Robert Hooke

http://dbpedia.org/resource/Robert_Hooke an entity of type: Thing

Robert Hooke (18. července 1635 , ostrov Wight – 3. března 1703 Londýn) byl anglický polyhistor, který se proslavil zejména svými objevy na poli přírodních věd. Známý je jeho fyzikální Hookův zákon o přímé úměrnosti velikosti deformace a napětí v deformovaném tělese. Také je nazýván objevitelem buněk. rdf:langString
Robert Hooke FRS , científic anglès. Va ser un dels científics experimentals més importants de la història de la ciència i un polemista incansable. Els seus interessos van abastar camps tan dispars com la biologia, la medicina, la física, la microscòpia, la nàutica i l'arquitectura i va participar en la creació de la primera societat científica de la història, la Royal Society de Londres. rdf:langString
Ο Ρόμπερτ Χουκ (αγγλικά: Robert Hooke, 28 Ιουλίου 1635 – 3 Μαρτίου 1703) ήταν Άγγλος φυσικός και αρχιτέκτονας, ο οποίος διαδραμάτισε πολύ σημαντικό ρόλο στην επιστημονική επανάσταση τόσο με το πειραματικό όσο και με το θεωρητικό έργο του. rdf:langString
Robert HOOKE (naskiĝis la 18-an de julio 1635, mortis la 3-an de marto 1703) estis angla sciencisto. Li rigardis korkon per mikroskopo kaj li vidis multajn malgrandajn strukturojn. Hooke nomis tiun strukturojn "ĉeloj". La strukturoj memorigis lin pri la ĉeloj de monaĥoj en monaĥejoj. Tamen, Hooke ne estis konscia pri la signifo de tiu malkovro. * Robert Hooke * Cimo desegnita de Hooke rdf:langString
Robert Hooke est un scientifique polymathe anglais né le 18 juillet 1635 (28 juillet 1635 dans le calendrier grégorien) à Freshwater (Île de Wight) et mort le 3 mars 1703 à Londres. Il est considéré comme l'un des plus grands scientifiques expérimentaux du XVIIe siècle et l'une des figures clés de la Révolution scientifique de l'époque moderne. L'historien britannique des sciences Allan Chapman l'a appelé le « Léonard d'Angleterre ». rdf:langString
Robert Hooke (/hʊk/; 28 Juli [K.J.: 18 Juli] 1635 – 3 Maret 1703) adalah seorang penemu, ahli kimia dan matematika, arsitek, dan filsuf. rdf:langString
Robert Hooke (Freshwater, 18 luglio 1635 – Londra, 3 marzo 1703) è stato un fisico, biologo, geologo e architetto inglese.Fu uno dei più grandi scienziati del Seicento e una delle figure chiave della rivoluzione scientifica. Viene ricordato in particolare per la prima formulazione storica della legge sull'elasticità lineare. rdf:langString
ロバート・フック(Robert Hooke、1635年7月28日〈7月18日〉- 1703年3月3日)は、イギリスの自然哲学者、建築家、博物学者。王立協会フェロー。実験と理論の両面を通じて科学革命で重要な役割を演じた。 rdf:langString
Robert Hooke (Freshwater, Ilha de Wight, 18 de julho de 1635 – Londres, 3 de março de 1703) foi um cientista experimental inglês do século XVII, uma das figuras-chave da revolução científica. rdf:langString
Robert Hooke (ur. 18 lipca 1635 w Freshwater, zm. 3 marca 1703) – angielski przyrodnik, jeden z największych eksperymentatorów XVII wieku. Zajmował się między innymi fizyką, astronomią i biologią. rdf:langString
Robert Hooke, född 18 juli 1635 i Freshwater, Isle of Wight, död 3 mars 1703 i London, var en engelsk naturforskare och uppfinnare. rdf:langString
Ро́берт Гук (англ. Robert Hooke; Роберт Хук, 18 (28) июля 1635 — 3 (14) марта 1703) — английский естествоиспытатель и изобретатель. Член Лондонского королевского общества (1663). Гука смело можно назвать одним из отцов физики, в особенности экспериментальной, но и во многих других науках ему принадлежат зачастую одни из первых основополагающих работ и множество открытий. rdf:langString
勞勃·胡克(英語:Robert Hooke1635年7月18日-1703年3月3日),英国自然科學家、发明家。在物理学研究方面,他提出了描述材料弹性的基本定律——胡克定律,且提出了万有引力的平方反比关系。在机械制造方面,他设计制造了真空泵、显微镜和望远镜,并将自己用显微镜观察所得写成《显微术》一书;“细胞”的英文:cell,即由他命名。中文翻譯後即稱為細胞。在新技术发明方面,他发明的很多设备至今仍然在使用。除去科学技术,胡克还在城市设计和建筑方面有着重要的贡献。但由于与牛頓的论争导致他去世后鲜为人知,近来对胡克的研究逐渐兴起。胡克也因其兴趣广泛、贡献重要而被某些科学史家称为“伦敦的李奥纳多”。 rdf:langString
روبرت هوك (18 يوليو 1635، وفق التقويم القديم - 3 مارس 1703) فيلسوف طبيعي ومعماري وعالم موسوعي إنجليزي وعضو الجمعية الملكية. وفي وقت واحد، شغل منصب أمين تجارب الجمعية الملكية وعضو مجلسها وأستاذ الهندسة في غريشام ومساح لمدينة لندن بعد حريق لندن الكبير، حيث أجرى أكثر من نصف عمليات مسح لندن بعد الحريق. كما كان أيضًا من المعماريين البارزين في عصره، وكان له دور أساسي في وضع مجموعة من الضوابط في تخطيط لندن لا زال لها أثرها إلى اليوم. وقد اعتبره المؤرخ آلان تشابمان «ليوناردو دا فينشي إنجلترا». rdf:langString
Robert Hooke (* 18. Julijul. / 28. Juli 1635greg. in Freshwater, Isle of Wight; † 3. März 1702jul. / 14. März 1703greg. in London) war ein englischer Universalgelehrter, der hauptsächlich durch das nach ihm benannte Elastizitätsgesetz bekannt ist. Hookes Wirken ist eng mit den ersten Jahrzehnten des Bestehens der Royal Society verbunden. Am Gresham College lehrte er als Professor für Geometrie und hielt die Cutler-Vorlesungen. Nach dem Londoner Großbrand von 1666 war Hooke als Vermesser und Architekt maßgeblich am Wiederaufbau Londons beteiligt. Das an den Brand erinnernde Monument wurde von ihm entworfen. rdf:langString
Robert Hooke , eta arkitekto britainarra izan zen. Zientziaren historian pertsonaia garrantzitsua izan zen eta biologia, medikuntza, , , fisika, nautika eta arkitektura bezalako arlo desberdinetan aritu zen. Londresko Royal Society of London elkarte zientifikoaren sorreran hartu zuen parte. Zientziaren historiaren parte bilakatu dira Isaac Newton-ekin grabitazio unibertsalaren legearen inguruan zituen eztabaidak: badirudi Hook-ek ez zituela garatzen bere ideia originalak. rdf:langString
Robert Hooke (Reino Unido: /ˈɹɒbət hʊk/; Freshwater, Isla de Wight-Londres, 3 de marzojul./ 14 de marzo de 1703greg.) fue un científico inglés,​ considerado uno de los científicos experimentales más importantes de la historia de la ciencia, polemista incansable con un genio creativo de primer orden. Sus intereses abarcaron campos tan dispares como la biología, la medicina, la horología (cronometría), la física planetaria, la mecánica de sólidos deformables, la microscopía, la náutica y la arquitectura.​ rdf:langString
Eolaí agus ailtire Sasanach ab ea Robert Hooke FRS,(18 Iúil 1635 - 3 Márta 1703), ileolaí, ar a tugadh "England's Leonardo" le déanaí, agus é ag baint úsáide as micreascóp, ba é an chéad duine a rinne íomháú ar miocrorgánach. Fiosraitheoir eolaíoch a bhí ar an ngannchuid agus é ina luath-aosacht, fuair sé saibhreas agus meas trí níos mó ná leath de na suirbhéanna ailtireachta a dhéanamh tar éis tine mór Londain i 1666. Bhí Hooke ina bhall den Chumann Ríoga freisin agus ó 1662 bhí sé ina choimeádaí ar thurgnaimh. Bhí Hooke ina Ollamh le Céimseata i gColáiste Gresham freisin. rdf:langString
Robert Hooke FRS (/hʊk/; 18 July 1635 – 3 March 1703) was an English polymath active as a scientist and architect, who, using a microscope, was the first to visualize a micro-organism. An impoverished scientific inquirer in young adulthood, he found wealth and esteem by performing over half of the architectural surveys after London's great fire of 1666. Hooke was also a member of the Royal Society and since 1662 was its curator of experiments. Hooke was also Professor of Geometry at Gresham College. rdf:langString
로버트 훅(Robert Hooke FRS, /hʊk/, 1635년 7월 28일 ~ 1703년 3월 3일)은 영국의 이며, 과학 혁명기에 이론과 실험 양면에서 주요한 역할을 한 인물이자 박물학자, 그리고 과학자이다. 로버트 훅은 영국을 대표하는 과학자 중의 한 명으로, 현대 현미경학의 기본 본질이 되는 마이크로그라피아(Micrographia)를 출판하였으며 세포(cell) 이란 용어를 최초로 사용한 사람이다. 그리고 용수철과 같은 탄성체의 복원력과 변형력의 관계를 나타내는 훅 법칙으로 널리 알려졌으며 그는 현미경을 사용하여 화석을 관찰하고 초기 진화론을 제시하기도 하였다. 또한, 화학에 있어서는 로버트 보일의 진공펌프 제작에 관여하여 보일의 법칙 발견에 일조하기도 하였으며 연소에 대한 개념을 제시하기도 하였다. 또한, 그레고리안식 망원경을 제작하여 화성과 금성을 관찰하기도 하였다. 그뿐만 아니라 건축학에 있어서도 관여하였는데, 런던 대화재 이후 도시 재건을 위한 설계사의 수장을 지냈다고 한다. 빛의 굴절 현상을 관찰하여 빛의 파동성 이론을 지지하였고, 뉴턴의 고리를 발견하기도 하였다. 또한, 공기가 다른 물질에 비해 구성 요소 간 거리가 멀리 떨어져 있는 상태의 소립자들로 이루어져 있으리라 추측하였다. 또한, 로버트 훅은 중력의 작용이 역제곱법칙을 따를 것이라 추론하였는데, 이는 후에 아이작 뉴턴에 의해 중력의 법칙으로 증명되었다. rdf:langString
Robert Hooke (Freshwater, 18 juli 1635 – Londen, 3 maart 1703) was een Engels sterrenkundige, natuurkundige en architect. Hij is voornamelijk bekend door zijn wet van Hooke, die het verband aangeeft tussen de kracht op een lichaam en de vervorming van dat lichaam. rdf:langString
Ро́берт Гук (англ. Robert Hooke; 18 липня 1635, острів Вайт — 3 березня 1703, Лондон) — англійський натураліст, науковець-енциклопедист, що відіграв важливу роль у науковій революції XVII століття. Роберт Гук став відомий своїм відкриттям закону пружності. Також саме він увів термін клітина для визначення найменшої частинки живого. Гук разом із Робертом Бойлем створив вакуумний насос, що використовувався в експериментах Бойля з газами. rdf:langString
rdf:langString روبرت هوك
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Ρόμπερτ Χουκ
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString ロバート・フック
rdf:langString 로버트 훅
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Гук, Роберт
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Роберт Гук
rdf:langString 罗伯特·胡克
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString Robert Hooke
rdf:langString London, England
rdf:langString Freshwater, Isle of Wight, England
xsd:date 1635-07-18
xsd:integer 49720
xsd:integer 1123182396
rdf:langString Robert Hooke Signature.png
xsd:date 1635-07-18
rdf:langString Portrait of a Mathematician by Mary Beale, conjectured to be of Hooke but also conjectured to be of Isaac Barrow.
xsd:gMonthDay --03-03
rdf:langString Physics and Biology
rdf:langString Hooke,+Robert
rdf:langString Microscopy
rdf:langString Coining the term 'cell'
rdf:langString Robert Hooke (18. července 1635 , ostrov Wight – 3. března 1703 Londýn) byl anglický polyhistor, který se proslavil zejména svými objevy na poli přírodních věd. Známý je jeho fyzikální Hookův zákon o přímé úměrnosti velikosti deformace a napětí v deformovaném tělese. Také je nazýván objevitelem buněk.
rdf:langString Robert Hooke FRS , científic anglès. Va ser un dels científics experimentals més importants de la història de la ciència i un polemista incansable. Els seus interessos van abastar camps tan dispars com la biologia, la medicina, la física, la microscòpia, la nàutica i l'arquitectura i va participar en la creació de la primera societat científica de la història, la Royal Society de Londres.
rdf:langString روبرت هوك (18 يوليو 1635، وفق التقويم القديم - 3 مارس 1703) فيلسوف طبيعي ومعماري وعالم موسوعي إنجليزي وعضو الجمعية الملكية. وفي وقت واحد، شغل منصب أمين تجارب الجمعية الملكية وعضو مجلسها وأستاذ الهندسة في غريشام ومساح لمدينة لندن بعد حريق لندن الكبير، حيث أجرى أكثر من نصف عمليات مسح لندن بعد الحريق. كما كان أيضًا من المعماريين البارزين في عصره، وكان له دور أساسي في وضع مجموعة من الضوابط في تخطيط لندن لا زال لها أثرها إلى اليوم. وقد اعتبره المؤرخ آلان تشابمان «ليوناردو دا فينشي إنجلترا». درس هوك في كلية وستمنستر، وكان مقربًا لأحد زعماء الملكيين جون ويلكنز. وهناك عمل مساعدًا لتوماس ويليس وروبرت بويل، والذي من أجله صنع مضخات التفريغ التي استخدمها بويل في تجاربه حول قوانين الغازات. صنع هوك أيضًا عددًا من أوائل المقرابات الغريغورية، التي رصد بها دوران المريخ والمشتري. واستنادًا إلى ملاحظاته على الأحفوريات، كان من المؤيدين الأوائل لنظرية التطور البيولوجي. درس هوك ظاهرة الانكسار، واستنتج النظرية الموجية للضوء. كما كان له أعمال ريادية في مجال المساحة وصنع الخرائط. وكان قريبًا أيضًا من التوصل إلى استنتاج الجاذبية وفق قانون التربيع العكسي، وهي العلاقة التي تحكم حركة الكواكب، والتي طورها نيوتن في وقت لاحق. ارتبطت معظم أعمال هوك العلمية بمنصبه كأمين تجارب الجمعية الملكية، وهو المنصب الذي شغله منذ عام 1662، أو كمساعد لروبرت بويل.
rdf:langString Ο Ρόμπερτ Χουκ (αγγλικά: Robert Hooke, 28 Ιουλίου 1635 – 3 Μαρτίου 1703) ήταν Άγγλος φυσικός και αρχιτέκτονας, ο οποίος διαδραμάτισε πολύ σημαντικό ρόλο στην επιστημονική επανάσταση τόσο με το πειραματικό όσο και με το θεωρητικό έργο του.
rdf:langString Robert Hooke (* 18. Julijul. / 28. Juli 1635greg. in Freshwater, Isle of Wight; † 3. März 1702jul. / 14. März 1703greg. in London) war ein englischer Universalgelehrter, der hauptsächlich durch das nach ihm benannte Elastizitätsgesetz bekannt ist. Hookes Wirken ist eng mit den ersten Jahrzehnten des Bestehens der Royal Society verbunden. Am Gresham College lehrte er als Professor für Geometrie und hielt die Cutler-Vorlesungen. Nach dem Londoner Großbrand von 1666 war Hooke als Vermesser und Architekt maßgeblich am Wiederaufbau Londons beteiligt. Das an den Brand erinnernde Monument wurde von ihm entworfen. Nach dem Tod seines Vaters wurde Hooke an der Westminster School in London ausgebildet. Bald zeigte sich Hookes praktische Begabung, insbesondere als Zeichner und Konstrukteur. Auf Vermittlung seines Lehrers erhielt er eine Anstellung an der Christ Church in Oxford. In Oxford stand Hooke in den Diensten einer Gruppe von Naturforschern um John Wilkins, die sich der experimentellen Naturbeobachtung verschrieben hatte und deren Mitglieder 1660 zum Personenkreis gehörten, der die Royal Society gründete. 1662 ernannte die Royal Society Hooke zu ihrem Kurator für Experimente. Mit Hilfe optischer Instrumente, an deren Verbesserung er fortwährend arbeitete, beobachtete er sowohl die Erscheinungen am Nachthimmel als auch die nur mit dem Mikroskop zugängliche Welt. So entdeckte er zum einen den Großen Roten Fleck auf dem Jupiter, zum anderen prägte er den Begriff „Zelle“. Mit den für sein Hauptwerk angefertigten Zeichnungen eröffnete er Einblicke in den bis dahin weitgehend unbekannten Mikrokosmos. Im Auftrag der Royal Society begann Hooke mit regelmäßigen Wetterbeobachtungen. Er entwickelte die für die Beobachtung notwendigen meteorologischen Messgeräte weiter und konstruierte den ersten Vorläufer einer automatischen Wetterstation. Anders als seine Zeitgenossen betrachtete Hooke Fossilien nicht als bloße Laune der Natur, sondern sah in ihnen Zeugnisse ausgestorbener Lebewesen. Hookes Beitrag für die Herausbildung der modernen Naturwissenschaft war lange Zeit von Kontroversen über die Priorität einiger seiner Erfindungen und Entdeckungen überschattet. Mit Christiaan Huygens stritt er, wer von ihnen die erste federgetriebene Uhr baute. Isaac Newton verweigerte Hooke jegliche Anerkennung für die Ideen, die ihn zur mathematischen Formulierung seines Gravitationsgesetzes führten. Von Hooke ist kein zeitgenössisches Porträt bekannt. Er wurde ursprünglich auf dem Friedhof der beigesetzt. Seine sterblichen Überreste befinden sich seit 1891 in einem Massengrab auf dem in .
rdf:langString Robert HOOKE (naskiĝis la 18-an de julio 1635, mortis la 3-an de marto 1703) estis angla sciencisto. Li rigardis korkon per mikroskopo kaj li vidis multajn malgrandajn strukturojn. Hooke nomis tiun strukturojn "ĉeloj". La strukturoj memorigis lin pri la ĉeloj de monaĥoj en monaĥejoj. Tamen, Hooke ne estis konscia pri la signifo de tiu malkovro. * Robert Hooke * Cimo desegnita de Hooke
rdf:langString Robert Hooke , eta arkitekto britainarra izan zen. Zientziaren historian pertsonaia garrantzitsua izan zen eta biologia, medikuntza, , , fisika, nautika eta arkitektura bezalako arlo desberdinetan aritu zen. Londresko Royal Society of London elkarte zientifikoaren sorreran hartu zuen parte. Zientziaren historiaren parte bilakatu dira Isaac Newton-ekin grabitazio unibertsalaren legearen inguruan zituen eztabaidak: badirudi Hook-ek ez zituela garatzen bere ideia originalak. 1662. urtean Londresko Royal Societyko esperimentazio zuzendaria izan zen eta 1677an idazkaria izatera ere heldu zen. Zientziaren alorrean prestigioa lortu arren, bere aztarnak St Helen elizan (Bishopsgate), City of London-en daude, baina bere hilobiaren kokaleku zehatza ezezaguna da. Azken urtetan, historialari eta zientzialari batzuk ahalegina egin dute "ahaztutako jenioa” ( biografoetako baten hitzak) aldarrikatzen. 2003an, Hookeren heriotzaren hirugarren mendeurrenean, Greenwicheko Errege Behatokia-k (Londonen kokatua) bere asmakizun eta aurkikuntza bikainak erakutsi zituen.
rdf:langString Robert Hooke est un scientifique polymathe anglais né le 18 juillet 1635 (28 juillet 1635 dans le calendrier grégorien) à Freshwater (Île de Wight) et mort le 3 mars 1703 à Londres. Il est considéré comme l'un des plus grands scientifiques expérimentaux du XVIIe siècle et l'une des figures clés de la Révolution scientifique de l'époque moderne. L'historien britannique des sciences Allan Chapman l'a appelé le « Léonard d'Angleterre ».
rdf:langString Robert Hooke (Reino Unido: /ˈɹɒbət hʊk/; Freshwater, Isla de Wight-Londres, 3 de marzojul./ 14 de marzo de 1703greg.) fue un científico inglés,​ considerado uno de los científicos experimentales más importantes de la historia de la ciencia, polemista incansable con un genio creativo de primer orden. Sus intereses abarcaron campos tan dispares como la biología, la medicina, la horología (cronometría), la física planetaria, la mecánica de sólidos deformables, la microscopía, la náutica y la arquitectura.​ Participó en la creación de la primera sociedad científica de la historia, la Royal Society de Londres.​ Sus polémicas con Newton acerca de la paternidad de la ley de la gravitación universal han pasado a formar parte de la historia de la ciencia:​ parece ser que Hooke era muy prolífico en ideas originales que luego rara vez desarrollaba. Asumió en 1662 el cargo de director de experimentación en la Royal Society de Londres,​ de la cual llegó a ser también secretario en 1677. Pese al prestigio que alcanzó en el ámbito de la ciencia, sus restos yacen en la iglesia de St Helen (Bishopsgate), en la City de Londres, pero se desconoce la ubicación exacta de su tumba.​ En los últimos años, algunos historiadores y científicos han puesto gran empeño en reivindicar a este “genio olvidado”, por usar las palabras de uno de sus biógrafos, Stephen Inwood.​ En el año 2003, al cumplirse el tercer centenario de la muerte de Hooke, el Real Observatorio de Greenwich (situado en Londres) exhibió algunos de sus extraordinarios inventos y hallazgos.​
rdf:langString Eolaí agus ailtire Sasanach ab ea Robert Hooke FRS,(18 Iúil 1635 - 3 Márta 1703), ileolaí, ar a tugadh "England's Leonardo" le déanaí, agus é ag baint úsáide as micreascóp, ba é an chéad duine a rinne íomháú ar miocrorgánach. Fiosraitheoir eolaíoch a bhí ar an ngannchuid agus é ina luath-aosacht, fuair sé saibhreas agus meas trí níos mó ná leath de na suirbhéanna ailtireachta a dhéanamh tar éis tine mór Londain i 1666. Bhí Hooke ina bhall den Chumann Ríoga freisin agus ó 1662 bhí sé ina choimeádaí ar thurgnaimh. Bhí Hooke ina Ollamh le Céimseata i gColáiste Gresham freisin. Mar chúntóir don eolaí fisiceach Robert Boyle, thóg Hooke na caidéil fholúis a úsáideadh i dturgnaimh Boyle ar dhlí an gháis, agus rinne sé féin turgnaimh. Sa bhliain 1673, thóg Hooke an teileascóp Gréagóra is luaithe, agus ansin bhreathnaigh sé ar rothlú na pláinéid Mars agus Iúpatar . Spreag an leabhar Micrographia a scríobh Hook sa bhliain 1665 imscrúduithe micreascópacha Mar sin, ag breathnú ar iontaisí micreascópacha, thacaigh Hooke le héabhlóid bhitheolaíoch. Agus é i mbun fiosrúcháin san optaic, go sonrach le hathraonadh solais, bhain sé tonnteoiric an tsolais amach . Ba é an chéad duine é a thaifead hipitéis ar forbairt theirmeach damhna, comhdhéanamh an aeir le cáithníní beaga ag achair ní ba mhó, agus teas mar fhuinneamh. San fhisic, rinne sé neasú ar dhearbhú turgnamhach go gcothaíonn domhantarraingt dlí an chearnfhaid inbhéartaigh, agus rinne sé hipitéis ar dtús maidir le gaol den sórt sin i ngluaiseacht phláinéid, agus ansin, prionsabal a chuir Isaac Newton chun cinn agus a foirmíodh i Dlí Newton faoi Imtharraingt na Cruinne. Chuir tosaíocht faoin léargas seo leis an iomaíocht idir Hooke agus Newton, a chuir as do oidhreacht Hooke dá bharr. I ngeolaíocht agus bpailé-ointeolaíocht, chéap Hooke an teoiric chruinneog comhdhéanta de thalamh agus uisce, d'easaontaigh sé leis an dearcadh focal ar fhocal ar an Bhíobla faoi aois an Domhain, thug sé hipitéis faoi díobhadh na speiceas orgánach, agus d'áitigh go raibh iontaisí ar mhullach na gcnoc agus na sléibhte ardaithe ag próisis gheolaíocha. Chuidigh obair cheannródaíoch Hooke i suirbhéireacht talún agus i bhforbairt léarscáileanna ar an gcéad léarscáil nua-aimseartha de phleanchruth, cé gur diúltaíodh dá phlean greillechóras do Londain i bhfabhar é a atógáil ar na bealaí atá ann cheana. Ina ainneoin sin, bhí Hooke lárnach maidir le sraith rialuithe pleanála a cheapadh a mbeidh tionchar acu i gcónaí.
rdf:langString Robert Hooke (/hʊk/; 28 Juli [K.J.: 18 Juli] 1635 – 3 Maret 1703) adalah seorang penemu, ahli kimia dan matematika, arsitek, dan filsuf.
rdf:langString Robert Hooke FRS (/hʊk/; 18 July 1635 – 3 March 1703) was an English polymath active as a scientist and architect, who, using a microscope, was the first to visualize a micro-organism. An impoverished scientific inquirer in young adulthood, he found wealth and esteem by performing over half of the architectural surveys after London's great fire of 1666. Hooke was also a member of the Royal Society and since 1662 was its curator of experiments. Hooke was also Professor of Geometry at Gresham College. As an assistant to physical scientist Robert Boyle, Hooke built the vacuum pumps used in Boyle's experiments on gas law, and himself conducted experiments. In 1673, Hooke built the earliest Gregorian telescope, and then he observed the rotations of the planets Mars and Jupiter. Hooke's 1665 book Micrographia, in which he coined the term "cell", spurred microscopic investigations. Investigating in optics, specifically light refraction, he inferred a wave theory of light. And his is the first recorded hypothesis of heat expanding matter, air's composition by small particles at larger distances, and heat as energy. In physics, he approximated experimental confirmation that gravity heeds an inverse square law, and first hypothesised such a relation in planetary motion, too, a principle furthered and formalised by Isaac Newton in Newton's law of universal gravitation. Priority over this insight contributed to the rivalry between Hooke and Newton, who thus antagonized Hooke's legacy. In geology and paleontology, Hooke originated the theory of a terraqueous globe, disputed the literally Biblical view of the Earth's age, hypothesised the extinction of species, and argued that fossils atop hills and mountains had become elevated by geological processes. Thus observing microscopic fossils, Hooke presaged the theory of biological evolution. Hooke's pioneering work in land surveying and in mapmaking aided development of the first modern plan-form map, although his grid-system plan for London was rejected in favour of rebuilding along existing routes. Even so, Hooke was key in devising for London a set of planning controls that remain influential. In recent times, he has been called "England's Leonardo".
rdf:langString Robert Hooke (Freshwater, 18 juli 1635 – Londen, 3 maart 1703) was een Engels sterrenkundige, natuurkundige en architect. Hij is voornamelijk bekend door zijn wet van Hooke, die het verband aangeeft tussen de kracht op een lichaam en de vervorming van dat lichaam. Hooke was een begenadigd uitvinder en bracht ons zowel de spiraalveer als de fotografische iris. Hij bedacht na zijn waarnemingen met de microscoop van kurkweefsel in 1665 de naam 'cel' in de biologie. Hij was een tijdgenoot van architect Christopher Wren, met wie hij samenwerkte aan de heropbouw van Londen na de grote brand van Londen, en een eeuwige rivaal van Isaac Newton. Toch bereikte hij nooit de roem van die laatste.
rdf:langString 로버트 훅(Robert Hooke FRS, /hʊk/, 1635년 7월 28일 ~ 1703년 3월 3일)은 영국의 이며, 과학 혁명기에 이론과 실험 양면에서 주요한 역할을 한 인물이자 박물학자, 그리고 과학자이다. 로버트 훅은 영국을 대표하는 과학자 중의 한 명으로, 현대 현미경학의 기본 본질이 되는 마이크로그라피아(Micrographia)를 출판하였으며 세포(cell) 이란 용어를 최초로 사용한 사람이다. 그리고 용수철과 같은 탄성체의 복원력과 변형력의 관계를 나타내는 훅 법칙으로 널리 알려졌으며 그는 현미경을 사용하여 화석을 관찰하고 초기 진화론을 제시하기도 하였다. 또한, 화학에 있어서는 로버트 보일의 진공펌프 제작에 관여하여 보일의 법칙 발견에 일조하기도 하였으며 연소에 대한 개념을 제시하기도 하였다. 또한, 그레고리안식 망원경을 제작하여 화성과 금성을 관찰하기도 하였다. 그뿐만 아니라 건축학에 있어서도 관여하였는데, 런던 대화재 이후 도시 재건을 위한 설계사의 수장을 지냈다고 한다. 빛의 굴절 현상을 관찰하여 빛의 파동성 이론을 지지하였고, 뉴턴의 고리를 발견하기도 하였다. 또한, 공기가 다른 물질에 비해 구성 요소 간 거리가 멀리 떨어져 있는 상태의 소립자들로 이루어져 있으리라 추측하였다. 또한, 로버트 훅은 중력의 작용이 역제곱법칙을 따를 것이라 추론하였는데, 이는 후에 아이작 뉴턴에 의해 중력의 법칙으로 증명되었다. 훅은 1662년 왕립 학회의 회원이 되었으며 그의 다재다능한 능력은 많은 왕립 학회 회원들의 실험에 도움을 주었으며 한편으로는 왕립학회를 신사들의 잡담장소에서 과학자 사회의 원형으로 탈바꿈시키는 데 많은 기여를 한 사교적인 과학자였다.
rdf:langString Robert Hooke (Freshwater, 18 luglio 1635 – Londra, 3 marzo 1703) è stato un fisico, biologo, geologo e architetto inglese.Fu uno dei più grandi scienziati del Seicento e una delle figure chiave della rivoluzione scientifica. Viene ricordato in particolare per la prima formulazione storica della legge sull'elasticità lineare.
rdf:langString ロバート・フック(Robert Hooke、1635年7月28日〈7月18日〉- 1703年3月3日)は、イギリスの自然哲学者、建築家、博物学者。王立協会フェロー。実験と理論の両面を通じて科学革命で重要な役割を演じた。
rdf:langString Robert Hooke (Freshwater, Ilha de Wight, 18 de julho de 1635 – Londres, 3 de março de 1703) foi um cientista experimental inglês do século XVII, uma das figuras-chave da revolução científica.
rdf:langString Robert Hooke (ur. 18 lipca 1635 w Freshwater, zm. 3 marca 1703) – angielski przyrodnik, jeden z największych eksperymentatorów XVII wieku. Zajmował się między innymi fizyką, astronomią i biologią.
rdf:langString Ро́берт Гук (англ. Robert Hooke; 18 липня 1635, острів Вайт — 3 березня 1703, Лондон) — англійський натураліст, науковець-енциклопедист, що відіграв важливу роль у науковій революції XVII століття. Роберт Гук став відомий своїм відкриттям закону пружності. Також саме він увів термін клітина для визначення найменшої частинки живого. Гук разом із Робертом Бойлем створив вакуумний насос, що використовувався в експериментах Бойля з газами. Крім того, він був відомим архітектором свого часу й головним землеміром Лондона після Великої пожежі 1666 року. Він збудував один із перших , спостерігав за обертаннями Марсу та Юпітера і, спираючись на свої досліди викопних решток, був прихильником теорії біологічної еволюції. На основі досліджень заломлення світла, розробив хвильову теорію світла. Він був першим, хто припустив, що тіла розширюються при нагріванні й що повітря складається із дрібних частинок, які розділені порівняно великими відстанями.[джерело?] Гук, безперечно, був надзвичайно працьовитою людиною, будучи одночасно куратором Королівського товариства, членом його ради, професором геометрії й головним землеміром Лондона.[джерело?] У XVIII столітті репутація Гука дуже постраждала, як вважається, через розбіжність у поглядах з Ісааком Ньютоном, який на той час був президентом Королівського товариства. Ньютон зробив багато для приховування самого імені Гука, зокрема, за чутками, він знищив останній відомий його портрет[джерело?].
rdf:langString Robert Hooke, född 18 juli 1635 i Freshwater, Isle of Wight, död 3 mars 1703 i London, var en engelsk naturforskare och uppfinnare.
rdf:langString Ро́берт Гук (англ. Robert Hooke; Роберт Хук, 18 (28) июля 1635 — 3 (14) марта 1703) — английский естествоиспытатель и изобретатель. Член Лондонского королевского общества (1663). Гука смело можно назвать одним из отцов физики, в особенности экспериментальной, но и во многих других науках ему принадлежат зачастую одни из первых основополагающих работ и множество открытий.
rdf:langString 勞勃·胡克(英語:Robert Hooke1635年7月18日-1703年3月3日),英国自然科學家、发明家。在物理学研究方面,他提出了描述材料弹性的基本定律——胡克定律,且提出了万有引力的平方反比关系。在机械制造方面,他设计制造了真空泵、显微镜和望远镜,并将自己用显微镜观察所得写成《显微术》一书;“细胞”的英文:cell,即由他命名。中文翻譯後即稱為細胞。在新技术发明方面,他发明的很多设备至今仍然在使用。除去科学技术,胡克还在城市设计和建筑方面有着重要的贡献。但由于与牛頓的论争导致他去世后鲜为人知,近来对胡克的研究逐渐兴起。胡克也因其兴趣广泛、贡献重要而被某些科学史家称为“伦敦的李奥纳多”。
xsd:nonNegativeInteger 79173

data from the linked data cloud