Right to a healthy environment
http://dbpedia.org/resource/Right_to_a_healthy_environment
Ingurune osasuntsua izateko eskubidea edo Ingurune osasungarria eta iraunkorra izateko eskubidea giza eskubideen aldeko erakundeek eta ingurumen erakundeek giza osasuna bermatzen duten sistema ekologikoak babesteko defendatzen duten giza eskubidea da.
rdf:langString
Hak atas lingkungan hidup sebagai salah satu bagian dari hak asasi manusia merupakan hak untuk hidup dan berada dalam lingkungan hidup yang baik, sehat, terlindungi, serta terjaga. Dengan kata lain tiap manusia berhak hidup di lingkungan yang memungkinkan terwujudnya kehidupan yang bermartabat dan sejahtera.
rdf:langString
健全な環境への権利（英語: right to a healthy environment）または持続可能で健全な環境への権利（英語: the right to a sustainable and healthy environment）は、人権団体および環境団体が人間の健康を提供する生態系を保護するために提唱する人権の1つである。この権利は、2021年10月にHRC/RES/48/13で開催された第48回国連人権理事会で承認された。この権利は、しばしば、、などの環境擁護者による人権擁護の基礎となる。 健全な環境への権利は、、、など、他の健康に焦点を当てた人権と相互に関連している。健全な環境への権利は、環境の質を保護するために人権のアプローチを使用している。このアプローチは、他の州や環境自体への影響に焦点を当てた環境規制のような伝統的なアプローチとは対照的に、個々の人間への環境による害の影響に対処するものとなっている。環境保護への別のアプローチとしては、自然の権利がある。これは、人間や企業が享受している権利を自然にも拡大しようとするものである。
rdf:langString
健康環境權（英語：Right to a healthy environment）是人權與環保組織所提倡的一種人權，旨在保護促進人類健康的環境，與飲用水與衛生設施權力、食物權和健康權等相關。該權力已於2021年10月8日，在HRC/RES/48/13決議裡被聯合國人權理事會承認。該權力常成為環境護衛者護衛人權的基礎。 健康環境權運動者主張政府有責制定與執行環境法令，使人民健康免於受環境問題威脅。1972年的人類環境宣言、1992年的里約環境與發展宣言和2017年的世界环境公约皆是主張健康環境權，、美洲人權公約、拉丁美洲的埃斯卡苏协议與一些其他人權宣言（如兒童權利公約）也有涉及此項人權，目前已有超過150個國家立法保障健康環境權。
rdf:langString
الحق في بيئة صحية (right to a healthy environment) أو الحق في بيئة مستدامة وصحية (the right to a sustainable and healthy environment ) هو حق من حقوق الإنسان التي تنادي بها منظمات حقوق الإنسان والمنظمات البيئية لحماية النظم الإيكولوجية التي توفر الصحة للإنسان. الحق مرتبط بحقوق الإنسان الأخرى التي تركز على الصحة، مثل حق الإنسان في المياه والصرف الصحي، والحق في الغذاء، وا الحق في الصحة. يستخدم الحق في بيئة صحية نهج حقوق الإنسان لحماية جودة البيئة على عكس النظرية القانونية المطورة لحقوق الطبيعة الذي يحاول توسيع الحقوق التي تم إنشاؤها للبشر أو الكيانات القانونية الأخرى لتشمل الطبيعة.
rdf:langString
El dret a un medi ambient sa o el dret a un medi ambient sostenible i saludable és un dret humà defensat per les organitzacions de drets humans i les organitzacions mediambientals per protegir els sistemes ecològics que proporcionen la salut humana. El dret està interconnectat amb altres drets humans centrats en la salut, com ara, el dret humà a l'aigua i al sanejament, el dret a l'alimentació i el dret a la salut. El dret a un medi ambient sa utilitza un enfocament de drets humans per protegir la qualitat de l'entorn, en contraposició a la teoria jurídica desenvolupada pels drets de la naturalesa, que intenta estendre els drets creats per als éssers humans o altres entitats jurídiques a la naturalesa.
rdf:langString
Právo na zdravé životní prostředí nebo právo na udržitelné a zdravé životní prostředí je lidské právo obhajované organizacemi na ochranu lidských práv a ekologickými organizacemi na ochranu ekologických systémů, které zajišťují lidské zdraví. Toto právo uznala Rada OSN pro lidská práva na svém 48. zasedání v říjnu 2021 v rezoluci HRC/RES/48/13. Právo je často základem obrany lidských práv ochránci životního prostředí, jako jsou obránci půdy, ochránci vody a aktivisté za práva domorodců.
rdf:langString
Το δικαίωμα σε υγιές περιβάλλον ή το δικαίωμα σε ένα βιώσιμο και υγιές περιβάλλον είναι ένα ανθρώπινο δικαίωμα το οποίο υποστηρίζεται από οργανώσεις ανθρωπίνων δικαιωμάτων και περιβαλλοντικές οργανώσεις για την προστασία των οικολογικών συστημάτων, τα οποία είναι σημαντικά για την διατήρηση της ανθρώπινης υγείας. Το δικαίωμα είναι διασυνδεδεμένο με άλλα ανθρώπινα δικαιώματα με επίκεντρο την υγεία, όπως το ανθρώπινο δικαίωμα στο νερό και την αποχέτευση, το δικαίωμα στη τροφή και το δικαίωμα στην υγεία. Το δικαίωμα σε υγιές περιβάλλον χρησιμοποιεί μια προσέγγιση με βάση τη θεωρία των ανθρωπίνων δικαιωμάτων για την προστασία της περιβαλλοντικής ποιότητας σε αντίθεση με τη νομική θεωρία που αναπτύχθηκε για τα δικαιώματα της φύσης, τα οποία προσπαθούν να επεκτείνουν τα ανθρώπινα δικαιώματα ή άλ
rdf:langString
La rajto al sana medio aŭ la rajto al daŭripova kaj sana medio estas homa rajto antaŭenigita de organizoj pri homaj rajtoj kaj ekologio por protekti la ekologiajn sistemojn kiuj ebligas homan sanon. La rajto rilatas al aliaj pri-sanaj homaj rajtoj, kiel la homa rajto al akvo kaj higieno, rajto al nutrado kaj rajto al sano. La rajto al sana medio uzas kadron pri homaj rajtoj por protekti ekologian kvaliton malsame ol la jura teorio pri rajtoj de la naturo, kiu provas etendi la rajtojn kreitaj por homoj aŭ aliaj laŭleĝaj estaĵoj al la naturo.
rdf:langString
Das Recht auf eine gesunde Umwelt oder das Recht auf eine nachhaltige und gesunde Umwelt ist ein Menschenrecht, das von Menschenrechtsorganisationen und Umweltorganisationen zum Schutz der , die die menschliche Gesundheit gewährleisten, gefordert wird. Dieses Recht ist mit anderen gesundheitsorientierten Menschenrechten verbunden, wie dem Recht auf Wasser, dem Recht auf sanitäre Einrichtungen, dem Recht auf Nahrung, dem Recht auf Gesundheit und dem Recht auf Bildung. Das Recht auf eine gesunde Umwelt nutzt einen Menschenrechtsansatz zum Schutz der Umweltqualität im Gegensatz zur Rechtstheorie, die für die entwickelt wurde und versucht, die für Menschen oder andere juristische Personen geschaffenen Rechte auf die Natur auszudehnen.
rdf:langString
El derecho a un medio ambiente sano o el derecho a un medio ambiente, limpio, saludable y sostenible es un derecho humano defendido por organizaciones de derechos humanos y organizaciones ambientales para proteger los sistemas ecológicos que brindan salud humana. Fue reconocido oficialmente como un derecho durante la sesión n. 48 del Consejo de Derechos Humanos de las Naciones Unidas a través de la Resolución 48/13 del 8 de octubre de 2021.
rdf:langString
Is ceart daonna é an ceart chun comhshaol sláintiúil nó an ceart chun timpeallachta inbhuanaithe agus shláintiúil a mholann eagraíochtaí um chearta an duine agus eagraíochtaí comhshaoil chun na córais éiceolaíochta a sholáthraíonn sláinte an duine a chosaint. D’admhaigh Comhairle na Náisiún Aontaithe um Chearta an Duine an ceart le linn a 48ú seisiún i mí Dheireadh Fómhair 2021 in HRC/RES/48/13 agus ina dhiaidh sin ag Comhthionól Ginearálta na Náisiún Aontaithe an 28 Iúil 2022 in A/RES/76/300 . Is minic a bhíonn an ceart sin ina bhunús do chosaint chearta an duine ag cosantóirí comhshaoil, amhail cosantóirí talún, cosantóirí uisce agus gníomhaithe ar chearta dúchasacha..
rdf:langString
Le « droit à un environnement sain » ou le « droit à un environnement soutenable et sain » est un droit, le plus souvent considéré comme un droit naturel, classé parmi les Droits de l'homme et les droits fondamentaux. Il est à la fois prôné par les organisations de défense des droits de l'Homme et par les organisations de protection de la Nature et certaines organisations de santé (comme l'OMS). En s'appuyant sur la notion de santé environnementale, cette approche vise à durablement protéger les systèmes écologiques, dont les services écosystémiques nécessaires à la santé humaine.
rdf:langString
The right to a healthy environment or the right to a sustainable and healthy environment is a human right advocated by human rights organizations and environmental organizations to protect the ecological systems that provide human health. The right was acknowledged by the United Nations Human Rights Council during its 48th session in October 2021 in HRC/RES/48/13 and subsequently by the United Nations General Assembly on July 28, 2022 in A/RES/76/300. The right is often the basis for human rights defense by environmental defenders, such as land defenders, water protectors and indigenous rights activists.
rdf:langString
Il diritto a un ambiente sano o il diritto a un ambiente sano e sostenibile è un diritto umano sostenuto dalle organizzazioni per i diritti umani e dalle organizzazioni ambientali per proteggere i sistemi ecologici che forniscono la salute umana. Tale diritto è connesso ad altri diritti umani incentrati sulla salute, come il diritto all'acqua, il e il diritto alla salute. Il diritto a un ambiente sano utilizza un approccio ai diritti umani per proteggere la qualità ambientale in contrasto con la teoria giuridica sviluppata per i che cerca di estendere alla natura i diritti creati per gli esseri umani o altre entità legali.
rdf:langString
Prawo do zdrowego środowiska lub prawo do zrównoważonego i zdrowego środowiska – jedno z praw człowieka popierane przez organizacje praw człowieka i organizacje ekologiczne w celu ochrony systemów ekologicznych zapewniających zdrowie ludzkie. Prawo to zostało uznane przez Radę Praw Człowieka ONZ podczas jej 48. sesji w październiku 2021.
rdf:langString
O direito a um ambiente saudável ou o direito a um ambiente sustentável e saudável é um direito humano defendido por organizações de direitos humanos e organizações ambientais para proteger os sistemas ecológicos que contribuem para a saúde humana. O direito está interligado com outros direitos humanos focados na saúde, como o direito humano à água e ao saneamento, direito à alimentação e direito à saúde. O direito a um meio ambiente saudável usa uma abordagem de direitos humanos para proteger a qualidade ambiental, isto em oposição à teoria jurídica desenvolvida para os direitos da natureza, que tenta estender os direitos criados para humanos ou outras entidades legais para a natureza.
rdf:langString
Право на здорове довкілля або право на стійке та здорове довкілля — це право людини, яке захищають правозахисні організації та екологічні організації для захисту екологічних систем, що забезпечують здоров'я людини. Це право взаємопов’язане з іншими правами людини, такими як , та . Право на здорове довкілля використовує правозахисний підхід для захисту якості довкілля, на відміну від правової теорії, розробленої для прав природи, яка намагається розширити права людей або інших юридичних осіб на природу.
rdf:langString
Право на здоровую окружающую среду или право на устойчивую и здоровую окружающую среду — это право человека, отстаиваемое правозащитными и общественными экологическими организациями для защиты экологических систем, обеспечивающих здоровье человека. Это право взаимосвязано с другими правами человека, ориентированными на здоровье, такими как право человека на воду и санитарию, право на питание и право на здоровье.
rdf:langString
rdf:langString
Right to a healthy environment
rdf:langString
الحق في بيئة صحية
rdf:langString
Dret a un medi ambient sa
rdf:langString
Právo na zdravé životní prostředí
rdf:langString
Recht auf eine gesunde Umwelt
rdf:langString
Δικαίωμα σε υγιές περιβάλλον
rdf:langString
Rajto al sana medio
rdf:langString
Derecho a un medio ambiente sano
rdf:langString
Ingurune osasuntsua izateko eskubidea
rdf:langString
An ceart chun timpeallacht shláintiúil
rdf:langString
Droit à un environnement sain
rdf:langString
Hak atas lingkungan hidup
rdf:langString
Diritto a un ambiente sano
rdf:langString
健全な環境への権利
rdf:langString
Prawo do zdrowego środowiska
rdf:langString
Direito a um ambiente saudável
rdf:langString
Право на здоровую окружающую среду
rdf:langString
Право на здорове довкілля
rdf:langString
健康環境權
xsd:integer
66706989
xsd:integer
1111850176
rdf:langString
El dret a un medi ambient sa o el dret a un medi ambient sostenible i saludable és un dret humà defensat per les organitzacions de drets humans i les organitzacions mediambientals per protegir els sistemes ecològics que proporcionen la salut humana. El dret està interconnectat amb altres drets humans centrats en la salut, com ara, el dret humà a l'aigua i al sanejament, el dret a l'alimentació i el dret a la salut. El dret a un medi ambient sa utilitza un enfocament de drets humans per protegir la qualitat de l'entorn, en contraposició a la teoria jurídica desenvolupada pels drets de la naturalesa, que intenta estendre els drets creats per als éssers humans o altres entitats jurídiques a la naturalesa. El dret crea l'obligació de l'Estat de regular i fer complir les lleis mediambientals, controlar la contaminació i proporcionar justícia i protecció a les comunitats perjudicades pels problemes mediambientals. El dret a un medi ambient sa ha estat un dret important per crear precedents legals mediambientals per als litigis sobre el canvi climàtic i altres qüestions mediambientals. El dret a un medi ambient sa és al centre de l'enfocament internacional dels drets humans i el canvi climàtic. Entre els acords internacionals que donen suport a aquest dret es troben la Declaració d'Estocolm de 1972, la Declaració de Rio de 1992 i el més recent Pacte Mundial pel Medi Ambient. Més de 150 Estats de l'ONU han reconegut el dret d'alguna manera a través de la legislació, el litigi, el dret constitucional, el dret dels tractats o una altra autoritat legal. Dos tractats regionals, la Carta Africana de Drets Humans i dels Pobles i la Convenció Americana de Drets Humans, inclouen el dret a un medi ambient sa. Altres marcs de drets humans, com la Convenció sobre els drets de l'Infant, es refereixen a qüestions mediambientals en relació amb el tema central del marc, en aquest cas els drets de la infància. Els relators especials sobre drets humans i medi ambient John Knox (2012-2018) i David Boyd (2018-actualitat) han formulat recomanacions sobre com formalitzar aquests drets en el dret internacional, la qual cosa va ser recolzada per diversos comitès a nivell de l'ONU, i per comunitats jurídiques locals (per exemple, el Col·legi d'Advocats de Nova York) el 2020.
rdf:langString
Právo na zdravé životní prostředí nebo právo na udržitelné a zdravé životní prostředí je lidské právo obhajované organizacemi na ochranu lidských práv a ekologickými organizacemi na ochranu ekologických systémů, které zajišťují lidské zdraví. Toto právo uznala Rada OSN pro lidská práva na svém 48. zasedání v říjnu 2021 v rezoluci HRC/RES/48/13. Právo je často základem obrany lidských práv ochránci životního prostředí, jako jsou obránci půdy, ochránci vody a aktivisté za práva domorodců. Právo je propojeno s dalšími lidskými právy zaměřenými na zdraví, jako je právo na vodu a hygienu, právo na jídlo a právo na zdraví. Právo na zdravé životní prostředí využívá lidskoprávní přístup k ochraně kvality životního prostředí; tento přístup řeší dopad škod na životním prostředí na jednotlivé lidi, na rozdíl od tradičnějšího přístupu regulace životního prostředí, který se zaměřuje na dopady na jiné státy nebo na životní prostředí samotné. Dalším přístupem k ochraně životního prostředí jsou práva přírody, která se snaží rozšířit práva lidí a korporací také na přírodu. Odlesňování kácením a vypalováním podél brazilského Rio Xingu ohrožuje práva původních obyvatel na půdu i širší právo na zdravé životní prostředí. Judikatura, jako je případ Columbian Climate chránící amazonský prales před odlesňováním, se historicky opírala o práva přírody a dětí. Právo na zdravé životní prostředí by poskytovalo dodatečnou ochranu.
rdf:langString
Το δικαίωμα σε υγιές περιβάλλον ή το δικαίωμα σε ένα βιώσιμο και υγιές περιβάλλον είναι ένα ανθρώπινο δικαίωμα το οποίο υποστηρίζεται από οργανώσεις ανθρωπίνων δικαιωμάτων και περιβαλλοντικές οργανώσεις για την προστασία των οικολογικών συστημάτων, τα οποία είναι σημαντικά για την διατήρηση της ανθρώπινης υγείας. Το δικαίωμα είναι διασυνδεδεμένο με άλλα ανθρώπινα δικαιώματα με επίκεντρο την υγεία, όπως το ανθρώπινο δικαίωμα στο νερό και την αποχέτευση, το δικαίωμα στη τροφή και το δικαίωμα στην υγεία. Το δικαίωμα σε υγιές περιβάλλον χρησιμοποιεί μια προσέγγιση με βάση τη θεωρία των ανθρωπίνων δικαιωμάτων για την προστασία της περιβαλλοντικής ποιότητας σε αντίθεση με τη νομική θεωρία που αναπτύχθηκε για τα δικαιώματα της φύσης, τα οποία προσπαθούν να επεκτείνουν τα ανθρώπινα δικαιώματα ή άλλες νομικές οντότητες στη φύση και στην φύση την ίδια. Αυτό το δικαίωμα επιβάλλει στο κράτος την υποχρέωση να ρυθμίζει και να επιβάλλει τους περιβαλλοντικούς νόμους, να ελέγχει την ρύπανση και γενικά να παρέχει δικαιοσύνη και προστασία για τις κοινότητες που πλήττονται από περιβαλλοντικά προβλήματα. Το δικαίωμα σε ένα υγιές περιβάλλον υπήρξε ένα σημαντικό δικαίωμα για τη δημιουργία περιβαλλοντικών νομικών προηγουμένων σε δικαστικές υποθέσεις που αφορούν την κλιματική αλλαγή ή άλλα ζητήματα. Το δικαίωμα σε ένα υγιές περιβάλλον βρίσκεται στον πυρήνα της διεθνούς προσέγγισης μεταξύ της κλιματικής αλλαγής και των ανθρωπίνων δικαιωμάτων. Οι διεθνείς συμφωνίες που υποστηρίζουν αυτό το δικαίωμα περιλαμβάνουν την διακήρυξη της Στοκχόλμης το 1972, τη διακήρυξη του Ρίο του 1992 και το Παγκόσμιο Σύμφωνο για το Περιβάλλον. Πάνω από 150 κράτη στα Ηνωμένα Έθνη έχουν αναγνωρίσει το δικαίωμα σε κάποια μορφή μέσω νομοθεσίας, νομικών υποθέσεων, συνταγματικού δικαίου, δικαίου περί συνθηκών ή άλλης νομικής αρχής. Ο Αφρικανικός Χάρτης για τα δικαιώματα του ανθρώπου και των λαών, η Αμερικανική σύμβαση για τα Ανθρώπινα Δικαιώματα, και η Συμφωνία του Εσκασού, όλες κατονομάζουν το δικαίωμα σε ένα υγιές περιβάλλον. Άλλα πλαίσια για τα ανθρώπινα δικαιώματα, όπως η Σύμβαση για τα δικαιώματα του παιδιού, κατονομάζουν τα περιβαλλοντικά ζητήματα ως σχετικά με το θέμα στο οποίο επικεντρώνεται η σύμβαση, που στην περίπτωση αυτά είναι τα δικαιώματα των παιδιών. Ο ειδικός εισηγητής των Ηνωμένων Εθνών για τα Ανθρώπινα Δικαιώματα και το Περιβάλλον Τζον Χ. Νοξ (2012-2018) και Ντέιβιντ Ρ. Μπόιντ (2018–) έχουν διατυπώσει προτάσεις σχετικά με τον τρόπο επισημοποίησης αυτών των δικαιωμάτων στο διεθνές δίκαιο. Αυτό έχει υποστηριχθεί από διάφορες επιτροπές σε επίπεδο Ηνωμένων Εθνών, καθώς και από τοπικές νομικές κοινότητες όπως η ο δικηγορικός σύλλογος της Νέας Υόρκης, το 2020. Οι επιπτώσεις της κλιματικής αλλαγής στα ανθρώπινα δικαιώματα παρουσιάζονται από την Ύπατη Αρμοστεία του ΟΗΕ σε ένα ενημερωτικό δελτίο με τις πιο συχνές ερωτήσεις σχετικά με το θέμα.
rdf:langString
الحق في بيئة صحية (right to a healthy environment) أو الحق في بيئة مستدامة وصحية (the right to a sustainable and healthy environment ) هو حق من حقوق الإنسان التي تنادي بها منظمات حقوق الإنسان والمنظمات البيئية لحماية النظم الإيكولوجية التي توفر الصحة للإنسان. الحق مرتبط بحقوق الإنسان الأخرى التي تركز على الصحة، مثل حق الإنسان في المياه والصرف الصحي، والحق في الغذاء، وا الحق في الصحة. يستخدم الحق في بيئة صحية نهج حقوق الإنسان لحماية جودة البيئة على عكس النظرية القانونية المطورة لحقوق الطبيعة الذي يحاول توسيع الحقوق التي تم إنشاؤها للبشر أو الكيانات القانونية الأخرى لتشمل الطبيعة. يخلق هذا الحق التزامًا على الدولة لتنظيم وإنفاذ القوانين البيئية، والسيطرة على التلوث، وبخلاف ذلك توفير العدالة والحماية للمجتمعات المتضررة من المشاكل البيئية. كان الحق في بيئة صحية حقًا مهمًا لإنشاء سوابق قانونية بيئية للتقاضي بشأن تغير المناخ والقضايا البيئية الأخرى. الحق في بيئة صحية هو جوهر النهج الدولي تجاه حقوق الإنسان وتغير المناخ. تشمل الاتفاقات الدولية التي تدعم هذا الحق ، وإعلان ريو لعام 1992، والميثاق العالمي للبيئة الأحدث. وقد اعترفت أكثر من 150 دولة في الأمم المتحدة بهذا الحق بشكل ما عبر التشريعات أو التقاضي أو القانون الدستوري أو قانون المعاهدات أو أي سلطة قانونية أخرى. [4] المعاهدات الإقليمية الثانية الميثاق الأفريقي لحقوق الإنسان والشعوب، ولاتفاقية الأمريكية لحقوق الإنسان على حد سواء وتشمل الحق في بيئة سليمة. تشير أطر حقوق الإنسان الأخرى ، مثل اتفاقية حقوق الطفل، إلى القضايا البيئية من حيث صلتها بتركيز الإطار ، في هذه الحالة حقوق الطفل قدم المقرران الخاصان المعنيان بحقوق الإنسان والبيئة جون نوكس (2012-2018) وديفيد بويد (2018 حتى الآن) توصيات حول كيفية إضفاء الطابع الرسمي على هذه الحقوق في القانون الدولي. تمت الموافقة على ذلك من قبل عدد من اللجان على مستوى الأمم المتحدة والمجتمعات القانونية المحلية (مثل نقابة المحامين في مدينة نيويورك ) في عام 2020.
rdf:langString
Das Recht auf eine gesunde Umwelt oder das Recht auf eine nachhaltige und gesunde Umwelt ist ein Menschenrecht, das von Menschenrechtsorganisationen und Umweltorganisationen zum Schutz der , die die menschliche Gesundheit gewährleisten, gefordert wird. Dieses Recht ist mit anderen gesundheitsorientierten Menschenrechten verbunden, wie dem Recht auf Wasser, dem Recht auf sanitäre Einrichtungen, dem Recht auf Nahrung, dem Recht auf Gesundheit und dem Recht auf Bildung. Das Recht auf eine gesunde Umwelt nutzt einen Menschenrechtsansatz zum Schutz der Umweltqualität im Gegensatz zur Rechtstheorie, die für die entwickelt wurde und versucht, die für Menschen oder andere juristische Personen geschaffenen Rechte auf die Natur auszudehnen. Das Recht verpflichtet den Staat, Umweltgesetze zu regulieren und durchzusetzen, die Umweltverschmutzung zu kontrollieren und auf andere Weise Gerechtigkeit und Schutz für Gemeinden zu gewährleisten, die durch Umweltprobleme geschädigt werden. Das Recht auf eine gesunde Umwelt war ein wichtiges Recht für die Schaffung umweltrechtlicher Präzedenzfälle für Rechtsstreitigkeiten im Zusammenhang mit dem Klimawandel und andere Umweltfragen. Das Recht auf eine gesunde Umwelt steht im Mittelpunkt des internationalen Ansatzes für Menschenrechte und Klimawandel. Zu den internationalen Abkommen, die dieses Recht unterstützen, gehören die von 1972, die Erklärung von Rio von 1992 und der neuere . Über 150 Staaten in den Vereinten Nationen haben das Recht in irgendeiner Form durch Gesetzgebung, Rechtsstreitigkeiten, Verfassungsrecht, Vertragsrecht oder andere rechtliche Autoritäten anerkannt. Die Afrikanische Charta der Menschenrechte und der Rechte der Völker, die amerikanische Menschenrechtskonvention und das -Abkommen enthalten jeweils ein Recht auf eine gesunde Umwelt. Andere Menschenrechtsrahmen wie die Konvention über die Rechte des Kindes beziehen sich auf Umweltfragen, da sie sich auf den Schwerpunkt des Rahmens beziehen, in diesem Fall auf die Rechte der Kinder. Die UN-Sonderberichterstatter für Menschenrechte und Umwelt John W. Knox (2012–2018) und David R. Boyd (2018–) haben Empfehlungen zur Formalisierung dieser Rechte im Völkerrecht abgegeben. Dies wurde 2020 von einer Reihe von sowie von lokalen Rechtsgemeinschaften wie der New York City Bar Association gebilligt.
rdf:langString
La rajto al sana medio aŭ la rajto al daŭripova kaj sana medio estas homa rajto antaŭenigita de organizoj pri homaj rajtoj kaj ekologio por protekti la ekologiajn sistemojn kiuj ebligas homan sanon. La rajto rilatas al aliaj pri-sanaj homaj rajtoj, kiel la homa rajto al akvo kaj higieno, rajto al nutrado kaj rajto al sano. La rajto al sana medio uzas kadron pri homaj rajtoj por protekti ekologian kvaliton malsame ol la jura teorio pri rajtoj de la naturo, kiu provas etendi la rajtojn kreitaj por homoj aŭ aliaj laŭleĝaj estaĵoj al la naturo. La rajto kreas registaran devigon reguligi kaj observigi ekologiajn leĝojn, kontroli poluadon kaj garantii justecon kaj protekton al komunumoj kiuj suferis pro ekologiaj problemoj. La rajto al sana medio estas grava por klimataj procesoj (juĝaferoj pri klimata ŝanĝo) kaj aliaj ekologiaj aferoj. La rajto al sana medio estas ĉe la kerno de la internacia ideo pri homaj rajtoj kaj klimata ŝanĝo. La internaciaj interkonsentoj kiuj subtenas ĉi tiun rajton inkluzivas la Stokholman Deklaracion de 1972, la Rio-de-Ĵanejran Deklaracion de 1992 kaj la nuntempan Tutmondan Pakton por la Medio. Pli ol 150 membroŝtatoj de UN iel leĝe rekonas la rajton. La rajto al sana medio aperas ekzemple en la Afrika Ĉarto de Homaj kaj Popolaj Rajtoj, la Amerika Konvencio pri Homaj Rajtoj kaj la Eskazua Interkonsento. Ĝi ankaŭ aperas en dokumentoj pri specifaj homaj rajtoj, kiel la Internacia Konvencio pri Infanaj Rajtoj. La Specialaj Raportistoj de UN pri Homaj Rajtoj kaj la Medio, John H. Knox (2012–2018) kaj David R. Boyd (2018–) faris rekomendojn pri kiel formaligi tiujn rajtojn en internaciaj leĝoj. Tio ricevis subtenon de kelkaj komitatoj de UN kaj lokaj juraj asocioj kiel la Novjorka Asocio de Advokatoj en 2020. La efikoj de klimataj ŝanĝoj sur homajn rajtojn estas prezentitaj de OHCHR en verko kun la plej oftaj demandoj pri la temo.
rdf:langString
Ingurune osasuntsua izateko eskubidea edo Ingurune osasungarria eta iraunkorra izateko eskubidea giza eskubideen aldeko erakundeek eta ingurumen erakundeek giza osasuna bermatzen duten sistema ekologikoak babesteko defendatzen duten giza eskubidea da.
rdf:langString
El derecho a un medio ambiente sano o el derecho a un medio ambiente, limpio, saludable y sostenible es un derecho humano defendido por organizaciones de derechos humanos y organizaciones ambientales para proteger los sistemas ecológicos que brindan salud humana. Fue reconocido oficialmente como un derecho durante la sesión n. 48 del Consejo de Derechos Humanos de las Naciones Unidas a través de la Resolución 48/13 del 8 de octubre de 2021. El derecho está interconectado con otros derechos humanos centrados en la salud, como el derecho humano al agua y el saneamiento, el derecho a la alimentación y el derecho a la salud. El derecho a un medio ambiente saludable utiliza un enfoque de derechos humanos para proteger la calidad del medio ambiente en contraposición a la teoría legal desarrollada para los derechos de la naturaleza que intenta extender los derechos creados para los seres humanos u otras entidades legales a la naturaleza. El derecho crea una obligación del estado a regular y hacer cumplir las leyes ambientales, controlar la contaminación y, de otro modo, brindar justicia y protección a las comunidades dañadas por problemas ambientales. El derecho a un medio ambiente saludable ha sido importante para crear precedentes legales ambientales para los litigios relacionados con el cambio climático y otras cuestiones ambientales. El derecho a un medio ambiente sano es un elemento central del enfoque internacional de los derechos humanos y el cambio climático. Los acuerdos internacionales que apoyan este derecho incluyen la Declaración de Estocolmo de 1972, la Declaración de Río de 1992 y el más reciente Pacto Mundial por el Medio Ambiente. Más de 150 estados de la ONU han reconocido el derecho de alguna forma a través de legislación, litigios, derecho constitucional, derecho de tratados u otra autoridad legal. Dos tratados regionales, la Carta Africana de Derechos Humanos y de los Pueblos y la Convención Americana sobre Derechos Humanos, incluyen el derecho a un medio ambiente saludable. Otros marcos de derechos humanos, como la Convención sobre los Derechos del Niño, se refieren a cuestiones ambientales en la medida en que se relacionan con el enfoque del marco, en este caso los derechos del niño. Se evidencia una multiplicidad de herramientas para los Derechos Humanos, como el instauro de mandato de los procedimientos especiales de la ONU sobre los derechos humanos y el medio ambiente en 2012. John Knox fue titulado primer Experto Independiente sobre las constricciones de derechos humanos enlazadas al goce de un medio ambiente sano, limpio y seguro. En marzo del 2018, el Consejo de Derechos Humanos designa a David Boyd como Relator Especial. Los Relatores Especiales sobre Derechos Humanos y Medio Ambiente John Knox (2012-2018) y David Boyd (2018-presente) han hecho recomendaciones sobre cómo formalizar estos derechos en el derecho internacional. Esto fue respaldado por varios comités a nivel de la ONU y comunidades legales locales (por ejemplo, la Asociación de Abogados de la ciudad de Nueva York) en 2020.
rdf:langString
Le « droit à un environnement sain » ou le « droit à un environnement soutenable et sain » est un droit, le plus souvent considéré comme un droit naturel, classé parmi les Droits de l'homme et les droits fondamentaux. Il est à la fois prôné par les organisations de défense des droits de l'Homme et par les organisations de protection de la Nature et certaines organisations de santé (comme l'OMS). En s'appuyant sur la notion de santé environnementale, cette approche vise à durablement protéger les systèmes écologiques, dont les services écosystémiques nécessaires à la santé humaine. En raison de l'importance des zoonoses et de la qualité de l'environnement pour notre santé, des approches, validées par le PNUE, l'OMS et l'OIE tels que One Health (une seule santé) tendent à fusionner les notions de santé humaine, santé animale et de « santé des écosystèmes », en soutenant notamment l'écoépidémiologie qui permet de mieux appréhender les pandémies (toutes zoonotiques) de plus en plus fréquentes.
rdf:langString
Is ceart daonna é an ceart chun comhshaol sláintiúil nó an ceart chun timpeallachta inbhuanaithe agus shláintiúil a mholann eagraíochtaí um chearta an duine agus eagraíochtaí comhshaoil chun na córais éiceolaíochta a sholáthraíonn sláinte an duine a chosaint. D’admhaigh Comhairle na Náisiún Aontaithe um Chearta an Duine an ceart le linn a 48ú seisiún i mí Dheireadh Fómhair 2021 in HRC/RES/48/13 agus ina dhiaidh sin ag Comhthionól Ginearálta na Náisiún Aontaithe an 28 Iúil 2022 in A/RES/76/300 . Is minic a bhíonn an ceart sin ina bhunús do chosaint chearta an duine ag cosantóirí comhshaoil, amhail cosantóirí talún, cosantóirí uisce agus gníomhaithe ar chearta dúchasacha.. Tá an ceart idirnasctha le cearta daonna eile atá dírithe ar shláinte, amhail an ceart chun uisce agus sláintíochta, an ceart chun bia agus an ceart chun sláinte . Baineann an ceart chun comhshaoil shláintiúil úsáid as cur chuige ar chearta an duine chun cáilíocht an chomhshaoil a chosaint ; tugann an cur chuige seo aghaidh ar thionchar na díobhála comhshaoil ar dhaoine aonair, i gcomparáid leis an gcur chuige níos traidisiúnta maidir le rialáil comhshaoil a dhíríonn ar thionchair ar stáit eile nó ar an gcomhshaol féin. Ach is cur chuige eile maidir le cosaint an chomhshaoil cearta an dúlra, a dhéanann iarracht na cearta atá ag daoine agus ag corparáidí a leathnú go dtí an dúlra chomh maith.
rdf:langString
The right to a healthy environment or the right to a sustainable and healthy environment is a human right advocated by human rights organizations and environmental organizations to protect the ecological systems that provide human health. The right was acknowledged by the United Nations Human Rights Council during its 48th session in October 2021 in HRC/RES/48/13 and subsequently by the United Nations General Assembly on July 28, 2022 in A/RES/76/300. The right is often the basis for human rights defense by environmental defenders, such as land defenders, water protectors and indigenous rights activists. The right is interconnected with other health-focused human rights, such as the right to water and sanitation, right to food and right to health. The right to a healthy environment uses a human rights approach to protect environmental quality; this approach addresses the impact of environmental harm upon individual humans, as opposed to the more traditional approach of environmental regulation which focuses on impacts to other states or the environment itself. Yet another approach to environmental protection is rights of nature which tries to extend the rights enjoyed by humans and corporations to nature as well.
rdf:langString
Hak atas lingkungan hidup sebagai salah satu bagian dari hak asasi manusia merupakan hak untuk hidup dan berada dalam lingkungan hidup yang baik, sehat, terlindungi, serta terjaga. Dengan kata lain tiap manusia berhak hidup di lingkungan yang memungkinkan terwujudnya kehidupan yang bermartabat dan sejahtera.
rdf:langString
健全な環境への権利（英語: right to a healthy environment）または持続可能で健全な環境への権利（英語: the right to a sustainable and healthy environment）は、人権団体および環境団体が人間の健康を提供する生態系を保護するために提唱する人権の1つである。この権利は、2021年10月にHRC/RES/48/13で開催された第48回国連人権理事会で承認された。この権利は、しばしば、、などの環境擁護者による人権擁護の基礎となる。 健全な環境への権利は、、、など、他の健康に焦点を当てた人権と相互に関連している。健全な環境への権利は、環境の質を保護するために人権のアプローチを使用している。このアプローチは、他の州や環境自体への影響に焦点を当てた環境規制のような伝統的なアプローチとは対照的に、個々の人間への環境による害の影響に対処するものとなっている。環境保護への別のアプローチとしては、自然の権利がある。これは、人間や企業が享受している権利を自然にも拡大しようとするものである。
rdf:langString
Il diritto a un ambiente sano o il diritto a un ambiente sano e sostenibile è un diritto umano sostenuto dalle organizzazioni per i diritti umani e dalle organizzazioni ambientali per proteggere i sistemi ecologici che forniscono la salute umana. Tale diritto è connesso ad altri diritti umani incentrati sulla salute, come il diritto all'acqua, il e il diritto alla salute. Il diritto a un ambiente sano utilizza un approccio ai diritti umani per proteggere la qualità ambientale in contrasto con la teoria giuridica sviluppata per i che cerca di estendere alla natura i diritti creati per gli esseri umani o altre entità legali. Tale diritto crea un obbligo per lo stato di regolamentare e applicare le leggi ambientali, controllare l'inquinamento e fornire in altro modo giustizia e protezione per le comunità danneggiate dai problemi ambientali. Il diritto a un ambiente sano è stato un diritto importante per la creazione di precedenti per le controversie legali sui cambiamenti climatici e altre questioni ambientali. Il diritto a un ambiente sano è al centro dell'approccio internazionale ai diritti umani e al cambiamento climatico. Gli accordi internazionali che supportano questo diritto includono la del 1972, la Dichiarazione di Rio del 1992 e il più recente . Oltre 150 stati delle Nazioni Unite hanno riconosciuto il diritto in qualche forma tramite legislazione, contenzioso, diritto costituzionale, diritto convenzionale o altra autorità legale. La Carta africana dei diritti dell'uomo e dei popoli, la Convenzione americana dei diritti dell'uomo e l' includono ciascuno il diritto a un ambiente sano. Altri accordi sui diritti umani, come la Convenzione internazionale sui diritti dell'infanzia, fanno riferimento a questioni ambientali in relazione al loro soggetto principale, in questo caso i . I relatori speciali delle Nazioni Unite sui diritti umani e l'ambiente (2012–2018) e David R. Boyd (2018–) hanno formulato raccomandazioni su come formalizzare questi diritti nel diritto internazionale. Ciò è stato approvato da una serie di comitati a livello delle Nazioni Unite, nonché da comunità legali locali come il New York City Bar, nel 2020. Gli effetti del cambiamento climatico sui diritti umani sono presentati dall'OHCHR in una scheda informativa con le domande più frequenti sull'argomento.
rdf:langString
Prawo do zdrowego środowiska lub prawo do zrównoważonego i zdrowego środowiska – jedno z praw człowieka popierane przez organizacje praw człowieka i organizacje ekologiczne w celu ochrony systemów ekologicznych zapewniających zdrowie ludzkie. Prawo to zostało uznane przez Radę Praw Człowieka ONZ podczas jej 48. sesji w październiku 2021. Prawo to jest powiązane z innymi prawami człowieka dotyczącymi zdrowia, takimi jak , i . Prawo do zdrowego środowiska stanowi też nowe ujęcie w kontekście międzynarodowych regulacji dotyczących ochrony środowiska. Zamiast odnosić się do państwa bądź do środowiska w ogólnym pojęciu odnosi się do jednostki, jej życia, zdrowia, życia prywatnego oraz jej własności.
rdf:langString
Право на здорове довкілля або право на стійке та здорове довкілля — це право людини, яке захищають правозахисні організації та екологічні організації для захисту екологічних систем, що забезпечують здоров'я людини. Це право взаємопов’язане з іншими правами людини, такими як , та . Право на здорове довкілля використовує правозахисний підхід для захисту якості довкілля, на відміну від правової теорії, розробленої для прав природи, яка намагається розширити права людей або інших юридичних осіб на природу. Право зобов'язує державу регулювати та виконувати екологічне законодавство, контролювати забруднення довкілля та іншими шляхами забезпечувати справедливість та захист громад, яким шкодить екологічна проблема. Право на здорове довкілля було важливим правом для створення екологічних правових прецедентів для судових процесів про зміни клімату та інших екологічних проблем. Право на здорове довкілля є основою поняття прав людини та зміни клімату. Такими міжнародними угодами. зокрема, є Стокгольмська декларація 1972 року, Декларація Ріо-де-Жанейро 1992 року та . Понад 150 держав ООН визнали це право в тій чи іншій формі через законодавство, судовий процес, конституційне право, договірне право чи інші юридичні норми. Африканська хартія прав людини і народів, Американська конвенція про права людини та мають положення про право на здорове довкілля . Інші рамкові документи про права людини, такі як Конвенція про права дитини, питання екології згадуються тією мірою, якою вони пов'язані з основними напрямками документу, в цьому випадку прав дітей . В Україні право на безпечне для життя і здоров’я довкілля закріплене у статті 50 Конституції, що належить до Розділу ІІ «Права, свободи та обов'язки людини і громадянина»: «Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена». Спеціальні доповідачі ООН з прав людини та навколишнього середовища Джон Нокс (2012–2018) та Девід Бойд (2018–дотепер) зробили рекомендації щодо формалізації цих прав у міжнародному праві. Це було схвалено низкою комітетів на рівні ООН, а також місцевими юридичними організаціями, такими як Колегія адвокатів Нью-Йорка у 2020 році .
rdf:langString
Право на здоровую окружающую среду или право на устойчивую и здоровую окружающую среду — это право человека, отстаиваемое правозащитными и общественными экологическими организациями для защиты экологических систем, обеспечивающих здоровье человека. Это право взаимосвязано с другими правами человека, ориентированными на здоровье, такими как право человека на воду и санитарию, право на питание и право на здоровье. Право создает обязанность государства регулировать и обеспечивать соблюдение норм об окружающей среде, контролировать загрязнение и иным образом обеспечивать правосудие и защиту для общин, пострадавших от экологических проблем. Право на здоровую окружающую среду было важным правом для создания экологических правовых прецедентов для судебных разбирательств по изменению климата и другим экологическим проблемам. Право на здоровую окружающую среду лежит в основе международного подхода к правам человека и изменению климата . Международные соглашения, поддерживающие это право, включают Стокгольмскую декларацию 1972 г., Рио-де-Жанейрскую декларацию 1992 г. и недавно принятый Глобальный пакт по окружающей среде. Более 150 государств в ООН признали это право в той или иной форме посредством национального законодательства, судебных разбирательств, конституционного права, договорного права и др. Два региональных договора, Африканская хартия прав человека и народов и Американская конвенция о правах человека, включают право на благоприятную окружающую среду. В других правозащитных документах, таких как Конвенция о правах ребёнка, экологические вопросы упоминаются в той мере, в какой они связаны с основными направлениями этого документа, в данном случае речь идет о правах детей. Специальные докладчики по правам человека и окружающей среде Джон Нокс (2012—2018) и Дэвид Бойд (2018-настоящее время) дали рекомендации о том, как формализовать эти права в международном праве. Это было одобрено рядом комитетов на уровне ООН и местных юридических сообществ (например, Коллегия адвокатов Нью-Йорка) в 2020 году
rdf:langString
O direito a um ambiente saudável ou o direito a um ambiente sustentável e saudável é um direito humano defendido por organizações de direitos humanos e organizações ambientais para proteger os sistemas ecológicos que contribuem para a saúde humana. O direito está interligado com outros direitos humanos focados na saúde, como o direito humano à água e ao saneamento, direito à alimentação e direito à saúde. O direito a um meio ambiente saudável usa uma abordagem de direitos humanos para proteger a qualidade ambiental, isto em oposição à teoria jurídica desenvolvida para os direitos da natureza, que tenta estender os direitos criados para humanos ou outras entidades legais para a natureza. O direito cria uma obrigação do estado de regular e fazer cumprir as leis ambientais, controlar a poluição e, de outra forma, fornecer justiça e proteção para as comunidades prejudicadas por problemas ambientais. O direito a um ambiente saudável tem sido um direito importante para a criação de precedentes legais ambientais para litígios sobre mudanças climáticas e outras questões ambientais. O direito a um ambiente saudável está no centro da abordagem internacional dos direitos humanos e das mudanças climáticas. Os acordos internacionais que apoiam esse direito incluem a Declaração de Estocolmo de 1972, a Declaração do Rio de 1992 e, mais recentemente, o Pacto Global pelo Meio Ambiente. Mais de 150 estados da ONU reconheceram o direito de alguma forma através de legislação, litígio, lei constitucional, lei de tratado ou outra autoridade legal. Dois tratados regionais, a Carta Africana dos Direitos Humanos e dos Povos e a Convenção Americana sobre Direitos Humanos incluem o direito a um ambiente saudável. Outras estruturas de direitos humanos, como a Convenção sobre os Direitos da Criança, referem-se às questões ambientais no que se refere ao foco da estrutura, neste caso os direitos da criança. Os relatores especiais sobre direitos humanos e meio ambiente John Knox (2012-2018) e David Boyd (até 2018) fizeram recomendações sobre como formalizar esses direitos no direito internacional. Isso foi endossado por uma série de comitês no nível da ONU e comunidades jurídicas locais (por exemplo, a Ordem dos Advogados de Nova York) em 2020.
rdf:langString
健康環境權（英語：Right to a healthy environment）是人權與環保組織所提倡的一種人權，旨在保護促進人類健康的環境，與飲用水與衛生設施權力、食物權和健康權等相關。該權力已於2021年10月8日，在HRC/RES/48/13決議裡被聯合國人權理事會承認。該權力常成為環境護衛者護衛人權的基礎。 健康環境權運動者主張政府有責制定與執行環境法令，使人民健康免於受環境問題威脅。1972年的人類環境宣言、1992年的里約環境與發展宣言和2017年的世界环境公约皆是主張健康環境權，、美洲人權公約、拉丁美洲的埃斯卡苏协议與一些其他人權宣言（如兒童權利公約）也有涉及此項人權，目前已有超過150個國家立法保障健康環境權。
xsd:nonNegativeInteger
14417
