάλκινα και χάλκινα νομίσματα (βλ. ). Από τις πρώτες κοπές τους στην περίοδο της Δημοκρατίας τον 3ο αιώνα π.Χ. ως τους αυτοκρατορικούς χρόνους, το ρωμαϊκό νόμισμα είδε πολλές αλλαγές στη μορφή, την αξία και τη σύνθεσή του. Ένα σταθερό χαρακτηριστικό ήταν η πληθωριστική υποτίμηση και η αντικατάσταση των κερμάτων κατά τη διάρκεια των αιώνων. Αξιοσημείωτα παραδείγματα αυτού ακολούθησαν τις μεταρρυθμίσεις του Διοκλητιανού. Αυτή η τάση συνεχίστηκε και κατά τους Βυζαντινούς χρόνους (βλ. και Βυζαντινά νομισματοκοπεία). Λόγω της οικονομικής ισχύος και της μακροζωίας του ρωμαϊκού κράτους, το ρωμαϊκό νόμισμα χρησιμοποιήθηκε ευρέως σε όλη την Ευρώπη, τη δυτική Ασία και τη βόρεια Αφρική από τους κλασικούς χρόνους μέχρι τον Μεσαίωνα. Χρησίμευσε ως πρότυπο για τα νομίσματα των μουσουλμανικών χαλιφάτων και των ευρωπαϊκών κρατών κατά τον Μεσαίωνα και τη Σύγχρονη Εποχή. Τα ονόματα των ρωμαϊκών νομισμάτων επιβιώνουν σήμερα σε πολλές χώρες, όπως π.χ. το αραβικό δηνάριο (από το δηνάριο), το περουβιανό σολ (από το νόμισμα σόλιδος), η βρετανική λίρα και το μεξικανικό πέσο (από τα ρωμαϊκά Λίβρα, σόλιδος και δηνάριο (γνωστά με το ακρωνύμιο £sd στο παλιό νομισματικό σύστημα)).
rdf:langString
Unter römischer Währung versteht man die Gesamtheit der im antiken römischen Reich gebräuchlichen Zahlungsmittel. Nachdem die Römische Republik während ihres Aufstiegs zur Großmacht nur sehr unregelmäßig Bronze- und später auch Silberwährung ausgegeben hatte, wurde 212/211 v. Chr. ein neues und stark ausdifferenziertes Währungssystem eingeführt, das auf dem Denar basierte und daher als „Denarsystem“ bezeichnet wird. Es hatte über Jahrhunderte hinweg Bestand und hielt sich mit einigen Modifikationen bis in die spätere Kaiserzeit, als es in der sogenannten „Reichskrise des 3. Jahrhunderts“ vor allem durch eine starke Entwertung der ausgegebenen Münzen zusammenbrach. Im späten 3. und frühen 4. Jahrhundert wurde daraufhin ein neues System von Münznominalen eingeführt, das sich zwar nicht als so stabil erwies wie das Denarsystem, aber während der Spätantike in Geltung blieb und bis in das Mittelalter hinein Einfluss hatte. Neben diesen vom römischen Staat ausgegebenen „Reichsprägungen“ prägten auch kleinere Gebietskörperschaften eigene Münzen, hauptsächlich die Städte (Poleis) und einige Provinzen in der östlichen Reichshälfte. Diese Münzen werden in der Forschung als „Provinzialprägungen“ zusammengefasst.
rdf:langString
La moneda romana durante la mayor parte de la República romana y la mitad occidental del Imperio romano consistió en monedas incluyendo el áureo (latín, aureus, dorado), el denario (lat. denarius, de plata), el sestercio (lat. sestertius, de bronce), el dupondio (lat. dupondius, también de bronce) y el as (de cobre). Estas monedas se usaron desde mediados del siglo III a. C. hasta mediados del siglo III d. C. Aún se aceptaban como pago en los territorios de influencia griega, incluso aunque en estas regiones se acuñasen monedas propias y algo de plata con otras denominaciones como o . Los intercambios comerciales eran pagados inicialmente en bueyes u ovejas. La primera moneda fue la libra de cobre y después vinieron las monedas de plata (denarios y sestercios). El comercio tendió al uso del sistema monetario basado en el áureo (latín aureus, dorado), aunque circulaba la plata y había una relación del valor oro-plata fijado legalmente. Pero la moneda efectiva era la de plata. La moneda de plata pasó de 1/72 a 1/84 de libra (327,45 g) en la segunda guerra púnica, y no se modificó en tres siglos. Las monedas de cobre se empleaban para las fracciones, por lo que desaparecieron del gran comercio, y después dejaron de acuñarse los ases. La libra de plata se descomponía así:
* El as grave (de unas diez onzas).
* El medio as (o semis).
* El tercio de as (o trien, de cuatro onzas).
* El cuarto de as (o cuadran, de tres onzas).
* El sexto de as (o sextan, de dos onzas).
* La onza. Las dos últimas ya habían desaparecido de la circulación. El Estado hacía circular monedas de cobre con un baño de plata, que se debían aceptar por su valor nominal. Naturalmente el que la recibía no sabía si la moneda era de plata o no lo era. Para sufragar ciertos gastos, el Estado hizo muchas tiradas de estas monedas, provocando una crisis monetaria que obligó a retirar gran parte de las mismas. Desde 269 a. C. Roma acuñó monedas de plata llamadas denarios (1 denario = 10 ases = ¾ de libra de cobre) y sestercios (1/4 de denario = 1 sestercio = 2,5 ases) que sustituyeron al as. Pesaban 1,137 gramos. Siglos después el sestercio se acuñó en bronce. El oro aún se empleaba de forma escasa. La relación entre el oro y la plata era de 1:11,91. La fortuna media de Roma en la época era la posesión de 70 talentos, unos 420.000 denarios o 1.680.000 sestercios.
rdf:langString
La monnaie romaine est de toutes les monnaies antiques celle qui a connu la plus longue et la plus grande expansion géographique, jusqu'à devenir durant plusieurs siècles la monnaie commune du monde occidental et méditerranéen. Après des débuts frustes basés sur le bronze au poids et l'usage du monnayage grec, elle s'est constituée à la fin du IIIe siècle av. J.-C. selon un système monétaire fondé sur le bimétallisme argent et bronze. Au début du Haut-Empire sous Auguste s'ajoute la monnaie d'or, créant un système à trois métaux qui reste stable pendant près de deux siècles et demi. La crise militaire et économique du IIIe siècle et la spirale inflationniste qui l'accompagne voient l'effondrement des monnaies d'argent et de bronze. Au IVe siècle, la réforme de Dioclétien qui tente de revaloriser les monnaies d'argent et de bronze ne parvient pas à contenir l'inflation, tandis que celle de Constantin Ier parvient à créer un système monétaire dominé par le solidus stabilisé à 4,5 grammes d'or fin et sans parité fixe avec les autres monnaies qui se dévaluent. Le solidus connait ensuite une exceptionnelle stabilité dans l'empire d'Orient jusqu'au XIe siècle. La monnaie fut collectionnée, de tous temps, à toutes les époques : déjà à Pompéi, on a retrouvé des collections de monnaies de la Grèce antique depuis les débuts.
rdf:langString
Roman currency for most of Roman history consisted of gold, silver, bronze, orichalcum and copper coinage. From its introduction to the Republic, during the third century BC, well into Imperial times, Roman currency saw many changes in form, denomination, and composition. A persistent feature was the inflationary debasement and replacement of coins over the centuries. Notable examples of this followed the reforms of Diocletian. This trend continued into Byzantine times. Due to the economic power and longevity of the Roman state, Roman currency was widely used throughout western Eurasia and northern Africa from classical times into the Middle Ages. It served as a model for the currencies of the Muslim caliphates and the European states during the Middle Ages and the Modern Era. Roman currency names survive today in many countries, such as the Arabic dinar (from the denarius coin), the British pound, and the peso (both translations of the Roman libra).
rdf:langString
Mata uang Romawi pada sebagian besar terdiri dari koin emas, perak, perunggu, orikalkum dan tembaga. (Lihat: ) Dari pengenalannya pada masa Republik, pada abad ketiga, sampai zaman Kekaisaran, mata uang Romawi mengalami beberapa perubahan bentuk, denominasi, dan komposisi. Sebuah fitur persisten adalah debasemen inflasioner dan penggantian koin sepanjang abad. Contoh terkenalnya adalah pada masa setelah reformasi Diokletianus, Tren ini berlanjut sampai .
rdf:langString
本項では、共和政ローマとローマ帝国の西半部における古代ローマの通貨について述べる。主な貨幣としては、アウレウス（金貨）、デナリウス（銀貨）、セステルティウス（青銅貨）、ドゥポンディウス（青銅貨）、アス（銅貨）がある。それらは紀元前3世紀の中ごろから紀元3世紀の中ごろまで使われた。 ギリシアに影響を受けた地域ではこれらの貨幣も流通したが、同時にその地方独自の貨幣も発行しており、それらを Roman provincial coins などと呼ぶ。 3世紀になると、デナリウス貨の代わりとして倍の価額の銀貨アントニニアヌス貨が発行されたが、ディオクレティアヌス帝が通貨改革を行った際に廃止され、新たに（銀貨）やフォリス（銀を混ぜた青銅貨）が発行された。通貨改革後、ローマの貨幣はソリドゥス金貨と小額の青銅貨が主となった。この傾向は西ローマ帝国の終焉ごろまで続いた。
rdf:langString
bestond gedurende de hele periode van de Romeinse Republiek en bestond uit verschillende valuta, waaronder:
* As meest gebruikt in Romeinse tijd
* semis, een halve As
* quadrans, een kwart As
* Denarie
* quinarius, een halve Denarius
* Sestertie na de as Ze werden gebruikt van het midden van de 3de eeuw v.Chr. tot de 3de eeuw n.Chr.
rdf:langString
La monetazione romana si riferisce alle monete emesse da Roma antica dalle prime forme premonetali alla caduta dell'Impero romano d'Occidente.
rdf:langString
로마의 역사 대부분 동안에 고대 로마의 화폐는 금, 은, 청동, 오리칼쿰, 구리 주화로 구성되었다. ( 참조) 기원전 3세기 기간인 공화정 시기에 화폐가 도입된 시기부터 제정 시대에 이르기까지, 로마 화폐는 형태, 명칭, 구성 면에서 많은 변화들이 있었다. 변치 않는 특징은 수세기에 걸친 인플레이션에 의한 가치 절하와 주화 대체였다. 이것의 대표적인 예가 디오클레티아누스의 화폐 개혁이다. 이런 추세는 에도 계속되었다. 로마의 경제력과 긴 수명으로 인해, 로마의 화폐는 고전 시기부터 중세까지 유라시아 서부와 북아프리카에서 널리 사용되었고, 중세와 현대의 과 유럽 국가들의 화폐 모델 역할을 하였다. 로마의 화폐 명칭들은 현재까지도 많은 나라들에서 남아있다 (아랍권의 디나르 (데나리우스에서 유래), 영국의 파운드, 멕시코 페소 (둘다 로마의 의 번역)).
rdf:langString
Under större delen av Romerska republiken och den västra halvan av Romerska riket bestod den romerska valutan av mynt, bland andra aureus (guld), denarius (silver), sestertius (mässing), (mässing), och as (koppar). Dessa användes från mitten av 200-talet f.Kr. till mitten av 200-talet e.Kr. Valutan accepterades som betalning även i grekiskt influerade områden, även om dessa regioner hade sina egna valutor. Under 200-talet e.Kr. ersattes denarien av den dubbla denarien, som idag vanligtvis kallas eller radiat, som sedan själv blev ersatt under kejsar Diocletianus valutareform som skapade nya myntsorter som argenteus (silver) och (försilvrat brons). Efter reformen bestod den romerska valutan främst av solidus (guld) och smärre bronsmynt. Trenden fortsatte till västrikets undergång.
rdf:langString
Podstawową jednostką płatniczo-obrachunkową był as; moneta złota (aureus) miała równowartość 400 asów (25×16). W asach początkowo wyliczano wszystkie sumy (ceny, płace), później dla wygody większe kwoty podawano w sestercach lub rzadziej – w denarach. Np. kilogram miedzi miał w przeliczeniu wartość 12 denarów. Armia rzymska za Oktawiana liczyła w czasie pokoju 150 tys. żołnierzy. Legionista dostawał 228 denarów na rok, a więc 34,2 mln denarów rocznie kosztowało utrzymanie wojsk rzymskich (1 368 000 aureusów, czyli 10,74 tony złota). Początkowo prawo emitowania monet brązowych było przywilejem senatu (oznaczenie S C), a monet złotych i srebrnych przywilejem władcy. Później wszystkie monety były bite w imieniu władcy. Ponadto niektóre miasta (np. Aleksandria i Cezarea Kapadocka) miały prawo do wypuszczania własnych monet w oparciu o systemy monetarne wywodzące się z Grecji i oparte na drachmie; wartość drachmy w tych systemach ustalano jako równowartość (lub część) denara.
rdf:langString
Монетная система Древнего Рима — античная монетная система, развивавшаяся на территории Апеннинского полуострова начиная со второй половины IV века до н. э. в Римской Республике и впоследствии распространившаяся во всём Средиземноморье. Монетная система Древнего Рима оказала существенное влияние на формирование денежных систем поздней античности и раннего Средневековья в государствах Европы, Малой Азии и Ближнего Востока.
rdf:langString
As moedas romanas , em circulação durante a maior parte da República e do Império Romano do Ocidente, incluíam o áureo (aureus, em latim), de ouro; o denário (denarius), de prata; o sestércio (sestertius), de bronze; o dupôndio (dupondius), de bronze; e o asse (as), de cobre. Estas denominações foram utilizadas de meados do século II a.C. até meados do século III d.C. Durante o século III d.C., o denário foi substituído pelo denário duplo, também conhecido como antoniniano (antoninianus), o qual, por sua vez, foi extinto pela reforma monetária de Diocleciano, que criou denominações tais como o argento (argenteus, "de prata") e o fólis (bronze prateado). Após as reformas, as moedas em circulação passaram a ser, basicamente, o soldo (solidus), de ouro, e algumas denominações menores de bronze, até o fim do Império Romano do Ocidente. A única moeda de prata cunhada foi a Miliarense. A moeda era indexada no valor da prata em todo o período histórico romano, chegando a influenciar a moeda do Império Bizantino. A autoridade para cunhar moeda pertencia, primordialmente, ao governo central em Roma, que emitia moedas de metal precioso. As províncias romanas podiam cunhar moedas de bronze (de menor valor, portanto). Algumas províncias orientais cunhavam moedas de prata, mas apenas para circular em seu território e para atender uma necessidade local. O conteúdo de metal precioso nas moedas romanas variou ao longo da história, geralmente para baixo. O mesmo ocorreu com o valor corrente da moeda. O áureo, que, devido ao seu alto valor, funcionava mais como unidade de conta do que como moeda de troca, valia 25 denários. Estima-se que, por volta do fim da república e do início do principado, um denário equivalia ao salário diário de um trabalhador. Um denário valia 5 dupôndios ou 10 asses (em 118 a.C., o valor do denário foi reajustado para 16 asses). Um dupôndio valia 2 asses; 1 sestércio, 4 asses. Sabe-se que durante o século I, um asse comprava o equivalente a meio quilo de pão ou um litro de vinho barato.
rdf:langString
Монетна система Стародавнього Риму — антична монетна система, що розвивалася на Апеннінському півострові. Завдяки політичній та економічній гегемонії Римської держави, валюта Риму займала чільні позиції в торгових відносинах Європи, Північної Африки та Близького Сходу. Мала суттєвий вплив на розвиток грошових відносин Пізньої Античності та Раннього Середньовіччя у Європі та на Близькому Сході. Монети Риму різних періодів є цінним історичним джерелом.
rdf:langString
no
rdf:langString
yes
rdf:langString
yes
xsd:nonNegativeInteger
29429
